,,Ми всі одна сім'я, ми всі одна родина, мільйони різних я, а разом - Україна!

Учень   

Ми, українці, нація прадавня,

На цій Землі – багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

І багатющий в нас духовний світ.

 

Учениця  

В нас звичаї свої, неписані закони,

По них пізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони,

Як і свої ліси, річки й поля…

 

Учень  

Свої казки, легенди і повір’я,

Дотепні жарти і слова ясні,

Своя хатина біла і подвір’я,

І неповторні, трепетні пісні.

 

 

Учні виконують пісню ,,Матінко – матусю”

 

                        Матінко – матусю 

 

        І.  Матінко – матусю, вечір надворі,

             Заспівай, рідненька, пісеньку мені,

             Як калинонька червона в лузі розквітає,            / Двічі

             Як маленький соловейко пісеньку співає.        /

 

       ІІ.  Матінко – матусю, нічка надворі,

             Розкажи, рідненька, казочку мені,

             Як журавлик повертався до рідного краю,        /  Двічі

             Як він вірив, що весь час я його чекаю.           /

 

     ІІІ.   Як калинонька червона в лузі розквітає,          /

             Як маленький соловейко пісеньку співає,      /    Двічі

             Як журавлик повертався до рідного краю,    /

             Як він вірив, що весь час я його чекаю.       /

 

 

Учениця 

Усе, що є в нас, в праці здобували,

Пройшли дорогу в світі нелегку.

Та завжди хлібом друзів зустрічали

На вишитому шовком рушнику.

                                                     – 3 –

учень  

Бо ж хлібові ціну народ наш добре знає,

Пройшов крізь голод, смерть і забуття.

Та доброту і щирість в серці має,

З теплом в душі й любов’ю йде в життя.

 

Учень

Народ цінує землю цю єдину,

В якій коріння наше з правіків.

Вітчизну любить і свою родину,

Бо тут народжений й життя прожив.

 

Учні виконують пісню  ,,Посмішка”

 

                                            Посмішка

                                 Слова А. Бенцаровської

                                 Музика Р. Рудого

 

І.   У колисці маля посміхнеться,

     Все на світі тепліше здається.

     Посміхнеться дівчині юнак –

     І два серця заб’ються у такт.

 

               Приспів:

Посміхайтеся, люди, частіше,                 /

На землі тоді буде тепліше.                   /       Двічі

Хай турботам немає кінця,                   /

Але посмішка всім до лиця.                /

 

 

ІІ.  Така гарна усміхнена мама,

     Як з портрету зійшла до нас прямо.

     Посміхнеться щасливо татусь –

     І проблеми зникають чомусь.

 

                    Приспів.

 

ІІІ. Посміхнеться до діда бабуся,

      Дід закрутить закурені вуса.

      Навіть старість зникає умить,

      Коли посмішка в серці горить.

 

                   Приспів.

 

                                                   – 4 –

Учениця 

Сама земля дала нам рідне слово,

Робочі руки й щирі почуття.

Й дитинну душу світлу, пелюсткову,

І мрії, що ведуть у майбуття.

 

Учень 

Ми на своїй землі віки й тисячоліття,

Тут славний рід, родина і сім’я.

Коріння у землі, а в небо – пишне віття.

У світі – українці нам ім’я.  

 

Учні  виконують  пісню  ,,Повертайся, ластівко”

 

                           Повертайся, ластівко

                          Слова  М. Сингаївського

                           Музика  В. Верменича

 

І.   Повертайся, ластівко,

     До двора, до двора,

     За весною скучила

     Дітвора, дітвора.

     Скоро вже повернуться                   /

     Журавлі, журавлі,                          /      Двічі

     Скоро підем босими                     /

     По землі, по землі.                      /

 

ІІ.  В небі світить сонечко

     Золоте, золоте.

     Скоро наша яблунька

     Зацвіте, зацвіте.

     Буде цвіту сонячно                          /

     На гіллі, на гіллі.                            /     Двічі

     Буде він у ластівки                        /

     На крилі, на крилі.                       /

 

ІІІ. Тільки ти, весняночко,

      Не барись, не барись

      І своєю піснею

      Озовись, озовись.

      Не барися, ластівко,                           /

      Прилітай, прилітай                           /        Двічі

      В український сонячний                 /

      Рідний край, рідний край.             /

                                                  – 5 –

Учитель 

– Наша велика, класно родино! Ми, як завжди, радо вітаємо Вас у світлиці. Приємно бачити Ваші щирі та добрі очі, чути веселий та дзвінкий сміх, відчувати підтримку та розуміння Ваших душ. Сьогодні ми поведемо розмову про рідну українську землю.

 

Учениця

Україно моя, найчарівніший краю,

Де билини, казки і легенди живуть.

Линуть щирі пісні із зеленого гаю,

І струмочки з джерел відправляються в путь.

 

Учень

Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,

Рушники вишивані й простори ясні,

Дороге, миле серцю, святкове й буденне,

Й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

Я до серця горну оберіг полотняний,

Бо у ньому минуле і доля моя.

Прохолодний од вітру, од поля духмяний,

В ньому мамине серце і спів солов’я.

 

Учень

Вишиванко моя, я з тобою повсюди,

У хвилини щасливі і в миті круті

Українцем іду й пізнають мене люди.

Ну, а я славлю мамині руки святі.

 

Учениця

Що з любов’ю сорочку мені вишивали,

Додавали у неї і світла, й тепла,

Щиру пісню і думу у виріб вкладали,

Щоб щаслива в дітей їхня доля була.

 

Учень

Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,

Оберегів святих, що живуть у віках.

Бо без них українців із нас вже не буде,

Як і квітів зимою у білих полях.

 

Перегляд презентації  ,,Наче доля цвіте вишиванка”

 

 

 

                                                    – 6 –

Учитель

   Я вважаю, що всі добрі і чесні люди, котрі народилися на українській  землі і віддали своє життя за кращу долю нашої держави, не можуть щезнути з пам’яті народу, не житимуть вічно у серцях українців, просто канути у вічність. Кожен українець – жива історія України. Пам’ятаймо про це завжди!

 

Учень 

Зернятко стане проростати

З м’якої й теплої ріллі.

Тож буде син і буде мати

На цій омріяній землі.

 

Учениця  

І щастя й радість в нашім домі,

Заграють срібним джерелом.

Думки в нас щирі, всім відомі –

Ми до людей не йдем з мечем!

 

Учень  

Народ наш встане, підведеться,

І свято душу звеселить.

І пісня в небі озоветься –

Ми вистоїмо й будем жить!

 

Учениця 

Зернятко стане проростати

Добром із теплої ріллі.

,, … А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.”

 

Учні виконують пісню ,,Гей, там, на горі, Січ іде”

 

                              Гей, там, на горі, Січ іде 

                              Українська народна пісня

 

І.   Гей, там, на горі, Січ іде,

     Гей, малиновий стяг несе,

     Гей, малиновий –

     Наше славне товариство,

     Гей, марширує: раз, два, три.

 

 

 

                                                      – 7 –

ІІ.  Гей, попереду кошовий,

     Гей, як той орел степовий,

     Гей, як той орел –

     Наше славне товариство,

     Гей, марширує: раз, два, три.

 

ІІІ. Гей, отамане, батьку наш,

      Гей, веди, батьку, вперед нас,

      Гей, веди, батьку…

      Наше славне товариство,

      Гей, марширує: раз, два, три.

 

ІV. Гей, повій, вітре, зі степів,

      Гей, дай нам силу козаків,

      Гей, дай нам силу …

      Наше славне товариство,

      Гей, марширує: раз, два, три.

 

V.  Гей, дай нам силу і відвагу,

      Гей, Україні на славу,

      Гей, Україні…

      Наше славне товариство,

      Гей, марширує: раз, два, три.

 

Учитель

– Наш народ жодного дня не може прожити без жартів. У нас жартують усі: дорослі і малі; бабусі та дідусі; дитинчата й мудрі люди. Відомий українець – жартун – Павло Глазовий створив справжню науку – Сміхологію, котра покращує життя земляків та продовжує нам його методом сміху.

 

Де беруться діти

 

Онуки

– Де взялися ми? 

 

Учитель

Онуки спитали в бабусі.

А бабуся пояснила в старовиннім дусі:

 

Бабуся

– Тебе знайшли на капусті, тебе – в бараболі.

Тебе знайшли під вербою, тебе – на тополі.

Тебе знайшов на соломі біля клуні татко…

 

                                                    – 9 –

Учитель

І тут раптом обізвалось якесь онучатко:

 

Онучатко

От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.

Хоч би одне появилось на світ по – людському.

 

 

Онучок

 

Дідусь

– Лягай  спати вже, онучку.

 

Учитель

Дід говорить басом.

 

Дідусь

– Я, як був таким маленьким, лягав з курми разом.

 

Учитель

А онучок зуби скалить.

 

Онучок

– Як же ви там спали?

Як ви з сідала, дідусю, додолу не впали?

 

 

Радіолюбитель

 

Тато

Приходить, лягає на лавку, імітує храп

 

Автор

Заснув татко на дивані, зігрітий обідом,

Хропе, сопе, свище носом, аж чути сусідам.

А синочок слухав, слухав, приглядався скоса,

Потім підбіг до батечка і крутнув за носа.

 

Мама

– Що ти, капоснику, робиш?

 

Автор

Здивувалась мама.

 

                                                         – 10 –

Синочок

– Виключаю, бо у тата погана програма.

 

 

Хитра макітра

 

Учень

На базарі молоко продавала тітка

І поставила рядком хлопця – малолітка.

– Стій отут і ні на крок не відходь від мами. –

Підійшов до них дідок з довгими вусами,

Не торгуючись купив молока півлітра

І хлоп’яті підморгнув:

– В мене є макітра.

Виллю в неї молоко й кип’ятити стану.

Буде мало, то доллю ще й водиці з крану.

– А навіщо доливать? – хлопченя спитало. 

Мама й так води в бідон налила немало.

 

 

Чудний школяр

 

Учень

Двох онуків дід старий

Посадив на руки

Тай розказує казки,

Слухають онуки.

Раптом меншенький спитав:

– А скажіть, дідусю, 

Ви ходили в перший клас?

– Та ходив, Павлусю.

– От був номер! – малюки

Сміхом залилися, –

Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі.

 

 

Маленький дачник

 

Учениця

Разом з мамою і татком на канікули в село

Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло.

І до того ж здивувалось городське те хлопченя,

Як на вулиці уздріло – що б ви думали? – коня.

                                                      – 11 –

Довго – довго із – за тину придивлялося воно,

Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: – Но!

– Дядю, коИк не поїде! – хлопчик  вискочив на тин. –

Доки ви сиділи в хаті, з нього витік весь бензин.

 

 

Івасик

 

Учениця

Батько дивиться у зошит.

– Двійка, двійка… Стид і страм!

Я, їй – право, побоявся б показать таке батькам. –

А Івасик – першокласник перед ним стоїть, як туз.

– А чого, – пита, – боятись? Я тобі не боягуз!

 

 

Учні виконують пісню ,,Грицю, Грицю, до роботи”

 

                          Грицю, Грицю, до роботи

                          Українська народна пісня

                        

І.   ,,Грицю, Грицю, до роботи” –

     В Гриця порвані чоботи.

     ,,Грицю, Грицю, до телят!” –

     В Гриця ніженьки болять.

 

ІІ.  ,,Грицю, Грицю, молотити!” –

     Гриць нездужає робити.

     ,,Грицю, Грицю, врубай дров!” –

     А Грицько наш нездоров.

 

ІІІ. ,,Грицю, Грицю, роби хліб” –

      ,,Кахи, кахи! Щось охрип.”

      ,,Грицю, Грицю, іди їсти!”

      ,,Ой, чекайте!Де б то сісти?”

 

 

Учень

Поглянь навкруг! Краса вражає!

Сади, городи і ліси.

Поля з високим урожаєм.

Пташок веселі голоси.

 

 

                                                           – 12 –

Учениця

Зелені гори і діброви,

Озерні плеса голубі.

І різнотрав’я кольорове…

Це все належить і тобі.

 

Учень

Краса, що годі й описати!

Річки великі і малі…

Але про все потрібно дбати,

Бо ми – господарі землі.

 

Учень

Бо ми дідів прямі нащадки,

Від нас залежить майбуття.

То ж усвідомте це спочатку,

Щоб не було в нас каяття.

 

Учениця

Нам треба все оберігати,

Щоб зберегти красу землі.

І вже сьогодні треба дбати,

І вчитися поки малі.

 

Учень

То ж бережімо це довкілля,

Чимало можем ми зробить.

Робота краща за безділля

І нам же в цьому світі жить.

 

 

Учні виконують пісню ,,Пастух”

 

                                    Пастух

                     Французька народна пісня

                     Український текст Н.Забіли

 

І.   Чуєш грає пастушок,

     Кличе вівці на лужок.

     Тільки небо запалає,

     Вийде в поле та й заграє:

     ,,Ту – ру, ту – ру, та – ра – ра,”

     Чути з нашого двора.

 

                                                           – 13 –

ІІ.  Трави срібні від роси,

     Скрізь пташині голоси.

     Соловейко сів на гілку,

     В руки хлопчик взяв сопілку:

     ,,Ту – ру, ту –ру, та – ра – ра,

     Нам на луки вже пора!”

 

 

Учень

Таке, мабуть, траплялося і з вами,

Слова приниження і бійка, та не раз…

Де ж доброта? За синіми лісами?

Якраз про це й поговорити час.

 

Учень

Людина між людьми повинна в світі жити.

А без людей у світі як прожить?

Тому повинні всі навчитися дружити,

А як образили пробачення просить.

 

Учень

Самотнє дерево і вітерець зламає,

А разом з друзями у тебе сила є.

Без друга не прожити – кожен знає,

Без друга сіре все життя твоє.

 

Учень

Один не станеш по обидва боки,

Та й як одному в світі цім рости?

Чи прогулятися, як поробив уроки,

Чи в парк та в цирк у вихідні піти?

 

Учень

А з другом можна все обговорити,

Обміркувати і порадитись завжди.

Цікаво з другом у похід ходити,

Якщо не маєш друга, то знайди.

 

Учень

Та злого і лихого друга – стережися.

І сам з людьми ти справедливим будь.

Від друга доброго ще доброти навчишся,

Про це ніколи в світі не забудь.

 

                                                       – 14 –

Учень

Без друга вірного людині просто туга,

Без нього й затишку нема ніде.

Для друга вірного – так хоч коня із плуга,

Бо він на допомогу теж прийде.

 

Учень

Тому давайте в мирі й дружбі жити,

І доброту у серденьку нести.

Щоб з вами всім хотілося дружити

І друзями чудовими зрости.   

 

Учитель  

Одного роду ми і племені одного.

Зростаємо у радісні й сумні часи.

Тому усе, що в роду є святого, –

В своєму серці з гордістю неси.

Любов до праці, прагнення до волі,

Гостинність, щедрість і красу душі.

І доброту, і пісню на роздоллі

В характер свій ввібрати поспіши.

Ти – українець, пам’ятай щоденно,

Що ти народу славний син.

До всього стався творчо і натхненно –

Ти неповторний і такий – один.

Тому затям, що треба чесно жити,

Повинен досягнути висоти.

В житті своїм завжди добро творити

І промінь сонця до людей нести.

 

 

Учні виконують пісню  ,,Кароока Україна”

 

                                      Кароока Україна

                                    Слова Наталі Май

                                    Музика Наталі Май

 

І.   Подивися на небо,

     Де гойдаються зорі,

     Де курличуть несміло

     В нім лелеки стрімкі,

     Обізвуться до тебе

     У полях неозорих                                                     

                                                   – 15 –

 

     Синьоокі волошки

     І смереки стрункі!

 

              Приспів:

Бо вона одна – єдина                /

Найрідніша сторона,               /

Кароока Україна,                   /       Двічі

У душі моїй одна!                 /

 

ІІ.   І наповняться сонцем

      Наші душі по вінця,

      Із криниці любові

      Неземної краси,

      Обіймемося, браття,

      Ми ж бо є українці,

      І червона калина

      Нам усім до душі!

 

              Приспів. 2 рази.

 

 

Учень

І ось завершилося наше родинне свято.

Ми від душі повеселились всі.

То ж дай вам Бог добра і сил багато,

Щоб сонце піднімалося в росі.

Щоб зігрівало вас тепло і ласка,

І доброта всіх пригортала вас.

Й життя хай буде, ніби добра казка.

Живіть усі щасливо! В добрий час.

 

 

Учитель

   Дорога родино, наша зустріч добігла кінця. Ми щиро дякуємо Вам, за те що завітали у нашу світлицю, пораділи за нас. Мудрі сивочолі люди кажуть: ,,Без Бога ні до порога”. То ж давайте завершимо нашу зустріч доброю піснею.

 

Учні виконують пісню ,,Люблю Тебе всім серцем, Боже”

 

                        Люблю Тебе всім серцем, Боже

 

                І.  Люблю Тебе, люблю всім серцем, Боже,

                     Як людське серце полюбити може

                                                   – 16 –

                     Мені ти світ і ціль життя дорога            /   Двічі

                     У світі цім, без них життя убоге.          /

 

              ІІ.   Коли заплачу, Ти мене утішиш,

                     Коли упаду, з поміччю поспішиш.

                     Навчи мене в недолі сльози втерти,        /   Двічі

                     Навчи мене в любові жити й вмерти.     /

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 – 17 –