Методична розробка вивчення усної народної творчості.Колядки.Щедрівки. Засівання.

          Методика вивчення усної народна творчості

                               в 6 класі  на уроках                            

                  української літератури (нуш)

Пісні зимового циклу. Колядки. Щедрівки. Засівання.

Мета вивчення: розширення кругозору учнів за допомогою ознайомлення із різноманіттям усної народної творчості.

Розвиток умінь аналізу, інтерпретації та творчого мислення учнів.

Формування навичок групової роботи та висловлення своїх думок.

Етапи вивчення:

1. Огляд понять:

• Визначення понять "усна народна творчість", "пісня", "казка", "легенда", "прислів'я", "приказка".
• Обговорення ролі усної народної творчості у культурі та історії народу.

2. Ознайомлення з жанрами:

• Розгляд основних жанрів усної народної творчості.
• Читання та аналіз пісень, казок, легенд, прислів'їв та приказок.

3. Дослідження конкретних творів:

• Вибір певних пісень, казок чи легенд для глибокого аналізу.
• Обговорення контексту, теми, моралі та структури кожного обраного твору.

4. Творчі завдання:

• Запропонування учням створити власні твори у стилі усної народної творчості.
• Презентація та обговорення створених робіт в групі.

5. Рольові ігри:

• Відтворення ситуацій із народних пісень чи казок у формі рольових ігор.
• Розвиток комунікативних навичок та вмінь сприймати інші точки зору.

6. Проектна діяльність:

• Створення проектів, присвячених вивченню конкретного аспекту усної народної творчості (наприклад, "Моя улюблена народна пісня" чи "Таємниці народних прислів'їв").

7. Екскурсії та гості:

• Запрошення фольклористів або представників місцевого народного колективу для лекцій та виступів.
• Екскурсії до місцевих музеїв чи об'єктів культурної спадщини.

Оцінювання:

Оцінювання може проводитися з урахуванням кількості та якості висловлення думок під час обговорень, участі у творчих завданнях, якості створених проектів та виконання рольових ігор. Також можна враховувати ініціативу учнів та їхній інтерес до вивчення усної народної творчості.

Ця методика спрямована на активізацію різних аспектів навчання та розвиток творчих здібностей учнів.

 

                        Додатки

1. https://ukr.school-essay.ru/usna-narodna-tvorchist-ukrayinska-literatura/

2. Усна народна творчість відіграє надзвичайно важливу роль у культурі та історії будь-якого народу. Це непересічне джерело, яке втілює в собі дух, цінності та традиції певної спільноти. Нижче розглянуті ключові аспекти ролі усної народної творчості:

Зберігання і передача традицій:

Усна народна творчість становить важливий механізм передачі традицій з покоління в покоління. Казки, пісні, легенди та інші твори відображають уявлення та цінності народу, його сприйняття світу, важливі історії та події, які вплинули на колективну свідомість.

Відображення культурних особливостей:

Усна народна творчість є відображенням культурних особливостей народу. Відповідно до традицій, способу життя та взаємин, ці твори допомагають формувати уявлення про те, як люди розуміють себе та світ навколо.

Сприяння єднанню громади:

Твори усної народної творчості є засобом єднання громади. Під час спільного виконання пісень чи розповідей про події, які важливі для громади, відбувається формування внутрішнього співчуття та колективної ідентичності.

Використання мовного спадку:

Усна народна творчість сприяє збереженню та передачі мовного спадку. Фразеологізми, образи, та стилістика творів є неоціненими ресурсами для вивчення та розуміння історії мови та її еволюції.

Засіб вираження національної ідентичності:

Твори народної творчості стають важливим засобом вираження та утвердження національної ідентичності. Вони допомагають формувати образ нації в колективній свідомості, надаючи їй унікальний та впізнаваний характер.

Споживанням та розвагою:

Усна народна творчість служить не лише засобом передачі знань та цінностей, але й розважальною формою відпочинку. Фольклорні виступи, танці, пісні часто використовуються під час свят, обрядів, ярмарків та інших громадських заходів.

Усна народна творчість є скарбницею, яка допомагає зберегти, розширити та вивчати культурну спадщину народу, сприяючи тим самим збереженню його ідентичності та унікальності.

3. Усна народна творчість охоплює різноманітні жанри, які виникли і розвивалися внаслідок культурного досвіду та спільної творчості народу. Основні жанри усної народної творчості включають:

- Пісні (народні пісні):

• Ліричні пісні: Виражають почуття кохання, розлуки, радості чи суму.
• Епічні пісні: Розповідають про історії подій, героїчні чини та життя народу.
• Обрядові пісні: Пов'язані з різними обрядами та традиційними святами.

-Казки:

• Чарівні казки: З дивовижними персонажами, казковими місцями та чарівними подіями.
• Байки: Моральні оповідання з використанням тваринних персонажів для передачі життєвих уроків.

-Легенди та міфи:

• Легенди: Розповіді про історії реальних або вигаданих подій, які стали легендарними.
• Міфи: Священні розповіді, що пояснюють природні явища, походження світу та божественні події.

-Прислів'я та приказки:

• Прислів'я: Короткі вислови, що містять життєві поради та мудрість.
• Приказки: Компактні фрази, які містять загальноприйняті правила поведінки.

-Балади та епос:

• Балади: Народні поетичні твори, які розповідають про конкретні історії, часто з елементами трагедії чи героїки.
• Епос: Розгорнуті епічні оповідання, які описують великі події та подвиги героїв.

-Різноманітні народні та обрядові розповіді:

• Різдвяні кутії: Традиційні розповіді, пов'язані із святковими обрядами.
• Обрядові казки: Історії, що супроводжують різні обряди та традиції.

Ці жанри є лише частиною багатошарової та багатозначної усної народної творчості, яка віддзеркалює багатство культурної спадщини та виражає колективний досвід народу.

 

4. Колядки — це традиційні українські різдвяні пісні, які мають глибокі історичні корені та відіграють важливу роль у культурному житті українців. Ці пісні виконуються під час святкування Різдва Христового та супроводжують різноманітні обряди та традиції. Ось деякі аспекти ролі колядок в житті українців:

1. Обрядова функція:

Колядки відіграють ключову роль у святкуванні Різдва. Групи колядників (колядників) вирушають з хати в хату, виконуючи пісні та прославляючи народження Христа. Цей обряд має символічне значення, оскільки колядники несуть з собою радісне повідомлення та вітання.

2. Пасивна та активна участь у народних гуляннях:

У великій частині України колядування супроводжується різноманітними народними гуляннями та обрядами. Колядники одержують від хазяїнів дари (зазвичай їжу чи гроші), а у відповідь дарують свою пісню та благословення.

3. Збереження культурної спадщини:

Колядки відображають стародавні вірування та традиції українців. Тексти пісень часто включають згадки про обряди, звичаї та вірування, які протягом віків передавалися з покоління в покоління.

4. Формування групового духу:

Виконання колядок є важливим елементом колективного досвіду та об'єднує учасників. Групи колядників, вирушаючи разом, створюють атмосферу єднання та взаємодії в громаді.

5. Творчість та імпровізація:

Колядники часто використовують творчість та імпровізацію під час виконання пісень. Вони можуть адаптувати тексти під конкретних хазяїнів чи ситуації, додавати гумористичні елементи чи створювати власні версії колядок.

6. Спадщина національної музики:

Мелодії та ритми колядок є частиною національної музичної спадщини. Вони відіграють важливу роль у формуванні української музичної ідентичності та збереженні традиційного музичного стилю.

Колядки віддзеркалюють багатство культурної спадщини та є важливим чинником у формуванні та утриманні національного ідентитету українського народу.

 

5. Обговорення змісту колядок може бути цікавим та важливим аспектом новорічно-різдвяних свят. Такі обговорення можуть відбуватися в різних соціокультурних контекстах, таких як сімейні зібрання, святкові заходи, шкільні вистави чи громадські заходи. Ось кілька аспектів, які можна обговорити, вивчаючи та виконуючи колядки:

1. Тематика та повідомлення:

-Які теми висвітлюються в колядках? Чи є серед них релігійні елементи, сімейні цінності або побажання?

-Які повідомлення або послання містяться в колядках? Які вони є актуальними для сучасного часу?

2. Історія та традиції:

-Як давно існують колядки в даній культурі? Як вони розвивалися протягом років?

-Які традиції або обряди пов'язані із виконанням колядок? Які звичаї можна взяти на замітку чи відновити?

3. Музичні та виконавські елементи:

-Які музичні елементи характеризують колядки? Чи є специфічні мелодії, ритми чи інструментальні супроводи?

-Які виконавські техніки або стилі використовуються в колядках? Як можна інтерпретувати та адаптувати колядки?

4. Лінгвістичні особливості:

-Які лінгвістичні елементи використовуються у текстах колядок? Чи є вони архаїчними, чи можна відзначити вплив сучасної мови?

-Які фразеологізми, образи чи риторичні засоби зустрічаються в колядках?

5. Роль у сучасному суспільстві:

-Як можуть колядки впливати на формування колективного настрою та святкового духу у сучасному суспільстві?

-Чи існують нові тенденції у виконанні чи інтерпретації колядок в наш час?

6. Збереження культурної спадщини:

-Як обговорення колядок може сприяти збереженню культурної спадщини? Які дії можна підняти для підтримки та збереження цих традицій?

Обговорення змісту колядок може бути важливим елементом утримання та розвитку національної культурної спадщини, сприяючи розумінню та цінуванню цих традицій у сучасному світі.

 

6. Щедрівки — це традиційні українські новорічні та різдвяні вітальні пісні, які виконуються з метою привітання та висловлення побажань. Ці пісні відіграють значущу роль у житті українців, і ось деякі аспекти цієї ролі:

1. Вираження побажань та благословення:

Щедрівки часто містять в собі побажання про щасливий рік, достаток, здоров'я та удачу. Вони є засобом висловлення добрих намірів та благословення для родин та громади.

2. Сприяння позитивному настрою:

Виконання щедрівок веселим та жартівливим способом сприяє створенню позитивного настрою під час святкування новорічних та різдвяних свят.

3. Традиція домашніх виступів:

Українська традиція виступати з щедрівками перед дверима рідних, друзів та сусідів зберігається як частина святкового ритуалу. Це є можливістю об'єднати громаду та створити атмосферу спільного святкування.

7. Обговорення змісту щедрівок може стати цікавою та змістовною частиною новорічно-різдвяних свят. Щедрівки — це традиційні українські новорічні пісні, які виконуються з метою вітання та побажань. Розглядаючи їхні тексти та послання, можна відкрити широкий діапазон тем для обговорення:

1. Побажання та благословення:

• Які побажання виражаються в щедрівках? Які аспекти життя та щастя є ключовими у цих побажаннях?
• Чи виявляється в щедрівках релігійний аспект? Які благословення чи молитви можуть зустрічатися?

2. Сімейні та традиційні значення:

• Як щедрівки відображають сімейні цінності та традиції? Чи є згадки про родину, рідню чи звичаї?
• Як щедрівки можуть бути використані для передачі культурних та сімейних цінностей?

3. Різдвяні та новорічні традиції:

• Чи згадуються в щедрівках різдвяні та новорічні обряди? Як їх можна інтерпретувати та пояснити?
• Чи є в щедрівках згадки про страви, обрядові виступи чи інші традиції святкування?

4. Жартівливий та гумористичний елемент:

• Які жартівливі елементи можна знайти в щедрівках? Як гумор використовується для створення веселої атмосфери?
• Як гумор може бути засобом вираження добрих намірів та позитивних емоцій?

5. Музичні та виконавські аспекти:

• Які музичні особливості властиві щедрівкам? Чи є специфічні мелодії, ритми чи інструментальні елементи?
• Як виконавські традиції впливають на сприйняття щедрівок?

6. Сучасні адаптації та тенденції:

• Як щедрівки можуть бути адаптовані до сучасних реалій та смаків?
• Як вони можуть взаємодіяти з іншими жанрами музики чи виступів?

7. Роль у спільноті та громадській діяльності:

• Як щедрівки можуть брати участь у соціальних та громадських подіях? Чи можуть вони об'єднувати громаду чи сприяти взаєморозумінню?
• Як вони можуть використовуватися для благодійності чи інших цілей громадського значення?

Обговорення змісту щедрівок може сприяти не лише розважальному виміру свят, але й виявити глибину та багатогранність цих традицій, розширюючи розуміння та усвідомлення культурного контексту.

 

4. Збереження національної мови:

Тексти щедрівок допомагають зберігати та передавати українську мову та лінгвістичний спадок. Вони є прикладом традиційного вживання української лексики та виразів.

5. Соціальна взаємодія та співпраця:

Виконання щедрівок сприяє соціальній взаємодії між різними групами, включаючи молодь, дітей, дорослих та літніх людей. Це може зміцнювати взаєморозуміння та співпрацю в спільноті.

6. Творчість та імпровізація:

Зокрема, молодь часто проявляє свою творчість та імпровізацію, вигадуючи нові тексти щедрівок або адаптуючи існуючі. Це сприяє розвитку творчих здібностей та збереженню живої традиції.

7. Стимулювання великодушності:

Виконання щедрівок іноді супроводжується обміном подарунками чи невеличкими подяками для виконавців. Це може стимулювати великодушність та дарування під час святкового періоду.

Щедрівки не лише є музичною традицією, але і важливим аспектом соціально-культурного життя українського народу, який допомагає об'єднувати громаду та створювати теплу та радісну атмосферу під час святкувань.

8. "Засівання" на Новий рік — це традиційний обряд українського народу, пов'язаний з весняним зародженням нового року та врожаєм. Цей обряд має релігійне та обрядове значення і передбачає висадження в землю зерен чи сім'янок різних рослин, щоб вони виросли та принесли достаток у новому році. Ось деякі аспекти ролі засівання на Новий рік:

1. Символ нового початку:

Засівання є символічним актом, який відзначає новий початок, зрізання старого та зародження чогось нового. Віриться, що це дійство сприяє відродженню та плодючості природи.

2. Зв'язок із сільським господарством:

Обряд засівання тісно пов'язаний із сільським господарством та врожаєм. Він визначається бажанням забезпечити плодючість ґрунту та гарантувати добрий врожай у новому році.

3. Релігійне значення:

Засівання може мати релігійне значення, пов'язане з давніми віруваннями та обрядами. Наприклад, воно може відображати духовне прагнення до відродження та нового життя.

4. Розвиток традицій:

Засівання — це частина національних традицій та обрядів, яка передається з покоління в покоління. Це сприяє збереженню культурної спадщини та утриманню традиційного способу життя.

5. Збереження зв'язку з природою:

Обряд засівання відзначає близький зв'язок людей із природою. Це виявляє турботу про збереження природних ресурсів та раціональне використання ґрунту для забезпечення власних потреб.

6. Традиційне сімейне дійство:

Засівання може бути сімейним обрядом, який об'єднує родину та створює спільний час для дітей та дорослих. Це може створювати теплу та затишну атмосферу вдома.

7. Екологічна свідомість:

Засівання може слугувати також як засіб підвищення екологічної свідомості, підкреслюючи важливість взаємодії з природою та її бережливого використання.

Обряд засівання на Новий рік відображає давні традиції та вірування, а також сприяє встановленню різдвяно-новорічного настрою та об'єднанню громади.

 

9. Структура колядки, як і багатьох народних пісень, може варіюватися в залежності від регіону, традицій та конкретної композиції. Проте, багато колядок мають спільні елементи структури, які можна узагальнити.

 Основні складові структури колядки включають такі елементи:

                  1. Вступ

Вступна частина може включати коротке представлення теми або вираз вітань.

Мета вступу — залучити слухача та підготувати його до основної частини пісні.

           2. Повторювана лінія (рефрен)

Колядки часто мають повторювані лінії або рефрени, які легко запам'ятовуються та можуть бути використані для спільного виконання аудиторією.

Рефрен може містити побажання чи благословення, які характерні для святкового періоду.

            3. Строфи

Колядка зазвичай містить кілька строф, які розкривають основний зміст та повідомлення пісні.

Кожна строфа може мати свою унікальну інформацію або розвивати тему, що вже згадувалася.

            4. Заключна частина

Після виконання кількох строф і повторення рефрену, колядка може завершуватися заключною частиною.

Заключна частина може містити завершальне побажання, подяку чи заклик до радісного святкування.

           5. Музична супровід (якщо є)

Колядки часто виконуються з музичним супроводом, який може включати традиційні інструменти або сучасні аранжування.

Музичний супровід може додавати емоційності та виразності виконанню.

            6. Зміна теми чи імпровізація (Опціонально):

У деяких випадках, особливо при груповому виконанні, виконавці можуть внести зміни в тексти чи додати імпровізаційні елементи.

Це може надати унікальний та особливий характер кожному виконанню.

7. Повторення рефрену (заключне):

Завершальна частина часто включає повторення рефрену для закріплення основного повідомлення та створення враження завершеності.

Хоча це загальна структура, важливо враховувати, що кожна колядка може мати свої особливості та варіації в залежності від регіону, традицій та виконавців.

10 Щедрівки, подібно до колядок, мають свою структуру, яка може бути варіативною в залежності від регіональних традицій та конкретної композиції. Однак існує загальна схема для багатьох щедрівок:

             1. Вступ

Вступна частина може включати коротку привітальну фразу або висловлення побажань.

Мета вступу — встановити святковий настрій та залучити увагу слухачів.

            2. Побажання

Основна частина щедрівки містить побажання для господарів чи осіб, до кого вона виконується.

Ці побажання можуть стосуватися щасливого року, достатку, здоров'я, любові та інших позитивних аспектів.

               3. Згадка про традиції

Деякі щедрівки можуть містити згадки про традиційні новорічні або різдвяні обряди.

Це може включати згадки про колядування, прикраси, страви чи інші атрибути святкування.

                4. Заклик до взаємодії

Деякі щедрівки містять заклик до взаємодії, такий як запрошення на гостину або прохання долучитися до спільного святкування.

Це може включати також прохання про щедрівочку або подяку за прийняття.

              5. Рефрен (Повторювана Лінія)

Щедрівки часто мають повторювані лінії або рефрени, які легко запам'ятовуються та можуть бути використані для спільного виконання аудиторією.

Рефрен може містити ключові побажання або веселий вислів.

              6. Заключна частина

Після виконання основної частини щедрівка може завершитися заключною частиною.

Заключна частина може містити завершальне побажання чи заклик до радісного святкування.

                 7. Музична супровід (Якщо є)

Як і колядки, щедрівки часто виконуються з музичним супроводом, який може включати традиційні інструменти або сучасні аранжування.

                8. Повторення рефрену (Заключне):

Завершальна частина часто включає повторення рефрену для закріплення основного повідомлення та створення враження завершеності.

Ця структура дозволяє щедрівкам логічно розвиватися, передавати побажання та створювати святковий настрій.

11. https://www.youtube.com/watch?v=S_PCfaR1cKU

 

 

12. https://www.youtube.com/watch?v=0-xAh7HHxq0

13 https://www.youtube.com/watch?v=VLR4Auk8oSk

 

 

 

 

14 https://www.youtube.com/watch?v=ZsevMQUPM20

 

15.https://www.youtube.com/watch?v=ars6geWDdHM

 

 

16 https://www.youtube.com/watch?v=CReK9JJKmNo