Матеріали для проведення виховної години "Калина -символ України"

 

 

 

 

Калина звичайна, червона калина (лат. Viburnum opulus); місцеві назви: карина, калена, калинина — високий гіллястий кущ заввишки 2-4 м з сірою корою.

Гарний плодовий і декоративний чагарник. Росте на всій території Україні, особливо в поліській та лісостеповій зонах.

Опис

Пагони зеленувато-сірі з великими (до 57 мм) бруньками. Листки до 10 см завдовжки.

Квіти зібрані в суцвіття: крайові квітки - великі, білі, безплідні; серединні — дрібніші.

Калина звичайна росте в підліску мішаних і листяних лісів, по берегах рік і водойм. Краще росте на понижених, добре зволожених місцях. Рослина зимостійка, тіньовитривала але вимоглива до вологи. Цвіте у травні — червні, плоди достигають у вересні.

Розмножують її зеленими і здеревілими живцями, відводками, насіння.

 

Г. Демченко «Калина»

 

Колись давно-давно жила в однім селі привітна і ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Дуже вона любила квіти. Навесні, як завжди, Калинка пішла в ліс.

Викопала тоненьке стебельце і посадила його край дороги. А щоб воно росло, носила з криниці щодня воду і поливала. І виросло те стебельце буйним кущем. Іде шляхом подорожній, стомився, піт витирає. Під кущем трава зелена, польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки у вітті радісно щебечуть. Сів подорожній перепочити, усміхнувся і сказав: «Спасибі там роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що цей кущ викохало!»

Тут кущ ніби від сну стрепенувся, гіллячки напружилися, листячко поширшало. Гульк, і враз він укрився ніжним білим цвітом. Дивиться перехожий, що ж буде далі?

Обсипався цвіт. А замість нього ягоди червоні, як намистинки виблискують. І дивно, в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця й здивувалась.

 

 

 

 

Легенда № 1 "Калина і Килина"

 

Дівчина Килина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Килину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Килину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.

 

Легенда № 2 "Козацька легенда"

 

Билися козаки за волю, за рідну країну. І був серед них Іван - козак. Дуже гарно грав на сопілці хлопець. Одного разу смертельно поранили його в бою. Скликав він друзів і попросив: "Побратими, в чистім полі насипте могилу. Посадіть в головах червону калину: "Будуть птахи пролітать калиноньку їсти, Будуть мені приносити від родини вісті". Поховали козаки Івана і встромили у головах сопілку. Прилітали пташки, приходила старенька ненька - плакати над могилою сина. Від сліз її проросла калинова сопілка - виріс гарний кущ. Навесні нагадував він Івану наречену, восени - рідну матінку.

 

 

Легенда № 3 "Найкраща"

 

Наскочили татари, захопили у полон дівчат і погнали у неволю. Була серед них і Марина - найкраща дівчина. Якось втекла вона від охорони вночі. Тікала, тікала, напевно б утекла, та зачепилася своїм червоним намистом. Розірвалася нитка і там, де впали намистинки, проклюнулися навесні тоненькі пагінці, що стали потім розлогими кущами калини. Навесні буяють білизною, наче наречені, а восени палахкотять цвітом любові до рідної землі. Гірка калина, як доля у неволі, і гарна, як рідна земля-матінка - найкраща!!!

Легенда № 4 "Як калина з'явилася..."

 

Гуляли край села сестричка з маленьким братиком. Глянув Івасик на небо - аж чорні хмари по небі пливуть - татари на село йдуть, позвав сестрицю. Та сховала Івасика на високій вербі, а сама побігла в село, оповістити. Але наздогнали дівчину татари, стяли голову і кинули в лісі край болота, то де краплини крові впали - виріс гарний кущ. І навесні нагадував він дівчину - білим цвітом, і восени, - кетягами ягід червоних, як серце дівоче гаряче. Нарекли люди той кущ калиною і щиро за ним наглядали - то по всій землі калина розселилася, біля кожної хати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зацвіла в долині Червона калина... - Тарас Шевченко

 

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину.

І вийшов до неї

З зеленого гаю

Козак молоденький;

Цілує, вітає,

І йдуть по долині,

І йдучи співають.

Як діточок двоє,

Під тую калину

Прийшли, посідали

І поцілувались.

 

 

***

Ой, у лузі червона калина похилилася - народна пісня

 

Ой, у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Марширують наші добровольці у кривавий тан,

Визволяти наших українців з московських кайдан.

А ми наших братів-українців визволимо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Гей у полі ярої пшенички золотистий лан,

Розпочали Стрільці Українські з москалями тан!

А ми тую ярую пшеничку ізберемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,

То прославить по всій Україні Січових Стрільців.

А ми тую стрілецькую славу збережемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 

***

Калина

 

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля,

Материнський білий цвіт.

Посадіть калину на городі,

Щоб розквітнула земля!

Із роси пречиста врода,

З неба – почерк журавля.

Посадіть калину коло тину,

Щоби злагода цвіла!

Буде щедрою родина –

Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі!

Хай вона освятить час!

Рід наш дуже любить волю.

Хай же воля любить нас!

Синє небо, злоте поле...

Посадіть калину коло школи.

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

тонко олень писався в імлі,

і зійшлися кінці і начала

на оцій чужинецькій землі.

 

***

На калині мене мати колихала,

В чистім полі щастя-долі побажала.

Ой, калинонько червона, не хилися,

В чистім полі щастя-долі наберися.

Та літа давно минули, одлунали,

Як мене гілля високе колихало.

Знов калина коло млину розцвітає,

Мого рідного синочка забавляє.

Виростай же, мій синочку, мій соколе,

Тобі щастям колоситься рідне поле.

Пролягла тобі на зорі путь орлина,

І в дорогу проводжає цвіт калини.

 

***

Ой у лузі калина стояла,

Ту калину дівчина ламала.

Ту калину дівчина ламала,

Вона всіх парубків чарувала.

Лиш одному нічого не шкодить,

Він до неї щовечора ходить.

– Ти, дівчино, лиця румяного,

Полюби ти мене молодого.

– Ой рада б я вас усіх кохати,

Та боюся козацької зради.

– Не рубав я у лузі калини,

То й не зраджу молоду дівчину.

 

***

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прислів’я:

• – Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
• – Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
• – Калина – одвічний символ України.
• – Червона калина – символ України.
• – Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним.
• – У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

 

Загадки:

• – Сидить півень над водою з червоною головою.
• – Над річкою, над водою стоїть півень із бородою.
• – Сидить дід над водою з червоною бородою.
• – Хто йде – не мине, за борідку ущипне.
• – Стоїть дід над водою з червоною бородою.
• – Тільки сонце пригріє, борода його красніє.
• – Серед ліса-ліса червоне плаття висить.
• – У лісі, в пралісі черлені хусти висять.
• – За лісом, за пралісом червоні чоботи висять.
• – На калині, на билині ясна рожа висить.
• – У вінку зеленолистім, у червоному намисті.
• – Видивляється у воду, на свою хорошу вроду.
• – І не дівка, а червоні стрічки носить.
• – За хатою, у садочку, у зеленому віночку та в червоних намистах стала пава молода. І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти: за намисто кожен смик, та й укине на язик.

 

Прислів’я та приказки

● Без верби і калини нема України.

● Гарна дівчина, як у лузі калина.

● Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

● Молода дівчина така гарна, як калина в лузі.

● Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

● Щоки червоні, як кетяги калинові.

● Пишна та красива, як червона калина.

● Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

● Калина рано зачервоніла — на ранню і люту зиму.

● Прийде година — достигне й калина.

 

Калина - дерево українського роду. Колись у сиву давнину вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім'я від старослов'янського назви Сонця - Коло. А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом крові та безсмертного рода.

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов'язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження. Калина уособлює й саму Україну.

 

 Калина на рушнику - символ неперервності сімейного життя.

Плоди калини стали символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну.

 

 

Калина гарна в будь яку пору року.Вона є символом України.Про калину складено безліч пісень,прслів"їв,казок.Неможливо знайти українця,який би не милувався красою цією рослини.Навесні вона вкривається ніжними зеленими листочкми, а білосніжне мереживо  квіток робить її схожою на наречену.Згодом, квіточки осипаються,а на їх місці з"являються ягідки,дуже схожі на маленькі намистинки.Спочатку вони зелені,а потім набувають червоного кольору.У кожної ягідки є маленьке диво: в плдах калини б"ється серце.Якщо уважно придивитися,можна побачити,що кісточка, в середині ягідки, схожа на маленьке сердечко.

   Осінь дарує їй гарне й яскраве забарвлення.Калина робиться ще красивішою.Важкі кетяги все більше червоніють, а зелене листя перетворюється на багряно-золоте. З початком перших приморозків ягоди калини  стають улюбленими ласощами для пташок та дітлахів.