Методична розробка «Музично-ритмічна гра як засіб розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку»

Про матеріал

Робота спрямована на розвиток почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку шляхом поєднання музики з рухом, грою та імпровізацією. Використовую методики Далькроза, Орфа, Кодая та Судзукі, застосовуючи вправи з плесканням, притупами, грою на інструментах і ритмізацією тексту. Такий підхід сприяє розвитку координації, уваги, творчого мислення та виразності виконання.

Перегляд файлу

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ГОЛОСІЇВСЬКОЇ РАЙОННОЇ

В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Районний науково -методичний центр

Методична розробка

«Музично-ритмічна гра як засіб розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку»

Тарнавська Жанна Володимирівна

музичний керівник

спеціаліст вищої категорії

звання «Вихователь-методист»

ЗДО (ясла-садок)№372 м. Києва

Київ – 2025

Зміст

Вступ …………………………………………………………………….3

Основна частина

2.1. Видатні системи, які опрацьовували розвиток музично-ритмічної компетентності дітей…………………………………………………….6

2.2 Вибір методик та діагностика розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку…………………………………………….. 16

2.3. Результати розробленого та апробованого комплексу музично-ритмічних ігор …………………………………………………………...32

Висновок …………………………………………………………………36

Список використаної літератури ……………………………………….39

Додатки …………………………………………………………………...41

Вступ

Питання розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку є однією з ключових тем у сучасній педагогіці, психології та музикознавстві. Ритм — це один із фундаментальних елементів музичного мистецтва, що впливає не лише на музичні здібності, а й на всебічний розвиток дитини як особистості. Сприйняття, розуміння та відтворення ритму є базисом для подальшого навчання музиці, а також формує основу багатьох інших сфер життєдіяльності дитини, зокрема моторики, когнітивних процесів, емоційної сфери та комунікативних навичок.

У дитячому садку закладаються основи духовної культури, музичної грамотності, що формують у дошкільнят музично-естетичні ідеали, смаки й потреби. Особливе значення мають заняття предметами естетичного циклу, серед яких музика посідає важливе місце. На музичних заняттях кожна дитина знайомиться з творами класичної та народної музики, формується її емоційно-особистісне ставлення до мистецтва. Різні види мистецтва мають свої засоби впливу на людину. Композитор, створюючи твір, використовує висоту звуку, динаміку, тембр і ритм. Саме засоби музичної виразності визначають характер твору, на який слухач реагує емоційно. Одним із провідних засобів музичної виразності є ритм.

Сучасний світ характеризується пришвидшеним темпом життя та розмаїттям ритмів, що впливають на кожну дитину. Іноді це призводить до хаотичності у сприйнятті світу та порушує гармонію. Тому важливо, щоб система освіти створювала умови для ритмізації життєвого простору дитини, що позитивно позначається на її здоров’ї, емоційному стані, інтелектуальному, естетичному та фізичному розвитку.

Актуальність теми зумовлена тим, що розвиток почуття ритму є одним із провідних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Ритм впливає не лише на музичний розвиток, але й на формування координації рухів, уваги, пам’яті, мовлення та емоційної виразності. Сучасні освітні стандарти підкреслюють необхідність раннього формування музично-ритмічних навичок як основи для подальшого музичного та творчого зростання дитини.

Поєднання музики з рухом, грою та імпровізацією забезпечує природне і гармонійне засвоєння ритмічних структур. Ігри, що базуються на ритмі, сприяють розвитку не лише музичних здібностей, а й соціальних навичок, таких як співпраця, комунікація та емоційна чутливість. Таким чином, розробка й удосконалення методів формування ритмічного відчуття у старших дошкільників має важливе значення для розвитку їхньої особистості та музичної культури.

Метою дослідження є довести ефективність музично-ритмічних ігор для розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку. Об’єктом дослідження є процес розвитку почуття ритму в дітей старшого дошкільного віку, а предметом дослідження — музично-ритмічні ігри як засіб розвитку почуття ритму у дітей.

Основні завдання дослідження включають:

проведення теоретичного та методичного аналізу психолого-педагогічної літератури;
визначення критеріїв та показників сформованості почуття ритму;
розробку системи музичних занять із використанням музично-ритмічних ігор;
проведення порівняльного аналізу результатів експерименту.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що розвиток почуття ритму буде успішним, якщо:

використовується комплекс ігор, підібраних відповідно до вікових особливостей;
під час музичних занять активно впроваджуються музично-ритмічні ігри;
до роботи долучаються батьки.

Методи дослідження: педагогічний експеримент, опитування, спостереження, аналіз дитячої діяльності.

Основна частина

2.1. Видатні системи, які опрацьовували розвиток музично-ритмічної компетентності дітей.

Ритм — це не просто організована послідовність звуків, це багатогранне явище, що охоплює часові співвідношення, пульсацію, акценти, темп і тривалість звуків. Для дитини старшого дошкільного віку розвиток почуття ритму — це процес не лише сприйняття звукових патернів, а й формування внутрішнього відчуття часу, здатності прогнозувати наступну подію, синхронізувати свої рухи з музичним потоком.

Ритмічні структури можна порівняти з біологічними ритмами: серцебиттям, диханням, рухами тіла. Саме тому ритм тісно пов’язаний з фізіологічними процесами та психоемоційним станом дитини. Здатність відчути та відтворити ритм сприяє гармонійному розвитку мозку, особливо в частинах, що відповідають за моторику, слухове сприйняття, координацію та увагу.

Координація рухів: Ритмічні вправи активують рухові центри мозку і сприяють синхронізації рухів рук, ніг, тулуба. Це особливо важливо для дітей дошкільного віку, оскільки їх моторика активно формується, а розвиток координації відкриває шлях до більш складних рухових дій (письмо, спорт, танці).

Увага і пам’ять: Відтворення ритмічних малюнків вимагає концентрації та послідовності. Практика з ритмом стимулює розвиток короткочасної та довготривалої пам’яті, вміння тримати увагу, що позитивно впливає на загальний навчальний процес.

Мислення і уява: Аналіз ритмічних структур спонукає дітей до логічного мислення, вміння виділяти закономірності, класифікувати звуки за довжиною і силою. Імпровізаційна діяльність активізує творчий потенціал, розвиває фантазію.

Вольові якості: Систематичні вправи з ритмом допомагають формувати дисципліну, навички самоконтролю та наполегливості, оскільки для засвоєння ритмічних зразків потрібна регулярність та увага.

Естетичний смак і комунікативність: Через музику і ритм діти вчаться розуміти і передавати емоції, розвивають співпереживання та здатність до невербального спілкування. У спільних музичних іграх та танцях формується відчуття колективізму, взаємодії.

У ХХ столітті у сфері музичної педагогіки з’явилися видатні системи, які докладно опрацьовували розвиток музично-ритмічної компетентності дітей.

1. Метод Еміля Жак-Далькрозу (евритмія)

Основна ідея: Ритм треба «відчути тілом». Музика і рух — єдине ціле, і ритмічне мислення формується через рухову імпровізацію.

Особливості методу:

Евритмія — це система навчання музиці через спеціально організовані рухи, що відповідають ритмічним малюнкам музичних творів. Діти не просто слухають ритм, а відтворюють його тілом: ходять, притупують, махають руками, нахиляються відповідно до музичних імпульсів. Рух під музичний супровід допомагає розвивати не лише ритмічний слух, а й просторове та часово-динамічне сприйняття.

Особлива увага приділяється розвитку внутрішнього почуття пульсації — постійного «метроному» в тілі, що дозволяє відчувати сталість ритму. Вправи мають форму гри, що мотивує дітей активно включатися у процес.

Практичні прийоми:

- рухи, що відповідають різним ритмічним малюнкам (короткі — швидкі кроки, довгі — повільні нахили).

- вправи на контрастність — наприклад, чергування повільних і швидких рухів.

- імпровізаційні рухи за музикою для розвитку творчості.

Вплив на дитину:

- підвищує чутливість до ритмічних структур, розвиває рухову координацію.

- формує глибоке емоційне сприйняття музики через тілесний досвід.

2. Метод Карла Орфа

Основна ідея: Музика — це гра, яка природно поєднує звук, рух і мову. Ритмічна діяльність — основа музичного мислення і творчості.

Особливості методу:

Орфівська педагогіка базується на природних формах дитячої діяльності — грі, співі, танці, імпровізації.

Для розвитку ритму використовуються прості ударні інструменти: барабани, металеві пластини, маракаси, а також тілесні звуки — плескання, притупи.

Основна ідея — створення «малих музичних форм» (етюдів, імпровізацій), які дитина легко засвоює і може самостійно відтворювати. Орфівські заняття відзначаються колективністю — діти виконують ритми разом, слухають один одного, «грають у діалог» через звук. Метод сприяє розвитку не лише ритмічного відчуття, а й координації, слуху, мовлення.

Практичні прийоми:

- вправи на ритмічне повторення простих малюнків з використанням ударних інструментів.

- колективні ігри «запитай — відповідай» у ритмі.

- танцювальні композиції з чіткою ритмічною структурою.

- імпровізації під акомпанемент простих ритмів.

Вплив на дитину:

- розвиває музичний слух, активну участь у колективній творчості.

- сприяє формуванню почуття ритму через гру, що підвищує мотивацію і позитивні емоції.

3. Метод Золтана Кодая

Основна ідея: Музично-ритмічний розвиток повинен починатися з простих і доступних для дитини форм, особливо співу і ритмічних вправ, що базуються на рідній мові.

Особливості методу:

Кодай підкреслював роль мовних ритмів у формуванні музичного слуху. Він пропонував використовувати віршовані тексти і ритмічні ігри зі словами.

Основний інструмент — спів, але для ритму важливі також вправи з тілесним звуком (плескання, притупи).

Ритмічні вправи мають логічну послідовність — від простих ритмів до більш складних форм (зміна темпу, акцентів).

Методика передбачає активне залучення дітей до музичної творчості — спів, гра на простих інструментах, імпровізація. Для розвитку ритму важливі також педагогічні вправи на відчуття метронома, пульсації.

Практичні прийоми:

- виконання ритмічних патернів, базованих на ритміці рідної мови (вірші, прислів’я).

- плескання, притупи у відповідь на музичні сигнали.

- спільний спів з поступовим ускладненням ритмічних малюнків.

- гра у повторення і наслідування ритмічних фраз.

Вплив на дитину:

- розвиває музичний слух, мовленнєві навички та почуття ритму одночасно.

- формує цілісний музичний образ через спів і ритм.

4. Метод Шінічі Судзукі

Основна ідея: Музика має засвоюватися так само природно, як мова — через слухання, повторення і постійний контакт з музикою.

Особливості методу:

Методика Судзукі орієнтована на раннє навчання музики, акцентує увагу на слуховому розвитку і природному засвоєнні ритму. Для розвитку ритму використовується багато повторень, рухів під музику, співу. Судзукі наголошував, що навчання має відбуватися в атмосфері любові і підтримки, що є особливо важливим для дошкільнят. Ритм розглядається як органічна частина музики, яку дитина «приймає» природним шляхом через активне слухання і рух.

Практичні прийоми:

- постійне прослуховування музичних творів з акцентом на ритмічні структури.

- рухи під музику, які допомагають відчути пульсацію та метр.

- спів і повторення простих ритмічних фраз у колективі або індивідуально.

- підтримка інтересу дитини через гру і заохочення.

Вплив на дитину:

- формує глибоке внутрішнє відчуття музики і ритму через безперервний звуковий досвід.

- розвиває слухові навички і моторику у позитивному і природньому середовищі.

Порівняльна таблиця методів щодо розвитку почуття ритму у дітей

Ці педагогічні системи підкреслюють, що ритм — це не просто технічна складова, а перш за все емоційний, тілесний і комунікативний досвід, що формує особистість.

Розвиток ритмічного слуху і рухів проходить кілька взаємопов’язаних етапів:

Початковий етап: Діти розпізнають ритмічні структури у навколишньому світі — удари серця, шум дощу, постукування кроків, мовні інтонації. На цьому рівні вони вчаться чути і відчувати пульс музики.

Сприймання і відтворення: За допомогою вправ (плескання, притупи) діти вчаться повторювати прості ритми, фіксуючи відмінності у довжині і силі звуків. Це сприяє розвитку моторного планування.

Інтеграція руху і звуку: Рухи під музику (танці, крокування, стрибки) допомагають закріпити ритмічні враження, формують внутрішнє відчуття темпу.

Творче застосування: Діти починають імпровізувати, створювати власні ритмічні малюнки, грати в ігри на наслідування ("дзеркало"), що розвиває уяву і творчі здібності.

Ускладнення завдань: Поступово ускладнюються ритмічні зразки — вводяться різні розміри, синкопи, зміни темпу, що стимулює аналітичне мислення і гнучкість сприйняття.

Для розвитку ритму використовуються різноманітні прийоми, що охоплюють рух, звук, гру і творчість:

плескання в долоні, притупи, удари по колінах: базові тілесні дії, які допомагають осягнути основи ритмічної структури через тактильні відчуття.
використання елементарних музичних інструментів: барабани, маракаси, трикутники дають змогу відчути і відтворити ритмічні малюнки з різною інтенсивністю та тембром.
ігри з мовленнєвими ритмами: римування, ритмізація слів та вигуків розвивають мовленнєвий слух і допомагають дитині усвідомити ритм у повсякденній мові.
рухи під музику: крокування, стрибки, танцювальні композиції формують синхронізацію рухів з музикою, що підвищує фізичну активність і розвиває почуття простору та часу.
імпровізація: створення власних ритмів і гра у «дзеркало» розвиває креативність і вміння спостерігати за іншими.
музично-ритмічні етюди і композиції: комплексні вправи, що поєднують рух, звук і голос, сприяють закріпленню навичок. Одним із ключових чинників успішного розвитку ритмічного почуття є середовище, в якому росте дитина:
жива музика: прослуховування і участь у виконанні живої музики (під час свят, занять, сімейних посиденьок) створює емоційний зв’язок з музикою, формує інтерес і мотивацію.
естетичне оформлення простору: яскраві образи, музичні інструменти, спеціальні килимки чи майданчики для руху стимулюють бажання займатися музично-ритмічною діяльністю.

Участь батьків і педагогів: активне залучення дорослих у музичні ігри та танці підтримує емоційну безпеку дитини і сприяє глибшому засвоєнню матеріалу.

Культурний контекст: знайомство з народними піснями, танцями і ритмічними іграми рідного краю формує національну ідентичність і почуття причетності.

Не всі діти однаково сприймають і розвивають почуття ритму, адже існують різні типи нервової системи, темпераменти та домінантні канали сприйняття (аудіальний, візуальний, кінестетичний). Врахування цих факторів дозволяє ефективно адаптувати навчальні методики:

- Аудіальні діти краще засвоюють ритмічні структури через слухання музики та повторення звуків.

- Кінестетичні діти більш чутливі до рухів і тілесних відчуттів, для них важливі танцювальні та рухливі ігри.

- Візуали краще реагують на графічне зображення ритму, схем та малюнків.

Розробка індивідуальних програм і застосування мультисенсорних методів підвищують ефективність музично-ритмічного виховання.

Сучасний підхід до музично-ритмічного виховання передбачає синтез із літературою, образотворчим мистецтвом, хореографією. Наприклад: віршована ритміка допомагає збагатити мовленнєві навички та емоційний досвід. Малювання під музику активізує творчі центри мозку і формує цілісне художнє сприйняття. Танцювальні рухи під музику розвивають не лише ритм, а й пластичність, координацію.

Такий комплексний підхід сприяє формуванню глибокого, багатогранного розуміння ритму як універсального явища в мистецтві і житті.

Розвиток почуття ритму у старшому дошкільному віці не обмежується музичною сферою, а формує комплексні компетенції:

емоційний інтелект: Діти вчаться розпізнавати та виражати емоції через музику і рух.
саморегуляція: Ритмічна активність сприяє розвитку навичок контролю емоцій і поведінки.
комунікативні навички: Спільні музичні ігри формують здатність до співпраці і розуміння інших.
фізична координація: Покращується моторика, розвиваються рухові навички.
креативність і критичне мислення: Імпровізація і створення власних ритмів розвивають новаторське мислення.

Розвиток почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку — це багатогранний і поступовий процес, який має глибокий вплив на музичний, емоційний, когнітивний і фізичний розвиток дитини. Завдяки застосуванню різноманітних методик і прийомів, врахуванню індивідуальних особливостей і створенню сприятливого середовища, музично-ритмічне виховання стає не просто навчальною діяльністю, а захопливим і творчим процесом. Воно формує у дітей гармонійну особистість, відкриває двері до світу мистецтва і дозволяє відчути радість і красу ритму в повсякденному житті.

2.2 Вибір методик та діагностика розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку

Вивчивши теоретичні аспекти розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку та методичну літературу, ми розпочали експериментальну роботу. Було визначено такі завдання:

1. Визначити методики та провести діагностику розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку.

2. Розробити та апробувати комплекс музично-ритмічних ігор щодо розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку.

3. Перевірити ефективність виконаної роботи з розвитку почуття ритму в дітей віком старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічної гри.

Дослідно-експериментальне дослідження проходило на базі Закладу Дощкільної Освіти (ясла-садок)№ 372 М. Києва. В експерименті брали участь діти старшої дошкільної групи у кількості 20 осіб. Вони були поділені на дві групи: 10 дітей – експериментальна група та 10 дітей контрольна група.

Для успішного проведення дослідження було виділено такі етапи:

1. Констатуючий етап. Підібрано діагностичний інструментарій та проведено дослідження рівня розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку.

2. Формуючий етап. Реалізовано комплекс музично-ритмічних ігор щодо розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку .

3. Контрольний етап. Проведено повторну діагностику розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку та виявлено ефективність експериментального дослідження.

Для діагностики використовувалися музичні ігри та ігрові завдання, організовані у формі індивідуальних та підгрупових занять (3-4 особи) за методикою Н.А Ветлугіної. Методика включає: порівняння їх за подібністю та контрастністю; розрізнення їх виразного значення; їх відтворення з одночасним слуховим контролем у співочих інтонаціях, грі на інструментах, виразних ритмічних рухах; комбінування звукових сполучень; зіставлення з зразками.

У таблиці 1 представлені показники розвитку відчуття ритму в дітей віком дошкільного віку.

Таблиця 1.

Показники розвитку почуття ритму

1. Ладове почуття. Дітям пропонувалося послухати два різнохарактерні твори. Експериментатор спостерігав реакцію дітей на музичні твори: Д.Б. Кабалевський «Клоуни», П.І. Чайковський «Старовинна французька пісенька».

Критерії та оцінки виконання завдання (у балах):

- 3 бали - уважно слухає твір від початку до кінця, яскраві зовнішні враження, емоційна чуйність та рухова реакція;

- 2 бали – слухає неуважно, відволікається. Прояв емоційної реакції;

– 1 бал – немає зацікавленості, майже не реагують на музику.

2. Музично-слухове уявлення. Експериментатор пропонує дитині послухати та підспівати знайому їй пісню «Пиріжки» муз. А. Філіпенко.

Критерії та оцінки виконання завдання (у балах):

- 3 бали - проспівування всієї фрази чи мотиву;

- 2 бали - підспівування окремих слів або закінчень слів, 1-2 звуки;

- 1 бал – інтонування відсутнє, емоційна реакція слабка.

3. Ритмічний слух. Відтворення у бавовнах найпростішого ритмічного малюнку, мелодії «Дощик» н. мелодія.

Критерії та оцінки виконання завдання (у балах):

- 3 бали – точне виконання ритмічного малюнка;

- 2 бали – допускає невеликі неточності;

- 1 бал – ритмічний малюнок не відповідає мелодії .

Відповідно до критеріїв та оцінок було виділено три рівні розвитку почуття ритму: високий, середній та низький.

Високий (7-9 балів) – виявляє інтерес до слухання музики, чуйність до музичних творів, дізнається знайомі музичні твори, розрізняє звуки, правильно відтворює ритмічний малюнок, визначає характер музичного твору, підспівує.

Середній (5-6 балів) - виявляє незначний інтерес до музики, емоційна реакція на музичний твір виражена не значно, звуки розрізняє з невеликою допомогою дорослого, переважно правильно відтворює ритмічний малюнок, за допомогою педагога визначає характер музичного твору.

Низький (3-4 бали) – інтерес до музики не виявляє, емоційна чуйність знижена, звуки не розрізняє, не відтворює ритмічний малюнок, визначити характер музики не може.

Результати констатуючого етапу діагностики почуття ритму у дошкільнят старшої групи представлені у таблицях 2 та 3.

Таблиця 2.

Протокол дослідження розвитку почуття ритму у дітей експериментальної групи на етапі експерименту, що констатує.

В експериментальній групі одна дитина (10%) має високий рівень розвитку почуття ритму. У 6 дітей (60%) середній рівень, а 3 дітей (30%) низький рівень розвитку почуття ритму. Результати діагностики представлені у діаграмі 1.

Таблиця 3.

Протокол дослідження розвитку відчуття ритму у дітей контрольної групи на констатуючому етапі експерименту.

У контрольній групі 2 дітей (20%) мають високий рівень розвитку ритму. У 5 дітей (50%) середній рівень, а 3 дітей (30%) низький рівень розвитку почуття ритму.

Таблиця 4.

Відсоткове співвідношення рівнів розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку експериментальної та контрольної груп на констатуючому етапі експерименту.

Результати діагностики показали, що необхідно розробити систему музичних занять із застосуванням музично-ритмічних ігор у відповідність до віку. Ця робота буде послідовно описана в наступному параграфі.

Важливою складовою в роботі дошкільної освітньої організації є тісна взаємодія педагогів з батьками: перехід від співпраці з обміну інформацією та пропаганди педагогічних знань до співпраці через спільну практичну діяльність. Першим етапом нашої спільної роботи з батьками було проведення анкетування (Додаток 1). З анкет було виявлено, що діти люблять слухати музику, але переважно сучасну. Якщо звучить музика, то діти танцюють, підспівують сучасним артистам. Батьки намагаються за бажанням дитини купувати дитячі музичні інструменти для музикування в сімейному колі. Батьки зазначають, що їхні діти віддають перевагу ритмічній музиці, під яку можна танцювати, грати на ударних музичних іграшках та інструментах. Це: брязкальця, барабан, бубон, ложки, маракаси, металофон та ксилофон.

За підсумками констатуючого експерименту було виявлено, що рівень розвитку почуття ритму в експериментальній групі знаходиться на середньому рівні, у деяких дітей є труднощі в недостатньо яскравому прояві музичної чуйності на характер музичного твору, не точності повторення ритмічного малюнка в русі.

Таким чином, нами була розроблена система занять, яка включала різноманітні музично-ритмічні ігри. Робота проводилася протягом 3 місяців (лютий, березень, квітень).

Перспективне планування музичного виховання та розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічних ігор представлено у таблиці 5.

Конспекти музично-ритмічних ігор представлені у Додатках 2-24. Музично-ритмічні ігри проводилися на музичних заняттях з дошкільнятами за розкладом 2 рази на тиждень. Застосовувалися такі методи: наочно-слуховий; наочно-зоровий, руховий; словесний; вправи; послідовне розучування матеріалу ; індивідуальна перевірка рівня засвоєних навичок.

Алгоритм проведення музично-ритмічних ігор включав три етапи.

На першому етапі ставилися завдання: ознайомити дітей із новою вправою чи грою; створити цілісне враження про музику та рух; почати розучування. Методика навчання полягала в наступному: прослуховування музичного твору разом із дітьми, розкривався його характер, образи та проводився показ музично-ритмічних рухів. Показ був правильним, емоційним та цілісним, щоб у дітей виникло бажання розучити рух. Потім пояснювала зміст, елементи цього руху, показала кожен елемент окремо та запропонувала дітям виконати їх.

На другому етапі завдання змінилися та включали: поглиблене розучування музично-ритмічного руху, уточнення його елементів та створення цілісного образу, настрою музичного твору. Я надавала дітям необхідні роз'яснення, нагадувала послідовність дій, своєчасно, доброзичливо оцінювали досягнення дітей.

На третьому етапі навчання завдання полягало в тому, щоб закріпити уявлення про музику та рух, заохочуючи дітей самостійно виконувати розучені рухи, а надалі застосовувати їх у повсякденному житті (під аудіозапис, відео, акомпанемент дитячих музичних інструментів, співи). Методика закріплення та вдосконалення музично-ритмічного руху була націлена на роботу над його якістю. Підбираючи музику для музично-ритмічних ігор, прагнула до того, щоб вона відповідала вимогам високої художності, виховувала смак дитини, збагачувала її різноманітними музичними враженнями і викликала моторну реакцію, була зручною для рухових вправ.

Перша наша музично-ритмічна гра «Музичний барабан» (Додаток 2). Метою гри було відтворення дитиною ритмічного малюнка за допомогою дитячих музичних інструментів (барабан та бубон). Гра проводилась на музичному занятті. Дітям спочатку було прочитано вірш про музичного їжачка, потім вони хтось на барабані, а хтось на бубні повторювали ритм цього вірша. Дітям було дуже цікаво, не у всіх дітей відразу вдалося відтворити ритм, тому таким дітям надавалася допомога в процесі гри.

Наступною музично-ритмічною грою була гра «Великі та маленькі» (Додаток 3). Метою цієї гри було формування знань про короткі та довгі звуки та формування умінь проплескати ритм. Діти слухали звуки різної тривалості, вчилися розрізняти короткі та довгі бавовни. Наприкінці гри діти вгадували великі чи маленькі ніжки пробігли стежкою.

Складнощі виникли у процесі гри «У лісі» (Додаток 4). Метою якої було формування почуття ритму та розвиток у дітей вміння розрізняти високі, низькі, середні, короткі та довгі звуки. Багато дітей не відразу могли зрозуміти, де високий, а де низький звук, навіть незважаючи на те, що до гри ми провели з дітьми попередню роботу. Проблем із розрізненням коротких і довгих звуків не було, з цим варіантом гри успішно впоралися всі діти.

Музично-ритмічна гра «Дятел» мала на меті формування ритмічного малюнка за допомогою вистукування (Додаток 5). Діти уважно вислухали вірш про дятла, а потім успішно повторили стукіт дятла постукуванням по столу.

Наступна музично-ритмічна гра «До нас гості прийшли» проводилася з використанням таких музичних інструментів як бубон, молоточок, металофон, ложки, дзвіночок (Додаток 6). Метою гри було формувати вміння підбирати потрібні ритми різних персонажів. У гості до дітей приходили іграшки: ведмідь, заєць, конячка та пташка. Діти кожного персонажа на певному музичному інструменті грали мелодію.

Музично-ритмічна гра «Виклади мелодію» була обрана для формування у дітей ритмічного слуху та вправи дітей у визначенні ритмічного малюнка мелодії (Додаток 7). Дітям було показано як можна умовно зобразити ритмічний малюнок з використанням квадратів та прямокутників. Потім діти, уважно слухавши знайомі їм мелодії, викладали ритмічний малюнок самостійно. Гра на цьому не закінчилася, запропонувала дітям вгадати за викладеним нами ритмічний малюнок знайому дітям мелодію. Діти впоралися із цим завданням.

Музично-ритмічна гра «Ритмічний кубик» була спрямована на формування звукової уваги та ритмічності (Додаток 8). Для цієї гри ми виготовили кубик, на гранях якого зобразили різну кількість предметів: 1 – 1 метелик, 2 – 2 квітки, 3 – 3 полунички, 4 – 4 листочки, 5 – 5 шишок, 6 – 6 ялинок. Під веселу музику та промовляючи при цьому вірш, діти передавали кубик по колу. Наприкінці вірша дитина, у якої виявився кубик, кидала його в центр кола, і діти дружно проплескували ритм стільки разів, скільки фігурок було намальовано на межі кубика.

Для музично-ритмічної гри «Веселі подружки» використовувала ляльки та дерев'яні ложки (Додаток 9). Метою гри було формування у дітей почуття ритму та вміння передати ритмічний малюнок відповідно до почутої мелодії. Кожною лялькою вистукувала ритм знайомої дітям мелодії, а діти, використовуючи дерев'яні ложки, його програвали.

Музично-ритмічна гра «Прогулянка» проходила у вигляді уявних ситуацій (Додаток 10). Метою гри було закріплення осмисленого виконання дітьми вправ та розуміння взаємозв'язку музики (темпу, ритму, виразності) та руху. Ми з дітьми вирушили на уявну прогулянку, а всі свої дії на прогулянці діти відстукували музичними молоточками. Наприклад, біг діти передавали частими ударами, спокійну прогулянку повільними, а стрибки швидкими та короткими.

Музично-ритмічна гра «Веселі гудки» була націлена на розвиток у дітей почуття ритму та вміння передати ритмічний малюнок відповідно до почутої мелодії (Додаток 11). Для цієї гри використовувалися малюнки пароплава та паровоза. Діти слухаючи мелодію гудків пароплава викладали за допомогою прямокутників та квадратів короткі та довгі звуки, також гра проходила і з паровозом.

Для проведення музично-ритмічної гри "Що роблять діти?" ми роздали дітям картки, на яких були зображені різні дії дітей (Додаток 12). Потім прослуховуючи знайомі мелодії діти за допомогою карток мали показати, що роблять діти під почуту музику: засинають, сплять, марширують чи бігають.

Музично-ритмічна гра «Вгадай, хто йде!» була спрямована на закріплення у дітей вміння рухатися відповідно до характеру музики (Додаток 13). Спочатку діти уважно слухали музику та вгадували за мелодією чиї кроки пролунали. Діти швидко змогли вгадати кроки хлопчика, який біжить до школи, а з кроками літньої людини та тата мелодії, що йде на роботу, програвала по два рази, і давали невеликі підказки. Потім діти самі зображували своїми кроками вік людей та їхній настрій, що дуже сподобалося.

Гра «Наша подорож» вийшла дуже веселою (Додаток 14). Дітям потрібно було вигадати невелику розповідь про свою подорож, яку можна зобразити на якомусь музичному інструменті. Розповіді дітей вийшли дуже емоційні завдяки використанню музичних інструментів. Спочатку кожна дитина сама придумала свою розповідь, а потім змінила правила гри, і діти вигадували загальну розповідь по черзі, що вийшло дуже весело та забавно.

Музично-ритмічна гра «Визнач за ритмом» проводилася з використанням дерев'яних ложок, косинців, барабанів та музичних молоточків (Додаток 15). Діти по черзі виконували мелодії на обраному музичному інструменті, інші діти її відгадували. За кожну правильну відповідь дітям давали картку, і наприкінці гри переможцями стали ті діти, у кого найбільше набралося карток.

Музично-ритмічна гра «Вчіться танцювати» проводилася з використанням великих та маленьких матрьошок (Додаток 16). У цій грі велика лялька вчила танцювати маленьких ляльок. Маленькі ляльки роздали дітям, і вони весело повторювали ритмічний малюнок танцю великої ляльки . Протягом гри діти вже по черзі самостійно вигадували танець великою лялькою, а решту його повторювали.

Музично-ритмічна гра «Визнач інструмент» проводилася парами (Додаток 17). Для цієї гри вибрала такі музичні інструменти, металофон, дзвіночок, дерев'яні ложки. Дітей посадили спиною один до одного. Одна дитина вибирала музичний інструмент і програвала на ньому мелодію, а інша мала визначити за звучанням, що це за інструмент взяти його і повторити почуту мелодію.

Музично-ритмічна гра «На чому граю?» була схожа на попередню, тільки ми проводили її з усією групою (Додаток 18). Гра мала на меті формувати вміння розрізняти тембр та ритм звучання різних музичних дитячих інструментів. Для цієї гри ми спорудили ширму, а дітям роздали картки із зображеними музичними інструментами. Музичний керівник за ширмою грала мелодію на музичному інструменті, а діти, піднімаючи картки, вгадували, що це за музичний інструмент.

У музично-ритмічній грі «Музичні загадки» використовувалися такі музичні інструменти як металофон, трикутник, бубонці, бубон, арфа, цимбали (Додаток 19). Ця гра дуже схожа на попередню, тільки в ній провідними були діти. Одна дитина за ширмою грала на музичному інструменті ритм знайомої дітям мелодії, діти мали вгадати і інструмент, і мелодію. Той, хто вгадував першим, ставав ведучим цієї гри.

Музично-ритмічна гра «Колобок» проводилася дітьми самостійно (Додаток 20). Дітям було роз'яснено правила гри. Ведуча дитина мала вгадати за якою фігурою на ігровому полі решта дітей сховала колобка. Коли ведучий наближався до колобка діти співали мелодію голосніше, а якщо віддалявся, то тихіше.

Музично-ритмічна гра «Знайди цуценя» проводилася майже так само, як і попередня (Додаток 21). Гра проводилася дітьми самостійно, лише пояснили її правила та спостерігали за процесом гри. Діти в цій грі вгадували за якою бочкою сховалося цуценя. А його місцезнаходження нагадувалося за допомогою гучних і тихих звуків.

Для музично-ритмічної гри «Наталочка вчить танцювати» вибрали велику ляльку, розмальовану в стилі (Додаток 22). Руками та ногами цієї ляльки керували ми. Під російську народну мелодію «»Дощик» за допомогою цієї ляльки ми відтворювали ритмічний танець, а діти його зображували хлопками та ногами. Потім ми роздали дітям музичні інструменти, якими вони відтворювали мелодію.

Музично-ритмічна гра «Тук-тук молотком» спрямовано як формування почуття ритму в дітей віком, а й у знайомство дітей із професією будівельника (Додаток 23). Діти виконували пісню будівельника та музичними молоточками простукували її ритм.

Музично-ритмічна гра «Тук-тук» проводилася з використанням дитячої потішки (Додаток 24). Діти під текст потішки виконували ритмічні завдання: клацання, хлопки та кругові рухи руками. Дітям ця гра дуже сподобалася, тому ми повторили її двічі.

1. Кожне заняття розпочинати з музично-ритмічних рухів. Вони спрямовані на те, щоб діти навчилися узгоджувати свої рухи з характером музики, вміли відображати у русі музичні образи, емоційно відгукувалися на музику, орієнтувалися у просторі, координували свої рухи. Пропонується два види рухів: загальнорозвиваючі (ходьба, біг, стрибки, вправи для рук) та танцювальні (напівприсідання, хороводний крок, стрибки, притопи тощо). Всі ці рухи надалі використовуються в іграх, танцях, хороводах. Щоб діти могли легко освоїти той чи інший рух, необхідно виконувати певну послідовність і варіативність розучування, яка зацікавлює дітей і допомагає їм упоратися із завданням.

2. Після проведення ігор-розминок. Вони сприяють активізації уваги, розвивають почуття ритму, витримку, навички спілкування. Діти встають у коло, руки тримають на талії та повторюють дії, сказані словами.

3. Музично-ритмічні ігри починати з пальчикових ігор, головними героями яких стають дитячі пальчики, які зображують метеликів, гусениць, сонечко, поросят та ін. Далі проводити самі музично-ритмічні ігри згідно зі сценарієм.

4. Ігровий масаж зніме в дітей напругу, посприяє розвитку фантазії в дітей віком: павучок, що біжить по дереву і дощ, що стрибає по спині, м'ячик, що стрибає по підлозі, і ведмідь, що йде по лісу, однаково яскраво, хоча і по-різному видаються дітям, які «одержують» ігровий масаж.

5. Розспівування, спів починати з дихальних вправ. Розспівування організує та дисциплінує дітей, сприяє утворенню співочих навичок (дихання, звукоутворення, правильна вимова голосних).

6. Використовувати гру на музичних інструментах. Музичні інструменти для дітей – це один з різновидів іграшок, що розвивають. Вони розробляють дрібну моторику рук, формують почуття ритму, координацію рухів, вчать дітей розрізняти «голоси» інструментів, допомагають освоїти нотну грамоту, а, наприклад, духові інструменти розвивають дихальну систему, покращують роботу лор-органів. Окрім іншого, такі іграшки вирощують у дитині любов до музики.

7. Організувати прослуховування казок під музику. Казки під музику розвивають уяву, фантазію. Казки можна взяти з фольклору, добре знайомі дітям, але доповнені новими деталями та музичним супроводом.

Ефективність роботи з розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку залежатиме від організації взаємодії дошкільної освітньої організації та сім'ї.

На формуючому етапі реалізовано такі напрями роботи з батьками:

- вияв активності та ініціативи з боку батьків;

- здійснення освіти батьків в галузі музично-ритмічного розвитку;

- організація спільних свят та розваг.

Дані напрямки роботи були реалізовані у таких формах взаємодії:

- батьківські збори (Додаток 25). На батьківських зборах батькам були поставлені питання щодо розвитку почуття ритму у дітей, ми дізналися, що всі батьки вважають дуже важливим аспектом у розвитку дитини;

- консультування батьків (індивідуальне та групове) з питань музично-ритмічного розвитку дітей (Додаток 26);

- інтерактивні форми роботи за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Таким чином, на формуючому етапі дослідно-експериментальної роботи було реалізовано педагогічні умови розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку засобами музично-ритмічних ігор. Спрямованість роботи з дітьми була звернена на формування слухової уваги, вміння рухатися відповідно до характеру та темпоритму музики, розвиток інтересу, потреби в рухах під музику. Для реалізації поставленої мети були підібрані музично-ритмічні ігри: "Музичний барабан", "Дятел", "До нас гості прийшли", "Ритмічний кубик", "Виклади мелодію" та ін. Навчання музично-ритмічним рухам поділяється на три етапи: знайомство з новою грою, новими рухами; поглиблене розучування музично-ритмічного руху, уточнення його елементів та створення цілісного образу, передача настрою музичного твору; закріплення уявлень про музику та рух, розвиток дитячої творчості через творчі завдання. Робота з батьками була націлена на стимулювання активності та ініціативи з боку батьків, просвітництво в галузі музично-ритмічного розвитку дітей, залучення в організацію та участь у спільних музичних святах та розвагах.

2.3. Результати розробленого та апробованого комплексу музично-ритмічних ігор

З метою визначення ефективності розробленого та апробованого комплексу музично-ритмічних ігор щодо розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку, було проведено контрольний етап експерименту.

На даному етапі використовувався той же діагностичний матеріал, що і на етапі, що констатує експерименту.

Результати контрольної діагностики наведено у таблицях 6 та 7.

Таблиця 6.

Результати діагностики почуття ритму у дітей експериментальної групи на контрольному етапі експерименту.

В експериментальній групі на контрольному етапі 3 дітей (30%) мають високий рівень розвитку ритму. У 7 дітей (70%) середній рівень розвитку ритму. Дітей із низьким рівнем розвитку почуття ритму в експериментальній групі не виявлено.

Таблиця 7.

Результати діагностики відчуття ритму у дітей контрольної групи на контрольному етапі експерименту.

Порівняння результатів діагностики почуття ритму в дітей віком старшого дошкільного віку контрольному етапі експерименту представлено таблиці 8.

Таблиця 8

Порівняння результатів діагностики відчуття ритму у дітей старшого дошкільного віку контрольному етапі експерименту

Як видно з таблиці 8, на контрольному етапі при виконанні першого завдання визначення у дітей ладового почуття 60% дітей експериментальної групи і 70% дітей контрольної групи твори слухали, але іноді відволікалися, тим самим показали середній рівень розвитку. Є діти, котрі уважно слухали, але ніяк зовні не виявляли своїх емоцій. Низький рівень ладового почуття показали 10% дітей експериментальної групи та 20% дітей контрольної групи . Кількість дітей з низьким рівнем ладового почуття зменшилася на 20% в експериментальній групі, але роботу з музичного виховання та розвитку дітей старшого дошкільного віку слід продовжувати і надалі, оскільки спостерігаються помітні покращення. Кількість дітей із високим рівнем становило експериментальної групі 30% у контрольній групі 10%.

При визначенні музично-слухових уявлень на контрольному етапі 40% дітей експериментальної групи та 20% дітей контрольної групи підспівували досить активно, співаючи окремі слова і тим самим показали високий рівень. Середній рівень показали 50% дітей експериментальної групи та 50% дітей контрольної групи - діти включалися в звуконаслідування наприкінці пісні. У 10% дітей експериментальної групи та 30% дітей контрольної групи абсолютно не було інтонування, діти не виявляли жодного бажання підспівати експериментатору, там показали низький рівень.

Можна відзначити, що кількість дітей із низьким рівнем музично-слухових уявлень зменшилася на 10% в експериментальній групі, кількість дітей із високим рівнем збільшилась на 20%.

На контрольному етапі ритмічний малюнок правильно відтворили 30% дітей експериментальної групи і 20% дітей контрольної групи, з невеликими неточностями простукали 60% дітей експериментальної групи і 60% дітей контрольної групи, а в решти 10% дітей експериментальної групи і 20% дітей контрольної групи мелодія не відповідала.

Кількість дітей з низьким рівнем ритмічного слуху в експериментальній групі зменшилася на 20%, а кількість дітей з високим рівнем ритмічного слуху збільшилася на 20% на контрольному етапі порівняно з етапом, що констатує.

Результати контрольної діагностики показали, що 30% дітей експериментальної групи та 20% дітей контрольної групи мають високий рівень розвитку почуття ритму. У 70% дітей експериментальної групи та 50% дітей контрольної групи виявлено середній рівень розвитку почуття ритму. Дітей із низьким рівнем розвитку почуття ритму в експериментальній групі на контрольному етапі не виявлено, тоді як у контрольній групі 30%.

Таким чином, за підсумками контрольної діагностики було виявлено, що відбулися позитивні зміни в експериментальній групі порівняно з контрольною, кількість дітей із високим рівнем розвитку музичності та ритмічного слуху на контрольному етапі збільшилася, а з низьким навпаки зменшилась. Загальний показник розвитку почуття ритму також свідчить про поліпшення. Зі сказаного вище можна зробити висновок про ефективність проведеної нами роботи.

Висновок

Як відомо, чим раніше ми дамо дітям гаму різноманітних вражень, тим більше гармонійним, природним та успішним, у такому виді діяльності, як рух під музику та її вплив на розвиток почуття ритму, буде подальший розвиток дитини, становлення її особи.

І, можливо, менше буде проблем у наших дітей із розвитком мови, уваги, пам'яті, мислення, формування красивої постави. Саме тому важливо розвивати почуття ритму, починаючи з молодшого дошкільного віку, саме тому звернулася до цієї теми.

Ритм у музиці є одним із основних її елементів, він відображає певну закономірність розподілу звуків у часі. Почуття музичного ритму – це комплексна здатність, що включає сприйняття, розуміння, виконання ритмічної боку музичних образів. Почуття ритму має три основні компоненти: почуття темпу - здатність до сприйняття та відтворення темпу проходження опорних звуків; почуття метра - здатність до сприйняття та відтворення акцентованих та не акцентованих звуків; почуття ритмічного малюнка - здатність до сприйняття та відтворення відносин тривалості звуків та пауз.

Загальний розвиток дитини старшого дошкільного віку взаємопов'язаний із розвитком її музичності, основним компонентом якої є почуття ритму. Почуття ритму в основі своєї має моторну природу, і переживання ритму дітьми старшого дошкільного віку ніколи не буває тільки слуховим, а є процесом слухо - руховим. Тому сприйняття ритму включає рухові реакції, які діти який завжди усвідомлюють. Звичайно, помилково зводити почуття ритму лише до рухових реакцій, але рухові мотиви є для дошкільнят органічним компонентом сприйняття музичного ритму як духовно активний процес.

Можна зробити такі висновки про основні шляхи розвитку почуття ритму у дітей старшого дошкільного віку: почуття ритму розвивається у тісному взаємозв'язку з моторикою та мовою; почуття ритму має як моторну, а й емоційну природу; почуття ритму існує та розвивається в комплексі з іншими музичними здібностями (музичний слух, пам'ять, психомоторика). Початком розвитку ритму є власне ритмічна діяльність.

Музично-ритмічні ігри допомагають розвинути емоційність та образність сприйняття музики, почуття ритму, мелодійний та гармонійний слух, відчуття музичної форми, музичну пам'ять, швидкість реакції, виховують самостійність та комунікативність . Сюжети, образи музичних ігор конкретизують дітей зміст музичного твори, допомагають глибше його переживати. Рухи, пов'язані з музикою, її характером, сприяє цілісному сприйняттю. Відповідаючи своїми рухами на особливості мелодії, ритму, динаміки, діти починають відчувати виразне значення елементів музичного мовлення. Музично-ритмічні ігри допомагають прищеплювати дітям рухові навички та вміння, необхідні під час передачі у рухах музичних вражень; комунікативні риси характеру, вміння діяти у команді спільно.

Дослідно-експериментальне дослідження проходило на базі закладу дошкільної освіти (ясла-садок )№372 м. Києва В експерименті брали участь діти старшої дошкільної групи у кількості 20 осіб (10 дітей експериментальна та 10 дітей контрольна група).

Діагностика показала, що більшість дітей старшого дошкільного віку мають середній та низький рівень розвитку почуття ритму. Аналізуючи окремо кожен показник, можна констатувати, що найбільшу скруту у дітей викликали завдання на слухання музичних творів та на підспівування знайомої мелодії.

Спрямованість роботи з дітьми була звернена на формування слухової уваги, вміння рухатися відповідно до характеру та темпоритму музики, розвиток інтересу, потреби в рухах під музику. Для реалізації поставленої мети були підібрані музично-ритмічні ігри: "Музичний їжачок", "Дятел", "До нас гості прийшли", "Ритмічний кубик", "Виклади мелодію" та ін. Навчання музично-ритмічним рухам поділяється на три етапи: знайомство з новою грою, новими рухами; поглиблене розучування музично-ритмічного руху, уточнення його елементів та створення цілісного образу, передача настрою музичного твору; закріплення уявлень про музику та рух, розвиток дитячої творчості через творчі завдання.

Робота з батьками була націлена на стимулювання активності та ініціативи з боку батьків, просвітництво в галузі музично-ритмічного розвитку дітей, залучення в організацію та участь у спільних музичних святах та розвагах. Для реалізації поставленої мети було проведено батьківські збори, анкетування батьків, консультації з питань музично-ритмічного розвитку дітей.

Для визначення ефективності використання музично-ритмічних ігор було проведено контрольний етап експерименту. За підсумками контрольної діагностики було виявлено, що відбулися позитивні зміни в експериментальній групі, кількість дітей із високим рівнем розвитку музичності та ритмічного слуху на контрольному етапі збільшилася, а з низьким навпаки зменшилась. Загальний показник розвитку ритму в експериментальній групі також вказує на поліпшення. Зі сказаного вище можна зробити висновок про ефективність проведеної роботи.

Отже, висунута нами гіпотеза доводить позитивний вплив використання музично-ритмічних ігор у розвитку почуття ритму в дітей віком старшого дошкільного віку.

Закінчити роботу хотілося б висловлюванням Е. Жак-Далькроза:

"Не можна співати ритмічно, якщо не вмієш ритмічно дихати і говорити".

Список використаної літератури

Богданова, Г. М. Музичне виховання в дитячому садку : навчально-методичний посібник. – Київ : Шкільний світ, 2019. – 144 с.
Волошина, Т. В. Теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку : підручник. – Київ : Слово, 2016. – 200 с.
Костюк, Г. С. Психологічні основи музичного сприйняття у дітей : монографія. – Київ : Радянська школа, 1988. – 136 с.
Лисенко, І. М. Музично-ритмічні ігри у роботі з дошкільниками : практичний посібник. – Київ : Ніка-Центр, 2021. – 112 с.
Макаренко, О. І. Розвиток почуття ритму у дітей дошкільного віку : методичний посібник. – Київ : Освіта України, 2020. – 128 с.
Орф, К. Музичне виховання дітей : основи елементарного музикування / Переклад з нім. – Київ : Музична Україна, 2002. – 190 с.
Ткаченко, О. П. 8Музичне мистецтво у закладах дошкільної освіти : навчальний посібник. – Київ : Генеза, 2017. – 152 с.
Чистякова, С. М. Психологія музичного розвитку дитини : навчальний посібник. – Київ : Слово, 2018. – 180 с.
Шевченко, В. І. Методика музичного виховання дошкільнят : навчальний посібник. – Київ : Академвидав, 2015. – 210 с.

Додаток 1

Анкета для батьків

Шановні батьки!

З метою вивчення вашої думки та покращення діяльності ДТЗ пропонуємо вам відповісти на наступні питання:

1. Чи вважаєте Ви важливим розвиток почуття ритму у дітей?

- Так - Ні - Не знаю відповіді

2. Чим є музика для Вашої дитини?

- просто тлом;

- спонуканням до дій (танцювати, плескати в долоні, підспівувати і т.д.)

- бажанням прислухатися та слухати.

3. Чи є вдома музичні інструменти? Музичні іграшки? Назвіть їх _______________________________________________________

4. Чи співає ваша дитина вдома знайомі пісні чи мелодію?

- Часто - Рідко - Ні

5. Чи є у дитини стійкі інтереси (малювання, музика тощо)? ______________________________________________________

6. Чи розповідає ваша дитина про те, що відбувається на музичних заняттях у дитячому садку?

- Так - Ні

Додаток 2

Конспект музично-ритмічної гри «Музичний Барабан»

Тема	Музично-ритмічна гра «Музичний Барабан»
Вік	Старша група
Ціль	Формування у дітей ритмічного малюнка за допомогою бавовни або дитячих музичних інструментів (барабан, бубон)
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Барабан, бубон
Вихователь Діти	Хід проведення гри Діти, подивіться що у мене в руках, (читає вірш): Кумедний вірш, чи не так? Нині ми влаштуємо цікаву гру. Які слова постійно повторюються у віршах? Відповіді дітей Скільки ударів барабана зображують ці слова? Барабана нам купили Б’ємо в нього ми щосили Бум-бум-бум, бум-бум-бум Барабан знімає сум Він великий і красивий Б’ємо в нього ми щосили Бум-бум-бум, бам-бам-бам Всім на радість малюкам Відповіді дітей Спробуємо супроводжувати цей вірш хлопками . Робити ми це повинні одночасно, адже їжачок мав лише один барабан. Зараз ми дістанемо іграшкові барабани і на слова «бум-бум-бум» виконуватимемо три удари двома паличками - правою, лівою, правою, ось так. А на «бам-бам-бам» - двома паличка одночасно. (Діти під читання педагогом вірша виконують відповідні рухи.)

Додаток 3

Конспект музично-ритмічної гри «Великі та маленькі»

Тема	Музично-ритмічної гра «Великі та маленькі»
Вік	Старша група
Ціль	Формування знань про короткі та довгі звуки, умінь проплескати ритм
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Навчити розрізняти короткі та довгі звуки
Розвиваючі завдання	Вчити дітей розрізняти короткі та довгі звуки, розвиваючи цим ритмічну пам'ять, вміння співвідносити свої дії з музикою – здатність проплескати ритмічний малюнок мелодії руками.
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Вихователь Діти	Хід проведення гри Пропонує дітям послухати, хто йде по доріжці та повторити, як звучать кроки своїми хлопками. - Діти давайте прослухаємо звуки різної тривалості. Навчаються розрізняти короткі та довгі хлопки. Педагог пропонує на слух визначити "великі та маленькі" ніжки, виконуючи хлопки за ширмою або за спиною. - Великі ноги йшли дорогою: (довгі хлопки Топ, топ, топ, топ! Маленькі ніжки бігли по доріжці: (короткі хлопки) Топ, топ, топ, топ, топ, топ, топ, топ! Вгадують, плескають ритмічний малюнок мелодії руками.

Додаток 4

Конспект музично-ритмічної гри «У лісі»

Тема	Музично-ритмічної гра «У лісі»
Вік	Старша група
Ціль	Формувати у дітей звуко -висотний слух, вчити розрізняти високі, низькі та середні звуки. Формувати почуття ритму, закріплювати короткі та довгі звуки.
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про високі, середні, низькі звуки. Навчити розрізняти короткі та довгі звуки.
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Вихователь Вихователь Діти	Хід проведення гри 1 варіант Знайомить дітей з високими та середніми звуками, після того, як діти досить добре засвоїли це, їм пропонують пограти та вгадати, хто живе у лісі. Для цього педагог виконує мелодію «Ведмедик» у низькому регістрі, або «Зайчик» у середньому, або «Пташка» у високому регістрі. Діти відгадують та накривають фішкою відповідну картинку. 2 варіант Педагог звертає увагу дітей на ритм кроків різних звірів: Довгі звуки, коли йде ведмідь і короткі, коли стрибає зайчик. - Як по лісі у нас Зайчик стрибає зараз. У нього сусіди- Бурі ведмеді. А на гілці пташка, Пташка – невелика! Діти по ритму кроків мають визначити, хто йде лісом.

Додаток 5

Конспект музично-ритмічної гри «Дятел»

Тема	Музично-ритмічної гра «Дятел»
Вік	Старша група
Мета	Формування ритмічного малюнка за допомогою вистукування
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про птахів
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
	Хід проведення гри Промовляє текст із ритмічним вистукуванням: Тук, тук, тук-тук-тук, Ми у лісі чули стук. Тук, тук, тук-тук-тук, Звідки взявся дивний звук І помітили малята То присів на гілку дятел Працьовито і завзято Добуває пташенятам Черв’ячка із під кори І до пізньої пори Туки-туки-туки-тук Ось із звідки дивний звук Діти повторюють.

Додаток 6

Конспект музично-ритмічної гри «До нас гості прийшли»

Тема	Музично-ритмічної гра «До нас гості прийшли»
Вік	Старша група
Мета	Формувати вміння підбирати потрібні ритми для різних персонажів
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Бубон, молоточок, металофон, ложки, дзвіночок
Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти	Хід проведення гри Діти до вас у гості прийшли іграшки! Ведмідь хоче, щоб ви зіграли на бубні, а він станцює (дитина повинна грати повільно) Грають на бубні Зайчик хоче, щоб ви зіграли на металофоні (зайчик стрибає під швидкі удари молоточком на металофоні) Грають на металофоні Конячка хоче, щоб ви зіграли на ложках (Коника скаче під чіткі, ритмічні удари молоточка або ложок), Грають на ложках Пташка хоче, щоб ви подзвонили дзвіночком (пташка летить під дзвін дзвіночка). Дзвенять дзвіночком

Додаток 7

Конспект музично-ритмічної гри «Виклади мелодію»

Тема	Музично-ритмічної гра «Виклади мелодію»
Вік	Старша група
Ціль	Формувати ритмічний слух, вправляти дітей у визначенні ритмічного малюнка мелодії
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	По слуховому сприйняттю вчити дітей розрізняти тривалість звуків: короткі і довгі, вміти передавати ритмічний малюнок з допомогою асоціативних елементів: квадрати і прямокутники, співвідносити в такий спосіб мелодію з графічним зображенням
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, розвивати ритмічну та асоціативну пам'ять
Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти	Хід проведення гри Педагог виконує знайомі дітям пісні з різним ритмічним малюнком, пропонує дітям його проплескати. Проплескують ритмічний малюнок Педагог показує дітям, як можна умовно зобразити ритмічний малюнок із використанням квадратів, що позначають довгі звуки. У ході гри педагог виконує знайомі дітям пісні та пропонує їм викласти їхній ритмічний малюнок. Викладають ритмічний малюнок за допомогою квадратів та прямокутників Просить дітей згадати пісню за запропонованим умовним зображенням ритмічного малюнка мелодії. Вгадують пісню

Додаток 8

Конспект музично-ритмічної гри «Ритмічний кубик»

Тема	Музично-ритмічної гра «Ритмічний кубик»
Вік	Старша група
Ціль	Формувати звукову увагу, ритмічність; закріплювати слухові уявлення про рівномірну пульсацію звуків
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про цифри
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Обладнання	Використовується кубик, на гранях якого зображено різну кількість предметів: 1 – 1 метелик, 2 – 2 квітки, 3 – 3 полунички, 4 – 4 листочки, 5 – 5 шишок, 6 – 6 ялинок
Вихователь Діти Вихователь Діти	Хід проведення гри Діти в колі під веселу ритмічну музику ми передаватимемо кубик по колу, промовляючи: Нумо любі нам малята кубик скаче по рукам До Марічки та Кіндрата прилітає кубик сам Як закінчились польоти і у кого він в руках То й кидає його в коло трах-трах-трах. А тепер усі ми разом порахуємо відразу І в долоньки поплескаєм скільки квіточок ми маєм Потім діти стільки ж разів плескають у долоні тощо. Супроводжують жести, що «звучать», рахунком вголос.

Додаток 9

Конспект музично-ритмічної гри «Веселі подружки»

Тема	Музично-ритмічної гра «Веселі подружки»
Вік	Старша група
Ціль	Формування у дітей почуття ритму, вміння передати ритмічний малюнок відповідно до почутої мелодії
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Навчити передавати ритмічний малюнок відповідно до почутої мелодії
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Обладнання	Ляльки – 5 шт., дерев'яні ложки
Вихователь Діти Вихователь Діти	Хід проведення гри Ляльки стоять на столі, одна за одною в колоні. Діти сидять півколом або в шаховому порядку обличчям до столу. Познайомтеся, малята, до нас прийшли веселі подружки: Дашунька, Машунька , Сашулька, Іринка, Маринка . (Виставляє в одну шеренгу.) Вони дуже люблять танцювати та хочуть вас навчити. Ось як уміє Дашенька! Педагог бере ляльку і вистукує дерев'яною підставкою ритмічний малюнок. Діти повторюють ритм дерев'яних ложках. Можна також відплескати ритм у долоні. Відстукують ритм у долоні

Додаток 10

Конспект музично-ритмічної гри «Прогулянка»

Тема	Музично-ритмічної гра «Прогулянка»
Вік	Старша група
Мета	Закріплення осмисленого виконання дітьми вправ та розуміння взаємозв'язку музики (темпу, ритму, виразності) та руху
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти Вихователь Діти	Хід проведення гри Розсідаються півколом. «Зараз; діти, підемо з вами на прогулянку, але вона незвичайна, ми гулятимемо в гурті, а допомагатимуть нам музичні молоточки. Ось ми з вами спускаємося сходами», - педагог повільно вдаряє молоточком по долоні. Повторюють такий самий ритмічний малюнок. «А тепер ми вийшли на вулицю, – продовжує вихователь, – світить сонечко, всі зраділи та побігли. Ось так! - Частими ударами передає біг. Повторюють. «Таня взяла м'яч і почала повільно вдаряти їм об землю», - вихователь знову повільно вдаряє молоточком. Повторюють. «Інші діти почали швидко стрибати. Скік, скік», - швидко вдаряє молоточком. Повторюють. «Але раптом на небі з'явилася хмара, закрила сонечко і пішов дощ. Спочатку це були маленькі рідкісні краплі, а потім почалася сильна злива», - вихователь поступово прискорює ритм ударів молоточком. Повторюють. «Злякалися діти та побігли до дитячого садка», - швидко та ритмічно вдаряє молоточком. Повторюють

Додаток 11

Конспект музично-ритмічної гри «Веселі гудки»

Тема	Музично-ритмічної гри «Веселі гудки»
Вік	Старша група
Мета	Розвиток у дітей почуття ритму, вміння передати ритмічний малюнок відповідно до почутої мелодії
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Навчити передавати ритмічний малюнок відповідно до почутої мелодії
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Обладнання	Фланелеграф , малюнки паровоза та пароплава, картки (30х9см) та по три смужки з картону: широкі (3х6см) – довгий звук, вузькі (1,5х6см) – короткий
Вихователь Діти	Хід проведення гри Дивіться, малята, який гарний пароплав пливе морем. Він хоче вас привітати своїм веселим гудком. (Прикріплює пароплав на фланелеграф ). Ось так! (Зображує на фортепіано ритмічний малюнок). Діти плескають ритм і викладають його смужками у себе на картках. Аналогічно гра проводиться із паровозом.

Додаток 12

Конспект музично-ритмічної гри «Що роблять діти?»

Тема	Музично-ритмічної гри «Що роблять діти?»
Вік	Старша група
Мета	Формування почуття ритму та координації рухів, навчити узгоджувати свої рухи з колективом
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Обладнання	Картки (за кількістю граючих), одній половині яких зображені діти (вони співають, марширують, сплять), друга половина порожня; фішки.
Вихователь Діти	Хід проведення гри Дітям роздає по одній картці. Педагог виконує знайомі музичні твори (можна у грамзаписі): «Колискову» А. Гречанінова, «Баю-бай» В. Вітліна, «Марш» Е. Парлова , будь-яку пісню (яку знають і співають діти). Той, хто дізнався про музичний твір, закриває фішкою порожню половину карти.

Додаток 13

Конспект музично-ритмічної гри «Вгадай, хто йде!»

Тема	Музично-ритмічної гри «Вгадай, хто йде!»
Вік	Старша група
Мета	Закріплювати в дітей віком вміння рухатися відповідно до характером музики
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Обладнання	Музичний інструмент чи запис музики Б. Кравченка «Кроки»
Вихователь Діти	Хід проведення гри Гравцям пропонується вільно розташуватися в залі і, слухаючи музику, рухами підкреслювати зміни, що відбуваються в ній. Їхнє завдання: вчасно помітити зміну ритмічного малюнка в музиці 1 блок: Виконання найпростіших рухів вправ під музичний супровід на показ педагога. 2 блок: Виконання рухів (хлопки на кожен крок) на місці під музичний супровід. «Маючи гострий слух і вміння слухати і чути, можна визначити за кроками людини її вік і навіть настрій», — пояснює вихователь. І відразу пропонує дітям перевірити у себе наявність цих якостей: звучить музика Б. Кравченка «Кроки». За розміреною, і неквапливою музикою діти визначають, що так іти може людина похилого віку. Швидкими та енергійними кроками на роботу йде тато (музика Б. Кравченка виконується у більш жвавому темпі). У учня, який поспішає до школи, кроки квапливі та швидкі, тощо

Додаток 14

Конспект музично-ритмічної гри «Наша подорож»

Тема	Музично-ритмічної гра «Наша подорож»
Вік	Старша група
Ціль	Формування відчуття ритму.
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Металофон, бубон, косинець, ложки, музичний молоточок, барабан
Вихователі Діти	Хід проведення гри Пропоную дітям придумати невелику розповідь про свою подорож, яку можна зобразити на будь-якому музичному інструменті. «Послухайте, спочатку я вам розповім, – каже вихователь. – Оля вийшла на вулицю, спустилася сходами (грає на металофоні). Побачила подружку, вона добре стрибала через скакалку. Ось так (ритмічно вдаряє в барабан). Олі теж захотілося стрибати, і вона побігла додому за скакалками, перестрибуючи через сходи (грає на металофоні). Мою розповідь ви можете продовжити або придумати свою розповідь». короткі та довгі звуки (зі зворотного боку карток приклеєна фланель). Діти вигадують свою розповідь, використовуючи музичні інструменти

Додаток 15

Конспект музично-ритмічної гри «Визнач за ритмом»

Тема	Музично-ритмічної гра «Визнач за ритмом»
Вік	Старша група
Ціль	Формування відчуття ритму.
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Картки, в одній половині яких зображено ритмічний малюнок знайомої дітям пісні, інша половина порожня; картинки, що ілюструють зміст пісні; дитячі музичні інструменти - група ударних (ложки, барабан, трикутник музичний молоточок та ін.). Кожному дають по 2-3 картки
Вихователь Діти	Хід проведення гри Виконує ритмічний малюнок знайомої пісні на одному із інструментів. Діти за ритмом визначають пісню і картинкою закривають порожню половину картки (картинку після правильної відповіді дає ведучий). При повторенні гри ведучим стає та дитина, хто жодного разу не помилився. Одній дитині можна дати більше карток (3-4).

Додаток 16

Конспект музично-ритмічної гри «Вчіться танцювати»

Тема	Музично-ритмічної гра «Вчіться танцювати»
Вік	Старша група
Мета	Формувати почуття ритму та координацію рухів, навчити узгоджувати свої рухи з колективом
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Велика лялька та маленькі (за наявністю дітей)
Вихователі Діти	Хід проведення гри Гра проводиться із підгрупою дітей. Усі сидять навколо столу. У вихователя велика лялька, у дітей маленькі. "Велика лялька вчить танцювати маленьких", - каже вихователь і відстукує своєю лялькою по столу нескладний ритмічний малюнок. Всі діти одночасно повторюють цей ритм своїми ляльками. При повторенні гри ведучим може стати дитина, яка правильно виконала завдання.

Додаток 17

Конспект музично-ритмічної гри «Визнач інструмент»

Тема	Музично-ритмічної гра «Визнач інструмент»
Вік	Старша група
Мета	Закріплення ритмічного малюнка за допомогою бавовни або дитячих музичних інструментів
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Акордеон, металофон, арфа (кожного інструменту по два), дзвіночок, чотири дерев'яні ложки
Вихователі Діти	Хід проведення гри Пояснює правила гри: «Двоє дітей сидять спиною одне до одного. Перед ними на столах лежать однакові інструменти. Один із граючих виконує на будь-якому інструменті ритмічний малюнок, друга - повторює його на такому ж інструменті. Якщо дитина правильно виконує музичне завдання, всі діти аплодують. Після правильної відповіді гравець має право загадати таку загадку. Якщо дитина помилилася, то вона сама слухає завдання». Виконують ритмічний рисунок. Гра проводиться у вільний від занять час.

Додаток 18

Конспект музично-ритмічної гри «На чому граю?»

Тема	Музично-ритмічної гра «На чому граю?»
Вік	Старша група
Мета	Формувати вміння розрізняти тембр звучання різних музичних дитячих інструментів, ритм
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Картки (за кількістю граючих), однією половині яких зображення дитячих музичних інструментів, інша половина порожня; фішки та дитячі музичні інструменти
Вихователь Діти	Хід проведення гри Пояснює правила гри: «Я вам роздам кілька карток (3-4). Дитина-ведучий програє мелодію або ритмічний малюнок на якомусь інструменті (перед ведучим невелика ширма). Діти визначають звучання інструменту та закривають фішкою другу половину картки» Діти виконують умови гри.

Додаток 19

Конспект музично-ритмічної гри «Музичні загадки»

Тема	Музично-ритмічної гра «Музичні загадки»
Вік	Старша група
Мета	Формувати вміння розрізняти музичні інструменти за характерними особливостями, ритмом звучання, знати їх назву
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Металофон, трикутник, бубонці, бубон, арфа, цимбали
Вихователь Діти	Хід гри Діти сидять півколом перед ширмою, за якою на столі знаходяться музичні інструменти та іграшки. Дитина-ведучий програє мелодію або ритмічний малюнок на будь-якому інструменті. Діти відгадують. За правильну відповідь дитина отримує фішку. Виграє той, у кого виявиться більше фішок.

Додаток 20

Конспект музично-ритмічної гри «Колобок»

Тема	Музично-ритмічної гра «Колобок»
Вік	Старша група
Мета	Закріплення у дошкільнят почуття ритму
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Освітні завдання	Закріпити знання дітей про музичні інструменти
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Ігрове поле, молоточок, колобок та кілька різних невеликих предметів, що зображують стіг сіна, пеньок, мурашник, ялинку. Все це розставляється на ігровому полі у будь-якому порядку
Вихователь Діти	Хід проведення гри Діти розглядають фігурки на ігровому полі, потім вибирають ведучого, він виходить за двері або відвертається від інших гравців. Діти домовляються, за яку фігурку вони сховають колобок, і звуть ведучого: Колобочок покотився і кудись запропастився Ти Іринко, походи, колобка нашого знайди Чим співаєм голосніше, тим і пошуки тепліше. Колобочка ми знайдем, бабі з дідом приведем. Усі співають будь-яку знайому пісню. Ведучий бере молоточок і водить їм по доріжках від фігурки до фігурки. Якщо молоточок знаходиться далеко від тієї фігурки, за якою захований колобок, діти співають тихо, якщо близько - голосно.

Додаток 21

Конспект музично-ритмічної гри «Знайди цуценя»

Тема	Музично-ритмічної гра «Знайди цуценя»
Вік	Старша група
Мета	Формування почуття ритму, творчих здібностей дітей
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичний відгук на неї
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Вихователь Діти	Хід проведення гри Пояснює правила гри. Діти домовляються, за яким кущиком вони сховають цуценя, і звуть ведучого: Біжить щеня щодуху – Вкусило щось за вухо. Щеня перелякалось, За кущик заховалось. Сидить і вухо чуха. Щеня вкусила …муха .Далі гра проводиться так само, як і попередня.

Додаток 22

Конспект музично-ритмічної гри « Наталочка вчить танцювати»

Тема	Музично-ритмічної гра « Наталочка вчить танцювати»
Вік	Старша група
Мета	Формування у дітей дрібної та великої моторики, вміння передати ритм у рухах.
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Велика лялька Одна рука прикріплена так, що може рухатися праворуч-ліворуч. Внизу біля кисті прироблено кубик так, щоб він стукав по краю сукні . Музичний супровід на вибір муз. керівника.
Вихователь	«Сьогодні, хлопці, я познайомлю вас із дивовижною лялечкою Наталочкою . Ох, і танцювати вона майстриня! Сама вміє і вас навчить! І зараз, діти, вона навчить нас танцювати. Як вона поплескає, так ви й повторюйте (на вибір муз. керівника). Діти повторюють ритмічний малюнок хлопками , ногами. Можна взяти до рук ложки, кубики, палички, бубон. Якщо розділити дітей по підгрупах та дати різні предмети, то вийде оркестр.

Додаток 23

Конспект музично-ритмічної гри «Тук-тук молотком»

Тема	Музично-ритмічна гра «Тук-тук молотком»
Вік	Старша група
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Обладнання	Каска будівельника
Вихователь Діти	Хід проведення гри Вибрати дитину на роль будівельника. Одягти йому каску. Педагог співає пісню та стукає кулаком об кулак на сильну частку такту. «Будівельник» та діти намагаються стукати так само. Тук-тук-тук, тук-тук-тук Чуєте малята звук Ток - ток - ток, ток - ток – ток То працює молоток Вибравши нового «будівника», повторити вправу, відстукуючи ритм. Педагог повинен звернути увагу дітей на те, що діти заспівають пісеньку тихо, «тоненько» від іншого, вищого звуку.

Додаток 24

Конспект музично-ритмічної гри «Клацання – Хлопок»

Тема	Музично-ритмічної гра «Клацання – Хлопок»
Вік	Старша група
Мета	Закріплювати почуття ритму у поєднанні з музикою, узгодження руху руки та мови.
Форма проведення	Спільна діяльність дітей та дорослих
Виховні завдання	Виховувати любов до музики, музичну чуйність на неї
Розвиваючі завдання	Розвивати почуття ритму, музичну пам'ять, увагу, мовлення
Методи та прийоми	Наочно-слуховий, наочно-зоровий, словесний: пояснення, пояснення, педагогічна оцінка
Вихователь Діти	Хід проведення гри Діти , ви повинні виконувати рухи під слова потішки. Клацніть. Правою рукою клацання. Клацніть. Лівою рукою клацання. Хлопок . Правою рукою з правого коліна. Хлопок . Лівою рукою по лівому коліну. Клацніть. Правою рукою клацання. Клацніть. Лівою рукою клацання. Хлоп - хлоп. Хлопки перед собою. Все повторити двічі. Раз, два, три, чотири, п'ять. Долоні з'єднати, пальчики вітаються. Клацніть. Клацніть двома руками. Хлопок . хлопок перед собою. Клацніть. Клацніть двома руками. Все повторити двічі.

Додаток 25

Батьківські збори

«Значення музично-ритмічної діяльності у розвитку дітей»

Актуальність. У сучасному світі музика є одним із ефективних засобів формування естетичного смаку та розумового розвитку дітей. Адже заняття з музичного виховання вимагають уваги, зосередженості, концентрації пам'яті, емоцій і, звичайно, вони впливають на всебічний розвиток особистості дитини. Актуальністю вивчення цієї проблеми у тому, що з найважливіших завдань всебічного розвитку є розвиток музично- ритмічних здібностей. Почуття ритму є у всіх дітей, але не у всіх дітей воно досить розвинене для того, щоб виразити себе у всіх видах музичної діяльності: грі на музичних інструментах, у музично-ритмічних рухах, у співі, творчих проявах. Без розвитку ритмічних здібностей подальший музичний, а також фізичний розвиток неможливий.

Призначення, ідея батьківських зборів: згуртованість батьківського колективу, навчання батьків прийомам та методам, щодо розвитку почуття ритму, активізувати позитивні емоції.

Мета: познайомити батьків вихованців з різними прийомами, що сприяють розвитку почуття ритму в домашніх умовах.

Завдання:

- розвивати вміння відчувати, розуміти ритм, передавати їх у русі;

- засвоєння метра-ритму: ритмічний малюнок, пульсація, акценти;

- викликати інтерес у батьків до виконання ритмічних завдань у процесі музично-ритмічних ігор.

Форма-проведення: семінар-практикум.

Учасники: батьки, вихователі.

Хід зборів

У нашому дитячому садку є велика чудова музична зала, де я і здійснюю свою роботу.

Метою моєї роботи є всебічно загальний художній розвиток дітей дошкільного віку, виховання естетичного ставлення до музичного мистецтва, збагачення морального образу дитини.

Основні напрямки моєї роботи:

- розвиток музичності дітей;

- розвиток рухових якостей та умінь;

- розвиток творчих здібностей, потреби самовираження у русі під музику;

- Розвиток морально-комунікативних якостей особистості;

- Розвиток музичних здібностей дітей (слуху, пам'яті, почуття ритму).

І сьогодні я хочу конкретно зупинитися на одній із цих музичних здібностей – розвитку почуття ритму.

Почуття ритму – це сприйняття та відтворення тимчасових взаємин у музиці. Музика є емоційною. Ритм – один із виразних засобів у музиці, за допомогою якого передається її зміст, тому почуття ритму становить основу емоційної чуйності на музику. Характер музичного ритму дозволяє передавати найдрібніші зміни настрою музики і тим самим осягати музичну мову. Таким чином, почуття ритму – це здатність активно сприймати музику, відчуваючи її емоційну промовистість, і точно відтворювати її.

Ритм є у нашому житті всюди. Биття серця – ритм нашого організму. З його допомогою можна заспокоїти чи активізувати реакції нашого організму у різних ситуаціях. Наша мова, оволодіння читанням та листом так само вимагають розвиненого почуття ритму. Тому заняття музичним ритмом – це тренування, яке дає дитині безцінний життєвий досвід.

Ритм є у всіх моментах наших музичних занять: співі, слуханні музики, грі на дитячих музичних інструментах, музично – ритмічних рухах. У групі вихователі теж займаються розвитком почуття ритму, використовуючи розвиваючі, музично-дидактичні, сюжетні ігри, музичні казки. Але цього замало. Нам потрібна і ваша допомога – допомога батьків. Ви, використовуючи різні життєві ситуації та застосовуючи словесні ігри, також можете допомогти своїй дитині. Допомогти йому опанувати почуття ритму.

Як проявляється почуття ритму у малюка?

Рівномірними танцювальними чи ігровими рухами під музику. Розвиток почуття музичного ритму, розпочавшись ранньому віці, триває, поки дитина займається музикою.

Які види занять розвиває почуття ритму?

Формуванню та розвитку почуття ритму сприяють різні види музичної діяльності: вправи ранкової гімнастики, ігрові та танцювальні рухи, що повторюються, гра на дитячих музичних інструментах (бубни, барабани, брязкальця), спів.

Які вправи використовувати?

Для формування та активного розвитку почуття метра та ритму у малюків можна рекомендувати наступні завдання:

1. Діти завжди з великою цікавістю слухають вірші, тому неголосно, з посиленою артикуляцією, промовляємо текст віршів або співаємо короткі пісеньки з одночасним проплескуванням або простукуванням ритму кінчиками пальчиків по столу.

2. Можна промовляти вірші «навмисно», беззвучно з максимальною артикуляцією і одночасним проплескуванням кінчиками пальців.

3. Гучно, ритмічно промовляємо чи співаємо під музику з одночасною «ходьбою» руками по столу або колінах малюка.

4. Ходимо дома під читання вірші чи спів, високо піднімаючи ноги чи розгойдуючись.

5. Повільно співаємо короткі, прості пісеньки, простукуючи метр долонькою, ніжкою або виконуючи ігрові образні рухи, сидячи в положенні: «Андрій-горобець» — «клюємо зернятка» (пальчиком долоньку); «Ладушки» - «ліпимо пиріжки» (плескаємо у долоні); "Ку ніжку" - "стукаючим копитцем" (вказівним пальцем по ніжці), "Дон-дон" - стукаючим ложкою по чашці або сковорідці і т.д.

6. Водимо хороводи зі співом («Каравай», «Бульбашка»), ходимо по колу зі співом та хлопками (або іншими ігровими рухами) на кожен крок або через крок.

У яких ситуаціях та яку гру можна застосувати?

Наприклад :

Граєте ви з дитиною в іграшки і у вас серед іграшок є дерев'яні або пластмасові кубики, або музичні молоточки Візьміть ці кубики, молоточки і разом з дитиною розкажіть казку «Теремок».

Гуляєте ви зі своєю дитиною у дворі, можете використовувати рухову вправу «Ноги та ніжки».

Якщо у вас на стіні висить годинник можна послухати, як він цокає і запропонувати дитині потикати як годинник, використовуючи словесну гру «Годинник».

Гра «Годинник»

Тік-так, тік-так, весь годинник іде ось так (нахили голови то до одного плеча, то до іншого).

Тік-так, тік-так, весь годинник іде ось так (повороти тулуба вправо вліво )

Якщо ви дивитесь у вікно, на вулиці холодно і сиро, а за вікном йде дощ, запропонуйте дитині пограти, щоб позбавити її сумного настрою, використовуйте в цей момент словесну гру

Гра «Дощик»

Капа дощик на Маринку

Кап-кап-кап, кап-кап-кап

На Мишка і на Іринку

Кап-кап-кап, кап-кап-кап

Раптом дощ пішов сильніший

Хлюп-хлюп-хлюп, Хлюп-хлюп-хлюп

Ми побігли в дім скоріше

Туп-туп-туп, туп-туп-туп.

Додаток 26

Консультація для батьків «Розвиваємо у дітей почуття ритму»

Шановні батьки! Чим частіше ви гратимете з дитиною в музичні ігри, тим швидше дитина розвиватиметься. У неї з'явиться інтерес до музики та ритму. Якщо говорити з дитиною спокійним голосом, правильно і чітко вимовляючи слова, виправляючи її промову, вимовляючи по складах слово, то дитина навчиться відчувати ритміку слів. Він швидше навчиться читати, і ритмічні ігри будуть їй зрозумілішими.

Тільки зацікавленістю можна досягти успіху в музичному розвитку дитини. Потрібно широко використовувати ігрові ситуації. Намагайтеся використовувати будь-який підручний матеріал, яким можна відстукувати ритм пісеньки, вірші чи слова.

Пропоную до вашої уваги кілька ігор на розвиток почуття ритму.

«Навчи ляльку танцювати»

Ігровий матеріал – велика та маленька матрьошка.

Хід гри

"Велика лялька вчить маленьку ляльку танцювати", - каже дорослий і відстукує великою лялькою по столу ритмічний малюнок. Діти повторюють ритм маленькою лялькою .

«Зіграй пісеньку»

Ігровий матеріал – шумові інструменти.

Хід гри

Дорослий пропонує дитині зіграти знайому співу : «Півник», «Сонечко», «Андрій – горобець».

«Раз – два – три, ну – ка, повтори!»

Хід гри

Діти стоять у колі, плескають у долоні і кажуть: «Раз, два, три, а ну ти повтори! Ти, не позіхай! За мною повторюй!» Дитина, яку назвав дорослий, плескає будь-який нескладний ритм, всі діти його повторюють.

«Музична країна»

Хід гри

Дорослий і діти домовляються про те, потрібно що потрапили в музичну країну, де всі жителі говорять незвично: все, що бачать перед собою, вони називають, проплескаючи кожний склад в словах або тупаючи в ритм ногою. (До - ро -га, тра-ва , со-ба-ка, де-ре-во, паркан і т. п.)

«Ритмічна луна»

Ігровий матеріал – будь-які музичні інструменти.

Хід гри

Дорослий і діти домовляються про те, хто буде «луною», яка має точно повторювати ритмічний малюнок. Потім можна помінятися ролями. Можна грати на одному або різних інструментах.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Тарнавська Жанна Володимирівна

Пов’язані теми

Дошкільна освіта, Інші матеріали

Додано

13 лютого

Переглядів

1460

Оцінка розробки

Відгуки відсутні