Привітання «Мене звуть... Я люблю себе за те, що...»Мета вправи – формування позитивної самооцінки. Вправа проводиться в колі. Кожен по черзі говорить дві фрази «Мене звуть...» і «Я люблю себе за те, що...». Не відволікайтеся на спори і обговорення з приводу бажань. Просто висловлюйте їх по черзі, неупереджено і швидко.
« Правила учасників майстер – класу»Добровільно брати участь у майстер – класі. ( Добровільність ). Приходити вчасно й займатися до закінчення заняття. ( Пунктуальність) Бути позитивно налаштованим. ( Доброзичливість ) Висловлюватися усім учасникам. ( Активність ) Не перебивати, говорити по черзі. ( Толерантність ) Говорити від себе. ( Правило піднятої руки ) Висловлювати власну думку коротко й аргументовано. ( Лаконічність ) Не критикувати, поважати думку інших. (Кожна думка має право на існування ) Бути щирим. (Щирість )
Класифікація стилів спілкуванняа) спілкування-творчість: позитивне ставлення до учнів, захопленість справою;б) спілкування-дружба: особистісне позитивне сприйняття учнями особистості вчителя, який виявляє повагу та приязнь. Варто враховувати, що дружні взаємини не мають перетворитися на панібратство; в) спілкування-дистанція: позитивне ставлення до дітей, але організація діяльності тяжіє до авторитарності, що знижує загальний творчий рівень спільної з учнями роботи;г) спілкування-загравання: стиль, до якого вдаються малодосвідчені вчителі під час роботи з «важкими» учнями.
До засобів педагогічного спілкування існують такі вимоги:до вербальних: мова має бути яскрава, образна, педагогічно доцільна;до невербальних – міміка повинна бути енергійною, виразною, пантоміміка – пластичною і адекватною в жестикуляції. Також вчитель повинен дотримуватися принципів оптимізації спілкування з учнями. Так, учитель має (я зараз перерахую принципи, яким має володіти кожен з нас, а ви для себе подумки дайте відповідь – чи дотримуєтесь ви їх):заходити до класу бадьорим, усміхненим, енергійним;демонструвати готовність до спілкування;створювати в класі необхідний емоційний настрій;здійснювати органічне керування власним самопочуттям та спілкуванням;проявляти гнучкість, оперативність, правильно добирати методику впливу на учнів. Дотримання цих принципів дає змогу педагогу:створити найбільш сприятливі умови для розвитку позитивної мотивації у навчальній діяльності;забезпечити емоційний клімат у всіх сферах діяльності;дає змогу максимально використати особистісні якості вихованців.
Вправа « Бейджики»Завдання: за 3 хвилини на аркуші паперу напишіть ім'я, яким би ви хотіли, щоб вас називали в групі, та накресліть будь – який символ ( емблему ), що відображає вашу індивідуальну сутність, переконання, захоплення чи щось інше, що вас характеризує. Упродовж 1 хвилини прокоментуйте написане ім'я, розшифруйте та презентуйте емблему.
Вправа «П’ять добрих слів»Мета вправи – розвиток навичок спілкування. Кожен з учасників має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім'я. Потім передаємо свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на їхню думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабших», «мені подобається твій одяг»). Аркуш повертається до власника. Коли робота завершена, вчитель збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені.
Іноді невербальні засоби комунікації є більш інформативними ніж слова, які промовляє співрозмовник. Людина розкривається у тому з якою інтонацією вона говорить, як діє, як поводиться, яке приймає положення тіла. Батькам не завжди здається знайти мовленнєві еквіваленти своїм думкам та почуттям. Про її справжні тривоги можуть розповісти невербальні прояви під час спілкування. Давайте перевіримо, чи добре ви розумієте « мову тіла».
Вправа « Відгадай емоцію»Мета: розвивати здатність розпізнавати та адекватно оцінювати емоції та стан співрозмовника. Ведучий пропонує учасникам обрати карточку, в якій зазначено певну емоцію і зобразити цю емоцію за допомогою міміки, жестів, рухів. А інші повинні відгадувати емоцію.
Пам'ятка « Мова тіла»( за Надією Клюєвою)Мова тіла Руки, повернені долонями вгору, - відкритість, бажання співпрацювати. Нахилена у бік голова – зацікавленість. Руки, схрещені на грудях, - захисна реакція. Пальці, сплетені у замок, - закритість від спілкування. Спроби наблизитися до співрозмовника – прагнення досягнути більш дружніх стосунків. Спроба відійти від співрозмовника – бажання зробити стосунки у цій ситуації більш формальними. Ноги ( все тіло), повернені до виходу з приміщення, - бажання закінчити розмову. Руки, розведені у сторони, плечі, здійняті догори, - безсилля. Погляд відведений у бік під час розмови, - сумніви, підозра. Неодноразове торкання носа, легке потирання, - сумніви. Кидання предметів на стіл, різкі рухи – демонстрація свого роздратування, агресії. Стійкий візуальний контакт протягом усієї розмови – відкритість.
Тест « Активне сприйняття»чи справді, що у Шотландії проживає чоловік, якому закон дозволяє одружитися на сестрі його вдови? як правильно казати: « 9 та 5 =13» або 9 та 5 буде 13? скільки кубічних метрів грунту в ямі довжиною 6 метрів шириною 5 метрів? хто найкраще бачить у повній темряві: леопард, сова, кажан? - скільки тварин кожного виду Моісей взяв з собою на ковчег?
Пропоную вам правила активного слухання, що допоможуть зробити спілкування більш ефективним та конструктивним: Під час розмови дивіться співрозмовнику в очі, але не постійно, а час від часу, щоб утримати контакт; Ніколи не завершуйте речення замість співрозмовника; Повторюйте останні слова свого співрозмовника; Відповідаючи намагайтеся дати зрозуміти, що ви почули співрозмовника: « Так я вас зрозуміла…»; Ставте запитання, якщо ви щось не зрозуміли; Тримайте паузу перед відповіддю – це свідчить про те, що ви добре обміркували те , що кажете.
Психотехніка «Зовнішня згода» Принцип: необхідно погодитися з чимось у висловлюванні співрозмовника. Приклад: « Я також вважаю що нам необхідно обговорити цю проблему», «Мене це також дуже непокоїть», « Згодна, що це неприємно». Переваги техніки: людям приємно якщо з ними погоджуються. Співрозмовник відчуває, що ви налаштовані вислухати його. Так розв'язання проблеми переходить з емоційного способу в когнітивний.
Психотехніка « Так, я такий і мені вже пізно змінюватися»Принцип: ви повідомляєте співрозмовнику, що те, у чому він вас звинувачує, притаманне вашій особистості. Приклад: « Я завжди спізнююсь, мені подобається відчувати себе не прив'язаним до часу, це дає мені відчуття свободи. Я такий». Переваги техніки: використовуються під час грубих нападів, які зачіпають вашу особистість, обеззброює опонента. Обмеження техніки: заводить опонента в глухий кут, чим викликає роздратування.
Психотехніка « Пошкоджена платівка»Принцип: у відповідь на претензію співрозмовника та його обвинувачення декілька разів повторюйте одну фразу, доки співрозмовник не вичерпає свої сили. Приклад: ви запізнилися на роботу, у відповідь на критику керівника можете сказати: «Такого більше не станеться», також можуть бути такі фрази «Я подумаю про це», «Я вас зрозумів», «Я не можу зараз обговорювати це». Переваги техніки: використання цієї техніки дає змогу зекономити емоційні ресурси, конфлікт при цьому не зростає.
Психотехніка « Нескінчене уточнення»Принцип: у відповідь на критику, ви ставите опоненту безліч уточнювальних запитань. Приклад: « Вибачте, що ви мали на увазі ?», «Щоб ви мені порадили зробити?». Переваги техніки: використання техніки дає змогу дізнатися про позицію опонента, знижує емоційну напругу, дає час на роздуми про те, як відреагувати на критику.
Використані джерелаhttps://vseosvita.ua/library/pedagogicne-spilkuvanna-u-roboti-vihovatela-majster-klas-dla-vihovateliv-382292.html https://naurok.com.ua/trening-sekreti-pedagogichnogo-spilkuvannya-348396.htmlhttps://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://osvitanova.com.ua/posts/4497-9-vprav-iaki-navchaiut-tolerantnosti&ved=2ah. UKEwjxncm. Ku_m. JAx. VB_bs. IHb. Mj. HCIQFno. ECBo. QAQ&usg=AOv. Vaw0 BPKd_hd. UBBwz. Vv7a. RHmwf. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради, № 38-39,2017. Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641