Мої особисті кордони

Чорнощок Ірина Василівна 8 серпня 327 Відгуки відсутні

Про матеріал

Дане заняття має на меті - сформувати у дітей початкові уявлення про особисті кордони — фізичні, емоційні та соціальні; навчити розпізнавати й висловлювати свої «так» і «ні»; виховати повагу до кордонів інших людей.
Перегляд файлу

Конспект заняття для дошкільників

Тема: «Мої особисті кордони»

Вікова група: 5–6 років (старша група) Тривалість: 25–30 хвилин Форма проведення: ігрове заняття з елементами бесіди, рухливих вправ та творчої діяльності


Мета заняття

Сформувати у дітей початкові уявлення про особисті кордони — фізичні, емоційні та соціальні; навчити розпізнавати й висловлювати свої «так» і «ні»; виховати повагу до кордонів інших людей.

Завдання

Освітні:

  • Дати дітям уявлення про поняття «особистий простір» і «особисті кордони»
  • Навчити розрізняти приємний і неприємний дотик/спілкування
  • Показати прийнятні способи сказати «ні» та попросити про допомогу

Розвивальні:

  • Розвивати вміння усвідомлювати й називати свої почуття
  • Розвивати впевненість у висловлюванні власної думки
  • Розвивати вміння слухати й розуміти інших

Виховні:

  • Виховувати повагу до особистого простору однолітків і дорослих
  • Формувати впевненість, що дитина має право на власні кордони
  • Формувати довіру до дорослих, яким можна розповісти про свої переживання

Матеріали та обладнання

  • М'яка іграшка або лялька (для демонстрації)
  • Обручі або мотузки за кількістю дітей (для вправи «Моя бульбашка»)
  • Картки з зображенням різних ситуацій (обійми з мамою, незнайомець тягне за руку, друг ділиться іграшкою тощо)
  • Аркуші паперу та кольорові олівці
  • М'яч для гри у коло

Хід заняття

1. Вступна частина. Привітання (3 хв)

Діти сидять у колі. Вихователь пропонує привітатися особливим способом — кожна дитина сама обирає, як привітатися: помахати рукою, кивнути головою, посміхнутися чи потиснути руку.

Вихователь: «Сьогодні кожен із вас сам обрав, як привітатися. І це правильно — кожна людина має право обирати, як вона хоче спілкуватися з іншими. Про це ми сьогодні й поговоримо».

2. Основна частина

2.1. Бесіда «Що таке особистий простір» (5 хв)

Вихователь показує обруч і пояснює:

«Уявіть, що навколо кожного з нас є невидима бульбашка. Це наш особистий простір. Коли хтось заходить у нашу бульбашку без дозволу — нам може бути неприємно, навіть якщо ми не одразу розуміємо чому».

Запитання до дітей:

  • Чи буває вам неприємно, коли хтось підходить дуже близько?
  • Кому ви дозволяєте обійняти себе, а кому — ні?
  • Чи можна нікому не дозволяти себе торкатись, якщо не хочеться?

Важливий меседж: дитина має право сама вирішувати, хто і як може її торкатися — навіть родичів можна попросити не обіймати, якщо не хочеться.

2.2. Вправа «Моя бульбашка» (5 хв)

Кожна дитина отримує обруч і стає в ньому. Вихователь пропонує:

  • Походити по кімнаті, тримаючи обруч навколо себе
  • Зупинитися, коли інша дитина підходить дуже близько
  • Промовити вголос: «Це мій простір» або «Будь ласка, відійди трохи»

Обговорення: як почувалися, коли хтось наближався; чи легко було сказати «стоп».

2.3. Гра «Приємно чи неприємно» (5 хв)

Вихователь показує картки з ситуаціями, діти визначають, приємна ситуація чи ні, піднімаючи відповідний символ (усмішка/сумне обличчя):

  • Мама цілує на добраніч
  • Незнайомий дорослий бере за руку і кудись веде
  • Друг штовхає, щоб забрати іграшку
  • Тато підкидає на руках і сміється разом
  • Хтось торкається без дозволу, коли дитина каже «не треба»

Ключова думка: «Якщо тобі неприємно — це важливий сигнал. Твої відчуття завжди мають значення».

2.4. Вправа «Вчимося казати "ні"» (5 хв)

У колі з м'ячем. Вихователь кидає м'яч дитині й описує ситуацію (наприклад: «Хтось хоче взяти твою іграшку без дозволу»). Дитина відповідає, як би вона сказала «ні»: «Ні, дякую», «Мені це не подобається», «Я не хочу».

Вихователь наголошує: казати «ні» — це нормально і правильно, а не грубо.

2.5. Фізкультхвилинка «Стоп — можна» (2 хв)

Вихователь показує жест руками (долоня вперед) — діти зупиняються і кажуть «Стоп!»; коли розкриває обійми — діти можуть підбігти й обійняти повітря/вихователя (за бажанням).

3. Закріплення. Творча діяльність (5 хв)

Діти малюють себе в центрі аркуша, а навколо — коло («свою бульбашку»). У колі можна намалювати або підписати (з допомогою дорослого), кого дитина туди «впускає».

4. Підсумок заняття (3 хв)

Бесіда за питаннями:

  • Що таке особисті кордони?
  • Як можна ввічливо сказати «ні»?
  • До кого можна звернутися, якщо хтось порушує твої кордони? (мама, тато, вихователька, інший довірений дорослий)

Важливе правило, яке промовляють усі разом: «Моє тіло належить мені. Я маю право сказати "ні". Я завжди можу розповісти дорослому, якому довіряю».


Рекомендації для вихователя

  • Уникайте тиску на дітей, які соромляться говорити — дайте час
  • Підкреслюйте, що кордони стосуються не лише незнайомців, а й близьких людей
  • Створюйте атмосферу довіри: діти повинні відчувати, що можуть звернутися до вас із будь-яким занепокоєнням
  • За потреби заняття можна розбити на два коротших (по 15 хв)