Малюнки Шевченка і Черкащина

Малюнки Шевченка і Черкащина

Відомо, що поезія і живопис тісно пов'язані між собою. Однак особливості кожного з цих видів мистецтва здавна цікавили теоретиків і шанувальників мистецтва, виливалися в дискусії про те, який з них є впливовішим, сильнішим. А відомий художник Леонардо да Вінчі дійшов висновку, що “малярства – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство”. Не випадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця і поета зустрічається часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих творчих натур, яким тісно в межах одного виду мистецтва. До таких творчих натур відноситься і Т. Шевченко.  Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник.

Малюнки здебільшого розповідають нам про убоге життя Шевченкової родини і всього покріпаченого українського села ("Удовина хата", "Селянське подвір'я", "На околиці", "Хата біля річки", "Хата над ставком"). Чарівна природа на малюнках, як і в подіях є контрастом до важких соціальних умов життя народу

Усе життя поневіряючись по казематах та на чужині, Шевченко ні про що інакше й думати не міг, як про свою хатину.«… I сниться сон менi: дивлюсь,В садочку, квiтами повита,На пригорi собi стоїть,Неначе дiвчина, хатина… »Троюрідний брат Тараса Варфоломій згадував: «Тарас просив моєї ради i помочi знайти йому мiсце для оселi i «дiвчину», але дiвчина щоб була доконче українка, проста, не панського роду, сирота i наймичка».

Особливо улюблені пейзажні мотиви Шевченка – зображення мальовничих околиць та куточків сіл, містечок, берегів тихих степових річок, ставків, урочищ

«Церква Богдана» у Суботові. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України, широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, щоб москаль добром і лихом з козаком ділився...

До 1809 року Суботів мав статус містечка. Тут навіть проходили щорічні ярмарки. Садиба Гетьмана руйнується. Місцевий люд розтягує залишки мурованих башт на будівельний матеріал. В 1843 та 1845 роках Суботів відвідує Т. Г. Шевченко й залишає декілька акварелей з видами села.

Зайнялася Смілянщина,Хмара червоніє,А найперше Медведівка. Небо нагріває. Горить Сміла, Смілянщина. Кров'ю підпливає,Горить Корсунь, горить Канів,Чигирин, Черкаси…Мотронинський монастир заснований ще до монгольського нашестя. Тоді тут стояла фортеця Мирослава — улюбленого воєводи Ярослава Мудрого. Повертаючись 1036 року після розгрому печенігів, Мирослав вирішив перевірити охорону фортеці і виставив свої човни у бойовому порядку. Вирішивши, що човни ворожі, дружина воєводи — Мотрона, наказала атакувати їх і вбила Мирослава. Дізнавшись про страшну помилку, Мотрона прийняла чернецтво і заснувала тут монастир, який став називатись Мотронинський. В середині XVIII століття монастир став одним з центрів боротьби проти церковної унії. З монастирем пов'язаний початок гайдамацького руху, очоленого М. Залізняком, що увійшов до історії під назвою  « Коліївщина» 26 травня 1768 року 70 запорожців та 3000 польських підданих ввійшли до Мотронинського монастиря на молебень. 27 травня гайдамаки розпочали похід проти поляків. Правобережною Україною. Вогонь повстання швидко охопив величезний район.