Сценарій проведення випускного свята «Одинадцять незабутніх років»

 

 

Капітанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

«Одинадцять незабутніх років»

 

 

                                                                         Підготували та провели

                                                                         класний керівник 11 класу

                                                                         Фінів Юрій Іванович,

                                                педагог-організатор

                                                                        Фініва Світлана Владиславівна,

                                                                        заступник з виховної роботи,

                                                                         Безвіконна Наталія Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Фанфари)

Ведуча.

В шкільній оселі свят завжди багато, 

Де музика лунає, чути спів,

Але у нас сьогодні надзвичайне свято –

Ми проводжаємо своїх випускників!
Ведучий.  

Тепер належить їм майбутнє України

І їм долати сходинки життя.

Вони – надія наша, наша зміна,

Вони – це наше світле майбуття!

Ведуча.

Вітайте тих, в чиїх очах горить бажання досягти більшого, чия душа світиться молодечим запалом, а мрії прагнуть змінити цей світ, дати йому більше світла, тепла, гармонії, простору та миру!

(Вихід випускників)

Ведуча. Неповторний і харизматичний Саша Кукуяка та сумлінна і щира - Ангеліна Безвіконна.

Ведучий. Приваблива і неперевершена – Настя Казанова та сильний і хоробрий Діма Шаповал.

Ведуча. Тактовний і зосереджений - Женя Лисенко та запальна і радісна – Віка Нікітіна.

Ведучий. Мрійлива і врівноважена – Яна Махиня, веселий і тактовний – Влад Ликов та завзята і емоційна – Аня Безуса.

Ведуча. Спортивний і добрий - Даніїл Снісаренко  та трудолюбива і відповідальна Ангеліна Ісакова.

Ведучий. Творча і відкрита Настя Дуднік та романтичний і красивий Віктор Себенков.

Ведуча. Впевнений і цілеспрямований - Андрій Негода та креативна і ініціативна - Віка Желєзнякова.

Ведучий. Спокійна і добра – Даша Чарна, товариський і миролюбивий – Артем Садовсь кий

Ведуча. Розсудлива і позитивна - Даша Степова і звичайно їх незамінний строгий, але справедливий – класний керівник Юрій Іванович Фінів.

Ведучий. Гляньте на них, молодих і завзятих,
Мрії над ними витають крилаті,

Гарні, стрункі, красиві…

Найкращі, найстрункіші, найкрасивіші –

Це вони, наші випускники!

             Вітайте гучними оплесками випускників 2022року!

Ведуча. Дозвольте ж розпочати наш святковий випускний вечір – неповторне свято юності.

Ведучий. Крилатий вітер розвиває стяг –

Блакить із золотом на нім переплелися,

Наш прапор майорить неначе птах:

Народ не вмер й нікому не скорився.

Ведуча. Слава нашій Україні!

Невмируща слава.

Стійте, в цю хвилину

Лине гімн держави.

Ведучий. Школо! До підняття державного прапора України стояти струнко. Право піднести прапор надається Олександру Кукуяці та Ангеліні Безвіконній.

(Гімн України)

Ведуча. Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години…

Ведучий. Для зачитання наказу про вручення свідоцтв про повну загальну освіту запрошуються вельмишановні директор закладу Людмила Григорівна Овчаренко та заступник директора школи з навчально-виховної роботи Катерина Іванівна Федоренко.

(Вручення документів, привітання директора)

Ведуча.

В нашій дружній родині,

Що школою зветься

Присутні гості ,

Бо так здавна ведеться

Ведучий.

Ми їх бачити раді

На нашому святі,

Бо на теплі слова наші гості багаті

Ведуча. До слова запрошується староста селища Володимир Миколайович Ганоль.

Виступ гостей

Ведучий. Школа позаду... Останні слова… Вручили вже всім документи. Це перші життєві дорослі права – спішили ж бо всі виростати.

Ведуча. Ми знаємо, що сьогодні ваші серця, любі випускники, переповнені хвилюванням перед майбутнім, перед новим життям. І прощаючись з школою пам’ятайте:

                        Найблагодатніша справа – служіння добру і правді;

  Найсвятіші поняття – мама, отчий дім, Батьківщина;
                 Найвірніша дорога – дорога чесної праці;
  Найзначиміша справа – та, яку ти сам вибрав і якій відданий;

             Наймужніший вчинок – визнання власних помилок;
  Найміцніша життєва опора – знання.

(Виходять випускники)

Випускник 1: Справді кажуть:  «Життя прожить – не поле перейти!».

Випускник 2: Життя? Та це – як шкільний твір: думок багато, а часу обмаль. Класне було б життя, якби можна було застосувати до нього фотошоп: видалити сумне, домалювати радість, обрізати проблеми, замазати самотність, уставити щастя і кохання зробити яскравішим.

Випускник1: Життя – як супермаркет: бери що хочеш, але не забувай – за все доведеться платити.

Випускник2:Життя – це не зебра з чорних та білих смуг, а шахова дошка, де все залежить від твого ходу.

Випускник 1: Щастя – це затишний будиночок, смачна вечеря і поруч людина, яка знає, скільки цукру тобі покласти в чай!

Випускник 2: Мій дідусь завжди говорить: «Щоб підкови приносили щастя, їх треба прибити до копит і працювати, працювати, працювати…».

Випускник 1: Чим більше дрібниць ти вважаєш щастям, тим більше ти щасливий – це ж так просто!

Випускник 2: Щасливі очі прикрашають краще за будь–який макіяж.

(Пісня випускник)

Випускник 1: А ми продовжуємо. І на часі – погода.

Випускник 2: На вимогу випускників українським гідрометцентром був складений особливий прогноз погоди на наступний навчальний рік у нашій школі. Тож яка метеорологічна ситуація передбачається та до чого слід готуватись слухайте далі.

Випускник 1:  З першого вересня у центральній області школи очікується приплив нового циклону. Атмосферу помітно пожвавить та освіжить легенький вітерець у вигляді учнів що перейшли з молодших класів до середньої ланки.

Випускник 2: У східних областях стовпчик термометру не перевищуватиме норму адже тут знають, яке місце ртуті в періодичній системі, які ії властивості та що з нею робити у разі надзвичайної ситуації.

Випускник 1: На півночі буде спекотно. Подекуди від розваг, подекуди від нормативів. А в районі бібліотеки спостерігатиметься той самий циклон, що був і у центральних областях.

Випускник 2: На південному заході очікуються дощі з чисел та фарб та незабаром хмари відступлять і буде сонце адже знання це світло.

Випускник 1: І на завершення прогноз погоди у столиці себто кабінет директора. Тут як завжди. Клімат сприятливий для плідної роботи та нових звершень. Опадів не передбачається.

Випускник 2: На цьому все. Дякуємо за увагу! З вами були ми – _______________________________________________________________!

Випускник 1: До нових зустрічей!

Випускник 3: Як на мене то доволі гарний прогноз! Звісно, адже в нашій школі працюють фахові вчителі! І нашим випускникам надзвичайно приємно бачити їх обличчя у цьому залі! Кажуть, що від лікарів та вчителів ми завжди очікуємо дива, але коли воно дійсно відбувається то ніхто чомусь не дивується.

Випускник 4:На перший погляд справді ну що тут такого випустили черговий клас, але важко збагнути та усвідомити скільки сил вони витратили на те аби вони сьогодні побачити наших випускників такими які вони є!

Випускник 5: Шановні наші любі, вчителі! Всі ці одинадцять років ви допомагали нам у створенні прекрасного серіалу про наші шкільні роки. В ньому розповідь про наше дитинство, успіхи, поразки, справжніх друзів, перше кохання… Цей фільм ми назвали «Одинадцять незабутніх років». І сьогодні ми хочемо сказати що ви – це «Кращий продюсерський центр»!

(Квіти вчителя)

(Флешмоб з барабанами)

Випускник: Росте людина. Її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті.

Випускник:    Багато людей ще пам’ятає наших випускників маленькими, дехто й  досі вважає їх такими.

Випускник:   Самі випускники вважають, звісно, інакше. Та й хіба можна повірити, дивлячись на цих богатирів і красунь, що вони колись були маленькими.

Випускник:  Але ж були. І сьогодні ми хочемо, щоб згадали ви і перші літери букваря, перші слова на дошці, мелодійний дзвінок, що кликав на урок, і повернулися на мить у Дитинство.

Випускник:  Шановні випускники, а ви пам’ятаєте 1 вересня 2011року? Одягнену новеньку  шкільну форму, величезні букети квітів із-за яких вас не було помітно. Ви вперше переступили поріг школи.

Випускник:  І зустріла вас  вчителька-  Галина Павлівна Дідур, з якою ви робили перше в своєму житті відкриття. Вона заспокоїла нас: комусь витерла сльози, комусь поправила бантик, але серед усіх саме мене взяла за руку і повела до класу.
Випускник:-Ти все плутаєш! За руку вона взяла мене!
Випускник:-Та що ви! Це ж була я! Саме мене вона взяла за руку.
Разом: Вона взяла нас за руку і повела в клас.

Випускник:  А скільки було у неї рук?

Випускник:  - Не знаю! Але встигала вона все: пожаліти, й посварити і гачки писать навчити. Саме вона, наша  перша вчителька відкрила  світ і подарувала свою любов і душевне тепло.    

(Виступ першої вчительки)

(Танець Безвіконна, Кукуяка)

Ведуча. Цікаво, як вважає Юрій Іванович? «Батьки випускників мабуть з радістю зітруть номер телефону класного керівника дитини з телефонної книги і полегшено зітхнуть, адже коли на дисплеї з’являється його номер, в голові буревієм пролітають тисячі думок про причину дзвінка?»
Ведучий. Так, Анастасіє, безперечно. Адже класний керівник просто так телефонувати не буде. Але і видаляти номер телефону не варто, адже тепер батьки матимуть змогу зателефонувати, щоб поділитися успіхами.

Ведуча. Як свідчить архів школи відповідальність за формування особистості, за якість навчання та виховання разом з батьками розділив класний керівник

Ведучий. Отож, естафету вітань передаємо  Юрій Івановичу, який  був другом, адвокатом, психотерапевтом, і справжнім бойовим  командиром для наших випускників.

 Ведуча: А ви Випускники востаннє спробуйте прислухатись та запам’ятати напутні слова вашого турботливого, надійного, мудрого і сучасного наставника.

(Пісня сюрприз)

Випускник: Тато і мама! Чи є в світі тепліші слова? Ні! Батьки ведуть нас в життя, і така вже, бачте, доля, і такий вже розумний лелека, що порозносив нас саме нашим мамі і татові.

Випускник: Я дуже поважаю батьків – вони взагалі герої, закінчили школу без Гугла і Вікіпедії, Фейсбука, Тік-тока!

Випускник: Вони ходили до бібліотеки !!! Ганяли на велосипедах!

Випускник: Вони в дитинстві грали в сніжки, каталися на санках,

Випускник: А влітку ходили в походи і співали пісні біля багаття!

Випускник: Вони якось виросли без серіалу “Школа”!

Випускник: Це фантастика! І навіть спілкувалися живцем, а не в Інстаграмі!

Випускник: Наші батьки – це наша любов, наша підтримка і допомога у всьому, вони для нас приклад і наша гордість!

Випускник: Але ж погодьтеся зі мною: “Спочатку всі батьки вчать нас ходити і говорити…а потім хочуть, щоб ми сиділи і мовчали”.

Випускник: Та воно то й так. Роби, як мама каже...                      

(мелодія)

Випускник (донька): Розкажи мені, мамо, про юність. Вона ж вічно в душі? Чи не так?

Мама: З віком, доню, приходить лиш мудрість. Роки зупинити не зможеш ніяк.

Випускник (син): Розкажи мені, тату, про друзів. Їм можна в житті довірять.

Тато: Вірні друзі пізнаються в тузі, будь розумний і вмій їм прощать. 

Випускник(донька):Розкажи мені, мамо, про долю чи людині підвладна вона?

Мама :Наша доля, моя доню, як море той пливе лиш, хто має човна.

Випускник(син): Розкажи мені, тату, про серце. Чом страждає найбільше від слів.

Тато: У житті все пізнати прийдеться, головне, щоб любити умів.

Випускник (донька:Розкажи мені, мамо, про роки для батьків чом не вічні вони?

Мама: Роки, доню, не згаснуть до поки, матерів пам’ятають і доньки й сини.

(Пісня Ликової)

Ведучий. Любов батьків наскільки сильна, що серце б’ється від болю

(Флешмоб батьків і дітей)

Ведуча. Моя Батьківщина — вродлива країна. Це місце, де нас люблять та на нас чекають. Любов до Батьківщини, до України, неусвідомлено завжди живе в серці кожного з нас. І проявляється вона і в гірку, і в радісну для країни годину.

Ведучий. Багато випробувань випало на долю нашої рідної України. Але завдяки патріотизму та відданості нашого народу, я впевнений, всі негаразди залишаться позаду.

Ведуча. На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося - її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов їна
І чути співочі дівчат голоси, -
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, на плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!

Ведучий. Неодмінним успіхом нашої держави є міцна родинна. Сім’я — це найдорожче, що  є в цьому житті. Це набагато більше, ніж просто частина суспільства або коло близьких родичів, що проживають разом. Коли я чую або вимовляю це слово, у свідомості відразу з’являються картини затишної вітальні. Відчуваю всю теплоту і радість від спілкування з родиною.

Ведуча. У сім’ї кожен з нас вчиться жити, тут нам викладаються найцінніші уроки: що потрібно вміти відрізняти добро від зла, поступатися, допомагати, прощати, приймати іншу людину такою, якою вона є, поважати старших і захищати тих, хто слабший за тебе. Не навчившись цьому, ми не зможемо правильно спілкуватися — з суспільством, яке нас оточує.

Ведучий. Благословенною будь родина!

Що може бути кращим в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Випускник: 

Спасибі вам, мої батьки

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї

І за турботу щогодинну.

За вашу відданість святу,

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту

Ми вдячні вам за все на світі.

Випускник:

Якби зібрати всі слова земні

Ми вибрали б прості і не високі:

Щоб мами роки квітами цвіли

Щоб не були в житті ви одинокі.

 Випускник:

Хай не спішать літа на ваш поріг

Хай повсякчас здоров’я прибуває

Ми ніжно любим вас і від душі

Всього найкращого бажаєм.

(Пісня батькам)

Випускник: Випускний! 11 років ми чекали його рахуючи спочатку роки, потім місяці та дні.

Випускник: 11 років нам нагадували, що справжнє життя там, попереду, а ми лише готуємось до нього.

Випускник: 11 років нам обіцяли 100 доріг. Але лише багато років потому ми зможемо зрозуміти, що це був дійсно поворотний момент.

Випускник:До цього наші батьки водили нас до школи за руку і передавали вчителям. А сьогодні вперше відпустили і сказали: «Йди, куди тобі підказує серце. Ось твої 100 доріг».

Випускник:До цього часу нам розписували кожну годину: українська, англїйська, алгебра, фізика, хімія… і так безкінечно.

Випускник:З цього дня розклад дивиться на нас чистим аркушем.

І хочеш-не хочеш, а потрібно брати ручку  і самим заповнювати свій розклад, а значить і життя.

Випускник:До цього моменту нас вчили життю, а тепер вирішили подивитися, на що ми здатні.

Випускник:100 доріг перетворяться в одну.

А життя безжалісно змушує робити цей вибір.

І випускний вечір – це нагадування: все,  дитинство закінчилось і починається доросле життя.

І це життя буде випробовувати нас.

Випускник:Ми мріяли про те, що буде потім, про самостійність і незалежність.

Випускник: Ми в думках приміряли майбутні сукні і костюми.

Випускник:Ми закохувалися навічно, захоплювалися назавжди,  ми заводили друзів на все життя.

Випускник:Ми весь час були разом.

Тепер розійдемося у різні сторони. Чи витримає дружба? Чи не згасне любов? Чи не  розійдемося ми назавжди?

Випускник:Ні, ніколи такого не може бути! І в цьому ми даємо собі  обіцянку! Школа. Невже вона оживе без нас? Невже, все так же по розкладу буде дзвеніти дзвінок, списуватися на дошці крейда, все так же будуть заповнюватися зошити і щоденники?

А ми? Де будемо ми?.. Неможливо передбачити.

Випускник: Ось казка про школу підійшла до кінця. Дописано розділи, переглянуто сни. Вже не сподіваючись на чужі підказки, життєві завдання розв’яжете ви.

Випускник: Легенди, славою повиті. Складуть про вас чи не про вас.  Ми в долі школи – тільки миті, ті миті, що складають час.

Випускник: Ідуть роки, летять хвилини біжить нестримно дикий час. Та весь цей вечір, безсумнівно не згасне в пам’яті у нас.

Випускник: Веселий сміх чи сум незримий – минув шкільний останній рік. І розуміти якось дивно, що ти сьогодні – випускник.

Випускник: Чудовий бал і вальс останній, а далі – самостійний крок і хоч прощатись так печально – чекає інший нас урок.

Випускник:І всюди пахнуть різні квіти а поруч рідні, вчителі... Та взавтра ми уже не діти і точно вже не школярі.

Випускник: Сьогодні нам сміються зорі і сонце теж для нас зійде. Іти в життя ми вже готові, тож хай нас щастя поведе!

(Вальс випускників)

Ведуча. Ось і завершується урочиста частина вашого випускного вечора. Ви, випускники 2021 року, нарешті вивели свою шкільну формулу успіху і  покидаєте стіни рідної школи, взявши із собою часточки нашої душі.

Ведучий. Дорогі друзі! Любіть свій край, чесно і високо несіть горде наймення людини. Не забувайте, що ви – випускники Капітанівської школи , що ви вчилися для того, щоб розум і серце віддати людям.

Ведуча. Хай чистим полотном стеляться ваші життєві шляхи. Пам’ятайте, що справжні скарби – скарби вашої душі: Доброта, Щирість та Совість.

Ведучі разом! Благословенної дороги!