"Мова - скарб нації!" (до Дня рідної мови)

СЛАЙД1. Мова – душа народу і її треба берегти

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почуєш!

Тарас Шевченко

СЛАЙД 2. Мово! Пресвята Богородице мого народу! Наймудріша наша берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого українського, що тримала наш народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Мова – душа народу. А душа – корінь життя. Сьогодні ми маємо думати про свій корінь, про те, без чого не мислиться кожен народ.

СЛАЙД 3. Володимир Сосюра пророчо мовив: «Без мови рідної й народу рідного нема!» Так, дійсно, мова – це духовний скарб народу. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.

СЛАЙД 4. Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна втрата для людства, бо кожна мова – це геніальний прояв людського духу. Девід Крістал, один зі світових експертів з питань мов, вважає, що мовна різноманітність – це унікальна річ, і втрата кожної мови збіднює світ. Тож, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

СЛАЙД 5. Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

СЛАЙД 6. Це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. 

Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

Українська мова, одна з найбагатших, наймилозвучніших в індоєвропейській мовній сім’ї, пройшла нелегкий, тернистий шлях, поки стала державною в незалежній Україні.

СЛАЙД 7. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

СЛАЙД 8. Візантійський мандрівник та історик Пріск Панійський у 448 р., перебуваючи в таборі гунського вождя Аттіли, військо якого на той час розташувалося на території сучасної України, записав уже суто українські слова – мед і страви.

Найдавніша згадка про українську мову на території сучасної України належить до 858 р.

Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVІІІ ст., з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, якого вважають засновником нової української літературної мови.

СЛАЙД 9. Поза межами держави українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Українську мову вивчають у багатьох університетах світу, зокрема в Канадському інституті українських досліджень та Гарвардському інституті українознавчих студій.

Українська мова належить до східнослов'янської гілки індоєвропейської родини мов. Найбільше українська споріднена з русинською (котра походить із лемківського діалекту української), також багато спільного має з російською та білоруською.

СЛАЙД 10. За словниковим складом для української мови «найрідніша» білоруська (близько75% спільних слів), а також дуже подібні польська, словацька й болгарська(близько 70%), чеська та російська (близько 60%).

Найдовшим словом іншомовного походження в українській мові є слово рентгеноелектрокардіографічного, що містить 31 літеру. На знання найдовшого слова в початковій формі заслуговує назва одного з пестецидів – дихлорфенілтрихлорметилметан.

СЛАЙД 11. Найчастіше вживаним іменником української мови є слово рука, дієсловом – бути, прикметником – великим, а займенником – він. Найрідше використовують слова баклажка, радист.

СЛАЙД 12. Перший ґрунтовний словник української мови – «Словник української мови» в 4 томах – було видано в Києві протягом 1907 – 1909 рр. Співукладачем, упорядником та редактором цього видання є відомий письменник Б. Д. Грінченко.

СЛАЙД 13. На звання найчастіше вживаної в мовленні літери в українській мові претендують кілька голосних – «а», «о», «е». Натомість буквою, з якої починається найбільша кількість слів в українській, є «п». Найрідше вживаною буквою українського алфавіту є «ф».

СЛАЙД 14. Суто українською літерою,тобто такою, що відсутня в абетках інших народів, є «ґ».

СЛАЙД 15. Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів (45) має слово «бити».

СЛАЙД 16. Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, утворена від назви Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Абревіатура містить дев'ять літер.

СЛАЙД 17. В українській мові є слова-паліндроми (перевертні) – це слова, словосполучення чи фраза,  які можна читати зліва направо, і справа на ліво, причому звучання та значення в обох випадках є однаковим. Наприклад: зараз, ротатор, шалаш, око та ін. Якщо йдеться про фрази-паліндроми, то до найдовших належить «Я несу гусеня».

СЛАЙД 18. «Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду і племені». Ці слова сказав В. Сухомлинський, відомий педагог. Українська мова співуча, м’яка, лагідна. В ній багато іскрометного гумору. Який народ, така його і мова. Вона є ніби відбитком характеру нації. У німців вона жорстка, лаюча, у італійців – швидка, гаряча, співуча. А наша, як струмок в зеленій траві.

Кожен народ має свою мову, свою писемність. А кожна мова має притаманні лише їй риси. Відомо, що українська мова за мелодійністю посідає друге місце між європейськими мовами, поступаючись лише італійській. Будемо ж пишатися, що ця співуча солов’їна мова є нашою рідною!

СЛАЙД 19. На жаль, сьогодні далеко не кожний громадянин України спілкується рідною мовою. І це не його провина, так склалося історично. Але ніколи не пізно виправити цю помилку. Людям, для яких українська мова не є материнською, теж буде цікаво прилучитися до її краси, спізнати її духовне багатство.

СЛАЙД 20. Народ, який відрікається від своєї мови, губить себе, бо не усвідомлює її значення для свого вищого духовного життя. Мова - це великий дар природи, вдосконалений за віки з того часу, як людина стала людиною. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і збагачувати.

СЛАЙД 21. І мені здається: той, хто не любить рідне слово, святих звуків свого народу, не заслуговує на ім’я людини. Треба шанобливо та дбайливо ставитися до цього багатства, бо саме завдяки мові людство може йти вперед, творити шедеври мистецтва, взагалі існувати. І обов’язок кожного свідомого громадянина будь-якої країни – дбайливо збагачувати та плекати свою мову.

СЛАЙД 22. Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.  Український народ повинен іще раз нагадати, «„хто ми, чиї діти», і зірвати полуду зі своїх очей, очиститися й уберегти наше милозвучне і солов’їне Тарасове слово, нашу вимріяну Незалежну Українську Державу.

СЛАЙД 23. І журлива вона, і піднесена,

тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова і Лесина,

і Франкова у ній душа.

Дорожи українською мовою,

рідна мова – основа життя.