Матеріали до уроку "Додавання та віднімання десяткових дробів", 5 клас

Зеленюк Л.М., вчитель математики

Рівненської спеціалізованої школа I-III супенів «Центр надії» ім. Н. Маринович

Рівненської міської ради

Формування громадянської компетентності учнів на уроках математики

Реалізація наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства… Ця наскрізна лінія … поєднує математику з іншими навчальними предметами… Важливу роль у навчанні математики відіграє систематичне використання історичного матеріалу, який підвищує інтерес до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід’ємну складову загальнолюдської культури (Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-9 класи).

Формування  громадянської  компетентності на уроках математики полягає у  вихованні позитивного та поважного ставлення до власного народу, його культури, звичаїв, національної спадщини, до Батьківщини та її полікультурності, усвідомлення власної причетності до українського етносу.

Як здійснюється використання  історичного матеріалу на уроках математики можна показати на прикладі уроку у 5 класі «Додавання і віднімання десяткових дробів», де  учням пропонується розв’язати наступні задачі (задачі мають історичне підґрунтя):

Задача 1. Козак Ігнат Зощутинець (з Ощутинець) наварив польової каші. Сам з’їв 1,45 кг каші, козаку Пилипу Москалю він дав на 1,12 кг більше, козаку Євстапу Чеховичу на 0,6 кг менше ніж Пилипу, а козаку Литвину (так українці називали в ті часи білорусів) – решту 1,5 кг. Скільки всього каші було наварено на обід?

Коментар до задачі: за доби козаччини, а особливо під час визвольних походів, з усіх країв стікалися до українських козаків представники інших народів, і їхня етнічна належність знайшла відображення у прізвищах (імена та прізвища фіксовані у історичних документах). Запитання до учнів: як ви думаєте, звідки прибули до козацького війська козаки Пилип Москаль та Євстап Чехович? Яку польову кашу (кулеш) зварив козак Ігнат Зощутинець?

Задача 2. Козаки Пилип Москаль, Литвин та Євстап Чехович сперечалися, про те у кого краща зброя та хто краще за нею доглядає:

1) час який затрачає Пилип Москаль, відповідає найбільшому числу із другого рядка числового квадрата;

2) час козака Литвина відповідає найменшому числу із першого рядка;

3) щоб дізнатися час козака Чеховича  потрібно вибрати  не найменше і не найбільше число із третього рядка.

Дізнайтеся скільки всього часу на догляд за зброєю витрачають козаки та чия зброя доглянута краще.

Історична довідка: У розвідці історика Михайла Драгоманова (1841-1895) «Про українських козаків, татар та турків » знаходимо такий виклад народних переказів про морські походи козаків: «Запорожці пускалися на море найбільше восени. Коли вони, бувало, стрінуть турецьку галеру або корабель, то вони робили так: спускали щоглу і заїздили, щоб сонце заходило їм за спину. Через те, що козацькі човни невисоко стояли над водою, їх не видно було на морі. За одну годину до заходу сонця підходили вони на милю до турецького корабля, щоб не згубити його з очей, а опівночі нападали на бусурманів і потопляли корабель разом із людьми. Удень козаки не могли нічого вдіяти туркам».

Задача 3.  Математичний диктант.

1) 36,75 + 3, 25;         40

2) 78, 25 – 8, 25;         70

3) 10,5+ 14,4;              24,9

4) 25,45-25,2;              0,25

5) 101,04+ 21,22.          122,26

   З’ясуйте назву козацького човна виписавши букви, що відповідають отриманим результатам.

     Задача 4.  Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний мав у своєму війську  до 3000 козаків. Розв’язавши рівняння визначимо скільки козаків можна було розмістити на одній чайці та скільки човнів було у гетьмана Сагайдачного.

1 варіант.                                            2 варіант.

х - 25,32 =  44,68                               80,48 – х = 0,48

Коментар до задачі: У кожну чайку сідало чоловік 50-70 з усяким припасом. У 1615 році 80 козацьких чайок підійшли до Константинополя, де спалили вщент гавані Мізевні та Архіокі разом із флотом, що перебував там.

Задача 5.  У битві під Хотином 160-тисячній османській та татарській армії протистояло незначне польсько-литовське та козацьке військо, до складу якого входило 32,5 тис. війська Речі Посполитої  та 41,5 тис. козаків. Якою чисельністю було українсько-польське військо та на скільки меншим воно було за вороже?