Майстер - клас "Тренінг як групова форма роботи"

Розробка майстер – класу

Тема: Тренінг як ефективна форма групової роботи.

Мета: формувати розуміння здобувачами освіти поняття «активні методи навчання», ознайомити з методикою проведення тренінгу,  формувати навички роботи в групах, формувати вміння аргументувати та відстоювати власну думку, формувати здоров’язбережувальну  та екологічну компетентність.

Вид заняття : практичне

Тип заняття  : вивчення нового матеріалу.

Форма проведення : тренінг

Міжпредметні зв’язки :

 забезпечуючі: БЖД, анатомія і фізіологія організму людини, екологія.

 забезпечувальні: основи педагогічної майстерності, практика « Пробні уроки», основи медичних знань.

Література :

1. Богданов С.О. «Безпечний простір»: корекційно-розвиткова програма формування стійкості до стресу у дітей дошкільного віку та школярів\\ НаУКМА, 2017, 207с.
2. Початкова освіта \\Обов’язкові елементи навчальної програми предмета або курсу: №15, серпень 2017.
3. http://autta.org.ua/ua/materials/material/SHkola-druzhnya-do-ditini/
4. lianakornienko.at.ua

Ключові поняття: тренінг, правила роботи групи, руханка, енергайзери, парашут

 

Тривалість: 80 хвилин

Структура заняття

№	Вид роботи	Орієнтована тривалість,	Ресурсне забезпечення
1.	Організація початку заняття	1
2.	Привітання тренера	1
3.	Актуалізація опорних знань: Обговорення  методів навчання.	2	Мультимедійна дошка, фрагмент мультфільму «Пін-код»
4.	Прийняття правил групи	3	Плакат, маркер
5.	Мотивація Здобувачі вищої освіти клеять наліпки на «Гору знань»	4	Плакат, наліпки
6.	Вправа «Мої очікування»	5	Маркери, роздруківки
7.	Мозковий штурм « Мої асоціації щодо поняття – тренінг»	3	Плакат, маркери
8.	Пояснення нового матеріалу: Що таке тренінг Структура тренінгу Обладнання для тренінгу Методи та вправи для роботи на тренінгу	10	Мультимедійна дошка презентація
9.	Формування практичних навичок Робота в групах: вправа «Знайомство» об’єднання в групи дискусії та дебати руханки аналіз історій та ситуацій ігри з парашутом	25	Вільний простір аудиторії
10.	Оцінка роботи груп та обраних вправ для демонстрації	4
11.	Релаксація Здобувачі вищої освіти створюють власного смішарика для того, щоб його навчати.	15	Парти, глина, серветки
12.	Рефлексія Повторне заповнення здобувачами вищої освіти «Гори знань» Аналіз реалізації очікувань	5	Плакат, наліпки

 

Зміст заняття

1.      Організація початку заняття.

 - перевірка присутності здобувачів вищої освіти на занятті;

  - перевірка готовності до заняття здобувачів освіти, аудиторії.

        2. Привітання тренера.

             Тренер вітає учасників заняття  і повідомляє, що заняття буде цікавим, активним і інформативним. Виказує сподівання на співпрацю.

   3.  Актуалізація опорних знань.

           Здобувачам освіти пропонується передивитися фрагмент мультиплікаційного фільму «Пін-код» і відповісти на питання: «Який метод навчання використали смішарики?»

         Очікувана відповідь: Пасивні

•                   А які ще методи навчання ви знаєте?

          Очікувана відповідь: активні і інтерактивні.

  Інтерактивні методи залучають учнів до навчально-виховного процесу в ролі активних суб’єктів, а не пасивних споживачів інформації. Зокрема, методи навчання орієнтовано на групову, а не індивідуальну діяльність, що дає змогу залучити до співпраці не лише активних учнів, а й тих, кого звикли вважати слабкими чи пасивними.

   4.    Оголошення теми заняття.

          Тренінг як ефективна форма групової роботи.

5.           Прийняття правил групи.

Тренер: Під час нашого заняття ми будемо активно спілкуватися, ділитися своїми почуттями, взаємодіяти. А що необхідно, щоб ця взаємодія була приємна і комфортна для кожного, а заняття продуктивним? Нам необхідно визначити правила роботи в групі.

Орієнтовані правила роботи в групі:

•                   слухати і чути;
•                   бути активними;
•                   говорити за темою і від свого імені;
•                   пас;
•                   не критикувати;
•                   говорити коротко по черзі;
•                   мобільна тиша;
•                   вільна нога.

Тренер записує правила на плакаті.

6.           Мотивація вивчення теми.

Здобувачі  вищої освіти отримують різнокольорові фішки із зображенням смішариків.

Тренер пропонує здобувачам освіти розмістити смішариків на  «Горі знань».

7.           Вправа «Мої очікування».

Здобувачі освіти об’єднуються в групи  за кольором фішок на яких зображені смішарики. Кожна група отримує аркуш із  питаннями: 

•                   Про що ми хочемо дізнатися?
•                   Чого ми хочемо навчитися?
•                   Що нам потрібно для ефективної роботи?

8.           Мозковий штурм « Мої асоціації щодо поняття – тренінг»

Тренер пропонує здобувачам освіти сказати асоціації до терміну «Тренінг».

Асоціації записуються на плакаті.

Очікувані відповіді:

Активна робота, групова робота, руханки, правила, цікава інформація, нові підходи, коло, тренер.

9.           Пояснення нового матеріалу.

1.               Що таке тренінг

Тренінг — форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з учителем. Тренінг — це ретельно спланований процес надання і поповнення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення ставлень, поглядів і переконань.

Отже, в педагогіці співробітництва і розвивального навчання тренінг — це:

 • нові підходи (співробітництво, відкритість, активність, відповідальність);

• нові знання (інтенсивне засвоєння, уточнення);

 • позитивні цінності, ставлення, ідеали;

 • нові уміння і навички (ефективної комунікації, самоконтролю, лідерства, роботи в команді, аналізу ситуацій і прийняття рішення).

           Хоча тренінг є формою організації навчального процесу, він не схожий на класичні уроки. На тренінгу втрачають силу багато правил, яких учні звикли дотримуватися в школі (вставати, коли відповідаєш; сидіти за партами; не пересідати). Однак ця форма роботи передбачає власні правила, і перше з них — учасники самі виробляють і беруть добровільне зобов’язання дотримуватися певних правил (не запізнюватися, не перебивати, бути доброзичливим, толерантним, коректним тощо). Учні справді не сидять за партами, а сідають півколом або колом, щоб добре бачити одне одного і вчителя, який сидить поруч. Педагог, якого найчастіше називають тренером, або фасилітатором (від англ. facilitate — полегшувати, сприяти), не домінує, а лише спрямовує діяльність групи. Для цього, наприклад, існує правило, що на тренінгу всі звертаються одне до одного на ім’я. Така практика виправдовує себе, допомагає налагодити контакт із групою і зняти психологічні бар’єри. Тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання активних методів групової роботи (наприклад, рольових ігор). Саме тому вони дуже подобаються дітям і створюють у них відчуття свята, хоча під час тренінгу можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку.

2.               Зміст тренінгу

             Форма проведення тренінгу має суттєве значення, однак головним усе-таки є його зміст. Щоб реально вплинути на свідомість і поведінку учнів, зміст тренінгу має:

-  бути максимально наближеним до потреб і проблем учасників;

- враховувати рівень їхнього актуального розвитку і завдання найближчого розвитку;

- орієнтуватися на формування цінностей, знань, умінь і навичок, які є основою поведінки;

- розглядати делікатні теми, що стосуються репродуктивного здоров’я і вживання психоактивних речовин, не ізольовано, а в контексті інших важливих проблем.

3.               Обладнання для тренінгу

Приміщення для проведення тренінгу має важливе значення. Навіть унікальну тренінгову програму тренер не зможе повністю реалізувати в непристосованому для цього приміщенні.

Перша вимога до приміщення для тренінгу – воно повинно бути ізольованим, щоб не відволікати учасників тренінгу.

           Друга вимога - розмір приміщення для тренінгу повинен бути достатнім для того, щоб учасникам не було тісно. І навпаки, щоб вони не відчули себе занадто маленькою групою. Бажано, щоб на кожного учасника відводилося не менше 5 кв. м;

- не рекомендується проводити тренінг у тому приміщені, де в учасників проходять інші заходи;

- 10-15 хв. перерви в роботі робляться в середньому через півтори-дві години;

- у приміщенні мають бути поставлені в коло стільці  за кількістю учасників тренінгу, зокрема, і для ведучого, а також передбачено вільне місце для різних ігор і вправ. Розташування учасників колом дозволяє усім добре чути і бачити один одного, даючи тим самим можливість сприймати широкий спектр невербальних проявів. Коло - фігура, максимально "демократична". У ньому неможливо виділити "головного", усі знаходяться в рівних умовах, що об'єднує групу. Розміщення колом забезпечує свободу рухів учасників. Розташування колом зберігається в ході багатьох занять, виключаючи ті випадки, коли ігрові або інші процедурні моменти тренінгу вимагають його зміни.

Матеріально-технічне забезпечення:

•              аудіоапаратура,
•              Інтерактивна дошка,
•              ватман,
•              папір А 4,
•              олівці, фломастери, кольорова крейда, гуаш, пензлики для малювання, маркери,
•              м'яч, мотузок, клубок ниток, дзеркало, бейджики,
•              старі журнали, яскраві, з красивими картинками, - чудовий матеріал для роботи над колажем тренінгу,

            -        свічки - це завжди щось таємниче. Свічка в центрі кола об'єднує, створює атмосферу спільності. Свічка, яку передають з рук в руки, може супроводжувати слова подяки один одному в кінці тренінгу. Маленькі "плаваючі" свічки легко об'єднуються в "букет", коли це потрібно, і так само легко можуть "подорожувати" на долонях по всьому простору кімнати, підкреслюючи силу групи та індивідуальність кожного.

                                 4. Структура тренінгу

Тренінг має певну структуру.

Вступна частина тренінгу передбачає вирішення таких завдань:

             - оцінка рівня засвоєння матеріалу попереднього тренінгу (отримання зворотного зв’язку). Зазвичай це відбувається у формі опитування (що найбільше запам’яталося чи сподобалося на минулому тренінгу) або перевірки домашнього завдання;

            - актуалізація теми поточного тренінгу і виявлення очікувань; 

            - створення доброзичливої та продуктивної атмосфери (цей етап називають загальним терміном «знайомство». Він проходить у формі самопрезентації чи взаємопрезентації учасників тренінгу);

             - підтримання демократичної дисципліни у формі прийняття, уточнення або повторення правил групи.

Основна частина тренінгу — кілька тематичних завдань у поєднанні з руханками (вправами на зняття м’язового і психологічного напруження). В основній частині тренінгу іноді виділяють теоретичний і практичний блоки. Проте цей поділ є досить умовним. Адже знання (як і уміння та навички) на тренінгу здобуваються у процесі виконання практичних завдань (міні-лекції у формі бесіди, презентації, взаємонавчання, робота  в групах).       

  Завершальна частина тренінгу охоплює:

              - підбиття підсумків;

              - отримання зворотного зв’язку за тематикою поточного тренінгу;

              - релаксацію і процедури завершення тренінгу.

10.                     Формування практичних навичок.

    Кожна з груп отримує завдання розповісти про певний метод, який використовують на тренінгу та провести його із всією аудиторією.

           Вправа «Знайомство»

Це одні з ключових вправ на тренінгу. Їх проводять не лише з незнайомою групою, а й з тими, хто давно знає одне одного. Ми радимо проводити  знайомство на початку кожного тренінгу.

Вправа «Снігова куля»

Мета — вивчити імена. Вправу найкраще використовувати на другий день тренінгу. Перший учасник називає своє ім’я. Наступний говорить спочатку це ім’я, а потім своє. Третій називає перші два імені, потім своє. Четвертий і решта учасників називають три попередні і своє

Вправа «Якби я був...»

Мета — самопізнання, розвиток креативності. Продовжити фразу: «Якби я був їжею (новорічним подарунком, природним явищем, запахом, меблями, деревом, квіткою...), то був би...» і пояснити чому.

Вправа «Мені у житті щастить»

Мета — розвиток позитивного мислення, налаштування на успіх. Усі сидять в колі. Тренер пропонує учням розповісти про ті мо мен ти  їхнього  життя,  коли  їм   пощастило. Почати розповідь треба словами: «Мені у житті щастить...»

Вправа «Ти — молодець»

Мета — підвищити самооцінку, отримати під тримку групи. Усі стоять у колі, один виходить у центр, називає своє ім'я і те, що він любить чи вміє добре для покращення свого здоров’я  («я люблю танцювати» або «я вмію робити шпагат»). У відповідь усі промовляють: «Ти — молодець!» і підніма ють вгору великий палець.

Об’єднання у групи

Об’єднання у групи — один із звичних ритуалів тренінгу. Наводимо декілька найуживаніших варіантів. Якщо ви знаєте, скільки груп вам треба утворити (наприклад вісім), розрахуйте учасників від одного до восьми.  Якщо необхідно об'єднати учасників у дві групи, розрахуйте їх на: день і ніч; я і ти; лівий і правий; жайворонок і сова; земля і небо тощо. Об'єднати у три групи можна розрахунком за кольрами світлофора (зелений, жовтий, червоний). Для об’єднання  в групи можна підготувати тематичні малюнки, які поділяють на стільки частин, скільки потрібно учасників. Запропонувати учням скласти необхідні малюнки.

  Аналіз історій і ситуацій

 Аналіз історій і ситуацій — детальний розбір реальної або вигаданої історії, в якій описано, що сталося в житті конкретної людини, групи людей, родини, школи чи громади. Це дає змогу учасникам проаналізувати й обговорити ситуації, з якими вони можуть зіткнутися в реальному житті. Учні аналізують поведінку персонажів, прогнозують, оцінюють наслідки різних варіантів їхньої поведінки.

Актуальним є використання сторітелінгу для самостійного створення історій повчального характеру з певної теми.

Здобувачам освіти пропонується створити повчальну історію щодо дотримання здорового способу життя за наданими картками.

           Руханки — вправи на зняття емоційного і м’язового напруження

         Чи знаєте ви, що солдат на варті стомлюється більше, ніж у поході? Це тому, що його тіло тривалий час перебуває у нерухомому положенні. Отже, не забувайте про вправи на зняття м’язового напруження, які ще називають енергейзерами або просто руханками.

       Вправа «Тостери­грінки» Учасники об'єднуються в трійки. Двоє беруться за руки і стають тостером. Один заходить усере ди ну. Він — грінка. За командою  «тостер» тостери міняються місцями. За командою: «Грінка» грінки міняються місцями. За командою «Грінка готова» грінки підстрибують на місці.

          Вправа «Ураган для тих...» Для цієї вправи приберіть зайві стільці. Учасники сидять, а тренер стоїть (йому не вистачає стільця) і каже: «Ураган для тих, в кого чорне взуття». Усі, хто в чорному взутті, встають зі свого місця і намагаються сісти на інше. Той, кому не вистачило стільця, стає ведучим і каже: «Ураган для тих, хто народився влітку (в кого довге волосся, коротке волосся, хто ходить до школи, бачив море, любить солодке...)»

       Але ми з вами на сьогоднішній руханці приготуємо піцу. Так, це не дуже корисна їжа, але ми підготували рецепт корисної піци.

         Дискусії та дебати

Використання на тренінгу дискусій та дебатів сприяє виробленню навичок критичного мислення,  пояснення та відстоювання власної точки зору. Але для учнів молодшої школи ми пропонуємо більш доступну вправу.

          Вправа «Голосуй ногами»

           1. Розкладіть картки «КОРИСНО» і «НЕБЕЗПЕЧНО» у різних кутках кімнати, щоб між ними був простір, вільний від столів, стільців та інших предметів.

2. Запропонуйте учням прослухати деякі твердження та проаналізувати,  чи корисна ця дія для здоров’я людини та зайняти позицію біля відповідної картки. Якщо вони мають сумнів, то стають посередині. 

 « їсти на уроках»

« дивитися телевізор увесь вихідний»

«мити руки двічі на день»

«їсти фрукти та овочі» 

«збирати макулатуру»

«засмагати на пляжі»

«ходити босоніж по траві»

       Ігри з парашутом

       У іграх в парашут немає мети позмагатися, вони вчать узгодженості дій, вмінню відчувати рух інших гравців. Для дітей дуже важливо відчути саме через рухи те, що вони можуть бути частиною команди. Ігри з парашутом розвивають фантазію, вміння наслідувати.

        Як і в інших рухливих іграх, діти навчаються дотримуватися правил гри, чекати своєї черги, взаємодіяти один з одним.

        Дощ і сонце

       Діти тримають парашут. Ведучий говорить “сонце” або “дощ”. Коли світить сонце, всі разом піднімають парашут якомога вище. Коли йде дощ, всі ховаються під парашут, тримаючись за ручки парашута.

        Пізнай мене

        Діти тримають парашут. Вчитель називає будь-яку характеристику, та ті хто її має міняються місцями.

Наприклад: Міняються місцями ті, хто любить молоко, ті, хто займається спортом.

      Збережи Планету

     Але ми  покажемо смішарику, як діяльність людини впливає на стан довкілля. Адже здоров’я людини залежить від стану природи.

    У центр парашута покладіть легкий м’яч. Тримаючись за ручки, всі разом створюємо хвилю так, щоб м’ячик почав крутитися по колу і направляємо смішарика у той сектор, де розташований позитивний вплив людини на природу. Головне, щоб м’яч не випав з парашута.

11.                Оцінка роботи груп та обраних вправ для демонстрації.

Здобувачі освіти визначають критерії оцінювання доречності використання продемонстрованого метода чи вправи. Та оцінюють роботу кожної групи.

Очікувані критерії:

•                   відповідність віковим особливостям учнів;
•                   пізнавальне значення;
•                   емоційність.

12.                     Релаксація

Здобувачі вищої освіти створюють із глини власного смішарика для того, щоб його навчати. Потім презентують свій виріб.

13.                     Підбиття підсумків заняття. Рефлексія.

  Повторне заповнення здобувачами вищої освіти «Гори знань» фішками із зображеннями смішариків.

Аналіз реалізації очікувань. Здобувачі аналізують чи справдилися їх очікування, які вони записали на початку заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗНАЙОМСТВО

ОБ’ЄДНАННЯ В ГРУПИ

РУХАНКИ

ІГРИ З ПАРАШУТОМ

ДИСКУСІЇ ТА ДЕБАТИ

АНАЛІЗ ІСТОРІЙ І СИТУАЦІЙ