Методична розробка заняття на тему: ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ В АРХІТЕКТУРНІЙ АКУСТИЦІ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«БОБРИНЕЦЬКИЙ АГРАРНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ІМ. В. ПОРИКА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

 

 

 

 

 

 

 

ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ

В АРХІТЕКТУРНІЙ АКУСТИЦІ

методична розробка заняття гуртка

інструментальної музики «Ringtone»

 

 

 

Підготував керівник гуртка

Прокопенко Володимир Миколайович

 

 

 

 

 

Бобринець -2024

Зміст

Вступ	3
1. План заняття	4
2.Склад інструментальних ансамблів, та особливості архітектурної акустики.	5
3. Вплив архітектурної акустики на звучання інструментального ансамблю.	10
Висновки	14
Список рекомндованих джерел	15

 

 

.

 

ВСТУП

 

Методична розробка на тему «Інструментальний ансамбль в архітектурній акустиці» покликана ознайомити гуртківців із аспектом взаємодії музики та простору. Акустика є ключовою роллю у формуванні звучання інструментального ансамблю, оскільки саме архітектурне середовище впливає на якість звуку, баланс інструментів і загальне емоційне сприйняття  слухачів.

У рамках гурткової діяльності ансамблю «Ringtone» заняття має на меті розвивати в студентів навички колективного музикування, зосереджуючи увагу на врахуванні акустичних характеристик приміщення. Учасники гуртка дізнаються про основні принципи архітектурної акустики,  взаємозв'язку між розташуванням музикантів і якістю звучання, а також розвивають музичний слух і ансамблеву взаємодію.

Розробка спрямована на підвищення інтересу до інструментальної музики, вдосконалення виконавської майстерності та формування розуміння значення акустичного середовища для музики. Це дозволяє гуртківцям поглибити знання з музичного мистецтва, розкрити творчий потенціал і розвивати культурний світогляд.

Заняття буде цікавим і корисним як для учасників ансамблю, так і для викладачів, які прагнуть урізноманітнити методику навчання, зробивши її сучасною, практичною та інтегрованою з іншими галузями знань.

 

 

 

 

 

 

 

1. ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Мета:  ознайомлення гуртківців з різними складами інструментальних ансамблів, особливостями та архітектурою будівель, в яких можлива концертна діяльність колективу.

I. Організаційна частина

- привітання

- перевірка присутності гуртківців

- оголошення теми заняття: "Інструментальний ансамбль в архітектурній акустиці".

II. Актуалізація опорних знань на тему:" Процес реверберації в архітектурній акустиці та його вплив на звук".

Бліцопитування:

1. Що відчує людина, розмовляючи в порожній кімнаті, та в кімнаті наповненій м'якими меблями та побутовими предметами?

2. Чи буде звучання однаковим в житловій кімнаті і соборі?

3. Що буде впливати на різницю в звучанні?

 

III. Викладення основного матеріалу:

1. "Склад інструментальних ансамблів, та особливості архітектурної акустики".

Методи навчання: розповідь та ілюстративний метод викладення матеріалу.

2. "Вплив архітектурної акустики на звучання ансамблю".

Методи навчання:  розповідь, бесіда, демонстрація, та ілюстративний метод викладення матеріалу.

 

IV. Перевірка засвоєних знань, усне опитування:

1. Що таке реверберація?

2. Основні характеристики архітектурних споруд, які впливають на реверберацію?

3. Вплив розмірів приміщень на звучання ансамблю?

4. Для чого роблять акустичну обробку приміщень?

5. Яка різниця між реверберацією та ефектом "ехо"?

 

V. Підсумки заняття.

1. Підведення підсумків

2. Домашнє завдання:

- провести досліди із реверберацією вдома, в житлових та не житлових приміщеннях. Виявити та проаналізувати різницю в звучанні.

2.СКЛАД ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ АНСАМБЛІВ, ТА ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНОЇ АКУСТИКИ

 

Інструментальні ансамблі можуть мати різний склад, як учасників, так і музичних інструментів (рис.2.1).

рис. 2.1 Інструментальний ансамбль «Ringtone»

Учасники: кількість від 2 до 6-8 музикантів.

Музичні інструменти: від акустичних до електронних, та змішані склади.

Від репертуару та музичних інструментів буде залежати звучання колективу, та його музичний стиль: класика, рок, популярна музика, джаз, і т.д.

Ансамблю, який використовує акустичні музичні інструменти, притаманне реальне звучання, яке основується на акустично-резонансних процесах, які відбуваються в музичному інструменті під час звукоутворення. Наприклад: гітара, скрипка, труба, фортепіано, арфа, баян, тамбурин, барабан та інші (рис.2.2).

 

рис.2.2 Акустичні інструменти:гітара, барабан, труба, фортепіано

 

В електронних музичних інструментах звук генерується за допомогою електронних компонентів ( мікросхеми, резистори, конденсатори, транзистори) рис.2.3,рис. 2.4.

рис.2.3 Генератор електронних звуків      рис.2.4 Електронний музичний                інструмент

 

 Звучання електроніки відрізняється від акустичних інструментів, а інколи, в реальному житті,аналога синтезованому звуку немає.

В змішаних ансамблях застосовуються як акустичні так і електронні інструменти.Кожен музичний колектив займається концертною діяльністю, публічними виступами (рис.2.5).

рис. 2.5 Концертна діяльність ансамблю «Ringtone»

Виконання музичних творів може бути на різних сценах, в різних приміщеннях, або на вулиці. Якщо виступ передбачається в приміщенні, то значення мають розміри та архітектурні особливості ( наявність колон, балконів, оздоблення стін, стелі, підлоги ). Всі ці чинники впливають на реверберацію у будівлі, а тому і на звук ансамблю (рис.2.6).

рис.2.6 Концертний зал

 Якщо концерт на вулиці – то наявність поблизу будівель та відстань між ними і музикантами також впливатимуть на звучання колективу. Можливе виникнення ефекту "ехо" (коли відтворюється не закінчення звуку, а звук повністю, декілька разів) рис.2.7.

рис.2.7 Вуличні музики

Може статись, що виступ відбудеться в лісі, горах, чи в степу (під час зйомки відео ролика). А реверберація може змінитись на ехо (це буде залежать від часу затримки відбиття звукових хвильвід перешкод: дерев, гір). В степу ні реверберація ні ехо не проявляться, бо не буде перешкод для відбиття звукових хвиль. Буде присутнійлише прямий сигнал від джерела звуку.Це, також, внесе свої корективи на музику яку виконує інструментальний ансамбль.

Процес реверберації можна відчути в приміщенні, якщо вимовити гучно якийсь звук, або слово (рис. 2.8).

рис. 2.8Тест залу на реверберацію

Після того  як звучання слова закінчиться, в приміщенні ще деякий час буде чути відлуння, або післязвучання. Називається це явище –  реверберація, і характеризуєтьсявідбиттям звукової хвилі від стелі, підлоги та стін. Під час цього процесу відбувається змішування відбитих хвиль з прямими, які надходять від джерела звуку. Відбита звукова хвиля  частково поглинається архітектурними особливостями приміщення (стінами, колонами, стелею,  балконами),  а в кінці процесу – повністю зникає. Кожна споруда має свої параметри: ширину, висоту, довжину. А тому і свій ревербераційний процес (рис. 2.9).

рис.2.9 Архітектура концертного залу

 Все це впливає на реверберацію в приміщенні, яка притаманна цьому архітектурному середовищу. Наповненість залу глядачами також вносить свої корективи: пустий зал, мала наповненість, середня та максимальна (рис.1.10).

рис.2.10 Середня наповненість залу

Кожен глядач, своєю присутністю, буде поглинати відбиті хвилі і зменшувати рівень реверберації.

3. ВПЛИВ АРХІТЕКТУРНОЇ АКУСТИКИ НА ЗВУЧАННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО  АНСАМБЛЮ

Концертний репертуар інструментального ансамблю, якщо він складається з акустичних інструментів, може залежати від реверберації в приміщенні (рис. 3.1).

рис. 3.1 Акустичний склад інструментального ансамблю

При великій реверберації (приміщення має значні розміри) рекомендовано виконувати повільні твори з не високим темпом. Інакше швидкі ритмічні малюнки будуть находити один на один та розмиватись реверберацією приміщення. Для ритмічних п’єс, з високим темпом виконання, підійдуть приміщення з невеликою реверберацією, що позитивно вплине на чіткість звучання.

В концертних залах, де відбувається більшість виступів інструментальних колективів, вже запроектований стандартний час та рівень реверберації, тому там можна виконувати різноманітну музику ( і за темпом, і за ритмом, і за стилістикою ) рис.3.2.

рис. 3.2 Концертний зал

На концертних майданах, які мають велику кількість місць для глядачів, застосовують електронно-акустичне підсилення звуку ( мікрофони, мікшерні пульти, підсилювачі, акустичні системи) рис.3.3.

рис. 3.3 Акустичні системи для озвучування концертних майданів

В таких випадках можна застосовувати ( електрону реверберацію ), яка створена у вигляді спеціальних пристроїв, і регулюється в широких межах, цим самим надає великі виконавські можливості ( можна створити різні звукові просторові сцени: малий зал, зал середніх розмірів, великий зал, або ефект «ехо», з великою затримкою відбитих звукових хвиль ), притаманний стадіонам (рис. 3.4).

рис. 3.4 Електронний ревербератор

В концертних залах, де використовується електронно-акустичне підсилення дуже добре почуваються ансамблі в складі яких є синтезатори, електрогітари, електронні барабани, та інші музичні інструменти. А також змішані склади (в яких є  як акустичні так і електронні інструменти ) рис. 3.5.

 

рис. 3.5 Ансамбль зі змішаним складом інструментів

 

У приміщеннях невеликого розміру ( де може комфортнорозміститись 6-8 музикантів ), або в приміщеннях, які акустично підготовленні ( обробленні звукопоглинаючим матеріалом ) рівень реверберації – низький (рис. 3.6).

рис. 3.6 Репетиційна кімната малих розмірів з акустичною обробкою

 В таких умовах музикантам-початківцям легко вивчати інструментальні партії, бо звук в таких кімнатах – чіткий. Це дозволяє відчувати всі неточності, які завжди присутні під час вивчення музичного твору, та їх позбавлятись, виводячи виконавську майстерність на значно вищий рівень. Репетиційні кімнати з великим рівнем реверберації придають звучанню легкість та простір, але фальш, яка допущена під час гри, стає не такою помітною, і гуртківець до цього звикає, тоді мотивація працювати над деталями п’єси – зникає. « Бо і так звучить все гарно».

Кращий варіант, в акустичному оформленні репетиційної кімнати, це змінне поглинання реверберації. Наприклад: стіни обробленні кулісами із звукопоглинаючого матеріалу. Тоді, коли куліси повністю закривають стіни – реверберація мінімальна ( це сприятливо для вивчення інструментальних партій ).

 Під час поступового відкриття куліс  - реверберація в приміщенні збільшується ( це сприятливо, у випадку, коли інструментальні партії вивчені, і повний склад ансамблю працює над динамікою, або темпом музичного твору, і доводить його до концертного виконання. При цьому реверберація приміщення придасть звучанню легкості, об’ємності та просторовості у сприйнятті музичного твору (рис.3.2). 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 2.7 Регулювання кулісами реверберації в приміщенні

 

 

ВИСНОВКИ

Після того, як гуртківці оволодіють знаннями з архітектурної акустики, вониз розумінням будуть обирати кімнати для проведення репетицій, або концертні зали, де плануються виступи інструментального ансамблю, або, можливо, для звукозапису творів. Будуть розуміти, які кімнати або зали підійдуть, а які – ні, для їхнього музичного стилю. А в яких необхідно зробити акустичну обробку звукопоглинаючим матеріалом.

Ці чинники будуть мати вплив як на вивчення музичних партій так і при ансамблевому виконанні п’єс.

Ознайомлення гуртківців з різними складами інструментальних ансамблів дає можливість для експериментів в музиці та ансамблевій грі. Змішані склади музичних інструментів ( електронні та акустичні) можуть запропонувати нові тембри, що розширить і різноманітить їх використання для створення нових звукових образів. Дозволить вивчати нові композиції, які потребують нестандартного звучання.

Поняття процесу «реверберації» дає розуміння як про архітектурну, так і про електронну,  просторову обробку звуку. Можливість використовувати електронні ревербератори розкриває нові творчі горизонти.

Вплив архітектурної акустики на виконавську майстерність дає можливістьпрацювати над деталями музичного твору, доводячи їх до концертного стану. Чіткий звук сприяє точному програванню нот мелодії, і зразу виявляє фальш, яка, можливо, мала місце при розучуванні інструментальних партій.

Коли інструментальний ансамбль вже досягне стабільного виконання композиції, тоді можна експериментувати як із електронною реверберацією, так і з архітектурною. Це дає можливість порівнювати варіанти, та обирати кращий.

Можлива ситуація коли музичний твір потрібно буде записати, чи-то на аудіо, чи -то  на відео. І знання в напрямку архітектурної акустики, та електронної реверберації стануть в нагоді, щоб створити якісний контент.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.               Бондаренко І. А. "Основи музичної акустики" . – Київ: Музична Україна, 2018.(Навчальний посібник з основ акустики для музикантів, який детально розглядає вплив архітектурного середовища на звучання музичних інструментів.)
2.               Горохов В. В. "Акустика приміщень: теорія і практика" . – Харків: Основа, 2019.(Монографія, присвячена акустичним особливостям архітектури та її впливу на звук.
3.               Куліш Ю. О. "Інструментальний ансамбль: методика роботи та техніка виконання" . – Львів: Світ, 2017.
4.               Сидоренко П. п. "Звук і простір: посібник з архітектурної акустики" . – Одеса: Літера, 2020.
5.               Чернушенко О. М. "Ансамблеве виконавство в контексті сучасного музичного навчання" . – Київ: АртЕкспрес, 2021.
6.               Bagenal, HE, &Wood, A. «Планування гарної акустики» . – London: CambridgeUniversityPress, 1981.
7.               Кокс, Т.Дж. та Д'Антоніо, П. "Акустичні абсорбери та дифузори: теорія, конструкція та застосування" . – CRC Press, 2017.
8.               Журнал "Музична педагогіка". – Випуск 3, 2022.
9.               Інтернет-ресурс: "Все про акустику та її вплив на музику" .

URL: https ://acousticsforart .ua (Переглянуто 26.12.2024).