Методичні матеріали "Національно - патріотичне виховання в освітньому процесі школи"

 

       Виховання, як важливе явище суспільного життя, здавна стало провідною функцією людського суспільства. Включившись до процесу відродження національної системи виховання, головною метою педагогічного колективу Бахмутської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №12 є передача молодому поколінню багатства духовної культури народу,  його соціального досвіду, його національної ментальності, своєрідності  і на цій основі – формувати особистісні риси громадянина України: духовность, моральну, правову, екологічну, трудову та художню культуру, розвивати індивідуальні здібності і таланти учнів школи.

          Сьогодні виховання громадянина – патріота – цілеспрямований, систематичний, регульований процес, мета якого – утвердження свідомості нації, народу, етнічної культури, мовної єдності, кращих рис характеру громадянина України.

   В основі виховного процесу школи лежить система виховних відносин, що забезпечує взаємодію педагогів, батьків та учнів згідно з суспільно заданими цілями виховання – розквіт духовної сутності людини, яка має стати висококваліфікованим спеціалістом, займати чіткі національні, загальногосподарські позиції, бути активною у громадському житті, відповідальною за моральне становлення себе як особистості.

           Реалізуючи концепцію освіти, Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді   як процес розвитку творчої особистості, педагогічний колектив постійно веде пошук нових педагогічних технологій, що сприяють формуванню середовища, яке розвиває, навчає та виховує.

       Пріоритетним напрямком організаційно-педагогічної діяльності є індивідуальний підхід у вихованні особистості учнів, стимулювання їхніх внутрішніх сил до саморозвитку і самовиховання, що знайшло своє відображення в планах виховної роботи всіх структурних підрозділів школи. Головне завдання виховної діяльності - створення умов для активної життєвої позиції учнів, громадянського самовираження і самореалізації, максимального задоволення потреб учнів в інтелектуальному, культурному і моральному розвитку.

Завдання школи з національно-патріотичного

виховання учнів

 

•  формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;
• виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;
• формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України.
• збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;
• виховання шанобливого ставлення до рідних святинь, української мови, історії;
•  формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;
• формування соціальної активності;
• виховання правової культури особистості;
• формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;
• формування в учнів потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху
• сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;
• виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Організаційно-методична діяльність з національно-патріотичного виховання учнів

1.Розробка заходів щодо впровадження Концепції національно-патріотичного виховання учнів у школі.

2.Розгляд стану реалізації заходів національно-патріотичного виховання учнів на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорові.

3.Забезпечення використання державної символіки України під час проведення масових заходів.

4.Забезпечення висвітлення заходів національно-патріотичної спрямованості, які реалізуються закладом, в засобах масової інформації.

 

Втілення Концепції національно – патріотичного виховання в загальноосвітніх  навчальних закладах

        У Національній стратегії розвитку освіти України головною метою системи освіти нашої держави є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості як відданого своєї державі громадянина, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Така система освіти має забезпечувати  «формування особистості та патріота країни, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтуватися в сьогоденних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті». Пов’язані з цим питання порушуються у Концепції педагогічної освіти, державній національній програмі «Освіта», Закон України «Про освіту» та Закон «Про виховання дітей і молоді».

      Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національно-патріотичного виховання на сучасному етапі – це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту. До провідних завдань «Ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави» належать:

1) формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на користь держави, готовність її захищати;

2) забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

3) формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

4) прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

5) виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

6) утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

7) формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

8) виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

9) формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

      Метою національно-патріотичного виховання є виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно само реалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій української національної культури.

     Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Існують інші цінності життя,які пов’язані з вихованням справжнього громадянина: вірність, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім’ї, взаємодопомога і любов до батьків,культура праці, дотримання народних звичаїв і традицій, пам'ять про предків, гостинність.

           В нашій країні школа посідає провідне місце у підготовці молодого покоління до життя. В школі здійснюється цілеспрямований педагогічний процес, який є керованим. Принципове значення в досягненні мети та ефективній реалізації змісту виховання патріотизму в учнівської молоді приділяється учителю, його професійній готовності та переконанні в необхідності його здійснення, духовному і моральному самопочутті, в якому виявляється любов і щирість ставлення до Батьківщини і яке є запорукою успішності прищеплення учням відповідної якості.

      Школа несе моральну відповідальність за розвиток громадянської культури і й відповідальності учнів за майбутнє своєї держави. Виховання патріотичних і громадянських якостей учнівської молоді в загальноосвітніх закладах відбувається в процесі різних форм навчальної роботи. Вони передбачають організацію і здійснення навчально-виховного процесу в межах офіційно відведеного часу та участь у різноманітних гуртках, клубах, студіях, ансамблях, заходах, що проводяться школою в позаурочний час.

       Для досягнення мети патріотичного і громадянського виховання суттєву роль відіграють позакласні виховні заходи. Вони сприяють поглибленню знань учнів з історії та культури українського народу, його традицій, формуванню патріотичних поглядів, переконань та почуттів, відповідної поведінки. Останнім часом організація виховного процесу в школі істотно змінилася.

     Нові підходи застосовуються й до організації діяльності учнів. Вони набагато активніше залучаються до участі в житті суспільства через учнівські органи самоврядування. Форми такої роботи не є новими, і зараз вони відіграють помітну роль у педагогічному процесі.

      На мою думку, учнівські ради – це один із шляхів практичної підготовки свідомих громадян, патріотів своєї країни. Участь у таких радах сприяє розвитку соціальної активності, поглибленню патріотичних почуттів, відповідальності за власну долю та долю однолітків, вчить їх відстоювати свої права, поважати закони, бути небайдужими до проблем окремої людини, громади і держави. Важливим є залучення школярів до діяльності в учнівському самоврядуванні.  Учнівське самоврядування розглядається як лабораторія громадянського та патріотичного виховання. В школах організовуються заходи, присвячені національним святам. Утвердженню патріотичних почуттів, співпричетності до важливих подій сприяє участь школярів в організації цих свят. Досить поширеними формами проведення кампаній є змагання на краще виконання патріотичних пісень, організація фотовиставок, флешмобів, показ патріотичних фільмів, драматичних вистав, присвячених героїчному минулому українського народу та сучасним видатним громадянам країни, вечори запитань і відповідей, «круглі столи», дебати. На заходи запрошуються гості. Знайомство з видатними українцями викликає у школярів почуття поваги й особистої причетності до здобутків нації, заохочує їх до активного соціального життя, стимулює бажання зробити щось значне для свого народу, формує громадянську позицію. Школа намагається сформувати національно – свідомого громадянина з високими патріотичними почуттями. 

     Складовими виховного позакласного процесу є безпосередній контакт із учнями, пробудження у них глибоких емоційних переживань, що впливають на почуття, сприяють розумінню сутності патріотизму. Вміле використання позитивних прикладів і залучення учнів у різноманітні форми дискусійної роботи сприяє більш глибокому усвідомленню цих понять.

      Збагачення учнів патріотичними почуттями відбувається в процесі ознайомлення з історією про героїчне минуле українського народу, його прагнення до зміцнення могутності Батьківщини. З метою надання виховній роботі більшої емоційної привабливості використовується яскравий фактичний матеріал, позитивні приклади патріотизму відомих історичних діячів, героїв, справжніх патріотів країни. Перегляд фільмів, присвячених патріотичній тематиці з наступним обговоренням за круглим столом або в іншій формі обміну думками свідчить, що школярі розрізняють справжні і штучні ідеали, розуміють, що загальнолюдські цінності незмінні. Отже, випробувані життям і визначені цінності українського народу, які по суті збігаються із загальнолюдськими, мають становити основу патріотичного виховання молодого покоління.

     «Круглі столи», як форма патріотичного виховання учнів,  високо оцінюється педагогами, оскільки їхні учасники мають змогу вільно висловлювати свої думки, взаємно збагачувати один одного знаннями, утверджувати власні патріотичні переконання, знаходити рішення в проблемних питаннях, поважати думку співбесідників, аргументовано доводити правильність власної позиції. Зазвичай круглі столи збирають учнів, особливо старших класів, які не обмежуються власною думкою у пошуках істини. Учасники демонструють знання теми й перспективи її розвитку. Круглі соли надають учням можливість висловлювати свої думки, сперечатися, доводити свою правоту, обстоювати власну позицію.

Заходи національно-патріотичної спрямованості

         Акції пам’яті: урочисті лінійки, вшанування ветеранів, уроки мужності, покладання квітів,

зустрічі та урочисті вечори:

• до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав;
• до Дня захисника Вітчизни;
• до Дня Перемоги ("Пам'ять", "Ветеран живе поруч»)

• до Дня Чорнобильської трагедії ("Дзвони Чорнобиля")
• до Дня пам’яті жертв політичних репресій;
• до Дня партизанської слави;
• до Дня пам’яті жертв голодомору ("Запали свічку")

Шевченковські свята

• конкурс презентацій "Мій Шевченко"
• конкурс читців поезії Т. Шевченка
• брейн - ринг «Шевченківськими стежками»
• випуск буклетів, брошур, газет по творчості Кобзаря
• літературно-мистецькі вечори, зустрічі, поетичні кав'ярні, присвячені творчості Т. Шевченка.

Волонтерська діяльність

• Організація та проведення заходів у початковій та середній ланках щодо національно - патріотичного спрямування (День незалежності день конституції, День Соборності тощо);

Проведення заходів з відзначення дат українського літературно-мистецького життя

• цикл заходів, присвячених відзначенню Міжнародного дня рідної мови;
• декада української мови та літератури;
• виховні години до річниць видатних діячів історії та культури

Шкільні виставки образотворчого та

декоративно-прикладного мистецтва

• «Таланти нашої родини»
• «Авторські твори Україні!»
• «Мій рідний край»

Загальношкільні заходи та свята

• народознавче свято «Андріївські вечорниці»
• день Соборності;
• екскурсії та походи місцями бойової слави;
• конкурс творчості «Ми таланти твої, Україно!»;
• День людини похилого віку;
• День Миру
• Конкурс «Я – Україночка!»
• Мітинг – реквієм до Дня пам’яті жертв голодоморів
• Святковий концерт до Дня Захисника України
• Урок мужності до Дня Збройних Сил України

 

      Певна робота проходить в школі в рамках тематичних місячників: національно-патріотичного виховання «Мій рідний край (жовтень), «Я – громадянин,  я – патріот, я – вихованець своєї школи!» (грудень), «Роде наш красний – роде наш прекрасний» (березень), місячник військово - патріотичного виховання «З Україною в серці» (травень), проведення яких сприяють формуванню громадянсько - патріотичних якостей особистості.

Формуванню патріотичних почуттів сприяють екскурсії, які проводяться в міський краєзнавчий музей, пам'ятними місцями Донецької області (м.Святогірськ, м.Харків, міста Західної україни) з метою вивчення історичного минулого нашого краю та України.

Формуванню патріотичних почуттів сприяє робота, яка проводиться з прищепленню любові до рідної мови, звичаїв і традицій українського народу. Певну роботу в цьому напрямі проводили учителі української мови і літератури Скиба Т.В., Малапура Н.В., Пахомова В.П., Жиліна О.А., Юзюк К.С., Чернова Х.О. і учителі початкових класів.

Ними проводяться кружкові і факультативні зайняття, конкурси, вікторини, які дали можливість учням стати призерами  шкільного і міського етапів Всеукраїнського конкурсу імені П. Яцика, конкурса імені Т.Шевченка.

 

 

З досвіду роботи школи

Виховні заходи щодо формування  національно-патріотичного виховання

 

Сценарій заходу  «Запали свічку пам’яті»

 (На фоні музики Скорика)

У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік,

У той рік і гілля, і коріння -

Все трощив буревій навкруги…

І стоїть ще й тепер Україна,

Як скорботна німа край могил.

 

Відео  «Пісня про Голодомор»

 

На фоні музики «Скорика»

Ведущий 1:

Пекельні  цифри та слова

У серце б,ють, неначе молот.

Немов прокляття, ожива

Рік тридцять третій…

Голод…Голод…

Ведущий 2:

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам.

…Хоч радість легше пам,ятать,

Та треба  пам'ятать і горе .

 

Ведущий 1:

Їм – неоплаканим і невідспіваним...

 

Ведущий 2:

Їм – похованим без труни, молитви

тах могил – наша пам’ять і наша згадка

 

(Реквієм)

1 учень:

Не сьогодні це сказано:

Час народжувати і час помирати,

Час руйнувати і час будувати,

Час розкидати каміння і час збирати,

Час мовчати і час говорити.

Час – говорити!

 

2 учень:

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чирано до схід сонця,

Богу молилась?

Чи ти діток непевних

Звичаю не вчила?

 

3 учень:

Молилась, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись,

На широкім світі…

…Панувала…

 

4 учень:

Відкривайтесь небеса!

Зійдіть на землю

Всі українські села, присілки та хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: «Вмри!»

Засяйте над планетою, невинні душі!

Зійдіть на воді і суші,

Збудуйте памьяті невгасний собор.

 

(Музичний фон «Ностальгія»)

 

5 учень:

Сонце сходило над вихололими за довгу зиму полями, сідало за обрій кольору крові і не впізнавало землю. Чорне вороня зграями ширило над селами, заціпиніли в тяжкому смертному сні. Танули на обширах України важкі сніги 1933 року, являючи світові трупний сморід, апокаліптичні видива, спів мірні хіба що з картинами Страшного суду.

Чи булла того року весна? Чи прилетіли до знайомих осель довірливі лелеки?

Ніхто того не пам`ятає сьогодні. Пам`ятають інше…

 

6 учень:

«На світі весна, а над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються, сидять на дворах, на дорогах. Ноги тонюсінькі, складені калачиком, великий живіт між ними, голова велика, похилена лицем до землі, лиця майже нема, самі зуби зверху. Сидить дитина і чогось гойдається всім тілом: назад, вперед, скільки сидить, стільки і гойдається. І безконечна одна пісня напівголоса: їсти, їсти, їсти. Ні від кого не вимагаючи, а так, у простір, у світ – їсти, їсти, їсти…»

 

7 учень:

Батько кладе на тачку моїх два брата та сестру. Везе на цвинтар, Розгріб лопатою мамину могилу, розгорнув рядно, поклав їх трьох туди ж, до мами. Батько почав лопатою кидати землю в яму, а я собі – руками. А тоді помер і батько…

 

8 учень:

Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити,

земля перевернутися  від того, що це було на землі. Але світ не розколовся, сонце сходить, земля обертається, як їй належить.

То ж пом’янімо хоч сьогодні, з непростимим спізненням у кілька довгих десятиліть тих великомучеників нашої трудної історії – мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.

 

Ведущий 1:

У світі сталося багато трагедій, страшних трагедій. Війни, катастрофи, природні стихії забрали не одне життя. За тисячі літ існування нашому народові судилося пережити силу-силенну спустошень, зрад і варварських знущень, але те пекло, що спіткало Україну на початку 30-років ні з чим не порівняти.

 

Ведучий 2:

Навесні 33 року  в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тисяч, щогодини – 1 тисяча, щохвилини – 17 людей.  Всього загинуло більше восьми мільйонів чоловік, чи більше, точна цифра невідома. З них - близько 3 мільйонів дітей.

Сьогодні поширена думка, що говорити про Голодомор – це озиратися назад. Але людина живе минулим, сьогоденням і майбутнім. Треба осмислити минуле, зрозуміти його.

 

Історик 1:

Голодомор здійснювали за допомогою тотального державного терору:

Насильне вилучення всіх продуктів.

Блокада голодуючих мешканців окремих територій України. Спочатку вилучили всі продовольчі припаси, а потім ухвалили нереальні плани хлібозаготівель.

 

Історик 2:

7 серпня 1932 року прийнято постанову «Про охорону соціалістичної власності», яка отримала назву «Закону про п*ять колосків». За цією постановою засуджували навіть дітей, які підбирали колоски пшениці вже на зібраних полях.

 

Історик 3:

Наприкінці грудня 1932 року із колгоспів примусово вивезено все зерно. Люди зрозуміли, що тим, хто навіть переживе голодну зиму, сіяти навесні не буде чим.

Відеофільм «Голодомор 1932-1933 років»

Фон «Ностальгія»

 

9 учень:

Хто знав, хто вів смертям і страхам лік?

Де фільм, який нам показав би голод?

Отой проклятий 33 рік?!

Пішов голод Україною, Моторошний парадокс: вмирали на все плодючих чорноземах, просто поля, на шляхах, у голодних хатах і на лавицях промерзлих вокзалів, поодинці і сім*ями, вилягали роди і села. Голод забрав тих, хто за шмат хліба насущного,  не стежив и не доносив на брата, не виривав окраєць із голодних дитячих ротів.

 

10 учень.

 Це остання хлібина, остання...

Очі горем налиті вщент.

Батько й діти не їли зрання,

Це остання хлібина, остання...

Після неї голодная смерть.

Плаче й крає, мов соломину,

Пильно дивиться дітвора.

 

11 учень:

Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку.

Умирати вже вам пора.

Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука  тремтить,

Сиве око, - сліпе, не зряче,

Але серце його козаче

Бється рівно і хоче жить.

 

12 учень:

Стали кожному крихти в горлі,

Спазми в горлі

Немає слів.

А над хатою – клекіт орлів,

А на вигоні – трупи чорні

Там, де саваном сніг білів...

 

13 учень:

У селах поїли всіх котів, собак, ловили диких птахів, пацюків, їли бур’ян , клей з дерев, але це не врятувало.

Опухлі діти ходили вулицями сіл, по звалищах у пошуках чогось їстівного – і падали на землю мертвими.

 

 

Ведучий 1:

Страшним відлунням цієї епохи стають свідчення людей, які пережили голодомор 1932-1933 рр.

 

Відеофільм «Спогади очевидців»»

 

14 учень:

Бозю!

Що там у тебе в руці?!

Дай мені, Бозю, хоч соломинку...

Щоб не втонути в Голодній Ріці.

Бачиш, мій Бозю, я ще – дитинка.

Таж підрости хоч би трохи бодай.

Світу не бачив ще білого, Бозю.

Я – пташенятко, прибите в дорозі.

Хоч би одненьку пір’їночку дай.

Тато і мама – холодні мерці.

Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось!

Холодно, Бозю.

Сніг дуже білий,

Бозю, що там у тебе в руці?..

 

Відеофільм «Остання молитва»

 

Ведучий 2:

Давайте вшануємо пам’ять жертв Голодомору 32-33 років хвилиною мовчання.

(Запис дзвонів.)

 

«Лакримоза»

Ведучий 1:

Мільйони ні в чому не винних жертв, яких вже ніколи не повернеш, – це є наша пам,ять і водночас, застереження майбутнім поколінням всього людства.

 

Ведучий 2:

Ми мусимо пам*ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.

 

Ведучий 1:

Згадайте їх — вони  ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Вони  в землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

 

Голосно звучить «Лакримоза»

(Діти виходять з свічками)

 

(Пісня у виконанні К.Нікуліної «Свіча»)

 

Ведучий 2:

Сьогодні, коли від початку голодомору минає 80 років, ми сподіваємось, що це ніколи не повториться!

 

Ведучий 1:

Завтра, 23 листопада, о 16 годині, запаліть на вікні свою свічку, зігріваючи душі тих, кого в тридцять третьому не відспівували, не оплакували, не проводили, не поминали…

 

Лакримозу громко

Ведучий 2:

Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.

(звучить Скорик)

 

 

 

 

 

Брейн - ринг з народознавства

 

Ведучий: Шановні  педагоги сьогодні ми проведемо брейн-ринг під час якого кожен з вас матиме змогу продемонструвати свою компетентність з питання національної культури  і ерудованість, творчі здібності. Для цього вам слід об’єднатися у дві команди. за допомогою картки з цифрами (учасники дістають з кошика картки і розподіляються на дві команди).

Оцінювати виступи команд буде журі (запрошені класні керівники)

Правильна відповідь оцінюється одним балом.

Ведучий: Команди готові, починаємо наш брейн-ринг. Перше завдання – вам необхідно вигадати назву для ваших команд.

 

Конкурс І    Розминка

Ведучий: кожній команді пропонується 8 запитань, на які потрібно відповісти швидко і правильно. Команди відповідають по черзі. Якщо команда дає неправильну відповідь на запитання, право відповісти на нього надається команді суперників. Починаймо!

Запитання до команд:

1. Назвіть птаха, який є оберегом людської оселі. (лелека)

2. Що тільки жінкам одягають на голову? (хустка, очіпок)

3. Дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір’я. (віночок)

4. Типова для української кухні страва, що являє собою щипані, рвані чи різані шматочки тіста, зварені в окропі (галушки)

5. Висока кругла глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині (глечик)

6. У народу кажуть «Не плюй …   куди?    прийдеться води напитися» (криниця, колодязь)

7. Пісня, яку співають, заколисуючи дитину. (колисанка)

8. Назва рушничка для хлопчиків. (росяничок)

9. Назва рушничка для дівчаток. (веселинка)

10. Як називається споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, випікання хліба та варіння страв. (піч)

11.Предмети, наділені магічною силою, що оберігали від злих сил, лиха та горя. (обереги)

12. Назвіть герб України (тризубець)

13. Продекламуйте перші дві строчки Гімну України (Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля…)

14. Як називається спосіб нанесена фарби за допомогою різної дошки на тканину. (вибійка)

15. Він працює за допомогою вітру. (вітряк)

16. Іграшка, яка є оберегом та виготовлена із тканини і ниток без вузла. (лялька-мотанка)

 

Конкурс ІІ    Гра «Асоціація»

Ведучий: На Україні багато різних майстрів народно-ужиткового мистецтва. Спробуйте відгадати професію майстра із запропонованої  низки слів.

-          голка, нитки-муліне, п’яльця, узор-схема (вишивальниця)

-          олія, вода, глина, гончарний круг (гончар)

-          фарби, полотно, пензлик, мольберт (художниця)

-          нитки вовни та бавовни, рослинні фарби, станок ткацький (ткачиха)

-          дерев’яні дошки, олівець,  стіл, столярні інструменти (різьбяр)

-          залізо, вогонь, піч, молот (коваль)

 

Конкурс ІІІ Гра «Входження і оживлення картини»

Ведучий: Ознайомлюючи дітей з репродукціями картин художників України ми намагаємося навчити дітей відчувати картину,  відчувати і бачити красу  картини, виділяти характерні її особливості. Зараз вам пропонується пофантазувати та оживити картину, при цьому проявити свою творчість.

1.«Одягають вінок» К. Трутовський

2.«Мати» М.Івасюк

 

Конкурс ІV Гра «Склади цілу картинку»

 Ведучий: Вам пропонується скласти три цілих картинок, подумати, що їх об’єднує та назвати у якому проекті ми їх використовуємо в роботі з дітьми

1. «Гарбуз», «Сніданок», «Калина» (українські національні страви)
2. «Журавель і журавка», «Українська хата у соняшниках», «Свято юності» (національні символи України)
3.  

Конкурс V     Кросворд  «Мистецтво»

Ведучий: На екрані ви побачите кросворд на мистецьку тематику. Оцінюється правильність і швидкість його розв’язання.

1.      Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва із зображенням неживих предметів (посуду, овочів, фруктів, квітів тощо).

2.      Мирилка – жанр дитячого фольклору, який використовується для примирення дітей, що посварилися.

3.      Пісня – найпоширеніша форма народної і професійної вокальної музики, де поєднуються поетичні і музичні форми творчості.

4.      Витинанка – один із видів українського народного декоративного мистецтва, ажурно або силуетно вирізані ножицями з білого або кольорового паперу.

5.      Веснянка – хорова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на добрий урожай.

6.      Ткацтво – виготовлення сурових (необроблених) текстильних тканин на ткацькому верстаті шляхом їх взаємного переплетення.

7.      Писанкарство -  традиція у слов’янських народів розмальовувати яйця на Великдень.

8.      Живопис – вид образотворчого мистецтва, художнє відображення явищ реальної дійсності фарбами на будь-якій поверхності (полотно, дерево, скло, папір, стіна)

9.      Лозоплетіння – кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної дерев’яної сировини (лози, кори, молодої липи, берези тощо)

 

Конкурс VІ   «Відгадай мелодію»

Ведучий: Діти, як тільки почують звучання музики наспівують, пританцьовують. Педагоги знайомлять дітей з різними мелодіями. Вам пропонується прослухати фрагмент мелодії та назвати її.

-          колискова;

-          гімн України;

-          коломийка;

-          козацький марш;

-          дитяча;

-          весільна.

Ведучий:  Ось і добігає кінця наш брейн - ринг. Тож надаємо слово поважному журі для визначення переможця.

 

 

 

 

 

 

Сценарій лінійки до Дня Вишиванки

 

 

Звучить пісня «Кольорова пісенька»

 

Ведучий: Доброго дня шановні друзі! Ми раді зустрітися з вами на нашому святі.

 

Ведучий: В Україні сьогодні свято – День вишиванки. До цього дня і наша школа традиційно  одягнена по – святковому

 

Ведучий:

Україно, одінь вишиванку,

Пригадай, як колись було.

Ії гордо носило місто,

І пишалося кожне село.

 

Ведучий:

Україно, носи вишиванку,

В будні і свята носи.

Бо ніде не знайдеш більше в світі

Неповторної диво краси.

 

Ведучий:

Я рідний край та мову солов’їну
У вишивку свою вплела, в нитки.
Я прославляю рідну Україну,
Яскраві вишиваючи квітки.

Пісня «Я молюсь за Україну»

Ведучий:

       Вишивка – це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Прагнення прикрасити свій одяг, свій дім завжди було властиве людині. За допомогою вишивки звичайний шматок домотканого полотна перетворювався у витвір мистецтва.

 

Ведучий:  Напевне, нема в Україні дому, де б не було вишиваного рушника, чи серветки, чи сорочки. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління і свято зберігаються. Сьогодні у нас свято. Свято незвичайне. Це свято вишиванки.

 

Ведучий:  Ми впевнені, що в невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу буде і надалі розвиватися винятково важлива її частина – вишиванка, адже з нею пов'язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє, адже вишиванка - це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.                           

 

Ведучий: 

Є на вишиванці розмаїті квіти —
Це ж Україна наша перлами розшита.
Є на ній і гори, є на ній долини,
Все, що є найкраще на Вкраїні милій.

 

Ведучий: Слово надається директору школи _________________________

 

Ведучий:  Школа багата своїми традиціями, багата своїми творчими, талановитими дітьми.

 

Ведучий:  Сьогодні ми будемо вітами переможців та учасників  Всеукраїнських конкурсів

 

Ведучий:  Слово надається учителю української мови та літератури Скиби Тетяні Вікторівні

                                          (за окремим списком)

Ведучий:  Народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

Ведучий: Сьогодні багато хто з вас приєднався до щорічної акції «Одінь  вишиванку». 

Ведучий: Ми запрошуємо всіх, хто  сьогодні приєднався до акції «Одягни вишиванку»  до нашого  флешмобу «Діти України»

 

Звучить пісня «Діти України» всі діти в вишиванках

 виходять на середину лінійки

Ведучий: 

Мереживом виткане наше життя,
Душею свій час відчуваєш.
І буде настільки цікавим буття,
Які в нього нитки вплітаєш.
 

Ведучий: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишиванки

Ведучий: 

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

 

Ведучий: 

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На  вишиванках осявають путь.

 

Ведучий:  До нової зустрічі!

 

Ведучий:  Хай вам щастить!

 

(Звучить музика, діти розходяться)

 

 

Сценарій уроку під відкритим небом

«НЕ ЗАГАСИТИ ПАМ`ЯТІ ВОГОНЬ»

 

 

 

(Звучить мелодія Адажио, на фоні звучать слова)

 

Ведучий:

Шепоче степ… В тім шепоті лунає
До нас нащадків, наших предків заповіт.
Ми починали, будували, захищали,
Ви ж ­ пам’ятайте, розбудовуйте, живіть!

 

Ведучий:

Глумились орди зайд ­ прости їм, Боже, ­
Дощем весняним змиється той бруд.
Ти все ж стояв ­ козацькая сторожа,
Стояв і вистояв, наш батько ­ -  наш Бахмут.

 

Ведучий: Пам'ять … Вона нетлінна і вічна.

Вона дивиться на нас зі старих фотографій, сумних похоронок, листів з фронту, які зберігають донині діти, рідні, онуки і правнуки.

 

Ведучий: Пам'ять… Вона не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії великої народної перемоги над фашизмом.

 

Ведучий: Сьогодні по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. Це означає, що пам'ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній.

 

Ведучий: Так і ми сьогодні зібралися біля пам’ятника Воїнам визволителям Донбасу, біля пам’ятника, який споруджений у 1978 році на честь 35-річчя визволення нашого краю радянськими військами від німецько-фашистських загарбників.  

 

Ведучий: Цей пам’ятник також тим визволителям, тим героям, хто 6 червня 2014 року визволив наше місто від окупаційної влади так званої ДНР.

 

Ведучий: Війна… Страшна війна, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.

Ведучий: В жахіття війни було втягнуто 67 держав, 80% населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих  6 років. Вона пронеслася над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопила простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто  пропав безвісти. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

Ведучий: Ми надаємо слово почесній громадянці нашого міста, члену спілки ветеранів, поетесі Ставруловій Валентині Андріївні (привітання, вірш до Дня пам’яті та примирення)

 

Ведучий: Слово надається учителю історії Бахмутської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів№12 Івановій Людмилі Іванівні

 

 

Ведучий:Ми пишаємося нашими героїчними фронтовиками, земляками, які загинули або пропали безвісти в роки війни. Вони своїми подвигами дарують нам великий, мужній і святий приклад любові до Батьківщини, до рідної землі.

 

Ведучий:

Низько в скорботі знамена схиляєм,
Клятві священній навік присягаєм:
Іменем сина, що батька не знає,
Іменем жінки, що овдовіла,
Іменем матері, що посивіла,
Іменем пам'яті, іменем роду,
Іменем чесним,
Безсмертним -
Народу!

Ведучий:Вшануймо пам'ять тих, хто  загинув на полях Другої світової війни, а також фронтовиків і ветеранів війни, які не дожили до сьогоднішнього дня хвилиною мовчання.

(метроном )

 

Ведучий . День пам’яті та примирення - це лише часточка великої данини пошани полеглим і живим ветеранам, які своєю кров’ю відстояли нашу свободу. Мало залишилось учасників тих подій, але всі ми щиро вдячні їм.

 

Ведучий: 22 роки Незалежності Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир.
Але війна не обійшла нашу державу тепер.

Ведучий: Ще чотири роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.
Ще чотири роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні - Героям  Слава!», а тепер вони набули нового святого змісту.
 

Ведучий:Сьогодні у нас на Донбасі  йдуть військові дії, точаться бої,  вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої держави об’єднався проти російського агресора.

Ведучий:Наші воїни  намагаються протистояти терористам. На полі битви - захисники, мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це лікарі, які повертають поранених до життя, це - волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Ведучий:
Твоє життя безхмарне нині.
За це їм дякуй, пам’ятай:
Герої захистили Україну
Колись і зараз твій боронять край.

 

Ведучий:

Коли побачиш влітку в полі
Червону квітку — символ волі,
Згадай синів безстрашних України,
Що полягли на землях Батьківщини.
 

Ведучий :

Україна – мирна держава, українці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови.  Ми – єдина Україна! Ми знаємо, що ми єдині, що перемога буде за нами. 

 

Виходить дівчина із свічою і читає молитву

 

Отче наш!
Молимось до тебе за мир і спокій
Для нашої великої, єдиної родини
Дай нам Боже жити в любові до ближнього,
У повазі прав і свобод кожного,
Не розпалюючи непримиренності.
Царю небесний!
Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!
Вірю , в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!
Вірю, що ці слова зупинять темні сили.
Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла !

Господи! Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.
Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу,
Дай нам єдність, мир і спокій.
Господи, збережи Україну

 

Пісня «Не твоя війна»

Ведучий:            

Життя триває, сяє ясний день

І травень за вікном, красивий травень!

Із пам'яті тюльпанів і пісень,

І мирні ввечері цвітуть заграви,

І мирні зорі в мирній тишині,

І в серці мирний спокій мирних днів…

Хай завжди буде так на цій землі.

 

Ведучий: 

Вітаємо зі святом всіх вас щиро!
Живіть здорові в щасті і в теплі!
Бажаєм всім любові, щастя, миру
На нашій рідній і святій землі!
 
Ведучий: 

Хай пісня лине в синь небес крилато,
У мирне небо хай зліта салют!
День Перемоги – це найкраще свято!
І на землі хай в мирі всі живуть! 

 

 Ведучий: Ми всіх запрошуємо приєднатися до покладання квітів воїнам – захисникам рідної землі.

 

(Звучить «Лакримоза», покладають квіти)

 

Сценарій шкільного свята до Дня збройних сил України

 

 

Звучить музика, фанфари

 1-й  ведучий Добрий день, шановні  гості!

 

2-й  ведучий Сьогодні ми зібрались у цій залі, щоб привітати наших лицарів і захисників зі святом - Днем Збройних Сил України.

 

 1-й  ведучий 6 грудня -  є датою створення Української армії - армії незалежної  України

 

2-й  ведучий Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор свободи в нашій державі Україні.

Номер самодіяльності

1-й  ведучий

День Збройних сил України - це мужності й геройства свято.

І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає

Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину –

Рідну, вільну Україну

2-й  ведучий

Слово для привітання надається директору школи

 

1-й ведучий Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.

 

2-й  ведучий Тому святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами захищати свою землю. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть  юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

 

1-й  ведучий

Україна сьогодні – незалежна.

Українські збройні сили покликані охороняти незалежність рідної землі.

 

2-й  ведучий

Своїми вчинками та справами наші воїни продовжують традиції славних українськиї козаків, які стояли на сторожі нашої землі у далеку давнину

 

1-й  ведучий

Служити в українському війську, служити Україні – було справою честі і життя.

 

2-й  ведучий

Служити в козацькому війську вважалося в народі найпочеснішою справою. Українська армія по праву пишається своєю історією, своїми традиціями

 

1-й  ведучий

На наших військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Хай Бог береже Вас

 

Номер самодіяльності

 

2-й  ведучий

Сьогодні ми дійсно відчуваємо захист Збройних Сил України, тому що у нас,  на сході,  іде неоголошена війна, так звана АТО. Вже чимало українських сімей відчули жахливі наслідки війни, втративши своїх рідних і близьких.

 

 

1-й  ведучий

Ми всі розуміємо біль цих втрат і глибоко співчуваємо цим родинам. Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів майдану. Лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам’ять вічності

 

 2-й  ведучий

Тому  пропонуємо  хвилиною мовчання вшанувати тих, хто віддав своє життя за нас, щоб ми ходили до школи чи на роботу, за наше краще життя.

 

Хвилина мовчання

 

1-й  ведучий

Історія Української держави, і її Збройних Сил свідчить про те, що вони з честю виконують її. А народ відповідає на це любов'ю та пошаною.

 

2-й  ведучий

Сила та міць української держави - у єдності армії та народу, тому прийміть найщиріші вітання до Вашого професійного свята і й надалі своєю важливою справою нагадуйте всьому світові про те, що Україна у надійних руках

 

1-й  ведучий

Ми звертаємось  до солдатів та  офіцерів, які щодня щиро, вірою і правдою служать Українському народові. Сьогодні Ваше свято, бо українське військо сильне Вами

 

2-й  ведучий

Вітаємо з Днем Збройних Сил усіх, хто зі зброєю в руках стоїть на сторожі України. Ви стали спадкоємцями високої слави українського козацтва, героїв визвольних змагань і переможців фашизму

 

1-й  ведучий

Мужність і професіоналізм проявляються  українськими солдатами щодня, вони вже здобули повагу і вдячність у світі. Віримо, що Збройні Сили України і надалі з честю виконуватимуть свій обов'язок перед Вітчизною, надійно захищатимуть мир і спокій українського народу

 

Номер самодіяльності

 

2-й ведучий

Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажаємо Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття,надійного родинного тилу, богатирського здоров'я та звершення всіх ваших мрій і побажань

 

1-й ведучий

Прийміть від нас цей коровай як символ міцності нашої країни, символ багатства та достатку

Вручається коровай

 

       Номер самодіяльності

 

2-й ведучий: Шановні наші гості – захисники нашої землі ще раз вітаємо вас зі святом. Хай вам щастить!  Слава Україні!

 

         1-й ведучий: До нових зустрічей!!!