Мово рідне, слово рідне...

ТЕМА. Мово рідне, слово рідне…

Мета: формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не

може існувати ні народ, ні Україна як держава;

розширити знання про красу української мови;

розвивати пам’ять, увагу; виховувати любов і повагу до рідної мови.

                                    Хід роботи

І. Організаційний момент

Добрий день, діти! Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про

нашу рідну українську мову.

Світла і багата

Українська мова,

Мова мами й тата!

Мова мами й тата, діда і бабусі.

Знаю її добре, ще краще навчуся.

ІІ. Основна частина.

2.1 Розповідь учителя з елементами бесіди.

Ми живемо на мальовничій землі, у мальовничій країні, яка називається

УКРАЇНА. Тут жили наші предки, тут живуть наші батьки, тут живемо і ми з

вами. Із задоволенням милуємося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні

мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

Ми, українці, - велика родин

Мова і пісня у нас - солов’їна

Зріє в садочках червона калина,

Рідна земля для усіх – Україна!

Зараз ми і заселимо нашу країну, ім’я якій Україна. У кожного з Вас на парті є

квіточка. Напишіть на ній своє ім’я, та прикріпіть його до карти України (Діти

пишуть та прикріпляють до макету України на дошці).

– Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не

завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це?

(Мова).

– Діти, що таке «мова»? (це засіб спілкування).

– Народ говорить, що «буква до букви – складається слово, а слово до слова –

звучить рідна мова».

Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між

собою: одні – мовою жестів, інші – мовою звуків. Лише нам, людям,

найдосконалішим із мешканців Землі, була дарована можливість спілкуватися

за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися,

переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою

історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного

2.2 Гра « Мова яка?»

(Підібрати якомога більше прикметників до слова - мова - )

Мелодійна, ніжна, свята, рідна, древня, поетична, велика, гарна, приємна,

світла, прекрасна, наймиліша, дзвінка, найдорожча, весела, милозвучна, дивна,

чарівна, неповторна, крилата, солов’їна, барвінкова, калинова, мила, красива,

вишукана, веселкова. (Відповіді представників від кожної з парт.)

2.3 Цікавинка!

Скільки на землі мов? Скільки народів — стільки й мов. Учені вважають, що

на нашій планеті близько трьох тисяч мов. З-поміж такої величезної кількості

лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тобто це

ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.

Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англій-

ська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія) та іспанська. Українська

мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 45 мільйонів

людей, а в Україні – 30млн.

Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що

українська мова за милозвучністю і співучістю — одна з найкращих.

2.4 Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тис. слів. Найдавніша згадка про

українську мову датується 858 роком.

2. Найбільш близькою мовою до української є білоруська – 84 відсотки спільної

лексики, далі йдуть польська – 70 відсотків, сербська - 68 відсотків.

3. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «еф». Найбільша

кількість слів починається на літеру «пе» - це найбільш вживана літера.

4. В українській мові безліч синонімів. Слово «горизонт» має 12 синонімів:

Обрій небозвід небосхил кругозір кругогляд небокрай

К райнебо круговид виднокруг видноколо виднокрай овид.

5. Вірш «Заповіт» Тараса Шевченка перекладено на 147 мов народів світу.

6. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з добриву для поля

«дихлордифенілтрихлорметилметан». В цьому слові міститься 30 літер.

7. Найчастіше вживаються слова (що?) - рука, (який?) - великий, (що робити?) -

бути, і слово «він».

8. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського

календаря.

Січень - час вирубки лісу.

Лютий - люті морози.

Березень - брали березовий сік.

Квітень - початок цвітіння рослин.

Травень - зеленіє трава.

Червень - червоніють вишні.

Липень - початок цвітіння липи.

Серпень - від слова «серп», що вказує на час жнив.

Вересень - цвітіння вересу.

Жовтень - жовтіє листя.

Листопад - опадає листя з дерев.

Грудень - від слова «груда», мерзлі колії на дорогах.

2.5 Вірші про мову

Учень 1

Буду я навчатись мови золотої…

У трави – веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця веселого, що зросте смерічкою.

 

Учень 2

Збережемо мову, вона того варта!

Мила і чудова, її вчити варто.

Мова така гарна! Вона душу має;

трудиться немарно, хто її вивчає.

 

Учень 3

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову забувати,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила!

 

Учень 4

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати,

Буду всюди й повсякчас.

Бо ж єдина – та, як мати,

Мова в кожного із нас.

Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо

вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо

мова не ділиться на святкову й буденну.

Народна мова - безмежний океан. Це і дума, поема, казка, легенда, переказ,

приказка, прислів'я. Немає у світі людини, яка б не любила казок.А ви любите

казки? Тоді давайте пограємо у гру. Я зачитаю уривок із казки, а ви всі (діти,)

відгадайте, з якої це казки.

2.6 Гра « Відгадай, з якої казки?»

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

3. «Мій котику, мій братику!

 

 

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і півник»)

4. Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

5. Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював. («Колосок»)

6.Вчитель:

Загадка – народний твір, який з’явився ще задовго до того, як люди навчилися

читати й писати.

Відгадування загадок розвиває кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати

предмети чи явища і знаходити в них схожість.

Стоїть при дорозі на одній нозі,

Капелюшок має, а нікого не вітає. ( Гриб)

1. Хто зубів багато має, та ніколи не кусає? (Гребінець)

2. Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерева)

3. Все життя один одного обганяють, а випередити не можуть? (Ноги)

4. У воді вона живе, нема дзьоба, а клює (Риба)

5. Завжди в роті, а не проковтнеш? (Язик)

6. Без рук, без ніг, а всіх вкладає в ліжко? (Сон)

7. Як написати трьома літерами «мерзла вода» (Лід)

8. Без рук, без сокири, а зроблена хатина? (Гніздо)

9. Удень спить, а як ніч прийде,на вогонь летить? (Метелик)

10. Повзун повзе, сімсот голок везе.(Їжак)

ІІІ .Підсумок роботи.

Думаю, що сьогодні ви своїми серцями і душами відчули, яка красива та

мелодійна наша мова. Вона — гордість українців всього світу. Бо ми нею

розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування,

як без України. Сподіваюся, що ви ще глибше відчули, який неоціненний скарб

наша мова, і як її треба берегти.

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть.

Як степів красу калинову,

Солов’їну , барвінкову, колосисту навіки

Українську рідну мову в дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

Бо єдина, - так як мати, мова в кожного із нас.