10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

Методична папка вчителю ГПД

Про матеріал
Методична папка вчителю ГПД включає в себе дібрані: рухливі ігри; дидактичні ігри; ігри в приміщенні; приклади конспектів виховних заходів; рекомендації: для батьків, для учнів.
Перегляд файлу

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«ДНІПРОВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

 

 

 

 

 

Методична папка

вихователю ГПД

 

 

 

здобувача освіти

 групи ПО-17-3/9

Пімічевої Тетяни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпро

2019-2020 н.р.

Зміст

  1. Положення про ГПД.
  2. Рухливі ігри.
  3. Ігри в приміщенні.
  4. Дидактичні ігри.
  5. Фізкультхвилинки.
  6. Конспекти виховних занять.
  7. Поради для батьків.
  8. Рекомендації для учнів.
  9. Оформлення куточків.


ПОЛОЖЕННЯ

про групу продовженого дня загальноосвітнього

навчального закладу

1. Це Положення встановлює порядок утворення, комплектування та організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу і форми власності (далі — група продовженого дня).

2. Під час організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад керується Конституцією і законами України, статутом загальноосвітнього навчального закладу, наказами МОН та цим Положенням.

3. Група продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу державної та комунальної форми власності функціонує за рахунок коштів відповідних бюджетів, а приватної форми власності — за рахунок коштів засновника (власника) та інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Під час організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад державної та комунальної форми власності може надавати платні освітні послуги на договірній основі згідно з переліком платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 38 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 4, с. 30).

5. Основними завданнями групи продовженого дня є:

організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках;

створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;

організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів;

організація дозвілля учнів;

формування в учнів ціннісних орієнтацій;

здійснення заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я учнів, на їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя;

виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці;

надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів.

6. Учасниками навчально-виховного процесу групи продовженого дня є керівник загальноосвітнього навчального закладу, учні, вихователь та інші педагогічні працівники, батьки або особи, які їх замінюють, психолог, бібліотекар, медичний працівник закладу, а також вчителі, керівники гуртків, спеціалісти позашкільних установ і організацій, які мають педагогічну освіту.

Права і обов’язки учасників навчально-виховного процесу групи продовженого дня визначаються Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, статутом загальноосвітнього навчального закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами МОН та цим Положенням.

7. Рішення про утворення групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу державної та комунальної форми власності приймає його керівник за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування, а приватної форми власності — за погодженням із засновником (власником).

8. Група продовженого дня утворюється за наявності:

необхідної навчально-матеріальної бази;

умов для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу;

умов для організації харчування відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

9. Наповнюваність групи продовженого дня здійснюється згідно з наказами МОН.

10. Рішення про зменшення чисельності учнів групи продовженого дня приймає керівник загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування.

11. Відносини між загальноосвітнім навчальним закладом і батьками або особами, які їх замінюють, з питань організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня регулюються цим Положенням.

12. Зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюються згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу на підставі відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви про зарахування учнів до групи продовженого дня приймаються на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

13. Група продовженого дня може комплектуватися з учнів одного класу, кількох класів (зокрема, перших або других, або третіх), кількох різних класів, але не більш як чотирьох вікових груп.

Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу.

14. Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

прогулянки тривалістю не менш як одна година 30 хвилин (для учнів перших — четвертих класів);

харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;

суспільно-корисної праці;

денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менш як одна година 30 хвилин;

2) виконання домашніх завдань для учнів другого класу тривалістю 45 хвилин, третього класу — одна година 10 хвилин, четвертого класу — одна година 30 хвилин, п’ятого — шостого класів — дві години 30 хвилин, для учнів сьомого класу — три години;

3) проведення:

спортивно-оздоровчих занять для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин, другого — четвертого класів — 40 хвилин, для учнів п’ятого — сьомого класів — 45 хвилин;

занять у гуртках, секціях, екскурсій.

15. Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.

16. Для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, адміністрація загальноосвітнього навчального закладу облаштовує відповідне приміщення з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних правил та норм.

17. Відповідальність за збереження навчального обладнання покладається на вихователя та інших педагогічних працівників групи продовженого дня.

18. План роботи вихователя групи продовженого дня погоджується із заступником керівника загальноосвітнього навчального закладу і затверджується керівником такого закладу.

19. Планування навчально-виховного процесу групи продовженого дня, подання статистичних звітів здійснюються відповідно до наказів МОН.

20. Оплата праці вихователя та інших педагогічних працівників групи продовженого дня проводиться відповідно до законодавства.

21. Для організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня на належному рівні керівник загальноосвітнього навчального закладу:

створює умови для охорони життя і здоров’я учнів, організації їх харчування і відпочинку;

несе відповідальність та здійснює контроль за харчуванням учнів групи продовженого дня, додержанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, медичним обслуговуванням, організацією навчально-виховного процесу групи продовженого дня;

затверджує режим роботи групи продовженого дня, план роботи вихователя, графік харчування учнів.

22. Норми та порядок організації харчування учнів групи продовженого дня встановлюються відповідно до норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107), та наказів МОН.

23. Медичне обслуговування учнів групи продовженого дня здійснюється медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу та закладу охорони здоров’я в установленому порядку.

24. Контроль за охороною здоров’я учнів групи продовженого дня здійснюють органи охорони здоров’я.

 


 

Рухливі ігри

 


«Швидко по місцях!»

Усі гравці шикуються в одну чи дві колони і витягують руки вперед, злегка торкаючись ними плечей попередніх гравців.  За сигналом ведучого: «Розбіглися!» — усі діти розбігаються в різні боки. За другим сигналом: «Швидко по місцях!» — усі мають вишикуватись у початкове положення. Хто з гравців найшвидше стане на своє місце і правильно витягне руки, стає переможцем. Якщо гравців дві колони, то виграє група, що вишикувалася першою.   Шикування на початку гри можуть бути найрізноманітніші, залежно від рівня підготовленості дітей, їх можна вишикувати у дві шеренги і запропонувати схрестити руки із сусідами. Можна виши­кувати в колону по двоє чи запропонувати сісти або стати на коліна; можна вишикувати у два кола, руки покласти на плечі сусідів тощо

«Космічні перегони»

Гравці утворюють команди. Кожній команді потрібен великий м'яч. Мета гри — простежити, яка команда перша освоїть космос. Перший гравець з кожної команди пробігає через кімнату з м'ячем і котить його назад до наступного гравця. Та команда, яка перша перетне кімнату, виграє і стає володаркою космосу.

«Одвічний рух»

Усі учасники гри сідають у коло. Один гравець починає показувати фізичні рухи (махати рукою, тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч нього, має повторити його рух і додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє тощо. Той, хто не може згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить з гри.

Гра «Не зіб’юсь»

Гравці стають у коло. Ведучий указує на одного з гравців і каже: «Почали!» За цією командою той, на кого вказав ведучий, починає лічбу, продовжують решта гравців за годинниковою стрілкою. Діти називають числа по порядку, але заздалегідь домовляються (або ведучий ставить умову), що замість деяких чисел говорять «Не зіб’юсь». Такими числами можуть бути числа, у записі яких є цифра 5, або числа, що діляться на 4, тощо. Наприклад, вибрали числа, що відповідають першій умові. Це означає, що лічба ведеться так: один, два, три, чотири, «не зіб’юсь», шість, сім, вісім, дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, «не зіб’юсь», шістнадцять, сімнадцять і т. п. до 20 або 30. Гравець, який помилився (а лічбу слід вести швидко), вибуває з гри, і лічбу починають спочатку, з гравця, що стоїть слідом за гравцем, який помилився. Після нової помилки вибуває ще один гравець, потім ще, доки не залишиться один — переможець.

 

Гра «3, 13, 30»

Гравці утворюють коло або шикуються в шеренгу (якщо гравців менше від 8–10 осіб). У центрі кола або перед серединою строю стає ведучий. Коли ведучий назве будь- яке з чисел, що є в назві гри, діти мусять виконати певну вправу. Наприклад, названо число 3 — усі плескають у долоні, 13 — присідають, 30 — крокують на місці. (Можна домовитися про будь-які інші дії.) Ведучий називає ці числа не по порядку, а так, як йому заманеться, при цьому ще й хитрує, розтягує перші склади: «три-и-и-надцять!», «три-и-идцять», «три-и-и-и!» — і після вимовляння слова робить відмахування рукою. Спочатку грають у повільному темпі, потім темп пришвидшується.

Хто помилиться і відреагує на назване число неправильно, той робить крок уперед і продовжує гру вже поза загальним строєм. Припуститься другої помилки — ще один крок уперед і т. п.

Переможцем гри стає той, хто виявиться найуважнішим, найкмітливішим, найшвидшим і не припуститься жодної помилки, залишившись стояти на місці, або припуститься найменшої, порівняно з іншими, кількості помилок.

Переможеними стають найнеуважніші гравці, які вийшли зі строю найдалі від інших.

Гра «Геометричні картки»

Дітям пропонуються різнокольорові олівці та аркуші з однаковими зображеннями-заготівками (наприклад

хатинка чи колодязь), утвореними з геометричних фігур. Молодші школярі мають доповнити це зображення на свій розсуд іншими, також утвореними з геометричних фігур

зображеннями. Проявивши свої творчі здібності, діти можуть створити різнобарвні колажі, картини з певними сюжетами тощо.

Гра «Живий календар»

Цю гру з-поміж інших вирізняє спрямованість на розвиток асоціативного мислення, уміння робити висновки, тренування спостережливості й уважності.

Участь у грі беруть дві команди з рівною кількістю гравців. Ведучий називає місяць і надає кожному учаснику команди відомості про якусь подію (усно або в письмовій формі, прості чи ускладнені залежно від віку й інтелектуальних можливостей учнів). Виходячи із цих відомостей, кожна команда укладає свій календар, пояснюючи зв’язки між подіями.

Для живого календаря можна використовувати різну тематику. Наприклад: «Святкова дата», «День народження відомої особистості», «Професійне свято», «Відомі винаходи та відкриття» тощо.


 

 

Ігри в приміщенні


Гра «Домалюй фігури»

Маючи інтуїтивне уявлення про симетрію, діти мають домалювати пропоновані фігури.

                          

Гра «Здогадайся якнайшвидше»

Ця гра розвиває кмітливість і винахідливість, тренує асоціативне мислення та спостережливість. Брати участь у грі можуть двоє дітей і більше. Один з учасників загадує слово, а інший намагається відгадати його. Для цього він ставить різні запитання, такі, щоб відповіддю на них були лише «так» або «ні». Для прикладу, один з учнів 4 класу загадує слово — назву геометричного тіла — «піраміда» (про те, що це назва геометричного тіла обов’язково повідомляють), інший ставить йому такі запитання й отримує відповіді.

 Це кругле тіло?

 Ні.

 Це призма?

 Ні.

 Чи всі його грані мають однакову форму?

 Ні.

 Чи є серед його граней трикутники?

 Так.

 Це тіло — піраміда?

 Так.

Гра «Тіні»

Діти отримують завдання розпізнати предмет за його тінню або виявити однакові предмети за їхніми тінями. Така

гра дуже цікава дітям і сприяє розвитку їхнього творчого потенціалу. Образність і безпосередність, споконвічно притаманні дітям, завдяки можливості пофантазувати стають потужним поштовхом для зародження художнього таланту.

 Знайдіть дві однакові тіні.

 Знайдіть правильну тінь кожного зображення.

 а)

C:\Users\Дария\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.Word\пед.png

 

 

б)

 Які тіні належать сурмачеві?

«У настрої»

Умова гри: Ведучий пошепки на вухо одному з гравців, який саме вираз обличчя йому треба набути для передачі того або іншого настрою: «Зроби щасливе обличчя» або «Зроби сумне обличчя». Всі інші гравці відгадують настрій.

 

 

Дидактичні ігри


«Що буває восени?»

Мета: закріпити поняття про осінні явища, активізація словника по темі.

Устаткування: сюжетні картинки із зображенням різних пір року.

Хід. На столі упереміш лежать картинки із зображенням різних сезонних явищ (йде сніг, квітучий луг, осінній ліс, шпак у шпаківні і т. д.). Дитина вибирає картинки, на яких зображені тільки осінні явища і сам або за допомогою дорослого називає їх. Приклад. Сонечко ховається за хмари. Йде дощ. Листя на деревах жовте і червоне. Птахи відлітають на південь. Тварини готують запаси на зиму. Люди надягають пальто і плащі і т. д

 «Один - багато»

Мета: навчити утворювати іменники множини.

Устаткування: м'яч.

Хід. Дорослий називає іменник в однині і кидає дитині м'яч. Дитина називає іменник в множині і повертає м'яч: дощ – дощі, крапля – краплі, лист – листя, гриб – гриби, парасолька – парасольки, плащ — плащі, птах – птахи.

«Чудовий мішечок"

Мета: закріпити назви овочів, їх кольору.

Устаткування: мішечок, натуральні овочі або муляжі.

Хід. Перед грою дитини знайомлять з овочами і їх властивостями. Малюк поодинці дістає з «чудового мішечка» овочі, називає їх. Потім він відповідає на питання дорослого про колір, форму, величину овочів. Якщо дитині важко, дорослий допомагає йому.

«Загадки Зайця»

Мета: навчити визначати предмет по його ознаках, активізувати словник по темі.

Устаткування: іграшка «Заєць», мішечок, натуральні овочі або муляжі.

Хід: Дорослий пояснює дитині що зайчик хоче з ним пограти, загадати загадки: «Зайчик намацає який-небудь овоч в мішку і розповість тобі про нього, а ти повинен здогадатися, що це». Зайкини загадки: «Довга, червона (морква). Зелений, довгий (огірок). Круглий, червоний (помідор)» і тому подібне.

«Котячий будинок»

Мета: активізувати словник по темі, розвинути розуміння приводів, на, з, під.

Устаткування: іграшковий будинок, іграшка «Кішка» або картонний будинок і кішка.

Хід. Дорослий розповідає дитині, що в цьому будинку живе кішка. Він показує, як кішка увійшла до будинку, вийшла з будинку, залізла на дах, сіла під вікном. Потім просить дитину виконати ті ж дії. Якщо малюкові важко, йому допомагають. Дитині, що потім говорить, пропонують прокоментувати свої дії.

 

«Різноколірна вулиця»

Мета: закріпити і розширити словник по темі, навчити розташовувати удома рівно в ряд.

Устаткування: картонні будинки різних квітів і розмірів.

Хід. Дорослий пропонує дитині побудувати вулицю розташовуючи удома на столі в один ряд (зліва направо). Після того, як дитина поклала будинок, йому ставлять питання: «Що ти поклав? Якого кольору цей будинок? Що є біля будинку?».

"Доктор"

Мета: уточнити і активізувати словник по темі

Устаткування: іграшкові атрибути медика.

Хід. Дорослий пропонує дитині пограти в хворого і доктора "спочатку доктором буде дитина. дорослий скаржиться, що у нього болить голова (рука, нога, вухо і т. д.). «Доктор» повинен оглянути хворого, і "полікувати" його. Потім дорослий і дитина міняються ролями.

«Що зайве?»

Мета: розширити і активізувати словник по темі.

Устаткування: картинки із зображенням предметів для ігор в різний час року або справжні предмети (санки, м'яч, лопата, ковзани, велосипед, лижі, паперовий кораблик, скакалка і т. д.), сюжетна картинка по темі «Зимові забави».

Хід. Дорослий пропонує дитині вибрати і назвати тільки ті предмети, які необхідні для зимових ігор. Зайві предмети прибирають. Якщо важко, дорослий допомагає йому. По ходу гри дитині питання: «Що це? Для чого потрібно? Як з цим грати?» Потім для розгляду пропонується одна або декілька пих картинок, на яких зображені діти, що катаються на лижах, ковзанах, будують сніжну бабу, розчищають доріжку лижі активізує мову дитини питаннями: «Якого кольору сніг на картинці? Що це у хлопчика? Для чого потрібно? Як одягнений хлопчик? Чому він тепло одягнений?» п т.д.

«Побудуй голубник»

Мета: закріпити уміння викладати геометричні фігури за зразком, активізувати мову.

Устаткування: картонний трикутник і квадрат.

Хід. Дорослий показує, як можна побудувати будинок для голубів - голубник. Під час виконання завдання дитина відповідає на питання: «Що ти покладеш внизу? (Квадрат). Якого він кольори? Що покладеш зверху? (Трикутник). Хто тут житиме? (Голуби, багато блакитний)».


 

 

 

 

Фізкультхвилинки

 


«Тропічний дощ»

Хід гри: Діти разом із вчителем створюють ефект дощу, що спочатку набирає сили, переходячи в зливу з градом, а потім вщухає.

Гру-вправу можна супроводжувати відповідним фразами, коментуючи кожну дію, або створювати ефект австралійського дощу мовчки:

— Чи знаєте ви, який тропічний дощ?

— Піднімається вітер (потираємо руки).

— Падають перші краплини дощу (клацаємо паль­цями).

— Почалася злива (плескаємо долонями по стег­нам).

— Злива перетворилася на бурю (тупаємо).

— Ось буря стихає (плескаємо долонями по гру­дині).

— Стихає злива (плескаємо долонями по стег­нам).

— Закінчується дощ, падають останні краплі (кла­цаємо пальцями).

— Шумить тільки вітер (потираємо долоні).

— Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору).

«Чапля»

Принцип: Запропонуйте учням конкурс на кращу «чаплю». За сигналом діти мають праву ногу зігнути в коліні, повернути її під кутом 90° до лівої ноги, притиснувши ступню до стегна лівої ноги якомо­га вище. Руки на поясі. Очі заплющені. Необхідно протриматися в такому положенні якомога довше. Ця вправа-гра тренує вестибулярний апарат та – перевірено – дуже смішить дітей.

«Годинник»

Принцип: Вчитель пропонує уявити, що колектив класу – величезний годинник, який працює за відповідним сигналом педагога.

Запропонуйте учням розрахуватись по порядку (кожен має запам’ятати свій порядковий номер).

Потім вчитель називає час, наприклад, 10 годин 12 хвилин (той, у кого порядковий номер означає години, має плеснути у долоні, у кого хвилини – стрибнути). Той, хто помилився, вибуває з гри.

«Полювання на лева»

— Ми йдемо полювати на лева. (Впевнено йдемо по колу)

— Не боїмося ми нічого! (Відображаємо активним розмахуванням рук)

— Ой, а це що?

— Болото! Чав! Чав! Чав! (Імітуємо обережний хід, високо піднімаючи коліна)

— Ой, а це що?

— Море! Буль! Буль! Буль! (Робимо плавальні рухи руками)

— Ой, а це що?

— Поле! Топ! Топ! Топ! (Тупаємо ногами)

— Ой, а це що?

— Це дорога навпростець! (Упевнено йдемо)

— Ой, а це хто? Такий великий! (Показуємо) Такий пухнастий! (Рухи-погладжування)

— Ой, та це ж лев! (Показуємо, як злякалися)

— Побігли додому! Через поле! Топ! Топ! Топ!

— Через море! Буль! Буль! Буль!

— Через болото! Чав! Чав! Чав!

— Прибігли додому! Сховалися! (Присіли)

— Які ми молодці! (Погладжуємо себе по голові)

— Які ми хоробрі! (Легенько стукаємо кулачком по грудях)

— Ми нічого не боїмося! (Заперечливо похитуємо вказівним пальчиком)

«Гори Карпати»

Раз-два – піднімається гора,

Три, чотири – це круті гірські схили,

П'ять, шість – це орли дивний танець завели,

Сім, вісім – це смерічки похилилися до річки,

Дев'ять, десять – це вода з водоспаду витіка.

«Буратіно»

Буратіно потягнувся.

Раз нагнувся, два нагнувся.

Руки в сторони розвів –

Мабуть, ключик загубив!

Щоб його нам відшукати,

Треба нам навшпиньки стати!

 «Каченята»

Раз-два – всі пірнають,

Три, чотири – виринають,

П'ять, шість – на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім – що є сили

Всі до берега поплили,

Дев'ять, десять – обтрусились

І за парти опустились.


 

Конспекти виховних занять


Прагнення до самостійності

Мета: дати учням уявлення про самостійність; навчати аналізувати свою поведінку, міркувати над майбутнім; розвивати мислення, мовлення; виховувати самостійність.

Обладнання: м’яч, кольорові кружечки, конспект.

План

I. Вступ:

     1.Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань:

  1.Фронтальне опитування

  2.Гра з м’ячем.

III. Основна частина:

  1.Повідомлення теми і мети

  2.Вивчення нового матеріалу:

     2.1. Бесіда

     2.2. Гра Світлофор

     2.3.  Гра «Закінчить історію»

     2.4. Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення й систематизація знань:

  1.Тест «Так чи ні?»

V. Підбиття підсумків.

Хід уроку

I. Вступ:

1.Організаційний момент

– Дітки, усміхніться до мене, подаруйте усмішку один одному, і тоді ми з гарним настроєм почнемо прогулянку. Моє ім’я Тетяна Євгенівна, і сьогодні ми з вами дізнаємось багато чого цікавого.

II. Актуалізація опорних знань

1. Фронтальне опитування

— Що таке «характер»?

— Які риси характеру людей вам подобаються?

2. Гра з м’ячем.

— Обери риси характеру, які ти хотів би мати.

жадібність;  злість;

доброзичливість;  уважність;

гнів;  стриманість;

повільність;  грубість;

справедливість; рішучість;

заздрість;  поміркованість.

III. Основна частина:

1.Повідомлення теми і мети

— Сьогодні ви дізнаєтеся про те, яку людину називають самостійною.

2.Вивчення нового матеріалу:

2.1. Бесіда

Як ви думаєте, чи ви самостійні? А що таке, бути самостійним?

Давайте поміркуємо, для чого нам потрібна самостійність? ( щоб вміти покладатися на свої здібності, щоб самостійно виконувати завдання, ходити в магазин, вміти знаходити нових друзів)

2.2. Гра Світлофор

Чи потрібно нам знати правила дорожнього руху, щоб бути самостійними? Чи всі з вас знають, що таке світлофор? Пропоную зіграти в гру, яка так і називається «Світлофор», щоб перевірити , чи готові ви самостійно переходити вулицю.

Правила гри прості, коли я показую червоний кружечок, ви повинні стояти; коли жовтий -  приготуватися або уповільнюватися; зелений – іти.

2.3.  Гра «Закінчить історію»

Чи всі з вас можуть спокійно розмовляти з продавцем у магазині і не боятися його? А чи вміння спілкуватися є виявом самостійності? (Так) Давайте розвинемо з вами здібність розмовляти, адже це нам знадобиться в майбутньому. Правила ще простіші ніж в минулій грі, я почну історію, а потім кину кому-небудь з вас м’ячик, а ви продовжите, і так по черзі, доки усі щось не вигадають.

2.4. Фізкультхвилинка

Напевно ви трохи втомились, давайте відпочинемо та розімнемось:

Сильний вітер до землі

гне дерева молоді, (присідають)

А вони ростуть, міцніють (піднімаються)

Вгору тягнуться, радіють. (встають навшпиньки, руки тягнуть вгору)

IV. Узагальнення й систематизація знань

1. Тест «Так чи ні?»

  Самостійність — це коли ти не покладаєшся на маму або тата.

  Самостійність — це коли ти обвинувачуєш інших у тому, що скоїв сам.

  Самостійність — це коли ти сам турбуєшся про себе.

  Самостійність — це коли ти можеш постояти за себе.

  Самостійність — це коли ти дбаєш про когось.

  Самостійність — це коли ти самостійно розв’язуєш свої проблеми.

  Самостійність — це коли ти всього досягаєш сам.

  Самостійність — це коли ти не замислюєшся над своїми вчинками.

  Самостійність — це коли ти сам готуєш собі їсти.

  Самостійність — це коли ти в усьому акуратний.

  Самостійність — це коли ти самостійно виконуєш домашні завдання.

  Самостійність — це коли ти прибираєш у хаті.

  Самостійність — це коли ти вмієш висловлювати власні думки.

  Самостійність — це коли людина працює сама.

  Самостійна людина — та, що радіє і плаче сама.

V. Підбиття підсумків

— Що таке самостійність?

— Що необхідно робити, щоб стати самостійним?


« Вишиванка  цвіте над Україною»

Мета : виявити і поглибити знання учнів про українську вишивку, ознайомити з орнаментами різних регіонів України, розвивати моторику рук, пам’ять, уяву, мислення, виховувати в учнів інтерес до історичного минулого, до вишиванки .

Обладнання: вишитий рушник, зображення різних типів вишивок, макети українських сорочок, олівці, фломастери.

 Форма проведення: колективна творча справа.

План

І. Вступна частина.

   1.1. Привітання. Організаційний момент.

   1.2. Оголошення теми і мети заняття.

ІІ. Основна частина.

   2.1. Розповідь легенди про вишиванку.

   2.2. Ознайомлення з типами вишивання.

   2.3. Створення власних орнаментів.

ІІІ. Заключна частина.

   3.1. Підведення підсумків.

   3.2. Оцінювання діяльності учнів.

Хід роботи

І. Вступна частина.

   1.1. Привітання. Організаційний момент.

Доброго дня, діти! Мене звати Софія Вікторівна. Сьогодні на нас чекає дуже цікаве заняття. Покладіть ваші олівці та фломастери на край парти і будемо починати.

   1.2. Оголошення теми і мети заняття.

Як дивишся на вишиванку –

В ній бачиш гори, поле, ліс,

І промінь сонця  рано-вранці,

І  гай розплетених доріг.

 

Високих полонин простори

І золоті хлібні лани,

І голубе хвилясте море,

А в ньому ген пливуть човни…

   Прослухавши вірш і дивлячись на моє вбрання, скажіть, про що, на вашу думку, ми будемо говорити сьогодні? ( Про вишиванки і типи вишивань).

ІІ. Основна частина.

   2.1. Розповідь легенди про вишиванку.

ІІ. Основна частина.

   2.1. Розповідь легенди про вишиванку.

Був час, коли почали на землі люди дуже вмирати. Від невідомої хвороби. Отак йде людина і враз упаде, почорніє, спіниться і немає людини.

Уже й до лісу люди тікали. Та за ними гналася й хвороба. Не жалувала ні дітей, ні стареньких. Наступав час, що вже й ховати померлих не було кому...

А жила в селі біля Дністра бідна вдова Марія. Забрала хвороба у неї чоловікаі дітей. Лише найменша Івaнкa ще залишилась. Береже мaтіp дочечку, як скарб найдорожчий.

Але не вберегла... Почала хворіти Івaнкa, не їсть, а тільки п’є, блідніє, тане просто на очах. А ще просить мaмy:

— Врятуй, мамо, я не хочу вмирати!

І так точі благають, що бідна жінка місця собі не може знайти.

Одного вечора до хати прийшла якась бабуся стара.

Як і коли прийшла, Марія не чула.

— Слава Богові, — привіталася.

— Слава.

— Що, помирає остання?  А могла б жити!

Аж кинулася Марія:

— Як? Бабусю сердешна, як Бога прошу, спаси, порятуй наймолодшу. Не лиши одну на стapість!

Взяв стару за серце той плач і сказала:

— Розповім я тобі таємницю тієї злощасної хвороби. Але обіцяй, що не проговоришся. Дитиною присягни!

— Присягаю... Донькою!

— Знай, послав цю Смерть Господь Бог. Грішних багато на Землі. Сказав Бог робити мертвими усіx, на кому немає хреста. А чортяки потішилися і всіx, на кому не видно хреста, умертвляють. Що їм до людських душ? Ото і вмирають праведні з грішними разом... Ти тяжко перенесла смерть дітей. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і повсюди хрести. Та ший їх чорні або червоні, щоби далеко чорти бачили... Але не кажи нікому, бо смерть доченьки побачиш...

Вже за годину червона і чорна мережки оперезали дівочу сорочечку. Є на завтра до сонця і хрести, і хрестики. І собі понашивала. А дочечка міцнішала щодень і просила матінку:

— А виший іще терен... А калину...

  Дуже люди тому вишиттю дивувалися, то казали, що збирається йти в ліс самітницею. Хрести ж треба на благословення Боже і проти поголосу.

З тим вже дочка  Івaнкa здорова: і скаче, і сміється, і співає. А мамине серце стискається від туги, як бачить, що знову понесли покійника на цвинтар.

  Якось вся у сльозах прибігла Івaнкa і потягнула матінку за рукав на сусідів двір. У домовинці виносили з хати двох хлопчиків, Іванчиних ровесничків.

Помарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує донечку, а думи все в голові:

— Боже милий, та ж то моя надія!

...А діти вмирають...

— Господи! Та ж я не переживу її смepті!

...А люди мруть... Не втрималася. Від хати до хати бігла:

— Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Виживете! Рятуйтеся!

Люди замикались в xaтах. Вважали, що прийшла пора і  Марії.

Марія побігла в дім, взяла на руки Івaнкy і пішла до церкви. Забила з усієї сили в дзвін. За хвильку уже усі позбігалися.

Поцілувала Марія доньку і сказала до людей:

— Не вірите! Думаєте, що здуріла? Та хай так буде, діток мeні ваших жаль..., — на тому зірвала з Іванки сорочку вишиту.

Дитина на очах почорніла і померла.

— Вбивці! Шийте, вишивайте сорочечки дітям і собі, — так і впала мертвою біля донечки...

Від тоді відішла хороба. А люди носять вишиванки. Потім зникла потреба у вишитих хрестах. Так мaтepі навчили дочок, а дочки своїх дочок, і вже ніxтo не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки.

Носять оту красну одіж і до тепер.

Але мало хто знає, звідки прийшла та краса до людей...

   2.2. Ознайомлення з типами вишивання.

   За вишиванням жіночі сорочки можна поділити на 3 типи: наддністрянські, галицькі та подільські. Наддністрянський тип сорочки вишивається червоними і синіми або чорними нитками. А також сірими або білими нитками по білому полотні. Характерний рослинний орнамент. Характерним для галицького вишивання є геометричний і багатокольоровий орнамент. На Поділлі жіночі сорочки або цілком не вишиваються, або вишиваються тільки червоною заполоччю та й то дуже простеньким орнаментом.

Пов’язане зображення   Пов’язане зображення   Пов’язане зображення

Результат пошуку зображень за запитом "рослинний орнамент"   Пов’язане зображення   Пов’язане зображення

  Наддністрянські                Галицькі                        Подільські

2.3. Створення власних орнаментів.

   Зараз я роздам вам макети українських сорочок: дівчаткам – жіночих, хлопчикам – чоловічих. Тепер візьміть ваші олівці та фломастери і пофантазуйте: створіть власний орнамент для вишиванки. Ви можете дивитися на приклади на дошці, або ж вигадати свій неповторний варіант вишивання сорочок.

ІІІ. Заключна частина.

   3.1. Підведення підсумків.

   Підніміть ваші сорочки над головою. Які гарні вийшли! А нагадайте-но мені, які ж типи вишиванок існують? Які особливості наддністрянського типу? А галицького?  Подільського? Що нового ви дізналися на занятті? А що вже знали до цього?

   3.2. Оцінювання діяльності учнів.

   Сьогодні ви були дуже активними, уважно слухали мої розповіді та сумлінно виконували завдання. У кожного з вас вийшла надзвичайно гарна вишиванка! Мені було приємно з вами працювати, дякую за заняття. До нових зустрічей!


Добро та зло

Мета:1)вчити дітей розрізняти поняття «добро» та «зло».Відрізняти  добре        

           від поганого.Формувати навички колективноЇ роботи.

           2)розвивати увагу,уяву,усне зв’язне мовлення,пам’ять

           3)виховувати стриманість та зосередженість на занятті

Обладнання: пазл-квіточка, Незнайко,квіточка з завданями, лабіринт,

                          презентація,мультфільм,листочки

Методи та прийоми: бесіда, гра, розповідь

План заняття

І Вступна частина

 1.1. Організація початку заняття

 1.2. Повідомлення теми та мети заняття

ІІ Основна частина

 2.1. Бесіда про добро та зло

 2.2. Оповідання «Першокласниця»

 2.3. Лабіринт

 2.4. Фізкультхвилинка

 2.5. Правила доброти

 2.6. Мультфільм «Просто так»

 2.7. Добре сонечко

ІІІ Заключна частина

 3.1. Підведення підсумку уроку

 3.2. Аналіз діяльності учнів на занятті

                                

Хід заняття

І Вступна частина

  1.        Організація початку заняття

Доброго дня, діти!

                                 Сядьте,дітки,всі рівненько

                                  Посміхніться всі гарненько

                                  Настрій на урок взяли

                                 Працювати почали!

  1.2. Повідомлення теми та мети

Для початку давайте дізнаємося тему нашого заняття.Для цього ви повинні скласти пазл.А тепер перевернемо його.Отже тема нашого заняття Добро та Зло.До нас на заняття завітав Незнайко,він не знає,що таке добро та зло.Давайте допоможемо йому!Для цього я приготувала квітку з завданнями.

ІІ Основна частина

 2.1. Бесіда про добро та зло

Отже,перевернемо першу пелюстку,на ній написано бесіда,розповімо нашому Незнайкові про добро та зло у вигляді бесіди.

Що таке добро?

Добро – невід*ємна частина кожної людини!Це добре ставлення,допомога в важку хвилину.

Яка це добра людина?

Добра людина , коли її серце та думки чисті . Добра людина ніколи нікого не образить та не скривдить.

Діти,а що таке зло?

Зло – протилежне поняття добру,це коли людина заздрить.

Чи хотіли б ви колись зустріти злу людину?

Ні.

2.2. Оповідання

А зараз перевернемо 2 пелюстку. На ній написано оповідання . Слухайте уважно я потім буду задавати питання!

                                  Першокласниця

Одного вересневого дня Надійка та Катруся поспішали до школи.Побачили дідуся,який невпевнено ступав по дорозі.

«Сліпий,мабуть» подумала Надійка

  • Давай допоможемо- запропонувала вона подружці
  • Та ти що,ми ж запізнимося до школи-сказала Катруся і побігла до школи.Надійка постояла трохи нерішуче і допомогла перейти через дорогу дідусеві
  • Спасибі тобі дівчинко,рости здорова та щаслива!

Надійка чимдуж побігла до школи.В цей час вчителька робила перекличку!

  • А де ж Надійка?
  • Та вона через дорогу  якогось діда переводить – сказала Катруся.

В цей час забігла до класу захекана Надійка.

  • Вибачте,я запізнилась тому, що …
  • Я знаю , сідай на місце ти правильно вчинила!

Ви прослухали розповідь про першокласницю,що ви можете сказати про Надійку?А про Катрусю?Чи робили ви коли небуть подібні вчинки?

2.3. Лабіринт

Нашому Незнайкові цікаво,яке ж буде наступне завдання.Для цього відкриємо 3 пелюстку.На ній написано лабіринт.Зараз я роздам вам аркуші на яких лабіринт,коли ви пройдете його дістанетесь до  чарівного слова з яким маєте скласти речення.Починайте!

2.4. Фізкультхвилинка

Наш Незнайко вже втомився.  Відкриємо 4 пелюстку.Проведем фізкультхвилинку.

У країні казочок,

Добрий жив Незнайко!

Разом з ним усі звірятка

Вирушали на зарядку!

Головою похитали,

Руки вгору піднесли

Трішки ними потрясли,

Нахилились вправо,вліво,

Та це ще не кінець

Руки вгору-руки вниз,

Раз присіли,піднялись!

Головою похитали!

І за парти дружно сіли!

Молодці!Наш Незнайко та ми трішки вже відпочили,і готові працювати далі!

2.5. Правила доброти

А зараз відкриємо наступну 5 пелюстку. На ній написано Правила Доброти.Отже за допомогою 5 пелюстки ми розповімо Незнайкові ,які є правила доброти:

*Допомогати старим,хворим,маленьким,слабким та всім людям

*Не заздрити

*Жаліти інших

2.6. Мультфільм

Відкриємо 6 пелюстку на ній написано мультфільм,який називається Просто такУважно дивіться потім буду задавати питання!

-Що зробив хлопчик?

-Це добрий вчинок?

2.7. Добре сонечко

Незнайкові так цікаво,яким буде наступне завдання.Що ж приготувала нам квіточка?Перевернемо 7 останню пелюстку,на ній написано добре сонечко.Зараз я роздам вам папірці на яких ви маєте намалювати сонечко.А на зворотньому боці написати,як ласкаво ви називаєте своїх мам та тат.

ІІІ Заключна частина

3.1. Підведення підсумку заняття

Погляньте на Незнайка,який він веселий!Він дізнався,що таке добро та зло!А ось йому цікаво,як ви все запам*ятали?

-Що таке добро?

-Що таке зло?

-Які правила доброти ви знаєте?

-Яке з завдань вам найбільш сподобалось?

3.2. Аналіз діяльності учнів

Мені дуже сподобалося з вами працювати,ви були активними та кмітливими!До побачення!

 


Поради для батьків

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас - дорослих - також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих.

Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє. Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як  вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину.

Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає. Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1. Перед нами діти.

2. Вони поводять себе як діти.

3. Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4. Якщо ми виконуємо свої  батьківські обов'язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5. Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.

6. Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся - вимоги надто високі». А в результаті - невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7. Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Найголовніше - ЛЮБИТИ!

 


Рекомендації для учнів

  • Розв’язуй домашнє завдання в один і той самий час
  • Облаштовуй своє робоче місце (зошити, підручники, письмове приладдя) у тому порядку, у якому розв’язуватимеш завдання
  • Прибери зі столу зайві речі
  • Плануй порядок розв’язання домашніх завдань, оптимально розподіляючи час
  • Визнач мету і послідовність самопідготовки
  • Спочатку розв’язуй завдання з важчих для тебе навчальних предметів
  • Починай роботу із повторення теоретичного матеріалу, згадай, що запам’яталося на уроці
  • Не відволікайся, зосередься на роботі
  • Пиши не поспішаючи, чисто й охайно
  • Перевіряй роботу уважно, виправляй помилки
  • Виконуй спочатку завдання з одного навчального предмета, а потім берися за інші
  • Виконуючи усні завдання, уважно прочитай їх, визнач основні поняття, прочитай удруге і перекажи подумки
  • Роби через кожні 10 хв. фізкультхвилинки для очей, через кожні 20 хв. — динамічні паузи
  • Стеж за правильною поставою: спину тримай прямо, ноги постав рівно на підлогу, контролюй відстань від очей до підручника
  • Упорядкуй робоче місце після розв’язання домашніх завдань

 

 


Оформлення куточків

docx
Додано
14 травня
Переглядів
93
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку