Методичні рекомендації "Моніторинг як сучасний механізм управління якістю виховної роботи"

Моніторинг як сучасний механізм управління

якістю виховної роботи

Першочерговим завданням розвитку системи освіти є підвищення її якості, що полягає в досягненні високого ступеня відповідності якості надання освітніх послуг запитам суспільства. Механізмом управління якістю освіти є моніторинг, який дозволяє на основі комплексного спостереження створити широку інформаційну базу для прийняття ефективних управлінських рішень та вчасно реагувати на виклики, що виникають в освітньому середовищі.

Моніторинг проводиться відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» «Порядку проведення моніторингу якості освіти» (затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України 16січня 2020 року № 54). У статті 48 Закону України «Про освіту» зазначено, що «моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей».

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладами освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Зовнішній моніторинг якості освіти може проводитися будь-якими органами, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності. Участь закладів освіти (інших суб’єктів освітньої діяльності) та учасників освітнього процесу у зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною, крім випадків, встановлених законодавством.

Етапи проведення моніторингу:

• планування та підготовка моніторингу;
• розробка Програми;
• проведення дослідження;
• збір та оброблення результатів моніторингу;
• аналіз та інтерпретація результатів моніторингу;
• оприлюднення результатів моніторингу.

        Етапи впровадження системи моніторингу в закладі загальної середньої освіти:

   1.  Підготовчий.

   Починається  робота  з  видання  наказу  по  школі  щодо  проведення  моніторингу (за  певним напрямом),  у якому  визначаються:  його  мета,  склад  моніторингової  групи,  обов’язки  її  членів,  терміни  проведення  дослідження.  Причому  мета  має  бути  обґрунтованою.  Під  цим  розуміють: при формуванні мети завжди існує механізм – спосіб, технологія,  що  дозволяє  перевірити  відповідність  результату  поставленій  меті. 

    2. Організаційний.

Оцінюється наявність необхідних ресурсів (матеріально-технічних,  часових, людських);  планується  дослідницька  робота.  Поетапно формулюються завдання (конкретизація мети).  Завданням  моніторингової (творчої,  робочої)  групи  на  цьому  етапі  є  визначення  напрямів (факторів)  здійснення  моніторингу,  підготовка  Програми  дослідження  та  розробка  критеріїв  оцінки  за  кожним  напрямом;  побудова факторно-критеріальної моделі (або відбір іншої моделі) оцінювання  об’єкта  моніторингу.  До Програми додається графік проведення моніторингу. Далі  визначається  інструментарій  оцінювання,  розробляються або відбираються тести, анкети тощо.  Визначаються  критерії  оцінки  якості  діяльності  закладу  за  певними  напрямами;  декомпонуються  фактори.  Центральне  місце  в  моніторингових  процедурах  посідає  розробка  моделі  бажаного  результату (створення  еталонів),  отримання  нової  інформації  в  процесі оцінювання та управлінська реакція на результати аналізу інформації.

   3.  Практичний. 

Здійснюється  дослідження  відповідно  до  форм і методів;  обов’язковими  є  управлінський  супровід  та  контроль. 

   4. Аналітичний.

Здійснюється аналітична робота експертів: опрацьовуються  матеріали, досліджуються співвідношення позитивних та негативних чинників,  що впливають на функціонування об’єкта, готуються висновки й рекомендації,  які доводять до педагогічного колективу. Складається план заходів щодо усунення недоліків.  Це  матеріали  для  педагогічних  консиліумів,  педагогічних  рад,  засідань  методичних об’єднань, обґрунтування наказів по школі. Аналіз результатів дає  прозору й об’єктивну картину освітнього процесу в закладі освіти.

Для отримання інформації про якісний стан будь-якого об’єкта дійсності необхідно мати його кількісну характеристику. Таку характеристику можна отримати на основі кваліметричного підходу.

Кваліметрія — наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів — предметів або процесів. (Г. В. Єльникова) Під кваліметрією частіше всього розуміють оцінку якісних властивостей процесу, явища, предмета кількісними показниками з використанням певної математичної моделі та технології. Передбачається використання оцінки-критерію через порівняння реального стану об’єкта з ідеальним (визначеним нормативно або представленим як бажаний результат). У якості кваліметричної моделі найчастіше використовується факторно-критеріальна, що передбачає розчленування об’єкта на структурні елементи. Такий підхід дозволяє розглядати об’єкт як систему, оцінюючи його не в цілому, а як сукупність взаємопов’язаних складових.

Кваліметричні моделі використовуються в шкільній практиці для дослідження окремих питань. При проведенні моніторингових досліджень якості виховної роботи одним із напрямків доцільно вибрати «Діяльність класного керівника».

Кваліметричні моделі з вищезазначеного напрямку діяльності створені в табличному редакторі Excel, тому всі розрахунки автоматизовані. При користуванні таблицями важливо пам’ятати, що будь-які зміни, випадково внесені в базову модель, можуть призвести до перекручення результатів.

Кожна таблиця має два види полів: біле поле (без заливки) та сіре поле (із заливкою, де вже вдруковані коефіцієнти вагомості напрямів, складових та загальна сума). Усе, що надруковано в таблиці, не можна коригувати, бо це призводить до порушення закладених у комірки формул розрахунку.

Методика використання моделі оцінки діяльності класного керівника:

1.               Усі класні керівники закладу загальної середньої освіти беруть участь у моніторинговому дослідженні (здійснюють самоекспертизу – лист «Самооцінка» факторно-критеріальної моделі оцінки діяльності класного керівника).
2.               Для отримання об’єктивної оцінки ступеню прояву окремих факторів та критеріїв діяльності класного керівника до експертизи також залучаються заступник директора закладу з виховної роботи, керівник шкільного методичного об’єднання класних керівників (здійснюють експертизу – лист «Оцінка» факторно-критеріальної моделі оцінки діяльності класного керівника).
3.               Для заповнення графи «Ступінь проявлення» кваліметричної моделі достатньо встановити рівень діяльності класного керівника у відповідності до вибраного еталона. Так, якщо рівень діяльності не задовольняє учнів, батьків, адміністрацію школи, то виставляється 0,00 балів; якщо рівень діяльності задовольняє менш, ніж на 50%, виставляється 0,25 бали; якщо рівень діяльності задовольняє на 50%, виставляється 0,50 бали; якщо рівень діяльності задовольняє більш, ніж на 50%, виставляється 0,75 бали; якщо рівень діяльності фактично задовольняє, то виставляється 1,00 бал.
4.               На третьому аркуші книги Excel створені макети для діаграми «Оцінка діяльності класного керівника закладу освіти», для побудови якої дані автоматично переносяться з першого («Самооцінка») та другого («Оцінка») аркушів книги.
5.               Автоматично будуються діаграми за напрямами діяльності класного керівника:

•                   загально-педагогічний;
•                   саморозвиток;
•                   фаховий;
•                   вихователь-дослідник;
•                   функціональний.

6.               Експертна група здійснює аналітичну роботу: опрацьовує матеріали, самостійно підраховує середній показник діяльності класних керівників по закладу, будує діаграми зіставлення середнього показника та визначає його зміну (збільшення/зменшення) за певний проміжок часу.

Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми). Обов’язково вказуються індикатор та шкала, використана для визначення результатів моніторингу, застосована методика для їх обрахунків.