Методичні матеріали підготовки та проведення відкритого виховного заходу ,,Ти усіх святих святіша, ненько!”

Міністерство освіти і наки україни

Полтавський  ФАХОВИЙ  КОЛЕДЖ  ПІДПРИЄМНИЦТВА  І РЕСТОРАННОГО  БІЗНЕСУ

цикл природничо-математичних дисциплін

 

 

 

 

Методичні   матеріали

Підготовки  та  проведення   відкритого

виховного заходу ,,ТИ УСІХ СВЯТИХ СВЯТІША, НЕНЬКО!”

 

 

 

Полтава - 2023

Методичні   матеріали підготовки  та  проведення   відкритого

виховного заходу ,,Ти усіх святих святіша, ненько!”

 

 

 

 

 

                                Укладач : Олена ДЕНИСЮК – класний керівник 

                                                                                          групи ПТБ 1/нс - 2022                                                                                                                                                                               

                                                                                      

                                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Розглянуто і затверджено

                                                           на засіданні циклової комісії

                                                         природничо–математичних    

                            дисциплін

                                           Протокол № _____

                                                     від" __"________20____р

                                                    Голова циклової комісії:

                                                                      _____________ Валерій СОЛОВЕЙ

 

Мета виховна: Формувати у студентів уявлення про призначення жінки (жінка-матір, берегиня домашнього вогнища, родинних традицій, джерело ніжності, любові і краси).

Мета навчальна: Розширити та поглибити знання студентів про значення матері в житті людини, формувати у дітей культуру почуттів, виховувати повагу та любов до неньки, шанобливе ставлення до неї, виховувати любов до матері та Батьківщини, прищеплювати любов, повагу та вдячність до старшого покоління.

(Святково прибраний зал).

Весняний день прозоро-голубий,

Навколо пахне ніжно-білим цвітом,

Під вікнами туркочуть голуби,

Щебечуть на подвір'ї жваві діти.

 

Душа чутлива, мов ота струна,

До барв весняних, запахів і звуків,

Так може чарувати лиш весна

Після холодних місяців розлуки!

 

В травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакитті пташиний спів, коли травами і квітами замайорить земля, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День матері.

Часто весну порівнюють з примхливою та гордовитою, але одночасно красивою та ніжною жінкою.

Вимоглива і одночасно добра і ласкава, стійка і ранима, небесна і земна, весела і сумна,така хоробра і така тендітна, щедра душею, сильна духом, твоя краса вселяє віру в те, що світ буде врятований, ти зіткана з протилежностей, ти – найдорожче, що є в житті дітей… - це вона радіє нашим здобуткам і сумує коли нам щось не вдається.

Красива жінка… ніжна, чарівна…

Така омріяна, оспівана піснями.

Вона весела, сильна і слабка,

Свята… хоч інколи із грішними думками.

 

Комусь донька… знайома… чи сестра

Для когось подруга вона… або кохана…

Хтось їй шепоче лагідно - "Моя"…

А хтось так ніжно називає її "Мама"…

 

Вона щаслива, радісна, сумна…

Така нестримна, вічна… і п’янка,

…А інколи й лютіша за морози…

Закохана, як ангел в небеса,

 

І Богом послана на землю, щоб любити…

В ній оберіг… в ній ласка і краса…

Її не кожен в силі зрозуміти…

Красива жінка… ніжна, чарівна…

 

Донька, знайома, подруга… і мама

У ній сплелися різні імена…

Вона одна така…з ребра Адама…

                                          Катерина Рабчун-Мосійчук

Мама, матуся, мамочка, матінка, неня, ненька… які надлюдські глибини скарбів містить це слово в собі, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найдобріша, найгарніша, наймиліша.

Ще в сиву давнину люди вірили, що існують сили які охороняють родинне вогнище, від яких залежить спокій та достаток в оселі. Такою хранителькою домашнього вогнища була богиня-Берегиня,  та, яка охороняє оселю, оберігає від напасті та лиха. Ми знаємо її! Прокидаючись вранці, ми наспіх споживаємо страву, приготовлену її руками і біжимо на навчання, забуваючи її поцілувати. Засинаючи, бачимо перед собою її лагідні очі, забуваючи іноді сказати слова любові та навіть лагідне "добраніч". Ми знаємо її – ту Берегиню, яка нічого не вимагає, а сама задля нас жертвує всім. Ім'я цієї богині – Мати!

Вертаючись з віддалених країв,

Після тривожних мандрів і розлуки

Цілуймо руки наших матерів,

Натруджені й ласкаві рідні руки!

 

Ніщо не вічне – вічні матері!

Уже й тоді, як нікому стрічати,

Допоки сонце сяє нам вгорі –

У кожного живе у серці мати !

"МАМО" – перше і святе слово, мовлене устами янголятка, осяє домівку, як дар Божий! Це мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас і в наших дітях і онуках, в усьому нашому роді і береже нас та благословляє на добрі справи, а в найважчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово – як остання надія на порятунок: "Мамо!"

 

Велике і прекрасне слово "Мати"!

Від неї все на світі! Навіть світ…

Ой як їй легко на руках тримати

Дитину, як найвищий заповіт…

 

Вона – мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колискова,

Як доля і правда свята…

 

Слово "мама" росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітають квіти, як тихо грає веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

І так же тихо воно приходить на вуста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і сонячним зайчиком, пелюсткою квітки і радістю першого тепла, лагідним дотиком і вечірньою молитвою.

 

Величезну роль у вихованні дітей відіграє рідна матір. Саме від неї залежить релігійне виховання дитини і саме мати прищеплює любов до рідної землі. Історія України дуже жорстока і кривава. Було і є чимало таких моментів, що здавалося, українська нація може зникнути з лиця землі. Але не менше ця земля славиться національними героями, яким ми завдячуємо своєю свободою і незалежністю. У вихованні справжніх патріотів велика роль відводиться матері, яка завжди боролася за духовність своїх дітей, щоб вони були свідомими українцями, пам'ятали про свою національну спадщину і походження та виростали гідними слави своїх пращурів. Довга і мінлива дорога людської долі, на ній зустрічаються і радощі й невдачі. Але звідусіль людині незгасимим вогником світить мамине вікно. І кожен із нас спішить на мамин поріг, до тієї, котра безмежно любить, чекає і вірить в нас, своїм гарячим серцем вселяє надію, робить нас добрішими розбиваючи кригу зла і біди.

Шануйте матерів

Шануйте матерів, святих Господніх дочок,

Бо їхні сльози – як густа роса –

З очей котилися повільно опівночі,

Нам кроплячи дорогу в небеса.

Щоб ми не дихали гріховним пилом світу

І не сліпив нам очі промінь зла,

Щоб ми могли протистояти вітру –

 

Молитвою нас мати берегла.

Щоб багатіли ми душею, а не грішми,

Ціну любові знали у житті…

Але розмови всі облишмо,

 

А пошукаєм почуття святі.

Ніхто з людей не любить так, як мати,

Ніхто не пробачає, як вона.

Їй перед Богом ще за нас відповідати,

 

А ми й не бачили, що в косах –

Сивина…

Що руки погрубіли від роботи,

Що зморшки впали на ясне чоло…

 

Але не зменшились душі її щедроти

І серце таке ж юне, як було.

Всі наші долі нею пережиті,

Їй біль дітей – немовби власний біль.

 

Її повчання – як волошки в житі,

А наш характер – як надутий джміль.

Її пісні, немов вечірні зорі,

Мережили нам безтурботні сни.

 

І коли снігом замело надворі,

Була нам мати квіткою весни.

Тож хай не в’яне материнська доля,

Хай не змовкає пісня на вустах.

 

Шануйте матерів – це Божа воля,

Вони ж свої нам віддали літа.

Немає матерів в нас одиноких,

Буває, діти залишають їх…

 

О, дай синівської нам, Господи, любові!

Дай слів прощення і подяки слів!

Щоб ми в житті завжди були готові

До ніг припасти матерів…

                           Лариса Козенюк

Сьогодні ми теплими словами згадуємо наших любих матусь. Любіть та шануйте їх, адже мама – найсвятіша людина в вашому житті, яка буде з вами в радості і горі, обов'язково привітайте їх завтра.

Хай доля дарує  лиш радісні дні,

Щасливі миттєвості, здійснення мрій.

Дорогу встеляють, хай квіти рясні,

 

Щоб впевнено з успіхом йшли Ви по ній.

Краси і наснаги, здоров'я без ліку

Та довгого-довгого, щедрого віку!

 

За все, що маю, дякую тобі,

За все, що маю і що буду мати…

Хай повниться життя щастям та коханням, бережіть родинне вогнище, ростіть і виховуйте прекрасних синів і дочок України. Хай ніколи не втомлюються ваші працьовиті руки, а серця завжди чують поклик творчого пошуку, світлих сонячних, щедрих днів на добро і вдачу, міцного здоров'я, миру і злагоди вам на довгі роки життя!

Зі святом – Днем Матері!