Методика проведення виховного заходу на тему: "Ціна" українського хліба

Про матеріал
В даній розробці виховного заходу розкрито якою важкою працею дається хліб, який складний шлях необхідно пройти зернині, допоки з неї випечуть хліб і яка насправді "ціна" українського хліба. Висвітлено легенду виникнення першого хліба, українські традиції, зажинки та значення священного хліба в нашому житті. Згадуються сумні минулі історичні події, починаючи від голодомору і закінчуючи повномасштабним вторгненням та його наслідками.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

БОРИСЛАВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ 

ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ХЛІБА

НА ТЕМУ: «ЦІНА» УКРАЇНСЬКОГО  ХЛІБА

 

 

З досвіду роботи  викладачки  вищої категорії спецпредметів  кулінарного профілю Цюник Ірини Зенонівни

 

 

«ЦІНА» УКРАЇНСЬКОГО  ХЛІБА

Добрий день, шановні викладачі та учні! Сьогодні ми будемо говорити про хліб!

За всіх часів і в усіх народів найбільшою святістю вважався хліб.

Про нього писали поети й мислителі, його прославляли в піснях і думах. Коли його не ставало, приходило лихо. Недаремно ми з Вами щодня у молитві, просимо Бога: “Хліб наш щоденний дай нам сьогодні”. Ота святість і шана до хліба передавалася дітям, онукам з покоління в покоління. 

І перш ніж продовжити наш захід, давайте згадаємо завдяки кому ми можемо сьогодні його проводити і згадаймо тих, хто поліг за нашу волю… Вшануймо ж їх хвилиною мовчання…

 

 

Хвилина мовчання

 

Прошу сідати!

 

 

А чи знаєте ви, як пахне хліб? Давайте затихнемо на хвилинку і відчуємо цей запах… Це пахне хліб. 

image 

Пахне хліб, як тепло пахне хліб! 

Любов'ю трударів і радістю земною, 

І сонцем, що всміхалося весною,  І щастям наших неповторних діб—  Духмяно пахне хліб!

 

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,  Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою? 

Хліб пахне працею людською. 

 

Чи знаєш ти, чим хліб запах,  Коли жнивують у степах  Твої батьки в гарячу пору? 

 Він пахне щастям хлібозбору. 

 

 Чим пахне хліб, чи знаєш ти,  Як поведуть твої брати  Зерном наповнені машини? 

 Хліб пахне соками земними. 

 

Чи знаєш ти, чим хліб землі  Пахтить на вашому столі  Весною, влітку і зимою? 

 Хліб пахне радістю людською.

…як тепло пахне хліб!  Пахне хліб…

 

   І ВЕДУЧИЙ: 

 

А чи знаєте Ви, що сьогодні Всесвітній день хліба? 

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

 

Так, так! Це свято було засновано 16 жовтня  2006 року з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. (Word Bread Day). До цієї дати проводять виставки хлібобулочної продукції, влаштовують конкурси пекарів, презентують нові види випічки або печуть удома хліб, створений власноруч.

 

 І ВЕДУЧИЙ: 

 У скибці нашого хліба - і праця, і наука, і пісня, і танок, і мрії, і щастя людське. Звикли ми до хліба, як до материнської ласки. Без нього і борщ не борщ, і сало не сало. За давньою народною традицією, хліб в Україні дуже шанували. Без нього наш народ не уявляв свого життя. 

    Народжувалася в родині дитина — до неї йшли з хлібом, щоб дитина росла здоровою і в достатку. Відбувалося весілля — йшли з хлібом, щоб молодята були щасливими і жили свій вік заможно. 

    Виряджали сина в далеку дорогу - мати загортала у вишитий рушник свіжу паляницю і разом з рушником давала її синові, щоб дорога була доброю і щасливою, щоб не голодував син ніколи і завжди повертався до отчого дому. Справляли люди новосілля, то до них теж приходили з хлібом, щоб жилося у цій хаті щасливо і завжди було що їсти і пити. В останню дорогу проводжають людину і теж несуть хліб. Це давні традиції нашого народу.  

 

     ІІ ВЕДУЧИЙ: 

  Шматочки чи крихти хліба не викидали у відходи, а віддавали птиці чи тваринам. Хліб, який упав, слід було підняти, очистити, поцілувати і з’їсти, а при зберіганні хліб мав лежати у такому положенні, в якому саджали його в піч, перевернутий хліб вважався поганим знаком.

 

І ВЕДУЧИЙ: 

На думку вчених, відкриття хліба відбулося 16 тис. років тому, і винайшли його єгиптяни. Саме тоді людина почала збирати й культивувати хлібні злаки. 

Злаки – це пшениця, жито, ячмінь. щоправда, спочатку,  зерна вживали в їжу в натуральному вигляді. Лише пізніше кулінари кам'яного століття навчилися розтирати і змішувати зерно з водою. З'явилися перші жорна, перше борошно, перший хліб. Звичайно, він анітрохи не був схожий на той, який ми їмо: хліб був рідким.

image 

 

І ВЕДУЧИЙ: 

А по легенді історія хліба починається ще з часів кам'яного віку. Коли на землю прийшов сильний дощ і холод, людям нічого було їсти. І тоді вони вперше помітили пшеничний колосок і скуштували зерно. Щоб його було зручно їсти, вони змочили зерно водою. Потім людина навчилася розтирати зерно в борошно. І ось одного разу в одній з кам'яних печер чоловік залишив горщик пшеничної каші біля вогню. Вогонь непомітно підкрався до горщика. Горщик не витримав спеки і луснув. Гуркіт розбудив чоловіка,- він підбіг до вогнища побачив, що його їжа перетворилася на камінь. Коли камінь вихолонув, чоловік почав очищати його і раптом відчув незнайомий запах. Поклавши шматочок у рот, - він замружився від задоволення. Так нічне багаття в печері навчило людей пекти хліб.

 

І ВЕДУЧИЙ: 

Перші коржі були твердими, щільними. А хліб зі збродженого тіста вперше з'явився у Давньому Єгипті приблизно 6 тис. років тому. Імовірно, при дворі фараона раби під час приготування коржів забули вчасно запекти тісто і воно підкисло. Щоб уникнути покарання, його все-таки відправили в піч. Результат перевищив очікування, і вийшов новий, смачніший продукт – пишний і м'який хліб. Після цього в тісто почали навмисно додавати продукти бродіння.

 

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

У всі часи слово “хліб” люди вимовляли шанобливо, бо він - основа людського життя. А коли і як з’явився він на землі, як люди навчалися вирощувати це диво, ми сьогодні вам розкажемо.

 

І ВЕДУЧИЙ: 

На літо припадає найменше свят. І це цілком природно, адже настає  найвідповідальніша пора у хліборобів - жнива. Починалися жнива зажинками. До зажинків готувалися заздалегідь: назубрювали серпи, стругали цурки, якими в’язали снопи, крутили перевесла. Зажинок починали вдосвіта і обов’язково на легкий, тобто жіночий день.

Умившись та помолившись, йшли в поле, щоб, доки зійде сонце, зробити жнив’яний почин - обрядовий сніп. У цей день годилося бути чемними: не

сваритись, ввічливо звертатись одне до одного, навіть на худобу не підвищувати голосу і ситніше її годувати, “щоб жнивам не наврочити”.

 

 image 

 

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

Перед початком роботи розстеляли на узбіччі білу скатертину, клали на неї хліб-сіль, свячену великодню цілушку від паски та інші страви. Зажинок завжди починали господар поля або найстаріша жінка. Нажавши дві жменьки збіжжя, складали їх навхрест. Це був зажинковий хрест, що символізував почин жниварської пори. Після цього готували непарну кількість (3, 5 чи 7) снопів, ставили їх у коло колоссям догори та клали посередині ще один зажинковий хрест.

image 

    І ВЕДУЧИЙ: 

 Хліб… Щодня є він у нашому домі – рум’яний, теплий, запашний. 

Хліб - це достаток.  Хліб - найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці! Для нашого народу хліб – це основа життя і найдорожча святиня. Без хліба не буде життя ані у нас в Україні, ані в будь-яких інших землях. Саме тому Хліб у давнину  називали "жито",  від слова " жити",  хліб-годувальник!..

.

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

Нашу Вітчизну називають хлібним краєм.

З давніх-давен вважається в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль –то гостинність і щирість. Хліб і сіль на вишитому рушнику – це гостинність українського народу. 

image 

Тож як виготовляють хліб сьогодні?! Давайте подивимось технологічний процес приготування хліба на заводі.

 

Перегляд відео

    І ВЕДУЧИЙ: 

 

Хліб – багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

 

                                                      Чого ж так часто хліб святий                                                       Кидаємо під ноги?

                                                     Лежить він скривджений такий                                                      На всіх шляхах-дорогах.

 

Чому ж кидаємо його

Безжалісно, бездушно? А десь голодне дитинча

Чекає хліб насущний.

                                                 

                                                  А десь в молитві день і ніч

                                                  Про хліб нужденні мріють

                                                  І руки вмілих трударів                                                  Зерно у землю сіють.

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

 

Зростає колос золотий,

Налитий сонцем й небом, Щоб ми вклонилися йому І багатіли хлібом.

                                                І кожен день, і кожну мить

                                               Дай, Боже, Хліб насушний,                                                Щоб ми могли у мирі жить,                                                Щоб не були бездушні.

Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде,

Бо не черствіє хліб святий,

Черствіють тільки люди.

                                               Ввібрав він пісню, й працю в себе,

                                               Цей хліб рум’яний на столі,                                                Йому до ніг вклонитись треба,

                                              Він – скарб найбільший на землі.

І ВЕДУЧИЙ: 

А був на нашій землі, у рідній Україні рік, коли хліб людям тільки снився. ..   Лише в мареннях приходив. ..

  image 

 

Липень 1932 р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;

Серпень 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;

 

Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 року по листопад 1933 року) 

Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня…

image 

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

Чому кажуть Голодо-Мор – бо це справді був мор, цей голод був штучний, тобто організований тодішнім керівництвом влади для того, щоб зламати опір українських хліборобів, знищити український народ. Історики називають різні цифри жертв голодомору. Але всі вони страшні. В усьому світі не зафіксовано голоду подібного до нього.  

Перегляд відео І ВЕДУЧИЙ: 

Тоді, як говорив Т.Г. Шевченко, „Село неначе погоріло, неначе люде подуріли”…

 Від голоду помирали і дорослі, і малі діти, промовляючи своє останнє слово в житті – “хліб”.  Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине і крихти хліба на землю, бо перед ними завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. ІІ ВЕДУЧИЙ: 

Інформацію про голодомор 1932-33 років ретельно приховували, ув’язнюючи людей, які намагалися її поширювати. 

Нарешті Верховна Рада України після довгих дискусій 28 листопада 2006 року визнала голодомор  геноцидом українського народу. І ВЕДУЧИЙ: 

Нажаль, і сьогодні Україна переживає страшні події.  З початком повномасштабного вторгнення  російських окупантів нашій землі нанесено величезну шкоду: поля заміновували, бомбили, а деякі навіть не було змоги засіяти та обробляти через постійні повітряні атаки...

Перегляд відео

Світ навиворіт - Дмитро Комаров

ІІ ВЕДУЧИЙ: 

 

На початку весни 2022 року люди на окупованих територіях  стикнулися з проблемою нехватки продуктів, ніхто не міг подумати, що в ХХІ ст. може таке статися. Дефіцитом був і хліб. Кадри з людьми, які  очікують на гуманітарну допомогу і хліб розривають серце.

Перегляд відео 

                                                     * * *

Люди на окупованих територіях бувало тижнями сиділи без хліба. 

Волонтерська допомога була єдиним спасінням.

image 

В березні  2022 р. у Чернігові російські окупанти обстріляли людей, які просто стояли в черзі за хлібом…

 У червні 2023 року в Херсоні внаслідок підриву російськими військами Каховської ГЕС було затоплено склад із пшеницею (вартістю 15 мільйонів гривень), а в області – знищено щонайменше 200 га врожаю.

В серпні цього 2024 року внаслідок нічної  атаки дронів по Одеській області руйнувань зазнали зерносховища.

Розсипане зерно на кордоні із Польщею нашими другими сусідами ми теж болісно сприймаєм, бо знаєм, якою ціною його вирощено…

Вся наша багатостраждальна земля, раніше засіяні поля покриті вирвами від снарядів…

Часом від цього загорялися поля з пшеницею, а через підрив на мінах для когось жнива ставали останніми...

image 

І все це перераховане є лише мізерною частиною того лиха, яке принесла війна… 

                                                      * * *

Кожен день кожен із нас з вами буває в магазині і купує хліб. Нам здається, що ми знаємо ціну хлібу. Так знаємо в грошах. Але справжню «ціну» навіть не уявляємо…

Пам'ятаймо, що в хлібі – велика праця. 

Пам'ятаймо завжди, що хліб – святий. 

Шануймо його так, як шанували наші предки. 

І дякуймо за кожен шматочок хліба і кожен                           новий день Господу Богу і нашим захисникам!

image 

Перегляд відео: 

  Нехай, Вас хлопці, Бог охороняє

 

На цьому наш захід завершено. 

Всім дякуємо за увагу!

  

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.                    Воропай О. Перлини української культури: Звичаї нашого народу.

Етнографічний нарис. – Дніпропетровськ: Арт-Вертеп, 2007.

2.                    Карпенчук С.Г., Теорія і методика виховання: навч. посібник. – К.: Вища школа, 2005.

3.                    Кириленко С.В. , Косарева Н.І. Книга класного керівника: Довідковометодичне видання. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005.

4.                    Красовицький М.Г. Методика виховної роботи.– К.: Освіта, 1992.

5.                    Литньов В.Є. Теорія і практика громадянського виховання. – Х.:

Основа, 2005.

6.                    Соколова Л.Є., Соколова І.В. Методика виховної роботи з використанням народних традицій: методичні рекомендації. – Кривий Ріг: КДПУ, 2000.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

pdf
Додано
23 січня 2025
Переглядів
229
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку