Методичні рекомендації "Організація роботи класного керівника"

Міністерство освіти і науки України

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

 

Виступ на засіданні методичної комісії

«Організація роботи класного керівника»

 

 

 

 

 

 

Виступ підготувала

голова методичної комісії з виховної роботи

Полтавського професійного ліцею

 Олена Олексіївна Шаповал

 

 

 

 

Полтава - 2018

Зміст

ст.

Вступ                  3

Розділ 1.Призначення і завдання класного керівника

1.1.Актуальні цілі й завдання виховання учнів            4

1.2.Повноваження класного керівника             5

1.3.Основні завдання класного керівника             6

1.4.Функції та зміст роботи класного керівника            7

1.5.Складові педагогічної майстерності класного керівника          9

1.6. Документація та звітність класного керівник          10

1.7. Критерії оцінки роботи класного керівника          11

Розділ 2. Організаційно-педагогічна робота класного керівника

2.1.Основні напрямки діяльності класного керівника          13

2.2. Організаційно-педагогічна робота класного керівника         14

2.3. Планування роботи класним керівником           15

2.4. Форми роботи класного керівника             16

Висновки                   19

Список використаних джерел             20

Додатки                 21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Найважливіший період становлення особистості майбутнього громадянина припадає на його роки навчання. Тому виняткову роль у формуванні підростаючої людини відіграє навчальний заклад. Саме колектив навчального закладу і стає тим основним соціальним середовищем, у якому виховуються особистісні якості кожної окремої дитини. Різноманітні стосунки у колективі завдяки спільній діяльності його членів забезпечують всебічний розвиток особистості, належним чином готують учнів до майбутньої плідної праці, активної участі в суспільному житті країни, захисту Батьківщини.

Класний керівник залучає учнів до різноманітних видів діяльності. Поряд із навчанням — це і суспільно корисні справи, і обговорення книг, і спортивні змагання тощо. Проте, для того щоб вони стали не просто заходами, але й сходами у духовному та пізнавальному розвитку учнів, важливо правильно з педагогічної точки зору керувати взаєминами старшокласників, створювати умови для спілкування, розвитку та зміцнення кращих рис характеру, почуття колективізму.

Діяльність учнів повинна розгортатися у виховному середовищі, психологічний клімат якого відбиває найкращі моральні норми нашого суспільства. Саме таким середовищем має стати колектив.

Для всебічного розвитку людини особливо важливою є єдність праці та інтелектуального життя. Загальна атмосфера творчості дослідження - важлива риса колективу. Формування виховного впливу колективу на особистість залежить від того, чим і як живе цей колектив. Від педагога залежить, куди спрямувати та чим наповнити життя класного колективу.

Робота класного керівника – це, безперечно, благородна, але дуже важка й, головне, відповідальна робота. Це і робота з класним колективом у цілому, із кожною дитиною окремо, співпраця з колегами та батьками.

Розділ 1. Призначення і завдання класного керівника

1.1.Актуальні цілі й завдання виховання учнів

Приступаючи до роботи на посаді класного керівника, педагог повинен чітко уявляти собі цільові орієнтири виховної системи навчального закладу. На основі цих орієнтирів визначаються основні цілі й завдання виховання учнів групи.

Головними орієнтирами в постановці цілей і завдань виховання учнів у групі є цілі виховної системи навчального закладу, а також цілі державної політики освіти. Вони визначені в річному плані ліцею, в основних документах, якими повинен керуватися класний керівник.

Основними програмними орієнтирами щодо виховання громадянина України, визначеними в Законі України «Про освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХі століття), Національній доктрині розвитку освіти, Концепціях національного, громадянського виховання, є виховання «свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального, досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування в молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури».

Професійна діяльність викладача сучасного навчального закладку з професійним спрямуванням надзвичайно складна і багатогранна. Поряд з організацією навчальної та позаурочної діяльності учнів він виконує функції вихователя молодого покоління, бере участь в пропаганді суспільно-гуманістичних і психолого-педагогічних знань серед батьків, населення тощо.

Я працюю класним керівником в Полтавському професійному ліцеї чотирнадцять років. Специфіка цієї роботи в профтехучилищі полягає в тому, що педагог має зорієнтувати учнівський колектив з 30 дітей, які прийшли з різних шкіл, приїхали з різних куточків району, областей України здобувати середню освіту та професію.

Класний керівник вмить стає і викладачем, і вихователем, і батьком-матір’ю, і другом, і суровим «наглядачем».

Основним принципом моєї роботи є утвердження в кожній дитині доброти, сердечності, чуйності, готовності прийти іншому на допомогу, чутливості до всього живого і красивого.

1.2.Повноваження класного керівника

Класний керівник зобов’язаний:

♦ організувати навчально-виховний процес у групі;

♦ залучати учнів групи до систематичної діяльності класного та загальноліцейного колективу, а також встановлювати зв'язки з іншими групами та колективами;

♦ вивчати дітей і підлітків, умови їхньої життєдіяльності;

♦ фіксувати відхилення в розвитку та поведінці вихованців, здійснювати психологічно та педагогічно обґрунтовану корекцію, в складних ситуаціях інформувати про це адміністрацію;

♦ надавати допомогу вихованцям у вирішенні гострих життєвих проблем;

♦ сприяти соціальному та правовому захисту їхніх прав;

♦ вести документацію, що відображає хід і результативність виховної роботи;

♦ залучати до виховної діяльності педагогів ліцею, батьків учнів, спеціалістів різних галузей науки, мистецтва;

♦ постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень з питань педагогіки, психології, теорії та практики виховання.

Класний керівник повинен уміти:

* спілкуватися з дітьми, заохочуючи дитячу активність, відповідальність, подаючи власний приклад діловитості та відповідальності;

* бачити та формулювати свої виховні цілі;

* доповнювати план виховної роботи у власній групі;

* організувати виховний захід: бесіду, диспут, екскурсію, похід, класний вечір, класний час тощо;

* організувати та провести батьківські збори;

* користуватися психолого-діагностичними тестами, анкетами, запитальниками й коректно використовувати їх у виховній роботі.

Класний керівник не має права:

♦ принижувати особисту гідність вихованця, ображати його дією або словом, придумуючи прізвиська, навішуючи ярлики тощо;

♦ використовувати оцінку (бал) для покарання учня;

♦ зловживати довір'ям дитини, порушувати дане вихованцю слово, свідомо вводити її в оману;

♦ використовувати сім'ю (батьків або родичів) для покарання дитини;

♦ обговорювати за очі своїх колег, представляти їх у невигідному світі, підриваючи авторитет викладача та всього педколективу.

1.3.Основні завдання класного керівника

Діяльність класного керівника є важливішою ланкою у виховній системі ліцею, основним механізмом організації індивідуального підходу до вихованців, одним із вирішальних елементів виховного процесу, що організується в навчальному закладі.

Основне призначення класного керівництва зумовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство – максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.

Виходячи з цієї мети основними завданнями класного керівника необхідно вважати такі:

• здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком учня;
• створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та їхньому розвитку;
• вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів учня з метою підбирання для нього певного виду діяльності, де на нього чекає успіх;
• організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, яка залучає учнів у суспільно-ціннісні стосунки;
• активна пропаганда здорового способу життя;
• сприяння учню в дотриманні його прав та свобод;
• створення класного колективу як виховного середовища, що забезпечує соціалізацію кожного учня;
• організація взаємодії та співробітництва всіх виховних сил.

1.4.Функції та зміст роботи класного керівника

1. Аналітична функція:

♦ вивчення  індивідуальних особливостей дітей і підлітків;

♦ вивчення та аналіз стану й умов сімейного виховання кожного вихованця;

♦ аналіз та оцінка рівня вихованості особистості та колективу;

♦ вивчення та аналіз становлення та формування колективу групи;

♦ вивчення та аналіз виховних можливостей педагогічного колективу;

♦ вивчення та аналіз виховних впливів оточуючого середовища на учнів групи, аналіз виховної цінності проведеної справи.

2. Прогностична функція:

♦ передбачення результату наміченої справи або виховного впливу;

♦ прогнозування рівнів індивідуального розвитку учнів;

♦ прогнозування етапів становлення та формування колективу;

♦ побудова моделі виховної підсистеми (або мікросистеми), що відповідає виховній системі ліцею;

♦ визначення ближніх і дальніх перспектив життя та діяльності учнів, колективу;

♦ передбачення наслідків стосунків, що складаються в дитячому колективі (між вихованцями, між педагогами та вихованцями, між вихованцями, педагогами та батьками учнів тощо).

3. Організаційно-координуюча функція:

♦ вивчення особливостей розвитку кожної дитини, її особливості, емоційного самопочуття, відображення всіх даних у психолого-педагогічній карті;

♦ допомога вихованцям у навчальній діяльності;

♦ допомога й співробітництво в плануванні та організації суспільно значимої різноманітної діяльності підлітків згідно з віковими потребами й вимогами життя в колективі;

♦ допомога й співробітництво в діяльності органів самоврядування, розвиток самоврядування в групі з метою прищеплення навичок самоорганізації, відповідальності, готовності та вміння приймати життєві рішення;

♦ індивідуальний вплив на кожного учня та колектив як суб'єкт цієї діяльності;

♦ сприяння вихованцям в отриманні додаткової освіти через систему гуртків, клубів, секцій, об'єднань, що організуються як в ліцеї, так і поза ним;

♦ створення умов для самовиховання та саморозвитку особистості вихованців, організація спільно зі ліцейним психологом психологічної освіти учнів;

♦ захист прав і свобод вихованця;

♦ організація взаємодії з сім'ями учнів: проведення батьківських зборів, консультацій для батьків, залучення батьків для допомоги ліцею, здійснення миттєвого контакту з батьками у випадку надзвичайних пригод,. що загрожують здоров'ю та життю дітей;

♦ організація взаємодії в роботі малої педради з проблем учнів своєї групи, відвідування уроків учителів-предметників;

♦ участь у роботі педрад, адміністративних і методичних нарад;

♦ допомога та співробітництво у взаємодії із позашкільними виховними закладами;

♦ стимулювання творчої, інноваційної діяльності як учнів, так і педагогів, батьків учнів; координація виховних зусиль педагогів групи, психологів, інших соціальних працівників;

♦ відповідальність за життя, здоров'я та безпеку дітей під час позаурочних заходів;

♦ організація харчування, чергування по класу, чергування по ліцею, організація трудових справ;

♦ ведення документації (класний журнал, облік відвідування, особисті справи учнів, план роботи класного керівника, психолого-педагогічна карта);

♦ участь у створенні оптимальних матеріально-побутових умов для позаурочної діяльності, виховної роботи.

4. Комунікативна функція:

♦ допомога у встановлені та регулюванні міжособистісних стосунків в підлітковому середовищі, допомога в розвитку спілкування, допомогти кожному адаптуватися в колективі, завоювати визнання, посісти серед однолітків соціальний статус, що його задовольняє;

♦ побудова оптимальних взаємостосунків «викладач — учень», «викладач — батьки», «батьки — учень»;

♦ допомога учням в налагодженні стосунків з оточуючими людьми, соціумом;

♦ сприяння налагодженню та підтриманню сприятливого психологічного клімату для колективу в цілому і для кожного окремого вихованця в групі.

1.5.Складові педагогічної майстерності класного керівника :

♦ методична підготовленість, що дозволяє йому визначити педагогічну стратегію;

♦ знання та вміння з дитячої та підліткової вікової психології, педагогічної психології, соціальної психології та соціальної педагогіки;

♦ знання теоретичних основ виховання;

♦ володіння технологією виховного впливу на особу, групу, колектив;

♦ організаційні вміння та навички;

♦ широка освіченість і духовна культура, інтелігентність;

♦ дбайливе ставлення до накопиченого вітчизняного та світового педагогічного досвіду, досвіду та традицій народної педагогіки;

♦ орієнтація на людину і перш за все на підлітка, як на вищу цінність, унікальну людську особистість;

♦ опора на науку, здатність прогнозувати та прораховувати свої дії, володіння засобами аналізу та самоконтролю, вміння педагогічно усвідомлювати нові соціально-економічні умови, оцінювати нові тенденції з позицій педагогічної доцільності;

♦ віра в людину, в користь і правоту своєї справи, педагогічний оптимізм, мужність та сила волі;

♦ комунікабельність, співробітництво в основі стосунків (додаток 1).

1.6. Документація та звітність класного керівника

* Класний керівник призначається наказом директора ліцею із числа викладачів, які працюють в цій групі.

* Загальні правила організації роботи ліцею та педколективу випливають із Кодексу законів про працю України, які повинен виконувати будь-який працівник.

* Година класного керівника (класна година) — один раз на тиждень (форми проведення класної години можуть бути найрізноманітнішими, тематична година, групові збори, підготовка до спільної групової або ліцейної справи, підготовка до екскурсії, підбиття підсумків екскурсії тощо).

* Кількість виховних заходів — не менше двох на місяць (з яких одна може бути загальноліцейною).

* Кількість батьківських зборів — не менше одних зборів на семестр (двоє зборів на рік тематичні).

* Звіти про виконану роботу подаються заступнику з виховної роботи кожного місяця.

• Класний керівник веде таку документацію:

• класний журнал;
• план виховної роботи з групою помісячно;
• щоденник психолого-педагогічних спостережень учнів;
• особисті справи учнів;
•  журнал реєстрація індивідуальної роботи з учнями та батьками;
•  журнал реєстрація відвідування учнів на квартирах та вдома.

1.7. Критерії оцінки роботи класного керівника

Результативність діяльності класного керівника може бути оцінена за допомогою найрізноманітніших критеріїв. До них відносяться:

♦ упорядкованість життєдіяльності групи;

♦ наявність і рівень зрілості колективу;

♦ загальний психологічний клімат у групі;

♦ соціальна захищеність кожного члена колективу та його комфортність;

♦ реальне зростання вихованості та загальної культури учнів;

♦ активна позиція класного керівника;

♦ участь у дослідно-експериментальній або дослідницькій роботі;

♦ залучення батьків учнів у справи ліцейного колективу.

Основними критеріями оцінки праці класного керівника є ступінь підвищення рівня вихованості учнів, їхній інтелектуальний, моральний, естетичний, правовий, статевий, а також світоглядний розвиток.

Критерієм оцінки вважається й міра розвитку групи, педагогічна майстерність класного керівника та його активна життєва позиція.

Підсумки діяльності класного керівника протягом року підбиваються за результатами:

* аналізу виховного плану та записів у ньому;

* аналізу анкет, даних учням наприкінці року;

* аналізу матеріалів співбесіди з класним керівником щодо посадових обов'язків наприкінці року;

• аналізу матеріалів відвідування керівництвом ліцею виховних заходів протягом року;

* аналізу участі групи в загальноліцейних справах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Організаційно-педагогічна робота класного керівника

2.1.Основні напрямки діяльності класного керівника

І.Програма «Здоров’я» передбачає самоосвіту класного керівника в цій галузі, вивчення вікових, психологічних особливостей дітей, спільну роботу із психологом. Класний керівник разом з батьками виробляє оптимальний режим для даного учня, планує роботу інших викладачів з проблем перевантаження, створення комфортних умов. Оволодіває методами релаксації. Стежить за режимом харчування й вирішує питання про організацію додаткового харчування для хворих та ослаблених дітей.

II. Програма «Навчання» передбачає організацію диференційованого та індивідуального підходу до сильних, середніх слабких учнів. Класний керівник контролює відвідуваність, у разі погіршення успішності своєчасно організовує консультацію тих викладачів-предметників, на уроках яких виникли труднощі. Підтримує постійний зв'язок з викладачами, батьками. Стежить за дозуванням домашніх завдань, рівномірністю проведення контрольних робіт, заліків.

III. Програма «Спілкування» охоплює ту сферу, в якій дитина найчастіше потребує захисту. Класний керівник зобов’язаний не допускати випадків, коли дітей у групі не помічають, дражнять, обзивають, не приймають до спільних ігор. Тому класний керівник має ввійти у коло спілкування дітей, зрозуміти становище кожного учня в ньому, навчитися коригувати стосунки між дітьми, показати всьому колективу позитивні риси кожної дитини, дати їй можливість проявити себе.

IV. Програма «Робота з важкими» спрямована на коригування негативних рис в особистості учня. Тут за мету береться не тільки боротьба з правопорушниками, а профілактична робота з дітьми цієї категорії. Класний керівник має добре оволодіти методикою й технікою вивчення особистості учня та його виховного середовища.

V. Програма «Робота з сім'ями» спрямована на тактовне коригування негативних впливів родини. Залучення батьків до групових і загальноліцейних заходів, вивчення стану родинного виховання, узагальнення досвіду естетичного вихованні в сім'ї. Надання допомоги батькам у навчанні й вихованні дітей, а також роз'яснення цілей і завдань.

VI. Програма «Дозвілля». У її межах класний керівник виявляє індивідуальні інтереси дітей, допомагає їм у виборі позакласних об'єднань (гуртків, секцій тощо), розширює світогляд учнів. Ця програма пов'язана із загальноліцейною виховною роботою, що є продовженням виховного процесу, і у нас має яскраву естетичну спрямованість. Визначення програм діяльності з вивчення традицій національної пісенної культури, побуту важливе завдання класного керівника нашого ліцею. Планування виховної роботи - одне з найважливіших умов здійснення підходу до виховання. Перспективне, чітке та оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи й дозволяє виокремити найсуттєвіші напрямки, сконцентруватися на головному.

2.2. Напрямки організаційно-педагогічна робота

Вся організаційно-педагогічна робота містить традиційні аспекти виховного процесу: національне, громадянсько-патріотичне, правове, трудове, моральне, естетичне, фізичне, статеве, екологічне виховання.

Основні напрямки роботи: з групою, з викладачами-предметниками, з батьками і громадськістю. Основною, звичайно, є робота з групою. Сюди можна віднести згуртування колективу, формування активу, специфічну роботу з юнаками і дівчатами, індивідуальну роботу з окремими учнями; виховання у учнів національної самосвідомості та почуття громадянської гідності, поваги до державних символів; підвищення правової освіченості, загальної культури, розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, відповідального ставлення до навчання, зміцнення трудової дисципліни, запобігання тютюнопалінню, наркоманії, алкоголізму, правопорушенням, статевій розпусті, прищеплення любові до праці, турботи про життя і здоров'я учнів, вивчення вікових та індивідуально-психологічних особливостей, їхніх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу. Навички ділового спілкування допоможуть йому знайти разом із колегами взаємоприйнятні шляхи спільної роботи. Класний керівник своєчасним втручанням може запобігти конфлікту учня і викладача-предметника або пригасити чи розв'язати його, виступивши у ролі посередника. Класний керівник залучає викладачів-предметників до позакласної роботи з метою урізноманітнення її змісту і підвищення ефективності. Співпрацюючи з батьками учнів, класний керівник вивчає умови виховання дітей у сім'ї, надає консультації щодо організації ефективного сімейного виховання, залучає батьків та громадські організації до виховної роботи з учнями.

3 метою організації роботи класних керівників та надання їм методичної допомоги в  ліцеї створено методична комісія з виховної роботи. Її мета – підвищення кваліфікації класних керівників, та майстрів виробничого навчання, сприяння їм у самоосвіті та самовихованні. Методична комісія, як форма методичної роботи, допомагає класним керівникам(майстрам виробничого навчання) ознайомитися з досягненнями психолого-педагогічної науки та практики виховання, відшукувати найбільш ефективні виховні засоби, розвивати педагогічну творчість.

2.3. Планування роботи класним керівником

Планування – один із етапів управління процесом формування особистості та учнівського колективу. Це спільна діяльність класного керівника, учнів і дорослих щодо  визначення цілей, змісту й способів організації виховного процесу та життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених заходів, термінів проведення останніх.

У плані роботи класного керівника з колективом вихованців мають відображатися  організаторська діяльність педагога і діяльність колективу, участь колективу в загальних справах навчального закладу. План має бути реальним, можливим для виконання, забезпеченим методично, організаційно та матеріально. Класному керівнику важливо враховувати вік дітей та бути гнучким у плануванні: оперативно вносити доповнення, передбачати варіанти заходів, мати резерв часу.

Плануючи виховну роботу, слід виходити також з місцевих традицій, враховувати культуру і звичаї населення, дати народного календаря, визначні історичні дати, ювілеї відомих державних, громадських і культурних діячів України і світу, а також результати діагностичного вивчення групи і окремих учнів, інтереси батьківської громадськості.

Використовую різні види педагогічного планування: перспективне, оперативне, поточне. Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період, оперативне планування – складання плану підготовки і проведення конкретного заходу, поточне – планування життєдіяльності колективу на день, тиждень, місяць тощо.

Структура плану будь-якого виду може включати такі розділи:

– характеристику педагогічної ситуації;

– навчальні , виховні та розвивальні завдання ;

– зміст і основні форми навчальної та виховної роботи;

– очікуванні результати і показники ефективності роботи, критерії оцінювання запланованої роботи.

Уніфікованого плану виховної роботи класного керівника немає і не може бути. Форма плану обирається відповідно до існуючих методичних рекомендацій і затверджується рішенням педагогічної ради

План виховної роботи  класного керівника затверджується директором  навчального закладу та погоджується заступником з виховної роботи.

2.4. Форми роботи класного керівника

Класний керівник  прогнозує, аналізує, організує повсякденне життя та діяльність учнів своєї групи. При цьому важливо врахувати, що:

♦ підліток, дівчина чи юнак уже сьогодні живуть реальним життям, а не просто готуються до майбутнього дорослого життя;

♦ у життєдіяльності будь-якого колективу мають враховуватися, знайти місце соціальні обстановка в країні, конкретні умови та події в місті, районі, ліцеї;

♦ потрібне цікаве, яке відповідає загальнолюдським потребам, віковим і статевим особливостям учнів реальне життя з різноманітними видами діяльності (не тільки навчальними, але й трудовими, благодійними, суспільно значимими, самодіяльно-творчими, дозвільними та ін.), що мають пізнавально-світоглядну, емоційно-вольову, дійово-практичну спрямованість;

♦ кожен вихованець повинен знайти для себе справу до душі, відчути почуття успіху, впевненості в собі, без чого неможливо сформувати гідність і моральну стійкість людини;

♦ відбираючи форми та методи виховання, слід неодмінно враховувати специфічні позиції дітей і дорослих, насамперед педагогів і батьків, у виховному процесі.

Класний керівник — це творець цікавих і різноманітних форм роботи, орієнтується на пріоритет деяких форм «роботи із сучасним учнем:

— дискусійних, ігрових, змагальних;

— творчої праці, художньої творчості, рольового тренінгу;

— психологічних (що дозволяють дитині усвідомити самого себе).

Необхідно відзначити, що кількість форм колективної та групової діяльності неосяжна. Вибір і створення нових форм визначаються як цілями виховання окремого колективу, так і конкретними обставинами.

Класним керівникам, в  процесі роботи, рекомендую, постійно  створювати спеціальну картотеку виховних заходів. Її наявність значно полегшить працю класного керівника.

Особливе місце в діяльності класного керівника посідають години спілкування — форма організації процесу безпосереднього спілкування педагога з вихованцями, причому цей процес є обопільним: під , час годин спілкування учні отримують можливість за більш неформальних позаурочних умов спілкуватися зі своїм класним керівником. Для учнів І та ІІ курсу професійно технічного закладу, години спілкування дещо особливі. Їхня тематика спрямована на підготовку учнів до майбутнього дорослого життя та реалізації у власній професії.

Мабуть, кращими за години спілкування можуть бути тільки свята. Ви, звісно, погодитеся з тим, що ніщо не згуртовує класний колектив так, як підготовка до свята, особливо якщо ці свята проводяться в останні роки навчання. Крім того, яким би пізнавальним і цікавим не був навчальний процес старшокласників, свято — це завжди й особлива радість, і можливість найбільш повно виявити свої творчі й художні здібності, і чудова нагода для неформального спілкування та самовираження, і чарівний стан очікування свята. Ось чому діти будь-якого віку так люблять свята і відчувають особливу любов і подяку до того вчителя, який організує їх жваво, цікаво.

Класний керівник повинен постійно вдосконалювати види діяльності, плануючи різноманітні заходи. Ефективність роботи класного керівника визначається вмінням бачити за всім колективом учнів окрему особистість, знати її характер, особливості, сімейне становище, здійснювати індивідуальний вплив.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Звичайно, в роботі класного керівника є «і будні, і свята», радощі і невдачі, задоволення від своєї роботи і гіркота розпачу. Так воно і має бути, адже палітра діяльності педагога безмежна, в цьому я переконалася із власного досвіду.

Успіх справи багато в чому залежить від того, які взаємини існують між педагогом і групою. Класний керівник має стати для учнів старшим другом, якому цікаве їхнє життя, в якому він з радістю візьме участь і зможе чогось навчити, навчатись сам.

Якщо ви класний керівник, то повинні любити всіх дітей: красивих і не дуже, слухняних і норовливих, культурних і безкультурних. Не наближайте до себе дітей із благополучних сімей і не тримайте на відстані дітей із неблагополучних. Хто сказав, що викладач має навчати предмета, який викладає? А якщо він дав учневі щось набагато цінніше, ніж просто знання?! Що, як він навчив жити не так, як усі, а «по-особливому», інакше жити, пам’ятаючи про те, що ти Людина, дбати не лише про себе, піклуватися, аби тим, хто оточує тебе, було завжди затишно й безпечно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Омельченко Л. П. настільна книга класного керівника. – Х.:Вид. група «Основа», 2009.-288с.
2. Посадові обов’язки класного керівника. //Позакласний час.- 2002. - №5
3. Рибальченко І. М. супутник класного керівника. 10-11 класи. – Х.: Вид. група «Основа»,2008.220с. – (Серія «Школа класного керівника»).
4. Школа класного керівника, Київ, Видавничий дім "Шкільний світ". - 2005 р. - 127с.
5. На допомогу класному керівникові 9-11 класів.- Київ, "Редакції загальнопедагогічних газет". - 2003р. - 127 с
6. Матеріали Інтернет ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

Золоті правила класного керівника

1. Учитель має бути особистістю, привабливого для дітей.
2. Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний та відвертий.
3. Учитель має бути відвертим у стосунках з усіма учнями.
4. Учитель має бути веселим, жартівливим.
5. Учитель повинен раціонально використовувати свій час.
6. Учитель має бути доброзичливим.
7. Учитель має постійно вдосконалюватися, розширювати свій кругозір.
8. Гасло вчителя: “Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням”.
9. Учитель повинен реалізувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.
10. Класний керівник має створити учнівський колектив, у якому панують доброзичливі стосунки.
11. Педагог повинен приймати тільки обдумані рішення.
12. Учителеві слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.
13. Учителеві необхідно виховувати в дітей самодисципліну.