Моє тіло. Розробка уроку для 1-2 класу з англійської мови

Англійська мова в початковій школі:

не урок, а чарівна подорож

 

Автор: Дзюбанова Лариса Іванівна,

вчитель англійської мови,

Ліцей імені Б.Д. Антоненка-Давидовича

Охтирської міської ради Сумської області

 

 

Вступне слово

Початкова школа — це час, коли закладається фундамент не лише знань, а й ставлення дитини до навчання в цілому. Саме тому урок англійської мови для молодших школярів має бути не просто цікавим — він має бути емоційно захоплюючим, теплим, відкритим до дитячих фантазій і потреб.

Я завжди нагадую собі: перші враження — найміцніші, і якщо дитина полюбить англійську в 1-2 класі, вона нестиме цей інтерес і далі.

Що для мене є пріоритетом у роботі з молодшими школярами:

•      Гра як основа навчання.

Навчання через гру — не забавка, а педагогічно обґрунтований підхід. Ми вчимо кольори, рахунок, частини тіла, сім’ю, тварин, одяг — граючи в ляльковий театр, мікрофон, рухливі ігри або настільні картки.

•      Пісні та римівки.

Мелодія і ритм — ключі до пам’яті. Через пісеньки діти не просто вивчають слова — вони вчаться інтонації, вимові, ритміці мови.

•      Рутина — з любов’ю.

Починаємо кожен урок із знайомих фраз: привітання, «How are you?», «What’s the weather like?», «What day is it today?» — і діти дуже швидко починають ними жити.

•      Рух — це мова тіла.

Сидіти 35 хвилин для семирічки — складно. Тому ми вчимося стоячи, співаємо з жестами, ходимо по класу з картками, «ловимо» слова, граємо в «Simon says» — усе це не лише знімає втому, а й підсилює запам’ятовування.

•      Візуалізація.

Барвисті картинки, картки, власноруч зроблені міні-книги, книжки-розкладачки, малюнки до слів — усе це робить слово ближчим і зрозумілішим.

 

Молодший школяр вивчає мову не лише розумом, а й серцем. І якщо вчитель наповнить урок добром, гумором, несподіванками — дитина щоразу чекатиме на нову подорож до світу англійської.

 

Найбільша нагорода для мене — коли першокласник підходить і каже:

«Teacher, I love English!» — з дитячою щирістю і сяючими очима.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку англійської мови

для 1-2 класу на тему “My Body”

 

Тема: “My Body”

Тип уроку: комбінований

Тривалість: 35 хвилин

Мета:

 • Ознайомити учнів із лексикою за темою «частини тіла»

 • Формувати навички аудіювання та говоріння

 • Розвивати моторику, увагу, пам’ять, емоційне сприйняття

 • Формувати позитивну мотивацію до вивчення англійської мови

Лексичний матеріал: head, shoulders, knees, toes, eyes, ears, mouth, nose

Обладнання:

 • Картки з частинами тіла

 • Музика (пісня “Head, Shoulders, Knees and Toes”)

 • Плакати/схеми тіла

 • Відео або анімація

 • Магнітна дошка/інтерактивна дошка

 • М’яка іграшка (наприклад, teddy bear)

Хід уроку:

1. Greeting and Warm-up (5 хв)

 • Teacher: “Hello, boys and girls!”

 • Діти відповідають: “Hello, teacher!”

 • Гра “Clap your hands” (Teacher: “Clap your hands! Touch your nose!”) — діти виконують команди.

2. Введення нової лексики (7 хв)

 • Показ карток і жестів:

Teacher тримає картку з написом “eyes”, показує на очі, каже: “These are eyes. Eyes!” — діти повторюють хором, а потім поодинці.

 • Вивчаємо всі слова з демонстрацією.

 • Використання іграшки: “Teddy has a nose. Where is your nose?”

3. Фізкультхвилинка з піснею (5 хв)

 • Пісенька “Head, Shoulders, Knees and Toes” з активними рухами

https://youtu.be/ZanHgPprl-0?si=O9x6ocIRjnZ2tngC

 • Повторення пісні ще раз, поступово прискорюючи темп (дітям дуже подобається!)

4. Закріплення лексики в іграх (8 хв)

Гра “What’s missing?”

 • Teacher викладає 6 карток із частинами тіла, діти закривають очі, одна картка зникає. Питання: “What’s missing?”

Гра “Simon says”

 • “Simon says: touch your ears!” — якщо є “Simon says”, діти виконують, якщо ні — не рухаються. Це гра на уважність.

5. Активне мовлення (5 хв)

 • Робота в парах: діти показують одне одному частини тіла і кажуть:

“This is my mouth. Show me your mouth!”

 • Міні-інтерв’ю: “What can you do with your eyes?” — “I can see!”

(можна використовувати як підказки картинки:  → see,  → hear,  → speak)

6. Творче завдання (3 хв)

 • Діти отримують шаблон фігурки, підписують частини тіла (Teacher пише на дошці, учні списують)

 • Називають: “This is a head. These are arms.”

7. Підсумок (2 хв)

 • Teacher показує картки, діти називають слова

 • Питання: “What did we learn today?” — “Body!”

 • Teacher хвалить: “Great job! You are superstars!”

Домашнє завдання (за бажанням):

Намалювати людину або тваринку й підписати 4–5 частин тіла англійською (із допомогою дорослого)

Інструменти та ресурси:

 • Пісня: Super Simple Songs – Head, Shoulders, Knees & Toes https://youtu.be/ZanHgPprl-0?si=O9x6ocIRjnZ2tngC

 • Інтерактивна гра: Wordwall – Match the body parts

https://wordwall.net/resource/14505847/english/body-parts

 • Роздатковий матеріал: шаблони для підписування тіла (зображення нижче)

 

 

 

Інструкція для вчителя або асистента

Використання PECS на уроці англійської мови (3 клас, тема “Feelings”)

 

Мета PECS на уроці:

Сприяти розвитку комунікативних навичок у дітей з ООП шляхом:

 • розпізнавання емоцій,

 • позначення свого емоційного стану,

 • активного включення у мовленнєву діяльність.

Підготовка до уроку

 1. Надрукувати та ламінувати картки з емоціями (PDF-файл: PECS_Cards_Text_Feelings.pdf).

 2. Підготувати “щоденник емоцій” або табличку “How do you feel today?” з місцем для прикріплення PECS-картки.

 3. Підготувати дзеркальце для дитини (за наявності), плакат з обличчями-емоціями, іграшку або ляльку.

Як працювати з картками PECS

1. Ознайомлення з картками

 • Показуйте кожну картку, називайте емоцію:

“This is HAPPY. Say: happy.”

Дитина повторює або показує жестом/виразом обличчя.

2. Запитання-вибір

 • Вчитель/асистент запитує:

“How do you feel?”

 • Дитина:

 • обирає картку з відповідною емоцією,

 • показує або передає її дорослому,

 • за можливості проговорює: “I feel happy.”

3. Відповідь учителя

 • Завжди проговорюйте відповідь, підтверджуючи вибір:

“You feel sad. It’s OK to feel sad.”

Це моделює мовлення і знижує тривожність.

Ігрові формати

 1. “Teddy feels…”

Учень обирає картку, прикріплює до іграшки, проговорює: “Teddy feels angry.”

 2. “Match it” (зіставлення)

Дитина зіставляє зображення емоції на плакаті з відповідною карткою PECS.

 3. “Emotion mirror”

Дитина дивиться в дзеркальце, імітує обличчя та прикріплює відповідну картку.

Індивідуальні адаптації

 • Якщо дитина не говорить — достатньо, щоб вона вказувала, подавала або кріпила картку.

 • Якщо є проблеми з вибором — використовуйте 2–3 емоції одночасно, поступово розширюючи набір.

 • За необхідності підключайте жестову підтримку або піктограми (PCS, Widgit тощо).

Результат

 • Дитина вчиться виражати емоції зрозумілим для себе способом.

 • Учень залучений до мовного середовища, навіть якщо не розмовляє.

 • Формуються основи для міжособистісної комунікації: “Я + інша людина + спільне розуміння”.

 

 Приклад візуальної таблиці “How do you feel today?” додається.

 

 

 

 

 

Картки PECS

HAPPY
SAD
ANGRY
TIRED
SCARED
SURPRISED