«Мистецтво спілкування та взаєморозуміння»

Управління освіти, культури, молоді та спорту

 Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

тренінгу для соціальних педагогів і психологів

Борщагівської громади

«Пошук внутрішніх ресурсів для дітей ВПО»

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробила: Чубукова К.В.
 

керівник районного

методичного обєднання

Учнівського самоврядування

 

соціальний педагог Ліцею №1

с.Петропавлівська Борщагівка,

 

 

 

 

 

 

 

 

2023

 

Тема:  «Пошук внутрішніх ресурсів для дітей ВПО»

Мета: охарактеризувати психологічні  ресурси особистості, стимулювати учасників до самоаналізу, до усвідомлення необхідності пошуку ресурсного стану, скласти алгоритм допомоги дітям у відкриті власних енергетично сильних сторін.

Обладнання та матеріали: 

•          Дошка або фліпчарт, до якого кріпитимуться віночок і презентації груп, скоч, цінники, магніти (щоб кріпити)
•          Фломастери, кольорові олівці (по два набори), маркери 3-4 кольорів;
•          Ватман з аплікацією «Різдвяний віночок»
•          Роздруковані і вирізані розмальовки-іграшки для Різдвяного віночка;
•          Булавочки з кільцем або бусинкою на кінці;
•          Ноутбук, за можливості - інтерактивна дошка або екран з проектором
•          аркуші А3-А2 – два – по одному для кожної з груп «День» і «Ніч»
•          аркуші А4 для вправи «Людина під дощем», прості олівці та гумки (кожного пункту  по кількості осіб учасників);
•          Інтернет (вай-фай)
•          По 8 смужечок паперу із листочків зошитів (1см х 10см) для кожного учасника (гра «Що ти обереш»)
•          Роздруковані додатки В і Г;
•          Аркуші паперу чи листочки із зошита та булавочки для вправи «Приємності»;
•          Свічечка, яку можна тримати в руках, запальничка

 

Хід тренінгу

Ведуча: Доброго дня, вітаю вас на нашому тренінгу психологів та соціальних педагогів, присвяченому пошуку внутрішніх ресурсів для дітей ВПО.

Закінчується складний, тяжкий для всіх нас і нашої країни, другий воєнний рік – 2023-й, на порозі новий рік – 2024 з надіями на перемогу та з планами на повернення до мирного життя.

Пропоную вам вправу-знайомство «Різдвяний віночок»,   під час якої ви представите девіз чи життєве кредо, з яким ви зустрічаєте новий 2024 рік.

 

1. Вправа знайомство «Різдвяний віночок» (5 хв.)

Мета: познайомити краще один з одним учасників, створити умови для ефективної роботи, навчити прислухатися до себе, бути чуйним до себе й інших, визначити й усвідомити своє життєве кредо, девіз.

Обладнання: розмальовки, кольорові фломастери, булавочки, кольорові олівці, плакат з зеленим різдвяним вінком (об’ємна аплікація), на який учасники прикріплять свої іграшки і озвучать своє ім’я та девіз або життєве кредо

Ведуча: зараз ви виберете одну з цих розмальовок, фломастери чи олівці і виконаєте перше завдання – написати на іграшці своє життєве кредо або девіз. Написи на іграшках, як і самі іграшки, треба зробити у кольорі - святкові. На виконання вам відводиться 5 хв.

Після цього кожен називає своє ім’я, прикріплює іграшку до віночка і зачитує свій напис, починаючи зі слів:  «Мій життєвий девіз …» або «Моє життєве кредо …».

 Рефлексія:

 – Як ви думаєте про що говорять наші девізи?

– Що ми зазвичай хочемо розповісти про себе іншим людям?

•         Чи сподобалась вам ця вправа? Ні? Відповідь обґрунтуйте.

Дякую всім, от ми і познайомились

Ведуча: Знаєте, коли на вулиці йде сніг – це налаштовує на романтичний лад. А коли йде дощ? Про що ви думаєте, як себе почуваєте?

Зараз я пропоную вам взяти участь у проєктивному тесті Людина під дощем.

 

2. Вправа «Людина під дощем» (7 хв.)

Мета: ця проективна методика дає зрозуміти, як людина  реагує на стрес, чи здатна вона успішно долати життєві труднощі, якими особистими ресурсами вона володіє, щоб впоратися з ударами долі, можна, запропонувавши їй намалювати людину під дощем.

Обладнання: нам необхідні - простий олівець, папір А4

(робота з малюнками, представлення їх з коментарями. Учасники мають прокоментувати свої малюнки за питаннями на аркуші А4 або на слайді)

- Який настрій у людини?

•   Що ви відчували коли малювали?
•   Якщо дискомфортно, то як ви думаєте чому?

Ведуча: Проаналізувавши свій малюнок ви побачили себе в стресовій ситуації, як ви справляєтеся, як реагуєте на неї: самостійно чи шукаєте підтримки у оточуючих, а може знаходите можливості виходу із складних ситуацій у своїх власних особливостях.

Дана проєктивна методика працює з підсвідомістю дитини, іноді ми не можемо зізнатися в деяких своїх особливостях, або навіть не усвідомлюємо деяких причин своїх проблем. Саме наші асоціації, проєкції нам  в цьому допомагають.

Я взяла для роботи саме малюнкову проєктивну методику «Людина під дощем» не просто так. Перед нами не що інше, як автопортрет художника на тлі стресової ситуації. В якості символічного стресу в даному випадку виступає дощ.

І саме те, як поводить себе наздогнана стихією людина на нашому малюнку  так і ми реагуємо на стресові ситуації та проблеми в нашому житті,  такі ресурси ми використовуємо для виходу зі складної ситуації.

Дякую вам за роботу!

 

Ведуча (вступне слово): У ситуації стрімких глобальних змін у світі та у суспільстві найбільш значущими є зміни самої людини, її особистості. Пошук психологічних ресурсів зазвичай є вирішальним моментом саморегуляції, а також складовою реабілітації в екстремальних умовах.

Якщо людина вважає себе здатною контролювати те, що відбувається, готова активно діяти й долати перешкоди і ця її впевненість зберігається в цих складних  ситуаціях – їй достатньо покластися на власні психологічні ресурси.

Якщо ж це не так, необхідний кропіткий пошук тих психологічних ресурсів, які дозволили б відновити й зберегти впевненість у собі та самовладання.

Давайте ж  спочатку розберемось з вами що ж таке ресурс? Як ви думаєте? Пропоную попрацювати інтерактивно. Перед вами на екрані кюаркод 

 

3. Вправа: «Асоціації» «Ресурс – це…»  (3-5 хв.)

(Проводиться інтерактивно на платформі mentimetеr.com (https://www.mentimeter.com/app/home )

Мета: спонукати учасників до роздумів та аналізу слова ресурс.

Обладнання: мобільні телефони, екран монітора чи дошки, підключених до інтернету

Хід вправи: учасники пишуть 3 слова, які спадають на думку, коли вони чують слово ресурс, з чим у них асоціюється це слово.

 

Ведуча: Перейдіть за QR-кодом на сайт ментіметр, і напишіть перші 3 слова, що спадають вам на думку при слові «ресурс» і у режимі реального часу ми створимо хмару слів, які визначатимуть ваше розуміння поняття «Ресурс».

Підсумок вправи

Молодці, ми бачимо ваші асоціації на нашій хмаринці: це і …. (озвучуємо деякі) і багато-багато іншого. Бачу дуже цікавих асоціацій, дякую всім за активність.

Рефлексія: ну як вам вправа? Сподобалась? Що саме на вас справило враження?

 

4. Інформаційне повідомлення: «Ресурси» (5 хв.)

Ведуча: А продовжуємо нашу роботу. Отже, що ж таке ресурс? З  різних мов слово ресурс перекладається по різному. Переклад дає нам можливість краще зрозуміти сутність поняття.

З грецької та англійської – це «джерело»

З  латини – «знову виникати»

 З французької  – «відновлюватися»

з  турецької– «вхід», «вихід»; «сутність»

Суспільні та природничі науки визначає Ресурс – як запас чого-небудь, який можна використати у разі потреби; це засіб, можливість, якими можна скористатися у разі необхідності

А з точки зору психології, ресурс – визначають як «резервуар» життєвих можливостей, які ми використовуємо для вирішення будь-яких життєвих завдань

А ще, стан перебування в ресурсі характеризується відчуттям щастя, впевненості у собі та спокою, таких необхідних для розв’язання проблем, а також, почуттям свободи.

Ведуча: Як ви думаєте для чого потрібні ресурси людині?

(можливі відповіді учасників – говорять вони, підтверджуєш ти, або говориш сама, підказуючи напрям думок)

•   Для подолання стресів
•   Для саморозвитку
•   Для збереження психічного здоров’я
•   Для здорових, позитивних, конструктивних взаємин
•   Для попередження конфліктів.
•   Для досягнення результатів
•   Для відстоювання своїх інтересів

Таким чином ми бачимо, що ресурси – це те що надає нам сили та енергії в складних, емоційних, важливих для нас життєвих ситуаціях.

Якими ж ресурси бувають?

(бажано роздрукувати на 2-х листках А4 або демонструвати на слайді)

Внутрішні ресурси – це психічно-особистісний потенціал людини, а також навички і характер, які підтримують людей зсередини.

До внутрішніх ресурсів людини можна віднести:

- здоров'я (фізичне і психологічне);

- характер;

- інтелектуальні здібності;

- навички, уміння, досвід;

- позитивне мислення й емоції;

- самооцінку та ідентифікацію;

- самовладання;

- духовність.

 Зовнішні ресурси – це ті цінності, які виражаються в соціальному статусі, родинних зв'язках, матеріальному забезпеченні та у всьому іншому, що допомагає людині у зовнішньому світі та соціумі.

Слово ведучої: ну от ми і пригадали, які бувають ресурси, і які є життєві цінності.

Адже всі ми живемо у великому і швидкозмінному світі, де кожна людина  багато разів за своє життя робить вибір чогось, керуючись своїми цінностями і використовуючи свої ресурси.

Кожен учасник зараз отримав від мене по 8 папірців - певних умовних одиниць - ресурсів для того, щоб на  аукціоні обрати або не обрати, не купити якусь з пропозицій

Однак, як це часто буває, ці ресурси обмежені. Сьогодні ви спробуєте робити вибір із моїх пропозицій, мудро витрачаючи на це свої ресурси».

 

5. Вправа - Гра «Аукціон. Що ти обереш?» (7 хв.)

(учасники осмислюють важливість розподілу власних ресурсів для вибору, яке може надати їм життя. Роздайте учасникам 8 кольорових або білих  смужок паперу — «ресурсів» (умовні одиниці або «гроші»)

Ведуча: «Я зачитуватиму пропозиції – лоти.

Якщо ви берете участь у виборі якоїсь із них, то відкладаєте вбік певну кількість папірців (я скажу, яку саме).

Якщо не обираєте жодної пропозиції (пропускаєте лот)— нічого не відкладаєте.

Що ти обереш?

1. Недорогий відпочинок разом із родиною або самому поїхати на фешенебельний курорт? (Вартість цього вибору - 2 умовні одиниці.) Якщо берете участь у цьому виборі — відкладаєте вбік 2 смужки паперу. Якщо така пропозиція не є для вас цінною — залишаєте все так, як є. Ті, хто вибрав відпочинок із родиною, не лише відпочили, а й зміцнили родинні стосунки. Міцна родина — додатковий ресурс, і тому ви можете повернути собі 1 умовну одиницю.

Що ти обереш:

2. Виконати наказ, який суперечить твоєму сумлінню чи відмовитися, знаючи, що вас очікують неприємності від керівництва (вартість вибору — 3 умовні одиниці). Той, хто вибрав відмову, — повертає 1 одиницю, тому що його сумління залишилося чисте.

Що ти обереш:

3. Одружитися з коханою людиною чи з найбагатшою людиною у світі? (Вартість участі у виборі — 4 умовні одиниці). Ті, хто обрав шлюб з коханою людиною, повертають собі 2 умовні одиниці, адже кохання — величезний ресурс підтримки і внутрішньої сили.

Що ти обереш:

4. Займатися в житті улюбленою справою або робити те, що не до душі, але за великі гроші (вартість вибору — 3 умовні одиниці). Ті, хто обрав роботу не до душі, відкладають ще одну одиницю, оскільки така робота дуже виснажує, потребує додаткового ресурсу.

 

На цьому пропозиції, які вам робило життя, закінчилися. Підрахуйте залишок своїх ресурсів. Можливо, комусь не вистачило певної кількості, щоб зробити останній вибір. Охочі можуть поділитися результатами з групою (вислухай думки 2-3 учасників).

А тепер підсумуємо:

Якщо ваші ресурси закінчилися раніше, ніж ви придбали все, що хотіли, це означає, що дещо з вашого вибору коштувало надто дорого. Життя має обмежені ресурси, і часто їх не вистачає, щоб заплатити за все бажане.

Якщо ресурсів вистачило або у вас залишилася 1 одиниця, це означає, що ви скористалися тим вибором, який дає вам життя.

Якщо у вас залишилося більш як 2 невикористані одиниці, вони пропали марно. Ви не скористалися шансами, які давало вам життя: пожертвували своєю родиною чи роботою, хоч у вас була можливість це зробити

Рефлексія: я бачу, більшість з вас:

•          уміє робити правильний вибір;
•          правильно розуміє, що таке життєві цінності;
•          завжди доречно використовує власні ресурси і можливості, які надає життя.

Що ж, дякую всім за активну роботу, а ми продовжуємо працювати над темою нашого заняття «Пошук внутрішніх ресурсів для дітей ВПО». 

Як  ви думаєте, чи наші діти, особливо внутрішньо переміщені особи, точно розуміють, що таке ресурси? А чи вміють вони їх правильно використовувати? Які проблеми дітям зі статусом ВПО реально заважають використовувати можливості життя на новому місці? Що потрібно зробити нам – психологам і соціальним педагогам, що працюють з цією категорією дітей вже не перший рік? Яких  алгоритмів у своїй роботі потрібно дотримуватись, щоб допомогти нашим дітям адаптуватись до нових умов життя в новому місці, в новому колективі, заохотити їх застосовувати по максимуму наявні внутрішні та зовнішні ресурси?

6. Робота у групах «День. Ніч» (до 10 хв.)

(час роботи 6 хв. на аркушах А3-А2 написати маркерами, фломастерами, перелік проблем і порядок дій – з чого починати і т.д.)

Ведуча: Зараз я пропоную нам всім об’єднатись у дві групи «День. Ніч» (просиш їх по порядку сказати «день – ніч» (як на фізкультурі «перший-другий»), і просиш об’єднатись у групи день-ніч) і попрацювати з наданою інформацією для розв’язання наступних завдань:

1 група «Ніч»:                                                                2 група «День»:

Найактуальніші проблеми                                       Алгоритм роботи психолога

 дітей ВПО у ЗЗСО                                                  та соціального педагога для

                                                                          подолання проблем дітей ВПО

(Додаток В)                                                                                  (Додаток Г)

Групи використовуючи інформаційні матеріали і власний досвід та фахові знання готують записи на аркушах А3  і презентують свої роботи.

Просимо презентувати свою роботу: групу 1

Групу  2  (учасники групи встають і презентують, що вони написали і чому. Обговорюєте разом, може хтось хоче щось додати)

Ведуча: дякую за такі цікаві і повні відповіді, поаплодуймо один одному за таку гарну працю.

 

7. Зворотний зв’язок  «Відкритий мікрофон» (4 хв.)

Ведуча: Ну що ж, наш тренінг наближається до свого логічного завершення. І зараз я пропоную нам провести зворотний зв’язок, тобто висловити по колу в імпровізований мікрофон (маркер, чи футляр від окулярів), що нового і цікавого ви для себе сьогодні взяли чи побачили, що сподобалось чи не сподобалось у нашій роботі, що б ви порекомендували на наступний раз: які цікаві форми чи вправи були б доцільними в роботі нашого об’єднання.

Дякую всім за добрі слова і рекомендації.

Остання частина нашого тренінгу – це вправи «Завершення».

Для кращого порозуміння у нашому колективі ми проведемо ресурсну вправу-Приємності, яку було б доречно проводити і в колективі дітей. Кожен учасник пише своє Ім’я вгорі на аркуші. Після цього йому кріплять аркуш на спину. Кожен підходить до всіх учасників по черзі і пише приємні речі, компліменти про цю людину. Коли всі написали, допомагаємо одне одному зняти аркуші і прочитати, що про вас написали колеги.

8. Ресурсна - вправа «Приємності» (5 хв.)

Мета: розвиток емпатії до інших учасників тренінгу, позитивне завершення тренінгу.

Ведуча: А тепер, пропоную під час рефлексії озвучити

- Чи легко було писати приємність?

- Якщо важко, то чому?

- А приємно було читати?

- Якщо ні, то чому?

Дякую всім!

А наш тренінг завершується, і пропоную вам проаналізувати свої почуття, емоції, бажання і висловити їх, тримаючи свічку.

 

9. Вправа «Свічка мрій та бажань» (до 5хв.)

Мета: розвивати вміння аналізувати свої почуття, емоції, бажання, прагнення до самовдосконалення

Хід вправи: учасники по черзі передають свічку наступному та діляться з оточуючими своєю мрією, бажанням, цілями

Ведуча: наш тренінг добіг кінця, залишилось лише подякувати всім учасникам, всім організаторам цього заходу, господарям закладу, який гостинно прийняв нас сьогодні.

І сказати – до побачення, до нових зустрічей у новому році!

Додаток А

Проєктивний тест «Людина дощу»

Обладнання: аркуш паперу формату А4, простий олівець (бажано м'який) і ластик.

Інструкція:  Намалюйте на аркуші паперу людину під дощем.

КЛЮЧ ДО ТЕСТУ: Перш ніж приступити до інтерпретації малюнка, спробуйте «увійти» в нього, відчути, який настрій зображеного на ньому героя.

•   Яке враження справляє побачена вами картина?   Які емоції вона викликає?

Це важливо зрозуміти, адже перед нами не що інше, як автопортрет художника на тлі стресової ситуації. В якості символічного стресу в даному випадку виступає дощ. Як поведе себе наздогнаний стихією чоловічок на малюнку? Спробує сховатися або втекти? Зуміє захиститися від негоди, одягнувшись в непромокальний плащ? Розкриє парасольку? Одягне гумові чоботи? Або буде безпорадно стояти на місці, під струменями дощу? Втім, може, він якраз любить дощик, і не має нічого проти того, щоб іноді побігати по калюжах…

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МАЛЮНКА:

•        Важкі грозові хмари, спалахи блискавок, темне небо, щільна стіна зливи на малюнку можуть свідчити про те, що і в реальному житті дитини, що малювала, в даний момент спостерігається «погана погода». Можливо, вона перебуває в пригніченому стані або депресії.
•        Ураган або сильний вітер, що змітає все на своєму шляху і ускладнює рух намальованої людини, символізують його почуття безпорадності перед зовнішніми обставинами.
•        Калюжі або бруд на малюнку (особливо якщо сам герой стоїть в калюжі) часто зображують люди чутливі, які не володіють «товстою шкірою», довго переживають власні невдачі і удари долі.
•        Веселка або Сонце, що визирає із-за хмар, - символи надії на сприятливе вирішення важкої ситуації, щасливе позбавлення від проблем, яке прийде ззовні.
•        Парасолька, капюшон, плащ, головний убір або інші засоби захисту від дощу говорять про вміння того, хто малював захищатися від життєвих бур, прийняти, у разі необхідності, виклик долі і постояти за себе.
•        Зображення людини поміщено в кут аркуша – можливо, депресивний стан, людина якби «загнана в кут» сформованими життєвими обставинами або забилася туди, усвідомлюючи власну безпорадність.   Занадто маленька фігура - свідчення низької самооцінки, потреба підтримці.

Фігура знаходиться в русі – схильність до активних дій. При цьому важливо зрозуміти, який характер ці дії носять.

Наприклад, людина може рятуватися від стихії втечею, може метатися в паніці, під струменями дощу, а може і безтурботно скакати по калюжах, не відчуваючи зовсім ніякого дискомфорту. В останньому випадку можна говорити про те, що той, хто малював має достатню кількість творчих ресурсів для протистояння життєвим негараздам.

•   Стать зображеної людини теж служить показником того, який тип реакції на стрес притаманний випробуваному. Чоловіча фігура на малюнку говорить про «чоловічий» тип реагування, про те, що автор, зіткнувшись з важкими життєвими обставинами, проявляє активність, шукає вихід з положення, здатний брати на себе відповідальність за те, що відбувається. Жіноча фігура - навпаки: пасивність, вразливість, бажання спертися на чиєсь міцне плече, делегувати повноваження розбиратися з власними проблемами комусь ще.
•   Вік людини на малюнку іноді не відповідає віку того, хто його малював. Збільшення віку намальованого чоловічка щодо власного може говорити про високу відповідальність і особистісну зрілість художника, його прагнення проявляти мудрість в будь-яких обставинах.  Значне зменшення віку, зображення дорослою людиною дитячої фігурки вказує на сильно виражену в авторі інфантильність.

При цьому якщо намальована дитина виглядає покинутою, розгубленою і безпорадною, – велика ймовірність того, що і у випадку реальних життєвих випробувань той, хто намалював її може повести себе інфантильно, чекаючи, що хтось сильніший про нього подбає: «візьме під своє крило» або «хмари розведе руками».

Зображення щасливої і безтурботної дитини, що веселиться під проливним дощем, може наштовхнути на думку про неабиякий оптимізм автора (на жаль, не завжди виправданому).

•   Руки символізують активність і товариськість. Руки широко розставлені в сторони, – ознака високої контактності, відкритості та екстраверсії. Щільно притиснуті до тіла або заховані за спиною – інтровертність, замкнутість. Відсутність рук – безпорадність, непристосованість до життя.
•   Ноги-символ опори, практичності і стійкості. Великі, подовжені ступні, намальовані в профіль – впевненість у собі. Занадто маленькі - можуть говорити про пасивність, залежність від інших, несамостійність, слабку орієнтацію у побуті, – людина якби «не стоїть на ногах».
•   Шия - символ контролю, що показує зв'язок сфери контролю (голови) зі сферою ваблення (тілом).

Занадто довга або підкреслена шия – потреба контролювати власні імпульси. Занадто коротка шия або її відсутність – регулярні поступки своїм бажанням і примхам.

•   Додаткові образи і деталі на малюнку: будинки, дерева, автомобілі, тварини, а також сумочки, квіти, палиці та інші предмети, що знаходяться в руках у намальованого людини, можуть говорити про прагнення піти від проблем, перемикаючись на щось ззовні.

Додаток Б

Різдвяні прикраси

(презентація)

Додаток В

Проблеми дітей-підлітків

ВПО

До основних проблем, які можуть спостерігатися у дітей переселенців, належать: 1. порушення когнітивних процесів (погіршення пам’яті, труднощі концентрації уваги, розлади мислення);

1.  невротичні реакції (стресове виснаження, фобічні реакції, порушення сну й апетиту;
2. функціональні розлади (регрес поведінки та психосоматичні розлади);
3. емоційні та поведінкові порушення (реакції протесту, підвищена плаксивість та капризність, часті зміни настрою);
4. проблеми, пов’язані зі спілкуванням (несформованість адекватних соціально-комунікативних навичок, страх і недовіра або агресія і дратівливість стосовно оточення, можлива надмірна залежність від думок довколишніх);
5. порушення стосунків у сім’ї, коли зміна соціальної ситуації та обов’язків у сім’ї часто змушує дітей і підлітків «включатися» в дорослі проблеми (до них вони можуть бути не готові).

 

Особливі труднощі переживають діти-переселенці підліткового віку, який є найважливішим етапом у формуванні і розвитку ідентичності. Переселенці займають маргінальне становище у новому середовищі, у яке потрапили. З одного боку, якщо підлітки не входять у соціальну мережу земляків, то їм доволі важко сформувати позитивне ставлення до себе. А з іншого, традиції та стиль життя, які пропагують члени такої мережі, можуть суперечити нормам нового середовища у якому мають перебувати переселенці. Як результат - підліток може відчувати відчуження та дезорієнтацію.

 

Майже всі діти-переселенці мають досвід життєвих потрясінь і потребують допомоги з відновлення психологічного здоров’я.

 

Основною допомогою в надзвичайних ситуаціях для дітей є:

•          відповідна віку фактична інформація;
•          зрозумілі, відкриті пояснення того, що відбувається, і, можливо, неоднократне повернення до цієї розмови;
•          допомога у висловленні своїх почуттів через розмову, гру, малюнок тощо;
•          дитина може потребувати поради, як реагувати на запитання інших дітей (наприклад, якщо хтось із батьків постраждав чи загинув чи, можливо, через інші обставини);
•          відпочинок, заняття улюбленими справами, що викликають задоволення;
•          загальна підтримка як у сім'ї, так і в навчальному закладі;
•          звичний розпорядок дня для відновлення відчуття спокою;
•          регулярні запевнення, що все буде добре, що близькі люди піклуються і дбають про безпеку.

Додаток Г

Допомога дітям ВПО

1. Забезпечення умов для оптимального розвитку (створення безпечної та сприятливої ситуації для розвитку дитини через роботу з усіма членами сім’ї, забезпечення стимулювальних соціальних контактів і можливостей для розкриття її здібностей):

- створення сприятливого соціально-психологічного клімату в навчальному закладі та оптимізація змісту і форм психологічної просвіти педагогічних працівників, батьків;

- застосування міжсекторальної взаємодії і мультидисциплінарного підходу до вирішення проблем, які виникають (за потреби звернутися до закладів і установ охорони здоров’я, підрозділів служби з надзвичайних ситуацій тощо з пропозицією співробітництва та координації дій у справі надання психологічної допомоги тим, хто її потребує);

- залучення до надання психологічної допомоги висококваліфікованих фахівців, практичних психологів, соціальних педагогів, психотерапевтів, консультантів ПМПК.

2. Стимулювання розвитку через підтримку дитини:

- забезпечення індивідуального супроводу працівниками психологічної служби системи освіти всіх, без винятку, дітей, вихованців, учнів, студентів зазначених категорій та надання їм необхідної корекційної, реабілітаційної і соціально-педагогічної допомоги;

- залучення постраждалих дітей до участі в діяльності позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для їх самореалізації та проведення діагностичної і корекційно-відновлювальної роботи з ними практичних психологів цих закладів;

- робота з дітьми зазначених категорій під час літнього оздоровлення у таборах відпочинку, навчальних закладах, місцях тимчасового перебування;

- залучення вихованців, учнів, студентів зазначених категорій до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час.

3. Усунення перешкод для розвитку дитини:

- соціально-педагогічна допомога сім’ям вимушених переселенців у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони здоров’я і працевлаштування, соціальних служб, закладів і установ освіти, забезпеченні дітей навчальними посібниками, підручниками, іншим навчальним приладдям;

- надання соціально-педагогічної і психологічної допомоги першокурсникам ВНЗ і ПТНЗ щодо адаптації до нових умов освітнього процесу та налагодження побутових умов їх проживання і встановлення нових соціальних зв’язків у навчальному закладі і за його межами;

- недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної травматизації учасників навчально-виховного процесу та, за потреби, перенаправлення дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів.

Соціально-психологічний супровід дітей-переселенців має бути спрямований на забезпечення успішної адаптації дітей у закладі освіти.