Мовні особливості офіційно-ділового стилю

Мовні особливості офіційно-ділового стилю

Мовлення в межах офіційно-ділового стилю не є однорідним. Діловому спілкуванню притаманні офіційний характер, адресність, тематична обмеженість і повторюваність.

Обов'язковою умовою письмового варіанта офіційно-ділового мовлення є нейтральний стиль побудови тексту, точність, ясність, лаконічність, стислість, послідовність, структурованість, наявність стандартних мовних зворотів, використання усіх необхідних реквізитів і правильне їх оформлення. Також для ділової документації є характерними такі мовні особливості:

1) основна частина тексту – загальновживана лексика (основа, право, свобода, розділити, пояснювальний);

2) широко вживається суспільно-політична й адміністративно-канцелярська термінологія (вищезазначений, пред'явник, регламентація дій, конституційні права);

3) використовується специфічна фразеологія (порушити питання, взяти до уваги, довести до відома);

4) слова вживаються у прямому значенні, що полегшує однозначне розуміння тексту;

5) висока частота вживання іменників, у тому числі віддієслівних (актуальність, важливість, значення, виконання, розділ);

6) використання безособових (завдання виконано; план розроблено) та інфінітивних (заслухати, розробити) форм дієслова;

7) мінімальна кількість прикметників, з-поміж наявних майже всі відносні, що входять до стійких словосполучень (грошова одиниця, споживчий кошик);

8) найчастіше вживаються прості поширені речення, ускладнені дієприслівниковими й дієприкметниковими зворотами, однорідними членами речення (Позивач Іванченко І.І, оскаржив судове рішення, ухвалене на користь відповідача Петренка Π. П., у справі про порушення умов контракту). Вживаються також складні речення із сурядним і підрядним зв'язком (Іванченко стверджує, що суд першої інстанції помилився, ухваливши, що Петренко виконав матеріальні умови контракту на поставку пакувальних ящиків).

Однак писемне ділове мовлення є вторинним відносно усного й виникло пізніше. Усне мовлення має як монологічний варіант, так і діалогічний, у той час як документи представляють переважно монологічне мовлення. Усне спілкування в професійній і діловій галузях реалізується у вигляді публічних та приватних бесід, розмов, виступів офіційних осіб тощо.