Майстер-клас з теми «Національно-патріотичне виховання на уроках словесності засобами критичного мислення»

Автор: Шимко Людмила Вікторівна,

учитель української мови та літератури

Бородянського академічного ліцею

Бородянської ОТГ

Майстер-клас з теми

«Національно-патріотичне виховання на уроках словесності

засобами критичного мислення»

          «Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції» (Василь Сухомлинський).

          Виховання патріотизму, формування національної свідомості є першоосновою, на якій базується педагогічна концепція «Особистість (дитина) – народ – культура – освіта – держава». Жити повноцінним життям у нинішньому стрімко мінливому і бурхливому світі може тільки людина, яка мислить критично, здатна й готова аналізувати отриману інформацію, перевіряти й переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення й аргументовано захищати свою позицію.

          Навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя. Як же навчитися критично мислити?

          Із метою реалізації педагогічної ідеї «Національно-патріотичне виховання на уроках словесності засобами критичного мислення» створюю відкрите середовище для вільного обміну думками, стимулюю розвиток критичного мислення на різних етапах уроку, не вдаючись до принципу «єдиної правильної відповіді», засобами художнього слова виховую сильний, вольовий характер, особистість, патріота, дослідника.

          Упроваджую стратегії, прийоми, форми і методи розвитку критичного мислення, реалізую ключові етапи його формування: виклик (форми роботи: фронтальна, групова; методи: «Знаю – Хочу знати – Дізнався», «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Гронування», «Пароль», «Товсті/тонкі питання»,  «Кроссенс»), осмислення (форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна; методи: «Запитання Квінтіліана», «Кластер», стратегія «РАФТ», «6W», «Метаплан», «Діаграма Вена», «Хмари слів», «Розумний куб», «6 капелюхів»), рефлексія (форми роботи: фронтальна, групова, індивідуальна; методи:  «Павутинка дискусії», «Доміно», «Сенкан», «Діаманта», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Одним словом», «Одна хвилина» «Снігова куля», «Хмари слів»).

Для того, щоб літературний твір міг духовно збагатити читача, сприяти формуванню патріотичних почуттів, він має бути сприйнятий учнями як цілісна ідейно-художня структура. Важливе завдання вчителя – навчити дітей  бачити в художній літературі, «текстах культури», які пропоную на уроках української мови,  національну картину світу, ментальність українського народу, змалювання конкретно історичної дійсності. З цією метою моделюю ситуації, які сприяють розумінню школярами суспільно-політичних явищ, змальованих автором, практикую створення ментальних карт, буктрейлерів, застосовую сучасні технології навчання, адже сухий перелік  проблем, тем, ідей, образів несумісний з повноцінним уроком літератури.

Ретельно  готуючись  до уроків, враховую не  тільки  своєрідність  кожного  класного  колективу, але  й психологію, вікові  особливості, потенційні  можливості  кожного  учня, знаходити і реалізувати  на  уроках  такі  методи та прийоми, які дають  учням  відчуття  самостійності  і  творчої  участі  в  процесі  вивчення предмета. Сухий перелік  проблем, тем,ідей, образів несумісний з повноцінним уроком літератури.

Сучасний урок вимагає від учителя пошуку нових методів подання інформації.

Одним з найважливіших способів взаємодії вчителя й учнів, ядром інтерактивного навчання є запитання, вміння ставити питання та відповідати на них.

Методом «6 W» формую вміння постановки запитань. Його суть полягає в послідовному запитанні до партнера «Чому?», в англійськіймові «Why?» (звідси і назва методу), на кожну репліку співрозмовника. Такі запитання стимулюють здатність учнів до синтезу.

Наприклад, вивчаючи повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною»,пропоную побудувати ланцюжок запитань, першим із яких буде питання «Чому померла Соломія?».

Отже, аналізуючи події твору, учні мають дійти висновку, що молода жінка загинула через жорстокість кріпацького ладу, який панував у суспільстві, усвідомити право людини  волю.

Працюючи над теоретичним матеріалом, художнім текстом, застосовую також прийом «Товсті» та «тонкі» запитання. «Тонкі», або закриті – запитання, що вимагають конкретної відповіді з одного-двох слів. «Товсті», або відкриті – запитання, що не мають однозначної відповіді, вимагають роздумів, уміння аналізувати.

Наприклад, аналізуючи твір Богдана Лепкого «Мишка (казка для дітей, для малих і великих)», пропоную сформулювати до нього «товсті» та «тонкі» запитання, записати їх у таблицю.

Так, тонкі питання дозволяють відновити ланцюжок подій, товсті – дати відповіді на актуальні морально-етичні питання, розкрити проблему збереження загальнолюдських цінностей.

Роботу з навчальним текстом організовую також методом «Запитання Квінтіліана» (Квінтіліан – найвідоміший із римських педагогів, ритор, вчитель красномовства). Наприклад, учні, при вивченні творчості Д. Павличка, працюючи в групах, опрацьовують текст «Шістдесятництво», шукають відповіді на запитання Квінтіліана (Хто? Що? (перший ряд), Навіщо? Де? (другий ряд),  Як? Коли? (третій ряд)):

Хто? (Шістдесятники — це молоде творче покоління 1960-х років, яке сформувалося в період засудження жорстокого сталінського тоталітарного режиму.

У літературі «шістдесятники» представлені письменниками Ліною Костенко, Василем Симоненком, Василем Стусом, Іваном Драчем, Миколою Вінграновським, Євгеном Гуцалом, Василем Голобородьком та багатьма іншими, проти яких після їхнього короткочасного яскравого дебюту почалося  цькування з боку влади).

Що? («Шістдесятництво» – це мистецький та суспільно-політичний рух, який порівнюють з епохою Ренесансу).

Навіщо? (Українське відродження пов’язане з вивільненням людини з-під влади комуністичної ідеології, народженням гуманістичного світогляду, який у центр світу поставив людину, а не владу й проголосив її найбільшою цінністю) і т.д.

Так, вивчаючи біографію письменника, творчий шлях, виховую в учнів відповідальність, повагу до інших, усвідомлення важливості соціального успіху, активної громадянської позиції, переваг демократії над диктатурою.

          За допомогою  «Діаграми Вена» учні створюють порівняльні характеристики літературних героїв, художніх творів та екранізацій, літературних напрямів. У спільній частині кіл записують спільні характеристики, ознаки тощо.  У частинах кіл, що не перетинаються, – відмінні. Наприклад, під час вивчення роману П. Куліша «Чорна рада» пропоную учням скласти порівняльну характеристику претендентів на гетьманську булаву Якима Сомка та Івана Брюховецького.

 Даючи характеристики героям роману, порівнюючи їх, учні розуміють значення патріотизму, поваги до національної історії; усвідомлюють обов’язок і відповідальності перед співвітчизниками, Батьківщиною, державою; виховують в собі віру в духовні сили свого народу, його майбутнє.

          Навчаю «розкладати  думки по поличках», відокремлювати логіку від емоцій, бажане від дійсного, фантазію від фактів методом «6 капелюхів». «Одягаючи» один з капелюхів, учень обирає собі певний тип мислення. Колір кожного капелюха пов'язаний з його призначенням. Застосовуючи метод на стадії «осмислення» для аналізу ситуації, поведінки персонажів, можна запропонувати завдання для груп під капелюхами: наприклад, «білий капелюх» стисло розповідає про похід князя Ігоря проти половців; «червоний капелюх» аналізує почуття персонажів; «жовтий капелюх» визначає, чому, незважаючи на невдалий похід, у кінці твору автор уславлює князя Ігоря; «чорний капелюх» називає негативні наслідки походу для Русі; «зелений капелюх»  створює діаманту на тему «Князі Ігор та Святослав Київський»; «синій капелюх» визначає ідейний зміст твору.

Перевагою «Метаплану» вважаю є те, що у процесі його проведення всі учасники мають можливість висловити власну думку. Висновки, зроблені учасниками, є результатом роботи всіх і кожного. Працюючи над повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» учні за допомогою «Мозкового  штурму» визначають проблему твору, аналізують події, характеризують персонажів, підтверджуючи свої думки цитатами з тексту («Як є?»). Використовуючи «Вільне письмо»,   висловлюють власну думку: «Як має  бути?». Метод «Прес» допомагає учням дати відповідь на запитання: «Що символізує груша у творі?».

Глибокому  засвоєнню навчального матеріалу, пробудженню інтересу до запропонованої теми, розвиткові критичного мислення сприяє асоціативна головоломка нового покоління  –  «Кроссенс». Слово «кроссенс» означає  «перетин сенсів». Ідея кроссенса проста: це  асоціативний ланцюжок, що складається з дев'яти    картинок (створити кроссенс можна у програмах   Word, PowerPoint або за допомогою онлайн-генератора https://www.befunky.com/features/collage-maker/). Метод застосовую при формулюванні теми і мети уроку; на етапі вивчення нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації; на етапі закріплення й узагальнення вивченого матеріалу; при підвбитті підсумків роботи на уроці,  як рефлексію. Зображення розташовую так, щоб кожна картинка мала зв'язок із попередньою і наступною, а центральна поєднувала за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс, – знайти асоціативний зв'язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками.

За приклад можемо взяти кроссенс «Характеристика героя» за оповіданням В. Винниченка «Федько-халамидник» (онлайн-генератор, розшифровування по спіралі): 1. Халамидник. 2.Відібрав змія. 3.Говорив тільки правду. 4. Грав з друзями під дощем. 5.Дивував спритністю. 6. Перейшов через річку. 7.Урятував Толю. 7. Був жорстоко покараний. 9.Федько.

Розгадуючи кросен, учні аналізують поведінку хлопчика, реакцію дорослих, роблять висновки щодо  проблем статусу особистості в суспільстві,  відповідальності людини за свої вчинки, підступності, справжньої дружби, духовності, відваги й боягузтва.

У старших класах часто кроссенс поєдную з прийомом «Одна хвилина»–прийом інтерактивного навчання, що сприяє усвідомленню теми учнями, розвиває критичне мислення, мовлення. Учням зазвичай називаю поняття і пропоную без підготовки протягом однієї хвилини оголосити зв’язний текст, пов’язаний з темою уроку (кожного разу називаю нове поняття для кожного учня). Наприклад, поняття «Шістдесятництво». Розгадуючи ж кроссенс, учні міркують, а потім повинні протягом хвилини оголосити зв’язний текст, пов’язаний з темою кроссенсу.

Наприклад, кроссенс до ліро-епічної героїчної поеми «Слово о полку Ігоревім» (програма PowerPoint, розшифровування до центру) допоможе протягом однієї хвилили розкрити історію знахідки, відновити сюжет твору, проаналізувати композицію; поміркувати про важливість знання історії своєї держави, власної ідентичності, вплив історичних подій на долю людини.

Практикую сучасні форми роботи, як-от: «буктрейлери», «хмари слів», філворди, анаграми, меми, які сприяють візуальному сприйняттю ідеї, швидкому запам'ятовуванню інформації, установленню логічних зв’язків. Для цього використовую онлайн-генератори.

Філворд – це прямокутне поле з уже написаними буквами, які і складають відповіді. У філворді потрібно знаходити і  викреслювати слова, які можуть змінювати напрямок і згинатися, як завгодно, але при цьому перетинатися один з одним вони не повинні взагалі – одна буква знаходиться тільки в одному слові. Слова можуть ламатися в будь-якому напрямку по вертикалі або горизонталі, але не по діагоналі.

Меми — це оригінальні, часто смішні зображення чи відео з надписами, які швидко поширюються в соціальних мережах та медіа. Часто їх пересилають друзям та знайомим, збільшуючи популярність та впізнаваність.

Наприклад, під час вивчення новели М. Коцюбинського «Intermezzo» пропоную вибрати із «хмари слів» дійових осіб твору, виписати з філворду ключові поняття, створити меми до образу ліричного героя. Працюючи з мемами, починаю з найпростішого — створюю картинку з однією тезою, яка є основоположною, наскрізь проходить через всю тему, пропоную учням встановити логічні зв’язки, візуалізувавши власні ідеї.

Виконуючи такі завдання, учні простежують різні способи життя та поведінки особистості, осмислюють роль митця в суспільстві, значення громадянської відповідальності.

Буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer — тягач, причіп) –

короткий відеоролик за мотивами книги, кліп за книгою. Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі. Вивчаючи роман В. Підмогильного «Місто», пропоную створити буктрейлер-анотацію до твору. Такий вид роботи дозволяє учням висловловити власну думку щодо проблем відповідальності людини за свої вчинки, усвідомити себе активним членом соціуму, розвивати вміння керування власним життям та кар’єрою.

Стратегія «РАФТ» допомагає учню вжитися у відповідну роль та описати, розповісти чи висловити міркування від імені обраного персонажа, враховуючи особливості аудиторії. Ця стратегія дозволяє так організувати процес взаємодії учня з інформацією, щоб він міг побачити ситуацію з різних, часом несподіваних для себе боків, глибше проникнути в сутність речей. Наприклад, працюючи над сонетом Д. Павличка «Родина» (поглиблене вивчення), пропоную написати невеликий лист у майбутнє, обравши одну з ролей, та надіслати мені в телеграм, на вайбер чи електронну пошту.

Виконуючи творче завдання, учні осмислюють роль батьківського дому в житті людини, відповідальность за власну родину, учаться поетизації почуттів  між чоловіком і жінкою, культурі спілкування, готуються до реалій життя.

Метод «Кластер» допомагає систематизувати та узагальнити навчальний матеріал. Кластер – це спосіб графічної організації інформації у вигляді грона або моделі планети із супутниками. У центрі розташовується основне поняття, думка, з боків позначаються великі смислові одиниці, з'єднані з центральним поняттям прямими лініями. Це можуть бути слова, словосполучення, речення, що виражають ідеї, думки, факти, образи, асоціації, що стосуються даної теми.

Залежно від способу організації уроку, кластер може бути оформлений на дошці, на окремому аркуші або в зошиті у кожного учня при виконанні індивідуального завдання. Складаючи кластер, бажано використовувати різнокольорові крейди, олівці, ручки, фломастери. Це дозволить виділити деякі певні моменти і наочніше відобразити загальну картину, спрощуючи процес систематизації всієї інформації.

Наприклад, обговорюючи героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець», пропоную створити деревоподібний кластер із наступних слів та висловів: повість, Сашко, Сіроманець, Василь Чепіжний, готовність брати на себе відповідальність, відданість, наполегливість, самовпевненість, інстинкти, осмислені вчинки, досягнення мети будь-якою ціною (приклад упорядкування):

Крім того, прошу учнів доповнити кластер власними характеристиками героїв. Так, діти вчаться висловлювати власну думку щодо  проблем  відповідальності людини за свої вчинки, підступності, справжньої дружби, приходять до усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі для успішної особистості, необхідні для життя.

Використовую також такий зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі, як «Ментальні карти».  Mindmap (англ.) — сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю (створити ментальну карту можна власноруч в зашиті, на аркуші паперу, або допоможе безкоштовний хмарний сервіс від Сoogle — www.coggle.it). Ментальні карти дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, бо інформація записана на “мові мозку”. Ментальні карти відображають природний спосіб мислення людини. Український переклад Mindmap звучати може по-різному — «карти розуму», «карти пам'яті», «інтелект-карти». Такий вид роботи допомагає розвивати уяву, допитливість, творчі здібності, уміння толерантно й аргументовано доводити свою думку.

Наприклад, на уроці української мови з метою систематизації теоретичного матеріалу пропоную створити інтелект-карту «Односкладне речення». Вивчаючи новелу В. Стефаника «Камінний хрест», пропоную створити таку інтелект-карту до твору, яка б розкривала його ідейно-тематичний зміст, композицію, символічні образи тощо.

Така робота сприяє вихованню поваги до праці, вчить висловлювати судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації, про сенс людського буття, почуття власної гідності, про патріотизм.

Навчальний матеріал легше засвоюється і найдовше зберігається в пам’яті в тому випадку, коли учень не пасивно сприймає те, що говорить учитель, а активно діє під час вивчення матеріалу. Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: «Учень, який навчається без бажання, – це птах без крил». Тому першочерговим завданням уроків є виявлення інтересу учнів до навчання, активізація їх розумової діяльності. Для емоційного налаштування учнів на урок використовую прийоми атмосфери, що сприяють розвитку емпатичного сприйняття іншої людини («Подаруй посмішку», «Емотикони», «Невербальний подарунок» тощо).

Мета прийому «Невербальний подарунок» – розвиток емпатичного сприймання іншої людини (емпатія - співпереживання).Щоб організувати роботу, учням  пропоную зробити невербальні "подарунки" учасникам групи за допомогою міміки й жестів. "Подарунок" символічний: квіти, зірка з неба, вілла на безлюдному острові. Прийом  дає змогу виразити взаємні побажання, створити позитивну атмосферу уроку.