Методичні рекомендації на тему: "Інтерактивне навчання на уроках природознавства в спеціальній школі."

Інтерактивне навчання на уроках природознавства в спеціальній школі.

Орієнтація сучасної школи на гуманізацію процесу освіти і різнобічний розвиток школяра має на увазі необхідність одноманітного поєднання безпосередньо-навчальної діяльності, в межах якої формується базові знання, вміння та навички, з діяльністю творчою, пов’язаною з   розвитком особистісних задатків підопічних, їхньої пізнавальної активності, здібності самостійно розв’язувати нестандартні завдання тощо. Крім досягнення освітньої мети навчання вчитель повинен прагнути до вирішення корекційно - розвивальних завдань, які визначають специфіку  всього навчально-виховного процесу допоміжної школи. Тому, введення в традиційний навчальний процес дидактичних ігор, специфічно направлених на розвиток дитини.

Феномен гри для дітей з особливими потребами  в тому, що, будучи по суті розвагою, вона переростає в навчання , творчість, лікувальний засіб, модель людських стосунків.

На відміну від гри взагалі, педагогічна гра має істотну ознаку  - чітко сформульовану мету навчання, і відповідно їй, педагогічного результату. Ігрова форма занять створюється на уроці за допомогою спеціальних дидактичних прийомів та ситуацій, які виступають як засіб пробудження,  стимулювання учнів до навчальної діяльності. Кожна гра має завдання для виконання , які надаються в  найрізноманітніших формах  з широким діапазоном труднощів: від легких і доступних для всіх до  вищого щабля у рівні складності. Поступове зростання труднощів завдань дає змогу дитини прогресувати, розвиваючи свої здібності, самоактуалізувати себе як творчу особистість.  Поряд з цим ігровий метод – це найкращий спосіб взаємодії учителя і учнів, що веде до реалізації дидактичних задач і цілей навчання. Також хочу відмітити, що для ігрових методів характерні ще й певні особливості, що відрізняють їх від традиційних: наявність ігрових моделей об’єкта, процесу або діяльності; активізація мислення й поведінки школяра; високий ступінь задіяності у навчальному процесі; обов’язковість взаємодії учнів між собою та вчителем або програмовим матеріалом; посилення   емоційності і творчий характер заняття; самостійність у прийнятті рішень; бажання набути уміння й навички за відносно короткий термін.

Отже, дидактичні ігри розв’язують ряд істотних проблем, пов’язаних з розвитком розумово відсталих школярів та сприяють успішному засвоєнню навчальної діяльності, а саме; розвивають особистість найбільш успішно; замість елемента примусу тут панує атмосфера вільного та радісного навчання; поглиблюють знання учнів; закріплюють інтерес до навчання; сприяють зміні мотивів поведінки; розкриттю нових джерел розвитку пізнавальних сил, підвищенню самооцінки школярів; установлення дружніх стосунків у колективі, розвитку уяви т. д.

Гра – єдиний вид діяльності, коли процесові надається більше значення, ніж результатові. Мотив гри полягає в самому процесі, який слугує результатом, а результат – проміжною ланкою процесу.

З огляду на особливості розумового розвитку  учнів допоміжної школи дидактичні та інтелектуальні  розвивальні ігри на уроках природознавства зайняли визначальне місце в моїй педагогічній практиці. Психолого-педагогічні спостереження показали, що досить доцільно організовувати таке навчання у середній ланці сучасної допоміжної школи. А поступові навички, яких набувають учні під час  ігрової діяльності в 6-8 класах, знадобляться їм, коли вони стануть старшокласниками.

Алгоритмом організації та проведення ігор вважаю:

•       чітко сформульовану мету;
•       розробку сценарію, плану проведення;
•       визначення і розподіл ролей, обов’язків, правил;
•       проведення інструктажу учасників;
•       спрямування і керування самим процесом, ходом гри;
•       організацію оцінювання результатів; підбивання підсумків( з аналізом і висновками).

Використання ігрових форм роботи на уроках природознавства, дозволяє вирішити  наступні завдання:

•       перевірити та узагальнити в ігровій, загальній та творчій формах набуті знання;
•       засвоїти нові знання, розвивати вміння логічно мислити, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
•       переосмислювати, аналізувати вивчене;
•       на основі отриманих знань вміти працювати з навчальним або додатковим текстом, аналізувати його, визначити природну залежність;
•       знаходити помилки, зумисне пропущене вчителем під час підготовки уроку;
•       використовувати інтеграційні зв’язки з  літературою, образотворчим мистецтвом, музикою тощо для більш яскравого розкриття теми;
•       навчати працювати з додатковою літературою, для пошуку відповіді на запитання, підготовки власних запитань та завдань;
•       розвивати вміння аргументувати свої відповіді, знаходити позитивне та недоліки, як у власних, так і у відповідях товаришів;
•       набувати почуття співпереживання та колективізму.

Зміст ігрових моментів на уроці природознавства вимагає від школярів знань та конкретних уявлень про живу і неживу природу, вміння пізнавати її об’єкти та явища у взаємозв’язку, знання понять, термінів, дат, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи, а також між предметні зв’язки, порівнювати відомі факти з невідомими, робити висновки, а головне – допомагає вироблювати власну точку зору – неодмінну складову власної життєвої позиції.

Часте звернення до дидактичної гри на уроці природознавства показує, що такі уроки слід проводити і як індивідуальні турніри, і як змагання команд. У випадку командної гри до неї залучений майже весь клас і нікому не доводиться нудьгувати.  Зайняті й ті учні, що пропустили кілька занять. Вони слідкують за виконанням правил гри і  ведуть рахунок балів. Так, закінчивши вивчення теми,  дуже добре підвести її підсумок у вигляді” Поля чудес”, “зоряної години”, які вимагають від учасників досконалого знання термінів та визначення понять, гри “Щасливий випадок”, де змагаються дві команди даючи відповіді на поставленні запитання вчителем і один одному (чим більше правильних відповідей, тим  більше балів здобуває команда); “Склади ключове слово з безладно розкиданих літер”, потрібно скласти слова, що відповідають темі і вміти їх розтлумачити. Популярні ігри зі словами: шаради, логогрифи, мета грифи, загадки, вірші насамперед тому, що дітям цікаво. Друга причина дитячої пристрасті криється в тому, що такі ігри  можна використовувати майже на кожному уроці, вони не займають багато часу, а створюють надзвичайно сприятливу атмосферу. Деякою мірою -  це своєрідна розмовна гімнастика, яка привчає дітей допоміжної школи раціонально мислити, послідовно виконувати розумові операції, шукати нестандартні ходи.

Використання в педагогічній практиці ігрових моментів – не тільки один з шляхів реалізації свого потенціалу для засвоєння знань, отримання не лише гарних оцінок, а й задоволення від уроку, особливо це важливо для учнів, у яких традиційний шлях навчання викликає безсилля перед навчальним матеріалом, а звідси, небажання вчитися. Гра ж допомагає їм повірити в себе.

Вибір ігрових методів навчання, які  використовується на уроках залежить від багатьох чинників: змісту навчального матеріалу, дидактичних цілей, функцій, рівня підготовки та віку учнів. Досить часто у своїй повсякденній роботі використовую ігри – вправи, включаючи їх у зміст багатьох уроків. Особливість їх  використання полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах  урочного навчання. Аналіз значної кількості ігор, спостереження і досвід показують,  що використання даного методу пов’язане з активізацією певних психічних процесів і сприяє закріпленню знань, перевірці їх якості, набуттю навичок. Ігри – вправи проводяться на уроках, вони входять до домашніх завдань,  позакласних занять, а також використовуються у вільний від навчання час. Вони позитивно впливають на посилення інтересу до теми, що вивчається. Ігри – вправи дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу, що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища і факти, які можуть бути збереженні  в пам’яті як найбільш життєво важливі й захопливі  у плані пізнання.  Як правило, це можуть бути кросворди, ребуси, вікторини тощо.

Метод ігрової дискусії – ще один із ігрових методів навчання. Дискусійний метод навчання дозволяє серед різних  варіантів рішень одного й того ж питання вибрати оптимальний. Досягнення поставленої мети зумовлює розвиток пізнання, розкриваються творчі можливості учнів, їхня здатність до узагальнення, нахил до теоретичного аналізу, тобто формується навички, необхідні для самостійної навчальної діяльності, що є немало важливим для учнів допоміжної школи. Різновидами ігрової дискусії є “мозкова атака”, “дискусія круглого столу”. “метаплан”.

  В основі метод ігрової ситуації лежить проблемна ситуація. Вона активізує пізнавальний інтерес у  школярів, спрямовує розвиток розумової діяльності.  Основне призначення цього методу – встановлення зв’язку теорії і практики з теми, що вивчалась або вивчається вміння аналізувати відповідне рішення у нестандартних ситуаціях. Метод ігрової ситуації сприяє заохоченню учнів до захопливої діяльності на основі певної ситуації , що розігрується, у зміст ситуації закладено необхідну  суму знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти учні. Ігрова ситуація сприяє посиленню емоційно – психологічного стану, збуджує внутрішні стимули до навчальної роботи, знімає напругу, стомленість.

     До ігрової ситуації входять такі методи, як “аналіз конкретної ситуації”,  “інцидент”,  “розгляд ділової кореспонденції”, тощо.

Однак варто зазначити, що в чистому вигляді один метод використовується рідко.  

      Здебільшого це відбувається за рахунок поєднання кількох методів, один    із яких    провідний.

Надзвичайно  цікаво організовувати у вигляді гри підсумковий урок. Це може бути   КВК, де команди не тільки змагаються у кмітливості, дотепності, швидкості  реакції, а  й готують складні домашні завдання у вигляді творчих робіт та запитань для   суперників. Узагальнення вивченого з природознавства по темі “Корисні копалини” можна зробити у  вигляді гри “Брейн рингу”, а по темі “Овочеві рослини” у 7 класі – на   зразок  великої гри з різноманітними спектром завдань “Зоряний час”. Після вивчення теми ”Хребетні” у 8 класі – пропоную гру “ Що? Де? Коли?”.

З великим бажанням діти стають не тільки учасниками, а й творцями таких уроків.

Належна організація ігрової діяльності, природне введення її у навчальний процес зумовлюють  зміну позиції дитини. У грі вона виступає не в ролі того, кого оцінюють, хто допомагає або навчається. Тут вона є суб’єктом діяльності, активним її учасником, завдяки чому має можливість оволодіти новими знаннями і вміннями продуктивного застосування.

Таким чином, значення ігор у вивченні природознавства надзвичайне. Це той фактор, що допомагає дітям з особливими потребами адаптуватися до навчання, розвивати пам’ять, увагу, винахідливість, зберегти дитячу безпосередність, виховує взаємоповагу. Саме навчаючись у грі дитина краще виявляє себе як індивідуальність. Завдання, в яких пов’язанні і розумова, і фізична активність, сприяють вихованню гармонійної особистості. Адже гра – не просто розвага, це фантазія, помножена на розум і кмітливість. І захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам’ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія.

Додаток

ГРА “ Дерево пізнання”.

 УМОВИ ГРИ: учням пропонується до певної частини навчального матеріалу (можливо, й до уроку) скласти 1-3 запитання (залежно від рівня підготовленості класу). Запитання занотовують на маленьких аркушах (у формі листочків дерева) і подаються вчителеві. Найзмістовніші  з них учитель відзначає як запитання - переможці й причіплюють їх до дерева пізнання (малюнок на ватмані, прикріплений до дошки). На наступному уроці перевірка засвоєного може відбуватися в межах тієї ж гри: учні “знімають” листочки з дерева, відповідаючи на складені запитання. Цю гру можна проводити і як змагання між класами ( учні одного класу складають запитання для іншого; тоді з метою об’єктивного підведення підсумків бажано мати кольорову символіку приміром – листочки, 5 кл. – червоні, 6 – зелені.

ГРА “СТРУМОЧОК”

УМОВИ ГРИ:  виконуючи завдання гравці передають право відповіді одним одному. Змагання починають учні, які сидять на останній парті – саме їм учитель дає чистий аркуш. Учасник гри пише на аркуші одну із назв рослин , пов’язаних з вивченою темою, і передає естафету товаришеві, що сидить попереду. Наприклад: 7 клас “Овочеві рослини”, “Квітково-декоративні рослини”, “Рослини лісу”  і т.д. Гра проводиться як на швидкість (яка команда швидше впорається із завданням), так і на правильність відповідей. Якщо учень не пригадав жодної із них, він передає аркуш наступному гравцеві, нічого на ньому не написавши. Кожна правильно названа рослина – 1 бал, якщо назва помилкова – 1 бал знімається. Найкраще гру проводити на підсумковому уроці, коли вивчено достатньо матеріалу.

ГРА “ЩО? ДЕ? КОЛИ?”

УМОВИ ГРИ: перед першою грою необхідно вибрати “знавців”, які набирають команди. Учасники гри сідають за парти по командах. Одна команда залишається біля дошки. Їй задають питання по вивченій темі представники інших команд. Обговорення питання 20 секунд, відповідає один учень команда грає до першої невірної відповіді, після чого в гру вступає інша команда. В першій грі займає багато часу організаційний момент, в наступних іграх він зводиться до мінімуму. Гра продовжується здебільшого 25-30 хвилин.  Переможці отримують найвищі бали.

ГРА “ТУРНІР”

УМОВИ ГРИ: в цій грі два учні змагаються в своїх знаннях. З’ясовується тема, потім проводиться жеребкування, хто починає перший. Далі перший учасник задає питання, другий учасник відповідає. Якщо він відповідає вірно, то сам задає питання, на яке відповідає другий учасник гри. Бесіда триває до тих пір поки один із учасників не помилиться чи не зможе задати запитання.  Переможець той, хто останнім дав вірну відповідь і задав питання, яке залишається без відповіді.

ГРА “ТРИ ПРОПОЗИЦІЇ”.

УМОВИ ГРИ: вчитель зачитує невелику розповідь чи текст. Учням необхідно уважно вислухати і передати зміст прослуханого трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого розповідь найменша, але краще відтворений зміст.

 Другий варіант гри – робота з друкованим текстом. Це може бути уривок із підручника. Три прості речення можуть бути записані в зошиті – в такому випадку зручніше визначити переможця.