МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ

МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ 

ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Одним із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо-біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Показники психічного здоров’я – рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля), емоційної сфери, збалансованих психічних станів, умінь свідомо керувати своєю поведінкою, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним «Я».

Показники духовного здоров’я – врівноважене спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, швидка адаптація до середовища, спрямованість на суспільно-корисну справу, культура користування матеріальними благами.

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

У процесі життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

Важлива умова для забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей – створення предметно-ігрового середовища. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної).

У кожному груповому приміщенні бажано створити осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності (гімнастична стінка, драбинка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, сухий басейн, «стежка здоров’я», фітоподушки, різні іграшки - автомобілі, візки тощо). Розміщення обладнання має забезпечити вільний без перешкод доступ до нього та сприяти руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.

Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників як сон і харчування дітей.

 Сон дітей повинен організовуватись у належних гігієнічних умовах (окреме ліжко, не дуже м’яка постіль, чисте прохолодне повітря в приміщенні) у всі пори року. Тривалість денного сну для дітей визначається санітарними правилами і нормами. Часові межі денного сну можуть бути подовжені чи скорочені залежно від можливих індивідуальних проявів, особливостей нервової системи, емоційного чи фізичного навантаження, самопочуття дітей.

Харчування. Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних харчових речовин у достатній кількості, правильного співвідношення відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 3-4 рази на день залежно від часу перебування в дошкільному навчальному закладі. Обов’язковим є дотримання правил естетики харчування, виховання необхідних гігієнічних навичок, що відповідають віку та рівню розвитку дітей.

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової активності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.

До фізкультурно-оздоровчої роботи можна віднести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Рухову активність у повсякденному житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм), фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання.

Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури.

Оздоровлювального ефекту від занять фізичною культурою на дитячий організм досягають завдяки систематичному домірному навантаженню та достатньому відпочинку. Зазвичай діти охоче виконують гуртом усі фізичні вправи на заняттях, цілковито захоплю­ються рухливими іграми та нечасто при цьому дослухаються до тривожних проявів втоми свого організму. Тому руховий режим дітей протягом дня обов'язково регулюють педагогічні працівники.

Однак не завжди ознаки втоми у дітей можна виявити наочно. Для нагляду за рівнем фізичного навантаження на дітей у дошкіль­ному навчальному закладі використовують медико-педагогічний контроль. Його методи передбачають застосування низки антропо- та фізіометричних досліджень, що дають змогу з'ясувати якість організації занять з фізичної культури та за потреби скоригувати їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ: КРОК ЗА КРОКОМ

 

          Крок 1. Визначення кола осіб та їх завдання щодо організації

медико-педагогічного контролю

Медико-педагогічних контроль проводиться не менше двох разів на навчальний рік, як правило, у першу та другу половину року в кожній дошкільній групі. Клькість проведення медико-педагогічного контролю може бути збільшена, в залежності від типу дошкільного закладу, напряму діяльності, вирішення поставленої проблеми та завдань, участі в експериментальній діяльності тощо. Медико-педагогічних контроль організовує керівник дошкільного навчального за­кладу. Основні функції під час контролю виконують зазвичай вихователь-методист і медична сестра, відвідуючи заняття у різних віко­вих групах та інструктор з фізкультури, вихователь.

Відповідно до Положення про організа­цію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професій­но-технічних навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2005 № 458, безпо­середнє керівництво фізичним вихованням у дошкільному навчальному закладі здійснює його керівник. Він відповідає і за організацію медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням дітей (далі – МПК). Зокрема ке­рівник дошкільного закладу:

•                  створює необхідні умови для проведен­ня занять із фізичної культури,фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, занять сек­цій та гуртків спортивного спрямування;
•    забезпечує систематичний контроль за здійсненням навчально-виховного процесу з фі­зичного виховання;
•    систематично аналізує стан фізичного розвитку дітей;
•    організовує щорічні медичні профілактичні огляди дітей у встановлені терміни.

МПК входить також до обов'язкових функцій медичних і педагогічних працівників навчального закладу.

Вихователь-методист дошкільного навчального закладу відповідає за виконання програм розвитку, навчання та виховання, якість організації та проведення занять з фізичної культури, гуртків, секцій фізкультурної спрямованості, занять із дітьми, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи; здійснює спільно з медичними працівниками медико-педагогічний контроль під час занять із фізичної культури; контролює проведення фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, виконання загартувальних процедур.

          Інструктор з фізкультури відповідає за виконання програмових                      завдань з фізичного виховання, а також:

•                  спрямовує свою діяльність на форму­вання звичок здорового способу життя;
•                  забезпечує дотримання санітарно-гігіє­нічних вимог та вимог безпеки життєдіяль­ності під час проведення занять з фізичної культури і фізкультурно-оздоровчих заходів;
•    систематично здійснює моніторинг фі­зичного розвитку дітей;

спрямовує свою діяльність на форму­вання звичок здорового способу життя.

Вихователь дошкільного навчального закладу також несе відповідальність за вико­нання програмових завдань з фізичного ви­ховання та забезпечує дотримання рухового режиму. Також він контролює правильність постав дітей протягом дня, допомагає інструк­тору з фізкультури у проведенні занять тощо.

Оцінювання стану здоров'я дітей з подальшим розподілом їх на групи для занять фізичною культурою здійснює медичний працівник навчального закладу за результатами:

• обов'язкових медичних профілактичних оглядів (рівень та гармонійність фізичного розвитку, наявність захворювань чи вад розвитку, травм, гострих хронічних захворювань, частота та тривалість захворювань, патологічна враженість);

•    медико-педагогічних спостережень за різними формами фізичного виховання у нав­чальному закладі.

КРОК 2. Видання за потреби наказу про організацію медико-педагогічного контролю

Керівник навчального закладу на почат­ку нового навчального року видає за потреби наказ про організацію МПК. У цьому наказі ке­рівник визначає осіб, відповідальних за МПК, його організацію, розподіляє їх повноваження, завдання, форми та об'єкти МПК тощо.

Звертаємо увагу, що  ці самі завдання мож­на передбачити у наказі про організацію освітньої роботи у дошкільному навчаль­ному закладу у новому навчальному році.

КРОК 3. Визначення групи здоров'я

Відповідно до пункту 5 Порядку медич­ного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 826, під час обов'язкових медичних про­філактичних оглядів лікарі оглядають дити­ну, роблять висновок про стан її здоров'я, да­ють рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування (за наявності показань), профілак­тичних щеплень, режиму, харчування тощо.

 Інформацію про ре­зультати медичного обслуговування ді­тей у дошкільному навчальному закладі слід обов'язково довести до відома педа­гогів та батьків.

Відповідно до пункту 13.7 Державних са­нітарних норм та правил «Влаштування, об­ладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2013 № 678, за ре­зультатами медичних оглядів здійснюється комплексна оцінка стану здоров'я дітей, скла­дається епікриз. Під час комплексної оцінки стану здоров'я дитини враховують:

•                   функціональний стан органів і систем; резистентність та реактивність орга­нізму;
•    рівень та гармонійність фізичного та психоневрологічного розвитку; наявність хронічної, у тому числі вродженої, патології.

За станом здоров'я дітей розподіляють на групи здоров'я (перша, друга, третя, четверта і п'ята групи).

До першої групи здоров'я належать здо­рові діти, які не мають відхилень за всіма ознаками здоров'я (не хворіють за період спо­стереження або мають незначні одиничні від­хилення, які не впливають на стан здоров'я і не потребують корекції).

Друга група – це діти з ризиком виник­нення хронічної патології та ті, що часто го­стро хворіють.

Третя, четверта та п'ята групи – діти з хронічною патологією у стадії компенсації, субкомпенсації, декомпенсації відповідно.

З огляду на те, до якої медичної групи за­раховано дитину, визначають рівень її фізич­ного навантаження під час занять з фізичної культури.

КРОК 4. Визначення групи фізичного виховання дітей

З метою диференційованого підходу до процесу фізичного виховання та з огляду на стан здоров'я і фізичний розвиток дітей їх роз­поділяють на такі групи фізичного вихован­ня, як: основна;  підготовча; спеціальна.

До основної групи належать діти без відхилень у стані здоров'я або такі, які ма­ють незначні відхилення та достатню фізич­ну підготовленість. Заняття з фізичної куль­тури з цими дітьми проводять відповідно до програми в повному обсязі.

До підготовчої групи належать діти, які мають відхилення у стані здоров'я та достат­ньо фізично підготовлені, а також діти-реконвалесценти. Заняття з фізичної культури з ді­тьми цієї групи проводять згідно з програмою, але з обов'язковим дотриманням принципів поступовості та наступності.

До спеціальної групи належать діти, які мають значні відхилення у стані здоров'я тим­часового або постійного характеру. Заняття з фізичної культури з ними проводять за спеціально розробленими про­грамами.

КРОК 5. Складання графіку медико-педагогічного спостереження

Медико-педагогічне спостереження про­водять медичний працівник (лікар, медич­на сестра) разом із керівником дошкільного навчального закладу, вихователем-методистом (іншим педагогічним працівником, який призначений відповідальним за МПК), вихо­вателем групи безпосередньо під час занять з фізичної культури. Графік затверджує керівник навчального закладу. Періодичність проведення медико-педагогічних спостере­жень також можна передбачити річним пла­ном роботи.

 Результати медичних оглядів дитини та призначення щодо за­гального та рухового режимів, фізичного навантаження, проведення загартувальних процедур записують у картці індиві­дуального розвитку дитини та доводять до відома вихователя.

 

 

КРОК 6. Ознайомлення відповідальних осіб з особливостями медико-педагогічних спостережень

Важливо, щоб навантаження на занят­тях фізичної культури відповідало віку дітей та функціональним можливостям їхнього організму. Лише за дотримання цієї умови воно буде ефективним і справлятиме оздоровлювальний ефект.

Відповідно до методичних рекомендацій «Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей дошкільного віку», затвер­джених заступником Міністра охорони здоров'я від 23.12.1982 № 08-14/12, під час меди­ко-педагогічного спостереження лікар, медична сестра, педагог мають ознайомитися з планом заняття, перевірити, чи відповідає він вимогам програми, стану здоров'я та рівню фізичної під­готовки дітей.

Одночасно з хронометражем складових частин заняття з фізичної культури у двох-трьох дітей різної статі, яких обирають об'єктами                        спо­стереження за критеріями достатньої актив­ності, дисциплінованості та середньої фізич­ної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протя­гом 10 с.

Пульс вимірюють до початку занять, піс­ля ввідної його частини, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після за­ключної частини заняття та через 3-5 хв. після його закінчення. Також візу­ально визначають ступінь втоми дитини під час фізичного навантаження.

Згідно з методичними рекомендаціями «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільно­го навчального закладу», наведеними у додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 16.08.2010 № 1/9-563, педагоги мають сте­жити за такими зовнішніми ознаками реак­ції дітей на запропоновані їм загальні наван­таження, як от:

• колір шкіри обличчя;
• спітнілість чола, щік, голови, спини;
• спосіб і ритмічність дихання (через ніс або рот, поява задишки);
• якість виконання рухів;
• стан постави;
• дисципліна;
• рівень дитячої уваги, інтересу;
• млявість чи надмірна рухливість тощо.

КРОК 7. Узагальнення результатів медико-педагогічного контролю

Результати МПК фіксують у книгах кон­тролю адміністрації, протоколах медико-педа­гогічного спостереження тощо.

Відповідно до додатка 1 Примірної інструкції з діловодства у до­шкільних навчальних закладах, затвер­дженої наказом Міністерства освіти і нау­ки, молоді та спорту України від 01.10.2012 № 1059, до переліку обов'язкових доку­ментів, за формування та зберігання яко­го відповідає сестра медична, віднесено матеріали медико-педагогічного контр­олю за фізичним розвитком дітей.

У протоколах обов'язково має бути гра­фічне зображення кривої фізичного наванта­ження, її будують так:

•                по осі абсцис (по горизонталі) від ви­хідної точки відкладають час заняття із зазначенням його частин;
•                по осі ординат (по вертикалі) – пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі з вихід­ної точки «60». За умови правильної побудови заняття з фізичної культури фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.

За результатами МПК за потреби корегу­ють планування фізичного виховання та до­зування фізичних навантажень дітей, склада­ють перелік заходів для поліпшення тієї чи тієї форми роботи тощо.

Результати МПК використовують як для індивідуальної, так і для колективної оцінки рів­ня рухової активності дітей, а також для визна­чення груп ризику щодо можливого негативно­го впливу гіпокінезії та гіперкінези на фізичний розвиток та функціональні можливості організ­му, формування захворювань серцево-судинної, ендокринної, кістково-м'язової систем.

КРОК 8. Розглядання результатів медико-педагогічного контролю

З метою підвищення ефективності орга­нізації фізичного виховання у навчальному закладі, зміцнення здоров'я дітей результати МПК розглядають на засіданнях педагогіч­ної ради, нарадах тощо.

Про результати МПК обов'язково інформують батьків та за потреби розглядають питання на засіданнях батьківського комітету, піклувальної ради.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ДОШКІЛЬНИКІВ У ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ

З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

 

Особливої уваги педагогів і медичного персоналу потребує забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей у процесі фізкультурних занять.

  Кожне заняття має бути організоване з огляду на вікові та фізіологічні особливості дітей. Тому під час контролю доцільно з'ясувати, наскільки раціонально організовані заняття. Показником якісної організації заняття є оптимальне загальне на­вантаження на дітей. Тому його визначення є головним завданням під час контролю

Загальні навантаження – сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

Фізичні навантаження – величина впливу фізичних вправ, виконуваних під час занять, на функціональну діяльність усіх органів та систем дитячого організму. Пік таких навантажень має припадати на рухливу гру в основній частині заняття.

Для регулювання (збільшення або зменшення) фізичних навантажень  включають до змісту занять складніші чи простіші вправи (найістотніше навантаження на організм забезпечує робота великих, а не дрібних груп м’язів); змінювати їх кількість та дозування, темп виконання, амплітуду, кількісні параметри рухів (висоту, довжину тощо) та інвентарю (вагу чи розмір предметів). Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні; скорочувати паузи між вправами, простою дітей за рахунок попередньої підготовки розмітки, обладнання  та продумування способів оперативної розстановки/прибирання обладнання, роздачі/збирання інвентарю, раціональну організацію дітей на виконання рухів, доцільний добір методів і прийомів роботи з вихованцями.

Психічні навантаження – вплив фізичних вправ під час занять на психіку дітей (увагу, пам’ять, мислення, сприймання, уяву, волю тощо). Найбільше психічне навантаження має припадати на початок основної частини заняття, коли розучуються нові чи виконуються найбільш складні за технікою, недостатньо засвоєні дітьми вправи з основних рухів.

Регулювати рівень психічних навантажень, запобігати перевантаженню дитячої пам’яті, мислення, уваги, сприймання, уяви допоможуть: раціональне поєднання нового і знайомого, добре й недостатньо засвоєного програмового матеріалу; періодична зміна або оновлення обстановки, середовища, місця проведення занять (обладнання, атрибутів та інвентарю; перенесення занять із зали на майданчики, у природні умови); насичення занять відповідною поставленим освітнім завданням кількістю практичних методів та ігрових прийомів; активізація пізнавальної, мислительної діяльності дітей.

Емоційні навантаження визначаються величиною впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей. Максимальне емоційне навантаження, зазвичай, припадає на рухливу гру в основній частині заняття.

Регулюванню емоційних навантажень у ході занять з фізичної культури допоможуть бадьорий, діловий, при цьому доброзичливий тон, активність педагога; домірні й педагогічно виправдані заохочення дітей до рухів; естетично привабливі, різноманітні посібники у достатній кількості, (проте надмір їх на одному занятті призводить до психологічної втоми); музичний супровід певних частин заняття; улюблені вправи та ігри дітей тощо.

Оптимальне поєднання всіх навантажень забезпечує більш високу працездатність дитячого організму й не викликає у дітей перевтоми. Помірна втома активізує відновлювальні процеси в організмі, пожвавлює темпи та поліпшує показники фізичного розвитку.

Педагоги мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на запропоновані їм загальні навантаження, як от: колір шкіри обличчя, спітнілість чола, щік, голови, спини, спосіб і ритмічність дихання (через ніс або рот, поява задишки), якість виконання рухів, стан постави, дисципліна, рівень дитячої уваги, інтересу, млявість чи надмірна рухливість тощо. За перших ознак перевтоми або передчасної втоми, слід вжити заходів щодо їх запобігання й підтримання здорового тонусу: внести зміни у зміст заняття, методику його проведення, дозування вправ, ввести додаткові паузи для відпочинку тощо, стосовно всієї групи, підгрупи чи окремих дітей. Основний показник реакції організму на загальні навантаження - частота пульсу. Проводячи пульсометрію у дітей, слід враховувати таку орієнтовну динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%, підготовчої – на 20-25%, під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хвилин після завершення заняття.

З регулюванням навантажень тісно пов’язані загальна і моторна щільність фізкультурних занять.

Загальна щільність заняття – це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості всього заняття. Педагогічно виправданим є час, відведений педагогом на пояснення і роз’яснення, показ дій, вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо. Час, витрачений на розмови з колегами, недоцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і поведінки дітей, довготривале очікування ними своєї черги при виконанні вправ чи при підготовці місця заняття, обладнання й інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є педагогічно невиправданим і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому всі ключові моменти організації та проведення занять слід ретельно продумувати, щоби час занять був педагогічно виправданим, а відтак загальна щільність занять наближалася до 100%.

Моторна щільність розглядається як відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття. Вона визначається методом індивідуального хронометражу і має орієнтовні вікові норми: для дітей 4-го року життя – 55-60 (до 65)%, 5-го року життя – 60-65 (до 70)%, 6-го року життя – 65-70 (до 75)%, для 7-го року життя – 70-75 (до 80)%. Ці показники можуть коливатися у зазначених межах, оскільки залежать від ряду чинників: типу заняття (наприклад, моторна щільність мішаних занять менша, ніж занять-тренувань), складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня рухової підготовленості, організованості дітей та ін.

Існують різні шляхи регулювання моторної щільності занять, а саме:

•                вибір раціональних способів організації дітей для виконання рухів та доцільне поєднання різних способів організації впродовж заняття. При цьому слід ураховувати, що фронтальний спосіб організації забезпечує моторну щільність на рівні 75-88%, груповий – 66-75%, потоковий – 62-70%, змінний – 58-66%, спосіб колового тренування – 72-84%, індивідуальний – 18-24%;

•     поєднання вправ з основних рухів у комплекси-зв’язки (особливо зручне при потоковому, змінному, іноді – при індивідуальному, груповому способах організації);
•     заповнення пауз під час очікування дітьми своєї черги або при зміні обладнання простими додатковими руховими завданнями, які не потребують ретельного контролю дорослого;
•     розміщення й максимальне (можливо, багатоцільове) використання на занятті великого і дрібного обладнання;
•     забезпечення достатньої кількості посібників та інвентарю, використання обладнання, зручного для одночасного виконання одних і тих самих рухів дітьми (це дає змогу уникнути довгих очікування дітьми своєї черги);
•     педагогічно виправдане застосування словесних і наочних прийомів (передусім пояснень, показу, оцінок тощо);
•     організація виконання рухів під рахунок або музичний супровід (йдеться про рухи, які можна виконувати у загальному ритмі й темпі, наприклад: ходьбу, біг, підскоки, загальнорозвивальні вправи).

 

Визначення загального навантаження на дітей на занятті з

фізичного виховання

Кожне заняття має бути організо­ване з огляду на вікові та фізіологічні особливості дітей. Тому під час контролю доцільно з'ясувати, наскільки раціонально організовані заняття. Показником якісної організації заняття є оптимальне загальне на­вантаження на дітей. Тому його визначення є головним завданням під час контролю.

Загальні навантаження  – це сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

Інтенсивність   фізичного   навантаження   залежить   від  добо­ру фізичних вправ, їх складності та поєднання, частоти повторень.

Показники оптимальної рухової активності дітей різного віку

Вік	У залі	Надворі
	Інтенсивність рухів/хв.	Загальна кількість рухів	Інтенсивність рухів/хв.	Загальна кількість рухів
3 роки	62	930	-	-
4 роки	67	1310	_	_
5 років	68	1700	114	2850
6 років	70	2100	120	3600
7 років	71	2185	120	4200

Очікуваного тренувального ефекту досягають завдяки оптимальній руховій активності дітей.

Під час добору та застосування вправ для нормування фізичного навантаження слід орієнтуватися на динаміку частоти серцевих скорочень. Вона має бути оптимальною.

 Частота серце­вих скорочень є показником впливу фізичного                     на­вантаження на дитячий організм та має прямий зв'язок із харак­тером енергозабезпечення м'язової діяльності.

Показники оптимальної частоти серцевих скорочень у дітей

під час виконання фізичних вправ

Вид фізичної вправи	Мінімальний та максимальний показники серцевих скорочень (на межі першої та другої хвилин виконання вправи)	Час відновлення, хв.
Загальнорозвивальні вправи	100-140	1-2
Помірна хода	120-150	1-2
Ускладнена хода (степ-тест, хода сходами)	130-160	3
Біг на місці	130-170	3
Біг підтюпцем	150-170	2-3
Біг середньої інтенсивності	150-180	3-4
Стрибки в довжину	130-165	1-2
Стрибки зі скакалкою	140-170	3-4
Підскоки	130-160	2-3
Їзда на велосипеді	130-160	3
Гра з м'ячем	145-195	3

 

Щоб визначити інтенсивність фізичного навантаження, а та­кож чи правильно сплановане заняття та розподілено фізичні наван­таження, вимірюють частоту пульсу у такі часові проміжки:

• до заняття, визначаючи вихідний показник частоти;
• після вступної частини;
• після загальнорозвивальних вправ;
• після рухливої гри;
• після заключної частини;
• у відновлювальний період (протягом 3-5 хв.).

Оптимально частота серцевих скорочень відносно її вихідного показника протягом заняття зростає так:

• у вступній частині —15-20%
• протягом підготовчої  – 20-25%
• під кінець основної  – 60-80%
• у заключній частині  – 5-10%

Також частоту можна вимірювати і після виконання основних рухів, перед рухливою грою, щоб дізнатися ефектив­ність організації їх виконання. На основі вимірювань частоти будують фізіоло­гічну криву заняття:

• по горизонталі відображають хід заняття у часовому розрізі;
• по вертикалі  – показники час­тоти.

           Пік  фізичних  навантажень  має  припадати на рухливу гру в основній частині заняття.

Тренувального ефекту досягають за середнього рівня частоти для дітей віком:

• 3-4 роки  – 130-140 ударів/хв.;
• 5-7 років  – 140-150 ударів/хв.

Щоб обчислити середній рівень частоти про­тягом заняття, слід додати показники частоти, визначені після вступної частини, загальнорозвивальних вправ, рухливої гри, за­ключної частини і поділити на 4 (або на 5, якщо вимірювали по­казники також після виконання основних рухів).

Також під час контролю варто вести протокол хронометражу занять.

Фізичні вправи впливають на психіку дітей, зокрема на їхню увагу, пам'ять, мислення, сприймання, уяву, волю.

 Найбільше психічне навантаження має припа­дати на початок основної частини заняття, коли діти розучують нові чи виконують найбільш складні за технікою або недостат­ньо засвоєні вправи з основних рухів.

Інструментами регулювання рівня психічних навантажень на дітей під час занять є такі:

•                раціональне поєднання нового і знайомого, добре й недо­статньо засвоєного програмового матеріалу;
•     періодична зміна або оновлення обстановки, середови­ща, місця проведення занять (обладнання, атрибутів та інвентарю; перенесення занять із зали на майданчики, у природні умови);
•     насичення занять відповідно поставленим освітнім завдан­ням, кількістю практичних методів та ігрових прийомів;
•     активізація пізнавальної, розумової діяльності дітей.

Рівень емоційного навантаження є величиною впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей.

Максимальне емоційне навантаження зазви­чай припадає на рухливу гру в основній частині заняття.

Оптимальному емоційному навантаженню під час заняття сприятимуть, зокрема:

•                бадьорий, діловий і водночас доброзичливий тон, актив­ність педагогічного працівника;
•     домірні й педагогічне виправдані заохочення дітей до рухів;
•     естетично привабливі, різноманітні фізкультурне облад­нання та спортивний інвентар (проте їх надмір призведе до психологічної втоми);
•     музичний супровід певних частин заняття;
•     улюблені вправи та ігри дітей.

Регулювання загального навантаження

Під час заняття слід постійно стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на запропоновані їм загальні навантаження, щоб запо­бігти перевтомі. Так, про втому дітей можуть свідчити такі зовніш­ні ознаки, як:

• зміна кольору шкіри обличчя;
• спітнілість чола, щік, голови, спини;
• зміна способу та ритмічності дихання (через ніс або рот, за­дишка);
• погіршення якості виконання рухів;
• зміна постави;
• порушення дисципліни;
• зниження рівня уваги, інтересу;
• зміна ступеня рухливості.

Якщо під час контролю у дітей виявлено перші ознаки пере­втоми чи передчасної втоми, то завідувач дошкільного навчаль­ного закладу або вихователь-методист мають вжити відповідних заходів. Зокрема, запропонувати педагогічному працівникові, який проводить заняття, внести зміни у зміст, методику проведення, до­зування вправ, ввести додаткові паузи для відпочинку тощо. Ці захо­ди можуть бути стосуватися всієї групи, підгрупи або ж окремих ді­тей. Так, за прояву у кількох дітей зовнішніх ознак втоми середнього ступеня слід зменшити їхнє навантаження, зокрема кількість по­вторень вправ, виключити найбільш складні з них, подовжити три­валість відпочинку тощо. Якщо у всіх дітей за зовнішнім виглядом визначено ознаки втоми середнього ступеня прояву, то слід скорегу­вати заняття.

 

 

 

 

 

 

Зовнішні ознаки втоми дитини

Спостережувані ознаки та стан дитини	Ступінь прояву втоми
	Невеликий	Середній
Забарвлення шкіри обличчя шиї	Невелике почервоніння, спокійний вираз обличчя	Значне почервоніння, напружений вираз обличчя
Щільність	Незначна	Виразна спітнілість обличчя
Дихання	Часте, помірне	Часте, різке
Рухи	Жваві, чіткі	Невпевнені, нечіткі; збуджена або, навпаки, загальмована моторика
Самопочуття	Добре, скарг немає	Скарги на втому, відмови продовжувати завдання

 

Визначення щільності заняття

Під час контролю обов'язково оцінюють рухову активність ді­тей протягом заняття. Показниками рухової активності дітей є за­гальна та моторна щільність заняття.

Загальна щільність заняття  – це відношення педагогічне виправданого часу до тривалості заняття з фізичної культури

Педагогічно виправданим є час, відведений педагогічним пра­цівником на пояснення і роз'яснення, показ дій, вказівки, зауважен­ня, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання об­ладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо. Натомість час, витрачений на розмови з колегами, недоцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і пове­дінки дітей, довготривале очікуван­ня ними своєї черги під час виконання вправ чи підготовки місця заняття, фіз­культурного обладнання та спортив­ного інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є педагогічно невиправданим і при визначенні за­гальної щільності занять не враховується.

Тому всі ключові моменти організації та проведення заняття слід ретельно обмірковувати, щоб час заняття був педагогічно виправда­ним, а відтак його загальна щільність наближалася до 100%.

Загальну щільність заняття обчислюють, маючи дані про корис­ний час і тривалість заняття, за формулою:

педагогічно виправданий

час заняття

----------------------------------------х 100 = відсоток загальної щільності заняття

тривалість заняття

 

 

Моторна щільність заняття  – це відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття з фізичної культури.

Моторну щільність заняття визначають за допомогою методу індивідуального хронометражу, її обчислюють, маючи дані про час, який дитина витратила безпосередньо на виконання вправ, та тривалість заняття, за формулою:

час, витрачений безпосеред­ньо

на виконання вправ

 ----------------------------------------х 100 = відсоток моторної щільності заняття

тривалість заняття

          Після проведених обстежень складається протокол хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання

 

Протокол хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання

Прізвище, ім'я___

Вік______________

Група____________

Дата_____________

 

Основні хронометражні елементи	Час за хвилинами	Відновлення ЧСС	Загальний час, хв.
Виконання вправ
Показ, пояснення, розстановка, прибирання інвентарю
Чекання, відпочинок
Обгрунтовані простої
ЧСС вихідна

 

Структура заняття:

1. Вступна.
2. Загальнорозвивальні вправи.
3. Основні рухи.
4. Рухова гра.
5. Заключна частина.
6. Тривалість заняття  – 15-20-30 хв.
7. Загальна щільність, %.
8. Моторна щільність, %.
9. Висновок.

10. Рекомендації.

 

Протокол хронометрування щільності заняття з фізичної культури

Дата

Списковий склад групи  чол.:

1.(основна група)

Прізвище, ім’я дитини

Вік 5 років 6 місяців

Санітарно – гігієнічні вимоги дотримані в повному обсязі для спортивних зал _______________________________________________________________

Одяг дитини            

спортивний  полегшений

_________________________________________________________________Задачі заняття   ходьба по похилій дошці. Стрибки у глибину. Ходьба по канату. Гра «Лисиця в курнику»

_____________________________________________________________________________________

Використаний матеріал похила дошка, лава, канат, мати, натягнутий шнур, султанчики__________

_____________________________________________________________________________________

Тривалість кожної частини

Початок заняття	Підготовча частина	Основна частина	Гра	Заключна частина	Кінець заняття
11:40	7 хв.	14 хв 40 сек.	4 хв.	3 хв. 20 сек.	12:05

 

Виконання коригуючи вправ ходьба на носках, ходьба з високим підніманням колін, ходьба приставним кроком____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Спосіб організації дітей в кожній частині  І – потоковий, фронтальний;             ІІ – потоковий, фронтальний; ІІІ – потоковий, фронтальний.______________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Чіткість показу пояснення вказівок, страхування показ чіткий зрозумілий, команди доступні для розуміння дітей. Страхування відбувається на всіх етапах виконання вправ.

_____________________________________________________________________________________

Відповідність методів та прийомів навчання віковій групі дітей методи і прийоми відповідають віковим можливостям, методичним вимогам.______________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Вміння виправляти помилки дітей підчас виконання ними вправ помилки дітей пов’язані з виконанням вправ на координацію рухів виправлялися відразу в ході виконання прав.___________

_____________________________________________________________________________________Визначення щільності занять (хронометраж)

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

23

24

25

10

С

Х

Х

Б

С

В

В

Х

В

В

В

В

В

В

В

Г

Г

Г

Г

Х

Х

В

В

Х

20

С

Х

Х

Б

С

В

В

Х

В

В

В

В

В

В

В

Г

Г

Г

Г

Х

Х

В

В

Х

30

Х

Х

Х

Б

В

В

В

С

В

В

В

В

В

В

В

Г

Г

Г

Г

Х

С

В

В

Х

40

Х

Х

Х

Х

В

В

В

С

В

В

В

В

В

В

С

Г

Г

Г

Г

Б

С

В

В

С

50

Х

Х

Х

Х

В

В

В

С

В

В

В

В

В

В

С

Г

Г

Г

Г

Б

В

В

В

С

60

Х

Х

Х

Х

В

В

В

В

В

В

В

В

В

В

С

Г

Г

Г

Г

Х

В

В

В

С

Підготовча частина

Основна частина

Заключна частина

Основні позначки:

М – марширування     С –слухають і дивляться

Б – біг       В – виконують вправи

Х – ходьба      Г - гра

Ч – чекання

 

Тривалість заняття (ТЗ) 25 хв.

Час, затрачений на виконання вправ, рухів, раціональний час (РЧ) _19 хв. 40 сек.

Час, затрачений на вислуховування пояснень, очікування своєї черги 5 хв. 20 сек.

Моторна щільність (МЩ) МЩ=РЧ*100/ТЗ

 

МЩ=77,60%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Протокол функціональної проби

 

__________________________________

      прізвище, ім’я дитини

 

180
170
160
150
140
130
120
110
100
90
80
	пульс до заняття	підготовча частина	основні рухи	рухлива гра	заключна частина	після заняття через 3-5 хв.

Аналіз фізичного навантаження  фізичне навантаження відповідає вимогам, здійснюється диференційований підхід при розподілі фізичного навантаження _____________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ВИСНОВОК:

Відмічається стан легкої втоми, гіперемія, незначне потовиділення ___________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________

Пропозиції та рекомендації:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Вихователь – методист _______________

Сестра медична старша  ______________

Приклад розрахунку рухової активності дитини за допомогою методу індивідуального хронометрування

 

Структурна частина заняття	Види діяльності		Дозування (кількість повторень)	Показники часу, с
				час, витрачений на рухи	педагогічно виправданий час
Вступна частина	Шикування в шеренгу		-	15	20
	Ходьба звичайним кроком		-	20	25
	Ходьба на носках		-	15	20
	Ходьба на п'ятах		-	20	25
	Ходьба приставним кроком		-	15	20
	Ходьба з високим підніманням колін		-	20	30
	Ходьба зі зміною темпу		-	25	30
	Повільний біг		-	30	35
	Вправи на дихання		-	20	25
	Перешикування на загально-розвивальні вправи (ЗРВ) з однієї колони в три через центр трійками			10	20
	Комплекс загальнорозвивальних  вправ
	Піднімання рук вгору та вниз почергово	10		50	60
	Повороти з розведенням руку боки (положення рук перед грудьми)	10		50	70
	Піднімання прямої ноги вперед махом	8		60	65
	Колові оберти прямих рук вперед та назад	10		50	60
	3 положення накарачках прогинання тулуба вверх та вниз (як кошенята)	8		60	60
	Стрибки на місці (ноги навхрест)	10		50	60
	Вправи на відновлення дихання	8		30	35
	Усього	-		540	660
Основна частина	Стрибки на правій та лівій ногах з просуванням уперед	4		300	420
	Повзання животом донизу по лаві, підтягуючи кінцівки поперемінно	4		240	270
	Ходьба по мотузці, викладеній на підлозі зигзагом	4		120	130
	Рухлива гра «Підкинь і злови»	4		240	260
	Усього	-		900	1080
Заключна частина	Ходьба в повільному темпі	-		ЗО	40
	Вправи на дихання	8		зо	40
	Шикування в шеренгу			20	35
	Підбиття підсумків	-		40	65
	Усього	-		120	180
	Разом за заняття	-		1560	1920

 

Закінчення заняття: о 12 год. 15 хв. Педагогічно виправданий час: 32 хв. Час, витрачений на рухи: 26 хв. Загальна щільність заняття: 91%. Моторна щільність заняття: 74%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні строки поновлення занять із фізичного виховання в основній та підготовчій групах

 

Назва захворювання	Строк відновлення занять із фізичної культури	Примітка
Ангіна	2-4 тижні	Для поновлення занять необхідно провести додатковий медичний огляд. Звернути увагу на стан серцево-судинної системи та її реакцію на навантаження. За наявності скарг на біль у ділянці серця звільнити від вправ на витривалість і вправ, що зумовлюють затримку дихання. Уникати переохолодження
Гострі респіраторні захворювання	1-3 тижні	Уникати переохолодження. Тимчасово виключити плавання, катання на лижах, ковзанах. Узимку під час проведення занять на відкритому повітрі контролювати дихання через ніс
Гострий отит	3-4 тижні	Уникати перехолодження. Заборонити плавання (при хронічному перфоративному отиті протипоказані всі водні види спорту). Виключити вправи, що можуть посилити вестибулярні розлади,  різкі повороти, обертання, перевороти тощо
Пневмонія	1-2 місяці	Уникати переохолодження. Рекомендувати дихальні вправи, а також плавання, веслування та зимові види спорту (відсутність пилу, позитивний вплив свіжого повітря на дихальну систему]
Плеврит	1-2 місяці	Виключити на 6 місяців вправи на витривалість і вправи, пов'язані зі значним м'язовим навантаженням. Рекомендовано плавання, веслування та зимові види спорту
Грип	2-4 тижні	3 метою діагностики можливих відхилень з боку серцево-судинної системи, які не виявлено під час медичного огляду, обов'язково проводити пульсометрію під час занять
Гострі інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, дизентерія)	1-2 місяці	Заняття поновити лише при задовільній реакції серцево-судинної системи на функціональні проби. При порушеннях стану серцево-судинної системи протягом 6 місяців виключати вправи на витривалість, силу й вправи, пов'язані зі значним навантаженням
Гострий нефрит	2-3 місяці	Виключити вправи на витривалість і водні види спорту. Після відновлення занять із фізкультури необхідно регулярно контролювати склад сечі дитини (перевіряти довідки з поліклініки)
Ревмокардит	від 2-3 місяців до 1 року	Заняття дозволити лише за умови санації осередків хронічної інфекції та повної відсутності інтер-курентних захворювань і явищ, що свідчать про активність процесу та недостатність кровообігу. Регулярно контролювати реакцію серцево-судинної системи на фізичні навантаження
Гепатит інфекційний	6-12 місяців (залежно від складності перебігу хвороби)	Виключити вправи на витривалість. Регулярно контролювати рівень білірубіну й результати функціональних проб печінки
Апендектомія	1-2 місяці	При ускладненнях після операції строки поновлення занять визначати індивідуально. На початку реабілітаційного періоду уникати стрибків і вправ для м'язів живота

 

 

 

 

 

 

 

Назва захворювання	Строк відновлення занять із фізичної культури	Примітка
Перелом кінцівки	3 місяці (залежно від консолідації перелому й ступеня обмеження руху) кінцівкою)	Протягом 3 місяців виключити вправи, що значно навантажують ушкоджену кінцівку
Струс мозку	2-12 місяців (залежно від ступеня й характеру травми може бути більше)	Виключити вправи, що пов'язані з різкими рухами (стрибки, гра у футбол, волейбол, баскетбол тощо), для повернення до занять потрібен дозвіл невропатолога
Розтягнення м'язів і зв'язок	1-2 тижні	Поступово збільшувати навантаження й амплітуду рухів ушкодженої інцівки
Розрив м'язів і сухожиль	Від 6 місяців і більше після оперативного втручання	Фізіотерапевтичні процедури

Коливання частоти серцевих скорочень під час

виконання фізичних вправ дітьми 5-7 років

Види фізичних вправ	Кількість ударів, за хв	Час відновлення, хв.
Загальнорозвивальні	100-140	1-2
Помірна хода	120-150	1-2
Ускладнена хода (степ-тест, хода сходами)	130-160	3
Біг на місці	130-170	3
Біг середньої інтенсивності	150-180	3-4
Біг повільний	150-170	2-3
Стрибки в довжину	130-165	1-2
Стрибки зі скакалкою	140-170	3-4
Підстрибування	130-160	2-3
Рівновага	120-150	1
їзда на велосипеді	130-160	3
Гра в м'яч	145-197	3

Зазначена частота серцевих скорочень досягається в кінці першої на початку другої хвилини і практично не змінюється протягом виконання вправи.

Зовнішні ознаки втоми дітей

під час фізичного навантаження

 

Спостережувані ознаки і стан дитини	Ступінь втоми
	незначний	середній
Колір шкіри обличчя, шиї	Незначне почервоніння, спокійний вираз обличчя	Значне почервоніння, вираз обличчя напружений
Пітливість	Незначна	Виразна пітливість обличчя
Дихання	Дещо прискорене, рівне	Сильно прискорене
Рухи	Бадьорі, чітке виконання завдань	Невпевнені, нечіткі. У деяких дітей моторне збудження, в інших –загальмованість
Самопочуття	Хороше, скарг немає	Скарги на втомленість, відмова від виконання завдань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ: ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

 

Емоційні навантаження  – це величина впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей.

Загальна щільність заняття  – це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості всього заняття.

Загальні навантаження  – це сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей  – це система заходів, що передбачає динамічне спостереження за станом здоров'я та фізичного розвитку дітей; медико-педагопчне спостереження за організацією рухового режиму, методикою проведення та організації занять фізичними вправами, їх впливом на дитячий організм; контроль за здійснення системи загартовування; контроль санітарно-гігієнічного стану місць проведення занять (приміщення, ділянка), фізкультурного обладнання, спортивного одягу та взуття; санітарно-просвітницьку роботу з питань фізичного виховання дітей дошкільного віку серед персоналу дошкільного навчального закладу та батьків.

Моторна щільність  – це відношення часу, проведеного дітьми у русі,

до тривалості заняття, що визначається методом індивідуального хронометражу.

Педагогічно виправданий час  – час, відведений педагогом на пояснення і роз'яснення, показ дій, вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо.

Педагогічно невиправданий час  – це час, витрачений на розмови з колегами, недоцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і поведінки дітей, довготривале очікування ними своєї черги під час виконання вправ чи при підготовці місця заняття, обладнання й інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є і при визначенні загальної щільності занять не враховується.

Показники фізичного здоров'я дитини  – це ознаки, що свідчать про рівень морфофізіологічного розвитку дитини (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо-та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об'єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Психічні навантаження  – це вплив фізичних вправ під час занять на психіку дітей (увагу, пам'ять, мислення, сприймання, уяву, волю тощо).

Пульс  – це поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні.

Рухова (фізична) активність  – це сукупність видів фізичних вправ та видів спорту, засіб фізичного виховання та його спеціалізованих напрямів.

Фізична культура  – це діяльність суб'єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на забезпечення рухової активності людей з метою їх гармонійного, передусім фізичного, розвитку та ведення здорового способу життя.

Фізична підготовка  – це складова фізичного виховання різних груп населення, яка полягає у формуванні рухових умінь та навичок людини, розвитку її фізичних якостей і здібностей з урахуванням особливостей професійної діяльності.

Фізичне виховання  – це складова освіти і виховання, педагогічний, навчально-виховний процес, предмет (навчальна дисципліна), спрямований на оволодіння знаннями, уміннями й навичками щодо управління фізичним розвитком людини різновидами рухової активності, з метою навчання і виховання особистості в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточення.

Фізичний розвиток  – це складова життєдіяльності людини, зміна природних властивостей її організму впродовж життя, що виявляється у вигляді показників функціональних та морфологічних можливостей організму, фізичних якостей, рухових здібностей, працездатності, темпів старіння організму, термінів тривалості життя.

Фізичні навантаження – це величина впливу фізичних вправ, виконуваних під час занять, на функціональну діяльність усіх органів та систем дитячого організму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

         1.Базовий компонент дошкільної освіти /наку. кер.                          А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф. д-р  пед. наук; авт. кол.: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л. та ін. – К., 2012. – 26с.

2. Закон України від 24.12.1993 № 3808-ХІІ  «Про фізичну культуру і спорт»;

          3. Закон України від 11.07.2001 № 2628-ІП «Про дошкільну освіту»;

          4. Наказ Міністерства освіти України від 25.05.1998 № 188  «Про нормативні документи з фізичного виховання»;

          5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2005 № 458 «Про затвердження Положення про організацію фі­зичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професій­но-технічних навчальних закладах України;

          6. Методичні рекомендації Міністра охорони здоров'я СРСР від 23.12.1982 № 08-14/12 «Медико-педагогічний контроль за фі­зичним вихованням дітей дошкільного віку»;

          7. Лист Міністерства освіти і науки України від 16.08.2010 № 1/9-563:

«Фізичний розвиток дітей в умовах до­шкільного навчального закладу»;

8.  Медико-педагогічний контроль за фі­зичним вихованням дітей дошкільного віку [текст]  // Практика управлінням дошкільним закладом. – 2015. – № 8. –  30 с.