Ми матір називаємо святою. Сценарій до Дня Матері

Ми матір називаємо святою

Сценарій свята

Зал святково прибраний. На задньому плані ікона Божої матері, прибрана рушниками, збоку – заповідь Господня –«Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні були твої на землі».

У центрі портрет Тараса Григоровича Шевченка,вишитий рушник і слова:

І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син і буде мати, і будуть люди на землі

 

Ведуча:

Шановні батьки, діти, вчителі, гості! Ми раді бачити Вас у нашому залі на родинному Святі Матері.

(Пісня «Де згода у сімействі»)

1-й учень:

Щороку другої неділі травня весь світ відзначає День Матері. А починалося все так…

2-й учень:

Маленька американка Анна Джарвіс дуже рано втратила найдорожчу в світі людину – маму… Дівчинка була певна, що її мама найкраща у світі. Минув час, вона виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама – най… най… най…

3-й учень:

«То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято?» – думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні, у 1910 році з’явилось свято – День Матері.

4-й учень:

Свято Матері має в Україні триєдину суть. У цей день ми складаємо шану найдорожчій в світі людині – своїй матусі. Цього дня ми вшановуємо й Божу Матір – Діву Марію та свою Вітчизну – неньку – Україну.

5-й учень:

У багатьох мовах світу слово «мама» починається літерою «м». Не вірите? Переконайтесь! Майка – болгарська; матка – польська, чеська; мама – румунська; матір – грецька; мор – норвезька; ме – в’єтнамська; мудер – голландська; мутер – німецька; мадре – іспанська, італійська; мазе – англійська; ман – португальська; мер – французька.

(Пісня «Я і мама»)

6-й учень:

Перед тим, як тут з’явитись,

На цій сцені, в цьому залі,

Ми хвилин, напевно, з тридцять

Перед дзеркалом стояли –

7-й учень:

Перевірили всі банти,

Кожен ґудзик, кожну складку,

Щоб було у нас на святі,

Любі жінки, все в порядку!

8-й учень:

І ранесенько всі встали,

Ці рядочки повторяли,

Щоб батьки могли радіти,

Які гарні у них діти.

9-й учень:

Спасибі Вам, рідні мами,

Що Ви тут сьогодні з нами.

До Вас  наше перше слово.

Всі: Матусі, будьте здорові!!!

10-й учень:

Ми старались, ми спішили,

І пісні, і танці вчили,

Вірші всім вам почитаєм,

Потанцюєм, заспіваєм.

(Танок «Вальс»)

11-й учень:

Вся земля убралася на свято,

Бо весна закінчується вже.

Хай благословенна Божа Мати

Матір – Україну береже!

12-й учень:

Все, що є прекрасного навколо:

Сонце, небо, зіроньки ясні,

Цвіт бузковий і траву шовкову –

Все це, мамо, ти дала мені!

13-й учень:

Мама нам життя подарувала,

Всю свою любов нам віддає.

Рідна моя, люба моя мамо,

Дякую, що ти у мене є!

14-й учень:

Рано – вранці косу заплітаєш

І готуєш всяку смакоту.

Мамцю, ти завжди про мене дбаєш.

Дякую тобі за доброту!

15-й учень:

Я заплачу – втішить, приголубить

Мамочка ріднесенька моя.

Над усе мене матуся любить,

Найдорожчий скарб для неї я.

16-й учень:

Щиро успіхам моїм радіє.

І коли щось гарне я зроблю,

Каже: «Моя гордість і надія!»

Як же я слова такі люблю!

17-й учень:

А яка матусенька майстриня!

В неї руки – просто золоті!

Мама у родині – берегиня,

Берегиня в нашому житті!

18-й учень:

Хочу бути як моя матуся –

Кращої ж людини не знайти!

Я від мами щедрості навчуся,

І майстерності, і доброти.

 19-й учень:

Я завжди про маму буду дбати:

В лютий холод кригу розтоплю,

Зірку з неба спробою дістати,

Бо всім серцем маму я люблю!

20-й учень:

Бо вона – мов сонячний промінчик,

Райдуга, що в небесах цвіте!

Мама любить навіть мій мізинчик,

В неї серце – просто золоте!

21-й учень:

Я також матусеньку рідненьку

Поважаю дуже і люблю.

Сонечко моє, моє серденько,

Я тобі вітання нині шлю!

(Пісня «Квіти для мами»)

22-й учень:

Хто нас, діти, міцно любить,

Хто ласкаво так голубить,

Не стуля вночі очей,

Дбає все про нас, дітей?

Всі:Мама дорогенька!

23-учень:

Хто колиску нам гойдає,

Хто нам пісеньку співає,

Хто нам казочку розкаже,

Забавочками розважить?

Всі:Мама золотенька!

24-учень:

Як ви, діточки, ліниві,

Неслухняні та пестливі,

Як буває іноді –

То хто сльози ллє тоді?

Всі:Все вона, рідненька!

(Пісня «Моя мама»)

Яке найкраще слово в світі?

Раз мудрий хтось спитав людей.

«Здоров’я» - відповів недужий.

«Ні, молодість, - сказав старий.

«Найкраще – хліб» - жебрак говорить.

«Перемога», - відповів солдат.

«Найкраще – воля» - раб промовив,

«Ні – правда!» - вигукнув мудрець.

Аж тут озвався несміливо

Сирітка, ще малий хлопчак:

«Найкраще в світі слово – мама!»

І всі сказали: «Мама?! Так!!!»

Першокласники:

Матінко – голубочко! Люба моя квіточко!

Руки твої лагідні! Тепленькі, як літечко!

Матінко – голубонько, Калинонько пишная!

Добре в тебе серденько –

Скільки в ньому ніжності!

Матінко – голубонько, Зіронько ясненька!

Ти моя красунечко! Ти така гарненька!

У моєї неньки руки золотенькі,

Роботящі, вмілі,

Спритні в кожнім ділі!

У моєї мами очі променисті,

Як блискучі зорі, як озера чисті.

У моєї мами губки-полунички,

Усмішка ласкава, дуже гарне личко!

У моєї мами руки золоті!

Очі карі, вії довгі і густі.

А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела.

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

А моя матуся, гарна, як калинка,

В неї чорні брови,

Губки, як малинка.

Моя мамочка привітна,

Гарна, ніжна,як весна,

І ласкава, і тендітна,

Ніби пролісок вона!

Ваші мами гарні,

З вами згоден я.

Та найкраща мама

Все ж таки моя!

І моя красуня!

Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались,

Всі красуні світу!

Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина –

Люба, мамочка, єдина!

І тому ми вам бажаєм,

Щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні

І щасливі ви були!

Пісня «Мамо, мамо»

Ой маю я три матері,

Та всі три хороші,

Три матері, як три квітки,

Як три красні рожі!

Перша мати –

Непорочна, як лілея біла,

Із Дитятком-Немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна ненька – Україна.

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати…

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов’їна –

Рідна Україна.

І у кожного серденька

Є і буде жити

Божа Мати – наша ненька,

Мати всього світу.

(Виходять діти із запаленими свічками в руках, стають біля образу Матері Божої).

Пречиста Мати,

Просять діти вірні, -

Сповни наші просьби,

Сердечні, покірні.

Дай нашим мамам прожити в мирі,

Дай їм здоров’я, Додай їм сили,

Щоб з нас потіхи і слави дожили,

В здоров’ї тата й маму зберігай,

Сестричці й братикові щастя дай,

Зроби, щоб всі вдоволені були,

На лихо-горе раду щоб знайшли.

Благослови наш любий рідний дім

І всіх-усіх, хто проживає в нім,

І неньку нашу, і садок-розмай,

І наш город, і рідний край.

(Пісня «Усе починається з мами»)

Ведуча:

Мати народжувала дитину, співала їй, вчила добра і любові. Через мамину пісню дитина пізнає світ, знаходить знайомі предмети. Раніше дитину гойдали в колисках, зроблених з лози,калини, осики. На Україні існував звичай: коли дитина виростала, колиску не викидали, її берегли, поки в цій оселі жили люди. Під спів маминої пісні росли поети, музиканти, вчені. І велике горе, коли ми забуваємо мамину пісню, адже її мелодія,мова виховують доброту, чуйність, ніжність, милосердя.

Заспівай мені, мамо… Заспівай мою дитячу колискову, мою колискову-барвінкову, у яку переливається твоя любов.

Матусина пісня біля колиски… У цей час твориться найбільша таємниця людського буття – переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів.

Цієї пісні не може бути без мами – найдорожчої, найріднішої, для кожного з нас.

Думаю усім нам хочеться послухати мамину добру казку, що в дитинстві  до кожного заглядала в «шибку сивими очима», послухати колискову, яку співала нам рідна матуся.

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало колись над колискою

Буду слухати, слухати я

І стояти в задумі берізкою.

(Мама  співає колискову)

(Дівчатка промовляють до ляльок .)

Спи, мій малесенький, спи мій синок,

Я розкажу тобі безліч казок! 

Нащо ти віченьки знову розкрив?!

Спи моя пташко, то вітер завив.

Спи ж, мій малесенький, годі гулять

Зайчики сірі давно уже сплять.

 Вистава.

Серце матері

На сцені – дівчинка в костюмі пташки. Вона тримає гніздечко з двома яєчками. Вона сама доспівує третій куплет пісні «Грає веснонька» (Музика ще лунає).

Пташка. (співає над гніздечком).

Я співала колисанку

Аж до самого до світаночку.

Та вже сонечко встає,

Он як лагідно сія.

Музика замовкає, пташка кладе гніздечко.

От я й дочекалася світлого дня:

 Шкаралупу сьогодні проб’є пташеня.

Скоро вийдуть на світ дитинчата мої,

Буде щастя і радість у нашій сім’ї!

Лиш тільки на хвильку залишу я вас –

Матусі водиці напитися час.

(Відбігає трохи вбік, аж тут ідуть хлопчик і дівчинка.)

Дівчинка. Он пташка злетіла! Там, певно, гніздечко…

Так, справді! Дивись, тут маленькі яєчка!

Гарненькі які! Я візьму їх собі.

Як хочеш, одне подарую тобі.

Пташка. (змахує розпачливо руками).

Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!

Ну хто міг чекати такої біди?

То ж діти мої, то надія моя!

Віддайте, благаю, благаю вас я!

Дівчинка. Кумедна пташина! чого причепилась?

За нами летить… Ой, яєчко розбилось…

Хлопчик. Розіб’ємо й друге! (Кидає).

Пташка. Не треба! О, ні…

Які ви жорстокі… Ой, горе мені…

Як стогне, як плаче пташине серденько…

Мої сизокрилі, мої ви рідненькі!..

До пташки підходять лісові звірята – діти в костюмах зайчика, білочки, оленятка, сови, мишки, ведмедика.

Звірята.

Як бідкається пташка,

Аж боляче дивитись!

Лишилась, бідолашка,

Сама на цілім світі!

Болить її сердечко,

Бо через тих малят

Не буде у гніздечку

Маленьких пташенят…

Вони втішають, обіймають пташку. Діти тим часом ходять лісом, аж поки зупиняються і роззираються навколо.

Дівчинка. А пташка нас облишила; відстала.

Хлопчик. Здається, ми з тобою заблукали.

Куди йти далі, просто невтямки…

Звірята.(наближаючись до дітей).

Це духи лісу сплутали стежки,

Ох, Ух і Ах. І правильно зробили!

Скажіть, яєчка нащо ви розбили?

Розбили серце матері-пташині,

Яка від горя гірко плаче нині!

А он і духи лісові ідуть!

На вас вони ще жаху наведуть!

Звучить тривожна музика. Підходять Ох, Ах і Ух із грізними обличчями.

Діти.(злякано). Ви хто?

Лісові духи. Ми духи лісові – Ох, Ах і Ух!

На злих людей наводимо ми жах!

Дівчинка. А ми не злі…

Лісові духи.

Тоді чому яєчка

Забрали із пташиного гніздечка?

Розбили серце матері-пташині,

Яка від горя гірко плаче нині!

Хлопчик. Ми не хотіли, правда! Ми не знали.

ми просто так яєчка ті дістали…

Дівчинка. Пробачте нам, будь ласка, ми не злі.

Ми просто не досвідчені, малі.

Лісові духи (невблаганні).

Ми за жорстокість покараєм вас!

Провину вам спокутувати час.

Ми духи лісові Ох, Ух і Ах,

Вам обіцяємо цієї ночі жах!

Сова. І я всю нічку буду вас лякати

Не дам ані хвилиночки поспати!

Летюча миша. Погані діти! От що я скажу:

Ви злі, і вас я, мабуть, укушу…

Дівчинка. (Злякано).

Що нам робити, брате?

Хлопчик. Невтямки.

Дівчинка. Настане ніч, і нас з’їдять вовки!

І мама буде плакати за нами,

Як пташка за своїми діточками…

Діти починають плакати. Аж тут з’являється пташка, вона кличе їх.

Пташка. Фіть-фіть! Вперед, за мною йдіть!

Хлопчик. Дивись, пташина щось нам гомонить!

Пташина Фіть-фіть! Ідіть, ідіть за мною!

Хлопчик. Вона нас кличе за собою!

(Танець звірят).

Пташка. Фіть-фіть! Вперед,за мною йдіть!

Хлопчик. Нарешті стежка! Бачиш, бачиш, ось!

Нам все-таки знайти її вдалось!

Дівчинка. Це пташка нам дорогу показала.

Її ми скривдили – вона нас врятувала.

Пробач нам, пташечко!

Спасибі, прощавай!

Хлопчик. Нам дуже соромно,пробач.

Нам жаль, бувай!

Діти йдуть.

До пташки підходять звірята і лісові духи.

Лісові духи.

Ми так старалися, заплутали стежини,

Щоб не дійшли злі діти до хатини…

Навіщо ж ти їх врятувала?

Нехай би вони в лісі ночували!

Пташка. Я бачила біду на власні очі

І горя їхній матері не хочу…

Лісові духи.(до глядачів).

Це казка. Вона трішечки сумна.

Нас доброти й любові вчить вона.

А ще вчить розуміти й шанувати

Ті почуття, що має в серці мати.

Це казка. Та, будь ласка у житті

Не кривіть матерів! Вони святі!

     Пісня про маму

Ведуча:

Нелегка материнська доля… Скільки мук,перенесених при народженні своєї дитини, недоспаних ночей біля колиски, пролитих сліз, коли  хворіє донечка чи синок, прошептаних молитв до Бога і Пресвятої Матері, щоб вони вберегли її кровинку. Це мати випрохує у них хорошу долю для своїх дітей. Це вона готова віддати навіть своє життя аби їм було добре.

Пісня «Мамо моя».Додаток 1

Вірш «Бережіть матерів»Додаток 2

Милі,кохані і  рідні мамулі!

Хай довгі літа накує вам зозуля!

Бажаєм вам радості,щастя й любові,

Бажаєм, щоб завжди були ви здорові!

Щоб настрій завжди був веселий хороший,

Щоб в кожній кишені водилися гроші!

Ми любимо за все вас:

За строгість,за ласку,

Хай буде життя ваше

Світлим, як казка!

Будьте здорові щодня і щоночі,

Хай світяться щастям завжди ваші очі!

Пісня «От і все»

 

                      Додаток 1

                      Мамо моя

Залишаю усе, поспішаю до тебе на свято.

Рідна ненько моя, бачу як ти стоїш коло хати.

Ми підемо туди,де ходили колись ми з тобою,

Де дитинство моє пролетіло, як хвиля рікою.

                       Приспів.

Мамо моя, мамо моя, голубко сива

Скільки біди, скільки тривог ти пережила.

Мамо моя, мамо моя, добра ти ненько,

Дай я вклонюся тобі я низенько.

Залишаю усе  поспішаю до тебе на свято.

Може зустрічей цих залишилось не так вже й багато.

А колись я прийду і постукаю тихо до хати,

А мені не відчинить дверей моя мати.

                  Додаток 2

           Бережіть матерів

Я до рідної хати дуже стомлена йду,

Де дитинство пройшло, проживає родина.

Бачу: мамина хустка біліє в саду.

Придивилась – не хустка, а квітне калина.

Наче мамині очі у хаті вікно,

Сад матусиним словом мені промовляє.

Я не звикну ніколи, що мама давно

Край села у високій сосні спочиває.

Я не звикну ніяк, що вона до воріт

Не біжить із городу мене зустрічати.

Спорожнів  без матусі мені білий світ

І чужою стає наша затишна хата.

Не мені вже зозуля майбутнє кує

За рікою судьби в голубій оболоні.

Кожен з нас безпритульним стає,

Коли мамине серце навік захолоне.

Я стою у дворі, небокрай відгорів.

Теплий вечір в мовчання закутав калину.

Люди добрі мої! Бережіть матерів!

Як себе бережіть, як свою Україну!