Міністерство освіти і науки України

Національна металургійна академія України

Криворізький коледж

 

 

 

Галузь знань    13   Механічна інженерія

   141  Електрична інженерія

                            01   Освіта  

Спеціальність- 133  Галузеве машинобудування      

    136  Металургія (Доменне виробництво.

            Виробництво сталі і феросплавів)

                            141  «Електроенергетика, електротехніка та

                                    електромеханіка»

                            015  «Професійна освіта.  Енергетика»

Дисципліна               «Інженерна графіка»

                                    «Інженерна та комп’ютерна графіка»

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо виконання графічної роботи 

«Деталювання складального креслення»

 для  студентів денної та заочної форми навчання

 

 

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

                                                                 

  Кривий Ріг – 2019

 

       Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії механічних та

загально технічних дисциплін

 

Протокол № _____ від __________

Голова циклової комісії ____________ Гавриш О.М.         

 

Розробник (укладач):

 ___________________    Коч О.Д.

 

     Методичні вказівки щодо виконання графічної роботи «Деталювання складального креслення» для студентів денної та заочної форми навчання  з дисципліни «Інженерна графіка»,  «Інженерна та комп’ютерна графіка»

 

     Розроблені методичні вказівки на допомогу студентам освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст зі спеціальності  133  «Галузеве машинобудування»,  136  «Металургія (Доменне виробництво. Виробництво сталі і феросплавів)», 141  «Електроенергетика, електротехніка та  електромеханіка»,  015  «Професійна освіта.  Енергетика» з метою підвищення ефективності розробки та оформлення графічного завдання з дисципліни «Інженерна графіка»,  «Інженерна та комп’ютерна графіка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                           2

РЕЦЕНЗІЯ

 

на методичні вказівки

щодо виконання графічної роботи 

«Деталювання складального креслення»

 для  студентів денної та заочної форми навчання

 

 викладача ККНМетАУ Коч Ольги Дмитрівни

 

 

 

       Методичні вказівки призначенні для самостійного виконання графічних завдань для студентів усіх спеціальностей та усіх форм навчання, а також контролю навчальних знань студентів з модульного блоку «Машинобудівне креслення», та виконання графічної роботи «Деталювання складального креслення». Вони побудовані відповідно до тем даного модульного блоку, базуються на розділах, що допомагають студентам у вивченні основних вимог щодо  виконання креслень відповідно ГОСТ 1.301-68, ГОСТ303-68, ГОСТ 2.304-81, ГОСТ 2.302-68, ГОСТ 2.307-68, сприяють засвоєнню студентами правил  побудови зображень деталей щодо основних вимог стандартів до виконання креслень , а також набути подальших навичок розробки робочих креслень з елементами їх конструювання.

     Виходячи з сутності тем модульного блоку «Машинобудівне креслення», розроблені методичні вказівки змодельовані на таких підходах, як необхідність вироблення у студентів навичок підсилювати теоретичні положення, якщо це можливо, геометричним змістом з плоским або просторовим зображенням. Це дає можливість уявити сутність завдання, а значить зрозуміти і запам’ятати,  побудувати комплексне креслення необхідних деталей, виконати розрізи, перерізи, нанести  розміри, а також пошуку вірних відповідей на засадах  розрахунків та аналізу.

 

 

 

 

 

Рецензент:________________

 

 

 

 

3

ЗМІСТ

 

№ з/п

Назва розділу

Сторінки

 

1.       Вступ                                                                                              5

 

2.       Основні положення і рекомендації                                            5-6

 

3.       Читання та деталюваня  креслень загального виду                 6-8

 

4.        Деякі особливості деталювання КЗВ                                       8-11

 

5.        Визначення розмірів деталей за КЗВ                                        11

 

6.        Позначення конструкційних матеріалів                                  12-13

 

 7.       Порядок деталювання                                                               13-14

 

8.        Методичні вказівки і порядок виконання листа                     145-22

 

9.        Питання та завдання для самоперевірки                                   23

 

10.       Використана література                                                              24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

ВСТУП

 

   Мета даних методичних вказівок  – організація самостійної роботи студентів при виконанні робочих креслень деталей за кресленням загального виду складанної одиниці. Це самий складний, завершальний розділ курсу  інженерної графіки, вивчення якого передбачає наявність певного запасу знань по всім попереднім розділам курсу.

     Студент поставлений перед необхідністю читання креслення загального виду та їх деталювання не тільки при вивченні курсу інженерної графіки, а й в процесі виконання курсових та дипломних проектів. Деталювання креслення загального виду – це перший етап творчої діяльності інженера-конструктора на виробництві.

     При виконанні завдання студент за кресленням загального виду вивчає взаємодію деталей у складальній одиниці, після чого визначає форму кожної деталі та виконує їх робочі креслення.

     Посібник розроблений згідно з робочими програмами по  інженерній графіці . Посібник містить методичні та довідкові матеріали.

     Запропонований посібник призначений для студентів всіх спеціальностей очної та заочної форм навчання. Для поглибленого вивчення матеріалу наведена рекомендована література.

     При виконанні завдання з деталювання студенти набувають навички по читанню креслень загального виду, а також закріплюють знання по розробці робочих креслень окремих нестандартних деталей, що входять до представленої складальної одиниці. 

   Завдання з деталювання полягає у виконанні робочих креслень 3-х   нестандартних деталей .

   Робочі креслення виконуються простим олівцем на аркушах креслярського паперу стандартного формату. Слід пам'ятати, що формат А4 повинен бути розташованим тільки вертикально (ГОСТ 2.301-68).

 

Основні положення і рекомендації

 

   При оформленні роботи повинні дотримуватися правила виконання креслень в таких державних стандартах:

• Формати : ГОСТ 2.301-68.
• Масштаби: ГОСТ 2.302-68.
• Лінії: ГОСТ 2.303-68.
• Шрифти креслярські: ГОСТ 2.304-68.

 

5

• Основні надписи: ГОСТ 2.104-68.
• Застосовувати стандарти зі змінами наступних років.

     Графічні роботи виконуються на форматі  А-3 та А-4 з основним надписом.

     Креслення повинні виконуватися згідно стандартів ЕСКД чітко і акуратно.

     Надписи  на кресленнях виконують тільки креслярським шрифтом.

     Зміст листа. На листах виконується деталювання  складального креслення (складається з трьох   деталей).

    Мета завдання: набути навички по читанню креслень загального виду, а також закріпити знання по розробці робочих креслень окремих нестандартних деталей, що входять до представленої складальної одиниці. 

 

           1.1 Читання та деталювання креслень загального виду

 

1.1. Послідовність читання та деталювання креслень загального виду

     Деталювання – це процес виконання робочих креслень деталей по кресленням загального виду (КЗВ). Деталювання є такою темою машинобудівного креслення, яка вимагає вміння читати КЗВ, знання всіх умовностей та спрощень, що використовуються при виконанні КЗВ, а також вміння виконувати та оформлювати робочі кресленя деталей.

   Читання КЗВ починається з ознайомлення із конструкцією виробу та принципом його дії. Під читанням КЗВ розуміється визначення форми, розмірів, взаємного розташування, способу з’єднання деталей, їх взаємодія та призначення у виробі. Таким чином, в процесі читання КЗВ з'ясовують наступні питання:

• призначення виробу та принцип його роботи;

• характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;

• способи з'єднання деталей;

• з’ясування геометричних форм окремих нестандартних деталей.

     На робочому креслені мають бути представлені не тільки зображення деталі, але й наведені всі відомості, що необхідні для її виготовлення та контролю, тобто розміри, допуски, позначення шорсткості поверхонь, назва та марка матеріалу, покриття, термічна обробка й т.п.

     Процес деталювання складається з підготовчої стадії та стадії безпосереднього виконання робочого креслення.

 

 

6

Підготовча стадія

 

■ Спочатку відокремлюють усі оригінальні (нестандартні) деталі, для яких необхідно виконувати робочі кресленя. Стандартні та покупні деталі із деталювання виключаються.

■ Вибрану деталь знаходять на усіх зображеннях КЗВ, вивчають її зовнішню, внутрішню форму та визначають габаритні розміри.

■ Відповідно із стандартом ГОСТ 2.305-68 визначають головний вид деталі, який надає найбільшу інформацію про її форму та розміри. Головним видом може бути вид, розріз чи поєднання виду з розрізом для симетричних зображень. Положення головного зображення деталі на робочому креслені може не відповідати її розташуванню на головному зображенні КЗВ.

     Наприклад, деталі, форма яких складається із поверхонь обертання, необхідно розташовувати таким чином, щоб вісь обертання була горизонтальною незалежно від того, яке положення ця деталь

займає на КЗВ.

■ Визначають необхідну кількість зображень деталі (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів) виходячи з того, що кількість їх повинна бути мінімальною, але достатньою для повної уяви про форму та розміри деталі. Кількість та характер зображень деталі на робочому креслені не завжди відповідає кількості зображень деталі на КЗВ.

■ Вибирають масштаб зображення деталі згідно з ГОСТ 2.302-68. Деталі невеликих розмірів чи складної форми рекомендується виконувати у збільшеному масштабі.

■ Згідно з ГОСТ 2.301-68 вибирають формат, необхідний для виконання робочого креслення. Інколи використовують не тільки основні, але й додаткові формати.

 

Основна стадія

 

■ Виконують компоновку креслення, тобто визначають розташування усіх зображень деталі на вибраному форматі.

■ У тонких лініях креслять вигляди, розрізи, перерізи та виносні елементи згідно з вимогами ГОСТ 2.305-68.

■ Проводять виносні та розмірні лінії.

■ Визначають дійсні розміри елементів деталей та наносять їх на робочому креслені. Особливу увагу приділяють тому, щоб номінальні

 

7

розміри спряжених деталей не мали розбіжностей. Розміри конструктивних та технологічних елементів (фасок, центрових отворів, проточок, ухилів і т.п.) визначають не за КЗВ, а згідно з відповідними стандартами на ці елементи.

■ Наносять позначення шорсткості поверхонь, виходячи з технології виготовлення деталі та її призначення.

■ Викреслюють рамку та основний напис, заповнюють його, записують технічні вимоги та інше.

■ Виконують штриховку перерізів та наводять кресленя.

 

1.2. Деякі особливості деталювання КЗВ

 

     Креслення загального виду — це кресленя, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу. Він є основою для подальшого розроблення креслення деталей, специфікації та складального кресленя виробу.

     Зображення на КЗВ виконують з максимальними спрощеннями, передбаченими стандартами ЕСКД для робочих креслень. Якщо на КЗВ складальної одиниці зрозуміла конструкція, взаємодія деталей та

принцип роботи, то елементи складових частин виробу зображують спрощено. Так, при розробці КЗВ не завжди показуються дрібні конструктивні та технологічні елементи (фаски, скруглення, проточки, ливарні ухили та інше). При виконанні робочих креслень деталей конструктор “відходить” від цих умовностей та спрощень і дає усі відомості для виготовлення та контролю цієї деталі.

     Для аналізу креслення  складальної одиниці треба вміти знаходити межі зображень деталей, визначити, якими поверхнями дотикаються деталі, як вони з’єднуються. Якщо є часткові зображення деталі, то слід уявити форму її частин, закритих іншими деталями, і, виконуючи креслення, відновити відповідні лінії.

     Розглянемо характер контуру зображених деталей  на прикладі зображень виробу ( складальної одиниці) « Вентиль» ( рис. 1 та 2).

Складальна одиниця зображена за допомогою певного фронтального розрізу і двома виглядами. Вона містить десять деталей.

     Деталь 1 – корпус має внутрішні порожнини. Внутрішні поверхні корпусу є охоплюючими щодо деталей 2 - клапан, 6-штуцер.

 

 

 

8

 

 

 

Рис. 1.

 

 

9

Рис. 2

10

     Деталь 2 – клапан. Внутрішня поверхня охоплююча щодо деталі 5 і 3. Зовнішня поверхня охоплювана .

    Деталь 5 – шток. Зовнішні поверхні охоплювані. 

    Деталь 6 - штуцер, має внутрішню порожнину. Внутрішня поверхня охоплююча  щодо деталі 5- шток. Зовнішня поверхня охоплювана.

     Деталь 7 – маховик має порожнини. Внутрішня поверхня охоплююча щодо деталі 5- шток.

     Деталь 8 – гайка натискна має внутрішню поверхню. Внутрішня поверхня охоплююча  щодо деталі 6- штуцер, 9-втулка.

     Деталь 9 – втулка, має внутрішню порожнину. Внутрішня поверхня охоплююча щодо деталі 5- шток. Частина її поверхні щодо деталі  8- гайка натискна суміжна.  Зовнішня поверхня охоплювана.

    Читання складального креслення дає можливість розвинути вміння умовного уявлення будови виробу та форми його складових частин.      Перед деталюванням складального креслення необхідно детально вивчити — «прочитати» його:

■ встановити призначення, будову та принцип роботи виробу, який  виконаний на кресленні;

■ з'ясувати взаємне розташування деталей виробу та способи; їх з'єднання;

■ встановити характер взаємодії деталей в процесі експлуатації виробу;

■ з'ясувати форму кожної деталі та їх призначення.

 

1.3. Визначення розмірів деталей за КЗВ

 

     Розміри деталей, що вказані на КЗВ, переносяться на робочі креслення відповідних деталей без змін.

     Деякі розміри, що відсутні на КЗВ, можна отримати без будь-яких

вимірів. Це розміри прохідних та різьбових отворів під кріпильні деталі, розміри шпонкових пазів та інше. Вони визначаються діаметрами та довжинами болтів, гвинтів, шпильок, розмірами шпонок. Цю інформацію отримують з переліку деталей, а розміри відповідних елементів деталей уточнюють за стандартами (ГОСТ 11284-75, ГОСТ 10549-80).

     Розміри проточок, фасок, галтелей, центрових отворів також необхідно вибирати згідно з відповідними стандартами на ці елементи. Інші розміри визначають безпосереднім вимірюванням на

КЗВ з урахуванням масштабу. Отримані таким чином розміри слід узгоджувати з ГОСТ 6636-69 “Нормальные линейные размеры”, ГОСТ 8908-81 “Нормальные углы” та ін.

 

11

1.4. Позначення конструкційних матеріалів

 

     Робоче креслення деталі повинне містити відомості про матеріал, з якого має бути виготовлена деталь. Інформацію про матеріал деталі заносять у відповідну графу основного напису.

     Згідно з ГОСТ 2.109-73 позначення матеріалу повинні містити:

■ назву матеріалу,

■ його марку, якщо вона встановлена для нього,

■ номер стандарту або технічних вимог.

Наприклад: Сталь 20 ГОСТ 1050-88.

      Якщо марка матеріалу містить його скорочену назву, то назва матеріалу може не вказуватися, наприклад Ст 5 ДСТУ 2651:2005/ ГОСТ 380-2005.

     Деякі марки конструкційних матеріалів, та приклади їх позначення на креслениках наведено в табл. 1.

 

Приклади позначення матеріалів

Таблиця 1

Сталь вуглецева звичайної якості Марки: Ст 0, Ст 2, ...Ст 6	Ст 3 ДСТУ 2651:2005/ ГОСТ 380-2005
Сталь якісна конструкційна Марки: 08, 10, 15, ..., 60 Сталь 45 ГОСТ 1050-88	Сталь 45 ГОСТ 1050-88
Сталь легована конструкційна Марки: 12ХН2, 12ХН2А, 15Г, 15Х, 20ХН, 18Х2Н4МА та ін.	Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
Чавун сірий Марки: СЧ10, СЧ15,..., СЧ35	СЧ15 ГОСТ 1412-85
Чавун високоміцний Марки: ВЧ35, ВЧ40,...,ВЧ100 ВЧ35 ГОСТ 7293	ВЧ35 ГОСТ 7293-85
Бронза олов’яна ливарна Марки: БрО3Ц12С5, БрО10Ф1 та ін.	БрО3Ц7С5Н1 ГОСТ 613-79
Бронза безолов’яна ливарна Марки: БрА10Мц2Л, БрА9Ж3Л та ін.	БрА9Мц2Л ГОСТ 493-79
Бронза олов’яна, що її обробляють тиском Марки: БрОФ4-0,25; БрОФ8,0-0,3 та ін.	БрОЦ4-3 ГОСТ 5017-2006
Бронза безолов’яна, що її обробляють тиском Марки: БрАМц10-2, БрМц5 та ін.	БрАЖНМц9-4-4-1 ГОСТ 18175-78
Латунь ливарна Марки: ЛЦ40С, ЛЦ40Сд, ЛЦ14К3С3 та ін.	ЛЦ25С2 ГОСТ 17711-93
Латуні, що їх обробляють тиском Марки: Л96, Л90, Л85, ЛАЖ60-1-1 та ін.	Л63 ГОСТ 15527-70
Сплав алюмінієвий ливарний Марки: АК12П, АК13 та ін.	АЛ7 ДСТУ 2839-94 (ГОСТ 1583-93)
Сплав алюмінієвий, що деформується Марки: АД0, АК6, АМr3 та ін.	Д12 ГОСТ 4784-97

 

                              1.5. Порядок деталювання

 

         Деталювання складального креслення рекомендується виконувати у такій послідовності:

■ за номером позиції знаходять деталь на всіх зображеннях складального кресленика щоб уявити зовнішню та внутрішню форми її елементів;

■ відповідно до ГОСТ 2.305-68  визначають головний вид деталі та намічають необхідну кількість зображень, що отримуються методом ортогонального проектування;

■ вибирають масштаб зображення деталі згідно з ГОСТ 2.302-68 та за ГОСТ 2.301-68 

■ обирають необхідний формат аркуша робочого креслення;

■ виконують компонування креслення тонкими лініями або прямокутниками     намічають місця розташування його зображень;

■ креслять види, розрізи, перерізи та виносні елементи згідно з вимогами ГОСТ 2.305-68.;

■ визначають дійсні розміри елементів деталей та наносять вдповідно до ГОСТ 2.307-68  їх на робочому креслені. Особливу увагу приділяють тому, щоб номінальні розміри спряжених деталей не мали розбіжностей. Розміри конструктивних та технологічних елементів (фасок, центрових отворів, проточок, ухилів тощо) визначають у відповідності зі стандартами на ці елементи;

■ за  ГОСТ2.309-73 наносять позначення шорсткості поверхонь;

■ виконують штрихування перерізів та наводять креслення;

■ роблять необхідні текстові написи основний напис кресленика, за необхідності технічні вимоги та заповнюють таблиці параметрів.

 

Особливості деталювання складального креслення:

■ деталі, які є поверхнями обертання на головному вигляді робочого кресленика, завжди розміщують горизонтально;

■ деталі на робочих креслениках слід виконувати у такому вигляді, у якому вони надходять на процес складання;

 

 

 13

■ на робочому кресленні обов'язково зображають усі ті подробиці, які можна зображати на складальному кресленику  зі спрощеннями або взагалі не зображати (фаски, проточки, канавки, ливарні ухили тощо);

■ при нанесенні розмірів слід враховувати технологічні та конструктивні вимоги й особливості;

■ шорсткість поверхонь призначають залежно від характеру їх з'єднання, технології виготовлення деталі та її призначення;

■ при заповненні основного напису робочого кресленика деталі необхідно зазначити шифр робочого кресленика, назву деталі та марку її матеріалу (ГОСТ 2.104-2006).

      Прочитавши складальне креслення, необхідно:

    1. Визначити і вибрати кількість видів, розрізів, перерізів для кожної деталі. При цьому кількість зображень на кресленні деталі не повинно бути обов’язково таким же, як на складальному  кресленні, так як призначення складального креслення – показати конструкцію складальної одиниці (кількість деталей, способи їх з’єднання поміж собою, їх взаємозв’язок в роботі), а призначення креслення  деталі – показати усі необхідні данні деталі для її виготовлення (форму зовнішню і внутрішню, розміри, шорсткість поверхні). Допуски та посадки на учбових кресленнях проставляти не потрібно.

    2. Обирають масштаб зображень. При деталюванні не обов’язково дотримуватися одного і того ж масштабу для всіх деталей. Дрібні деталі, а також складної форми, зображають у більшому масштабі.

    3. Обирають потрібний формат аркуша паперу для виконання креслення, наносять рамку й основний надпис.

    4. Розташовувати деталь на кресленні відповідно розташування її заготовки при обробці, литі деталі -  відповідно положенню в виробі.

    5.Виконують зображення деталі. На кресленні деталі зображають ті її  елементи, які на складальному кресленні не показують, або показують спрощено, наприклад фаски, галтелі. Розміри цих конструктивних елементів визначають не за складальним кресленням, а за відповідними стандартами на ці елементи.

   6. Наносять на кресленні розміри, позначення шорсткості поверхонь та інші дані.

     7. Перевіряють креслення й остаточно його оформлюють.

 

 

 

 

 

14

1.6. Методичні вказівки і порядок виконання листа

 

     Зразок виконання креслень деталей приведений на рис. 3 - креслення «корпуса» ,та рис. 4 – креслення «кришки» виконаного по складальному кресленню - рис. 1  і специфікації  - рис. 2 .

     Номера деталей беруть відповідно варіанту. Кожну деталь викреслити на окремому листі креслярського паперу.  До кожного складального креслення надається специфікація і опис  обладнання і роботи складальної одиниці. Складальне креслення не перекреслюється.

     Під час деталювання складального креслення виникають деякі ускладнення при визначенні справжніх розмірів елементів деталей, потрібних для креслення та для нанесення на готові креслення деталей, а також при переведенні розмірів зображень із одного масштабу в інший.

          Розглянемо деякі випадки.

1. Креслення , що деталюють, і креслення деталі мають масштаб

деталі М 1:1. У цьому випадку справжні розміри всіх елементів деталі вимірюють за складальним кресленням і безпосередньо  використовують на кресленні деталі.

2. Креслення, що деталюється, має масштаб, який відрізняється

 від М 1:1, а креслення деталі  виконується в масштабі, який відрізняється від масштабу креслення, що деталюютть, і від М 1:1. У цьому разі справжні розміри елементів деталі знаходять як результат ділення розмірів цих елементів, виміряних на складальному кресленні, на його масштаб. Далі справжні розміри множать на масштаб робочого креслення деталі й отримують розміри для виконання зображень на ньому.

3. Найскладніший випадок – це креслення, що деталюють, є

друкарською (або якоюсь іншою) копією, на якій масштаб зображень не відповідає зазначеному в основному написі. Тоді спочатку треба з’ясувати масштаб копії, далі визначити обчисленням справжні розміри елементів деталей, перемножити ці розміри на масштаб робочого креслення деталі й будувати  зображення.

      Проставляючи розміри на робочих кресленнях, слід  враховувати, що багато елементів деталей мають стандартні розміри.

          Розміри фасок вибирають залежно від кута фаски: для кутів 45*;60* - 0,5; 0,7; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5; 1,8;  2,0;  2,5; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 6,0; 7,0; 8,0; 9,0; 10,0; 15,0;  для кута 30* - 2,0; 2,5;  3,0; 4,0;  5,0; 6,0; 7,0; 8,0; 9,0; 10,0; 15,0.

 

15

    Значення конусностей вибирають із ряду нормальних конусностей:1:3;  1:5;

1:7;  1:8;  1:10;  1:12;  1:15;  1:20;  1:30;  1:50;  1:100;  1:200.

                                                                                         

Таблиця  2  -  Нормальні  діаметри  загального  призначення  

                         (ГОСТ 6636-69)

 

0,5	3	11	21	35	52	78	105	155	210	310	410
0,8	3,5	12	22	36	55	80	110	160	220	320	420
1	4	13	23	38	58	82	115	165	230	330	430
1,2	4,5	14	24	40	60	85	120	170	240	340	440
1,5	5	15	25	42	62	88	125	175	250	350	450
1,8	6	16	26	44	65	90	130	180	260	360	460
2	7	17	28	45	68	92	135	185	270	370	470
2,2	8	18	30	46	70	95	140	190	280	380	480
2,5	9	19	32	48	72	98	145	195	290	390	490
2,8	10	20	34	50	75	100	150	200	300	400	500

 

          Примітка. Рекомендується застосовувати в першу чергу діаметри, які закінчуються на 0, у другу – на 5, у третю – на 2 і 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

Таблиця 3  -  Радіуси заокруглення  (ГОСТ 10948-64)

 

1-й ряд	0,2	0,4	,06	1	1,6	2,5	4	6	10	16	25	40	60	100	160	250
2-й  ряд	0,3	0,5	0,8	1,2	2	3	5	8	12	20	32	50	80	125	200

 

     Примітка. При виборі радіусів закруглення слід першому ряду надавати перевагу порівняно з другим

                

 

Таблиця  4 -  Нормальні  розміри  фасок  (ГОСТ 10948-64 і ГОСТ 4253-48)                                   

 

Кут фа- ски	45° і 60°	0,5	0,7	0,8	1	1,2	1,5	1,8	2	2,5	3,5	4	4,5	5	6	7	8	9	10	15
	30°	-	-	-	1	-	-	-	2	2,5	3	4	-	5	6	7	8	9	10	15

 

    Примітка. Для нерухомих посадок слід брати фаски : на кінці вала 30° , в отворі втулки 45°

 

 

 

 

 

 

 

17

 

Рис. 3

 

   

 

                                                         Рис. 4

19

      Характер і послідовність деталювання складального креслення показано в таблиці 5

                                                                                   Таблиця 5

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22

Питання та завдання для самоперевірки

 

1.Які питання з’ясовуються в процесі читання КЗВ?

2. Які відомості повинні бути представлені на робочому кресленні окремої деталі?

3. Яка кількість зображень деталі надається на робочому кресленні деталі?

4. Яке зображення деталі має бути головним?

5. Яка послідовність виконання робочого кресленя деталі?

6. Як визначаються розміри деталі, зображеної на КЗВ?

7. Які розміри деталі необхідно узгоджувати із стандартами?

8.  Де на робочому кресленні надається інформація про матеріал, з якого виготовлена деталь?

9. Де можна отримати відомості про основні розміри стандартних

виробів, зображених на складальному креслені?

10. Які відомості про складальну одиницю можна визначити за допомогою основного напису креслення?
11. Що дає змогу визначити, скільки однакових деталей зображено на складальному кресленні?
12. У чому полягає процес деталювання складальних креслень?
13. Які деталі креслення не підлягають деталюванню?
14. Чи завжди кількість зображень деталі на складальному кресленні  має відповідати кількості зображень на кресленні цієї деталі?
15. Як визначити розміри деталі за складальним кресленням, якщо  його надруковано в довільному масштабі?
16. Як на робочому кресленні деталі показують елементи, які не зображені на складальному кресленні (фаски, проточки, похили тощо)?

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

   Використана література:

 

1.    Хаскин А.М. Черчение. Учебник,- М.: Высшая школа., 1980.
2.    Михайленко В.Є. Інженерна графіка. Підручник.- Львів: Новий світ, 2000.
3.    Боголюбов С.К. Задания по курсу черчения. Учебное пособие.- М.: Высшая школа, 1984.
4.    Боголюбов С.К., Волков A.B. Черчение. Учебник.- М.: Машиностроение, 1981.
5.    Ванін В.П. Оформлення конструкторської документації. Навчальний посібник.- K.: Каравелла, 2009.
6.    Антонович Є.А. Креслення. Підручник. -Львів: Світ, 2006.
7.    Общие правила виполнения чертежей.- М.: Издательство стандартов. 1988.- 239с.
8.  Вишнєпольський І.С “Технічне креслення”.
9. Федоренко В.А., Шошин А.І. Довідник по машинобудівному кресленню, 1982.
10. Стандарти ЕСКД, які вивчаються у курсі креслення: 2.101-68*( СТ СЕВ 364-76); 2.104-68* ( СТ СВ 140-74, СТ СЕВ 365-76); 2.109-73* (СТ СЕВ 858-78, СТ СЕВ 1182-78); 2.301-68* (СТ СЕВ 1181-78); 2.302-68* (СТ СЕВ 1180-78);  2.303-68* (СТ СЕВ 1178-78); 2.304-81 (СТ СЕВ 851-78, СТ СЕВ 855-78); 2.305-68*, 2.306-68* (СТ СЕВ 860-78); 2.307-68*, 2.309-73*.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24