Людина починається з добра...

Відділ освіти, молоді та спорту

Горохівської районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Скобелка

 

 

 

 

 

Гладун Олеся Олексіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2017

Відділ освіти, молоді та спорту

Горохівської районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня с. Скобелка

 

 

 

 

 

Гладун Олеся Олексіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 2017

«Людина починається з добра...» / О.О.Гладун - вчитель початкових класів, спеціаліст І категорії, загальноосвітня школа І-ІІ ст.с.Скобелка, 2017.

 

Даний посібник містить систему бесід на морально-етичні теми, які враховують вік учнів, їх світосприйняття, пізнавальний інтерес. Книга допоможе класоводам, учителям, батькам і всім, хто зацікавлений в процесі виховання моральної культури школярів,  створити творчу атмосферу на уроці, викликати самостійні судження учнів, зробити правильну оцінку явищ, вчинків, дій не тільки чужих, але і своїх власних.

Посібник адресовано вчителям початкових класів,  батькам і всім тим, хто прагне до виховання морально-здорової особистості школяра.

 

Рецензенти:  Власюк Н.М. -  методист районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Горохівської районної державної адміністрації.

Климюк Н.В. – заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ І-ІІ ступеня с.Скобелка.

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено науково- методичною радою ЗОШ І-ІІ ст.с.Скобелка (протокол №3 від 22 березня 2017 року)

ЗМІСТ

Вступ ....................................................................................................................... 5

Розділ І

1.1. Мета та зміст морального виховання молодших   школярів.................  7

1.2 Ступені морального виховання молодших школярiв ............................. 8

1.3. Форми і методи морального виховання особистості...............................9

1.4 Структура морального виховання в початковій школі………………...12

Розділ ІІ

Практичний довідник

1. Перший урок «З Україною в серці!»……………………………...................14  

2. Перший урок «Україна – єдина країна!» ………………………....................19

3. Бесіда на морально-етичну тему: «Що таке співчуття»  ..............................25

4.Година спілкування «У душах людських хай палає добро, людське милосердя  хай творить добро»…………………………………………………29

5. Бесіда на морально-етичну тему «Бути вихованим – це складно, чи просто?»…………………………………………………………………………. 40

6. Година спілкування «Гідність людини визначається її вчинками»……….47

7. Година спілкування «Я і мої друзі»……………………………………….....53

8. Урок – знайомство «Розкажи мені про себе»…………………………….....58   9. Відверта розмова «Чесність і справедливість»…...…………………………64   

10. Виховна година « Навчись поважати людей »…………………………….70

Список використаної літератури. ……………………………………………..  76

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

«Людина народжується не для того, щоб зникнути

 безвісною, нікому невідомою пилинкою. Людина народжується

для того, щоб залишити по собі слід вічний»

В.О.Сухомлинський.

Молодший шкільний вік – особливий етап у формуванні ставлення людини до навколишнього світу. Цей вік сприятливий для формування основ культури поведінки. Молодші школярі вже здатні сприймати вимоги до себе, вони піддатливі зовнішньому впливові, схильні до наслідування.

Розвиток дитини відбувається постійно. Щоб вміло і цілеспрямовано керувати становленням дитини, необхідна постійна і чуйна увага до світу її думок, почуттів, дійсне знання усього, чим вона живе, про що мріє. Не можна розглядати кожну із сторін виховання як ізольований, самостійний процес, всі ці сторони взаємопов’язані.

Одним з аспектів  виховання є моральне виховання дитини. Я вважаю, що виховна робота має одночасно спрямовуватися й на всебічний моральний розвиток учнів, і на розв’язання цілком конкретних для певного етапу виховання завдань. При цьому не можна не зважати на нерівномірність морального виховання, неоднакову активність дітей у різних сферах діяльності.

 Про рівень вихованості учнів можна судити з їх висловлювань і міркувань про себе, товаришів, інших людей, з різноманітних питань етики і моралі, безпосередньої поведінки і діяльності у різних ситуаціях. Уже на початку роботи важливо з’ясувати, які моральні уявлення склалися у дітей, виявить недоліки в їхньому вихованні, причини порушення норм і правил поведінки.

  А причини ці бувають різні: учні не знають, як слід поводитися; знають, але не вважають це обов’язковим для себе, не бажають поводитися правильно; дорослі, що оточують дитину, не показують зразків моральної

поведінки; розбіжність у вимогах батьків і педагогів примушує дитину пристосовуватися до суперечливих виховних впливів. Усе це вчитель повинен знати й ураховувати в роботі.

 Багато важливих рис дитини, її морального обличчя закладається в початкових класах. Саме тут дитина отримує основи знань, тут формується і розвивається особливості її характеру, волі, моральності. Якщо у вихованні дитини в початкових класах будуть якість огріхи, то ці вади, навіть якщо вони не помітні в початкових класах, обов’язково проявляються пізніше.

Роботу з морального виховання дітей я уявляю як послідовне розв’язання таких завдань:

• розширювати, поглиблювати і систематизувати знання дітей про моральні норми і правила культурної поведінки;
• викликати у школярів активне бажання культурно поводитися, додержуватися морально-етичних норм;
• формувати турботливе ставлення до оточуючих людей, до природи;
• розвивати вміння школярів справедливо оцінювати свої і чужі вчинки, узагальнювати й нагромаджувати досвід моральної поведінки.

Діти стали школярами, тому багато чого будуть робити вперше. І від того, якими будуть ці перші кроки в школі, залежить часто і подальше відношення дитини до навчання, до праці, до своїх однолітків, до інших людей.

  Моральний розвиток особистості – процес, що триває протягом усього її свідомого життя. Виховання – це друге народження. І нам, педагогам і батькам, треба пам’ятати слова Я. Корчака "Виховання дитини – це не втішна розвага, а завдання, яке вимагає важких переживань, зусиль, безсонних ночей і багато, багато думок".

  У запропонованій збірці представлені години спілкування, відверті розмови, етичні бесіди для дітей молодшого шкільного віку, які допоможуть у залученні дітей до норм культури поведінки та взаємин, спілкування.

                                                

Розділ І. 

 

1.1 Мета та зміст морального виховання молодших школярів

 

           Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити майбутнє свого існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й саму себе, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси.

       Сьогодні в Україні зростає роль морального виховання підростаючого покоління. У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу.                                                                                                                        Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.                                                                                        Виховання моральних цінностей у дітей молодшого шкільного віку передбачає органічне поєднання найбільш відповідних вимогам початкової школи  методів, форм і засобів  морального виховання. Тільки в їхній органічній єдності можна виховати людину з високими моральними переконаннями.

 

      Основною метою морального виховання, так і викладання у школі є прагнення передати знання та культурні традиції, навчити молодь розвиватися як особистість та збільшувати культурну спадщину. На жаль, у цілому процес виховання більш спрямований на те, щоб розвивати інтелектуальні здібності, аніж культуру та духовність.                                    1.2. Ступені морального виховання молодших школярiв                Кожному  вчителеві, на мій погляд,  необхідні  знання трьох ступенів морального виховання, але не варто плутати їх з віковим ступенем розвитку.                                                                                                                       На першому ступені відбувається засвоєння початкових правил поведінки, розвиваються моральні почуття;

на другому - формуються етичні поняття;

на третьому - виробляються моральні переконання, стійкі  звички поведінки, продовжується розвиток моральних почуттів.                                             Ступені морального виховання не завжди збігаються з віковими ступенями розвитку, тому й особливістю морального виховання має стати одночасне, а не почергове формування моральних якостей, як єдності  і взаємозв`язку свідомості, почуттів і поведінки. Моральне виховання - це завжди активний, двобічний процес.

Основою морального виховання учнів початкових класів є формування в них любові до рідного краю, до українського народу, готовності служити йому. Протягом чотирьох років навчання в початковій школі діти мають дістати уявлення про нашу країну, про захисників Батьківщини та їхні героїчні вчинки.У молодшому шкільному віці діти засвоюють основи свідомої дисципліні й колективізму. Вони вчаться узгоджувати свої дії з діями товаришів і старших, гратись і працювати в колективі. Підвищена емоційність, збудливість негативно позначається на самовладанні дітей. Для них характерна нестримність бажань, мінливість настрою, схильність підпадати під сторонні впливи (часом негативні). Іноді діти виявляють примхливість, впертість, негативізм, порушують дисципліну.

Захопившись новими враженнями, швидко забувають про свої провини; порушають правила поведінки; діють невідповідно до наявних моральних знань. Тому приходиться щоденно стежити за моральною поведінкою школярів.  У роботі з такими дітьми варто використовувати інтерактивні технології навчання.      В реальному житті нашого суспільства наступив той період, коли необхідно усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної особистості молодших школярів, то ні про які перетворення в нашому реальному житті не може бути й мови. При цьому доцільно уникати однобічного підходу до визначення цілей і змісту виховання, який передбачає і однобічний характер виховної діяльності.                               

Зерна добрих людських почуттів у душах молодших школярів можна розвинути тільки щирою любов’ю до них. Молодшим школярам потрібна ласка і любов, як світло й тепло рослинам, тому що виховані любов’ю і ласкою  вчителя, молодші школярі впевнено підуть шляхом морального вдосконалення. Також серед усіх найважливіших якостей учителя – доброта, тому ніщо так не прихиляє молодших школярів до вчителя, як його щира доброта. Вона позитивно впливає на формування моральних поглядів та переконань молодших школярів.

    1.3. Форми і методи морального виховання особистості

        Серед актуальних проблем, що стоять перед сучасною педагогічною наукою, одна із найважливіших – належить розробці ефективних форм і методів виховання культури поведінки молодших школярів, підготовці їх до повноцінного життя у суспільстві. З огляду на це, школі потрібен педагогічно інструментований процес особистісно орієнтованого виховання, побудований на тісному зв’язку знань, почуттів, поведінки. Один з найдієвіших методів виховання - етична бесіда. «Етичні бесіди сприяють придбанню підростаючим поколінням моральних знань,

 

виробленню в школярів етичних уявлень і понять, вихованню інтересу до моральних проблем, прагненню до оціночної моральної діяльності.Головне призначення етичної бесіди - допомогти школярам розібратися в складних питаннях моралі, допомогти кожному школяру усвідомити свій особистий моральний досвід поведінки, прищепити вихованцям уміння виробляти моральні погляди. Підсумком розмови є яскраве, переконливе слово вчителя, який робить висновок з обговорюваного питання, дає практичні рекомендації дітям. У етичних бесідах головна роль належить вчителю, і він повинен добре володіти словом.                                                                                            Серед різноманітних форм і методів виховання культури поведінки важливе місце посідає гра. Саме гра – природний для молодших школярів вид діяльності, де вони не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його, аналізують поведінку героїв. Як стверджував                А. Макаренко, « у вихованні слід домагатися розумного поєднання зовнішнього і внутрішнього контролю за культурною поведінкою вихованців, навчити їх «робити правильно, коли ніхто не чує, не бачить і ніхто не дізнається».                                                                                                Особливе місце в моральному вихованні школярів відводиться дитячій книжці. Діти їй довіряють, сприймають усе написане, як свої власні думки, власні почуття.

       Прислів`я і приказки –це своєрідний кодекс моральної поведінки, в них можна знайти пораду, підтримку, осуд. ("Гідність людини визначається її вчинками", "Любов до батьків — основа всіх доброчинностей")

     Казки – один з найбільш популярних серед дітей жанрів народної творчості. У них – міцна соціальна основа, життєствердний оптимізм. Герої казок, яким властиві високі моральні якості, завжди ведуть боротьбу з темними силами, що символізують соціальне зло й несправедливість.

      Особливо цінні в моральному вихованні молодших школярів казки В.О.Сухомлинського. Насичені глибоким етичним змістом, вони наштовхують учнів на роздуми, примушують аналізувати власну поведінку, робити висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4.Структура морального виховання

      Головним обов’язком учителів  з проблеми морального виховання є утвердження у школярів принципів загальнолюдської моралі; виховання в них поваги до батьків, старших за віком, до народних традицій та звичаїв, національних і культурних цінностей України                                                                                                                       Образно кажучи моральне виховання починається із вчинка, із звички, насичених глибокими почуттями, особистим ставленням до того, що дитина робить, що робиться навколо неї. Отже, засвоєння моральних знань є важливою умовою морального виховання.

     По-перше, діти повинні зрозуміти, що кожен їхній вчинок, кожне бажання, кожна дія позначається на інших людях, і дитина завжди повинна думати над тим, чи не завдає вона незручностей, прикростей, зла іншим людям своїми вчинками, своєю поведінкою.

      По-друге, треба завжди бути вдячним старшому поколінню за те, що воно створило необхідні умови для дітей, їх навчання, виховання. Почуття вдячності людям виховує в дітей відповідальність перед іншими людьми, що в той же час формує в дітей почуття обов’язку і громадянської гідності, коли людина готова робити добро для людей за велінням свого серця і своєї совісті.

      По-третє, коренем моральності є праця. «Усі блага й радощі життя створюються працею і тільки працею. Без праці не можна чесно жити...» Адже у праці людина здобуває найкращу радість світосприймання – радість творення. Це, по суті, і є самовиховання.

     Центром морального виховання є формування в дитини людяності, гуманізму. Дитина не повинна виростати байдужою, черствою, вона має зростати у постійному піклуванні про навколишній світ рослин, тварин, людей, доглядати і допомагати їм. До людей треба бути добрими, чуйними, не робити їм зла і, в міру можливостей, допомагати слабким і беззахисним.

 

Важливим засобом морального виховання є слово вчителя, батьків. Слово – не тільки носій інформації, воно іскра, від якої розгорається полум’я інтересу, вікно в незвідане, тому має бути яскравим, образним, барвистим і точним. Слово в руках учителя – найтонший і найголовніший його інструмент. Адже багато шкільних конфліктів, які нерідко закінчуються великою бідою, починаються з невміння учителя спілкувалися з учнями. Тому педагог має вибирати з мовної скарбниці саме ті слова, що відкривають шлях до людського серця, неповторного, не схожого на інші. Щоб виховувати словами, треба розвивати у вихованців сприйнятливість до слова

Наведемо зразок  структури морального виховання

 

 

 

                                                                    Повага до

                                                              старших людей

             Любов до

          Батьківщини                                                                     

                                                                                                         Виховання             

                                                                                      чесності і

                                                                                        справедливості

 

Дисциплінованість

    і організованість                                                                                 

                                                                                            Повага до                                    

                                                                                      гідності

                                                                                         іншої людини

Доброта і

       милосердя                               Любов до батьків                   

 

 

             Перший урок

«З Україною в серці!»

 Мета: поглибити знання учнів про  культурну  спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до  традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму, чуйність, людяність, терпимість і небайдужість, почуття взаємодопомоги  та дружнього прийняття іншої людини; сприяти формуванню навичок толерантної поведінки.

Обладнання: Державний Прапор України; класна кімната прикрашена повітряними кульками, елементами народної  символіки; записи музики.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель.

 - Любі діти! Знову впевненою ходою крокує Першовересень. Сьогодні він заглянув на кожне шкільне подвір’я, завітав до кожної української школи. І у своїй вишиваній різнобарвній торбинці приніс нам перший урок у цьому навчальному році. Мабуть, не треба бути провидицею, щоб дізнатися, чого найбільше хочуть сьогодні всі люди України. Звичайно, миру. Адже саме мир, рідний край, дорогі люди поруч роблять нас щасливими.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Наш Перший урок пропоную розпочати  рядками про Батьківщину - Україну.

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна

 

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

 

Нарешті збулося – її здобула

Звитяжна моя Україна.

 

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

 

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,

І чути співочі дівчат голоси, –

Пісенна моя Україна.

 

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

 

Квітуй, мов калина, над плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

Гра «Ґронування»

До ключового слова «Україна» дібрати слова, які спадають на думку.

 

                    РІДНИЙ КРАЙ       СЕЛА          МІСТА        РІЧКИ

БАТЬКІВЩИНА                                                                       РІДНА ЗЕМЛЯ

     ЛІСИ                                                                    УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ

ПОЛЯ                                  УКРАЇНА                               РІДНА МОВА

 

ЗВИЧАЇ

     ПРАЦЬОВИТИЙ НАРОД            ЗЕМЛЯ                           КОЗАКИ       

ШКОЛА    СІМ’Я

 ІІІ.Основна частина

Вчитель. Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народились, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабуся і дідусь – ваш рід, ваша родина. Родина до родини – то народ.

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану  та АТО і заради чого вони  жертвують своїм життям.

Відповіді учнів: свободу, волю, єдинство, незалежність!!!

Учитель. – Вшануємо пам’ять загиблих  хвилиною мовчання.

Учень. Народе мій, пишаюся тобою:

Моя душа – частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія…

Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

(Звучить Державний Гімн України).

– Щороку ви поглиблюєте, збагачуєте новим змістом поняття «Батьківщина». Нещодавно поняття «Батьківщина» обмежувалось для вас рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство – і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша – Україна, велика і прекрасна.

Конкурс «Мовознавство для допитливих»:

 

Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:

у Києві – (киянин);

у Кіровограді – (кіровоградець);

у Харкові –(харків’янин);

у Львові – (львів’янин);

у Сумах – (сумчанин);

у Донбасі – (донбасівець);

в Одесі – (одесит);

у Чернівцях – (чернівчанин);

у Чернігові – (чернігівець);

у Полтаві – (полтавчанин).

Кожна людина – патріот своєї держави, її свідомий громадянин.

- Як ви розумієте значення слова «патріот»?

Патріот – це людина, яка любить свою вітчизну, віддана своєму народу.

- А що означає слово «громадянин»?

Громадянин – той, хто належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. Кожний справжній громадянин – це патріот, який працює на благо своєї країни, бореться за її незалежність, щастя та процвітання.

Чи може школяр відчувати себе справжнім громадянином своєї вітчизни, її патріотом? Що для цього треба робити? (головне завдання школярів – оволодівати знаннями, щоб у майбутньому принести користь своїй країні).

 Прислів'я.

  Робота в  парах.

— Складіть прислів'я із розсипанки слів та поясніть їх зміст.

• калини, України, нема, і, Без, верби. (Без верби і калини нема України.)

• вербиця, здорова, там, срібліє, Де, водиця. (Де срібліє вербиця, там здорова водиця.)

• земля, в, жмені, і, Рідна, мила. (Рідна земля і в жмені мила.)

 

• край, життя, За, рідний, віддай (За рідний край життя віддай.)

• умій, мати, Батьківщина, неї, постояти, за. (Батьківщина — мати, умій за неї постояти.)

• без, як, Батьківщини, людина, без, пісні, соловей. (Людина без Батьківщини — як соловей без пісні.)

– Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.

Тарас Григорович Шевченко – український поет, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Герой України.

Відомі українські спортсмени:

Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна

гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег

Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня

гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і

Олександр Усик (бокс).

ІV. Підведення підсумків.

- Що зазвичай бажають люди одне одному, вітаючи зі святами? (Щастя, благополуччя, добра, миру).

Учитель: Так, про це мріє кожен. Але щоб зберегти мир на нашій планеті, в нашій країні, примножити добро і домогтися добробуту для всіх, потрібно навчитися розуміти один одного, приймати один одного такими, якими ми є, поважати культуру і внутрішній світ інших.

Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

 

Перший урок

«Україна – єдина країна!»

 

Мета: поглибити знання дітей про Україну, її історію, культуру, формувати в учнів поняття «єдність», «цілісність»; розвивати мовлення дітей, їх кругозір; виховувати любов до рідної країни та почуття повали до неї.

Наочне оформлення: малюнки з державними та народними символами України, вислови про Україну, букви міст, слова асоціації, різнокольорові «долоньки».

 

Хід уроку

1.  Створення сприятливого психологічного комфорту в класі

Учитель:

    - Доброго дня, любі школярі! Щиро вітаю, Вас, з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень. Бажаю  усім у цьому навчальному році підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.

    - Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку - Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.

       Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни.

 

Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».

Учитель: Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Оголошення теми уроку.

Традиційно, обов’язковою умовою свята Першого вересня є  перший урок.

 

• Якою ж буде тема уроку,спробуйте здогадатись самостійно.

Учень          На землі великій є одна країна

   Гарна, неповторна, красна, як калина.

   І живуть тут люди добрі, працьовиті.

   І скажу, до речі, ще й талановиті.

 

      Учень Землю засівають і пісень співають,

   На бандурі грають і вірші складають

   Про ліси і гори, і про синє море,

   Про людей і квіти.

    Учитель.  То скажіть же, діти,

   Що це за країна?

       Учні. (хором)  Це наша славна Україна!

- Сьогодні ми здійснимо уявну подорож по нашій Україні, більше дізнаємося про рідну землю, ознайомимося з відомими містами України, розширимо знання про головне місто України, повторимо державні символи України.

Актуалізація опорних знань

- Тема нашого уроку: «Україна- єдина країна»

Вправа «Мікрофон»

-  Як ви гадаєте, чому саме так звучить тема першого уроку? (Діти висловлюють свої думки)

- У зв’язку з останніми подіями в країні, всі жителі нашої держави молять Бога про мир, спокій та єдність і цілісність України.

 

Асоціативний кущ «Україна»

- А чим для Вас є Україна?

Рідна земля                           Батьківщина                          Батьки

 

Українська пісня                          Україна                    Звичаї

 

Рідна  мова                             Традиції                         Працьовитий народ .

А й справді, Україна – це рідна мова, якою мама співала колискову, бабуся розповідала казки, передаючи одвічну народну мудрість. Кожна людина з теплотою згадує свій дім, це місце, де вона народилася, де пройшло її дитинство. Це її маленька батьківщина, затишне родинне вогнище. Коли скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика Батьківщина – Україна.

Вчитель. Діти, а хто мені скаже, що таке Україна?

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

 Моя Україна — найкраща у світі!

 Моя Україна — це ліс і озерця,

 Безмежні степи і чарівні джерельця.

 

 Красиві пейзажі і гори високі,

 Маленькі струмочки і ріки глибокі.

 Міста старовинні і замки прекрасні,

 Великі будови і дуже сучасні.

 Сади чарівні, мальовничії села,

 Моя Україна — це пісня весела.

 

 Це щира, багата, як світ, її мова,

 Крилата, така мелодійна, чудова!

 Її обереги — верба і калина.

 

 Найкраща у світі — моя Україна.

 Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.

 То як же нам, дітям, її не кохати!

 Моя Україна — козацькая слава!

 

 Така волелюбна і мирна держава.

 Вона дорога нам, і рідна, і мила,

 Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

 Вітчизно свята, дорога Україно,

 Для кожного з нас ти у світі — єдина.

- Коли ми говоримо про нашу державу Україну, ми не можемо не згадати про нашу столицю – Київ.

Київ – місто історичне, йому вже багато літ!

А воно красиве, вічне, серед зелені і квіт.

Київ – серце України, і найкраще місто в світі,

Хоч пройшов усякі зміни, - гарний все – в зимі, чи в літі.

Гра « Відгадай назву міста»

На дошці переставлені букви міст.

ЇИКВ              ВІ ВЛЬ               КІВХАР

НЕРІВ             НЕДОЦЬК        ГІВНІЧЕР

- Які ще міста України ви знаєте?

- Кожна держава світу має свою символіку: гімн, герб і прапор.

Легенда про трьох синів

З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону

 

люди дали першому синові ім'я Тризуб.

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором.

А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала йо-го дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Тризуб.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку-Україну.

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній — надія на майбутнє,

України слава.

Нею сонце зустрічає

Нашу Батьківщину,

День новий розпочинає —

Сильна, неподільна.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Державним Гімном.

Гімн – це найголовніша пісня України, в якій висловлюються найсердечніше думки і прагнення народу. Слухати його потрібно стояти мовчки, з гордо піднятою головою.

Прапор – державний символ.

Це для всіх – ознак сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо – жовтий прапор маєм:

Синє - небо, жовте – жито.

 

Прапор свій оберігаєм,

Він - святиня, знають діти.

Блакитний колір – це колір води, чистого неба, це символ миру.

Жовтий колір – колір вогню, сонця, без лагідних променів, якого не було б життя на Землі, це колір зерна, хліба. Знак країни головний —

Це тризубець золотий.

Він — як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила.

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Герб – найголовніший із символів; тризуб символізує мир і творчу працю. А ще в ньому відображено триєдність життя: це Батько, Мати і Дитя, які символізують Силу, Мудрість і Любов.

3.  Практичне завдання “Обійми Україну теплом своїх долонь”

-    А зараз кожен учень  отримає  кольорову  долоньку  на якому слід написати за що ви любите нашу країну і ми все це розмістимо навколо ось такого схематичного зображення  території  України ( тобто карти) , щоб наша  Батьківщина була захищена  любов’ю, теплом наших  долонь. Цю карту ми повісимо у класі  й будемо завжди пам’ятати, що ми  є громадяни своєї милої  України. Ми її сини і доньки , а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви , діти, будете старанно вчитись на благо своєї Вітчизни.

4. Підсумок уроку

- Любі мої! Пам'ятайте: ви  -  майбутнє  України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте  гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть  волю і незалежність України, поважайте  свій народ і його мелодійну мову.  Шануйте  себе і свою гідність, і шановані будете  іншими.

 

 

Бесіда на морально-етичну тему:

« Що таке співчуття»

 

Мета: ознайомити дітей з емоційними проявами людини; вчити враховувати почуття інших людей, уміти співчувати, співпереживати; розвивати уяву; виховувати повагу до людей.

Обладнання : картини за змістом бесіди, значення слів, завдання для роботи в групах, свічка, сувій.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання вчителя

2. Установка на позитивний настрій

- Подивімось на сонце. Воно лагідне і привітне. Простягнімо до нього свої руки, візьмімо по одному промінчику і поселімо їх у свої серця. Тепер ми стали на оди н пр омінчик добрішими , чуйнішими ,милосерднішими. Тож посміхнімось один одному, адже в кожному з нас тепер живе маленьке сонечко.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

- У чому полягає унікальність кожної людини?

- Чому важливо поважати себе?

- Чому потрібно поважати інших?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя з елементами бесіди

Настрій людини часто змінюється. Це залежить від обставин та емоцій, які вона переживає.

Емоції – це переживання, пов’язані з конкретною ситуацією. В емоціях виявляється ставлення людей до навколишнього світу, до усього, щовідбувається в житті.

 

Позитивні емоції (радість , захоплення, задоволення) покращують настрій, а

негативні (страх, горе, відчай, гнів, тривога) – псують його. Подумайте та

 продовжте список позитивних емоцій. Тепер – негативних.

Люди можуть бути безпорадними і немічними, перебувати у стані страху, суму, розгубленості. Як правило, вони потребують піклування та співчуття.

Співчуття – це здатність поставити себе на місце іншої людини, зрозуміти й відчути те, що й вона. Глибше співчуття називають співпереживанням. Співчувати та співпереживати здатні чуйні, милосердні люди.

1.Читання оповідання В.О. Сухомлинського «Як Сергійко навчився жаліти»

 Сергійко гуляв собі біля ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

- Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі.

Сергійко здивувався. А потім узяв і кинув у ставок камінець. Дівчинка й питає:

- Що ти кинув у воду? Сергійко ще більше здивувався.  

- Хіба ти не бачила? Я кинув камінець. Дівчинка й каже:

- Я нічого не бачила, бо я сліпа.

Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина не бачить? Настала ніч. Сергійко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно. Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер він уже не дивувався – його серце стиснув жаль. Як же вона бідна живе в темряві?

Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.

Запитання і завдання до казки:

1. Що підштовхнуло Сергійка до співчуття?

2. Чи вмієте ви співчувати, коли у когось якісь неприємності? Що саме ви робите?

2. Читання та обговорення оповідання В. Сухомлинського «Сива волосинка».

Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

— Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, — сказав Михайлик. Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

— Мамо, — сказав Михайлик здивовано, — у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три... Чого це посивіла ще одна волосинка?

— Від болю, — відповіла мати. — Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...

— А від чого ж у вас боліло серце?

— Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:

— Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Питання для обговорення:

1. Що побачив Михайлик в косі матері?

2. Від чого з'явилися у мами сиві волосинки?

3. Чому через кілька днів сивих волосинок у матері стало більше?

4. Чи зрозумів Михайлик, від чого в мами з'явилися сиві волосинки?

Робота в групах. Гра «Відгадай!»

Клас об’єднується у дві групи. Із кожної групи один представник отримує картку, де написано якесь почуття. Його завдання – показати це почуття за допомогою міміки, жестів та пантоміми. Група має відгадати, що показує ведучий. Якщо група говорить неправильно, право на відповідь переходить до іншої групи.

Вправа методом «Сувою»

(На довгому скрученому рулоні паперу зверху написано актуальне питання:

 

Як проявити співчуття сьогодні? Діти пишуть свої відповіді і тоді згортають

папір так, щоб заховати свої відповіді, а потім передають рулон іншому. В кінці роботи, коли вже всі діти написали свої думки, вчитель розгортає сувій і зачитує написане учнями.)

 Вірш «Вишиванка життя»

У часі дня, у земній круговерті

Спішимо ми – і день пролітає за днем,

А затриматись треба, спинитись на хвильку, рідненькі

І себе запитати: «Чи так ми на світі живем».

Чи не тратим намарно, цілі дні, місяці, навіть роки

І забувши про душу, ми тіло саджаєм на трон

Так йому догоджаєм і жертви в старанні приносим,

А душа терпить голод і чує смертельний терор.

Бо зближається день і Отець нас усіх запитає:

«Як ви вишили стежку земного життя?»

Та коли вишиванка червоної нитки немає

Недостойна душа наближатись до Бога Отця.

VІ. Узагальнення та систематизація знань

Гра «Побажай добра ближньому»

- Сьогодні на уроці ми вчилися бути: милосердними, співчутливими, щирими, відкритими, ми вчилися бажати один одному добра. Давайте це почнемо робити вже зараз.

(діти стають в коло, беруться за руки і разом промовляють: «Я тобі прощаю, забуваю зло, потиснімо руки , щоб було добро». Потім запалюють свічку, передають її по колу і при цьому бажають один одному добра)

 

 

 

 

 

Година спілкування

«У душах людських хай палає тепло

Людське милосердя хай творить добро»

Мета: Розширити поняття про милосердя, добре і співчутливе ставлення до інших, розвивати вміння аналізувати свої вчинки та вчинки інших, спонукати учнів проявляти милосердя у повсякденному житті, виховувати у дітей одну із важливих моральнодуховних якостей — милосердя.

Обладнання: вислови відомих людей про милосердя, епіграф, сердечка, завдання для групової роботи, різнокольорові голуби, слова – чесноти.

Епіграф.   Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою  вигоду, не може бути щасливою. (Сенека)

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Діти, давайте привітаємо гостей.

(Всім присутнім здоров’я зичим і добра).

А тепер нам до роботи приступати пора.

Вправа «Коло добра»

У дітей на партах лежать сердечка, на них треба написати своєму другові побажання на урок.

Потім діти обмінюються за кольором.

- Дорогі діти! На сьогоднішній годині спілкування я хочу звернутися до вашої душі. Душа – це сховище таємниць і почуттів, спогадів та всього доброго і злого, це внутрішній світ людини.

ІІ. Основна частина

1. Розгляд проблемної ситуації

- Щоб дізнатись про що піде мова на годині спілкування , я пропоную послухати казку «Як дівчинка подружку шукала»

«Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Не весело було їй жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до сивого, старого чоловіка,

який прожив уже більше ста років.

- Допоможіть мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все життя. Подумав чарівник і сказав:

- Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде.

Уранці, коли яскраво сонечко освітило землю, прийшла Любов на призначене місце і побачила: стоять п’ять прекрасних дівчат.

- Ось вибирай, - сказав чарівник. – Одну звати Радість, іншу – Вдача, третю – Краса, четверту – Щедрість, п’яту – Доброта.

- Усі вони прекрасні, - сказала Любов. - Не знаю, кого й вибрати…

- Твоя правда, - відповів чарівник, - всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери тільки одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя.

Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалася, а потім підійшла до Доброти і простягла їй руку…»

Проблемні питання :

- А кого вибрали б ви?

- Чому на вашу думку, Любов зупинила свій вибір саме на Доброті?

Вчитель

Розпочинається година доброти,

Тож прошу Вас серця свої відкрити,

Щоб зрозуміти і запам’ятати,

Лише з добра усе бере початок!

• Сьогодні на годині спілкування  ми поговоримо про таку людську якість як добро  та милосердя.
• Отже темою нашої години спілкування є «У душах людських хай палає тепло. Людське милосердя хай творить добро.»

Бесіда

- Усі ви прагнете бути хорошими людьми. Дуже хочеться почути від вас, яка ж вона — хороша людина? (Відповіді учнів: добра, чуйна, весела, ввічлива, лагідна, милосердна, слухняна тощо.)

 - Ми вчимося любити, бути добрими, ввічливими, працьовитими, вчимося берегти наше здоров’я, бути справедливими і співчутливими. Прагнемо завжди бути хорошими людьми.

Діти, підкажіть, доброта і милосердя  – це якості людини, що даються при народженні, чи їх потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя.

Діти давайте спробуємо з’ясувати що таке милосердя? Як виникло це слово?  Яких правил життя ми повинні навчитися дотримуватися?

Виступ дітей

Отже, милосердя – це щедрість, доброта, любов до ближнього.

• Отже, що ж робить людину прекрасною? (Вчинки)
• - А вчинки бувають або добрими або поганими.

Вчитель.   Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин.

 Але скажіть будь ласка як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність? А його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити  доброту із наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба в звичайному житті немає людей, які потребують допомоги?

Є і дуже багато таких людей. Але за своєю заклопотаністю про свій зовнішній вигляд, гонінням за кращим комп’ютером, найдорожчим мобільним телефоном ми не бачимо  цих обділених людей.

- А зараз я вам наведу  один приклад.

    Біля води на піску сидить гарна молода жінка і ніжно обіймає свій скарб –

 

хлопчика років чотирьох. Малюк хворий. У нього тяжка форма

церебрального паралічу. Мама пригортає його дуже лагідно. Вони сидять на березі так, що їхні ноги торкаються води. Мама усміхається і щось розповідає хлопчикові. Він не може їй відповісти, а лишень якось незграбно намагається повертати своєю голівкою вбік. Із вигляду хлопчика зрозуміло, що він не може ходити, говорити, можливо, і ніколи не скаже їй “мама”, і ніколи не піде до школи, ніколи не принесе ні двійку, ні десятку…

Цієї ж миті у воді ще одна сім’я робить фото сесію своєї доньки. Їй 12 років. Вона не ходить сама, дівчинку заніс у воду її батько, він намагається втримати її на воді, але тільце дівчинки не слухається – ручки скручені страшною хворобою, та батько не впадає у відчай. Тримаючи дівча, пораючись із хвилями, що намагаються скинути круг, він хоче, щоб його донька виглядала гарною на фотографії. Дівчатко намагається усміхатися. Збоку здається, що це в неї не дуже виходить. А мама в цей час ловить дорогоцінні моменти життя їхньої сім’ї простеньким фотоапаратом. Поруч друга дівчинка, напевно, друга донька в цій сім’ї, допомагає батькові. Сім’я разом. І вони щасливі!

Інші батьки привозять діток на інвалідних візках, купаються разом із ними, відносять їх плавати у море, вони разом засмагають, про щось розмовляють, спілкуються з іншими батьками, в яких такі самі особливі дітки. Вони разом лікуються… Відпочивають… Відпочивають від чого? Від людської байдужості й жорсткості, що оточує цих особливих дітей, яких наше суспільство називає ”інвалідами”. А ще – відпочивають від усього того, що приходить з цим словом на додаток: нерозуміння, байдужість, неприйняття, відторгнення, жорсткість, криві погляди…

Вчитель. Кожен із нас може допомогти людям з особливими вадами бути щасливими. Достатньо тільки побачити в цих людях — людей, в цих дітях — дітей.

Кожен із вас, мабуть, зараз ставить собі питання: «А що я можу зробити, щоб

 

допомогти їм бути щасливими?». Я відповім — любити! Не відвертати свого

погляду від дітей, що виглядають не так, як здорові діти. Вони особливі. Чому? Не знаю. Але вони живуть, і Бог також привів їх на цей світ. Для чого? Можливо, щоб зробити нас добрішими, людянішими… І вони будуть щасливі!

Вправа «Дороби речення»   

 - Діти, на які вчинки може наштовхнути злість?

 - А на які вчинки наштовхне ненависть, образа?

 - А якщо у вашому серденьку любов, ласка, доброта, то що тоді хочеться робити? .

 - От, бачите, ви й самі вже знаєте, як важливо бути добрим, любити людей, добре ставитись до тваринок, себе поважати у цьому світі.

• А тепер скажіть, як ви вчините, якщо поряд:
• Хтось плаче;
• Старший ображає меншого;
• Дівчинка загортає кошеня у хустку замість ляльки;
• Однокласники дражнять і насміхаються над інвалідом.
• Чому потрібно робити добро?

Робота над прислів’ями.

- З давніх – давен стосунки між людьми, взаємопідтримка, доброта, милосердя були основними в житті. Про це народ висловлювався в усній народній творчості. .

• Де є добрі люди, там біди не буде.
• Хто людям добра бажає, той і собі має. 
• Не одежа красить людину, а добрі діла.
• Коли щось робиш, думай про наслідки.
• Добро довго пам’ятається, а зло ще довше.

Вчитель. Усе в житті і, власне, саме життя має свій початок. Річка починається зі струмочка, подорож — з першого кроку, мелодія — з першої

 

ноти, будинок — з першої цеглини. Що треба робити, щоб бути:

- Добрим? Робити добрі вчинки

- Ввічливим? Завжди поводитися ввічливо.

- Працьовитим? Не лінуватися.

- Милосердним? Виявляти співчуття.

- Щедрим? Ділитися з друзями.

- Розумним? Бути уважним, багато читати, виконувати завдання вчителя.

- Чесним? Не обманювати, говорити правду.

Вчитель. Уявімо собі, що зараз ранок. Ваш спокій ще не порушено. Що оберете ви в супутники на цілий день? Яка чеснота необхідна вам, щоб гідно прожити ще один день? 

Учні один за одним підходять до дошки, на якій розміщені смужки паперу із надрукованими словами: любов, радість, доброта, лагідність, послух, терпіння, справедливість, прощення, працелюбність, заздрість, жадібність, ненависть, байдужість, жорстокість, брехливість, сум і зображення серця із написом у центрі «милосердя».

 Кожен учень обирає одне зі слів, розміщує біля «серця» й аргументує, чому він обрав саме цю чесноту.

-  Людина, у серці якої є усі вибрані вами чесноти, — дуже щаслива людина. Вона завжди відкрита до людей, до їхніх переживань. І навпаки, якщо в серці людини мають місце ті негативні якості, які ви свідомо залишили ось на цій частині дошки, то така людина не має спокою, радості у житті. Її серце темне від злоби, від байдужості, ворожнечі.

На дошці біля негативних якостей, які залишилися, вчитель розміщує серце чорного кольору.

-  Уважно вас вислухала й роблю висновок, що ви правильно міркуєте.

-  А що ж означає «Любити ближнього».  

Діти говорять вірші з місця

Любити ближнього — як складно і як просто.

 

Не з примусу, не з шани чи за щось.

Прийти до нього в дім хорошим, добрим гостем

І запитати: «Як тобі жилось?»

 

Любити ближнього – це  просто дати руку.

Не треба жертви — крихітку тепла.

Любити ближнього — ділити разом муку,

Яка у серці раптом проросла.

 

Любити ближнього — сказать йому про Бога,

Що Він один — любов понад усе,

Що наші всі проблеми, весь тягар, тривоги,

Він на Собі з любов’ю понесе.

Вчитель. Співчуття, милосердя виражається в потребі допомагати іншим. Милосердній людині не властиво відступати від допомоги іншим при думці про власні проблеми. Коли вона бачить іншого, то легко уявляє рідних людей або себе на його місці. Звідси й виникає потреба — допомогти, проявити милосердя.

Завдання для груп.

Знайти різні способи допомоги людям чи тваринам у тій чи іншій ситуації.

1. Ви дізналися, що поруч живе самотня бабуся…

2. Хлопчик забув в автобусі ранець з підручниками…

3. Ви знайшли біля свого будинку маленьке кошеня…

Вчитель. Так, усе, що ви сказали — це не що інше, як прояв милосердя.

Учениця читає напам’ять уривок із вірша Г. Левицької «Право вибирати».

Закони діють не зважаючи на те,

Чи знаєш ти про них, а чи не знаєш!

Весною дивно яблуня цвіте —

 

 

Чи восени ти груші там шукаєш?!

Чи знає глина більше, як гончар?!

 

Чи може глек себе розмалювати?!

Отець Небесний дав людині дар:

Розкуту волю, право вибирати!!!

Що вибираєш? Злість, а чи любов?

Прокляття, смерть, а чи благословення?!

До тебе Бог говорить знов і знов…

У Нього стільки милості й терпіння!

Вчитель

Скажіть, будь ласка, чи в час, у який ми живемо, люди милосердні? (Учні обмінюються думками.)

- Що ви  можете сказати про милосердні вчинки у вашому житті?

- Чи є поряд із нами люди, які потребують допомоги?  Наведіть приклади.

Вправа «Знайди відповідність»( на дошці)

(до слів з лівої колонки відповідно дібрати слова з правої колонки, щоб утворилися можливі фразеологічні звороти , які означатимуть риси доброчинної поведінки)

 пробачити                 в горі

 допомогти                 добре слово

 поділитися                у навчанні

сказати                      в розпачі

пожертвувати           знедоленій  людині

утішити                     образу

розрадити                 радістю

- Як  на вашу думку, можна проявити співчуття? (добрим словом, вчинком, порадою, допомогою)

- А який антонім, протилежне слово, на вашу думку,  до  слова «співчуття»?

 

(байдужість)

- Що означає бути байдужим? (Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення.)

Дуже погано бути байдужим, саме через байдужість стаються проблеми і біди.

Давайте на хвилинку побудемо лікарями, щоб вилікувати душу людини від байдужості.

Зараз ми попрацюємо в групах: Придумайте рецепт ліків від байдужості, і запишіть їх на аркушах. (Учні пишуть сенкани)

Робота в групах

І. Еліксир доброти.  

ІІ. Мікстура милосердя.

ІІІ. Відвар співчуття.

***

Добро

Ласкаве, щире,

Допомагає, оберігає, перемагає,

Здатне подолати всі незгоди,

Спокій

***

Милосердя

щедре, сердешне,

допоможе, підтримає, втішить,

діяльне безкорисне людське добро

благодійність

***

Співчуття

Вічне, перемагаюче.

Надихає, спонукає, живить.

 

Здатність відчувати переживання ближнього

Чеснота.

Вчитель. Бути добрим нелегко, а постійно творити добро важко. Треба

менше говорити про добро, а постійно його робити.

Мабуть, важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричинити і холодна байдужість оточуючих, непривітність. І як образливе слово може поранити душу, так привітне слово може зцілити її.

Віднайди скарб у кожнім слові,

Збережи острівець любові,

Обігрій, кого скривдив дуже,

Усміхнись, це неважко, друже.

 

Давайте разом триматись будем

І цінувати кожну мить,

Бо лише з вірою в майбутнє

У цьому світі варто-варто жить.

 

Підніми, може, хтось спіткнувся,

Нагадай, якщо хтось забувся,

Покажи правильну стежину,

Усміхнись — втішить це людину.

 

Привітай старця і дитину,

Розділи на усіх хлібину,

Поверни втрачену надію,

Воскреси нездійсненну мрію.

 

Не обминіть ніколи людину,

 

Ні в літню спеку, зимову днину.

Чи велика вона, чи мала —

Не зробіть цій людині зла.

 

Подаймо руку хворим, стареньким,

Погладьмо голівки діткам маленьким,

Бо добра справа — найвища святиня!

Не обминіть людина людину!

Заключна частина.

Вчитель

- Ось головна думка, яку я хотіла би донести сьогодні до вас, діти. У доброчинності повинна бути закладена любов і поклик серця. Тільки тоді вона принесе взаємне задоволення, очікуваний результат. Доброчинність або милосердя — це насамперед любов до ближнього.

- Я вірю в те, що ви обов’язково будете милосердними, бо ваші серця багаті на любов.

- Я заглянула в нашу скарбничку душі і побачила диво: всі ваші милосердні вчинки перетворилися на голубків.

- А ви знаєте чому?

Тому, що голуб – це символ милосердя. 

Вправа « Побажай добра собі і всім».

Один мудрець запитав у народа: «Якого кольору милосердя?» Люди стали гадати. Зеленого – як земля. Жовтого – як сонце. Блакитного – як небо. Візьміть свого голуба і розфарбуйте його тим кольором, яким на вашу думку є милосердя і подаруйте кому ви хочете фразою «Я бажаю собі і всім вам…».

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування

« Бути вихованим – це складно, чи просто ? »

 Мета: розширювати і поглиблювати уявлення про правила ввічливості, дати дітям можливість відчути « чарівну» силу слів ввічливості, сприяти формуванню доброти, делікатності, чуйності, виховувати пошану до оточуючих.                                                                                                   Обладнання:  плакат iз девiзом,  картки з прислівями, памятки.

Девiз: Нехай живе ввiчливiсть i доброта!

Нехай живуть доброзичливi обличчя!

Хід заходу

І. Організація класу

Сядьте, дітки, всі рівнесенько

 Усміхніться всі гарнесенько

Настрій на урок взяли

І працювати почали.

ІІ. Основна частина.

Слово вчителя.                                                                                                                            - Що робить людину гарною? Може, модний одяг, дорогий телефон, крута зачіска? Життя доводить, що це зовсім не так. По-справжньою гарною робить людину щось внутрішнє, якась сила, яку нелегко описати словами. Це – вихованість, відчуття такту, культура поведінки.

Вихованість, ввічливість – це насамперед мистецтво людського спілкування, це стан людської душі, її окраса. Отож тема нашої виховної «Бути вихованим. Що це означає?».

«Правил поведінки дуже багато — спробуй їх всі запам'ятати!» — скажуть

деякі. Насправді є одне просте правило: людина своєю поведінкою і зовнішнім виглядом не повинна спричиняти незручності тим, хто поряд. І тоді її вважатимуть інтелігентною людиною. Знання правил доброї поведінки, уміння спілкуватися з людьми, визначати характер незнайомого співбесідника або внутрішні емоції своїх друзів треба вчитися з дитинства. Володіючи такими знаннями, вам легше буде добитися успіхів на складному і цікавому шляху, який називається життям.

Учениця:

       Ти прокинься рано – рано

       Лиш над містом сонце встане

       Привітайся з ластівками

       З кожним променем ласкавим

       Сам гарнесенько умийся

       Сам швиденько одягнися

       Підійди до тата й мами

       І скажи їм « Добрий ранок!»

                                            А Костецький.

- Хто  ж прогулюється вулицею привітних? ( Хто вітається)

- Важливим показником ввічливості людини є її вміння вітатися. У світі існує багато форм різних привітань. Люди, зустрічаючись, у різній формі різними способами бажають одне одному доброго ранку чи дня, здоров'я, добра і благополуччя.

Давайте перевіримо, чи знаєте ви основні правила таких привітань.

Запитання до учнів.

- Хто вітається першим — чоловік чи жінка, молодший чи старший, керівник чи підлеглий, учень чи вчитель?

- Які ви ще знаєте способи привітання? (Чоловіки завжди встають, вітаючись

 

із жінками, жінки — вітаючись із жінкою чи чоловіком похилого віку.)

- А коли встають учні?

- Які  ви знаєте слова привітання? ( Добрий день, Здрастуйте, Здоровенькі були, Доброго здоров׳я, Дай, Боже, вам здоров׳я)

- Як необхідно вітатися?

- Що таке комплімент?

Кожній людині приємно, коли їй говорять приємні слова, компліменти.

Пограємо в гру « Впізнай комплімент», почувши його плескайте в долоні.

• Які у тебе гарні руки.
•  У тебе довгі вуха ,як у віслюка.
• Ти працьовита, як твоя мама.
• Які у тебе погані звички
• Ти  маєш гарне  довге волосся.

 Робота з оповіданням «Дякую»

А тепер послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Скажи людині «здрастуйте».

Лісовою стежиною йдуть батько і маленький син. Навколо тиша, тільки чутно, як десь далеко стукає дятел і струмочок дзюрчить у лісовій глушині.

Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.

 

— Батько, куди йде бабуся? — запитав син.

— Побачити, зустріти або проводити, — відповів бать¬ко.— Зустрінемося з нею, ми скажемо їй «здрастуйте»,— сказав батько.

• Для чого ж їй говорити це слово? — здивувався син.— Адже ми зовсім

 

•  незнайомі.

— От зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді по¬бачиш для чого.

Ось і бабуся.

— Здрастуйте,— сказав син.

— Здрастуйте,— сказав батько.

— Здрастуйте,— сказала бабуся і посміхнулася, і син раптом побачив: усе навколо змінилося. Сонце засвітило яскравіше. По верхівках дерев пробіг легкий вітерець, листя заграло, затріпотало. У кущах заспівали птахи — до цього їх не було чутно.

На душі у хлопчика стало радісно.

— Чому це так? — запитав син.

— Тому що ми сказали людині «здрастуйте» і вона посміхнулася.

Бесіда.

 - Як ви вважаєте, чи потрібно вітатися із незнайомими людьми?

 - Чи можна добрим словом покращити настрій людині або зцілити її?

 - Поясніть український народний вислів - побажання: «Щоб тебе добра година знала!». Яким ввічливим словом можна замінити цей вислів? (Щасти.)

Слово вчителя.

 

А тепер послухайте вірш «Найкраща риса».

Промовив гордий Кипарис:

— Із людських рис

Для мене прямота — найкраща!

А липа: — Лишенько! Це глупота.

 

Людина — хай велика чи мала — пропаща

Без щедрості й сердечного тепла.

Озвався Дуб:

— Послухайте мене:

Твердий характер — ось що головне.

— А гнучкість розуму — то риса неважлива? —

Докинула Ліщина пустотлива.

Троянда мовила: — Забули про красу,

А я в собі віки її несу!

Людина мудрі речі наслухала

І тужно так замріяно зітхала:

— Мені б тих рис найбільше осягти —

Змогла б я гідно шлях увесь пройти!

Бесіда.

- Які риси характеру дерева вважали найважливішими?                                     - Як ви гадаєте, чому для кипариса найкраща риса — прямота; для липи — щедрість й сердечне тепло; для дуба — твердість; для ліщини — гнучкість

розуму; для троянди — краса?

 - Яку думку висловила людина? Чи погоджуєтеся ви з нею?

Фізкультхвилинка

Вчитель. В нашій мові є і образливі слова, які ранять душу і серце. Я не буду запитувати вас, чи використовуєте ви злі образливі слова в своїй мові. Запам׳ятайте: від злих слів, нам стає зле.

 - Опишіть словами, як почувається людина, яку ображають і яка ображає

Гра «Чи знаєш ти себе?»

 Зараз ми перевіримо, чи добре ви знаєте самих себе. Також ви зможете порівняти власну думку про себе з думкою оточуючих.

Учитель заздалегідь записує імена й прізвища дітей на окремих аркушах і згортає їх так, щоб нічого не можна було прочитати. Згорнуті аркуші треба скласти в коробку і запропонувати кожному витягти один із них. Діти не повинні розповідати одне одному, чиї ім’я і прізвища прочитали. Якщо хтось витягнув аркуш зі своїм ім’ям, треба спробувати ще раз.

Потім кожний має написати про людину, яка йому «дісталася». Учитель збирає аркуші та просить дітей написати, що вони думають про самих себе. Коли учні виконають це завдання, їм роздають аркуші, заповнені іншими. У такий спосіб у кожного на руках має бути по два аркуша. Діти порівнюють власне уявлен­ня про себе з уявленнями своїх товаришів.

ІІІ. Заключна частина.

Ось і закінчилася наша година спілкування . Хороші манери потрібно не тільки знати, а і систематично застосовувати у житті. Ми стали мудрішими і розумнішими. Що ми зрозуміли? Ніколи не забувайте, що поведінка людини — це дзеркало, в якому вона показує своє обличчя. І ні в якому разі не треба соромитись робити хороші вчинки. 

 

Якщо хочеш, друже,

Щоб тебе любили,

Чемним і привітним

Добрим вихованим будь!

Не роби другому

Що тобі не миле!

Правило це мудре

Друже не забудь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда на морально-етичну тему:

"Гідність людини визначається її вчинками"

Мета уроку: пояснити  значення понять «гідність»; обґрунтувати важливість збереження власної гідності; формувати вміння висловлювати власну думку,                                                                                           моделювати ситуації та розв’язувати їх; виховувати у дітей почуття власної та національної гідності; навчати оволодівати навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального, бажання назавжди зберегти людську гідність

Обладнання: ілюстративний матеріал; тексти для читання, кольорові аркуші паперу, скотч, маркери або фломастери.

Епіграф

 «Не роби нічого ганебного ані в присутності інших, ані потай.

Першим твоїм законом має бути повага до самого себе».

Піфагор 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Знову день почався, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішити —

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому.

Хай буде він для нас повчальний!

За це подякуєм йому!

ІІ. Основна частина

1.Повідомлення теми і мети уроку 

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя єдина,

 

Мука твоя єдина,

Очі твої одні.

     (В. Симоненко)

- Якою повинна бути справжня людина? (Людина, яка знає свої права, виконує правила спілкування між людьми, з повагою ставиться до всіх, не байдужа до оточуючих.)

- Сьогодні на уроді ми поговоримо про людську гідність, про те, як потрібно поводитися, щоб ніколи не принижувати інших людей.

Епіграфом нашого уроку будуть слова давньогрецького філософа і математика, Піфагора  «Не роби нічого ганебного ані в присутності інших, ані потай. Першим твоїм законом має бути повага до самого себе». (На дошці)

2. Бесіда про гідність

- А що таке гідність?

- Так, але не кожна людина буває чесною, доброю, тобто не всі мають гідність.

 - З гідністю людина не народжується. Її потрібно розвивати з дитинства, стверджувати i захищати. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе. Гідність — це риса людини, що допомагає бути доброю, чуйною, людяною. Гідність підкреслює чистоту людської душі.

Гідність і чистота думки — речі взаємозалежні, бо не може людина з поганими думками та заплямованою совістю називатися гідною, і навпаки — якщо людина гідна, то вона ніколи не принизить себе. Людина, яка має гідність, завжди буде діяти згідно з законами честі та совісті, благородства та милосердя — вона ніколи не підставить підніжку, не встромить ножа у спину, не буде даремно давати обіцянки — вона за будь-яких обставин дивиться у вічі, незважаючи на те, хто перед нею — друг чи ворог. 

 

     Не може при добрі той жить,

     Хто хоче злу й добру служить,

     Бо, хтівши догодить обом,

     Він швидко стане зла рабом.

     (І. Франка)

    Висновок. Гідність — це мудрість тримати себе в руках.

 - Діти, а кого можна назвати гідною людиною? ( діти відповідають у віршах)

Гідні люди.

Гідних є людей багато –

 в першу чергу мама й тато.

Хто батьків не поважає,

сам на шану прав не має!

Лікаря весь світ цінує,

адже він життя рятує!

Лікарі для нас, як рідні

і вони пошани гідні!

Будівельник дім будує –

кожен з нас його цінує.

Хліб печуть трудящі люди –

іх ми шанувати будем!

Вчитель теж, як мама й тато,

сил та знань кладе багато,

щоб з малюсіньких дітей

гідних виховать людей!

3. Робота над прислів'ями. Обговорення.

● Правда суду не боїться.

● Брехливому потрібно добру пам'ять мати.

● Не всяка правда говориться.

Висновок. Правда сильніша за брехню, вона допомагає людині, підвищує її

 

гідність.

4. Робота над оповіданням В.Сухомлинського "Краплина води"

 - Послухайте  оповідання Василя Сухомлинського і подумайте, чи пов'язаний зміст цього оповідання з поняттям людської гідності, як саме?

Краплина води

Був спекотний липневий день. До колодязя під високим дубом наближався гурт школярів. Вони поверталися з туристського походу, їм дуже хотілося пити. І чим ближче був колодязь, тим більше прискорювали вони крок. А з другого боку до колодязя наближалася бабуся. Вона йшла здалека, дуже втомилася. І бабуся, й туристи підійшли до колодязя одночасно. На зрубі стояло відро з холодною водою. Діти оточили його й один за одним пили воду. А бабусю відтіснили. Вона відійшла до дуба й зажурено стояла, схилившись на дерево. Коли туристи напилися води й пішли собі, глянула бабуся їм услід і задумливо похитала головою. Той, хто поспішить випити краплину води перш ніж нап'ється дідусь, бабуся, батько, мати, виросте негідником.

Висновок. Гідність – це повага до людей похилого віку, до старших

- Здавна існує думка, що гідність людини виявляється в її вчинках. Благородство людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко людина може визначити, що гідне і що негідне.

5. Вправа «Незакінчене речення» (завдання на дошці)

Впиши відповідно до змісту речень слова чесний або гідний.

Захистити слабшого – це ___________________ хлопця вчинок.

Хлопці знали, що Максим  ніколи не бреше, тож відпустили його під ______________ слово.

6. Розгляд ситуацій

 - У якій із ситуацій принижено гідність персонажа? Поясни, чому ти так думаєш?

       А.   Дмитро отримав з математики середній бал, проте прагнув знати цей

 

предмет краще. Тому він не лише старанно виконував домашні завдання, а й розв’язував додаткові номери, часто звертався за консультацією до вчителя. Тож підсумкову контрольну роботу хлопець написав добре. Проте, коли оголошували оцінки, дехто з Дмитрових однокласників почав обурюватися: мовляв, Дмитро не міг так добре написати роботу, усі знають, що він не вміє думати і задачі хлопець просто списав.

       Б.   Оленка тільки-но перейшла з іншої школи. За кілька днів їй випало чергувати в класі, проте своїх обов’язків вона не виконувала, бо вважала, що брати в руки ганчірку для дошки, поливати квіти, провітрювати приміщення – шкідливо для її здоров’я. однокласники обурилися поведінкою Оленки, сказали, що вона білоручка й нахаба, адже прагне, аби не вельми приємні обов’язки за неї виконували інші.

 - Чому так важливо для людини не втрачати гідності?

 - Чи можна навчитися боронити честь і гідність? Як саме?

7. Читання байки Г.Сковороди «Ворон і Чиж"

Неподалік від озера, з якого визирали жаби, сидів на гілці й виспівував Чиж. Поблизу нього крякав собі й Ворон, та, бачачи, що Чиж не полишає співати, сказав:

 - Чого ще й ти сюди пнешся, жабо?

 - А чому це ти мене звеш жабою? — спитав Чиж Ворона.

 - Тому що ти так само зелений, як та жаба.

 - Коли я жаба,— мовив на те Чиж,— тоді ти сам справжнісінький жабур, бо спів твій дуже схожий на жаб'ячий.

 

Висновок. Щоб ніколи не опинитися в подібній ситуації, поважайте гідність людей, тоді вас поважатимуть. Мати гідність означає мати все: гарне життя, добре ставлення людей до себе.

ІІІ. Заключна частина

Робота в групах. Складання правил гідної поведінки

 

• Я не підводжу рідних і нерідних людей.
• Завжди дотримуюся даного слова.
• Якщо мимоволі задаю комусь прикрощів, прошу вибачення.
• Не хвалю сам себе.
• Вважаю, що радувати інших – приємно.

- Як ви розумієте вислів «поважати гідність людини»?

- Чи завжди потрібно говорити правду?

Вивчимо вірш напам'ять.

Будь правдивим, але не жорстоким,

Гідність май та іншого шануй!

Будь людиною і кожним кроком,

Це тактовно й скромно демонструй!

- Ми багато говорили про гідність. А зараз, підводячи підсумок уроку, давайте складемо асоціативний кущ до слова ГІДНІСТЬ.

ГІДНІСТЬ – ЧЕСТЬ, ПОВАГА, ВИХОВАНІСТЬ, ДОБРОТА, МИЛОСЕРДЯ, ЧУЙНІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ, ЛЮДЯНІСТЬ.

 - Завершити годину спілкування хотілося б такими словами:

Будь правдивим, але не жорстоким,

Гідність май та іншого шануй!

Будь людиною і кожним кроком

Це тактовно й скромно демонструй!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Година спілкування

«Я і мої друзі»

Мета: Виховувати морально-духовну, життєво-компетентну позицію особистості. Вести роботу по згуртуванню дитячого колективу . Формувати здоровий мікроклімат в класі . Сприяти особистому зростанню кожної дитини.

Обладнання: столи підготовлені для групової роботи, малюнками на тему «Мій друг», ватман із зображенням квітки, букви для гри, завдання для груп.

 Хід заняття 

І. Вступ.

Вчитель.Тему нашої години спілкування я пропоную визначити самостійно, а допоможе нам в цьому вірш . Послухайте його уважно і спробуйте відгадати назву сьогоднішньої години спілкування .

Хлопчик.

Що це значить не дружити –

Жити так , одинаком .

Не дружити – це ходити

Не дверима , а вікном .

Це без друга , без подружки

На перерві у кутку

Розправлятись самотужки

З апельсином нашвидку .

Це дивитись наче в книжку

Набік з видом кам”яним ,

А насправді тишком – нишком

Роздавати штурхани.

В школі вчитись й не дружити

Це повірте все одно

 

 

Що заплющившись сидіти

І дивитися кіно.

(Відповіді дітей : «Мій друг», «Друзі», «Однокласники», «Я і Мої друзі»)                                              

ІІ. Основна частина                                                                                                                         - Чи вірите ви в дружбу?

- Як ви гадаєте, з чого вона складається? (Пропонує дітям заповнити пелюстки квітки, на якій надписи: посередині - дружба, на пелюстках - взаємодопомога, вірність, товариськість, відповідальність, безкорисливість, відвертість, взаєморозуміння, порада).

- Яке коло друзів ви б окреслили?

- Що ви поціновуєте у своїх друзів?

Дружба поціновувалась з давніх-давен. Славні українські лицарі - козаки берегли її. Постійність у дружбі, її безкорисливість вважались світлою стороною характеру запорозьких козаків. Козаки браталися між собою, аби піклуватися, визволяти і навіть жертвувати життям один заради одного, якщо в цьому буде потреба. А для того, щоб дружба мала законну силу між побратимами, вони йшли до церкви і в присутності священика давали клятву. Після цього слухали молитву, дарували один одному хрести й ікони, три рази цілувалися і виходили з церкви як рідні брати. Дружбу тримали до кінця свого життя.

Бесіда

 - На чому, на вашу думку, ґрунтується і має ґрунтуватися дружба?

- Чи подобаються вам давні традиції дружби?

- Чи актуальним є їх дотримання сьогодні?

1. Гра «Букви на спині»

Вчитель: Я знаю , що кожен із вас має свого найкращого друга . В одних

дітей цей друг з нашого класу , в інших з іншого чи навіть з іншої школи . Сьогодні я пропоную вам перевірити наскільки ви є міцною парою у дружбі зі своїм товаришем з класу.

Пограємо в гри :« Букви на спині» . Один з учасників пише на спині іншого партнера яку-небудь букву , а інший повинен її пізнати . Якщо буде уважним

то відгадає загадку свого друга .(Гра в парах)

2. «Закінчи речення».

Вчитель: Ваша дружба є міцною і нове завдання-закінчити речення.

Мої друзі в школі - це …

 

Ми іноді сваримось тому, що…

 

Діти люблять миритися тому , що…

 

Помиритися можна так…

3.Мирилки.

Вчитель:

- Які мирилки ви знаєте ?(Відповіді дітей)

- Ваші товариші підготували для вас нові  мирилки .

 Діти:      

                    Мирилка летіла , на плече сіла .

                    Сказала тихенько: миріться швиденько .

Ти - не ворог , я - не ворог

Нам сваритись просто сором

Помирились , помирились ,

Щоб ніколи не сварились.

                      Ти не плач , не плач , не плач ,

                       І скоріш мені пробач ,

                       і на мене ти не сердься

 

                       Бо у мене добре серце .

 

 

                       Будемо завжди дружити

                       і ніколи не сваритись.

Робота з казкою

Вчитель: А зараз я пропоную вам послухати казку «Флора».

Флора

    На галявині виросла квіточка . Подивилась вона праворуч та ліворуч і побачила безліч інших квітів . Всі вони були різні , не схожі один на одного . Одні були високими , інші – низькими , деякі з них більш яскраві , а інші ні , але всі вони були єдиною дружньою сім’ю цієї галявини .  Всі квіти радісно зустрічали нову квіточку і дали їй ім’я Флора .

    Вранці всі квіти вставали і віталися з сонцем. Вдень займалися своїми справами. А ось ввечері починалось найцікавіше : старші квіти розповідали малим про те , як складалось життя на цій галявині до їх появи .

    Якось ввечері почав свою розповідь старий кущ Реп'ях . « Сталась ця пригода на нашій галявині тим літом . В тому році було дуже неспокійне та тепле літо і не відбувалось нічого особливого . Пролітали якось над поляною брати  Вітер і Дощ та їх сестра Блискавка . Летіли вони надзвичайно високо , що ніхто на землі не міг бачив і не чув їх появи . Почули вони розмову квітів про те , що які вини квіти дружні та товариські .І вирішили тоді Вітер , Дощ і Блискавка перевірити , чи насправді це так . Брат Вітер почав дути на квіти з такою силою , що найслабших почало виривати з корінням . Але квіти , які росли поряд допомогли своїм друзям . Всі вони дружно взялись за листя і тримали один одного поки Брат Вітер не повірив в їх дружбу . Тоді брат Дощ вирішив перевірити по- своєму . З великою силою він полив на поляну свої краплини і дощ перетворився на дощову стіну . Та побачив він , що квіти тримаються один за одного стеблами , хто листям . Тих хто падав на землю підіймали й підтримували  . Тоді сестра Блискавка зупинила своїх братів . Вона зрозуміла , що на цій галявині всі дійсно між собою дружать і будуть підтримувати один одного щоб не сталося.»

 

     Так закінчив свою розповідь старий кущ Реп'ях. А Флора подивилась навкруги і зраділа , адже їй пощастило : вона народилась саме на цій галявині де всі допомагають один одному .

Запитання до казки

• Які основні герої казки ?
• Як Вітер , Дощ та Блискавка випробовували дружбу квітів ?
• Чому Флорі пощастило ?
• Чи хотіли б ви жити на такій галявині ?
• А зараз кожен уявіть себе маленькою квіточкою і ми всі разом

створимо   свою галявину дружби нашого класу . Візьміть кольоровий папір і виріжте з нього цю квіточку . Потім приклейте на великий ватман , що міститься на дошці . Ось тепер всі разом ми і створили свою «галявину дружби».

- Чи можемо ми назвати дружбу загальнолюдською чеснотою?

- В чому, на ваш погляд, її цінність?

- Як ви гадаєте, чи мають друзі обов’язки? В чому вони полягають?

І справді, дружба має і свої суворі обов’язки. Наприклад, якщо друг потребує вашої допомоги, просить вас про щось, необхідно йти йому назустріч. Якщо ваш друг захворів, якщо у нього нещастя чи йому потрібна підтримка або порада - не баріться, відкладайте свої справи і поспішайте на допомогу. Якщо другу потрібне ваше співчуття - виявіть його. Якщо другові хочеться поділитися з вами радістю, вислухайте його із щирою увагою і цікавістю. Друзям необхідно приділяти увагу і час, їх потрібно поважати. Бо лишень той спроможний мати справжнього друга, хто сам може ним бути.

- Чи погоджуєтесь ви з такими думками? Обґрунтуйте свою відповідь.

Підсумок заняття

 -  Чи сподобалась вам година спілкування ?

 - Що сподобалось найбільше ?

 - Які висновки ви зробили?                                                                                                                                          

 

Урок знайомство

«Розкажи мені про себе»

Мета. Ближче познайомитися з учнями класу, дізнатися про їхні інте­реси, мрії; виховувати такі риси характеру як доброта, милосердя, дружба, товариськість; активізувати творче мислення.

Обладнання. Вислови, прислів'я, приказки, творчі завдання, малюнок райдуги, чисті аркуші паперу для учнів.

(Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться. Дерево міцне корінням, а людина - друзями.)

Хід уроку

І.Організаційний момент                                                                   1.Привітання.

Дзвоник всім нам дав наказ:                                                                                     До роботи швидше в клас.                                                                                        Біля парти станьте чемно,                                                                                        Хай мине час недаремно.                                                                                          Усі ми в світ прийшли, щоб жити,                                                                       Щоб добро на нім творити.                                                                                   Тож розпочнемо наш урок.                                                                          Давайте усмішкою привітаємо один одного.                                                                            Зверніть увагу, зараз ми з вами знаходимося у дружньому колі, ми всі рівні. Щоб у нас вийшла добра, щира, відверта розмова, слід дотримуватися таких правил:

•  Перш ніж говорити – подумай, що ти будеш говорити;
• Говори чесно, доводь свою думку;
•  Поважай думку товариша. Не перебивай.
•  Вигуки, жести враховуватися не будуть.

1. Вступне слово вчителя.

 - Чи багато людей можуть похвалитися тим, що добре знають себе? А може й не треба себе знати? Сьогодні у нас година знайомства «Розкажи мені про себе». Сама тема говорить про те, що ми більше розкажемо один одному про себе, свої  захоп­лення, мрії, бажання. Бо разом живемо в одній класній сім'ї, але чи знаємо один одного? Нашу розмову - знайомство мені хочеться почати словами вірша Ліни Костенко:

На світі можна жить без еталонів,

по- різному дивитися на світ:

широкими очима, з – під долоні,

крізь пальці, у кватирку з-за воріт.

Від цього світ не зменшиться нітрохи,

А все залежить від людських зіниць

В широких відіб’ється вся епоха,

У звужених – збіговисько дрібниць.

2. Кольоровий настрій.                                                                              

– Прислухайтесь до себе, до свого настрою. З яким кольором або кольорами асоціюється у вас ваш настрій тут і тепер?( Важливо, щоб відповіли на запитання всі учні, створюючи райдугу кольорів першої зустрічі).                  А давайте зараз ми з’ясуємо, наскільки ми з вами схожі чи різні. Адже ви

ровесники, навчаєтесь в одному класі, можливо, й бажання та захоплення у вас однакові. Отож почнемо.                                                                                   - Сплесніть у долоні ті, хто любить співати.

- Тихенько тупніть ногою ті, у кого голубі очі.

- Підніміть вгору праву руку ті, хто любить морозиво.

- А тепер хай нявкне той, хто вважає себе веселим.

- Візьміться за голову руками ті,  хто інколи порушує дисципліну.

 - Підніміть вгору праву руку ті, хто прийшов на урок з гарним настроєм.

 - Ну то що, однакові ми з вами чи різні? Деякі бажання та захоплення у нас збігаються, але все ж таки ми різні. Кожна людина відрізняється від іншої своїм характером, звичками, мріями і бажаннями, навіть зовнішнім виглядом, і багато чим іншим.

- А зараз, любі діти, я хочу знати   з якими намірами і бажаннями ви прийшли до мене в клас. На питання відповідайте дружньо, хором «Так» чи «Ні».                                                                                                                          1. Чи бажаєте ви, щоб наш клас був найдружнішим у цій школі?                     2. Чи бажаєте ви дуже гарно вчитися?                                                                           3. Чи маєте ви наміри кожного дня сваритися, битися, одержувати двійки?       4. Чи бажаєте ви бути найактивнішим класом і отримувати у конкурсах перші місця?                                                                                                                                            5. Чи хочете ви слухатись класного керівника?                                                    6. Чи хочите ви весь час порушувати дисціпліну і не слухати вчителя?                7. Чи бажаєте ви бути найдисциплінованішими ?                                                       8. Чи згодні ви з девізом „Один за всіх і всі за одного"?                                              9. Чи бажаєте ви бути хорошими і слухняними дітьми своїх батьків?           

10. Чи мрієте ви, щоб всі казали про нас: «Оце так клас!»?                                   - Я впевнена, що завдяки такому ентузіазму наші мрії і бажання обов'язково здійсняться!                                                                                                                   Кожна людина живе на землі тільки одне життя, а тому варто задуматись над тим, як його прожити. А яка згадка зали­шиться про тебе, що корисного зробиш ти, щоб люди не забули тебе?                                                                                           Слухання оповідання В. Сухомлинського «Який слід повинна залишити людина на землі?»

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.

Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима - ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.

- Що ж ти залишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід, - Є в тебе син чи дочка?

- Немає у мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може, ти поле випастував?

- Ні, не випастував я поля...

- Так, мабуть, ти пісню склав?

- Ні, й пісні я не склав.

- Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.

"Ось і все, що залишилось після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік.- Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."

Бесіда

 - У кожного з нас від народження з'являються свої принципи: один лю­бить спокій, буденність, простоту, скромність, інший - навпаки: неспокій, святковість, вишуканість. Одні ростуть і виховуються в сім'ях, де панує любов, злагода, людяність, достаток, а інші - в сім'ях, де можна почути сварки, образи, немає "повного достатку. Але кожен з нас зі своїм народженням одержав право на життя і повинен думати зараз над кожним своїм кроком, вчинком. Перед кожним з нас повинна бути якась мета, мрія, яку хочеться здобути, досягти.   А зараз кожен розкаже про себе, про свої улюблені заняття, мрії, бажання.                                                                                       

Вправа «Моя листівка»

- Намалюйте себе, коли тобі добре.

- За допомогою малюнка розкажи чим любиш займатися?

- Познайом нас зі своїм найулюбленішим місцем та розкажи про своє найзаповітніше бажання.                                                                                            Дуже важливо в житті мати товариша, подругу, з якими можна розді­лити свою радість і горе, поділитися найпотаємнішим. Справжній товариш ніколи не залишить в біді, з ним завжди приємно. Але пам'ятаймо при­слів'я: «Друга шукай, а знайдеш - тримай». Ми не повинні зраджувати дружбу, робити неприємне тому, з ким дружиш.

Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти, 
Треба трохи відпочити. 
Руки вгору, руки вниз, 
Руки в боки, руки так, 
Руки вгору, як вітряк. 
Вище руки підніміть 
І спокійно опустіть. 
На пальчики встанемо — 
До хмарин дістанемо.  
Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все, гаразд.

Творча робота „Розкажи про себе”.

 Це завдання дасть змогу більше дізнатися про себе та про інших. Завершіть речення:

•        Моє улюблене заняття…
•        Моя мрія…
•        У мене є такі позитивні риси...
•        У мене є недоліки...

Підсумок.                                                                                                                   - Наш клас – це теж єдиний колектив. І хоча ми всі різні, у нас є спільна мета: пізнати світ, рости і товаришувати, добре навчатися, бути щасливими. Успіх, задоволення, щастя не приходять самі собою, вони залежать від нас. Жодна людина не приходить у світ досконалою. Все її життя – постійний розвиток, пізнання, формування власного «Я».  Не знаю, чи були всі щирими, відвертими, чи почерпнули для себе щось корисне? Та хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям.

 

Відверта розмова

“Чесність і справедливість»

 

Мета. Вчити дітей говорити правду, чесно зізнаватися в своїх провинах; розвивати мовлення дітей, вміння висловлювати власну думку; виховувати дружнє ставлення до однокласників, повагу до батьків, дорослих; формувати осудливе ставлення до неправдивості, брехні, лукавства.                      Обладнання: картки з прислів’ями, завдання уроку, завдання для роботи в групах.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент

Чому  людина  прийшла в світ?

Мабуть, щоб жити та дружити,

Щоб знати все і все цінити,

Щоб дарувати щастя всім –

Дорослим людям і малим.

А головне – добро творити,

Сумлінно вчитися, труд любити.

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

- Подумайте  і скажіть, яка людина справляє на вас гарне враження? (Доброзичлива, чемна, охайна). А хто викликає нехороше ставлення — обурення, відразу, гнів? (Зла, неввічлива, нечесна людина) Правильно, чесна людина варта нашої поваги.  Не тільки ми, а певно, і наші товариші хочуть мати справу з чесними людьми. Тому, перш ніж засуджувати когось за несправедливість і брехню, потрібно подумати про самого себе, запитати себе: «А чи завжди я чесний? Чи завжди я готовий говорити правду, навіть якщо дуже не хочеться?»

 Я хочу, щоб кожен з вас завжди міг сказати самому собі: «Будь чесним і

 

справедливим!» — саме так і звучить тема нашого сьогоднішнього заняття.

На ньому ми поговоримо про те, чи справді людині необхідні чесність і справедливість, які наслідки має нещирість і брехня, а ще поміркуємо, чому слід обов’язково боротися із цими вадами.

–         Сьогодні ми поведемо розмову про чесність,справедливість, добрі вчинки, про необхідність завжди бути правдивим.

Завдання нашого уроку:

• Знайти відповідь, у чому проявляється чесність і справедливість.
• Співпрацювати в групах, парах, за завданнями на вибір.
• Навчитися жити по чесності.

 - А яких результатів очікуєте від уроку ви?

1. Слово вчителя

Правда, брехня, чесність, справедливість – ці поняття дуже часто супроводжують людину. Але одне з них возвеличує людину, а інше ганьбить її. Щоб знати, як діяти, треба чітко розуміти сутність, значення слова.

З давніх часів чесність і справедливість були у пошані у людей. Чесність оспівувалась у піснях, думах, легендах.

–  З якою метою люди говорять неправду? Чи розуміють вони, що брехати – погано?

Люди говорять неправду з боягузтва, бо бояться наслідків, з неправильного розуміння почуття товариськості, намагаючись щось вигадати для себе. Обманюють, прикрашаючи себе, бо хотять виглядати краще, ніж вони є насправді. Деякі говорять неправду  з легковажності, ненавмисно, не думаючи, для чого вони це  зробили.

– Чи завжди помітно, що людина обманює?

У людини, яка обманює, погляд блукає, не концентрується на очах співрозмовника; людина уникає дивитися  прямо в очі іншій людині.               А тепер нехай кожен з вас висловить свою думку про правду і брехню. (Діти висловлюють свої думки віршами).

 

У світі брехень є багато.

 

Та тільки правда скрізь одна.

Чи ж є хоч десь одненька хата,

Де б не жила з людьми вона?

І хоч втопчи її в калюжу,

А правда чиста й осяйна.

Брехня світ чорним робить, друже,

А правда світла, як весна.

 

І не шукай у інших правди.

Як у тобі її нема.

Якщо ти людям брешеш завжди,

Без друзів будеш ти сама.

А правда й суду не боїться,

І в морі правди не втопить.

Вона, як сонце, заіскриться

І завжди, завжди буде жить!

 

Як добре з правдою дружити,

Тоді скрізь спокій, мир і лад.

І так чудово в світі жити,

Всміхаються усі підряд.

Хоч часом правда коле очі,

Та краще правда, ніж брехня.

Я з правдою дружу охоче —

Це меч мій! Щит мій і броня!

 

Не бійтесь правди, любі діти,

 

До світла правди чесно йдіть,

Бо в світі чесним краще жити,

 

Тому ви з правдою дружіть.

Слід силу волі виробляти,

Щоб завжди правду говорить.

І світлу душу треба мати,

Щоб в цьому світі чесно жить.

2. Гра «Розкажи про себе»

Учні мають завершити розпочаті фрази так, щоб утворилися тематичні речення.

Я думаю, що я дитина...

Я говорю неправду, коли...

Коли я обманюю, то почуваюся...

Я думаю, що люди іноді можуть говорити неправду через те, що...

До нечесних, несправедливих людей я ставлюся...

Зі щирою, чесною людиною мені спілкуватися...

Я вважаю, що правду потрібно говорити, коли...

Вчитель.У народі говорять: «Брехнею світ пройдеш — назад не вернешся». Це значить, що одна неправда тягне за собою іншу — і людині все важче й важче виплутатися з тих тенет, куди її полонить брехня. Безчесність і лукавство ще нікому не приносили ані радості, ані користі.

Затямте, дівчатка!

Затямте, хлоп’ята!

Безчесність, брехливість —

це кепсько, це вада,

Для чесності часом

не вистачить духу —

І ось як виходить:

 

втрачаєш ти друга.

Хто збреше хоч раз, потім знову нам збреше,

І буде від цього нікому не легше...

 

Неправда підступно затягне у пута...

Тож краще правдивими й чесними бути!

3. Розгляд ситуацій.

Учитель просить школярів вибрати відповідь і пояснити свій вибір.

1. Миколка не виконав домашнє завдання. Коли вчителька запитала в чому причина, він відповів, що…

2. Мама попросила вас купити хліба, а ви витратили їх на морозиво. Як ви поясните мамі, чому не купили молока?

3. Вам не хочеться іти до школи, тому що ви забули намалювати вдома малюнок, який задавали на сьогодні, і тільки ранком згадали про це. Що ви зробите?

4. Робота в групах

 - Продовжте прислів’я

І група

Краще гірка правда,…

Умій вчасно сказати і…

ІІ група

Якщо хочеш хорошого…

Коли чого добре не знаєш, то…

ІІІ група

Краже мовчати, аніж…

Щедрість душі…

Слова для довідок:… ніж солодка брехня;… і вчасно змовчати;… не роби погано;…то не говори;…словами не доводять.

 

 

 - Отже, правдивість також може  бути різною. Правдивість – це коли людина говорить правду, намагаючись  діяти на благо інших. А буває, що людина говорить правду з метою нашкодити іншим або полегшати за рахунок цього власні страждання.

ІІІ. Підсумок уроку

 

– Чи варто робити добрі вчинки, бути правдивим?

– Який висновок ви зробили для себе?

Наша розмова завершується. А кожному учневі нашого класу я хочу порадити:

 Поводь себе достойно,

 Будь чесним та правдивим,

 Якщо лихе ти скоїв —

 Зізнайся в цьому щиро!

 - Пам’ятайте, діти, що чесністю і справедливістю варто пишатися. Той, хто їх має, завжди знайде собі гарних друзів, поважатиме сам себе і здобуде пошану серед інших. Він матиме чисте сумління, волю, мужність і впевненість у собі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

« Навчись поважати людей »

Мета: розширити знання учнів про дорогих людей — маму, тата, бабусь і дідусів; прищеплювати почуття милосердя, уважність до старших людей; виховувати доброзичливе ставлення до людей похилого віку.

Обладнання: картки з індивідуальними завданнями; прислів’я.                     Крилаті вислови

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Без сім’ї нема щастя на землі.

Є три біди у людини: смерть, старість і погані діти.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент                                                                                         Ви почули всі дзвінок?                                                                                            Він покликав на урок.                                                                                              Кожен з нас вже постарався,                                                                                    До уроку приготувався.

II.   Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіту учнів                                 1.  Вступна бесіда вчителя.                                                                                      - Любі діти, щодня ви приходите із школи додому, де на вас із нетерпінням чекають мама, тато, бабуся, дідусь, братик чи сестричка. Скажіть, яким словом мож на об’єднати усіх цих людей? (Сім’я)                                                – Діти, а що для вас є сім`я?

 

Розкажу вам, друзі, я

Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

Люба матінко моя –

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

Тато сильний і завзятий,

Він – господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до всього хист він має.

Дід і бабуся у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

Є у мене ще й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є сім’я.                                                                                                                                - Отже, сім’я складається з батьків і дітей. Це дуже близькі люди, які люблять один одного, піклуються, допомагають одне одному. Сім’я займає особливе місце в житті кожної людини. Тато й мама дають вам життя, доглядають вас, розповідають, що таке добре, а що — погано, привчають до праці, виховують, люблять вас. Вони хвилюються, коли у вас невдачі, і радіють вашим успіхам.                                                                                          Святішого нема мені,                                                                                                      Ніж добрі напуття —   

 Уроки перші мамині —                                                                                            Вони на все життя.                                                                                                     Не вихлюп тимчасовості —                                                                                       В них мудрість всіх століть                                                                                        По правді лиш, по совісті                                                                                            І треба, синку, жить...

- Сьогодні на уроці ми поговоримо про взаємовідносини в сім’ї, повагу до старших, обов’язки батьків та дітей. З’ясуємо, чим можна допомогти кожному члену вашої сім’ї, як необхідно піклуватися про старших та менших.

IІІ. Основна частина                                                                                                       1. Слово вчителя

 – Ми з вами з’явилися на світ не випадково… Ось ваша мама ніжно пригортає вас, малесеньких у мережаному пакуночку, до якого зазирає схвильований татусь. Як вони вас люблять! А скільки попереду у них недоспаних ночей, хвилювань про перші зубки, перші сказані і перші прочитані слова. І сьогодні вони турбуються про вас, як і 9 років тому. Та пройдуть роки, ви будете у розквіті сил, а батьки ваші постаріють. Настане ваша черга доглядати за ними, можливо, недосипати ночі, одягати і годувати…

Людина є дитиною, допоки живі її батьки. Та мине час, і ви матимете свої родини, своїх дітей. І будете їх навчати шанувати старших! Але вже сьогодні ви цього повинні навчатися, спостерігаючи за батьками, вчителями та не забуваючи Божі Закони.

2. Метод «Мікрофон»

- Розкажіть, діти, а як ви ставитеся до своїх батьків, у чому виражається ваша шана, повага до них і турбота про їхнє щастя.

Учні:

- Любимо їх, не засмучуємо.

 

- Не ображаємо грубими словами.

- Завжди допомагаємо, працюємо разом з ними.

- Намагаємося старанно виконувати їхні доручення.

Оглянешся сюди-туди,

Кожен з вас вже старцем буде,

Старість — то не радість, діти,

Много треба натерпіти,

Много думать, працювати,

Треба старших поважати.

Повага до старших вважається в народі рисою, притаманною кожній порядній людині. Щоб виховати цю рису, дітям розповідали й розповідають різні повчальні історії, казки, легенди. Ось одна із них.

Слухання притчі про старість.

Дідусь і внук

Один старий чоловік переїхав жити до свого сина, невістки та чотирирічного онука. Його руки тремтіли, очі погано бачили, ноги шкутильгали. Сім'я їла разом за одним столом, але старі, тремтячі дідусеві руки і слабкий зір ускладнювали цей процес. Горошини сипалися з ложки на підлогу, коли він затискав в руках стакан, молоко проливалося на скатертину. Син і невістка дратуватися через це. - Ми повинні щось зробити, - сказав син. - З мене досить того, як він шумно їсть, проливає молоко, і розсипає їжу на підлогу. Чоловік і дружина вирішили поставити окремий маленький столик в кутку кімнати. Там дідусь став їсти на самоті, в той час як інші члени сім'ї насолоджувалися обідом. Після того, як дідусь двічі розбивав тарілки, йому стали подавати їжу в дерев'яній мисці. Коли хтось із родини мигцем поглядав на дідуся, іноді у нього були сльози в очах, тому що він був зовсім один. З тих пір єдиними словами, які він чув на свою адресу, були колючі зауваження, коли він кидав вилку або розсипав їжу. Чотирирічний хлопчик спостерігав за всім мовчки. Одного вечора, перед

 

вечерею, батько помітив його граючим з дерев'яною тріскою на підлозі. Він ласкаво запитав малюка: - Чим ти займаєшся? Так само довірливо хлопчик відповів:

 - Я роблю маленьку миску для тебе і мами, з якою ви будете їсти, коли я виросту. Хлопчик посміхнувся і продовжив працювати. Ці слова так приголомшили батьків, що вони втратили дар мови. Потім сльози заструмували на їхніх обличчях. І хоча жодного слова не було сказано, обидва знали, що треба зробити. Того вечора чоловік підійшов до дідуся, взяв за руку і ніжно проводив його назад до сімейного столу. Всі дні, що залишилися він їв разом з сім'єю. І чомусь ні чоловік, ні дружина більше не турбувалися, коли падала вилка, розливалося молоко або бруднилася скатертина.                               

• Чого вчить нас ця притча?

Вчитель.

- Ми всі чиїсь діти. Пройде кілька років – ви станете дорослими і теж батьками. А ви, батьки, станете ще старші. Проте всі повинні пам‘ятати, що ви в житті ступите на стежку, яка зветься Старість. А народна мудрість вчить.

Діти по черзі:

• що робить батько, те й його дитятко.
• що зробили для батьків, те зроблять для тебе твої діти.
• годуй батька на печі, бо й сам будеш там.
• як син до батька обходиться, таких синів матиме.

Пам'ятайте, що ваші діти будуть поводитись з вами так само, як ви поводитесь зі своїми батьками.

• До батьків стався так, як ти хотів би, щоб твої діти ставилися до тебе.
• Без добрих справ немає доброго імені.
• Добрі справи красять людину.
• Слово — ранить, слово — лікує.

 

• Добрі діти їдять кашу, а злії — серце й душу нашу.
• Добрі діти на ноги поставлять, а лихі з ніг звалять.

-Тож намагайтеся бути слухняними, вихованими дітьми, турбуйтеся про

 

своїх дідусів і бабусь і не завдавайте їм прикрощів.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 

Робота в групах

I група

Якими словами можна звернутися до бабусі? Запишіть їх на аркуші паперу.

II група

Запишіть слова, якими ви хотіли би назвати свого батька.

III група

Запишіть слова, якими ви б називали свою маму.

Гра «Коли сумно».

—   Уявіть собі, що ви прийшли додому, а мама сумна. У неї поганий настрій. (Один із учнів виконує роль мами, інший — сина або доньки.) Які слова необхідно дібрати, щоб утішити, розважити її? Аналогічно розігрується ситуація з татом, бабусею, дідусем, братиком.

V. Підсумок уроку

Хай наш незвичайний сімейний урок

Для вас усіх буде, як свято.

Нехай всі родини, як ніжний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Отже, закінчуючи нашу бесіду, слід сказати, що всім, що ми маємо і користуємось ми завдячуємо нашим батькам і людям старшого покоління. І якщо нам здається, що вони надто вимогливі до нас, то це лише тому, що вони не байдужі до нас.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бех І.Д. Особистісно орієнтоване виховання: шляхи реалізації. – К.: ІЗМН, 1996.

2. Волкова Н.П. Педагогіка . – К.:Академія, 2002.

3. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів. – К.: ІЗМН, 1995.

4.Джон Дьюї. Моральні принципи в освіті. – К.: 2001.

5. Довгун А.І. Про деякі умови успішного використання методів виховання. / / Моральне виховання школярів. - 1976. - № 12. - С.56.

6. Критерії моральної вихованості молодших школярів: Книга для вчителя / за ред. Беха І. Д. - К.: Рад. школа. 1989.

7. Матвіенко О. В. Основи морального виховання особистості молодшого школяра. - К.: Стилос, 1999.                                                                                                        8. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти. - К. 2009.

9. Нізельська Г.О. Початкова школа. № 6, 7, 11 – К.,2006.

10. Сухомлинський В.А. Народження громадянина. - М., 1979р.                    11. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К., 1978.

12.  Сухомлинський В.О. Повне зібр. творів у 5-ти томах. – 1977. – Т.3.

13. В. М. Тугай // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2015.

10. Харламов І.Ф. Педагогіка. - М., 1990р.

11. Яновська М.Г. Моральне виховання і емоційна сфера особистості / / Класний керівник. 2003. - № 4 - с.24-29.