Методичні рекомендаціі.РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

Про матеріал
Методичні рекомендаціі.РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ. Емпатійні прийоми допомагають створити для кожної дитини зону довіри, у якій співіснуватимуть три висхідні поняття, між якими відбуватимуться акції взаємодії: учитель, учень, герой твору. Результат -психодинамічні зміни в ідентифікації особистості учня, який під дією емпатійних прийомів здатний здійснювати емоційний вплив на оточення засобами комунікації
Перегляд файлу

Тетяна Вячеславівна Дедюк ,

учитель української мови та літератури

 

 

 

 

РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ

 У статті розкрито роль уроків рідної словесності у формуванні вмінь вирішувати комунікативно-пізнавальні та світоглядно-оцінні ситуації.  Наведені приклади апробації емпатійнійних  прийоми навчання.

Ключові слова: особистість, емпатія, робота в групах, дискусія, «асоціативний кущ», прийом « Емоційно - асоціативних полів», емфатичні здібності.

The role of native literature lessons in the formation of communicative, cognitive, ideological and evaluation skills in solving situations is developed in the article. Examples of approbation of empathy training methods are given.

Key words: personality, empathy, group work, discussing, "associative bush", method of "emotional and associative fields", emphatic abilities.

Урок. Продумати. Спланувати. Спрогнозувати. Створити. Прожити. Ось ключові слова – скерування, які визначають сутність роботи учителя - словесника. За словами  заслуженого вчителя України О. Г. Ковальчук, щоб не просто «подати» матеріал, а «прожити» його з  дітьми, необхідно бути  «стооким,  сторуким  та столиким». Адже важлива умова спілкування – не просто чути, а «бачити» співбесідника. Спробувати його зрозуміти, викликати на відвертість.

Чи зрозуміле сьогоднішнім дітям моє бажання як учителя витягти їх зі світу віртуального і показати, що є іншй - реальних стосунків,  дій, речей? Ні,не зрозуміле.Та чи потрібне? Так, відповім я, бо саме у ньому дитина шукатиме шляхів  для утвердження  як успішної особистості. І якою б усебічно розвиненою вона не була, на найвищому щаблі ієрархії основних типів компетенцій людини стоять комунікативні здібності  на тлі розвиненої емоційної культури .

        До основних проявів високого психологічного розвитку відноситься толерантність одним із аспектів якої є емпатія.

           Емпатія (від англ. empathy – співпереживання, вміння співчувати) – здібність розуміти емоційний стан іншої людини; інтелектуальна ідентифікація особистісних почуттів з почуттями іншої людини; надання реальним предметам або творам мистецтва суб’єктивної оцінки.

Емпатійні прийоми допомагають створити для кожної дитини зону довіри, у якій співіснуватимуть три висхідні поняття, між якими відбуватимуться акції взаємодії: учитель, учень, герой твору. Результат -психодинамічні зміни в ідентифікації особистості учня, який під дією емпатійних прийомів здатний здійснювати емоційний вплив на оточення засобами комунікації.

 Уроки рідної словесності мають сприяти формуванню вмінь вирішувати комунікативно-пізнавальні та світоглядно-оцінні ситуації. 

Відтак, основне завдання  учителя - виявити та  апробувати різні емпатійні прийоми з метою подальшого впровадження у шкільній практиці найефективніших з-поміж них.

 Інтерактивні (тренінгові) методи особливо ефективні для розвитку емпатії. Це, зокрема, робота в малих групах, рольові ігри та аналіз історій і ситуацій («case study»).

 Групове обговорення максимально підвищує активність і внесок кожного учасника. Дискусія допомагає учневі уточнити свої уявлення, усвідомити почуття і ставлення. Обговорення у групах дає змогу більше дізнатися одне про одного, стимулює вільний обмін думками, збільшує ймовірність того, що учні краще зрозуміють почуття і погляди інших, більше зважатимуть на них.         

Найприйнятнішим для вирішення поставлених завдань, на мою думку, є метод  «уживання», який і  спирається на прийом емпатії – «входження» людини в стан іншого об’єкта.

За допомогою чуттєво-образних та уявних зображень учень намагається «переселитися» у досліджуваний об’єкт, відчути та пізнати його зсередини. У моменти найкращого «вживання» учень ставить запитання об’єкту-собі, намагається на почуттєвому рівні сприйняти, зрозуміти, побачити відповіді.  Почуття, думки, що народжуються при цьому, відчуття учня і є евристичний освітній продукт, що може бути потім виражений ним в усній, письмовій, знаковій, руховій, музичній чи малюнковій формі.

Наприклад, на уроці з теми: Л.Глібов «Квіткове весілля»,- даю таке завдання: уявіть, що на весілля запрошені людина, що недочуває і незрячий. Пропоную об’єднайтись у пари, обрати для себе роль і розповісти один одному , що бачить на весіллі (кольорові образи)глухий , а незрячий - які звуки лунають на весіллі.

Аби стимулювати учнів до співчуття, формулюю завдання у формі листа – звернення з проханням про допомогу, як от на уроці української мови з теми: Звертання. Звертання  у  мові  дійових  осіб  казок. Учням пропонується прочитати лист – звернення: Любі друзі! Через свою погану вдачу я потрапив у скрутну ситуацію. Тепер мене звірі проганяють з рідного лісу.

Я вже зрозумів свою провину і дуже шкодую про те , що сталось! Порадьте, прошу вас, що мені робити? Наступним є завдання  написати відповідь, використавши слова для довідок (СЛОВА  ДЛЯ  ДОВІДОК: Лисе , друже, брате, небораче).

Уроки з розвитку зв’язного мовлення також є полем для застосування прийому «входження». Так на уроці підготовки до написання твору – опису предмета пропоную учням послухати епізод оповідання Зірки Мензатюк « Як автобус мандрував», у якому розповідь ведеться від імені «старенької жовтої маршрутки». Після обговорення та аналізу проблематики пропоную описати предмет, який належить особисто дитині, або комусь із близьких від його ж (предмета) імені.

На таких уроках  учні вчаться писати твори-есе, пейзажні етюди, замальовки, власні поетичні твори. Тематика творів може бути різноманітна:   «Осінній плач калини»,  «Сипле каштанами осінь…», «Тумани над озерами», «Зимове  надвечір’я», «Березовий листочок», «Я - сніжинка біла…», «Проліскова пісенька»,  «Травневий розмай». А також твори на морально-етичні теми, зокрема: ««Мамині руки», «Бабусина посмішка», «На доброті існує світ…». Для того, щоб учні були емоційно готовими до такої роботи, часто використовую матеріали Інтернет - джерел: відео притчі та легенди, власні мультимедійні презентації, слайд – шоу. Такі уроки відзначаються високою емоційністю і , як наслідок, творчою продуктивністю.

Прийом «асоціативний ряд»  вимагає більшого простору для уявлення. Таким чином ми з’ясовуємо,  з чим у дітей пов’язуються  поняття  пригоди і романтика (за повістю В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»), дитинство  і  війна (за повістю Г. Тютюнника «Климко»),  воля і гноблення (за повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною») та ін.  Дещо цікавішими є «асоціативні номінації», коли діти виводять асоціації  з літер мовник чи літературних  термінів, понять чи імен .

Прийом « Емоційно - асоціативних полів» доцільно застосовувати при дослідженні пейзажу як відображенні психологічного настрою ліричного героя у трьох вимірах: бачу, чую, відчуваю. Так на уроці аналізу поезії пропоную дітям послухати вірш із заплющеними очима й уявити те, що можна було б побачити, почути і, як результат, поділитися емоціями, які відчули, після  -  заповнити таблицю.

БАЧУ

ЧУЮ

ВІДЧУВАЮ

 

 

 

 

Такий прийом налаштовує на належну хвилю сприйняття і  проникнення у задум  митця. Також це дає можливість логічно перейти до аналізу художніх прийомів, використаних у поезії, саме майстерне їх використання дало можливість учням чітко та яскраво уявити і почути зоьражуване. А наприкінці уроку, коли учні  уже отримали детальнішу інформацію про письменника, почули і проаналізували його твори, можна запропонувати заповнити таку таблицю  від особи самого автора. Це дасть можливість відчути наскільки прониклись учні таїною художнього слова, та духовним багатством митця.

Хоч народна мудрість свідчить, що не кожен наділений емпатичними здібностями: у чужу душу не зазирнеш, у чужій душі вода не у ковші, все відразу не побачиш -  та  все ж прийоми емпатії допомагають дітям стати більш відкритими, сміливими, комунікабельними.

Література

1. Пентилюк М. Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови /М. Пентилюк, О. Горюшкіна, А. Нікітіна // УМЛШ. – 2006. - №1.

2. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2004.

3. Пономарева М. А. Эмпатия: теория, диагностика, развитие: монографыя/ М. А. Пономарева.- Минск, 2006.- 76с.

4. Пєхота О. Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя /

О. Пєхота, А. Стараєва. – Миколаїв, 2005.

5. Сергієнко А. Роль групових технологій у формуванні комунікативних компетенцій старшокласників /  А. Сергієнко // Дивослово – 2008.

6. Кондратюк Л.М.Прийоми розвитку емпатії  як  шлях  до формування комунікативно-мовленнєвих   умінь  учнів.  2014.

docx
Додано
2 грудня 2023
Переглядів
349
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку