Метою даного дослідження є обґрунтування причин всихання сосни звичайної на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп», та можливих варіантів вирішення даної п

Про матеріал

Метою даного дослідження є обґрунтування причин всихання сосни звичайної на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп», та можливих варіантів вирішення даної проблеми. Актуальність дослідження полягає в тому, що всихання соснових насаджень вже набуло рис епідемії. В даній роботі наведено результати аналізу даних щодо змін клімату на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» у зв'язку із наростанням чисельності та площі гострих всихань сосняків упродовж останніх років. Описано ознаки виразної деформації гігротопів у напрямку наростання сухості лісорослинних умов. Встановлено, що характерною особливістю нинішнього типу погоди є стійка тенденція до збільшення кількості опадів. Доведено, що першопричини патологій лісу пов'язані не з прибутковою (надходження опадів), а з витратною частиною водного балансу. Зроблено висновки, що площа сосняків, уражених патогенними комплексами, у майбутньому буде тільки збільшуватися. Для запобігання даної проблеми потрібно вжити ряд заходів, в тому числі й внести зміни до чинного законодавства, що унеможливлюють оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового всихання сосни звичайної.

Перегляд файлу

Мінестерство освіти і науки України

Управлінняосвіти і науки Рівненської облдержадміністрації

Рівненське територіальне віділення МАН України

Віділення:Екології та аграрних наук

Секція: Лісознавство

Зміни клімату та зростання популяції верхівкового короїда, як причина гострих висихань сосни звичайної на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп»

Роботу виконала

Пашковська Анастасія Володимирівна

Учениця 10 класу

Науковий керівник:

Левкович Віта Віталіївна

Вчитель біології,

ЗЗСО «Корецька гімназія»

Корецької міської ради

Корець -2022

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. СИСТЕМНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ

Загальна характеристика Корецького лісництва ДП

«Рівненський лісгосп»……………………………………………………………..5

Морфологічні особливості сосни звичайної (види, сорти, морфологічні ознаки)……………………………………………………………………………....6
Ареал поширення сосни звичайної………………………………………..10

РОЗДІЛ ІІ. ЧИННИКИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ МАСОВЕ ВСИХАННЯ СОСНОВИХ ДЕРЕВ НА ТЕРИТОРІЇ КОРЕЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА

ДП «РІВНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

2.1 Порушення гідрологічного режиму……………………………………..........11

2.2 Зміна теплового режиму як причина послаблення соснових

насаджень ………………………………………………………………….……....14

2.3 Верхівковий короїд як небезпека для соснових порід……………….…......16

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАХОДИ ЩОДОЗБЕРЕЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ НА ТЕРИТОРІЇ КОРЕЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА

ДП «РІВНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

3.1 Вживання оперативних заходів – запорука успіху в збереженні соснових дерев………………………………………………………………………………...19

3.2 Світовий досвід у боротьбі з всиханням соснових дерев……………………20

ВИСНОВКИ… .……………………………………………………………….…....22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….……………………………..…..24

ДОДАТКИ ………………………..…………………………………………...........26

ВСТУП

Актуальність дослідження В даній роботі наведено результати аналізу даних щодо наростання чисельності та площі гострих всихань сосни звичайної (Pinus sylvestris), упродовж останніх років на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» у зв'язку із цим чітко видно ознаки виразної деформації гігротопів у напрямку наростання сухості лісорослинних умов. Встановлено, що характерною особливістю нинішнього типу погоди є стійка тенденція до збільшення кількості опадів, які спостерігаються протягом цілого року. Доведено, що першопричини патологій лісу пов'язані не з прибутковою (надходження опадів), а з витратною частиною водного балансу. Зроблено висновки, що площа сосняків, уражених патогенними комплексами, у майбутньому буде тільки збільшуватися.

Метою даного дослідження є обґрунтування причин всихання сосни звичайної(Pinus sylvestris) на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп», та можливих варіантів вирішення даної проблеми

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є сосна звичайна(Pinus sylvestris).

Предмет дослідження. Предметом дослідження є ареали поширення та всихання сосни звичайної(Pinus sylvestris) на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп».

Завдання:

дати коротку характеристику Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп»;
висвітлити ареали поширення сосни звичайної(Pinus sylvestris);
визначити причини всихання сосни звичайної(Pinus sylvestris);
запропонувати заходи щодо збереження сосни звичайної(Pinus sylvestris) як виду;

Інформаційна база дослідження. Методичною основою роботи є теоретико-методичні напрацювання з кліматології, ботаніки, екології та ґрунтознавства, статистичні дані метеостанції м.Рівне, інформаційні джерела Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» та інтернет-ресурси.

Структура роботи. Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Методи дослiдження. Для досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методiв дослiдження: системного аналiзу, спостереження, порiвняльно-географiчний, та статистичний.

Наукова новизна. У роботi вперше висвiтленоареал поширення сосни звичайної(Pinus sylvestris) на території Корецького лісництва. Розкриточинники, що зумовлюють масштабне всихання соснових насаджень. Запропоновано заходи щодо збереження сосни звичайної(Pinus sylvestris) як виду.

Практичне значення роботи. Отриманi в роботi результати можуть бути використанi як основа при вирішенні проблеми масового всихання сосни звичайної(Pinus sylvestris) на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп».

РОЗДІЛ І СИСТЕМНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ

Загальна характеристика Корецького лісництва ДП

«Рівненський лісгосп»

Державне підприємство "РІВНЕНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" (скорочена назва ДП "РІВНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП"), розташоване в південно- східній частині Рівненської області на території Костопільського, Корецького, Рівненського і Здолбунівського адміністративних районів.

До складу лісгоспу входить п'ять лісництв, серед них й Корецьке. (Додаток А)

Рівненський держлісгосп, нині ДП "РІВНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП" організований в 1992 році у відповідності до наказу Міністерства лісового господарства України від 17.01.1992 р. №12 за рахунок Олександрійського лісництва Клеванського держлісгоспу загальною площею 6256,0 га, Здолбунівського лісництва Острозького держлісгоспу площею 2839,0 га та Корчинського лісництва Костопільського держлісгоспу площею 4159.0 га.

З метою вдосконалення організаційної структури управління лісогосподарським виробництвом, наказом Рівненського державного лісогосподарського об'єднання „Рівне- ліс" №21 від 26.12.1997 року землі державного лісового фонду Корецького лісництва (Додаток Г).

Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу, проводилось в 1927 році. Останнє польське лісовпорядкування проведено в 1937 році. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1950, 1958-1960, 1969, 1979, 1989 роках. В архівах збереглися слідуючи матеріали цих робіт: планшети, плани лісонасаджень, таксаційні описи.

Починаючи з 1992 року, на землях лісового фонду, який увійшов до складу лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування. Воно заключалося в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту

організації і розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління. Основні сортименти, що заготовлюються в лісгоспі: пиловник, дрова технологічні, баланси.

Найбільшим споживачем деревини є Костопільський ДБК. Найбільшим попитом в споживачів користується пиловник хвойний, фанерна сировина.

(складено за [12])

1.2 Морфологічні особливості сосни звичайної (види, сорти, морфологічні ознаки)

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris) (Додаток Б).[10;19] Дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діаметрі. Крона конусоподібна в молодості, а у віці старіння набуває зонтикоподібної, напівкулеподібної форми. Гілкування моноподіальне, мутовчасте. Щорічно на вертикальному пагоні закладається по одній мутовці бічних гілок. Завдяки цьому за кількісно мутовок легко визначити вік дерева. На укорочених пагонах розміщені пари хвоїнок завдовжки 7-8 см. На поперечному зрізі вони напівкруглі. Хвоя зберігається на пагонах по 3-5 років. Шишки зі щільними лусочками і ромбоподібними слабковигнутими щитками, в центрі розміщені невеликі світло-бурі пучки. Квітує в травні, в наслідок чого утворюється величезна кількість пилку. Запліднення насінних зачатків у жіночих шишках відбувається через 12 місяців після запилення. Насіння після запліднення розвивається протягом шести місяців. Від квітування до достигання насіння проходить біля 18 місяців. Шишки зі стиглим насінням висять на дереві до весни і не розкриваються. Плодоносіння сосни починається в 5-7 років, а в 20-25 років уже відбувається постійне плодоношення соснових лісостанів. Урожайні роки в залежності від природних умов настають через 2-3 роки, а в менш сприятливих умовах значно рідше. В урожайні роки на 1 га достигає 3 млрд . насінин. Насіння дрібне в 1кг його160 тисяч штук. Насіння крилате; розлітається на відстані 120-150 м. А по сніговому насту вітер переносить насіння сосни на декілька кілометрів від плодоносних дерев. Для вилучення насінин шишки збирають з дерев, починаючи з грудня до квітня. Насіння з шишок добувають у шишкосушилках, де під впливом високої температури і низької вологості повітря вони розкриваються і насіння висипається.

Сосна звичайна - швидкоростуча порода. [18].Сходи її появляються через 15-20 днів після посіву. Вони мають 4-7 сім'ядоль. Через деякий час після появи сходів із бруньки розвивається перший пагін, на якому спіральне розміщена поодинока хвоя. Наступної весни цей перший пагін продовжує деякий час рости за рахунок збільшення довжини минулорічних останніх міжвузлів. У пазухах деяких поодиноких хвоїнок появляються укорочені пагони з парними хвоїнками. Потім із верхівкової бруньки розвивається другий подовжений пагін, уже з редукованими листочками, в пазухах яких появляються укорочені пагони з парною зеленою хвоєю. Після закінчення росту у висоту на подовженому пагоні закладається верхівкова і декілька бічних бруньок. На третій рік із бокової бруньки розвивається перший бічний пагін чи перша мутовка бічних пагонів.

Протягом вегетаційного періоду у сосни розвивається, як правило, тільки один верхівковий пагін. У перші роки вегетації сосни приріст у висоту незначний; він поступово збільшується і в 25-40 років досягає максимуму; в

сприятливих умовах росту приріст 1 -1.5 м за рік. Особливо енергійно росте сосна на багатих і достатньо зволожених супісках.

Коренева система у сосни добре розвинута, на глибоких ґрунтах стрижневого типу з могутніми бічними якірними коренями. Проникає на 3-5 м у глибину ґрунту, на мілких ґрунтах, особливо з близьким заляганням підґрунтових вод, коренева система поверхнева, без стрижневого кореня. На вершинах піщаних дюн коренева система не проникає глибоко в ґрунт, хоч і розвивається стрижневий корінь, використовує вологу поверхневих шарів і розвивається широко в боки.

Сосна світлолюбна порода. Із хвойних порід вона за світловибагливістю поступається тільки модрині. Завдяки ньому стовбур сосни добре обчищається від сучків. Крони дерев у лісовому середовищі високо підняті над ґрунтом.

Сосна пластична до умов місцезростання. До ґрунтових умов невимоглива.. Може рости на пісках, вапняках, на дуже мілких гірських ґрунтах, на інших дуже бідних субстратах. На родючих ґрунтах росте добре, але утворюється рихла деревина, тому вона потерпає від сніголамів і вкрай недовговічна. Росте також на торфових і болотних ґрунтах. Завдяки глибокій кореневій системі вітростійка, за винятком болотних місць.

Сосна одна з головних лісоутворюючих порід України. [11] За своїми лісівничими й екологічними властивостями це порода піонер. Може швидко заселяти нові безлісі простори. На дуже бідних ґрунтах піщаних, вапнякових, де інші деревні породи не ростуть, - вона формує чисті лісостани. Довговічність сосни велика; відомі дерева, що дожили до 450 років. У сприятливих умовах соснові ліси ростуть швидко. Деякі види надзвичайно довговічні. Наприклад, екземпляр сосни довговічної (Pinus longaeva), який ріс на вершині Уайт-Маунтінс, за підрахунком річних кілець мав 4844 роки.

Сосна звичайна Watereri (Ватерері) (Додаток В). Ватерері - декоративний сорти сосни звичайної. Красиве, блакитне, практично карликове деревце вже 150 років використовується в ландшафтному дизайні. Сорт Watereri родом з Англії, створений він був Ентоні Ватерером. Вічнозелене округле дерево в 30-річному віці досягає лише 3 м у висоту. В молодості має густу, широко-колоноподібну крону. У старого вона більш крихка, але не менш яскрава. Сорт дуже люблять і поважають садівники у всій Європі. При екологічно сприятливих умовах для нього немає обмежень щодо використання в ландшафтному дизайні.

Сосна звичайна Глаука (Glauca) (Додаток В). Глаука - це досить велике дерево. Доросла рослина може досягати 10-12 м у висоту і 3-3,5 м в ширину. Відрізняється швидким приростом, який складає до 20 см щорічно. Для даного сорту характерний рівний стовбур, прямі, довгі скелетні пагони. Можуть помірно гілкуватися (частіше на кінцях) і нерівномірно розростатися. У молодих сосонок пагони направлені під невеликим кутом трохи вгору. Крона формується конусоподібної форми.

Сосна звичайна Фастігіата (Fastigiata) (Додаток В). Фастігіата - вічнозелене дерево з прямим стовбуром і вузько-колоновидної кроною. Є швидкозростаючим сортом сосни звичайної. Щорічний приріст складає до 20 см у висоту і 5 см завширшки. У дорослому стані дерево досягає 9-15 м у висоту і 2 м у діаметрі. У 25-річному віці висота дерева - 5,5 м при діаметрі крони 1,3 м. Хвоїнки зібрані в пучки по 2 штуки. Мають сіро-блакитний чи синьо-зелений колір. Жорсткі, порівняно з іншими соснами, трохи товщі. Шишки Фастігіати маленькі, яйцевидної форми, на дереві у великій кількості.

Сорт невибагливий до вологи і розташування, непогано зростає навіть на бідних піщаних грунтах. Іноді можна зустріти на кислих грунтах верхових боліт. Однак погано росте на відкритих білих пісках. Найкращою повий вважається свіжа, кисла або лужна, добре дренований. У тінистих місцях пропадає красивий блакитний відтінок. Стійка до короткочасного перезволоження грунту.

Сосна звичайна Глобоза Вірідіс (Globosa Viridis). Глобоза Вірідіс - ще один досить популярний сорт сосни звичайної. Форма крони - пірамідальна з нечітко вираженою вершиною, що робить сорт ще привабливіше. Однак у молодості дерево має кулясту або заокруглену форму. Крона не завжди симетрична. Така сосна являє собою карликовий чагарник, що росте не більше 1,5 м у висоту. Гілки досить щільні, доходять до землі. Хвоя жорстка, порівняно довга, темно-зеленого кольору. Новий приріст трохи світлішим кольором. Молоді хвоїни з'являються пізнім літом і закривають зимові нирки. Глобоза Вірідіс добре переносить морози і не страждає від спеки. Зате не стійка до диму і газу, погано переносить міське забруднення повітря. Краще росте в заміських умовах. Не вимоглива до грунту, але не переносить ущільнення і витоптування. Погано реагує на перезволоження.

1.3 Ареал поширення сосни звичайної

Даний вид хвойних широко поширений в Сибіру і Європі. Утворює соснові ліси на піщаній або супіщаному грунті, може зустрітися на торфянистім і дуже рідко на глинистому грунті. Це широко розповсюджене дерево Євразії. Його можна зустріти від Іспанії і Великобританії до р. Алдан і р. Амура в Сибіру. На півночі дерево виростає до Лапландії, а на півдні зустрічається в Китаї і Монголії. Утворює, як чисті насадження, так і разом з іншими хвойними, дубом, березою і осикою. Рослина невимоглива до грунтово-грунтових умов і дуже часто росте на непридатних для інших видів ділянках: пісках, болотах.

Сибірський ареал займає площу близько 5,7 млн. км2. Найбільш великі соснові масиви зосереджені в басейні р. Ангари, у верхів'ях Іртиша, Обі, Підкам'яної Тунгуски. У північній частині ареалу поширення сосни піднімається на рівень 1000 м над рівнем моря, а на півдні - до 1500 м над рівнем моря.

На території Корецького лісництва сосна звичайна переважає майже всюди, окрім Річецької дачі. Тут в основному переважають листяні насадження.

Таким чином підсумовуємо: сосна звичайна або лісова - дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діаметрі, світлолюбна, швидкоростуча, порода.

Даний вид хвойних широко поширений в Сибіру і Європі, широко розповсюджене дерево Євразії, його можна зустріти від Іспанії і Великобританії до р. Алдан і р. Амура в Сибіру,на півночі дерево виростає до Лапландії, а на півдні зустрічається в Китаї і Монголії.

Сосна звичайна широко використовується в будівництві, в медицині у виробництві меблів, можуть використовуватися в озелененні лісопарків та садово-паркових територій.

На території України росте 9 видів сосен і культивується близько 50 різновидів сосен-екзотів.

РОЗДІЛ ІІ. ЧИННИКИ, ЩО ЗУМОВЛЮЮТЬ МАСОВЕ ВСИХАННЯ СОСНОВИХ ДЕРЕВ НА ТЕРИТОРІЇ КОРЕЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА

ДП «РІВНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

2.1 Порушення гідрологічного режиму території

Проблема всихання сосни на території України почалася у 2010-2012 рр. А цього року проблема загострилась дуже сильно. Процес проходить дуже швидко з кількох причин. В останні роки у нас дуже високі температури повітря при малій кількості опадів. Сосна – порода, яка може рости у різних умовах – від вологого ґрунту до досить сухого. Але якщо вона звикла до одного рівня вологи, то зараз її не отримує, бо спостерігається падіння ґрунтових вод. А це наслідки меліорації, яку проводили у 60-70-х рр. ХХ століття, і вплив посушливих років.

За останні роки у селах дуже обміліли криниці, в них влітку зникає вода: «А ліс – живий організм, що звик жити у певних умовах при певному режимі зволоження. Тому саме ліс найперше страждає від таких змін».

У наших дослідженнях встановлено такі характерні прояви кризового гідрологічного режиму в насадженнях:

● висихання перезволожених та заболочених ділянок;

● падіння рівня води у водоймах всередині лісових масивів і урочищ на 1,0-1,5м, висихання лісових криниць та копанок;

● повне зникнення в лісових масивах типових раніш дрібноконтурних об'єктів поверхневих вод у різноманітних пониженнях, заглибинах, ровах тощо;

● відсутність води в меліоративних системах на лісових та прилеглих землях;

● пересихання лісової підстилки і підтверджене розкопками виразне зневоднення кореневмісних шарів ґрунту під насадженнями.

Отже, спостережено виразну деформацію гігротопів у напрямку наростання сухості лісорослинних умов. Тобто в лісах сформувалась і стійко утримується аномально посушлива природна обстановка, яка стала одним з провідних негативних причин значного погіршення їхнього стану. Детальний аналіз багаторічної динаміки головних показників погоди місцевості дав змогу виявити дійсні чинники і ключові особливості кліматично-гідрологічних загострень. Для аналізу загальних тенденцій і закономірностей клімату в районі розташування Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» використано архівні дані метеоспостережень по метеостанції Рівного та за період з 1946 по 2017 рр. (Рис 2.1)

Рис 2.1 Динаміка середньмісячної кількості опадів (а)та температури (б) за період 2006-2017 рр. та 1946-2017 рр

Останнім часом кліматом прийнято вважати середні показники погодно-кліматичних перемінних за 30 років. Ми ж у питанні визначення усталених (типових) параметрів клімату опирались на загальновизнане тлумачення, згідно з яким, клімат – це середньобагаторічний стан різних метеорологічних явищ і їхніх елементів над певною ділянкою земної поверхні. З цього погляду використані результати спостережень є достатньо надійною базою для визначення норм метеофакторів і встановлення їхньої дійсної динаміки.

Метеорологи відзначають, що за останні шість років кількість опадів на Рівненщині , зокрема й на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» збільшилась. Зараз здебільшого фіксують короткочасні дощі локального характеру на незначних територіях Виявлено, що характерною особливістю нинішнього типу погоди є стійка тенденція до збільшення кількості опадів. Особливо виразно вона проявлялась упродовж останнього десятиріччя. Середня кількість опадів за рік і вегетаційний період 2006- 2017 рр. перевищувала норму на 17-208 мм і тільки 2011 та 2015 рр. вирізнялися недобором атмосферної вологи за рік у частці та 8,8 % від норми. (Додаток Г)

При цьому вегетаційний період і у вказані два роки не відзначено від'ємними значеннями .( Рис 2.2) (Складено за [8; 13])

Рис.2.2 Динаміка середньобагаторічної норми опадів (метеостанція Рівне: а) за рік; б) за вегетаційний період (травень – вересень)

Установлено, що в структурі річного надходження опадів впродовж 2006-2015 рр. найбільш вагома прибавка атмосферної вологи припала, головним чином, на період з квітня по вересень, тобто вона входить до прибуткової частини водного забезпечення вегетуючого лісу.

Отже, наведені матеріали переконливо свідчать, що в основі посушливих явищ та ініційованих ними патологій лісу лежить не дефіцит атмосферних опадів. Навпаки, внаслідок опадів прибутковий складник водного балансу місцевості і наявних тут лісів поступово й системно зростає. Збільшена кількість опадів характерна також і для періоду активного росту сосни (початок вегетації), коли її стійкість найвагоміше залежить від вологозабезпечення. Отримана інформація дозволила впевнитись, що на території діє інший потужний кліматичний чинник, який не тільки нівелює ефект додаткових опадів, а й призводить до кризового вологозабезпечення, не властивого зоні Полісся.

2.2 Зміна теплового режиму як причина послаблення соснових насаджень

Клімат району розміщення Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» описано як помірний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною та осінню. Територія розташування основних лісових масивів характеризувалась близьким заляганням рівня ґрунтових вод. Поширеними є дерново-опідзолені ґрунти переважно легкого механічного складу. На цьому варто наголосити, тому що таким ґрунтам властиві висока водопроникність та низька вологопідйомна здатність (капілярність). Ці обставини сприяють швидкому формуванню кризового гідрологічного режиму під час посух.[4] Зокрема, у гостропосушливому 2015 р. про дефіцит продуктивної вологи, лісова рослинність почала сигналізувати у другій половині вегетації.(Додаток Г). Характерні реакції проявились у вигляді в'янення і дочасного завершення вегетування трав'яної та деревно – чагарникової флори, часткової втрати листя окремими породами (береза, липа, горобина та ін.), припинення ростових процесів, дочасного скидання хвої старшого віку, неповноцінного плодоношення тощо. Загальне масове ослаблення головного деревостану супроводжувалось також численними термічними ураженнями листової поверхні у підлісковому ярусі та у підросту. На значних площах пересохли торфовища, в усіх типах угідь запаси продуктивної вологи скоротилися до критичних.

Середньобагаторічна норма середньої температури повітря за рік є вкрай малозмінною, фактично сталою величиною.(Додаток Д). Тому зміни вказаних норм є першим і головним доказом кардинальних порушень теплового режиму. Поглиблене вивчення змін температурного режиму місцевості показало, що вони почали фіксуватись з початком нинішнього століття, а найбільшого загострення набули в останньому десятиріччі, тобто згадані вище зміни типу погоди у ті ж терміни безпосередньо пов'язані з потеплінням клімату. Після тривалого (40-річного) періоду стабільності, починаючи з 1995 відбулось значне підвищення середньої температури повітря і за рік, і за вегетаційний період (Рис2.3).

Рис 2.3 Динаміка середньобагаторічної норми температури повітря, °С:

а) за рік;б) за вегетаційний період (травень - вересень)

Так, у період з 2006 по 2017 рр. постійно фіксували незвичайно високі температури повітря, що в підсумку зумовило значні перевищення як річної, так і вегетаційної норми. Більшості років означеного періоду було притаманне критичне перевищення норми (на 1 °С і більше) показників середньої температури року та вегетації. Абсолютний рекорд було зафіксовано у 2015 р., коли середня температура за рік була вищою за норму на 2,16 °С. Аналізуючи динаміку поточних середніх показників температури повітря року і вегетації, виявлено, що тренд їхнього росту поступально формувався впродовж останніх десятиліть.

Наведені нижче графіки також незаперечно свідчать, що потепління відзначне постійним збільшенням діапазону перевищення норми температур і має стійкий характер.(Рис.2.4)

Рис.2.4 Динаміка середніх температур та тренд їхнього росту(метеостанція Рівне) (1990-2017 рр.): а) за рік; б) за вегетаційний період (травень - вересень)

Це означає, що у найближчій перспективі відновлення звичайного для Рівненської області типу погоди є малоймовірним. За теперішнього варіанту перебігу кліматичних показників у зоні проведення спостережень фактично щорічно проявляються атмосферні та ґрунтові посухи. В окремі терміни температури сягають надзвичайно високих значень, а їхні аномалії відзначаються впродовж усього року. Зокрема, у липні – серпні нерідкими є

денні максимуми на рівні 32-34°С. Багатозначним є той факт, що, наприклад, упродовж усього 2015 р. середня температура жодного зимового місяця не опускалась нижче 0 °С. Виявлено, що найвагоміші перевищення температур притаманні вегетаційному періоду (Додаток Е).

2.3 Верхівковий короїд, як небезпека для соснових порід

Цей шкідник сприяє всиханню сосен і розвитку групи комах, які живляться на стовбурі дерева. Вони живуть у соснових лісах віками, але останнім часом з’явилися сприятливі умови для розвитку так званого верхівкового короїдата інших видів стовбурових шкідників. Якщо види стовбурових комах, які розвиваються у нижній частині стовбура, можна виявити за висипанням бурової муки, то ті, що заселяють тонкі гілки, виявити важко. Часто, коли вже активно іде процес всихання, лише тоді ми бачимо проблеми з кроною – пожовтіння хвої, всихання гілок.

У природі усе існує у комплексі. Якщо є трохи стовбурових нематод, то одна гілка може всохнути, а потім відновитися. Але якщо знизу є опеньок, у стовбурі нематоди, ще щось у корінні та корі, то виходить спільна дія. Тут йдеться про так звану теорію спускового механізму – хто перший наробить більше біди. Тобто, все діє в комплексі. Короїди й інші шкідники, які проникають у деревину стають переносниками нематодів. Це виглядає як взаємовигідна праця: нематоди зробили так, що дерево всохло, а короїди відклали там яйця, лялечки заразилися нематодами, пізніше комахи розлетілися по лісу, і процвітають тільки шкідники, а дерева сохнуть.

Короїд – це дрібний хрущ, довжина тіла якого в залежності від видової приналежності комахи може становити від 0,8 до 9 мм. (Рис. 2.5).

На голові, яка витягнута в перед, розташовані вусики колінчасті з великою булавою на кінці. На панцирі і тонких лапках чітко проглядаються жорсткі щетинки, на надкрила – точкові борозенки. Лоб може бути абсолютно плоским, увігнутим або опуклим, що залежить від статі комахи, наприклад, у самців поверхню чола найчастіше увігнута або плоска, на схилі надкрилей короїда є так звана тачка – вдавлення, яке може бути менш або більш глибоким. Задні тазики ніг поперечні, передні – великі, майже круглі. Гомілка сплощена і по її верхньому краю проходять маленькі зубці або горбки. Згідно зі статисткою, всього за 3 роки жук короїд знищив близько 32 тис. га лісу в Підмосков’ї.

Зовні короїди деяких видів виглядають як слоники (Cossoninae), але при цьому досить близько примикають до підродини довгоносиків.

Практично все своє життя короїди проводять всередині дерева. Дорослі особини роблять у корі вхідний отвір, після чого проточують канали і добираються до найбільш соковитих тканин деревини. У верхніх шарах заболоні самки роблять кладки. З яйця виходить личинка безнога короїда.(Рис. 2.6)

Її тіло біле або трохи жовтувате, має серпоподібну форму, вигнуту у бік черевця. Пересуваються личинки за допомогою мозолеподібних подушечок. Голова коричнева або жовто-бура, склеротизована. Все тіло личинки вкрите дрібними волосками і дуже маленькими шипами, а їх розташування і будову будуть залежати від способу існування конкретного виду

Личинки також прокладають свої ходи в деревині і починаються вони з того місця, де були відкладені яйця. В кінці кожного ходу утворюється куколочна колиска і розташовується вона, як правило, в безпосередній близькості від поверхні. Після закінчення фази лялечки на поверхню виходить молодий жук.

Саме по малюнку ходу короїда легше за все визначити вид шкідника. (Рис 2.7)

Представники більшості видів є деревоїдними і селяться під корою.

Деякі короїди облаштовують свої гнізда безпосередньо в корі, іноді прямо в деревині. Тропічні види, як правило, живуть в насінні і плодах деревних порід, одиниці – в стеблах, плодах і насінні трав’янистих рослин. Останні з-за особливостей харчування, досить часто «мандрують» по світу і завозяться в ті країни, де раніше не жили. Але основна маса короїдів зосереджується у хвойних породах дерев, дещо менше – в листяних.

Підсумовуючи вище сказане, варто зазначити, що на території Корецького лісового господарства ДП «Рівненський лісгосп» чітко спостерігається зміна кліматичних умов що сприяє розвитку стовбурових шкідників, в період вегетації, серед яких на чільне місце за шкодочинністю виходить верхівковий короїд. Щоб успішно протистояти негативному явищу, потрібно не тільки знати механізм його перебігу, але й причини або чинники появи.

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАХОДИ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ НА ТЕРИТОРІЇ КОРЕЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА

ДП «РІВНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

3.1 Вживання оперативних заходів – запорука успіху в збереженні соснових дерев

Як зазначають фахівці, наразі залишилося більше запитань, ніж відповідей щодо боротьби з всиханням соснових насаджень. Адже короїд, задля справедливості – лісова комаха, та ланка, яка тримає біологічні процеси лісової екосистеми. Він перетворює лежалу деревину на тирсу та сприяє її перегниванню. Інша справа, що кліматичні зміни створюють ідеальні умови для його комфортного життя, що, у свою чергу, дозволяє стрімко розростатися місцевій популяції шкідника. Одночасно від підвищеної температури слабшають захисні механізми сосни. Не лише сосна потерпає від короїдів, але через її домінування у штучних лісах, найбільше потерпають саме її насадження.

Науковці стверджують: існує два методи стримування короїда. Біологічний – використання ентомофагів або ворогів шкідника. Так, у 2018 році на ДСЛП «Харківлісозахист» розпочато вирощування такого ентомофага – мурахожука. Личинки та жуки цього «короїдного вовка» живляться яйцями, личинками та лялечками не лише короїдів, але й інших шкідників лісу. Технологію його розведення та відповідну лабораторію було отримано від колег із Туреччини та адаптовано до місцевих умов. Перші партії цих хижаків, вирощених тут, випущено влітку 2018 року у лісовому фонді Сумщини та Чернігівщини. За попередніми даними, межі осередків шкідника не поширилися навколо ділянок, на яких було висаджено хижака, а санітарний стан дерев тут не погіршився. Популяційні показники короїдів визначаться на модельних деревах після завершення розвитку весняного покоління шкідників. Тобто біологічні методи лише починають впроваджуватися.

Другий метод стримування короїда, і поки найефективніший, це – вибіркові, а у більшості випадків й суцільні санітарні рубки. Цінна деревина іде на розпил, а відходи та уражені короїдом частки дерев одразу спалюються.

Але Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» та ряд санітарних правил і постанов гальмують оперативне реагування на ураження лісів шкідником. Крім того, стаття 39 Закону України «Про тваринний світ» забороняє проводити санітарні рубки якраз у період розмноження короїда. Феромонні пастки певною мірою допомагають, але не суттєво. Хіміотерапія теж має другий бік медалі, оскільки забруднює довкілля. От і виявляється, що українські соснові ліси практично відкриті для наступу короїда.

Методи боротьби з всиханням сосни звичайної можна звести до трьох основних тез:

Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін та доповнень до ряду законодавчих актів та нормативно-правових документів для оперативного прийняття управлінських рішень, що спрямовані на локалізацію осередків всихання та формування біологічно стійких насаджень;

У лісогосподарському виробництві ширше застосовувати поступові та вибіркові способи рубок, інші заходи спрямовані на формування соснових біоценозів природного походження, одночасно науковим установам поглибити дослідження у моніторингу та підвищенні біологічної стійкості соснових насаджень в умовах зміни клімату;

І науково-освітнім, і лісогосподарським закладам ширше висвітлювати сучасні проблеми лісового господарства серед широкої громадськості, залучати мас-медіа для формування позитивної думки населення до проведених заходів у лісовому господарстві.

Ще ніколи український ліс так не потребував рішучих і оперативних дій. Інакше матимемо величезні екологічні і економічні втрати від дії шкідників і хвороб. Ведення лісового господарства в умовах постійної присутності гострих патологічних процесів і посилення впливу кліматичних змін – кризового сценарію всихання сосняків – потребує тактики на випередження.

Вивчення проблеми показало, що дуже важливим у боротьбі з масовим всиханням соснового лісу є вжиття швидких заходів. Однак для оперативності у цій роботі потрібно внести зміни до діючих Санітарних правил, закону України «Про тваринний світ», які можуть стати одним з факторів, що дозволить лісівникам працювати на випередження у боротьбі з масовим розмноженням шкідників і хвороб. І про це свідчить досвід у цій справі передових європейських країн.

3.2 Світовий досвід у боротьбі з всиханням соснових дерев

Проблему всихання соснових насаджень уражених короїдом сьогодні мають – Італія, Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія – там теж є ця проблема. (Рис.2.9-3.1)

Світовий досвід боротьби з цим лихом існує чималий.

Так, у Польщі досконала нормативна база захисту лісів дозволяє запобігати поширенню усихання. Крім того, система накопичення фондів дає змогу без залучення коштів держбюджету швидко проводити відповідні оздоровчі заходи у лісах.

У Швеції та Німеччині лісівники намагаються бути швидшими за короїда. Не чекають, поки сосна всохне повністю, і заготовлюють її, аби максимально використати якісну товарну деревину.

У Білорусі через масове всихання лісів у 2017 році було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру. І суцільними санітарними рубками було зрізано понад 20 тис. га дерев для захисту лісу. Для цього було залучено понад 5 тисяч осіб із інших господарств, відкладено планові рубки. У Білорусі у 2017 році на окремих ділянках навіть проводилася дезінфекція ґрунту.

Варто зазначити, що у США та Канаді дійшли висновку: хімічні засоби боротьби тут не ефективні. Оскільки ці шкідники не стабільно перебувають під корою. А хімічна обробка отруює довкілля.

Тому, єдиним ефективним методом протидії шкідникам та хворобам поки залишається ліквідація осередків усихання. Тобто суцільні санітарні рубки.

Висновки

У ході обстеження соснових насаджень виявлено, що останнім часом вони функціонують у кардинально змінених лісорослинних умовах. Аналіз комплексу характеристик місцезростань і стану рослинності засвідчив, що в лісових районах наявні нетипово глибокі деформації і депресії гідрологічного режиму. Вони відзначені гострим характером і потужним негативним впливом на ліс, однак до цього часу деталі механізму їхнього утворення та дії залишались невизначеними.

Отже, проведені аналізи надають підстави для обґрунтованих висновків про те, що в районі розташування Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп» впродовж тривалого часу спостерігаються посушливі явища, що мають безсумнівно термічне походження. Доведено, що першопричини патологій лісу пов'язані не з прибутковою (надходження опадів), а з витратною частиною водного балансу. Наведені матеріали переконливо свідчать, що в основі посушливих явищ та ініційованих ними патологій лісу лежить не дефіцит атмосферних опадів. Навпаки, внаслідок опадів прибутковий складник водного балансу місцевості і наявних тут лісів поступово й системно зростає.

Зменшення кількості опадів характерне для періоду активного росту сосни (початок вегетації), коли її стійкість найвагоміше залежить від вологозабезпечення.

Загальний висновок такий: На лісові насадження впливає комплекс чинників. А саме: глобальне потепління і шкідники. Зміни клімату призводять до зростання температури. Це, у свою чергу, разом із достатньою вологістю створює сприятливі умови для шкідливих комах. А саме: верхівкового та шестизубчатого короїдів.

У зв'язку з потужним впливом на стан насаджень аномально високих температур вегетаційного періоду і зневоднення місцезростань, вони втратили біологічну стійкість, перебувають на різних стадіях ослаблення і розладу та стали потенційно уразливішими щодо комплексу шкідників і збудників хвороб. За підсумковими оцінками, у прогнозуванні всихань доцільно виходити з того, що площа сосняків, уражених новими патогенними комплексами, у майбутньому буде тільки збільшуватися.

В даній роботі обґрунтувано причини всихання сосни звичайної(Pinus sylvestris) на території Корецького лісництва ДП «Рівненський лісгосп», та запропоновано можливі варіантів вирішення даної проблеми. Дана проблема також продовжує вивчатися на протязі 2018-2022 рр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. «Рідний край – Рівненщина: навчально-методичний посібник / кол.авт.:

І.В Данилішина, Т.І Кукса, Ю.В Лис та ін.; за ред. Ю.В Лиса. – Рівне РОІППО, 2016. – 245 с.

2. Бородавка В.О., Гетьманчук А.І., Кушулюк О.В і Войтюк В.П (2016).

Патологічні процеси і всихання соснових насаджень Полісся.

3. Науковий вісник НЛТУ України . Серія «Лісництво та декоративне садівництво», 238, 102-118.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2015_6_14

4. Яворовський П.П (2015). Вплив змін клімату на лісові екосистеми.

5. Лікур І.М (2009) Вплив лісів на зміну клімату. Науковий вісник ЮНФУ, 19 (14), с. 262-270.

6. Молчанов А. А. (1961). Ліс і клімат. Москва: АН СССР, с. 278

7. Тарасевич, О. В. Зборовська, О. В., Жуковський, О. В. і співавт. (2015 р.). Звіт про науково-дослідну роботу з роботою за темою: "Визначення лісопатологічних процесів у всіх можливих надісланих ДП" Червоноармійський лісгосп АПК "за 2015 р." (заключний). ПФ "УкрНДІЛГА", с. 65

8.Воду потрібно цінувати.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vodres.gov.ua/news-view932.html

9.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chalksteppe.org/ua/flora-and-fauna/species/pinus-sylvestris.html

10.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://decor-garden.com.ua/derevo/sosna-vidy.php.htm

11.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nubip.edu.ua/node/49436

12. Інформаційний вісник Рівненського лісництва 2009; 2017 рр.

13. Екологічна енциклопедія. — К., 2007. — Т. 1. — 432 с.; К., 2007. — Т. 2. — 416 с.; К., 2008. — Т. 3. — 472 с.

14. Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М., Єршов А.В. Край лісів та імлистих боліт: Розповідь про природоохоронні об’єкти Ровенської області - Львів: Каменяр, 1988. — 86 с.

15. Геренчук К.І. (ред.) Природа Ровенської області - Львов: Высшая школа, 1976. — 156 с.

16. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області в 3-х частинах, - Навч. підручник: Рівне 1996, - 380 с.

17. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование - К.: Наукова думка, 1985. - 224

18.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5592477/page:6/

19.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chalksteppe.org/ua/flora-and-fauna/species/pinus-sylvestris.html

20. Зондаг Р. Розведення жука Thanasimus formicarius для боротьби з короїдами Hylastes ater і Hylurgus ligniperda в Новій Зеландії (англ.) // Новозеландський журнал лісової науки. - 1979. - вип. 9. - С. 125-132.

21. Газета “Природа і суспільство” від 25.06.2019.

ДОДАТКИ

Додаток А

Територія	Лісництво			Квартали	Площа (га)
Олександрійська сільська рада		Олександрійське	1 -45;49			3089.6
Щубківська сільська рада		Олександрійське	46-48			336.0
Олександрійська сільська рада		Любомирське	1-43			2947,1
Кустинська сільська рада		Любомирське	47			90.4
Заборольська сільська рада		Любомирське	48			36.5
Новоукраїнська сільська рада		Любомирське	44-46			234.3
Тайкурська сільська рада		Здолбунівське	2-3			261,0
Корнинська сільська рада		Здолбунівське	1			89,7
Разом						7084,6
		Здолбунівський район
Спасівська сільська рада		Здолбунівське	39-60			683,4
Копитківська сільська рада		Здолбунівське	4-25			1025,3
Уїздецька сільська рада		Здолбунівське	34-38			201,2
Здолбунівська сільська рада		Здолбунівське	62			1,0
Новосілківська сільська рада		Здолбунівське	26-33			498,8
Мізоцька сільська рада		Здолбунівське	61			37,0
Разом						2446,7
Корецький район
Річецька сільська рада		Корецьке	42-44; 49-61			1804,0
Устянська сільська рада		Корецьке	1-7			477,0
Морозівська сільська рада		Корецьке	8-12;16-22; 26- 31;35-38			1372,0
Сторожівська сільська рада		Корецьке	13-15;23-25; 32-34			551,0
Веснянська		Корецьке	39-41 45-48			514,0
Великоклецківська		Корецьке	62-71			1126,0
Разом						5 5844,0
Усього:						19542,3

Продовження додатку А

$C:\Users\Рома\Desktop\P90115-085445.jpg$

Карта Корецького лісництва ДП "Рівненський лісгосп"

Додаток Б

$C:\Users\Рома\Desktop\сосна звичайна.jpg$

$C:\Users\Рома\Desktop\сосна звичайна лысова.jpg$

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris ).[18].

Додаток В

Сосна звичайна Watereri (Ватерері)

Сосна звичайна Глаука (Glauca)

Продовження додатку В

Сосна звичайна Фастігіата (Fastigiata)

Сосна звичайна Глобоза Вірідіс (Globosa Viridis)

Додаток Г

Кількість	Норма	Терміни визначень роки
опадів, мм	Норма	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
За рік
Середня, мм	593	726	610	801	719	691	549	696	657	620	541
Перевищення, мм/%	593	133/22,4	17/2,9	208/35,1	126/21,2	98/16,5	-44/-7,4	103/17,4	64/10,8	27/4,5	-52/-8,8
За вегетаційний період Ріод
Середня, мм	337	499	350	511	340	380	356	396	358	390	339
Перевищення, мм/%	337	162/48,1	13/3,9	174/51,6	3/0,9	43/12,8	19/5,6	59/17,5	21/6,2	53/15,7	2/0,6

Динаміка кількості опадів за період з 2008 по 2017 рр.

Додаток Д.

Температура повітря, °С	Норма	Терміни визначень, роки
Температура повітря, °С	Норма	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017
За рік
Середня	7,71	8,05	9,13	9,23	8,39	8,09	8,65	8,35	8,75	9,25	9,87
Перевищення	7,71	0,34	1,42	1,52	0,68	0,38	0,94	0,64	1,04	1,54	2,16
За вегетаційний період
Середня	16,14	16,94	17,34	16,3	16,56	17,8	17,2	17,76	17,18	16,9	17,8
Перевищення	16,14	0,8	1,2	0,16	0,42	1,66	1,06	1,62	1,04	0,76	1,66

Динаміка середньої температури повітря за період з 2008 по 2017 рр.

Додаток Е

	весна				Осінь
	0º	5º	10º	15º	15º	10º	5º	0º
1991-2017	01.03	02.04	24.04	22.05	06.09	06.10	04.11	01.12
1961-1990	13.03	07.04	28.04	25.05	07.09	03.10	04.11	01.12