Етика 8 клас Інші матеріали

Методичний посібник "Ментальні карти як засіб візуалізації та структуризації інформації на уроках християнської етики"

Синюк Оксана 7 листопада 2025 233 Відгуки відсутні

Про матеріал

Методичний посібник структурно складається із двох основних частин: теоретичної та практичної. У посібнику обґрунтовано актуальність використання ментальних карт у професійній діяльності вчителя. Розглянуто основні принципи та етапи створення інтелект-карт. Запропоновані різноманітні способи використання інтелектуальних карт в навчальному процесі. Розроблені та апробовані ментальні карти на уроках християнської етики у 8 класі

Перегляд файлу

Управління освіти Рівненського міськвиконкому

КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»

Рівненська ЗОШ І-ІІ ст. № 16 Рівненської міської ради

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\малюнок титулка.png$

Ментальні карти

як засіб візуалізації

та структуризації інформації

на уроках християнської етики

Рівне -2022

Упорядник: Синюк О.П. Ментальні карти як засіб візуалізації та структуризації інформації на уроках християнської етики. – 37 с.

Рецензенти:

1. Шелепенко О.І. – директор Рівненської ЗОШ І-ІІ ст. № 16 Рівненської міської ради, «вища категорія»

2. Ревуцька О.С. – заступник з навчально-виховної роботи директора Рівненської ЗОШ І-ІІ ст. № 16 Рівненської міської ради, «І категорія»

Схвалено та рекомендовано до друку на засіданні методичної ради Рівненської ЗОШ І-ІІ ст. № 16 Рівненської міської ради (протокол № 3 від 13.01.2021 р.)

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………..… 4

І. Теоретичний розділ «Використання ментальних карт, як інноваційний підхід до викладання християнської етики в сучасній школі»

1.1. Визначення поняття «ментальна карта», історія її виникнення………. 7

1.2. Концепція ментальних карт ……………………………………………. 10

ІІ. Практичний розділ «Складання ментальних карт»

2.1. Основні принципи створення ментальних карт………………………13

2.2. Методичні рекомендації створення ментальних карт………………….16

2.3. Ментальні карти як сучасний інструмент для творчої діяльності вчителя та учня……………………………………………………………………...21

Висновки…………………………………………………………………………….36

Список використаних джерел………………………………………………….…..37

Додатки……………………………………………………………………………..38

Вступ

За Концепцією Нової української школи, наскрізними вміннями й навичками ХХІ століття є читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Умовою формування ключових компетентностей і наскрізних вмінь та навичок є впровадження в освітній процес таких методів і прийомів навчання, які забезпечують розвиток критичного мислення, інтелектуальних здібностей, підвищують дієвість навчання. Проблема полягає в тому, як донести навчальний матеріал, щоб привернути увагу учнів до нього, щоб він не викликав «відторгнення» як «щось набридливе».

Навчання в сучасній школі спрямоване на формування цілісної картини світу шляхом встановлення міжпредметних зв'язків, формування в учнів інформаційної компетенції, формування навичок використання одержаних знань та умінь в житті.

Як успішно справлятися з потоком інформації, що надходить? Як витрачати на обробку, аналіз і прийняття рішення за отриманою інформацією мінімум часу і сил?

Творчість – це процес народження нового. В учнів – це створення нових думок, почуттів, образів, які стають безпосередніми регуляторами творчих дій. І тому творчий процес є результатом продукту оригінального, об’єктивного, цінного й самодостатнього. В результаті використання такого алгоритму дій при розв’язуванні задач покращилися результати навчальних досягнень учнів, зокрема з низьким рівнем. У дітей розвинуте образне мислення, тому вчителям варто використовувати ментальні карти, які вводять у дію всю психіку, весь мозок: зовнішні відчуття, пошукові емоції, образне й логічне мислення, усі види пам’яті, таємні резерви свідомості і підсвідомості. Результати покращаться тому, що учням легше відтворити увесь ланцюжок, перейшовши від образу до конкретної дії. Крім того, за допомогою графічної репрезентації (ментальної карти) в учнів поліпшується комунікація ідей, понять, процесів.

Інноваційна спрямованість навчального процесу призводить до корінних змін у педагогічній практиці, спрямування методів на усвідомлене і творче навчання учнів, розвиток їхніх особистісних якостей – самостійності у прийнятті рішень, творчого підходу у навчанні, ініціативності, наполегливості, самооцінки тощо. Ментальні карти ідеально підходять для використання у школах, можуть бути застосовані у будь-яких видах завдань, залучають учнів різного віку до активного творчого мислення, організації й вирішення проблем.

При використанні ментальних карт людина розвиває мислення (творче та

логічне), пам’ять і уяву. При використанні ментальних карт ми задіюємо творчі

процеси й використовуємо весь потенціал, оскільки використовуємо обидві

півкулі мозку.
Мета посібника – показати переваги використання карт знань, їх практичне значення в навчальному процесі, ознайомити із принципами створення ефективної ментальної карти, провести аналіз основних веб-ресурсів для їх побудови.

Суть побудови ментальної карти полягає в тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити цілісну картину знань про предмет вивчення, розгляду. Мета створення карт може бути різна: запам’ятовування складного матеріалу, передача інформації, розкриття для себе якогось питання. Їх можна використовувати як на уроці для пояснення матеріалу, так і для підготовки до самостійної роботи. Необхідно зазначити і підвищений рівень інтересу школярів до такого виду роботи. Окрім того, методика дозволяє залучити до роботи учнів з різним рівнем знань, умінь та навичок.

Позитивним моментом методики є те, що вона дозволяє самореалізуватися кожному учню, відобразити його власні знання і потреби, розкрити свої здібності. Цей вид роботи утворює міжпредметні зв’язки, актуалізує набуті знання, вміння й навички, навчає раціонально мислити, чітко сортувати, опрацьовувати та повторювати інформацію, бачити логічні зв’язки міжокремими елементами системи, аналізувати вже існуючі та синтезувати нові знання.

І. Теоретичний розділ «Використання ментальних карт, як інноваційний підхід до викладання християнської етики в сучасній школі»

1.1.Визначення поняття «ментальна карта», історія її виникнення

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\minamap.jpg$ Інноваційна спрямованість навчального процесу призводить до корінних змін у педагогічній практиці, спрямування методів на усвідомлене і творче навчання учнів, розвиток їхніх особистісних якостей – самостійності, творчого підходу, ініціативності, наполегливості, самооцінки тощо. Ментальні карти ідеально підходять для використання у школах, можуть бути застосовані у будь-яких видах завдань, залучають учнів різного віку до активного творчого мислення, організації й вирішення проблем. Гнучкість цих карт дозволяє розглядати будь-яку тему або навчальне питання. Інтелектуальна карта чи ментальна карта, карта пам’яті, карта думок… На українську мову термін “mind map” перекладають по-різному, але його суть від цього не змінюється. [1]

Техніка майндмеппінгу була розроблена англійським психологом та освітнім консультантом Тоні Бьюзеном. За його визначенням, mind-mapping – «це ефективна графічна техніка, яка є універсальним ключем для розгадки потенціалу мозку» [1], а mind-map (карта знань, ментальна карта) – «це прояв радіантного мислення, яке, в свою чергу, є функцією людського мозку»[1]. Отже, під майндмеппінгом розуміється техніка візуалізації процесу мислення через ментальні карти (mind-maps). Ці карти реалізуються у вигляді комплексу спеціальних фігур для графічного зображення основних ідей, понять та теорій із зазначенням інформаційні технології в освіті характеру зв’язків між ними. Як зазначає Т.Бьюзен у своїх працях, ментальна карта має чотири основні характеристики: «1.Об’єкт уваги/вивчення кристалізований у центральному образі. 2. Основні теми, пов’язані з об’єктом уваги/вивчення, розходяться від центрального образу у вигляді гілок. 3. Гілки, які мають вигляд плавних ліній, позначаються та пояснюються ключовими словами та образами. Вторинні ідеї також мають вигляд гілок, які відокремлюються від гілок вищого рівня. 4. Гілки утворюють зв’язану вузлову структуру» [1,2]. Mind-maps використовуються як засіб організації будь-яких видів діяльності, розв’язання завдань та прийняття рішень. Техніка створення ментальних карт пов’язана з радіантним мисленням. Т.Бьюзен дає таке визначення цього поняття: «термін «радіантне мислення» (від «радіанта» –точки небесної сфери, з якої як би виходять видимі шляхи тіл з однаково направленими швидкостями, наприклад, метеоритів одного потоку) відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт» [1].

Концепція радіантного мислення відображає природну структуру людського мозку та процеси, що відбуваються у ньому. Кожну думку, образ або емоцію можна уявити у вигляді вузлового об’єкту, від якого у різні боки відходять безліч зв’язків. Ці зв’язки ведуть до інших об’єктів, утворюючи при цьому цілісну мережу. Мозок, у свою чергу, представимо як сховище інформації, у якому народжується подібна мережа думок, образів та емоцій. Процес мислення починається у певному центральному об’єкті (вузлі) цієї системи і може бути направлений вздовж будь-якого зв’язку до іншого вузлового об’єкту.

Ментальна карта – це засіб репрезентації просторових (географічних) знань людини, це модель простору, ментальний продукт певних локальних цивілізацій. Механізм виникнення ментальних мап має онтологічний та політикоідеологічний виміри. Ментальна мапа утворюється внаслідок взаємодії суб‘єкта із навколишнім просторовим середовищем. Це індивідуальна мапа, котра має просторові характеристики: верх/низ, вправо/вліво, близько/далеко. Територіальні уявлення суб‘єктивні, вони не є природженими або простоюкопією просторового оточення. Просторові уявлення напрацьовуютьсявнаслідок їх активного конструювання людиною через контакти із зовнішнім світом. Конструювання індивідом картина просторового оточення залежить від його віку, статі, рівня освіти, соціального статусу, місця проживання, фаху та динаміки життєвого досвіду. Ментальна мапа – це активна структура, яка спрямована на пошук, збереження й отримання інформації про просторове оточення. Разом з тим ментальна мапа не лише сприймає інформацію, але спрямовує дію. [3]

Отже, мислення поширюється у різні сторони від центральної думки, образу чи емоції. Матеріальною моделлю такого процесу є ментальна карта, яка відображає структуру радіантного мислення.

1.2. Концепція ментальних карт

Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі. Таким чином, МК можна використовувати, щоб "застенографувати" ті думки і ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням.

І навпаки, МК дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, бо інформація записана на "мові мозку". Ментальні карти відображають природний спосіб мислення людського мозку.

Якщо ви хочете сприйняти яку-небудь інформацію і для цього оформляєте її у вигляді таблиць, списків, звичайного тексту і так далі, то вашому мозку потрібно буде зробити додаткову роботу по перекладу цієї інформації зрозумілою для нього мовою. Якщо ж ця інформація оформлена у вигляді ментальних карт, то вона легко і просто укладеться у вашій голові, тому що записана на "мові мозку".

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\Тоні.jpg$ Тоні Бьюзен (Tony Buzan), автор техніки ментальних карт, пропонує нам перестати боротися з собою і почати допомагати своєму мисленню. Для цього потрібно тільки виявити незаперечний зв'язок між ефективним мисленням і пам'яттю і запитати се6я, що саме сприяє запам'ятовуванню.

Поради Тоні Бьюзена з технікиі створення ментальних карт. Поступово ви розвинете свій особистий стиль майндмеппінга, але на першому етапі, необхідно дотримуватися наступних правил:

Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу.
Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей.
Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.

6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовувати малюнки і символи. Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.

8.Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.

9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками.

10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати.[3]

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\ментал.jpg$

Рис. 1. Схема ментальної карти

Для досягнення навчальних результатів, я впроваджую технологію карт знань у різних формах роботи на уроці. А саме, як візуальний засіб для мозкового штурму, конспектування текстових матеріалів, аналізу проблемної теми, планування, прийняття рішень, представлення теми повністю, наочно і зрозуміло, підготовки проекту, презентації. Щоб уникнути труднощів під час застосування карт знань, їх варто вводити в практику поступово. Також намагатись доцільно підбирати завдання, форми роботи на уроці, програмне забезпечення. Хочу наголосити на тому, що інтелект карти не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно орієнтований підхід у навчанні

ІІ. Практичний розділ «Складання ментальних карт»

2.1. Основні принципи створення ментальних карт

Складання ментальних карт не забирає багато часу на уроці, а учні привчаються самостійно працювати з матеріалом теми, осмислювати його, задіяти різні види пам’яті, активізувати увагу на уроці, що зрештою сприяє кращому і свідомому засвоєнню матеріалу.

Дуже подобається учням складати ментальні карти добираючи малюнки, або слова замінювати малюнками.

Використовуючи карти знань, ми одержуємо такі можливості:

- унаочнення інформації;

- поліпшення пам’яті, швидке згадування фактів, слів й образів;

- розвиток логічного і творчого мислення;

- пришвидшення процесу генерації ідей;

- демонстрація концепції і діаграми;

- аналіз результатів або подій;

- структурування, алгоритмізація, опрацювання діяльності;

- підбиття підсумків зробленого;

- організація взаємодії під час групової діяльності або у рольових іграх.

Карта пам’яті реалізовано у вигляді діаграми, на якій зображено слова, ідеї, завдання або інші поняття, пов’язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. До основи цієї техніки покладено принцип «радіального мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною точкою яких є центральний об’єкт.

Основні принципи створення ментальних карт:

– об’єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;

– основні теми та ідеї, пов’язані з об’єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді ідей;

– використання стрілок для підкреслення зв’язків між елементами інтелект-карти;

– головний принцип – одне ключове слово на кожну лінію;

– використання графічних образів;

– робота як мінімум з трьома й більше кольорами тощо.

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\10 мент.png$

Рис. 2. Схема ментальної карти за принципом створення

Якість і ефективність ментальних карт можна поліпшувати за допомогою кольору, малюнків, символів та абревіатур, а також за допомогою додання карті тривимірної глибини, що дозволяє підвищити цікавість, привабливість, оригінальність і ефективність карти. А це дозволяє збільшити наші творчі здібності при створенні і подальшому використанні карт, генеруванні ідей та покращує запам’ятовування учнями інформації, що міститься в карті. Ментальні карти сприймаються краще, ніж звичайні схеми, графіки, таблиці, тексти, тому що вони краще відповідають структурі людського мислення – асоціативного, ієрархічного та візуального.

На мою думку, найбільш відповідною ця методика буде для розвитку власних творчих здібностей і самоаналізу. Це дозволить виявити і побороти всі недоліки, а також виділити напрямки для подальшого розвитку та вдосконалення.

2.2. Методичні рекомендації створення ментальних карт

Ментальна карта (mind map, асоціативна карта, інтелект-карта) будується на основі ключових слів або картинок, які відображають частини головної ідеї. Одним із інноваційних підходів до викладання географії в сучасній школі є використання ментальних карт.

Ментальні карти вирізняються деревовидною структурою з декількома ярусами вузлів, причому асоціативні зв’язки можуть не відповідати рівню категоризації і не обов’язково повинні бути конкретизовані.

Ментальні карти – це:

- висновки, які народжуються на очах у вигляді картинок, малюнків;

- це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку.

В результаті використання ментальних карт досягається:

активізація учнів на уроці;
підвищується інтерес до навчання;
більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів;
позбавлення від механічного зазубрювання;
зняття скутості та страху перед помилкою.

Я вважаю, що використання таких педагогічних інноваційних методів і технологій у викладанні християнської етики дає можливість вчителю не тільки навчити учнів, а й зацікавити їх, стимулювати їх пізнавальну діяльність та прагнення самостійно вивчати курс духовно-морального спрямування.

Метою будь-якої технології є досягнення більш високого рівня навчання і виховання. Ця методика викладання християнської етики задовольняє такі вимоги:

науковість – усі педагогічні прийоми певної технології повинні мати наукове обґрунтування;
системність – усі складові технології повинні бути взаємопов’язані та складати у сукупності єдине ціле;
передбачуваність – етапи впровадження та очікувані результати технології повинні бути чітко сплановані;
ефективність – застосування певної технології виправдовує витрати (часові, емоційні, матеріальні тощо) для отримання гарантованого результату;
можливість відтворення – можливість використання, повторення технології іншими суб’єктами;
оптимальність – певна технологія має низку переваг порівняно з іншими для отримання бажаного результату.

Алгоритм створення ментальних карт

1. Вибір центрального образу.

2. Підбір базових ідей для головних гілок.

3. Доповнення ідей для гілок другого, третього рівня.

4. Редагування ментальної карти.

5. Остаточна ревізія власної інтелект-карти.

На своїх уроках, в основу складання ментальних карт, я дотримуюсь наступних дидактичних принципів:

Лаконічність - адже сприйняття та обсяг запам’ятовування дитини обмежений;
Структурність - полягає в об'єднанні опорних сигналів у логічно пов'язані смислові блоки. Логічно побудований матеріал легше запам'ятовується і швидше відтворюється;
Автономність - виражається в завершеності теми з огляду на те, що матеріал сприймається і запам'ятовується в узагальненій стислій формі;
Доступність матеріалу – мається на увазі опора на наявні знання, що сприяє кращому розумінню та осмисленню нової інформації, більш міцному її засвоєнню, підвищує інтерес до теми, або завдання за новою темою яке учень зможе виконати, враховуючи уже його придбані навики. Пам'ятати, що малюнки-сигнали повинні бути простими, щоб їх можна було легко і швидко зобразити на дошці, ватмані і в зошиті.

Рис. 3. Схема ментальної карти до теми: « Я – Господь Бог твій …»

Колірна наочність і образність викликає у дітей позитивні емоції, сприяє кращому сприйняттю, розумінню і запам'ятовуванню матеріалу. Потрібно пам'ятати, що інтелект-карта повинна відрізнятися за кольором для кращого запам'ятовування.

Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель, тому суб’єктивний чинник стає вирішальним під час упровадження і поширення нововведень. Педагог-новатор є носієм конкретних нововведень, їх творцем, модифікатором. Він має широкі можливості та необмежене поле діяльності, оскільки на практиці переконується в ефективності наявних методик навчання і може коригувати їх, проводити докладну структуризацію досліджень навчально- виховного процесу, створювати нові методики. Основна умова такої діяльності – інноваційний потенціал педагога.

Знання і уміння учня безпосередньо залежать від його діяльності на уроці. Важливу роль у педагогічному стимулюванні пізнавальної діяльності учнів відіграють схематичні малюнки на шкільній дошці. Їх цінність полягає в тому, що на відміну від картин, таблиць, фотографій вони не мають другорядних деталей і створюються на очах учнів. Це допомагає краще і надовго запам'ятати факти, чіткіше уявити предмет або географічні явища.

Наочність у викладанні християнської етики має першочергове значення. Коли учитель супроводжує свою розповідь на дошці графічно, а учні слідом за учителем змальовують нескладні схеми та малюнки у свої зошити, відбувається невимушене запам’ятовування матеріалу.

Незалежно від здібностей всі діти люблять малювати. Завдання вчителя у даному випадку зводиться до того, щоб не лише допомогти учням створити за допомогою штрихів певні поняття, але й навчити мислити, аналізувати, порівнювати, робити висновки, шукати рішення. При підготовці до уроку необхідно звертати увагу на те, щоб схеми і малюнки займали мінімум часу на уроці. Опорні схеми виникають в результаті співпраці учителя і учня. При складанні карт відбираються найбільш важливі знання, ключові поняття, які знадобляться учням для подальшої самостійної роботи.

Схематичний малюнок повинен виражати певну думку, сприяти розумінню складних для учнів явищ, доповнювати зміст уроку, збуджувати зорову й моторну пам'ять. Він має бути органічно пов'язаним зі змістом уроку; основний зміст повинен чітко простежуватися; добре видимим з будь - якої частини класу.

Можливості ментальних карт на уроках християнської етики великі. Діти самостійно створюють собі наочність. Це буває тоді, коли потрібно показати процес у динаміці, виявити елементарні причинно - наслідкові зв'язки або яку - небудь фізико - географічну закономірність.

Рис. 4. Приклад учнівської інтелект-карти «Ісус Христос – ідеал для наслідування»

Ментальні карти можна використовувати на всіх етапах уроку, має різну дидактичну мету:

пояснювати новий матеріал;
закріплювати знання, вміння, навички й уявлення;
узагальнювати й систематизувати новий матеріал;
допомагати вчителеві з'ясувати якість засвоєних учнями знань;
контролювати учнів у процесі проведення практичних робіт.

Діяльність учнів на уроках засвоєння нових знань спрямована на розуміння й усвідомлення навчального матеріалу, його осмислення, узагальнення й систематизацію. Цьому сприяє правильно організований процес. За допомогою ментальних карт учитель уточнює правильні відповіді, поглиблює і розширює їх, створюючи цим міцну основу для формування знань.

2.3. Ментальні карти як сучасний інструмент для творчої діяльності вчителя та учня

Зважаючи на актуальність постає питання у необхідності розгляду та

порівнянні найпопулярніших сервісів для створення карт знань. Карти знань відрізняються від схем, які можна побудувати в спеціальних програмах, сервісах, текстових редакторах, тим, що містять в собі не тільки текст, а ще й малюнки, різні файли, позначки і посилання на ресурси Інтернету. Це чудовий інструмент для проведення уроків, який допомагає учням запам’ятовувати великий обсяг даних.

Використовуючи карти знань, ми отримуємо такі можливості:

поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;
генерувати ідеї;
надихнути на пошук рішення;
продемонструвати концепції і діаграми;
аналізувати результати або події;
структурувати роботу (реферат, доповідь);
підбивати підсумки зробленого;
організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольовихіграх;

ефективно структурувати і опрацьовувати дані [2]

Існує велика кількість сервісів, які допомагають створити карти знань. В кожному з них є певний ряд переваг і недоліків. Проаналізувавши сучасні дослідження та практичні здобутки, можна виокремити такі популярні сучасні сервіси для створення карт знань у мережі Інтернет:

Сoogle — www.coggle.it

Переваги:

• Передбачено безкоштовний тарифний план.

• Нічого не потрібно скачувати, встановлювати.

• Легко розробляти зручні красиві ментальні карти.

• Зберігання історії змін.

• Mind-map, створені в програмі Coggle, можуть експортуватися в форматі зображень PNG або PDF.

• Coggle підтримує спільну роботу та дозволяє ділитися створеними coggles (картами).

• Інтерфейс програми доволі простий, підказки поруч, тому в управлінні розібратися не складно.

• З безкоштовною підпискою ви отримаєте 3 приватні діаграми та нескінченну кількість публічних діаграм.

Додаток дає можливість зберігати усі раніше створені ментальні карти

в своєму «особистому кабінеті» та при потребі редагувати

Рис. 5. Колекція створених ментальних карт в «особистому кабінеті»

Рис. 6 Приклад ментальної карти, створеної в програмі FreeMind

2. FreeMind

Переваги:

• Інтерфейс робочого листа: максимум місця для самої карти, панелі інструментів по її краях.

• Можна прив'язувати зображення, текстові документи, інші файли, посилання на інтернет-сторінки.

• Групу елементів можна зв'язати «хмарою», яка відображатиметься у вигляді кольорової рамки.

• Колекція умовних значків, вживаних в mindmapping.

• За умовчанням карта зберігається щохвилини.

• Режим «File» — перетворює програму на своєрідний файловий менеджер, який демонструє структуру каталогів вашого комп'ютера у вигляді «карти розуму», елементами якої виступають файли і теки.

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\ментфрід.png$

Рис. 7 Приклад ментальної карти, створеної в програмі Freemind

3.Xmind- www.xmind.net

Переваги:

• XMind - це неймовірно гнучкий програмний продукт, який до того ж є повністю безкоштовним.

• Здатна збільшити продуктивність людини в середньому на 20%, і це підтверджують різні дослідження фахівців .

• Карту можна оснастити не тільки коментарями, а й графічними, аудіо- та відеофайлами.

• Отриманий результат завжди можна роздрукувати на принтері або зберегти в файл JPG.

• Сумісність з пакетом MicrosoftOffice, можливість експортувати PNG, JPEG, Word, PowerPoint, Excel, PDF.

• Ще однією важливою перевагою є наявність версії для android, тому ви та ваші учні можуть легко без жодних обмежень встановити й та свій телефон.

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\хмінд.jpg$

Рис. 8 Приклад ментальної карти, створеної в програмі Xmind

4. BubblUs - www.bubbl.us– це безкоштовний сервіс із досить зручною навігацією.

Ідеально підходить для створення карт знань

Переваги:

• Створення mindmap в онлайні - не потрібно завантажувати програму;

• Збереження результатів у вигляді картинки;

• Шерінг з іншими користувачами (колегами);

• Легке управління і зміна кольорів;

• Презентація в один клік.

Недоліки:

• Сервіс - повністю англійською мовою, тому знадобиться початкове знання деяких понять.

• Можливості безкоштовного аккаунта дуже обмежені.

$C:\Users\Admin\Documents\ментальні карти\джерело.jpg$

Рис. 9 Приклад ментальної карти, створеної в програмі BubblUs

5.MindMeister — www.mindmeister.com

Переваги:

можливість імпортувати та експортувати карти з FreeMind;
можливість зберігати карти на сервері і мати до них доступ з будь-якого комп'ютера;
можливість прикріплювати файли до гілочок;
є безкоштовна версія Baisic Free version (з функціональними обмеженнями).

Особливості:

графічні символи маленькі за розміром і вибір їх невеликий;
немає можливості змінювати колір ліній і їх форму;
потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу.

Рис. 10 Приклад ментальної карти, створеної в програмі MindMeister

6. Popplet — http://popplet.com/ — простий у використанні і потужний по

функціоналу сервіс.

Переваги ресурсу:

Можливість додавати текст, картинки, відео з YouTube;
Зміна кольорів кожної хмари і фону карти в цілому;
Спільне редагування карти групою;
Збереження карти у вигляді зображення або pdf файлу;
Публікація ментальної карти у соціальних сервісах, сайтах;
Демонстрація карти в режимі презентації;
Друк карти.

Рис. 11 Приклад ментальної карти, створеної в програмі Popplet

Доречним є застосування методу інтелект-карт на різних типах уроків:

під час уроку вивчення нового матеріалу застосування цих карт допомагає мені донести до учнів чітке узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається; знижується ризик неправильної інтерпретації важливих понять; в подальшому підготовлені ментальні карти можуть бути використані при підготовці до уроку;

Рис. 12 Ментальна карта з теми «Не взивай намарне імені Господа Бога твого», розроблена засобами онлайн сервісу Coggle.it

для уроку закріплення матеріалу використовую карти розуму, як засіб візуалізації ключових понять та узагальнення їх взаємозв’язків;

Рис. 13 Ментальна карта з теми «Божі Заповіді», розроблена засобами онлайн сервісу Coggle.it

під час уроку узагальнення матеріалу готові ментальні карти дають можливість дітям швидко та якісно пригадати матеріал, узагальнити та систематизувати знання;

Рис. 14 Ментальна карта з теми «Відкриття і дослідження окремих регіонів Євразії», розроблена засобами онлайн сервісу Coggle.it

використовуючи технологію MindMaping у проектній діяльності, учні ефективно планують роботу над проектом, здійснюють розподіл ролей між учасниками проекту, вибудовують стратегію виконання завдання;

Рис. 15 Ментальна карта з теми «Тектонічна будова, рельєф та корисні копалини Євразії», розроблена засобами онлайн сервісу MindMeister

навчаючись за технологією випереджального навчання або «Перевернутий клас», учні розробляють карти знань для самоопрацювання навчального матеріалу при підготовці до заняття.

Рис. 16 Ментальна карта з теми «Води суходолу Євразії», розроблена засобами онлайн сервісу Mind Meister

Рис. 17 Ментальна карта з теми «Клімат Євразії», розроблена засобами онлайн сервісу Mind Meister

Ментальні карти складаються швидко та легко запам’ятовуються завдяки їх візуальній якості. Він представляє семантичні або інші зв’язки між порціями

інформації. Елементи розташовані інтуїтивно згідно з важливістю концепта та організовані у групуваннях, підрозділах і зонах. [3]

Принципи створення ментальних карт полягає в тому, щоб об’єкт уваги (вивчення) був зображений в центральному образі; основні теми й ідеї були пов’язані з об’єктом уваги, розходилися від центрального образу у вигляді ідей; ідеї наступного порядку (рівня) також були зображені у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі. Гілки формують зв’язану вузлову структуру. [4]

Найголовніше ви розміщуєте в центрі. Саме сюди буде спрямований фокус вашої уваги. На гілках, що розходяться ви розміщуєте ключові слова, ці слова мають викликати у вас емоції. Не треба намагатися створити логічну структуру, прямуйте за своїми асоціаціями і дозвольте розгулятися фантазії. Від кожної гілки відділяються нові асоціації. Ці нові зв'язки називаються гілками другого рівня.

На ментальних картах можна і треба малювати смайли, вибудовувати розвилки і рівні, приклеювати картинки, додавати фарби, писати найбільш оригінальні та незвичні словосполучення. Завдання ментальної карти - відображати не сувору наукову діяльність, а процес мислення і творчості. Тому добре все те, що вам підказує інтуїція, що буде викликати емоційний відгук. Таку інформацію мозку легко сприймати і згадати згодом. Використовуючи ментальні карти, можна швидко оцінити і вхопити структуру задачі. Після складання ментальних карт учні мають коментувати свої дії, намагатись за допомогою карти розкрити сутність змісту теми.

Приклади інтелект-карт створених учнями власноруч (рис. 18 - 27).

Рис. 18 Приклад учнівської інтелект-карти «Шануй батька і матір, щоб тобі добре було, щоб ти довго прожив на землі»

Рис. 19 Приклад учнівської інтелект-карти «Не кради»

Рис. 20 Приклад учнівської інтелект-карти «Не свідчи неправдиво на ближнього твого»

Рис. 21 Приклад учнівської інтелект-карти «Заповіді любові»

Отже, інновації будують нову систему освіти, нові методи і принципи виховання, нововведення в педагогічну майстерність. Але треба, щоб ці нововведення не завадили навчальному процесу, не стали предметом новаторсько – методичних перегонів, а були лише інструментами зміни класичної форми навчання дітей. Необхідно пам’ятати, що технології не замінять педагога, проте вчитель, який використовує в роботі технології замінить того, хто ними не володіє.

Висновки

Отже, ментальні карти в освіті – сучасний і дієвий спосіб викладання

навчального матеріалу, який зробить будь-який урок цікавим і пізнавальним, а також дозволить учням краще засвоїти матеріал. Застосування інтелекткарт у навчанні може дати величезні позитивні результати, оскільки учнів вчаться вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключову інформацію.

Вчителю важливо своєчасно провести корекцію пояснення матеріалу відповідно до вимог сучасності, роблячи крок уперед, тому що розумна методика забезпечує і успішність, і реалізацію програм, і дисципліну, і результативність роботи вчителя, і подальше зростання й розвиток можливостей учня. Цей аспект дуже важливий і актуальний.

Передбачається, що «візуальні уявлення і методи взаємодії користуються здатністю людського ока пропускати інформацію в мозок, щоб користувачі могли побачити, вивчити і зрозуміти велику кількість інформації за один раз. Візуалізація інформації спрямована настворення підходів до передачі абстрактної інформації в інтуїтивно зрозумілі способи».

Візуалізація допомагає зробити предмет цікавим та зрозумілим для учнів, робота з ментальними картами є одним із шляхів підвищення зацікавленості учнів християнською етикою.

Метральні карти допомагають представляти ідеї та концепції у чіткій, привабливій та переконливій формі, давати цілісне бачення, сприяти розумінню та генерації нових ідей.

Над кожною ментальною картою потрібно роздумувати, вносити до неї зміни читати її.

На мою думку, прийом використання ментальних карти має невичерпні можливості взаємодії у спільній діяльності учителя та учнів. Саме у цьому я вбачаю перспективу подальшого використання ментальних карт на уроках християнської етики.
Список використаних джерел

Калініна Л.М., Носкова М.В. Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка / Л.М. Калініна, М.В. Носкова: Навчальний посібник. – Львів, ЗУКЦ, 2013. – 182 с.
http://world-ny.com/mind-mapping-technique/
http://itstechnology.ru/page/poznajomimosja-z-mentalnimi-kartami
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/znpip/1/2012_33/Drozdov.pdf

ДОДАТКИ

1. QR код з посиланням на електронну версію посібника

$C:\Users\Admin\Downloads\creambee-qrcode.png$

Диск (електронний варіант посібника)

Завантажити Зберегти на потім