методичні рекомендації «КНИЖКОВА ВИСТАВКА – ОДНА З ФОРМ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КНИГИ»

«Книжкова виставка –

одна з форм популяризації книги»

(методичні рекомендації)

Виконавець:

бібліотекар

Руссу Євдокія Григорівна

Вища категорія

Боянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

ЗМІСТ

   Вступ ………………………………………………………………………2 

1.  Книжкова виставка -  традиційна форма роботи бібліотек……………4

2. Книжкова виставка: технології …………………………………………..6

3. Книжкові виставки від А до Я ……………………………………………7

4. Віртуальна книжкова виставка………………………………………….. 12

5. Оформлення бібліотечної виставки……………………………………. ..16

Література…………………………………………………………………..... 19

ВСТУП

Привабливий образ бібліотеки сьогодні – багатогранний. Бібліотека потрібна людям як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини. Вона повинна створювати для своїх користувачів максимально комфортне середовище, бути відкритим будинком для усіх тих, кому потрібна книга та психологічне розвантаження. Тому так важливо сьогодні не обмежуватися традиційними формами роботи, а шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів, розповсюдження знань, формування культури і духовності підростаючого покоління. Тільки так бібліотека зможе відстоювати у суспільстві свій позитивний імідж і завжди буде залишатися втіленням нового і незнаного.

      Своєрідною візитною карткою бібліотеки, за якою оцінюють не тільки якість фонду, а й стиль роботи установи є книжкова виставка.                                                  

Книжкові виставки, як напрям бібліотечно-інформаційної діяльності, з’явились ще в середині ХІХ століття і стали найбільш поширеною формою популяризації книги. Організатором їх був видатний мистецтвознавець і громадський діяч В.В.Стасов, який працював тоді у відділі мистецтв Санкт-Петербурзької публічної бібліотеки. Виставки мали характер музейних експозицій, на яких демонструвалися найбільш цінні примірники з книжкових сховищ бібліотеки. Лише на початку ХХ століття набуває поширення своєрідна форма просвітницької роботи серед селянства, і книжкові виставки  в бібліотеках розпочинають використовувати з метою популяризації літератури з важливих питань повсякденного життя. Основною формою популяризації літератури книжкові виставки залишалися і в 40-х роках, під час Великої Вітчизняної війни.

      У післявоєнний період були створені умови для подальшого розвитку і активізації масової роботи бібліотек: покращилося комплектування книжкових фондів, багато бібліотек одержали нові приміщення, зросла кваліфікація кадрів. Усе це вплинуло на кількість і якість організації книжкових виставок.

     Книжкова виставка — комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу читачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи інформаційну потребу. Звичайно, основна мета будь якої виставки – популяризація книги, надання певної інформації.

Сьогодні це настільки обов’язкова форма популяризації літератури до якоїсь певної дати чи події в суспільстві, що книжкові виставки сприймаються просто як частина бібліотечного інтер’єру. Та в наш час є ряд обставин, які примушують по новому дивитись на організацію та використання книжкових експозицій. Це пов’язано з великою кількістю нової літератури, зайнятістю сьогоднішніх читачів, з пониженою увагою дітей до читання, з більш утилітарним підходом деяких читачів до вибору книг. Саме сьогодні створюється нова модель  бібліотеки, де особлива роль надається організації бібліотечного простору. Ведучи пошук інноваційних форм роботи з книгою, треба брати до уваги , що 80% інформації дитина сприймає за допомогою зору. Тому нетрадиційно розставлені стелажі, тематичні полиці, яскраві, цікаві, актуальні виставкові композиції відіграють важливу роль в популяризації книги і читання. Сучасна книжкова виставка повинна бути – комфортна, доступна, актуальна, наочна, цікава та естетично оформлена.
Кожна книжкова виставка – це погляд на світ людини, що її підготувала, це передача світогляду, його життєвого досвіду, ставлення до людей і до себе. Виставка – це завжди творчість, своєрідна ікебана – мистецтво складання букету, тільки книжкового.
Характерною особливістю сучасного дизайну книжкових виставок є використання не “бібліотечних матеріалів” - карт, репродукцій, предметів побуту і прикладного мистецтва, зразків флори і фауни, продукції місцевих підприємств, листівок, малюнків, саморобок, іграшок тощо. Для створення привабливого, цілісного образу, значного пізнавального значення, крім книг, періодичних видань, доцільно розміщувати різноманітний ілюстративний матеріал, аксесуари, змістовно пов’язані з проблематикою і які доповнюють її у вигляді фону.
Використовуються також різні макети, моделі, муляжі, бутафорія.
Інтерес до виставки визначається не тільки кількістю
представлених видань, а тим, як уміло вони подаються, наскільки образно передається основна тема, вдало сполучаються документи, графічні, допоміжні матеріали. Тема, назва, ілюстровані елементи, оформлення мають викликати у читача бажання познайомитися з представленими книгами. При підготовці слід врахувати мету виставки і контингент читачів, на який вона розрахована.

Бібліотечне обслуговування в умовах відкритого інформаційного простору передбачає організацію раціонального обміну інформацією, створення умов для ефективного інформаційного спілкування і ознайомлення користувачів з цінностями світової культури.

Провідне місце у структурі бібліотечно-інформаційної діяльності займає виставкова робота. Саме книжкова виставка є засобом розкриття інформаційних ресурсів книгозбірні, її візитною карткою, відображаючи стиль бібліотеки і творчі можливості персоналу.

В сучасних умовах бібліотечна виставка стає активним помічником і читача, і бібліотекаря в організації читання; їй притаманні такі риси, як актуальність, динамізм, оперативність. Відсутність жорстких рамок в організації виставок сприяє розвитку творчості, збагаченню бібліотечного досвіду.

Виставки документів завжди були найбільш розповсюдженою формою популяризації літератури. Бібліотечні заклади мають значний досвід виставкової діяльності, проте впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій потребує теоретичного осмислення та практичного використання у виставковій діяльності нових можливостей, в тому числі й мультимедійних.

Сьогодні створюється нова модель публічної бібліотеки, яка передбачає певні зміни в організації бібліотечного простору, оптимізацію доступу користувачів до бібліотечних зібрань. Привабливе оформлення і розміщення виставкового обладнання обумовлює, на думку фахівців, збільшення площі відповідного структурного підрозділу на 10 %.

Нарешті, виставку можна вважати успішною, якщо читач сприйме її як свою, цікаву саме йому. Така виставка стане подією не тільки для користувачів, але й для бібліотекарів, які її створювали.

1.КНИЖКОВА ВИСТАВКА -ТРАДИЦІЙНА ФОРМА РОБОТИ

БІБЛІОТЕК

Загальноосвітня школа в Україні - це інститут освіти підростаючого покоління. Шкільна бібліотека є її структурним підрозділом. Одне з основних завдань бібліотеки - вирішувати проблему розвитку інтересу учнів до знань, відродження духовності, традицій, виховання. А література дає людині знання, досвід, робить інтелігентною, мудрішою,поєднує покоління

     Я, бібліотекар  школи,  Євдокия Григорівна, вчу дітей грамотно вибирати книги, довідкові видання, періодику. Шукаючи інноваційні форми роботи з книгою,враховую, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Тому я широко впроваджую один із найефективніших засобів популяризації літератури, який розкриває перед читачами книжкові фонди, і є активним помічником в організації читання-книжкові виставки та бібліотечні плакати. Їм притаманні актуальність, динаміка, оперативність.

  У нашій бібліотеці представлені виставки постійно діючі:

     - Мій край – частина України.

- Подарунки наших читачів.

- Твій друг – книга.

- Шануймо природу всюди і завжди.

- Ти і закон.                     

- Українська мова – державна мова

- Книга – твоє обличчя.

- Священні символи України

- Нові надходження.

- Limba noastră-i o comoară...

 і тимчасового призначення:

- Твій друг – книга.

- Дядько світлофор.

- Королівство цікавих книг.

- Засвіти свічку.

- Чума ХХ століття.

- Ми тебе не забудемо, Тарасе.

- Дзвони Чорнобиля.

- Вони захищали наше майбутнє.

- Педагогічні технології.

- Державна мова - духовний оберіг нації.

- Знай свої права та обов’язки.

- Чарівний світ казки.

- Молитвою витаємо тебе,Мати.

- О. спорт, ти прекрасен!

- Вчителько моя, зоре світова.

- Різдвяно – новорічні передзвони.

- Закон. Мораль. Сім’я.

- Всьому початок є любов.

- Luceafărul poeziei române.

- Sfătosule bunic din Humuleşti.

- Boianule, frumos Boian.

. Присвячуються вони творчості письменників, традиціям і святам, знаменним подіям, новинкам і мають історичний та пізнавальний характер. Біля книжкових виставок проводяться бесіди, огляди літератури, консультації.

Як же зробити традиційні для бібліотеки книжкові виставки цікавими для читачів? Якими вони мають бути? Як сформувати і оформити книжково-ілюстративну експозицію, щоб розкрити фонди бібліотеки? Пропонуємо вашій увазі методичні рекомендації, які допоможуть вам у вирішенні поставлених питань.

Книжкова виставка – це публічна демонстрація спеціально підібраних і систематизованих творів друку і інших носіїв інформації, що рекомендуються користувачам бібліотеки для огляду, ознайомлення. Виставка передбачає безпосередній показ книг або матеріалів, що розкривають їх зміст у формі зручній для наочного сприйняття. Успіх виставкової діяльності підвищується, якщо вона реалізується у взаємозв'язку з іншими видами бібліотечного обслуговування – бібліографічного і фактографічного.

Існують деякі основні вимоги, які обов’язкові для підготовки, організації книжкових виставок.

Завдання і мета виставки – максимально розкрити фонди бібліотеки, привернути до них як найбільше користувачів, а також надати найбільше інформації з тієї чи іншої теми.

Основні вимоги до бібліотечної виставки: комфортність, наочність, доступність, оперативність.

Під час підготовки книжкової виставки найголовніше – визначити її цільове призначення, тобто добре продумати, з якою метою і для якої категорії користувачів ми її створюємо.

•   Бібліотечні виставки підрозділяються на:
•   Виставки нових надходжень
•   Ретроспективні виставки
•   Тематичні (галузеві та універсальні)
•   За тематикою представлених документів книжкові виставки можуть бути різноманітними:
•   Універсальні виставки нових надходжень
•   Тематичні виставки, присвячені міжнародним і внутрішнім подіям
•   Тематичні виставки, присвячені знаменним датам
•   Тематичні виставки соціальної проблематики
•   Виставки краєзнавчого характеру
•   Виставки, пов`язані з проведенням дозвілля, захопленнями, самодіяльною творчістю
•   Галузеві виставки
•   Виставки, пов`язані з рекламою бібліотеки та бібліотечних послуг
•   Класифікація книжкових виставок надзвичайно широка: за періодичністю, характером представлених документів та ін.

2.КНИЖКОВА ВИСТАВКА: ТЕХНОЛОГІЇ

•      Пропонуємо ознайомитися з алгоритмом дій по створенню виставки.

•   Визначення, уточнення і узгодження теми, цільового та читацького призначення.
•   Попереднє знайомство з темою, визначення напряму пошуку, кола джерел, структури виставки.
•   Виявлення і перегляд методичних рекомендацій, бібліографічних покажчиків за темою виставки.
•   Виявлення необхідних документів у ДБА бібліотеки, підбір документів у фонді бібліотеки.
•   Перегляд, відбір та групування літератури у відповідності зі структурою виставки.
•   Визначення назв розділів, підбір цитат, ілюстрацій, предметів.
•   Оформлення виставки.
•   Реклама виставки.
•   Докомплектування виставки.
•   Облік ефективності виставки.

Фахівці пропонують класифікувати виставки за наступними ознаками:

•    - за статусом - самостійні чи супроводжуючі масовий захід;
•    - за змістом - універсальні, галузеві, тематичні, персональні;
•    - за цільовим призначенням - на допомогу у навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;
•    - за часом публікації і надходження в бібліотеку представлених на них матеріалів - нових надходжень, за різні роки, “забутих видань”;
•    - за місцем експонування - розташовані в бібліотеці чи за її межами;
•    - за термінами функціонування - постійні, тривалі, короткочасні;
•    - за повнотою розкриття фонду - переглядові, локальні, поличні;
•    - за видами видань - книжкові, інших видів видань (журнальні чи газетні та ін.), кількох видів видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівок, мікрофільмів, відеокасет та ін.);
•    - за конструкційними особливостями - вітринні, внутрістелажні, внутріполичні, виставки-”розвали” на столах, пересувні, “кільцеві” та ін.;
•    - за підставами для проведення - з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями читачів бібліотеки, на замовлення установ і підприємств;
•    - за ступенем доступності - безкоштовні і платні;
•    - за джерелами фінансування - бюджетні, позабюджетні.
•    Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено чимало видів виставок, що не вписуються в цю схему. Після аналізу публікацій і практичного досвіду бібліотек представляється можливим виділити наступні види виставок

Методика підготовки включає:

•    Виявлення та фіксація побажань;
•    Уточнення мети, теми, місця та часу проведення виставки відповідно до потреб, рівня літературної підготовки;
•    Організація реклами, робота з документами,
•    Відбір документів відповідно до читацького і цільового призначення виставки, пошук у фонді, ознайомлення з кожним документом;
•    Підбір елементів, оформлення цитат;
•    Розміщення матеріалу  на вітринах, проведення оглядів;
•    Аналіз ефективності виставки                                                                                                          

3.КНИЖКОВІ ВИСТАВКИ ВІД А ДО Я

Авторська виставка– книжкова виставка, автором якої є працівник або користувач бібліотеки. Виставки можуть бути різноманітними за ознаками, видами, проблематикою, цільовим призначенням та художнім оформленням, але вони повинні доносити до глядачів оригінальну авторську ідею.

Виставка-вікторина, виставка - кросворд. Мета виставок – привернути увагу читачів до певної теми. Їх особливість полягає у тому, що бібліотекар складає питання, відповіді на які можна знайти у книгах, представлених на виставці. Ці питання оформляються на аркуші та розміщуються на виставці. Аналогічно оформлюється виставка – кросворд. Замість питань вікторини, складається кросворд, який користувачі розгадують за допомогою книг з книжкової виставки.

Виставка - дискусія. Її мета - викликати у читачів бажання подискутувати, висловити свою думку з якогось питання. На виставці повинна бути представлена література, яка висвітлює проблему з різних точок зору. Наприклад: «Іван Мазепа: хто він?». Виставка повинна викликати у користувачів бажання поміркувати про історичні події, особистість, її діяльність та долю.

Виставка до знаменних та пам’ятних дат інформує про якусь подію, свято, надає поради та рекомендації щодо відзначення пам’ятної дати . Цікаві виставки можна зробити до Дня Святого Валентина, Дня Матері, до Дня людей похилого віку.

Виставка-діалог– це заочна розмова читача та бібліотекаря. Читачі задають питання, бібліотекарі відповідають за допомогою книг. Організації виставки передує підготовча робота: збираються питання, які цікавлять читачів. Розділами виставки стають відібрані джерела, які відповідають на питання читачів.

Виставка з актуальних проблем– найбільш популярна у бібліотеках. Її мета – привернути увагу користувачів до конкретної теми, проблеми. Завдання бібліотекаря – вибрати цікаву, «гарячу» тему. Важливо пом’ятати: чим конкретніше визначена тема, тим цікавішою може бути виставка.

Виставка-інсталяція – виставка, яка представляє собою просторову композицію, створену з різноманітних елементів – побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової й візуальної інформації.

Виставка-конкурсне тільки стимулює інтерес до читання, але й виховує культуру читання. Як правило, конкурс складається із декількох етапів. Перший – порівняно простий, наступні завдання ускладнюються, набувають творчого характеру. Роботи переможців (або учасників) експонуються при підведенні підсумків.

Виставка нових надходжень. Мета виставки – інформація читачів про нові документи – книги, диски, періодичні видання, відеоматеріали, які надійшли до бібліотеки. Частіше ці виставки універсальні за змістом, тому порядок розміщення документів може бути систематичним (за ББК). Наприклад: «Новинки з книжкової полиці».

Виставка однієї книги (журналу, газети, публікації) зацікавлює користувача конкретним документом через створення експозиції, яка містить інформацію, наприклад, про автора книги, його життя та творчість; про історію створення книги; про прототипів героїв твору, їх долю; літературний аналіз твору, розповіді про нього видатних людей; про екранізацію твору, розповіді режисерів та акторів про роботу над фільмом. Дуже важливо для такої виставки правильно вибрати відповідний документ: він повинен бути змістовним, цікавим, мати багатоаспектний вимір.

Виставка – рейтинг основана на оцінці книг читачами. Наприклад: «Рейтинг читацьких пріоритетів», «Найкращий детектив» тощо.

Виставка-словник пояснює значення будь-яких термінів та понять, представляє додаткову інформацію про них. Така виставка може бути циклічною. Назвами розділів виставки стають поняття та їх визначення, поряд розміщуються книги, статті періодичних видань, які мають докладну інформацію про поняття. Наприклад: інаугурація, імпічмент.

Виставка-хобі. Бібліотекар завжди із задоволенням допоможе читачеві знайти додаткову інформацію про його захопленню, але з читачем можна зробити і спільну виставку Наприклад, на виставці «Бісерна казка» представити не тільки книги і статті про історію та технологію бісероплетіння, але й вироби читачки, її поради початківцям.

Виставка-експозиція– це синтез бібліотечної та музейної виставки.

Віртуальна виставка– синтез традиційного (документного) та електронного подання інформації.

Жанрова виставка привертає увагу користувачів до літератури певного жанру, зацікавлює, заохочує до читання. Один з варіантів – представити на виставці не тільки твори зазначеного жанру, але й матеріали про його виникнення і засновників, цікаві та маловідомі факти.

Персональна виставка привертаєувагу користувачів до особистості, спонукає якнайбільше дізнатися про людину. Традиційно персональна виставка містить розділи, в яких йдеться про життя особистості, її діяльність, творчий доробок.

Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено чимало видів виставок, що не вписуються в цю схему. Після аналізу публікацій і практичного досвіду бібліотек представляється можливим виділити наступні види виставок:

- виставка-запитання: для оформлення такої виставки потрібно підібрати цікаві запитання за визначеною тематикою. На виставці розміщуються тексти запитань і книги, періодика, де можна знайти відповіді на них. Наприклад: “А у нас сьогодні гість” (про етикет);

- озвучена виставка: передбачається музичне оформлення, наявність аудіо- чи відеосупроводу. Наприклад: “Який птах як співає?”;

- виставка-тест: на подібній виставці для читачів підліткового віку і старшокласників передбачається наявність тестів і літератури, де можна знайти які-небудь поради і рекомендації з отриманих результатів тестування;

- виставка одного портрета: на виставці обов’язкова наявність портрета чи репродукції і літератури про цю людину. Наприклад: “Але красу її Боровиковський врятував...” (про М.І.Лопухіну);

- виставка-бенефіс читача: наприклад, “Кращий читач року”. Мета такої виставки - привернення уваги до книг через близькі інтереси однолітків. Обов’язкові елементи: формуляр читача, фотографія, аналіз читання (відвідування, улюблені автори, жанри, кількість прочитаних книг з різних галузей знань), звертання до інших читачів;

- виставка-гербарій припускає наявність власне гербарію і книг, періодичних видань про ці рослини. Наприклад: “Лікарські рослини ... району”;

- виставка однієї книги. Тут можливі варіанти: виставка власне однієї книги. Її обов’язково треба супроводити яскравим плакатом з рекомендаційною анотацією. В анотацію можна включити питання, що змушують більш уважно читати, міркувати, порівнювати героїв, їхні характери, вчинки, що спонукають до цілісного сприйняття твору. Проте можна представити книгу в різних аспектах: перевидання; ілюстрації різних художників; історія створення; прототипи; перші читачі; доля книги й автора; екранізації, театральні постановки; продовження, дописані іншими авторами; критика, відгуки;

- виставка-рекомендація і виставка-порада. Між ними великих розходжень немає. Подаються поради фахівців з будь-якої проблеми, наприклад, рекомендації “Як розвинути пам’ять”. Фактографічна інформація супроводжується списком літератури, що рекомендується для самоосвіти з даного питання. Список літератури складає бібліотекар, як і саму добірку для виставки;

- виставка-чайнворд: обов’язкова наявність чайнворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, де можна знайти відповіді. Виставка-чайнворд, виставка-кросворд, виставка-конкурс - усе це виставки одного ряду, близькі за формою. І хоча вони стимулюють та розвивають допитливість, підштовхують до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел, зловживати ними не треба: адже одноманітності не люблять ні дорослі, ні діти, ні малята, ні підлітки;

- виставка-хоббі: поруч із книгами, що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби. Наприклад: “Макраме - це просто...”, “Наші руки не для нудьги” та ін.;

- виставка-знайомство. Вона організується для того, щоб познайомити читачів з будь-якою цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина і т.д.);

- виставка-презентація (реклама, прем’єра). Це може бути презентація нової книги, журналу, газети чи незвичайне розкриття їхнього змісту з застосуванням технології рекламної діяльності, наприклад, через заголовок-наказ “Дівчатка, нова книга для вас: прочитайте!”;

- виставка-ікебана. Якщо є бажання додати інтер’єру бібліотеки художньо виразний вигляд, підсилити естетичну ауру, то треба виявити фантазію й обов’язково оформляти такі виставки. На них представляються книги з даної тематики, і обов’язкова наявність композицій із квітів;

- виставка-настрій: читачам пропонується самим поставити книги на виставку і дати відгук на них: “Я читаю цю книгу, коли мені весело...”, “Я читаю цю книгу, коли мені сумно...” і т.д. Приверне увагу тема: “Як вірно сказано...не мною...про мене”, цю виставку може організувати бібліотекар за творами класиків. Розділи виставки: “Герої сумують”, “Герої щасливі” і т.п.;

- виставка одного жанру. Представляючи книги одного жанру - детектив, фентезі, авантюрний роман, історичний роман і т.д. - можна не тільки задовольнити читацькі потреби, але й допомогти довідатися про нові книги з тією ж жанровою специфікою;

- виставка одного автора, як правило, організується до ювілеїв письменників, але може бути і постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене ім’я письменника. Звичайно, на ній повинні бути представлені не тільки книги, але і матеріали про письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника;

- виставка-досьє: створення виставки припускає збір фактичних даних про що-небудь. Наприклад: “Родовід прапора, герба, гімну України”;

- виставка-експозиція, наприклад: “Так, були люди в наш час”. На виставці розміщуються репродукції картин із зображенням батальних подій, біографічні довідки, історичні повісті, розповіді і поетичні твори про учасників Вітчизняної війни 1812 р.;

- виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до книг одного жанру, з однієї теми, наприклад “Мороз і сонце” (зимові пейзажі). Виставка розвиває погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створюють неповторний вигляд;

- виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет, календар професійних свят, календар літературних дат, дитячих свят у світі і т.п. Читацька адреса буде залежати від теми виставки і її матеріалів;

- виставка-осуд, антивиставка. На такій виставці можуть бути представлені книги зіпсовані і не повернуті читачами (білий аркуш із муляжем каталожної картки на ньому). Може бути організована виставка як засіб боротьби з читацькою заборгованістю;

- виставка-вернісаж: на виставці розташовуються книги і репродукції картин за визначеною тематикою, але акцент робиться на репродукціях. Оформляється з метою розвитку естетичного смаку у читачів;

- виставка-щоденник - це можуть бути щоденники великих людей, письменників, приватних осіб, які можна розглядати як документи епохи .За бажанням читачі бібліотеки можуть представити і свої щоденники;

- виставки-імена. Бажано, щоб це був цикл виставок “Олександр”, “Катерина”, “Володимир” і т.д. Їхня мета - познайомити користувачів бібліотеки з історичними особистостями з такими іменами, поетами і письменниками, літературними і біблійними героями . Виставка забезпечить розвиток кругозору сьогоднішнім Ганнам, Володимирам, Тетянам, Борисам і всім іншим - адже для кожного його ім’я - особливий знак. Ці виставки доцільно організовувати до ювілейних дат, днів народження і днів ангела.

Усього після аналізу публікацій і звітів про роботу бібліотеки було виділено 73 види виставок. Іншими видами виставок є: адресна, вітрина, гороскоп, декорація, інформація, колізія, макет, мінімузей, нетрадиційних носіїв інформації, пам’ять, плакат, свято, предмет, попередження, вітання, заклик, перегляд, протест, подорож, міркування, реквієм, реклама, стенд, творчий проект, покажчик, фантазія, фотоконкурс, фоторепортаж, хронологія.

Характерним прикладом створення виставки-образу може служити експозиція “Мистецтво театру” .

4.ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА

Бібліотеки у віртуальному інформаційному середовищі спробували пристосувати свої традиційні форми послуг до нових реалій.

Віртуальні книжкові виставки є досить новим явищем на українському ринку бібліотечних та інформаційних послуг. Під цим поняттям різні фахівці розуміють і презентацію книг в електронному форматі Power Point, і електронну виставку повністю оцифрованих видань, і повні цифрові авторські колекції творів. Але найчастіше використовується термін «віртуальна книжкова виставка», коли говорять про виставку, розміщену на сайті бібліотеки.

Її безумовною перевагою є те, що це - умовно не обмежений у часі та просторі захід, який реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого бі­бліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відеозображення експонатів, що розкри­вають зміст виставки. Крім того, використання нових технологій (оцифрування раритетних видань та система «Сторінки, що перегортаються») дозволяє досягти не тільки високої якості зображення, але й своєрідного «ефекту присутності»

Віртуальна виставка не дає можливості користувачеві фізично використовувати книгу, тому обмежує його можливість в отриманні змістовної інформації. В той же час віртуальна виставка дозволяє користувачеві у зручний для себе час знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них, а бібліотекареві спрямувати увагу читача на додаткові інформаційні джерела, наявні в мережі, або запропонувати скористатися іншими сервісними послугами бібліотеки.

Використання у бібліотечній практиці віртуальних виставок дозволяє розв'язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема:

• забезпечення збереженості документів;

• оперативність організації виставки та можливість по­стійного її поповнення новими документами;

• представлення документів у потрібній кількості назв;

• необмеженість терміну експонування документів;

• можливість перегляду змісту окремих документів, зо­крема збірників наукових праць, та ілюстрацій;

• розкриття змісту представленого видання за допомо­гою анотації;

• представлення документів, які відсутні у фондах даної бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми;

• можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час (24 години на добу, 7 днів на тиждень).

Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним ви­ставкам, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Це, безумовно, спри­ятиме зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному її відвідуванню.

Основні етапи підготовки віртуальних виставок такі ж, як і для традиційних експозицій: відбір документів, визначен­ня структури, компонування матеріалу, оформлення текстів та ілюстрацій. Користування виставкою має бути зручним і зрозумілим. Структурування документів не обов'язково має відповідати правилам компонування матеріалу, прийнятим для традиційних виставок. Документи можуть бути розташо­вані не тільки за розділами, а й за абеткою назв, хронологією або іншими ознаками, що, у свою чергу, спрощує процес ор­ганізації виставок.

Віртуальні виставки, створені в форматі НТМЦ дозволя­ють використовувати гіперпосилання. Це сприяє більш по­вному інформаційному наповненню та широті розкриття теми виставки, додає тексту цілісності, зручності читання, інтонації і сенсу.

Посилання має бути коротким - одне-два слова. До­цільно робити посиланням назви статті або твору. Зовнішній вигляд посилання в тексті (виділення кольором і, як правило, підкресленням) вже сам по собі здатний впливати на інтона­цію. Інші способи виділити інтонацію – курсив і напівжирне зображення.

При організації віртуальних виставок велику увагу слід приділяти дизайнерському оформленню, тому що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу. Віртуальні виставки можуть бути створені як доповнення до реальних експозицій.

Перехід до всіх віртуальних виставок (переліку) Бібліоте­ки можна здійснити з першої сторінки її веб-сайту (рубрика «Віртуальні виставки»), що, безперечно, свідчить про значущість даної форми інформування. Поява та популярність віртуальних виставок зумовлена новими вимогами користувачів до її сервісу та ба­жанням бібліотеки надавати всім, включаючи людей з осо­бливими потребами, можливість користуватись її послуга­ми. Відкриваючи сторінку віртуальних виставок, можна ознайомитись із їхнім переліком, в якому зазначені дати створення експо­зицій. Кожна з виставок має власну структуру, інколи досить складну .

Бібліографічний опис документів (здебільшого це видан­ня з фондів Бібліотеки) може бути винесено в окремий список та дублюватися на веб-сторінках, присвячених окремим розділам, що містять також історичну довідку, оглядову інформа­цію про видання, декілька зображень його обкладинок, титу­лів та окремих сторінок. На тематичних віртуальних виставках документи систе­матизуються за абеткою і, крім бібліографії та ілюстративного матеріалу, тут можна ознайомитися зі змістом збірників, які торкаються означеної теми, та авторською анотацією

При створенні персональних віртуальних виставок їхню структуру можна побудувати таким чином: біографічна довід­ка про особу; бібліографія, а саме: перелік авторських робіт, видань про діяча (книги; окремі розділи книг, статті з жур­нальних та газетних видань; посилання на Інтернет-ресурси). Бажано, щоб усі бібліографічні записи анотувались, а до біль­шості представлених на виставці документів додавався ілю­стративний ряд - обкладинки та титульні сторінки видань, що покращує сприйняття виставки користувачами.

Структура віртуальної виставки, як і звичайної, повинна складатися з розділів, супроводжуватися цитатами, вступними статтями, ілюстративним матеріалом тощо.

Виставка повинна бути зручною для сприйняття користувачем у веб-просторі, і може містити наступні різновиди інформації :

Дані про видання:

- візуальні (зображення обкладинки, оцифровані частини книги: передмова, вступ);

- бібліографічні дані (бібліографічний запис + шифри фонду бібліотеки, що представляє виставку);

- аналітичну інформацію (анотації, реферати до видань, рецензії, відгуки читачів);

- оцифровані частини книги (розділи, найцікавіші витяги тощо);

- посилання на повні тексти книги, якщо вони доступні в бібліотеці або в мережі Інтернет.

Додаткові матеріали за темою виставки, що існують в мережі:

- посилання на Інтернет-ресурси (біографії, критичні статті, рецензії, відгуки, тематичні сайти);

- відомості про наявність книг в інших бібліотеках, Інтернет-магазинах та ін;

- зображення: портрети, ілюстрації, фотографії тематичного характеру.

Додаткова інформація, представлена створювачами виставки, і відомості про додатковий сервіс:

- біографічні, бібліографічні, енциклопедичні відомості за темою виставки (біографії авторів та інших персон, бібліографічні списки, історичні відомості та ін.);

- вказівка про можливість замовити електронну копію;

- вказівка про можливість замовити книгу по МБА, ЕДД.

Ось як представляє віртуальні книжкові виставки бібліотек міста Миколаєва завідуюча відділом нових інформаційних технологій Яна Бондаренко: «… за допомогою виставки «Повертаючись з далеких мандрівок» ми звернули увагу підлітків на незаслужено забуті книжки, а щоб було цікавіше вибирати книги, використали елементи гри. Ця виставка побудована так, що книжку можна «взяти з полиці», розглянути, почитати, а ще, скориставшись посиланнями на різні веб-ресурси, довідатися більше про її автора. Таким чином, читач, який не має часу на пошук літератури та її читання, усе-таки може перегорнути хоча б електронні сторінки тієї або іншої книги чи отримати інформацію, як знайти потрібну саме йому книжку.»

Наразі віртуальні комунікації та веб-можливості є обов'я­зковою умовою конкурентоспроможності бібліотек. З огляду на це, віртуальні виставки стають невід'ємною складовою їх­ньої виставкової діяльності. Такі експозиції можуть готувати­ся паралельно з традиційними книжковими виставками або бути самостійною формою розкриття та популяризації фон­дів, вони є ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки, засобом створення її позитивного іміджу.

Отже, віртуальні виставки надають широкий спектр мож­ливостей для суб'єктів виставкової діяльності. Їхні організа­тори можуть таким чином популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі – задовольняти свої інформаційні потреби.

5.ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ ВИСТАВКИ

Оформлення бібліотечної виставки – один з найцікавіших напрямків бібліотечного дизайну. Оскільки дизайн має свої правила, то, дотримуючись їх, можна зробити виставки привабливими та цікавими.

Пам’ятаючи про те, що дизайн - це, насамперед, мистецтво «спілкування» з деталями, можна досягти хороших результатів. Перш за все, книжкова виставка повинна сприйматися як єдине ціле. Це досягається спеціальними композиційними методами, кольоровими рішеннями та логічними зв’язками між її структурними підрозділами. Розглянемо деякі вимоги до особливостей оформлення книжкових виставок.

Мова та заголовок бібліотечної виставки.В основі бібліотечної виставки, яка формує свій візуально-текстовий простір, лежить особлива знакова система. Це комбінація специфічних для бібліотеки знаків:

•         вербальна мова документів;
•         мова графічних побудов – шрифти, схеми, карти тощо;
•         документи звукозапису;
•         мова навчаючих маніпуляцій (ігрові, інтерактивні моменти).

Мова бібліотечної виставки допускає визначену послідовність викладу.

Основна ідея виставки міститься у заголовку.

Існує низка вимог до заголовка бібліотечної виставки:

1.    Обсяг заголовка не повинен перевищувати п'яти слів. Заголовок привертає увагу читачів до виставки, спонукає звернутися до книг, представлених в експозиції.
2.    Заголовок виставки опосередковано відображає цільове і читацьке призначення виставки.
3.    Заголовок не може бути багатозначним. У цьому випадку доцільно вводити підзаголовок. Інколи можливе використання рекламних прийомів: інтригуючий заголовок виставки приверне увагу користувача.

Композиційна побудова вимагає цілісного використання всіх елементів. Композиційні методи забезпечують виразність експозиції: збільшення або зменшення об'єкту, фрагментація (виділення одного з елементів композиції); монтаж (можливість підкреслити співставлення матеріалів); зміна фактури (створення ілюзорної рельєфності, зміна кольору, горизонтальне або вертикальне розтягування об'єкту).

Фахівці виділяють сім основних принципів побудови композиції.

1.    Вибір характерних елементів експозиції: об'єднання за однорідними ознаками, виявлення найбільш важливої однорідності, включення в композицію контрастів (таким контрастом може бути розміщення старовинного фоліанта і сучасного оптичного диска).
2.    Дотримання закону обмеження (не більше трьох) у матеріалі, деталях, кольорі, формі.
3.    Основа статичної композиції – симетрія. Наприклад, колірні плями доцільно повторити три рази. Крім того, симетрія передбачає наявність певного композиційного центру виставки - цитата, ілюстрація, предмет, колаж тощо.
4.    Забезпечення вільного простору між угрупуваннями елементів.
5.    Підкреслення субординації між угрупуваннями. Взаємозв'язок розділів забезпечується їх логічною послідовністю і частковою повторюваністю.
6.    Дотримання оптичної рівноваги шляхом правильного розміщення великих, важких, темних форм відносно малих, легких і світлих.
7.    Об'ємність, стереоскопічність, перспектива досягаються за допомогою кольору, розмірів, динаміки форми. Так, чорний фон-підкладка на стелажі зорово заглиблює книгу, а блакитний наближає. Ілюстрація, яку розрізали або змістили частини, підкреслює об’єм. Ефекти просвічування, вітражності при оформленні оживляють візуальний простір книжкової виставки.

Кольорове рішення виставки.Велике значення має підбір кольору і кольорових поєднань. Бажано використовувати при оформленні не більше трьох кольорів, інакше виставка стане не яскравою, а строкатою. У багатоколірних композиціях випадкові кольори можуть викликати неспокій і порушення єдності композиції. Виняток становлять виставки, де строкатість виправдана назвою («Різноколірні сторінки», «Строкаті фантазії», «Новорічний калейдоскоп», «Весела мозаїка»).

Існують три основні кольори: червоний, синій, жовтий, - і додаткові: зелений, помаранчевий, фіолетовий, які служать для виділення основних кольорів.

Найвдаліше поєднуються:

• білий на синьому;

• білий на червоному;

• білий на зеленому;

• червоний-біло-синій;

• чорний з жовтим;

• чорний з помаранчевим;

• чорний із золотим;

• чорний з срібним.

Колір може створити певний настрій. Відомо, що зелений і синій кольори заспокоюють, червоний і жовтий – збуджують, темно-фіолето­вий – пригноблює. А ще сприйняття кольору залежить від віку. Підлітки, наприклад, віддають перевагу контрастним поєднанням – синій і помаранчевий, червоний і зелений, жовтий і фіолетовий. Люди літні, навпаки, частіше вибирають гамму приглушених тонів.

Є кольори, які здатні зорово наближати предмети. Якщо для фону вибрати холодні відтінки, а для об'єктів, розташованих на передньому плані - теплі, то можна досягти ефекту «наближення» важливої інформації. Якщо необхідно виділити або «наблизити» певну книгу або статтю, можна помістити її на підставку червоного, помаранчевого або охристо-жовтого кольору.

Дизайнери пропонують використовувати і таку властивість поєднання кольорів: два контрастні кольори, розташовані поруч, взаємно підсилюють один одного; родинні кольори – ослабляють. Так, зелений колір здається яскравішим у поєднанні з червоним.

При штучному освітленні (а в бібліотеках воно переважає) білі, сірі і зелені кольори предметів жовтішають, сині дуже темнішають, фіолетові темнішають та червоніють, тіні предметів різко обкреслені. Предмети, які знаходяться у тіні, погано помітні про світлі.

Дуже важливо при оформленні виставки правильно підібрати шрифт для заголовка і розділів. Шрифт є істотним елементом стилю. Він повинен відповідати змісту виставки. Наприклад, якщо виставка присвячена історії України або усній народній творчості (казкам, прислів'ям, приказкам, загадкам), то краще заголовок написати шрифтом, стилізованим під старослов'янський. Якщо виставка пропонує матеріал про середньовіччя, про феодалів, про лицарів, то можна для її оформлення вибрати готичний шрифт. На виставці про війну, буде доречний строгий рубаний шрифт, а на виставках, присвячених поезії або жанру любовного роману, - легкий вензельний.

Шрифт краще всього сприймається глядачем, коли той знаходиться на відстані, пропорційному його розміру. Чим більший шрифт, тим, відповідно, більше має бути віддалення від нього глядача.

Сьогодні використання комп'ютерів в оформлювальних роботах дозволяє авторові експозиції самому підбирати необхідні виразні засоби: шрифти, зорові ефекти; використовувати досить якісно виконані аксесуари.

Дуже ефективним для створення привабливої книжкової виставки є використання різноманітних предметів, так званих айс-стоперів, які перетворюють книжкові-виставки у виставки-інсталяції. При цьому важливо пам’ятати: в оформленні не повинно бути жодного випадкового предмета і всі вони разом не повинні затуляти книгу. Такі виставки цікаві тим, що бібліотекар може використовувати особисті листи, світлини читачів. Таким чином читачі емоційно залучаються у процес підготовки, стають співавторами виставки.

                                                 Висновок

          Отже, книжкова виставка, яка наочна форма пропаганди літератури, має величезну перевагу перед іншими формами масової роботи з читачами, тому що безпосередньо зв’язана з процесом сприйняття людиною візуальної інформації. Без знайомства з книгою дуже важко зрозуміти за описом потрібна вона чи ні. ЯК правило, читач бере книгу в руки та перегортає її. Отже, споглядання, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Дані багатьох досліджень підтверджують, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Отже, головною метою книжкової виставки – привернути увагу читача до книги.                        

           Список використаної літератури

1.                 Авторська книжкова виставка: творчість, задоволення подія. – Запоріжжя, 2007. – 19 с.
2.                 Бондаренко Я. Мрії збуваються // Світ дитячих бібліотек. – 2010. – №1. – С. 6-9.
3.                 Виртуальные виставки // www.ссі.zр.иа /vехро/ms/ргісе.htр
4.                 Дупляк Т., Ткаченко Т. Інтернет технології у вистав­ковій діяльності // Маркетинг в Україні. – 2008. – № 3. – С. 26-29.
5.                 Кудря Л. Віртуальна книжкова виставка – нова форма популяризації документів // Бібліотечна планета. – 2009. – №1. – С. 37-39.
6.                 Кузнецова Е. Б. Выставочная работа библиотек в вопросах и ответах. – М. : Моісєєва С. Віртуальні виставки // http://www.library.lg.ua/rus/virtual_books.php
7.                 Сміхова Л. В. Книжкова виставка – одна з форм популяризації книги // Шкільна бібліотека. – 2009. – №3. – С.43-46.
8.                 Ткачук Л. Віртуальна виставка: нова послуга бібліотеки // Вісник книжкової палати. – 2007. – С. 36-38