Методичні рекомендації "Як зробити урок ефективним".

Як зробити урок ефективним?

Безпосередня підготовка викладача до уроку – це планування уроку, конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того, як визначено основний зміст і спрямованість уроку.

Системний підхід до планування уроку1. Конкретизація мети і завдань уроку.2. Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу.3. Вибір оптимальних методів і прийомів навчання.4. Вибір форм навчання.5. Вибір дидактичного апарату уроку.6. Визначення змісту домашнього завдання.

Мета уроку визначається на основі змісту матеріалу, матеріальної бази навчального закладу і характеру такої діяльності учня з навчальним матеріалом, яку можна організувати в даній навчальній ситуації.

Структура поурочного плану: Тема уроку;Мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань;Зміст матеріалу;Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;Методи, засоби навчання, система завдань;Контроль і корекція навальної діяльності.

Схема плану-конспекту уроку: Тема програми. Тема уроку. Мета уроку. Завдання уроку (освітні, виховні, розвиваючі). Тип уроку. Методи (навчання, викладання). Матеріально-технічне і дидактичне оснащення уроку (обладнання, прилади, інструмент, заготовки, наочні посібники, дидактичний матеріал, технічні засоби навчання). Міжпредметні зв’язки. Література.

Особистості викладача (дуже часто нудний матеріал, який пояснюється любимим викладачем, добре засвоюється); Зміст учбового матеріалу (коли учню просто подобається зміст даного предмету); Методів та прийомів навчання. Мотивація. Цікавий урок можна здійснити за рахунокнаступних умов:

За можливості намагатися на уроці звертатися до кожного учня не по одному разу, а не менш 3-5, тобто здійснювати постійний «зворотній зв'язок» - коректувати незрозуміле чи неправильно зрозуміле; Ставити оцінку учню не за неправильну відповідь, а за декілька (на різних етапах) – вводити забуте поняття поурочного балу; Постійно та цілеспрямовано займатися розвитком якостей, які лежать в основі розвитку пізнавальних здібностей: швидкість реакції, всі види пам’яті, уваги, уяви тощо. намагатися інтегрувати знання, поєднуючи теми свого курсу як зі спорідненими, так і з іншими учбовими дисциплінами, збагачуючи знання, розширюючи світогляд учнів. Вимоги до сучасного уроку:

Мета... Засоби та умови (Які засоби є в розпорядженні? Як я можу їх використати? Що мені ще знадобиться додатково?). Зобов'язання (чи прагну я докласти всіх зусиль для досягнення мети?). Дії (перший крок..., другий крок..., третій крок...). Можливі перешкоди (їх передбачення). Спостереження та контроль (як себе проконтролювати?). Підтримка (чи потрібна?). Перевірка (чи потрібно щось змінити, щоб досягти мети?). Самооцінка (наскільки мені вдалося досягти мети?). Починаємо урок: Зосередитися учням на своїй меті допоможепростий список питань:

У вступному слові викладач окреслює коло питань, що розглядатимуться на уроці, при цьому наводяться цікаві приклади, залучається досвід учнів, використовується парадоксальність фактів тощо.

Розгадати кросворд, заповнивши порожні клітинки. Сформулювати питання до слів у заповненому кросворді. Заповнюючи кросворд, визначити, яке ключове слово виділено, і пояснити його значення. Створити кросворд самостійно, використовуючи терміни, які були вивчені раніше. Методичні прийоми, які впливають на формування мотиваціїДивуй. Фантастична добавка. Відстрочена загадка. Кросворди: Читаємо!Асоціації на дошці. Показуха (скульптура). Картинна галерея. Джерела інформації. Мозкова атака.

Інтелектуальна розминка.це два-три не дуже складні питання для розмірковування«Вірю — не вірю». Кожне питання починається словами: «Чи вірите ви, що...»Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.«Так — ні». Викладач загадує щось (в нашому випадку число, або формулу тощо). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання викладач відповідає словами «так», «ні», «так і ні». Взнай мене. На уроці математики можна запропонувати учням виступити від імені відомої персони-вченого, при цьому не називаючи її, але описуючи вчинки, відкриття, міркування. Методичні прийоми для перевірки домашньої роботи

Лицарський турнір. Диктант для «шпигуна». Група поділена на 5-6 команд. Текст задач або прикладів теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок (або зробить менше за інших). Знайди помилку. Викладач у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу.

Вивчення нового або розмовапро основне

1. Модель «майбутніх знань». Складаємо пізнавальну модель предмету і на початку уроку видаємо її всім учням. Методика роботи – штрихування різними кольорами тих елементів моделі, які, з погляду учня, йому зрозумілі. Скажімо, червоний – «усе зрозуміло», оранжевий – «майже все зрозуміло», жовтий – «50/50», зелений – «дещо зроуміло», блакитний – «sorry, нічого не зрозуміло». Модель «майбутніх знань» може включати необхідні поняття, принципи, процеси, змістовні елементи тощо.2. Асоціативні схеми.1. Починайте схему в центрі аркуша з головного елемента, найкраще символа, від якого розгалужуються інші елементи.2. Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам'ятати, одну головну тему для кожної гілки. 3. На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця. 4. Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору. 5. Малюйте стільки малюнків і символів, скільки зможете. 6. Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.

Прийоми щодо вивчення основних понять нової теми: Структурно-логічні схеми — «павучки»;Понятійні диктанти ;Термінологічна розминка;«Слабка ланка»;«Бачено-небачено». Прийоми активізації пізнавальної діяльності: Учні по ходу пояснення нового проблемного матеріалу не ведуть конспект, а записують питання, що виникають, за найцікавіші з яких виставляються оцінки. У процесі пояснення нового матеріалу треба виписувати всі вивчені та нові поняття. У процесі пояснення нового матеріалу пропонується скласти опорний конспект. У процесі пояснення викладач через кожні декілька хвилин задає цікаві короткі задачі й завдання на розуміння, пояснення і застосування. До пояснення учні списують з дошки таблицю, яку вони повинні заповнити в процесі пояснення.

ЩО ДАЄ 50%? ЗВІСНО, ДИСКУСІЯ!19 «золотих» правил дискусії:1. Приходити вчасно.2. Говорити по черзі.3. Вислуховувати не перебиваючи.4. Всім слухати одного.5. Чітко формулювати думки.6. Говорити по суті.7. Не змінювати тему дискусії.8. Уникати образливих реплік.9. Бути лаконічним.10. Бути толерантним і тактовним.11. Бути щирим та доброзичливим.12. Поважати думку опонента.13. Прагнути зрозуміти, перш ніж критикувати.14. Критикувати ідею, а не особу опонента.15. 3 критикою звертатися до опонента.16. Виявляти стриманість.17. Виявляти скромність та самокритичність.18. Дотримуватися регламенту.19. Працювати плідно.

Як закінчити урок?Прийоми узагальнення та систематизації знань: - Робота з текстом;- Репортери (викладач пропонує учням уявити себе в ролі репортерів і записати на окремому аркуші найбільш цікаве, на їхній погляд, запитання до тексту; усі аркуші здаються викладачу, який пропонує учням витягнути по черзі аркуші із запитаннями й уявити, що в них беруть інтерв'ю)- Створи тест (запропонуйте учням наприкінці року створити систему тестів, яка б охоплювала весь вивчений матеріал підручника)- Портрет (викладач зачитує твердження, в якому описово подані відомості про рослину, тварину (біологія), історичну особу (історія), місто (географія). Учні намагаються впізнати об'єкт, особу);- Учені та їхні відкриття (учні сидять по двоє за одним столом. Один з них називає прізвище вченого, інший має швидко назвати його відкриття. Рефері відстежує час відповіді, який обговорюється заздалегідь);- Анкетний спосіб навчання (кожен названий викладачем учень отримує анкету, що включає питання, які дозволяють повністю повторити тему в системі. Заповнення анкети може бути виконано на оцінку «три» з допомогою підручника, інші оцінки вимагають відповіді без використання допоміжних джерел. Наочні анкети можуть бути видані учням заздалегідь на ціле вивчення теми).