Мюзикл до Дня Закоханих "12 Місяцінь". Сценарій

12 Місяцінь

Будинок. Біля будинку розкидає сніг пасинок-Володька. З вікна визирає мачуха:

Мачуха: Володька, лопатою не грюкай, снігом не рипи! Стецька не буди!

Володька: Добре, матінко! (починає кидати сніг обережніше. Мачуха ховається, а Володька мовить сам до себе)

Володька: Добре Стецьку – спить цілими днями. Їсть смачно, п'є вдосталь, вдягається понтово, на тусовках зависає. А тут пашеш з ранку до ночі, і хоч би хто тобі скориночку кинув! А у чому я ходжу?! (оглядає себе) Як Попелюшка! Дівчата в мою сторону й не дивляться. А хто ж на таке убожество гляне? Та що й казати!

Володька співає: «Старі фотографії» Скрябін

Мачуха: (Виглядає з вікна) Іч, розвився! Молодицю тобі подавай! А те, що Стецьку сьогодні на побачення йти, а у нього квітів нема, тобі й діла мало? (виходить із хати, тицяє Володьці корзинку). Ану, гайда до лісу! І щоб до вечора повний кошик підсніжників приніс!

Володька: А не розірве його від підсніжників? Де ж я їх взимку візьму?

Мачуха: Побалакай мені ще! Кочергою наверну, все життя на дівок не глянеш! Не знаю, де ти їх візьмеш, але без підсніжників додому можеш не повертатися!

Володька: Ото радість! (бере кошик і йде до лісу)

Мачуха й Стецько співають веселу пісню: «Чорний кадилак» Дзідзьо

Володька йде лісом і співає: «Молода вовчиця» Винник

Вогнище. Біля вогнища сидять/танцюють 12 Місяцінь: «Знаю я» Руслана

Володька: (підходить) Дівчата, привіт. Ви хто такі будете?

Січенька: Доброї ночі і тобі, парубче! Люта морозяна ніч надворі, а ти лісом блукаєш, чого б це? Чи не квіти шукаєш?

Володька: Та їх же, трясця моїй мачусі! Звеліла назбирати цілий кошик підсніжників, інакше з хати вижене.

Січенька: Чуєш, Квітенька, твій гість! Стрічай!

Квітенька: Вітаю, гість нежданий. Є у мене те, що ти шукаєш. Подарую тобі підсніжників стільки, скільки зможеш унести. Є лишень умова одна.

Володька: Яка умова?

Квітенька: Візьми мене за жінку. Свято велике – Валентинів день, а мені ніхто подарунків не дарує. Шубу хочу, а чоловіка нема, аби купив.

(Співає пісню: «Дівчина Весна» )

Березенька: Іч, яка хитра, її візьми! Я теж кавалера хочу мати! Обери мене, парубче, не пожалкуєш!

Травенька: Кому ти потрібна зі своїм мокрим носом! Обери мене, хлопче!

Березенька: Ах ти ж дощава! Ану геть від мого парубка!

Травенька: Сама йди геть! (починають сваритися, співаючи пісню: «Ти мені не даєш» Скрябін)

Червенька: Ой, не пойму я, чого ви сваритеся! Адже одружиться парубок зі мною! (горнеться до Володьки. Співає пісню «Дикі танці» Руслана)

Липенька: Ой, не сваріться, дівоньки! Проти моїх чар ще ніхто не встояв! Парубче, обери мене, я найгарячіша дівка в світі – обійму і обігрію! (Співає пісню «Палала» Валєвська)

Серпенька: Остудись! Кому ти потрібна на сьомому десятку! Хлопче, глянь на мене! Як квітка – завжди квітну! А в моїх коморах усього доволі – на все життя забезпечений будеш!

Вересенька: Ото новина! Разом урожай збираєм, разом у комору засипаєм, а кавалера собі одній хочеш? Не бувать цьому! Бери, хлопче, мене! (обидві співають пісню: «Квітка-душа» Матвієнко)

Жовтенька: От червонопикі! Ідіть позмивайте свою облізлу засмагу! Коли я до людей приходжу, всі починають весілля гуляти. Весела я – щастя в хату приношу! (співає пісню: «Василина» Дзідзьо)

Листопадка: Ой, рудокоса, не позор мене! Ось як я вмію кружити хлопцям голови – всякий знає! І багато хто мене у гості чекає! (співає пісню «А зі мною був красивий» Білозір)

Груденька: Ось як заморозю всі ваші носи – красуні будете ще ті! Обери мене, козаче, бо я снігами вночі плачу. Розтопи крижинки мого серця, бо така самотня я, немов зимове озерце.  (Співає пісню «А я пливу у човні» Білик)

Січенька: А я, а я – така палка, немов Джульєта! Та холодно буває без кохання, аж льодом покриваюся із рання. Кохати хочу! Шубу хочу! Мальдіви, бунгало і «Мерседес»! Володька, вірна тобі буду – ось тобі хрест!  (співає пісню: «Грішна любов» Бучинська)

Лютинька: Ти не дивись, що люта я буваю, що заметілям колискові я співаю. Душа моя, немов та пташка – весни бажає! І сни мені сняться, ніби я – Весна. Так прагну я тепла, що аж імлію! Як не візьмеш мене за жінку – я зомлію! (співає пісню: «Я у тебе одна» Бучинська)

Володька: (Підходить до Квітеньки) Найбільше до душі припала ти мені, дівчино! Тебе я обираю за дружину. Та й підсніжників ти мені обіцяла. А потім підем на вечірку їсти сало.

Володька обирає Квітеньку і співає їй пісню: «Я і Сара» Дзідзьо

Червенька: А ми??? Ми теж хочемо собі коханих! (плачуть усі)

Володька: Тоді їдьмо в село! Там якраз лицарський турнір проходить! 

Лунає загальна фінальна пісня: «Легенда про принцесу» Руслана (фонограми нема, тому співатимуть її усі під «плюс»)

(Конкурси від Тамари Іванівни)

Папка з матеріалами

 

 

 

«Старі фотографії»

Здається, шо то було так давно,

Коли в руках тримаю цей альбом,

Нам було абсолютно все одно

Не маючи нічого, мати всьо,

За гроші не купити тільки час,

Він всіх нас методично поділив,

Когось він опустив, когось підняв,

А є на кого взагалі забив.

 

Приспів:

Старі фотографії на стіл розклади,

Дитячі історії смішні розкажи

І справжнім друзям не забудь, подзвони

Бо добре чи зле, з тобою завжди вони

 

Дешеве пиво і сухе вино,

Робили нас щасливими людьми,

І ніби чудо польське радіо,

Нам відкривало той незнаний світ

Ми жили всі так ніби, то був сон

І можна бути вічно молодим,

А залишився тільки цей альбом,

А мрії розлетілися, як дим.

 

Ми грали примітивну музику,

Так чесно, що пробила би до сліз

Чекали, що прийде такий момент

Коли під ноги впаде цілий світ

Годинник вперто роки рахував,

І кожен так як міг, так і зробив.

І тільки у альбомі всі підряд

Ми будемо такими, як тоді.

Чорний кадиллак 

Я давним давно хотів

Пересісти з Жигулів

На великий Кадилак,

До упора повний бак,

Бог почув мої слова

І сказав: "Ходи сюда,

На тобі ключі, тримай,

Їдь собі, панти ганяй".

 

Приспів:

Я тепер - крутий чувак,  |

Маю чорний Кадилак,      |

В мене "DZIDZIO" номера, |

Помахай мені па–па!      | (2)

 

Їду в місто і в село,

А на хвилях радіо

Рано, ввечері і вночі

Крутяться мої пісні.

Кадилак не Жигулі,

Да, действітельно мені

Заканало, повезло,

Круто! О-о-о-о-о!

 

Молода вовчиця

 

Падав безжалісно сніг –

Зимова місцина,

Брів у хурделицю в ліс

Молодий хлопчина,

Квіти шукав, а знайшов

Лісове озерце,

Хоче у хвилях втопить

Одиноке серце.

 

Приспів:

Зорі прозорі вгорі,

Вам спиться, чи не спиться?

Вила на місяць новий

Молода вовчиця,

Вірила, там угорі

Хтось її почує,

Як її пахне любов

Знов вона відчує.

 

Щастя шукаю в лісах

Де моя цариця?

Вічно наводила страх

Мачуха-вовчиця,

В небі з'явилося знов

Місяця люстерце,

Бачить свою там любов

Одиноке серце.

 

Знаю я

 

Знаю я - на долині кохання нема,

Знаю я, знаю я, тільки в горах,

Де знайти джерело, що спитати в вогня

Знаю я, знаю я!   Гей-я-гей, гей-на-на-гей!

 

Приспів:

Знаю, що буде, і знаю, що ні,

Най це знання не зашкодить мені,

Стежка у гори тікає моя,

Там буде Сонце - і там буду Я!

 

Ти не знаєш, як вітер співає для нас,

Ти не знаєш вогня, ватри вогня!

Як на землю з гори подивитись хоч раз,

Знаю я, знаю я! Гей-я-гей, гей-на-на-гей!

 

Несе кохання течія,

Та уранці з сонцем втікну я!

 

Я не зможу забути ні вітру, ні гір,

Знаю я, знаю я,

Там, де сині вершини торкаються зір,

Буде доля моя...

Я не зможу забути ні вітру, ні гір,

Знаю я, знаю я,

Там, де сині вершини торкаються зір,

Серце лишу своє-є-є-є-є...

 

4 купл.

На-на-на...

Знаю я, знаю я.

На-на-на...

Знаю я, знаю я, тільки я!

 

Дівчина-Весна

 

Ой палає зірками нічка

і лунає спів,              | (2)

березневий спів.

А уранці грайлива річка

вийшла з берегів.          | (3)

Їй, нестримній, не до вподоби

музика сумна.              | (3)

Не шукайте в річці броду,

бо прийшла весна,          | (2)

дівчина-весна.

 

Приспів:

   Дівчина, дівчина,

   юна весна...

   Звідки приходить -

   ніхто не зна.

   Звідки приходить -

   ніхто не зна...

   Дівчина, дівчина,

   юна весна...

 

В небі місяць, неначе човен,

човен без весла.           | (3)

А на землю приходить знову

ніжна, чарівна             | (2)

дівчина-весна.

І танцює вона до ранку,

спокою не зна.             | (3)

І співає свою веснянку,

ніжна, чарівна             | (2)

дівчина-весна.

 

Ой палає веселка в небі,

і дзвенить струна.         | (3)

І кохає лебідку лебідь,

бо прийшла весна,          | (2)

дівчина-весна.

 

 

Ти мені не даєш

 

Ану скажи мені, ну що ти хочеш?

Чого ти голову мужчині морочиш?

Ти не людина є , а просто зараза.

Якби я знала, то застрілилася б зразу.

 

Приспів (2):

Бо ти мені не даєш,

Ну ти і даєш – ти мені не даєш

Спокою.

 

Мене самотність давно вже замучила,

І вже набридли касети Сердючки.

Я чупа-чупси смокчу регулярно.

Це все по меншій мірі просто вульгарно.

 

Я вже не маю чим платити за хату.

Ти промахала на таксі всю зарплату.

А ти на пиво проміняла спідниці.

А ти протерла на дивані сідниці.

 

Дикі танці

 

Напевно, даремно

Була я надто чемна

Xей, ші-кі-дай, ші-рі-кі-дан-xей

Ші-рі-кі-дай, ші-кі-рі-да-на

Не знала, що змала

Твоїм коханням стала

Xей, ші-кі-дай, ші-рі-кі-дан-xей

Ші-рі-кі-дай, ші-кі-рі-да-на

Без жалю запалю

Xей! Xей! Дикі танці!

 

Дай-на-дай-на Буду твоя

Дай-на-да-на-да Не зупинити

Дай-на-дай-на Моє ім'я

Дай-на-да-на-да Знає вітер

 

Для тебе, для себе

Застелю ціле небо

Xей, ші-кі-дай, ші-рі-кі-дан-xей

Ші-рі-кі-дай, ші-кі-рі-да-на

На сонці у ранці

Запалю дикі танці

Xе-ей! дан-xей

Ші-рі-кі-дай, ші-кі-рі-да-на

Без жалю запалю

Xей! Xей! Дикі танці!

 

Дай-на-дай-на Буду твоя

Дай-на-да-на-да Не зупинити

Дай-на-дай-на Моє ім'я

Дай-на-да-на-да Знає вітер

 

Xе-e-e-eй!

 

Дай-на-дай-на Буду твоя

Дай-на-да-на Знай моє ім'я

Дай-на-да-на-да

Xей! Xей! Дикі танці!

 

Дай-на-дай-на Буду твоя

Дай-на-да-на-да Не зупинити

Дай-на-дай-на Моє ім'я

Дай-на-да-на-да Знає вітер!

 

Палала

 

Вітер на тополі всі гілки зламав, Він, як я, у долі щастя свого питав: У ставку – лілеї, у очах – любов, А десь там над нею зорі падають знов.   Приспів: Я й не знала та й Палала, палала, палала У моєму небі зірка! Падала, падала, падала Та й казали люди "гірко!". Думала, думала, думала Збережу своє кохання, Я кажу: "Ти люби мене Вперше, як востаннє!"   Ой, вітер, мій вітер, не ламай гілок, Бо вони ж як діти, скільки ж у них думок! У ставку лілеї день і ніч цвітуть, Буду я твоєю, тільки ж ти не забудь!   Палала, палала, палала     | У моєму небі зірка!        | Падала, падала, падала     | Та й казали люди "гірко!". | Думала, думала, думала     | Збережу своє кохання,      | Я кажу: "Ти люби мене      | Вперше, як востаннє!"      | (2)   Я кажу: "Ти люби мене Вперше, як востаннє!"

 

Квітка-душа

 

Ой, не зоря в небі запалала,

То на землі квітка розквітала,

Там де трава, як зелений шовк,

Ранок прийшов, але квітку не знайшов.

 

Ой то цвіла та не квітка красна,

Ой то душа, що шукала щастя,

Квітка-Душа ніжна і жива,

Вітер почув і приніс її слова.

 

Приспів:

Весен і зим - дай Бог!

Віри і сил - дай Бог!

Щастя усім - дай Бог!

 

Ой де Весна коси розплітала,

Квітка цвіла і не облітала,

Мрії і сни, зелена трава,

Тільки душа і квітуча, і жива!

 

 

Василина

Біля хати Василини затоптали трави, Затоптали буйні трави хлопці кучеряві Та вертаються додому всі з гарбузами. Що ж ти робиш, Василино, з цими леґінями?   Приспів: І співає Верховина, дзвінко пісня лине, Василино, Василино, люба Василино! Василино, Василино, файна Василино!   Із краси-води напитись знаю добре, знаю Та чомусь твоєї хати також не минаю. Посміхнися, озовися, верховинко люба, Стану я в твоєму серці золотим відлунням.   А зі мною був красивий   Все було святково, все було казково. Заховав нас вечір за широкі плечі...   Щоб ніхто не бачив, чи сміюсь, чи плачу... Щоб ніхто не чув, Хто зі мною був.   Приспів: (2)    А зі мною був красивий...    А зі мною був щасливий...    Був зі мною мій миленький -    І забрав моє серденько.   Заховав нас вечір за широкі плечі і повів охоче у покої ночі.   А у тих покоях ми були лиш двоє. І ніхто не знає, кого я кохаю.   Приспів. (2)   І ніхто не знає, кого я чекаю, кого я цілую і за ким сумую.   І ніхто не бачив, чи сміюсь чи плачу. І ніхто не чув, хто зі мною був.

А я пливу у човні

 

Все на світі, як вода,

Світло, радість і біда.

Все тече і все біжить в нікуди,

Все на світі, як пісок,

Залиши на ньому крок,

Змиє все вода, було й так буде.

 

А я пливу у човні,

І так спокійно мені.

Мене несе течія -

Я нічия.

 

Я буваю не сама,

Я буваю у собі,

Я буваю, де ніхто не знає,

Я сідаю край вікна,

В небі хмари голубі,

Але все ж вони колись зникають.

 

Все на світі, як вода,

Все на світі, як пісок.

Я буваю не сама,

Я сідаю край вікна. 

 

Грішная любов

 

Я ж тобою не хворіла, а жила,

А жила, а жила...

Я ж ото, що не любила, забрала

Та невже любов та грішною була?

 

Приспів:

А понад горами хмари, наче соколи,

А понад горами зорями високими,

А понад горами берегами сніжними

Грішная, грішная та любов.

 

Я ж до тебе не побігла, попливла,

Попливла, попливла...

Все життя шукала, наче й не жила,

Та невже любов та грішною була?

 

Я ж тебе тепер нікому не віддам,

Не віддам, не віддам!

Різне кажуть люди, а ти думай сам,

Люди все забудуть, а ти думай сам!

 

Я у тебе одна

  

Не розповідай мені казок,

Всі вони із іншого життя.

Краще ти приходь під вечір у садок

Подивитись, як зірки з небес летять.

 

Приспів:

На вітру зів'яне трава,

Якщо ти не кажеш, що любов ще жива,

Якщо не повіриш у мої почуття,

Білі-білі зорі до землі не злетять.!

А на Україні розквітають сади,

То іди до мене, щоб не було біди.

Я одна у тебе, я у тебе одна,

У думках омріяна весна!

 

Не розповідай мені казок,

Вже у полі вітер заспівав,

Я сама піду під вечір у садок,

Щоб ти лагідно мене поцілував.

 

Я і Сара

 

Олька має Богдана, Карл має Клару,

Галька має Степана, а я маю Сару.

Бляха муха, то капец, як ми пасували,

Всі дивилися на нас - і офігівали.

 

Приспів:

Я і Сара - кльова пара - роза и тюльпан

Ми з тобою, моя Сара, пара "number one".

 

Я і Сара - то вобще - пара ідеальна,

Пара, йопересете, просто капітальна.

Бляха муха, то капец, як ми пасували,

Всі дивилися на нас - і офігівали.

 

Чува-чува-чувачі, тілі-тілі-тєста,

Ми найкращі на селі жиніх і нєвєста.

Бляха муха, то капец, як ми пасували,

Всі дивилися на нас - і офігівали.

 

Балада про принцесу

 

Дальня путь лежить

Через хмари і небес блакить,

Там в чужім краю

Не знайде вона любов свою,

Бо вбиває золото красу.

 

Вона була подібна до сонця -

Принцеса луків.

Вона одна володарка лісу -

Тварин і птахів.

Зростаючи в некошених травах -

Серед лілей.

Вона була променем світла -

Серед людей.

 

Тільки не знайшла все,

До чого прагнула душа.

Золото й парча залишили

Обпік на плечах

І отруту смерті на устах.

 

Вона була неначе дитина -

Принцеса луків.

Вона одна володарка лісу -

Тварин і птахів.

Зростаючи в некошених травах -

Серед лілей.

Вона була дитиною світла -

І світлом людей.

 

Але ніхто не в силах

Згасити сонце в безодні зла,

Ніхто не в силах спинити розталь,

Вір, я жива...

 

Па-па-па...

Побачиш там до небокраю -

Зелень луків.

Побачиш сам володарку лісу -

Тварин і птахів.

Я там живу де сонце розквітло -

Серед лілей.

Назвеш мене принцесою світла

І світлом людей.

 

Знову я прийду до тебе,

Я з'явлюсь у світлу мить,

Тільки треба справді вірити...

Я тобі в частинку неба

Назбираю всю блакить,

Тільки треба справді вірити...

А коли зберуться хмари над землею,

Не забудь, через сонячні луки

В казку путь...