МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ ТА КЛАСОВОДАМ У РОБОТІ З БАТЬКАМИ ( з досвіду роботи)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ ТА КЛАСОВОДАМ

 У РОБОТІ З БАТЬКАМИ

Узагальнила вчитель-методист початкових класів

                                                     Цвинда Зінаіда Іванівна

Затверджено педагогічною радою КЗШ І-ІІІ ступенів № 94

Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, гуманного вчителя. І цей вчитель користуючись новітніми методами навчання, маючи міцну матеріальну базу у школі, класі, маючи досвід роботи, вчитель, який підлягає всіляким видам контролю з боку адміністрації школи, районних, обласних, республіканських органів освіти забезпечить цій дитині належне виховання. Та як виявляється, цього дуже мало. Лише за умов спільної, узгодженої діяльності вчителів і батьків можна домогтися успіхів у виховній і навчальній роботі.

Оскільки значна кількість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки і почуття громадянської відповідальності за належне виховання своїх дітей, (особливо в нашому районі)  класний керівник має бути, з одного боку, сполучною ланкою між школою та сім'єю, а з іншого — організатором підвищення педагогічної культури батьків.

Ефективність виховання дитини в значній мірі  залежить від того, наскільки тісно взаємодіють школа і сім'я. І яку б роботу в цьому питанні не проводили всі контролюючі органи (Світлана Василівна розуміє про що я говорю), які б плани і заходи не будували наші шановні завучі під керівництвом директора, вибачте, але провідну роль в організації співпраці школи і родини відіграють класоводи та класні керівники. Саме від їх роботи залежить те, наскільки сім'ї розуміють політику, що проводиться школою по відношенню до виховання, навчання дітей, і беруть участь в її реалізації. При цьому сім'я повинна розглядатися як головний замовник і союзник у вихованні дітей, а об'єднання зусиль батьків і педагогів створить сприятливі умови для розвитку дитини. 

Слайд 2. В основі співпраці і взаємодії сім'ї, класовода та класного керівника повинні лежати принципи взаємної довіри і поваги, підтримки і допомоги, терпіння і терпимості по відношенню один до одного. 

Значне місце в системі роботи класовода та класного керівника з батьками учнів відводиться психолого-педагогічній освіті. Накопичення психолого-педагогічних знань батьків має бути тісно пов'язане з розвитком їх педагогічного мислення, практичних умінь і навичок у галузі виховання.

І перше, що ми робимо набравши черговий перший клас – це організовуємо обов’язкову зустріч з психологом нашої школи. Я не умру від скромності, коли скажу, що саме паралель наших класів запровадила такі зустрічі, що наразі стали традиційними у нашій школі. Це один із дієвих кроків, який ми робимо на зближення і подальшу взаємодію у спільній роботі з батьками по вихованню і навчанню їхніх же дітей.

І ще одна важлива дія, яку застосовую особисто я у роботі з батьками: на самих перших класних батьківських зборах я читаю їм  Закон України «Про освіту» і наголошую на  с.59, в якій  говориться що:

1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. 

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Не на школу, не на вчителя, не на інші позашкільні дитячі установи та організації, а саме на батьків покладається така відповідальність.

Виконуючи рішення попередньої педагогічної ради у підготовці  питання «Методичні рекомендації класним керівникам і класоводам по роботі з батьками» на нинішнє засідання наша творча група ознайомилася із досвідом роботи  колег нашої школи, серед них Крива Євгенія Олексіївна, Ковригіна Наталія Євгенівна, Горобець Валентина Федорівна, Базилевська Катерина Валеріївна, Зуріліна Людмила Володимирівна, Пєлих Тетяна Леонідівна, Антонюк Ірина Василівна, Комісарова Катерина Володимирівна, і я, кохана, Цвинда Зінаіда Іванівна.

Досвід роботи цих педагогів цінний, методи роботи - дієві, засоби роботи - найрізноманітніші, види роботи – цікаві, змістовні, відповідають проблемам сьогодення у вихованні патріотизму, доброти, телорантності і що саме цінне – направлені на співпрацю школи, вчителів, батьків, дітей. Говорити про досвід роботи кожної з них, займе багато часу. Було б доцільніше видати збірку розробок заходів з досвіду роботи з батьками названих педагогів.

Але це ні в якому разі не доводить, що не названі класоводи та класні керівники не проводять такої роботи.

Слайд 3. У роботі з батьками нашої школи класоводи та класні керівники  використовують такі форми роботи. Це індивідуальна, групова і колективна робота, що є

традиційними формами роботи з батьками.

І. Індивідуальні форми:
- відвідування сім'ї;
- запрошення батьків до школи;
- індивідуальна педагогічна бесіда;
- індивідуальна педагогічна допомога;
- листування з батьками;
- дні відкритих дверей.

ІІ. Групові:
- зібрання батьківського активу класу і школи;
- групові бесіди;

- групові консультації;
- батьківські консиліуми;

- батьківські практикуми;

- батьківські всеобучі.
ІІІ. Колективні: (наша група виходила з того, що було подано для аналізу)
-  лекції і бесіди;
-   науково-практичні конференції;
-  дні відкритих дверей;
-  вечори питань і відповідей;
- загальношкільні та класні батьківські збори;
- збори-концерти;
- н/в (а доцільно було б) конференції з обміну досвідом виховання;
- диспути;
-  педагогічні колегіуми;
- н/в зустрічі «за круглим столом»;
- педагогічний всеобуч;
- н/в усні журнали.

Слайд 4. Форми здійснюються традиційними методами та прийоми роботи з батьками:

- спостереження;
- бесіди; 
- анкетування; 
- учнівські твори-роздуми

Але існують інноваційні форми роботи з батьками, які не так широко застосовуються класоводами і класними керівниками у роботі з батьками.

Слайд 5. Ми пропонуємо інноваційні форми роботи з батьками:

- педагогічний десант (виступ педагогів в організаціях, де працюють батьки); Обговорюючи цей вид роботи з батьками Сергій Миколайович визнав його не дієвим і неприйнятним у нашій школі.

По-перше, як  зазначив директор, виникнуть перепони виробничого характеру на підприємствах;

По –друге, не прибавить рейтингу школі, якщо педагоги прийдуть зі скаргами, що батьки не виконують своїх обов’язків по вихованню та навчанню дитини.

А коли все ж таки підійти до цього питання з іншого боку: на разі у нас є переможці олімпіад з високими результатами. Чому не підготувати подяку батькам і не вручити її у цеху чи бригаді, на робочому місті, при колегах по роботі, при маленькому цеховому керівництві – батькам приємно, крім того – піднімається рейтинг батьків в очах їхнього керівництва, налагоджується зв'язок школи і підприємства, батьки відчують, що школа цінує працю батьків в усіх її проявах. Я думаю, що все ж над цим видом роботи слід поміркувати глибше.
- дерево родоводу (зустрічі поколінь, вивчення історії родин СШ 94)
- у сімейному колі (індивідуальна допомога родинам, організація зустрічей із лікарями, юристами, психологами);
- родинний міст (збори дітей, батьків, членів родини, організація екскурсій, турпоходів, розважальних заходів);
- день добрих справ (спільна трудова діяльність вчителів та батьків, дітей); 

Сергій Миколайович був ініціатором такої доброї справи і ніхто із її учасників не переломився. Але треба подумати, як залучити батьків до цієї ж роботи – прибрати парк. Можливо почати з батьківського комітету школи? Тому що, батьки в комітеті школи самі свідомі, адекватні, нормальні люди, тим більше, що Сергій Миколайович так уміє переконувати, що мало хто йому зможе відмовити. А потім братися за якісь інші справи.
-  класна сімейна скринька (добірка матеріалів з позитивним досвідом родинного виховання, поділ досвідом на класних зборах про методи подолання проблем виховання у сім'ї); 
- батьківський хелпінг, або дні довіри (у визначені дні батьки-лікарі, батьки-юристи і т.д. проводять консультації для бажаючих); 
- народні світлиці (спільне проведення традиційних святкувань); 
- батьківські педагогічні ринги (спільне розв'язання педагогічних задач);

• громадські  огляди знань з певних предметів;

 По кожному виду пропонованої роботи необхідно виробити план, інструкції, прийоми – щоб ці форми роботи не залишилися лише на папері.

Слайд 6. Хочеться наголосити, що досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра, що робить кожний класовод початкових класів. Класний керівник та класовод має змогу ознайомитися із соціально-економічними умовами виховання дитини в сім'ї, відчути і зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради батькам щодо створення сприятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати батьків про його успішність і поведінку.

Слайд 7. Такий вище згадуваний вид роботи з батьками, як батьківські збори і класні і загальношкільні у нас проводяться згідно планів, але хочеться висловити побажання, щоб доброю традицією батьківських зборів у школі стало оформлення індивідуальних запрошень татам і мамам для участі у батьківських зборах. Запрошення можуть бути оформлені по-різному: друкарський варіант, руками самих учнів, за допомогою батьківського комітету, надіслані чарез електронну почту, або у вигляді месечів чи повідомлень. Головним у таких запрошеннях на батьківські збори є те, що батьки отримують їх заздалегідь, а не за годину до зустрічі. У запрошенні завжди повністю вказується ім'я та по батькові обох батьків, що дуже приємно батькам, вказано день і годину проведення зборів, їх тема, контактний номер телефону, за яким можна зателефонувати, якщо батьки з якоїсть - то причини не можуть взяти участь у зборах, а також програма зборів. Такий підхід до організації системи в роботі з батьками допомагає формувати повагу до професійної діяльності педагога, підкреслює значущість зустрічей батьків з учителем, стимулює їх інтерес до школи і культуру батьківської взаємодії один з одним і з школою. Запрошення учні вкладають у конверти і вручають своїм батькам. Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник та учителі не виявлять нетактовності в оцінці діяльності їхніх дітей, не будуть влаштовувати "судилище" над ними, принижувати їхню гідність, відчують, що кожні збори — це школа їхнього педагогічного зростання, де всі батьки й учителі зацікавлено, зі взаємною повагою шукають оптимальних шляхів розв'язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах.

Величезне значення для батьків, дідусів і бабусь мають  листи подяки, які в нашій школі вручають батькам на останніх батьківських зборах в кінці навчального року. Це є великим стимулом для дитини, а також визнанням заслуг самих батьків у вихованні дітей. 

Важливою формою групової роботи з батьками є конференція. Конференцію доречно проводити як обмін досвідом з виховання дітей або як обмін думками з певної проблеми. Предметом обговорення батьківської конференції  найчастіше можуть бути нагальні проблеми навчального закладу: ремонт школи, моральні та естетичні аспекти організації шкільних свят та ін. 

Індивідуальні консультації як вид роботи з батьками, проводяться з ініціативи батьків або з ініціативи вчителя. Приводом для запрошення батьків на консультацію є результат спостережень педагога за дитиною, проблеми спілкування дитини з класом і педагогами, конфліктна ситуація й ін. 

У ході індивідуальної консультації педагог повинен уважно слухати батьків і всією своєю поведінкою сприяти тому, щоб вони охоче розповідали про свою дитину якомога більше. 

Можна також практикувати проведення зборів матерів. На них доцільно розглядати специфічні питання: "Особливості взаємин матері та дочки", "Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері", "Роль мами в неповній сім'ї",  та ін. Збори мам теж необхідно ретельно готувати, щоб вони були педагогічною школою для них, сприяли розв'язанню складних питань виховання дітей, зміцненню союзу сім'ї та школи.

Працюючи у сільській школі більше 20 років само собою розумілося, що класоводи повинні були встановлювати зв'язки з батьками ще до того, як їхні діти прийдуть до першого класу. Вже з цього періоду школа брала на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Я розумію, що це специфіка роботи сільської школи.

1982 році мені пощастило побувати у Павлишській школі, яку заснував Василь Олександрович Сухомлинський. Так от там працювала педагогічна школа для батьків, у якій були відділення: дошкільне, батьків учнів 1-3 класів, 4-8 класів, 9-10 класів. І за три роки до того, як віддавати своїх дітей до школи мати і батько починали вчитися в педагогічній школі для батьків.

Специфіка роботи у міській школі не дає можливості не те що за рік чи навіть місяць, а й за лічені дні до 1вересня чітко визначитися із списком першого класу, а відповідно  із списком батьків.

Тому в систему роботи з шестилітками варто було б включити так званий підготовчий період і для батьків, діти яких через рік сядуть за шкільні парти у вигляді батьківських всеобучів, консультації, порад чи педагогічної школи для батьків.

Упродовж усього періоду навчання дітей у школі батьки мають бути включені у своєрідний психолого-педагогічний всеобуч. У цьому плані має діяти система підвищення педагогічної культури батьків, яка давала б їм змогу розв'язувати актуальні завдання виховання своїх дітей з урахуванням особливостей їхнього соціально-педагогічного й анатомо-фізіологічного розвитку, віку і статі. Така система реалізується проведенням навчання з батьками за спеціальною программою, яку при бажанні можна розробити, або запозичити в колег. Причому, наведені, рекомендовані нашою групою, для розгляду питання є лише орієнтиром у діяльності класного керівника. Вони ніскільки не обмежують творчих пошуків педагога, а навпаки, сприяють активізації його діяльності, акцентують увагу на необхідності дотримання певної системи.

Творча група пропонує:

Слайд 8. Програму вивчення сім'ї

1. Прізвище, ім'я учня.
2. Адреса.
3. Тип сім'ї: повна проста (батьки, діти), повна складна (батьки, діти, бабуся, дідусь), повна, але один із батьків нерідний, неповна.
4. Скільки років існує сім'я.
5. Кількість дітей.
6. Житлові й матеріальні умови.
7. Характеристика сім'ї за віком: вік дорослих членів сім'ї, вік дітей.
8. Де і ким працюють батьки.
9. Освіта дорослих членів сім'ї.
10. Культурний рівень батьків:
- наявність домашньої бібліотеки;
- читання періодичної преси;
- читання педагогічної літератури;
- відвідування осередків культури.
11. Сімейна атмосфера:
- доброзичлива;
- нестійка;
- байдужа;
- гнітюча, недоброзичлива.
12. Хто з батьків більше приділяє уваги дітям.
13. Система виховного впливу:
- узгодженість усіх членів сім'ї у питаннях виховання дитини;
- відсутність чи наявність конфліктів щодо виховання дітей;
- відсутність виховання як системи цілеспрямованого впливу.
14. Рівень (відсутність) інтересу і бажання поповнювати свої психолого-педагогічні знання.

Слайд 9

Орієнтовну схему аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання учнів

І. Загальна характеристика сім 'ї
1. Склад сім'ї: повна, формально повна, неповна.
2. Характеристика сім'ї: гармонійна, проблемна (конфліктна, антипедагогічна, асоціальна, аморальна).
3. Типовий стан сім'ї:
- емоційний комфорт;
- тривожність;
- емоційно-психологічний дискомфорт і нервово-психічне напруження.
4. Стиль сімейного виховання: ліберальний, демократичний, авторитарний, нестійкий.
5. Порушення сімейного виховання:
- домінуюча гіперпротекція;
- потураюча гіперпротекція;
- гіперпротекція;
- емоційне відкидання;
- жорстока поведінка;
- підвищена моральна відповідальність.
6. Ставлення до школи: підтримують тісний зв'язок, підтримують контакти епізодично, зв'язки мають випадковий характер, батьки уникають контактів, протидіють шкільному вихованню.
ІІ. Особливості сімейного виховання
1. Батьки створюють умови для правильного розвитку дитини:
- нормальні житлово-побутові умови;
- організація місця для занять;
- створення домашньої бібліотеки;
- наявність ігрових куточків;
- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму.
2. Батьки розвивають пізнавальні інтереси дитини:
- разом із дітьми слухають радіопередачі;
- дивляться й обговорюють телепередачі;
- читають книжки, обговорюють їх зміст;
- ходять із дітьми до театру;
- відвідують кіно;
- заохочують улюблені заняття дитини.
3. Батьки надають допомогу в навчанні, організації домашньої навчальної праці.
4. Діти мають конкретні трудові обов'язки в сім'ї.
5. Батьки виконують рекомендації педагогів щодо виховання дитини.
6. Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.
7. Сім'я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.
8. Батьки справляються із вихованням дитини.
ІІІ. Недоліки сімейного виховання (назвати).
1. Причини недоліків (відповідне підкреслити):
- неблагополуччя сім'ї (мікроклімат, здоров'я);
- відсутність єдиних вимог;
- незнання психологічних особливостей своєї дитини;
- низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків;
- відсутність контролю, бездоглядність, психічна депривація дитини;
- використання антипедагогічних заходів впливу;
- неправильне оцінювання дитини, її ідеалізація;
- невиконання рекомендацій педагога;
- невіра у можливості дитини, у свої сили;
- переоцінювання виховних можливостей сім'ї;
- інші причини (вказати, які).

Слайд 10

Орієнтовний навчально-тематичний план позакласного педагогічного всеобучу батьків

помісячно на кожен клас від 1 по 11

                                                          І клас
1. Батьки - головні вихователі.
2. Вікові та індивідуальні особливості 6-річних дітей.
3. Як допомагати дитині адаптуватися до школи?
4. Особливості ігрової та навчальної діяльності першокласників у школі і вдома.
5. Як формується особистість молодшого школяра?
6. Громадянин починається в сім'ї.
7. Роль сім'ї у вихованні працелюбності.
8. Як залучати дитину до різних видів мистецтв?
9. Гігієна і здоров'я першокласників.
                                                       ІІ клас
1. Г. Ващенко та його погляди на родинне виховання.
2. Відповідальність батьків за виховання дітей.
3. Що необхідно знати про організм молодшого школяра?
4. Чи вміло ви використовуєте методи виховання молодших школярів у сім'ї?
5. Що допомагає і що заважає дитині добре навчатися?
6. Гра і праця в житті молодшого школяра.
7. Книга і читання у вашому домі.
8. Культура поведінки школяра. Як її виховувати?
9. Роль сім'ї у фізичному розвитку молодшого школяра.
                                                      ІІІ клас
1. А. Макаренко радить батькам.
2. Шкідливі звички в молодшому шкільному віці. Як їм запобігати?
3. Роль сімейних традицій у вихованні дітей.
4. Навчання молодшого школяра вдома треба вміти організувати.
5. Що ви знаєте про засоби впливу на дитину?
6. Основи моральності закладаються в сім'ї.
7. Як організувати самообслуговування дітей у сім'ї?
8. Можливості сім'ї в естетичному вихованні молодшого школяра.
9. Як правильно організувати працю і відпочинок дітей у сім'ї?
                                                            IV клас
1. В. Сухомлинський про виховання дітей у сім'ї.
2. Батькам про акселерацію та її наслідки.
3. Як навчити дитину навчатися?
4. Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків.
5. Доброта і милосердя народжуються в сім'ї.
6. Усі діти здібні.
7. Виховання в дітей у сім'ї любові й готовності до праці.
8. Формування художніх смаків у дитини в сім'ї.
9. Як запобігти деяким захворюванням дітей молодшого шкільного віку?
                                                    V клас
1. Типові помилки у сімейному вихованні. Як їм запобігти?
2. Цей важкий «перехідний» вік.
3. Особливості поведінки дітей у підлітковому віці.
4. Психофізичне і психічне здоров'я підлітка. Що йому загрожує?
5. Розумове виховання і розвиток пізнавальної діяльності у підлітковому віці.
6. Духовний світ підлітка. Як він формується?
7. Як прищеплювати підлітку інтерес до праці та повагу до людей праці?
8. Культура поведінки підлітка. Як її виховувати?
9. Роль сім'ї в заохочуванні підлітків до занять спортом.
                                                VI клас
1. Засоби і методи педагогічного впливу на підлітка в родині.
2. Педагогічна занедбаність підлітків. Які причини її виникнення?
3. Як здійснювати правове виховання в сім'ї?
4. Як формується світогляд у підлітковому віці?
5. Як виховувати у підлітків інтерес до здобуття знань?
6. Виховання громадянської свідомості в дітей у сім'ї.
7. Праця підлітків у сім'ї та її організація.
8. Екологічна культура. Як її виховувати в підлітків у родині?
9. Гігієна побуту, розумова і фізична праця підлітків у сім'ї.
                                                 VII клас
1. Спілкування підлітків з дорослими і ровесниками.
2. У сім'ї росте дочка. У сім'ї росте син.
3. Батьки в боротьбі з наркоманією і токсикоманією.
4. Підліток. Його емоції та почуття.
5. Спрямованість особистості й розвиток здібностей у підлітків.
6. Сім'я - джерело громадянськості та патріотизму.
7. Як виховувати працелюбність у підлітків?
8. Естетичне виховання в сім'ї.
9. Коли закінчилися уроки: дозвілля підлітків.
                                                    VIII клас
1. Бездоглядність підлітків та її наслідки.
2. Підлітковий алкоголізм. Як його попередити?
3. Потреби та інтереси підлітків.
4. Типові конфліктні ситуації з батьками та іншими дорослими.
5. Темперамент, воля і характер. Особливості їх формування в підлітковому віці.
6. Батькам про культуру міжетнічних і міжособистісних стосунків.
7. Спільна робота сім'ї та школи з трудового виховання підлітків.
8. Як залучати підлітків до різних видів мистецтва?
9. Спосіб життя сім'ї і здоров'я підлітків.
                                                           IX клас
1. Сімейні стосунки в підлітковому віці.
2. Майбутній сім'янин виховується в сім'ї.
3. Економічне виховання підлітків.
4. Колективізм закладається в родині.
5. Формування навичок самоосвіти і самовиховання у підлітковому віці.
6. Патріотизм та його виховання в сім'ї.
7. Роль сім'ї у професійному самовизначенні підлітків.
8. Можливості школи і сім'ї з формування у підлітків естетичних смаків.
9. Літній відпочинок підлітка.
                                                              Х клас
1. Анатомо-фізіологічні та індивідуальні особливості юнацького віку.
2. Психологія юнацтва.
3. Спільна робота школи і сім'ї з формування у старшокласників якостей сім'янина.
4. У чому специфіка пізнавальної та навчальної діяльності юнацтва?
5. Духовний світ старшокласника та його суперечності.
6. Формування гуманістичного світогляду старшокласників у сім'ї.
7. Виховання громадянина і патріота - важливе завдання сім'ї.
8. Роль естетичного виховання у формуванні особистості старшокласника.
9. Фізичний розвиток і зміцнення здоров'я юнацтва.
                                                            ХІ клас
1. Методи виховання старшокласників у сім'ї.
2. Виховання характеру і морально-вольових якостей в юнацькому віці.
3. Виховання культури розумової праці та керівництво самоосвітою старшокласників.
4. Сім'я і формування розумових потреб і ціннісних орієнтацій в юнацькому віці.
5. Правове виховання і попередження правопорушень у старшокласників.
6. Спільна робота школи і сім'ї щодо залучення юнацтва до культури різних національ¬ностей та меншин.
7. Роль сім'ї у професійній орієнтації старшокласників.
8. Батьки і формування естетичних запитів та інтересів у юнацькому віці.
9. Спільна робота батьків і вчителів з формування здорового способу життя у юнацтва.

                                   Слайд 11.    Типологія батьківських зборів

1. Організаційні збори.
2. Тематичні збори.
3. Збори-диспути.
4. Збори-конференції.
5. Збори-практикуми.
6. Збори-концерти.
7. Збори-семінари.
8. Педагогічні роздуми.
9. Підсумкові батьківські збори.

Дані рекомендації будуть видані окремим листом і його матеріалами може скористатися кожен класовод і класний керівник. Було дано досить часу для внесення особистих пропозицій для вироблення єдиних методичних порад і рекомендацій у роботі з  співпраці батьки-вчителі-діти, творча група опрацювала  поданий «величезний» досвід роботи  , врахувала  поправки колег і виробила вищевикладені методичні поради  для більш тісної і плодотворної праці з батьками, що безумовно буде тільки на користь дітям, сім’ї , вчителям, школі, суспільству і країні.

Я хочу подякувати всім небайдужим колегам за співпрацю і за вашу увагу і побажати всім нам миру.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,
Й любові стільки — просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов.