МАН_робота_Тростнічкової_М_Каховське_водосховище

Про матеріал

Дослідницький проект розглядає сенс створення Каховського водосховища, його вплив на оточуючі біогеоценози. Використання у минулому та у сьогоденні. У роботі представленні бачення антропогенного впливу та зворотнього впливу на людину. Розгляд питання щодо усунення та захисту від негативних чинників впливу катастрофи. Але як завжди ми не повинні забувати розглянути, що можливо придбати у нашому випадку. Та найголовніше висловлення автора, його ідеї або основи дій у майбутньому.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Запорізької облдержадміністрації

Запорізьке територіальне відділення

Малої академії наук України

Відділення: Науки про Землю

Секція: Гідрологія

«ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАСЛІДКИ ОБМІЛІННЯ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА»

Роботу виконала:

Тростнічкова Маргарита Сергіївна,

учениця 9 класу

Дружелюбівської філії опорного

закладу освіти " Матвіївського

загальноосвітнього навчально-

виховного комплексу "Всесвіт"

Матвіївської сільської ради.

Науковий керівник:

Тимошенко Вячеслав Петрович,

вчитель географії Дружелюбівської

філії опорного закладу освіти "

Матвіївського загальноосвітнього

навчально-виховного комплексу

"Всесвіт"

Матвіївської сільської ради.

Запоріжжя – 2025

Запорізьке територіальне відділення Малої академії наук України

Відділення: Науки про Землю

Секція: Гідрологія

АНОТАЦІЯ

Тростнічкова Маргарита Сергіївна, учениця 9 класу

Дружелюбівської філії опорного закладу освіти "Матвіївського загальноосвітнього навчально- виховного комплексу "Всесвіт" Матвіївської сільської ради.

Науковий керівник: Тимошенко Вячеслав Петрович, вчитель географії Дружелюбівської філії опорного закладу освіти "Матвіївського загальноосвітнього навчально- виховного комплексу "Всесвіт" Матвіївської сільської ради.

«Екологічні проблеми та наслідки обміління Каховського Водосховища»

Дослідницький проект розглядає сенс створення Каховського водосховища, його вплив на оточуючі біогеоценози. Використання у минулому та у сьогоденні.

У роботі представленні бачення антропогенного впливу та зворотнього впливу на людину.

Розгляд питання щодо усунення та захисту від негативних чинників впливу катастрофи. Але як завжди ми не повинні забувати розглянути, що можливо придбати у нашому випадку.

Та найголовніше висловлення автора, його ідеї або основи дій у майбутньому.

Ключові слова: Каховське водосховище, гребля, Каховська ГЕС, екосистема, водопостачання, екологія, катастрофа, антропогенний вплив.

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ І КАХОВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ 5

1.1 Історична довідка 5

1.2 Сенс створення водосховища 7

РОЗДІЛ ІІ ВИКОРИСТАННЯ 9

2.1 Господарське використання водосховища 9

2.2 Екосистеми раніше та зараз 12

РОЗДІЛ ІІІ НАСЛІДКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 16

3.1 Антропогенний вплив 16

3.2 Пропозиції щодо усунення 18

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Каховське водосховище – це штучне водосховище, яке було створене для здійснення зрошення земель південних районів України та північних районів Криму. Каховська ГЕС стала важливою побудовою, але мала свої плюси та мінуси.

У роботі представленні бачення антропогенного впливу та зворотнього впливу на людину. Розгляд питання щодо усунення та захисту від негативних чинників впливу катастрофи.

Актуальність цієї теми полягає у тому, що під час вивчення та дослідження обміління Каховського водосховища постає питання: як же запобігти негативних факторів впливу на навколишнє середовище у цій ситуації.

Мета роботи: - дослідити важливість Каховського водосховища, оцінити всі існуючи переваги та недоліки.

Дослідницькі завдання:

вивчити історію виникнення Каховського водосховища;
порівняти екосистеми;
оцінити вплив обміління водосховища;
розглянути можливі пропозиції впливу катострофи.

Об’єкт дослідження: Каховське водосховище

Предмет дослідження: обміління водосховища

Методи дослідження: пошуковий, описовий, спостережливий, узагальнення.

Результат нашої роботи можна використовувати на уроках географії, екології під час навчально-виховного процесу.

РОЗДІЛ І

КАХОВСЬКЕ ВОДОСХОВИЩЕ

1.1 Історична довідка

Каховське водосховище — раніше було одним з шести водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Київській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, та Херсонській областях. Його створили в

Рисунок 1.1 Фото процесу побудови дамби

часи Радянського союзу. Саме 20 вересня 1950 року вийшла постанова Ради міністрів СРСР «Про будівництво Каховської гідроелектростанції на Дніпрі». Це дуже змінило Таврійські степи, існували плюси та мінуси.

У тогочасний період вважалось, що південні степи належать до найбідніших та найнезручніших для оброблення місцевостей та навіть мали статус земель ризикованого землеробства, але в Радянському союзі вважали по іншому роблячи у першу чергу ставку на два різні типи ведення господарства – інтенсивне та екстенсивне. У нашому випадку Причорноморсько, Приазовські степи передбачали екстенсивне освоєння рівнинних, майже не тронутих водною та біологічною ерозією територією. У минулому столітті, Йосип Сталін - радянський військовий та політичний діяч вирішив, що треба спорудили низку гідроелектростанцій на річці Дніпро. Проект назвали "Великі будови комунізму". За задумом на основі річки створювалась система Південно-Українського та Північно-Кримського каналів, які дали змогу здійснити зрошення земель південних районів України та північних районів Криму. Каховська ГЕС стала останньою і водночас найзахіднішою "Великою будовою комунізму".

Каховську ГЕС урочисто відкрили 18 жовтня 1955 року. А наповнення водосховища почалося після того, як в червні 1955р. була розібрана перемичка Каховської ГЕС. В травні – червні 1956р. водосховище наповнилось до позначки 15 м, що на 1 м нижче нормального підпертого рівня.

Вся вище викладена історична довідка висвітлює нам гостру необхідність у побудові на той час великого штучного водного об’єкта зі значним запасом водного ресурсу (2155 км²), та концентрацією навколо соціального ресурсу з подальшим технологічним розвитком. При цьому основна ставка у даному шляху розвитку не приймала взагалі до розрахунку можливих наслідків при цих глобальних змінах.

1.2 Сенс створення водосховища

Чому ж Радянському союзу так захотілося побудувати Каховську ГЕС?

У появи водосховища передбачалось вирішення декількох завдань: виробництво електричного струму за для забезпечення підприємств командної економічної системи які потребували значних ресурсних, матеріальних та трудових вкладень, зрошення та судноплавство. Саме система зрошення повинна була вирішити декілька ключових питань: в першу чергу забезпечення в край необхідною вологою південно-степових районів, які мають забезпеченість лише у кількості 300мм або можливо у найкращому випадку 500мм опадів у рік!

$C:\Users\Administrator\Downloads\Каховська_зрошувальна_система.jpg$

Рисунок 1.2 Каховська зрошувальна система

Ще одним поштовхом для цього стало введена в експлуатацію найпотужнішої у світі гідроелектростанції Ґранд-Кулі у Скелястих горах в США у 1942 році із потужністю - 108 МВт. СРСР, звісно, було важливо мати все більшим, ніж має головний конкурент у політичному протистоянні. Тому одразу дві "великі будови комунізму" — Сталінградська та Каховська ГЕС — перевершили американські показники.

Однак була ще одна причина, її не оголошували — геостратегія. Саме в цьому районі 1920-го форсувала Дніпро кіннота Фрунзе, а через два десятиліття — танки Вермахту. Контролювання околиць Каховки давало можливість розвивати воєнний наступ на Поволжя і Кавказ, а також використовувати річку для перевезення спеціальних вантажів чи курсування військової флотилії. Хитро також продумано те, що у разі наближення противника греблю можна було просто підірвати. Так утворилося б величезне багно, що значно ускладнило би просування і піхоти, і танків. Саме тому Каховське водосховище є найбільшим в Україні за площею мілководдям.

Така площина розвитку подій у минулому, доволі стрімка з розрахунком на майбутнє давала результати вже відразу. А у перегляді подій з сьогодення говорить нам про доволі виважений розрахунок який охоплював не лише господарську діяльність суспільства, але і спрямованість на захист своїх здобутків на основі минулих випробувань.

ОЗДІЛ ІІ

ВИКОРИСТАННЯ

2.1 Господарське використання водосховища

Використання Каховського водосховища базувались не лише на судноплавстві, зрошенні, водопостачанні чи рибному господарстві. З водоймища починалися Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі були розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас. При такій густій мережі каналів тут було налагоджено перекид великих $C:\Users\Administrator\Pictures\Screenshots\Знімок екрана 2024-10-02 095733.png$

Рисунок 2.1 Транспортна мережа

обсягів водного ресурсу по теренах степової природньої зони. Але про це ми будемо пригадувати трохи згодом.

Історично шлях з варягів до греків опанували наші пращури та всіляко контролювали. Значущість водної артерії згадують давні мореплавці та дослідники греки. У сучасній Україні ця водна транспортна артерія як і багато тисяч років поспіль використовується як оптимальний шлях який регіонально поєднує північ та південь України.

Рисунок 2.2 Транспортування продукції півдня України до ринків Півночі $C:\Users\Administrator\Downloads\Кавуни.jpg$

Розглянувши розташування з історичної основи, не слід забувати про перспективу. Регіонально південні та південно-східні регіони Причорноморських степів починаючи з періоду побудови Дніпровської ГЕС почали потребувати для розвитку регіону значних трудових ресурсів. Спочатку маятниковою, а згодом з мінімальним облаштуванням на території сучасних Запорізької та Херсонських областей було залучено значної кількості молоді - економічно активного населення.

На прикладі м. Вільнянська – міста супутника м. Запоріжжя, значну частину робітничого залученого на розвиток регіону населення – розселяли у таких населених пунктах, які у свою чергу зростали за рахунок побудови невеликих з мінімумом побуту поселень. Ще досі зустрічаються майже покинуті села у яких можливо прослідкувати побудову одно типових дешевих будинків. Але і це, на думку дослідника Ю.Князькова стало можливим дякуючи селищу Софіївки (у майбутньому Вільнянськ), яке з'явилося при однойменній залізничні станції в 1873 р. – все це давало можливість вирішити головне питання, логістики підвозу трудового населення цього регіону до активно будуючогося міста Запоріжжя. Логічно ми можемо побудувати ланцюг соціальних та побутових потреб людини у її повсякденному житті. Саме в цьому ми бачимо становлення і переплетіння секторальної економіки сучасної України у даному регіоні. Всі вище викладені аспекти для свого стабільного існування потребують лише одного – енергії, при чому у всіх видах, а особливо електричної.

Так на перших етапах економічного піднесення регіону із забезпечення та вирішення цих проблем справлялись місцеві ТЕС, але проблема нестачі ставала все гострішою у процесі розвитку: як з приростом населення так і розбудовою промисловості. А той факт що регіону бути промисловим центром ні у кого сумніву вже не викликало. Побудова Дніпровської ГЕС створила фундамент для такої необхідної металургійної галузі та усіх кооперативних з нею підприємств. Так з часом на перше місце у логістиці виходив електротранспорт з густою магістральною сіткою доріг, при чому як місцевих чи локальних так і міжрегіональних. Поступово регіон Запорізької області як найпівденніший почав шлях розвитку соціальної інфраструктури. Освітня технічна база, наукові інститути та освітній сектор своєю діяльністю створили основу унікального регіонального науково технічного працівника.

Розвиток регіону не зупиняється і зараз. При цьому вектори розвитку дуже різноманітні: енергетика, біоресурси, рекреація, важка та легка промисловості, сільське господарство (різних напрямків), транспортна мережа, та саме головне освоєння малозаселених територій півдня та південного-сходу степової зони.

2.2 Екосистеми раніше та зараз

У Каховському водосховищі мешкали щонайменше 43 види риб, 20 із яких мали промислове значення. У 2020 році рівень споживання риби та рибних продуктів в Україні склав 12,4 кг на одну особу. Загалом протягом минулого року фонд споживання риби та рибних продуктів становив 517,4 тис. тонн. 12,4 кг риби на одну особу – так споживали у 2020 році українці рибну продукцію, - Держрибагентство

Рис.2.2.1 Статистичний збірник Держстату

Україна знаходиться в центрі важливого шляху перелітних птахів, що тягнеться від Центральної Азії до Близького Сходу. Масштаби переміщення птахів вражають: понад 2 мільярди птахів, 2,5 мільйони качок та два мільйони хижих птахів мігрують із місць розмноження в Європі, Сибіру та Центральній Азії на зимівлю до тропічної Африки. Фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 видів — безхребетних, 56 видів — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо). Весна і літо є зазвичай періодом нересту риби, гніздування птахів, а також місць годівлі та відпочинку великих зграй перелітних водоплавних птахів.

Але, це все різко змінилося. У лютому 2022 року російські збройні сили

Рис.2.2.2 Руйнація Каховської ГЕС

захопили Каховську ГЕС та початок Північнокримського каналу. Перший тиждень вересня 2022 року з шести агрегатів ГЕС функціонували чотири, тобто станція працювала не на всю свою потужність. Інформація про можливий підрив Каховської гідроелектростанції почала з'являтися в ЗМІ восени 2022 року. Пізніше російські війська відступили з Херсона та з'явилися повідомлення про пошкодження автомобільного та залізничного мостів над дамбою Каховської ГЕС. 6 червня о 2:35 та 2:54 ночі сейсмічні датчики в Україні та Румунії виявили ознаки потужних вибухів. А супутники-розвідники США, зафіксували ознаки тепла, що відповідали сильному вибуху в районі греблі Каховського водосховища. Вранці того ж дня згідно офіційного повідомлення Оперативного командування «Південь» ЗСУ стало відомо про техногенну катастрофу на Каховській ГЕС. Підрив Каховської греблі спричинив жахливі наслідки.

Спочатку я спробую розповісти про екосистему, після цієї події. Звісно, деградовані або знищені середовища призводять до значної втрати кількості видів, зменшення та значної зміни біорізноманіття та зростанні небезпеки для всіх видів флори та фауни, ареали яких знаходились на данній тереторії. На теренах даного антропогеного ланшафту існувало 38 рідкісних типів середовищ існування. Харчову базу (молюски, мідії, черви та інших представників флори та фауни, які мешкають у мулистих придонних шарах) у водосховищі площею 2000 квадратних кілометрів здебільшого знищено або спостерігаються у обмеженому виді. Війна зруйнувала маршрут для багатьох мігруючих птахів, які гніздяться, відпочивають і годуються на сільськогосподарських полях, зрошувальних каналах, болотах, річках та озерах України. Велика кількість прісної води звісно дуже змінила баланс між солонуватою водою Дніпровського лиману та узмор’ямними водами Чорного моря. Різький зхід води з водосховища поніс з собою сільськогосподарські залишки добрив та пестицидів закамульованих у процесі антропогенної сільхозгосподарської діяльності на узбережжі та поблизу з водосховищем. Води з піднятим придонним мулом створили мертву зону, значно схожу на ту, що виникає щоліта в гирлі дельти Міссісіпі.

$C:\Users\Administrator\Pictures\Screenshots\Знімок екрана 2024-10-02 104253.png$

Рис.2.2.3 Приклад мертвої зони дельти Міссісіпі

А це означає, що несприятливий період, ще довше продовжиться для флори та фауни прибережної частини Чорного моря. Але попри це, зараз на територію колишнього водосховища повертається рослинність. Більша частина акваторії недоступна для дослідження, однак візуально можна стверджувати, що рослинність опановує звільнені від води простори. Тобто, ці системи будуть розвиватися так як ми очікуємо, а можливо і за непередбачувальними сценаріями. Ймовірно, буде масове прибуття нових птахів на цю територію. Поступово повертатимуться й наземні тварини, плазуни. Також налічується близько півсотні різних травʼянистих рослин які почали панувати на даній тереторії.

Рис.2.2.4 Життя на нових – старих територіях

РОЗДІЛ ІІІ

НАСЛІДКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

3.1 Антропогенний вплив

Без сумніву, наслідки є не тільки для екосистеми, але й для самих людей. Через кілька тижнів після повені в Каховці вода відступила, залишивши після себе сміття, токсичні антропогенні забруднювачі, рибу, що розкладається, та залишки багатьох інших видів по всій довжині постраждалої річки.

Рис.3.1 Наслідки

Раптовий розлив води через зруйновану Каховську дамбу відкрив стіну води, яка сягнула піку 5,6 м у Херсоні 8 червня та пройшла долиною річки нижче ГЕС аж до Чорного моря на відстань понад 200 км. Витік стався рано-вранці, на превеликий жаль, не були попереджені понад 80 населених пунктів вниз від дамби, які нічого не підозрювали та їх затопило на правому березі річки.

По обидва береги річки евакуйовано понад 11 000 осіб. Вода з Каховського моря дуже забруднилася. Тут у кілька разів перевищені норми активних хімічних й органічних речовин. Як наслідок — влітку "квітне" 80–95 % його площі. Цю воду небезпечно споживати. Це може викликати розповсюдження інфекційних хвороб, які передаються через воду, наприклад: тиф, холера, лептоспіроз та гепатит. Так за за оцінкою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в результаті підриву до річки Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила із ризиком подальшого витоку ще понад 300 тонн. У Чорне море також може потрапити і певна кількість утворених внаслідок дій Росії відходів руйнації. А за аналітикою за оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства України зупинка водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. У 2021 році ці системи забезпечували зрошення на 584 тис. га, з яких збирався урожай близько 4 млн тонн зернових і олійних культур, на суму близько 1,5 млрд дол. Без джерела води опинилися 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Навіть розглядаєтся можливе перетворення полів на півдні України на пустелі вже наступного року. Прогнозуються негативні наслідки для рибного господарства. Вже фіксується загибель риб, як молоді так і дорослих осіб. Щойно закінчився період нересту і внаслідок падіння рівня води ікра висохне на змілілих ділянках. Збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тис. тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн.

Каховське водосховище забезпечувало питною водою понад 700 тисяч жителів півдня України. 250 тисяч жителів Херсонської області залежать від підземних вод поганої якості з підвищеним вмістом хлоридів і мінералів.

3.2 Пропозиції щодо усунення

«Необхідно терміново наповнювати Каховське водосховище, щоб воно повністю функціонувало. Тому що подальше зволікання може призвести до незворотних негативних наслідків. З нашими найкращими екологами, гідрологами і меліораторами ми визначили, що немає сенсу залишати осушене ложе Каховського водосховища для вирощування якихось рослини, або спостерігати за ним. Його необхідно заповнювати водою. Тоді відновиться життя як для населення, так і для унікальної водної екосистеми» – підкреслює доктор технічних наук, професор Олена Сидоренко. Але на реконструкцію дамби, піде десять років і це коштуватиме понад 1 мільярд доларів.

Але потрібно і про добрі справи. Є кілька бачень, цієї теми : відновлення водного балансу та екосистеми у перспективі найближчих 3 – 5 років. Наприклад, відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки Півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво. Або ж за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС будуть побудовані сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з Дніпра.

Ще одне бачення це особисті роздуми - спробуємо змоделювати ситуацію з циркуляцією атмосфери у нашому регіоні на наше сучасне бачення, опираючись на існуючі у нашому розпорядженні данні. Так територія безпосередньо Запорізької області дійсно є доволі посушливим регіоном з невеликим показником забезпеченості повітряних мас атлантико-континентального характера. Маси повітря з Гольфстриму підходячи широкою смугою на терени України звісно під час просування у глиб території втрачають насиченість вологою. Але головною перешкодою на мою думку у цьому просуванні у межах Запорізької та Херсонської області до самого витоку Дніпра була ширина річки та площа Каховського водосховища. Так є припущення що у нашому випадку ми можемо – можливо – отримати позитивність від виниклої ситуації. Давайте розглянемо докладніше. Довжина нижнього Дніпра (Нижній Дніпро) — від Запоріжжя до гирла (326 км). Середня ширина самої річки становить до 800 метрів. А водосховище тягнеться з північного заходу на південний схід на 220 км. Площа його становить 2155 км2. Ширина водосховища – від 3,5 до 25 км. Всі ці показники при температурі липня у +23,5 за Цельсієм при середньому русі повітря показують випаровування у обсязі – 0,670 з м2 кг/за год. Так лише з поверхні Каховського водосховища кожної літньої години випаровувалось близько 1443850 т води (для порівняння гирло Амазонки кожної секунди зливає 360 000 м3 / с. Тобто якщо у середньому одна грозова хмара потребує для дощу кожної хвилини близько 100-200 тон води, вона просто не зможе пробитися з правого берега на лівий скрізь цю стіну підіймаючогося повітря яке підштовхуєтеся паро випаровуванням. Так на просторах звичайного русла Дніпра ці процеси трохи повільніші, але все ж теж суттєві. Так відразу всі вище викладені припущення можна перекреслювати впливом Вісі Воєйкова або Великої вісі Євразійського материка але є декілька «сподівань» у сенсі збільшення перехідної зони між циклонними масами правобережжя та антициклонними лівобережжя. Все це у купі можливо дасть змогу пробивати вологим масам Атлантики собі шлях у території півночі та сходу Запорізької області.

До цієї гіпотези ми більш детально вернемось після спостережень та де яких розрахунків у майбутньому.

ВИСНОВОК

Катастрофа на дамбі, має занадто багато наслідків, щоб все підсумувати. Існує кілька примітних категорій серйозних збитків для довкілля, які сукупно складають екоцид, спричинений руйнуванням Каховської дамби: втрата зрошувальної води та висихання ландшафту; втрата послуг водопостачання у містах та інших населених пунктах; проблеми зі здоров’ям через холеру та інші захворювання, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища. Однак, перш за все, це масова втрата середовищ існування флори та фауни; довготривала деградація екосистем та скорочення чисельності водних видів та біорізноманіття не лише на територіях природних заповідників безпосередньої річкової екосистеми, але й у значно ширших районах, пов’язаних із цими екосистемами. Тобто, підрив Каховського водосховища має багато негативних наслідків в екосистемі, але не треба забувати й про велику кількість факторів, що вплинули та можуть вплинути на людське життя та зовнішнє середовище. Вирішення всіх проблеми є, але щоб його досягнути треба прикласти дуже велику кількість зусилля та ресурсів. Ми повинні вірити в себе і тоді в нас все вийде!

З погляду освітньо – педагогічного напрямку бачення цього питання, хочу наголосити про багатогранність охоплення навчальних наукових предметів. Історичні аспекти які у купі з використанням географічних закономірностей дають можливість використовувати на уроках соціальні або технічні важелі пояснення теми. Фізичні закони впливу на події які можливо розрахувати як наслідок. Екологічні негативні або позитивні зміни, та спроби розрахунку впливу з боку людини або природи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Сайт «Вікіпедія»
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії, Каховське водосховище. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5 (дата звернення 29.02.2024).

Національна Служба Новини, «Необхідно терміново наповнювати Каховське водосховище» – Укргідроенерго. Національна Служба Новин Україна,

19 липня 2023

URL: https://nikopolnews.net/ukraina/kakhovske-vodoskhovyshche-2/ (дата звернення 03.03.2024).

Стаття: Каховське водосховище. Остання велика будова комунізму в Україні. Локальна історія, 21 жовтня 2022.

URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/kakhovske-vodoskhovishche-ostannia-velika-budova-komunizmu-v-ukrayini/ (дата звернення 05.03.2024).

Євген Стахів, Андрій Демиденко, Екоцид: катастрофічні наслідки руйнування дамби Каховського водосховища. Вокс Україна - незалежна аналітична платформа, 19 липня 2023.

URL: https://voxukraine.org/ekotsyd-katastrofichni-naslidky-rujnuvannya-damby-kahovskogo-vodoshovyshha (дата звернення 05.03.2024).

Вікторія Мельник, Мозаїка екосистем у майбутньому! Дно Каховського водосховища оживає — які прогнози. Вікна – новини України та світу, 27 лютого 2024.

URL:https://vikna.tv/styl-zhyttya/dno-kahovskogo-vodoshovyshha-yaka-sytuacziya-ta-ekosystema-sogodni/ (дата звернення 06.03.2024).

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії, Каховський канал.

URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB (дата звернення 20.03.2024).

12,4 кг риби на одну особу – так споживали у 2020 році українці рибну продукцію, - Держрибагентство. Хмельницький рибоохоронний патруль, 17.09.2021.

URL: https://khm.darg.gov.ua/_12_4_kg_ribi_na_odnu_osobu_0_0_0_1367_1.html

(дата звернення 15.05.2024).

Наслідки підриву дамби Каховської ГЕС за оцінкою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. "Скільки-скільки?" – Медіа про державні дані, 09 червня 2023.

URL: https://skilky-skilky.info/pidryv-kakhovskoi-hes-lyshe-zbytky-vodnym-resursam-otsiniuiutsia-v-2-mlrd-hrn/ (дата звернення 10.05.2024).

Рис. 1.1 URL: https://gdb.rferl.org/01000000-0aff-0242-f600-08db695777dd_w650_r0_s.jpg (дата звернення 05.03.2024).
Рис.1.2 URL: http://surl.li/mnmryx (дата звернення 14.05.2024).
Рис. 2.1 URL: https://www.instagram.com/ukrzalizyaka/p/C190TQsNZtn/ (дата звернення 10.05.2024)
Рис. 2.2 URL: https://glavcom.ua/img/article/6990/86_main-v1597420028.jpg (дата звернення 22.03.2024)
Рис.2.2.1 URL: https://khm.darg.gov.ua/files/11/09_17_ryba12.jpg (дата звернення 15.05.2024).
Рис.2.2.2 URL: https://oppb.com.ua/wp-content/uploads/2023/06/2023-06-06-pidryv-kahovskoyi-ges-z-yavylasya-persha-reaktsiya-yevropy-800-500.jpg (дата звернення 05.03.2024)
Рис.2.2.3 URL: https://www.pnas.org/cms/10.1073/pnas.2310882121/asset/df341264-e00b-4d72-a9b6-285524f5537a/assets/images/large/pnas.2310882121unfig01.jpg (дата звернення 16.05.2024)
Рис.2.2.4 URL: https://inshe.tv/wp-content/uploads/2023/09/6-70-1024x768.jpg(дата звернення 04.03.2024)
Рис.3.1 URL: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/df/Flooding_in_Kherson_after_the_destruction_of_the_Kakhovka_Dam_2023.jpg (дата звернення 05.03.2024)

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Тимошенко Вячеслав Петрович

Пов’язані теми

Екологія, Інші матеріали

Додано

27 березня 2025

Переглядів

299

Оцінка розробки

Відгуки відсутні