моральна проповідь Вклонімося батькам своїм

2024 рік

Тема:  Моральна  проповідь  „Вклонімося  батькам  своїм”.

Обладнання: Святково  прибраний  зал  квітами,  вишитими  рушниками,  на  дошці  записані

                         прислів’я.

      „Можна  вибрать  друга  і  по  духу  брата,  та  не  можна  рідну  матір  вибирати”.

      „Не  навчив  батько,  не  навчить  і  дядько”.

(Під  звуки  легкої  музики  ведуча  говорить  слова)

      „Шануймо  наших  батьків”  –  так  велить  Книга-книг  Біблія.

      Майже  три  з  половиною  тисячі років  тому  на  кам’яних  таблицях,  які  отримав  пророк

Мойсей  від  Бога  на  горі  Синай,  були  вирізьблені  слова:

(із-за  сцени  чути  голос)

      „Шануй  батька  свого  і  матір  свою,  щоб  добре  тобі  було,  та  щоб  довголітнім  був  ти  на  цій  землі.”

ведуча:  Слухаємо  ці  слова  душею,  бо  вони  з  болю  народжені,  бо  вони  з  болю  виспівані,

бо  говорити  про  батьків,  або  на  самоті  з  батьками,  це  те  ж  саме,  що  говорити  з  Богом.

Є  на  світі  одним  одна  Україна  і  є  на  світі  наші  батьки,  то  ж  їм  наша  найсвятіша  любов.

(Виходять  дві  дівчинки,  клякають  біля  образу 

Матері  Божої  і  промовляють  молитву)

О  Матінко  Божа,  Ісусику  милий.

Вже  ангели  в  небі  зірку  засвітили

До  вас  ми  підносим  маленькі  долоні

і  молимось  щиро  за  маму,  за  тата,

за  діда,  бабусю,  за  сестричку  і  брата,

за  всіх  кого  ми  любим,  за  всіх  хто  нас  любить,

що  нам  помагають  і  ніжно  голублять:

Просимо  вас  дуже  щиро,

щоб  були  ми  всі  здорові,

жили  в  мирі  і  любові.

ведуча:  Шанування  батьків  один  із  найсвятіших  обов’язків  і  неоплатних  боргів  дітей. 

Батьки  нас  зростили,  виховали,  навчили  добра,  леліяли,  любили.  І  як  же  не  відплатити  їм

пошаною,  ласкою  і  допомогою.

      Сьогодні,  на  моральну  проповідь  „Вклонімося  батькам  своїм”  ми  запросили  сім’ю  отця

Ігоря  Хая  з  дружиною  Галиною  і  доньками  Вірою  і  Надією.  А  також  вас  дорогі  колеги,

гості,  батьки  ми  просимо  долучитися  до  нашої  розмови.

       Перше  моє  запитання  буде  адресоване  вам  отче  Ігоре.

      Отче  Ігоре,  сьогодні  ми  запросили  вас  і  звертаємось  до  вас  і  як  до  служителя  церкви,

* 1 *

і  як  до  батька  –  голови  сім’ї,  з  проханням  поділитися  роздумами,  думками  про  виховання   дітей  у  сім’ї,  і  їх  ставлення  до  батьків.

(звучить  розповідь  отця  Ігоря)

ведуча:  На  старість  наші  батьки  стають  такими  безпомічними,  як  діти  малі.  Не  бачать 

їхні  очі,  неслухняними  стають  їхні  руки,  не  твердим  стає  їхній   крок  і  все  більше  відчу-

вають  вони  свою  слабкість,  а  інколи,  коли  біля  них  не  має  близької  їм  людини,  вони

ніби  замикаються  самі  в  собі,  і  дуже  болісно  переживають  свою  старість.

(звучить  пісня  „Батьку  –  лебедю  сивий”)

ведуча:  Народна  мудрість  говорить:  „Якщо  твої  плани  розраховані  на  рік  –  сій  жито,  якщо  твої  плани  розраховані  на  десятиліття  –  посади  дерево,  якщо  твої  плани  розраховані  на  віки  –  виховуй  дітей”.

      Минають  роки.  І  під  Покровом  і  Божою  благодаттю  підростають  діти.  Та  не  меншає

мамина  турбота  про  них.  Моляться  матері   за   дітей  своїх  і  прилучають  їх  до  молитви.

(звучить  молитва)

Там  де  в  небі  Божа  Мати,

наша  втіха,  наш  Покров.

Там  благаєм  благодаті

для  всіх  наших  молитов.

Ще  не  чувано  ніколи,

щоб  вона  не  помогла.

Чи  у  горі,  чи  в  недолі

цього  земного  життя.

ведуча:  З  образом  матері  пов’язують  слово  „Берегиня”,  Берегиня  –  це  богиня  сімейного

затишку  –  це  мати. 

     Такою  богинею  сімейного  затишку  сім’ї  отця  Ігоря  є  його  дружина  –  пані  Галина.

     Пані  Галино,  ви  виховуєте  з  чоловіком  двоє  дівчаток.

     –  А  скажіть  будь-ласка,  які  моральні  цінності  ви  прищеплюєте  своїм  дітям?  (відповіді)

     –  Як  на  вашу  думку,  коли  треба  починати  процес  виховання?  (відповіді)

ведуча:  То  ж  правду  кажуть,  що  лебедина  мамина  пісня  оповита  ласкою,  загорнена  тугою,

заколисана  серцем.

     Пані  Галино  ми  б  попросили  вас  пригадати  своїм  дівчаткам  минулі  роки  і  заспівати

колискову  пісню.

(мати  співає  колискову  „Ой  заколишу  я  дитиноньку”)

ведуча:  Пані  Галино  ви  маєте  бути  вдячні  Богу  і  батькам  своїм,  що  дали  вам  такий  талант

і  чудовий  голос.

ведуча:  Отче  Ігоре,  пані  Галино,  ваша  сім’я  священича  і  відрізняється  від  звичайної  сім’ї.

–  Чи  є  у  вашій  сім’ї  традиції,  що роблять  її  особливою?  (відповіді)

* 2 *

ведуча:  Я  думаю,  що  ці  традиції  є  слушними  і  багато  хто  з  нас  візьме  їх  до  уваги.

      Слухаючи  ваші  розповіді  я  думаю,  що  у  вашій  сім’ї  є  спільні  інтереси  між  вами  і 

дітьми.  (відповіді)

ведуча:  Як  на  вашу  думку,  що  потрібно  для  того,  щоб  у  сім’ї  був  лад?  (відповіді  батька  і  матері,  відповіді  гостей  і  батьків)

(звучить  пісня  „Батько  і  мати”)

ведуча:  Не  має  в  світі  матері,  яка  б  не  любила  своєї  дитини.  І  тому  природним  є  те,  що

батьки  найгарячіші  молитви  возносять  Богові  саме  за  своїх  дітей.

      Ось  у  мене  в  руках  молитвенник,  який  так  і  називається  „Ангел  хоронитель  –  молитви

за  дітей”.  Читаючи  його  мені  найбільше  в  душу  запали  такі  слова:  „Як  і  кожне  творіння,

людина  народжується  і  вмирає.  Як  і  кожна  істота,  людина  схильна  до  хворіб,  страхів,

прагнень.  Та  однак  єдина  в  цілому  світі,  людина  має  можливість  підносити  своє  серце  і

розум  до  Бога.  Це  називається  молитвою.

      Кожна  мати  і  кожен  батько  бажає  добра  своїй  дитині.  Господь  Бог  каже:  „Хіба  мож-

ливо,  щоб  мати  забула  плід  своєї  утроби?”  та  підсилюючи  розуміння  Своєї  материнської

любові  й  опіки  над  своїм  народом,  говорить:  „Та  навіть,  якби  забула  вона,  Я  все  ж  не

забуду  тебе!” ”

      –  Отче  Ігоре,  пані  Галино!

      –  Чого  ви  бажаєте  своїм  дітям  найбільше?

      –  Якими  ви  б  хотіли  бачити  їх  у  майбутньому?  (відповіді  батьків)

ведуча:  Віра  і  Надія,  такими  гарними  християнськими  іменами  нарікли  вас  ваші  батьки.  І,

мабуть,  у  майбутньому  надіються  на  вас  і  вірять,  що  з  вас  виростуть  такі  діти,  якими

вони  хочуть  вас  бачити.

      –  А  чи  робите  ви  так,  як  велить  вам  християнська  мораль,  чи  молитесь  ви  за  своїх

батьків?  (відповіді  дівчат)

      –  На  скільки  ви  чутливі  до  своїх  батьків?  (відповіді  дітей)

      –  Чи  було  у  вашому  житті  таке,  що  ви  засуджували  своїх  батьків,  нарікали  на  них?

(відповіді  дітей)

      –  А  у  чому  ви  завдячуєте  своїм  батькам?  (відповіді  дітей;  до  відповіді  на  це  запитання

залучаю  учнів  присутніх  у  залі)

ведуча:  Сьогодні  ми  почули,  які  колискові  пісні  співала  вам  ваша мати,  і  мабуть,  ця  любов

до  пісні  передалася  і  вам  Віро  і  Надійко.  (відповіді  дітей)

      –  А  чи  могли  б  ви  нам  щось  заспівати  сьогодні. 

(співають  діти  „Рідна   мати моя”)

* 3 *

ведуча:  Ми  дякуємо  пані  Галині  і  отцю  Ігорю  за  таке  гарне  виховання  дітей.  Бо  в наш

економічно  важкий  час,  повірте,  виховувати  дітей  не  так  легко.  Бо  виховує  не  тільки  сім’я,  мати  і  батько,  але  й  бабусі,  дідусі,  вулиця,  телебачення,  а  також  і  суспільство  в  якому  ми  живемо.

      А  якщо  пригадати  скільки  наших  дочок,  синів,  водночас  батьків  і  матерів  виїхали  за

межі  України,  то  про  яке  виховання  можна  говорити  в  таких  сім’ях.

      –  Отче  Ігоре,  як  церква  і  ви  особисто  дивиться  на  цю  проблему?

(Виступ  отця  Ігоря.  До  виступу  включаються  батьки  і  гості.  Пані  Марія  Яворська

 пригадала  присутнім  зворушливу  розповідь  одного  подорожуючого  українця,  який

побував  в  Італії  і  там  зустрівся  із  художником  із  Грузії,  який  написав  картину  „Сльози

гір”.  Зворушливими  були  також  слова  віршів  наших  українців-емігрантів  з  Італії)

(звучить  пісня  „Я  вертаюсь  до  тебе  Самбір”)

ведуча:  Господь  вислуховує  молитви,  що  линуть  з  дитячих  вуст  за  батьків  своїх,  лише  б

ця  молитва  була  згідна  з  його  волею  і  йшла  на  добро.  То  ж  нехай  завжди  звучать  щирі

слова  молитви,  подяки  Богу  за  все,  що  нам  дано  у  житті.  Бо  саме  віра  у  Всевишнього

вселяє  в  наші  серця  і  душі  добро  і  любов.  То  ж  хотілося  б,  щоб  ці  почуття  ніколи  не

покидали  нас.

(звучить  молитва  „Не  залишай  мене  Ісусе”)

Не  залишай  мене  Ісусе,

Коли  у  серці  біль  щемить,

Коли  сльозами  враз  заллюся,

І  радість  щезне,  відлетить,

Не  залишай,  як  сил  не  маю

Молитись  з  вірою  тобі,

Коли  надія  покидає

і  залишаюсь  у  журбі

Але  ще  більше  прошу

Не  залишай  мене  тоді,

Коли  тяжку  ти  знімеш  ношу,

І  щастя  з’явиться  в  житті.

(звучить  пісня  „З’явилася  Мати  з  небес”)

ведуча:  Сьогодні  я  хочу  подякувати  отцю  Ігорю,  його  сім’ї,  а  також  всім  вам  друзі,  що

долучилися  до  нашої  розмови  і  побажати  всім,  щоб  під  Покровом  Божої  Матері  в  родинах

наших  завжди  царювала  Божа  благодать.

 

 

 

* 4 *