Матеріали на тему "Рентгенівське проміння"

Чи Рентген відкрив рентген?

Зміст«Пулюї» і «Рентгени»: екскурс в історію науки Іван Пулюй – дитинство та перші успіхи у фізиціПочаток наукової діяльності Рентгена. Міжнародне визнання українця. Паралельні події у житті німця. За 14 років до «сенсації»Одразу до справи. Частина ІРентген – «першовідкривач Х-променів»Одразу до справи. Частина ІІ

Із різницею у 40 років… Рівняння стану ідеального газу в різних джерелах має різні назви: рівняння Мен-делєєва-Клапейрона, Клапейрона-Менде-лєєва або ж просто Клапейрона. Однак жодне з джерел загалом не розкриває причин того, чому саме така назва була обрана. Клапейрон вивів своє досить просте, але цілком правильне рівняння у 1834 році, пов'язавши тиск, молярний об'єм та абсолютну температуру ідеального газу. Через 40 років Д. Менделєєв узагальнив рівняння Клапейрона. Проте якраз вираз російського вченого застосовується в фізиці. На думку автора презентації, жодна з назв рівняння не є справед-ливою, оскільки не відображає реального внеску кожного з учених у вивчення властивостей газу. Бенуа Поль Еміль Клапейрон. Дмитро Іванович Менделєєв

То хто ж винайшов радіо?Гульєльмо МарконіОлександр Степанович ПоповІснує не одна версія «історії винайдення радіо». Скажімо, сюди приписують не лише двох зображених учених, а й Генріха Герца та навіть Ніколу Тесла. Однак незаперечним доказом приритету Попова є те, що він продемонстрував винайдений ним приймач на засідання фізичного відділення Російської фізико-хімічної спілки 25 квітня 1895 року, тоді як Марконі подав заявку на винахід 2 червня 1896 року. Марконі було обвинувачено у плагіаті: до 1895 року в його роботах ніде не було зображено схеми приладу; Марконі застосовував дещо модифіковану версію приймача Попова у тому ж 1895 році. Сам Попов з 1897-ого починає активно відстоювати свою першість, а в 1940-х рр. в СРСР саме його вважають винахідником радіоприймача.

Іван Пулюй – дитинство та перші успіхи у фізиціІван Павлович Пулюй народився 2 лютого 1845 року на Тернопільщині. Батьки – греко-католики.1865 – закінчив Тернопільську гімназію, вступив до технологічного факультету Віденського університету, в якому 1872 року здобув звання доцента. У 1875 став стипендіатом австрійського Міністерства освіти, почав працювати під керівництвом професора Августа Кундта. З 1876 – доктор наук Страсбурзького університету.

Початок наукової діяльності Рентгена. Вільгельм Конрад Рентген народився 27 березня 1845 р. під Дюссельдорфом (Ремшайд, Німеччина) єдиною дитиною у сім'ї . Батьки – купці, виробнико одягу. З 1861 – учень Утрехтсьткої Технічної школи, в 1863 – виключений із закладу через карикатуру на одного з викладачів.1865 стає студентом Федерального політехнічного інституту Цюриха, де через 4 роки отримав звання доктора філософії. У 1874 році переходить Страсбурзького університету. З 1879 працює викладачем на кафедрі фізики в університеті Гіссен.

Міжнародне визнання українця. У 1884 році Міністерство освіти Австро-Угорської імперії запропонувало Івану Павловичу очолити кафедру фізики Німецької вищої технічної школи (нині Чеський технічний університет) в Празі, яку він в 1903 році перетворив в першу в Європі кафедру фізики та електротехніки. З 1888 з 1889 був ректором цієї школи, а створену ним кафедру очолював протягом 32 років. Був державним радником з електротехніки Чехії і Моравії. У 1916 р. відмовився від запропонованої посади міністра Австрії.

Паралельні події у житті німця. У 70-х роках ХІХ ст. Рентген досліджує пружні властивості кристалів, вимірює магнітне поле рухомих зарядів. У 1885 відкрив магнітне поле діелектрика, що рухається в електричному полі. У 1888 р. Рентген очолив кафедру фізики в Університеті Вюрцбурга. У 1894 обраний ректором. На основі дослідів Ф. Ленарда зайнявся вивчення катодних променів. З 1900 завідує кафедрою фізики у Мюнхені.

За 14 років до «сенсації»Явищами, що породжуються електричним струмом в вакуумі, Іван Пулюй зацікавився ще у Страсбурзькому університеті. Користувався власноруч виготовленими скляними трубками. В цей час з ним почав співпрацю Нікола Тесла. Повернувшись із Страсбурга до Відня, Іван Пулюй продовжив займатися вивченням явищ в трубках. В 1880 – 1882 роках він докладно описав видимі катодні промені. А в 1881 році сконструйована ним трубка, що випромінює Х-промені - прообраз сучасних рентгенівських апаратів, була визнана гідною Срібної медалі на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. Нікола Тесла

Одразу до справи. Частина І.«Лампа Пулюя» протягом деякого часу випускалася серійно. Сконструйована за 14 років до відкриття В. К. Рентгена, вона генерувала промені, названі згодом за пропозицією анатома Коллікера рентгенівськими. За допомогою цього пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки з шпилькою, що лежить під нею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. Серія рентгенограм органів людини, виконана Пулюєм, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів.

Рентген – «першовідкривач Х-променів»8 листопада 1895 р., коли асистенти Рентгена вже пішли додому, він продовжував працювати. Вчений помітив що фотоматеріали, що лежали поруч з трубкою Гітторфа, упаковані в світлонепроникних папір, виявилися незрозумілим чином засвіченим після прояву. Він дізнався, що від вакуумних трубок виходять невидимі промені, які пробили чорну упаковку і змусили світитися флоуресціюючі речовини. Жоден фізик цього не бачив раніше і не повідомляв про це (як не дивно, дане речення взято з того ж джерела, яке повідомляє про відкриття Х-променів Пулюєм у 1880 році, тобто отримується парадокс). Рентген доволі довго приховував свій успіх від усіх. Така ж ситуація виникла з Пулюєм, за котрим офіційно не закріплено першість у виявленні і практичному застосуванні ренгенівських променів. Рентгенівська трубка, подарована Німецькому музею

Одразу до справи. Частина ІІ. Під час експериментів науковець розміщував поміж трубкою та ширмою різні предмети. Згодом дослідник зробив знімок власної руки. Це було перше рентгенологічне дослідження людського тіла.28 грудня 1895 р. дослідник виступив із першим повідомленням про своє відкриття перед вюрцбурзьким фізико-медичним товариством. Під впливом пануючого вчення про ефіри Рентген схилявся до того, що мова йде про поздовжні хвилі в ефірі. Як зауважив його учень Йоффе, це була єдина помилка, якої припустився Рентген. Вже у 1896 році доцент Берлінського університету, фізик Вільгельм Він використовував рентгенівські промені для цілей діагностики переломів у Берлінському військовому госпіталі. Хоча Рентген мав інженерну освіту, він не брав участі у використанні відкритих ним променів на практиці й не отримував за це коштів. Рентгенографія руки Рентгена

Чому, все ж таки, рентгенівські? Оскільки Рентген був добрим знайомим Пулюя, він знав про катодну лампу вченого ще з самого початку 1880-х років. Пулюй публікував знімки із просвітленими частинами тіла, різними предметами тощо. Однак коли в 1895 вийшла стаття про “сенсаційне відкриття Рентгена Х-променів”, українець висловив припущення щодо використання саме його лампи у дослідах німецького фізика. Вся Європа стала на бік Рентгена, навіть лист Пулюя до А. Ейнштейна суттєво нічого не змінив – українцю довелось визнати першість Рентгена у виявлення нового випромінювання. Фактично ж пальма першості належала саме нашому співвітчизнику, чого цілком достатньо.