Методині матеріали на тему Прикметник у латинській мові

Тема: “Прикметник у латинській мові”

Мета: Ознайомлення із загальними відомостями про прикметник. Прикметники  І і ІІ відмін,їх словникова форма. Узгодження прикметників І і ІІ відмін з іменниками, відмінювання цих узгоджень у родовому та називному відмінках.

План

1. Основні граматичні категорії прикметників. 
2. Прикметники  І і ІІ групи. Правила їх відмінювання
3. Узгодження прикметників   з іменниками.
4. Виконання вправ.

Прикметник – це самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа, відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Латинські прикметники поділяються на дві групи:
 

1. прикметники І і ІІ відміни;
2. прикметники ІІІ відміни.

У словнику прикметник подається у називному відмінку. Повністю наводиться форма чоловічого роду прикметника, а далі – закінчення жіночого і середнього родів.

Longus - a - um - довгий
Rectus - a - um - прямий
Medius - a - um - середній
Parvus - a - um - малий
Niger - a - um - чорний
Flavus - a - um - жовтий
Acutus - a - um - гострий
Obliquus - a - um - косий
Magnus - a - um – великий

Прикметники чоловічого роду мають закінчення –us, -еr, жіночого роду закінчення –а, середнього роду закінчення  -um.

Наприклад:
albus- білий,
alba- біла,
album- біле.

Прикметники чоловічого і середнього роду відмінюються як іменники чоловічого і середнього роду другої відміни, а жіночого роду – як іменники першої відміни.

У багатьох прикметників на –еr, як і в іменників на –еr, буква  е при відмінюванні випадає: в чоловічому роді, починаючи з родового відмінку однини, в жіночому і середньому роді – усіх відмінках без виключення.

В  інших прикметниках на –еr при відмінюванні е зберігається.
 

Наприклад:
Liber, libera, liberum – вільний

Невелика група складних прикметників,що закінчується на fer, зберігає –е  в основі.

Наприклад:
Somnifer, somnifera, somniferum -  снодійний

Латинські прикметники,як і українські,вживаються з іменниками і узгоджуються з ними в роді,відмінку та числі. На відміну від української,в латинській мові прикметник ставиться після означеного іменника.

Наприклад, при перекладі на латинську мову словосполучення тепла вода, на перше місце ставиться іменник  вода - aqua. Це слова жіночого роду, тому від прикметника tepidus, -a, -um беремо форму жіночого роду tepida .

Як і в українському словосполученні, обидва слова ставимо в називному відмінку однини, але в латинській мові прикметник знаходиться після іменника: aqua tepida .
Обидва слова відмінюються за відміною, до якої вони належать.

Наприклад:

aqua tepida, основи aqu -, tepid -.