Міжпредметні зв'язки та розвиток критичного мислення в Інтегрованому курсі ""Пізнаємо природу". 5 клас

Мета цього курсу є пропедевтика вивчення предметів в основній школі, закладення підвалин розуміння природничо-наукової картини світу. Тут важливо не починати вивчення теми з окремих предметів, а формувати саме цілісне уявлення про природу, її об’єкти й процеси.

Складові інтегрованого курсу Біологічні знання – найважливіша складова частина загальнолюдської культури. Без знання біології неможливо виробити екологічний стиль мислення, забезпечити розуміння наукових принципів взаємодії системи “Людина – природа”. До початку ХХІ ст. біологія стала реальною продуктивною силою, науковою основою взаємовідносин суспільства і природи. Тільки при знанні і дотриманні біологіч їх законів можливий тривалий сталий розвиток бісфери біосфери і людства.

Життя є складним ланцюжком хімічних перетворень. Усі живі організми поглинають із навколишнього середовища одні речовини й виділяють інші. Отже, без розуміння закономірностей хімічних перетворень не обійтися. З іншого боку, до складу людського організму входить величезна кількість різних хімічних речовин. Знання хімії допомагає розібратися в їх взаємодіях, зрозуміти причини протікання тих чи інших біологічних процесів. процесів. А це, у свою чергу, дозволяє медицині ефективніше зберігати здоров’я, лікувати хвороби хвороби та, зрештою, продовжувати людське життя. життя. Складові інтегрованого курсу

Програмою природничого курсу передбачається формування початкових понять щодо таких питань, як “хімічні елементи, атом, молекула тощо”, що має на меті їх розуміння, достатнє для формування відповідного ставлення до певних компонентів довкілля, а також має полегшити їх системне вивчення у 7-9 класах. У 5-6 класах учні/ учениці мають якісно ознайомитися з природою цих понять. Деякі поняття, зокрема “тіла, речовини, енергія”, повторюються в різних темах інтегрованого курсу, що має сприяти формуванню наскрізних ліній ключових компетентностей та єдиної природничо-наукової картини світу. Складові інтегрованого курсу

Опанування початкових знань з основ фізики має відбуватися в єдності з оволодінням методологічним знанням про них і в поєднанні зі знаннями з математики, інформатики тощо. У навчанні фізичному складнику, де провідною є дослідницька діяльність, важливим є як результат, так і сам процес здобуття результату. У 5-6 класах учні/учениці мають ознайомитися з фізичною природою навколишнього світу на рівні якісного опису, установлення простих кількісних співвідношень відповідно до ступеня їхньої математичної підготовки Складові інтегрованого курсу

Зміст програми передбачає лише ознайомлення учнів/учениць із такими складними поняттями, як рух, енергія, електрика, магнетизм тощо. Уведення деяких із цих понять пов’язане з нагальною потребою часу. Програмою передбачено: - ознайомлення з науковими методами пізнання природи; - з особливостями пошуку джерел інформації,; - з правилами використання інтернету; - набуття умінь здійснювати вимірювання, фіксувати результати та оцінювати точність вимірювань. Складові інтегрованого курсу

Шкільна географічна освіта є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому. Зміст розділу “Пізнаємо природу Землі” розширює знання про землю та її оболонки. Учні знайомляться з гіпотезами та сучасними уявленнями про виникнення Землі, її форму, розміри, з внутрішньою будовою та способами зображення Складові інтегрованого курсу

У процесі її вивчення учні розширюють знання про компоненти природи (повітря, воду, ґрунти) та їхні взаємозв’язки. Тема має глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість розкрити необхідність збереження природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності організмів. Значна увага приділяється формуванню картографічної грамотності під час роботи з глобусом і картами різноманітного змісту та масштабу, вивченню способів зображення об’єктів і явищ, що застосовується на цих картах, розвитку практичних географічних умінь, отримувати інформацію з різних джерел знань, складати за ними краєзнавчі описи й характеристики території. Складові інтегрованого курсу

Критичне мислення Критичне мислення для сучасних дітей - життєво необхідне вміння, значущість якого визнана на міжнародному рівні. Формування критичного мислення сприяє покращенню загальної здатності до навчання та засвоєння нової інформації. Креативність – важлива навичка, яку треба розвивати, а потім – підтримувати, тримати у тонусі так само, як і м’язи. Якщо хочете навчити своїх учнів креативно мислити, то необхідно також самовдосконалюватися й підтримувати свій рівень розвитку.

“Критичне мислення - це використання когнітивних технік і стратегій, які збільшують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату“ (Д. Халперн) “Критичне мислення - це мислення самостійне, інформативне, воно починається з постановки запитання, прагне до переконливої аргументації, має соціальний характер“ (Д.Клусгер) “Критичне мислення є раціональним, рефлексивним мисленням, яке спрямоване на вирішення того, чому варто вірити або які дії варто застосувати” (М. Кларін)

Необхідні вміння для критичного мислення: Застосовувати у суперечках аргументи; Дивитися на старі ідеї з нової точки зору; Відрізняти факти від припущень; Розрізняти обґрунтовані і необґрунтовані оцінки; Виділяти причинно-наслідкові зв'язки; Бачити невідповідності і помилки в матеріалі, що вивчається.

Використання вчителем стратегій критичного мислення забезпечує позитивні зміни в учнів

Структура уроку критичного мислення І етап Розминка ІІ етап Обґрунтування навчання ІІІ етап Актуалізація ІV етап Усвідомлення змісту V етап Рефлексія

Фази формування критичного мислення ЕВОКАЦІЯ ОСМИСЛЕННЯ РЕФЛЕКСІЯ

Методичні стратегії розвитку критичного мислення Блок уроку з розвитку КМ Методичні стратегії Евокація «Мікрофон», «Мозковий штурм», читання в парах, читання в групах, асоціативний кущ, ґронування, кубування, «Знаю – хочу дізнатись – вивчу», вільне письмо. Осмислення Читання тексту із системою позначок «Допомога», «Мозаїка «Джигсоу»», «Запитання – відповідь», «Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися», взаємонавчання, метод «Прес». Рефлексія «Кола Вена», «Дерево рішень», «П’ятихвилинне есе», «Ромашка Блума», «Хрестики-нулики», «Сенкан», кубування, асоціативний кущ.

Евокація: «Мозковий штурм»; «Асоціювання»; «Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»; «Запитання-відповідь»; «Займи позицію»; «Ріка очікувань». МЕТА: учитель спрямовує учнів на вивчення нової теми, постановку запитань, визначення проблеми. пробудження інтересу учнів, заохочення їх до формування цілей навчання

Асоціативний кущ асоціації асоціації асоціації асоціації асоціації КЛЮЧОВЕ ПОНЯТТЯ

"ЗХД" (Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися) ЗНАЄМО ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЬ ДІЗНАЛИСЯ

Осмислення: «Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався»; «Прес»; Дискусія; «Читання з позначками»; «Т-таблиця»; «Таблиця передбачень»; Складання схем, таблиць, малюнків. МЕТА: учитель підводить учнів до пошуку, опрацювання, осмислення матеріалу, відповідей на запитання. дослідження проблеми, набуття нових знань для побудови міркування

Мозаїка “Джигсоу” 1 крок Поділ учнів на “домашні” групи. Нумерація учасників. 2 крок Пояснення завдання. 3 крок Поділ завдання на частини. Створення “експертних” груп. 4 крок Робота в “експертних” групах. 5 крок Повернення до “домашніх” груп. 6 крок Повне вивчення тексту. Взаємонавчання. Відповіді на запитання вчителя.

ЧИТАННЯ З СИСТЕМОЮ ПОЗНАЧОК «ПОМІЧ» прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку: + — відома інформація; ! — нова інформація; ? — здивувала, зацікавила; — — заперечує тому, що знаю. Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння прочитаного порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

Читання тексту із системою позначок “Допомога” + ! - ?

Метод “Прес” Висловлюємо думку Я вважаю… Пояснюємо причину Тому що… Наводимо приклад Наприклад… Формулюємо висновок Отже…

Рефлексія: «Рюкзак»; Проект; Есе; «Незакінчене речення»; «Сенкан»; «Взаємне опитування». визначення змісту ідей, поширення знань у новому контексті МЕТА: учитель спонукає учнів відтворити вивчене, визначити власне ставлення, знайти вирішення проблеми

Семантична карта «знаємо – хочемо дізнатися – дізналися» Е Т А П И

Поради вчителям: Не поспішайте пропонувати дітям способи розв’язання проблем; Завжди шукайте можливість організувати мозковий штурм; Порівнюйте все, що можна порівняти (ейдотехніка); Заохочуйте учнів до творчості; Заохочуйте учнів до критичного мислення.

Не бійтесь нестандартних запитань чи відповідей учнів, адже ще П.Лессінг зазначав: «Сперечайтесь, плутайтесь, помиляйтесь, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі».