На допомогу громадському інспектору з охорони дитинства. Основні завдання по роботі з дітьми пільгового контингенту. (малозабезпечені, багатодітні, сироти, напівсироти та ін)

Основні завдання

по роботі з дітьми пільгового контингенту

1. Створення сприятливих умов для  фізичного,психічного, соціального  і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту.
2. Формування гармонійного розвиненої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах освіти, науки і культури.
3. Профілактика захворюваності, дитячого травматизму, оволодіння знаннями з основ безпеки життєдіяльності, розвиток критичного мислення щодо збереження та відновлення здоров»я.
4. Проведення радикальних заходів щодо запобігання інфекційним і паразитарним захворюванням.
5. Здійснення заходів щодо профілактики злочинності, алкоголізму і куріння серед дітей.
6. Реалізація наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства.

Основні напрямки роботи з реалізації завдань.

1.       Поліпшення умов розвитку, виховання, реалізація творчих здібностей дитини.
2.       Сприяння повноцінному харчуванню дітей пільгового контингенту.
3.       Поліпшення умов для дітей, які перебувають в особливо складних і надзвичайних умовах.
4.       Поліпшення стану здоров’я шляхом профілактики захворювань та оздоровлення дітей.
5.       Організація  повноцінного дозвілля дітей, розвиток їх природних здібностей.
6.       Забезпечення дітям повноцінної участі у всіх сферах діяльності відповідно до їх віку.
7.       Діагностико – психологічне обстеження.
8.       Надання адресної допомоги дітям, що перебувають в особливо складних матеріальних умовах.

Алгоритм роботи з дітьми пільгового контингенту

1.       Виявлення учнів пільгового контингенту.
2.       Обстеження житлово – побутових умов проживання дітей пільгового контингенту, складання актів.
3.       Збір об’єктивних даних, що підтверджують належність дітей до пільгової категорії.
4.       Ведення систематичного обліку роботи з дітьми.
5.       Відвідування дітей удома, вивчення психологічного клімату всім»ї, виявлення потреб сім»ї.
6.       Виявлення взаємовідносин учнів в колективі, і мікроколективі, міжгрупові зв’язки (соціометрія, тестування тощо).
7.       Вивчення морально – психологічного клімату в класі.
8.       Вивчення індивідуальних психологічних якостей дітей (тестування, анкетування тощо).
9.       Складання психолого – педагогічної характеристики учня, що належить до пільгової категорії.
10. Вивчення ступеня дотримання вчителями педагогічного такту, делікатності в спілкуванні з учнями, дотримання педагогічної етики.
11. Контроль за відвідуванням уроків, контроль харчування, медичних оглядів.
12. Контроль за станом здоров»я, формування засад здорового способу життя.
13. Вивчення рівня розвитку класного колективу, ролі та позиції дітей в колективі.
14. Вивчення прав дитини («Конвенція про права дитини», Укази Президента та ін.).
15. Включення дітей в колективну діяльність, додержання принципів природо відповідності та гуманізму.
16. Виявлення природних нахилів, обдарованості, створення ситуації успіху.
17. Залучення дітей пільгового контингенту до роботи в МАН, занять в гуртках та секціях спортивного та художньо-естетичного напрямів.

18. Здійснення активних форм роботи (диспутів, вікторин, літературних і тематичних вечорів, рингів, дискусій та ін.), що

  спрямовані на формування в учнів загальнолюдських цінностей    

  та рис  загальнолюдської моралі.

19. Проведення індивідуальної роботи (класний керівник, психолог, соціальний педагог) з батьками, неформальними лідерами (бесіди, тренінги-спілкування, соціально-рольовий, рефлективно – прогностичний,   психосаморегуляції),

індивідуальні програми створення умов психолого – педагогічного комфорту.

20. Проведення індивідуальної роботи, організація додаткових занять та допомоги (учнівської та вчительської) з невстигаючими дітьми.
21. Проведення батьківських лекторіїв на теми зміцнення здоров’я, профілактики шкідливих звичок, формування засад здорового способу життя, соціального захисту дітей пільгових категорій.
22. Засідання методоб’єднання класних керівників з питань соціального захисту, звіти класних керівників щодо роботи з дітьми пільгових категорій.
23. Педагогічні та малі  педради з питань соціального захисту, роботи з дітьми пільгових категорій та підвищення їх успішності.
24. Індивідуальна робота з вчителями, що припускаються відхилень від педагогічних вимог у навчально – виховному процесі.
25. Працевлаштування дітей пільгових категорій після закінчення навчального року.

ПЛАНУВАННЯ     РОБОТИ

План роботи  має бути виділений окремим розділом «Робота з охорони дитинства», або об’єднаний з розділом виховної роботи «Організація виховного процесу, охорона дитинства».

У плані передбачити:

•           ознайомлення та роботу з нормативними документами з охорони дитинства;
•           планування заходів на реалізацію діючих програм;
•           проведення обстежень дітей соціально незахищених категорій;
•           організацію харчування;
•           організацію підвозу дітей до школи;
•           контроль за проходженням медичного огляду школярів;
•           організацію спецмедгруп;
•           організацію індивідуального навчання вдома;
•           залучення дітей соціально незахищених категорій до гурткової роботи, факультативів, спортивних секцій;
•           організацію проведення благодійних акцій;
•           оформлення соціальних паспортів школи і класів;
•           проведення методичних оперативок;
•           тематичні вивчення питань з охорони дитинства;
•           взаємодію з органами опіки та піклування;
•           організацію оздоровлення;
•           організацію роботи батьківських лекторіїв з питань допомоги у вихованні дітей та ознайомлення із законодавством з охорони дитинства;
•           організацію профорієнтаційної роботи з дітьми соціально незахищених категорій;
•           розроблення і виконання заходів з охорони дитинства;
•           проведення місячників, громадських оглядів з охорони дитинства;
•           підбиття підсумків успішності дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із проблемних сімей;
•           подачу річної статистичної звітності по охороні дитинства.

ПЛАН   РОБОТИ   ГРОМАДСЬКОГО   ІНСПЕКТОРА.

Планування роботи громадського інспектора здійснюється на основі річного плану роботи. Складається на півріччя. Передбачає організаційну роботу, методичну роботу (проведення методоперативок, консультацій класним керівникам, розгляд питань на засіданнях методичних об»єднань, дискусійний клубів класних керівників), контроль та керівництво (вивчення досвіду роботи класних керівників з охорони дитинства, вивчення стану роботи педколективу з виконання Закону України «Про охорону дитинства», вивчення стану харчування, відвідування школи дітьми соціально незахищених категорій тощо).

План роботи має бути конкретизованим.

СТРУКТУРА   ПЛАНУ   ГРОМАДСЬКОГО   ІНСПЕКТОРА

Вступ

Нормативно-правові документи, якими керується громадський інспектор з охорони прав материнства і дитинства.

Аналітична частина.

Це аналіз роботи громадського інспектора за попередній навчальний рік, пріоритетні напрямки роботи на наступний навчальний рік.

В аналітичній частині слід надати таку інформацію:

 - що виконано за планом, що не виконано, чому;

 - які проведено дослідження, за якою тематикою;

 -які проведено обстеження (дітей з групи «ризику», з неблагонадійних сімей тощо) з   висновками;

- робота за програмами (авторськими, районними, міськими, обласними,

  всеукраїнськими, національними);

- аналіз статистичних даних: про що свідчать отримані результати, який прогноз розвитку ситуації на майбутнє, які заходи, за яким змістом необхідно планувати для покращення ситуації, як змінилася ситуація внаслідок виконання певної роботи (просвітницької, профілактичної).

Основні завдання роботи громадського інспектора.

Змістовна частина.

ПЛАН ВИХОВНОЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА.

Здійснюється на основі річного плану роботи. При характеристиці класу дати психолого – педагогічну характеристику дітей соціально незахищених категорій, соціальний паспорт класу. Посилена індивідуальна робота з дітьми соціально незахищених категорій.

НАКАЗИ   ПО   ШКОЛІ.

•           про призначення громадського інспектора з охорони дитинства;
•           про організацію харчування у школі;
•           про організацію оздоровлення;
•           про підсумки оздоровлення;
•           про проведення громадського огляду;
•           про підсумки громадського огляду;
•           про організацію роботи спецмедгруп;
•           про організацію роботи гуртків і секцій;
•           про організацію індивідуального навчання дітей вдома;
•           про організацію та проведення місячника з охорони дитинства;
•           про підсумки проведення місячника;
•           про систему роботи класного керівника із соціального захисту дітей соціально незахищених категорій;
•           про роботу громадського інспектора з охорони дитинства тощо.

У   МЕТОДИЧНИХ   КАБІНЕТАХ   ШКОЛИ:

оформити картотеку нормативно – правових актів із питань охорони дитинства і керуватися цими документами в роботі.

УДОСКОНАЛИТИ РОБОТУ З КОНТРОЛЮ

періодично на наради при директорові, на педради виносити питання охорони дитинства, заслуховувати звіти класних керівників, громадського інспектора, хід виконання заходів.

НОМЕНКЛАТУРА СПРАВ З ОХОРОНИ ДИТИНСТВА:

1.       Списки дітей усіх соціально незахищених категорій.
2.       Особові справи на дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування:

•                       копія свідоцтва  про народження;
•                       документи, що засвідчують відсутність батьків;
•                       рішення опіки та піклування або суду про призначення опіки;

•                       щорічні акти обстежень;
•                       розписка в отриманні єдиного квитка;
•                       реєстраційна картка відповідно до зразка;
•                       результати щорічних медичних оглядів;
•                       документи, що засвідчують матеріальне забезпечення дітей;
•                       документи, що засвідчують забезпечення дітей майном, житлом, землею.
•                       акти обстеження житлово – побутових  умов проживання дітей. (В акті має бути детально відображено умови проживання дитини – чи забезпечена вона сезонним одягом, продуктами харчування, чи створено умови для підготовки уроків, санітарний стан приміщення, чи потребує допомоги, які у неї стосунки з батьками, чи трапляються випадки насильства від батьків чи осіб, які їх заміняють щодо дитини). Усі акти затверджує директор школи. Акти аналізують класні керівники, громадський інспектор з охорони дитинства, їх виносять на розгляд педради, наради з  директором. За результатами приймають конкретні рішення -  надати матеріальну допомогу через зібрання коштів чи проведення благодійних акцій, звернутися до органу місцевого самоврядування, у центр соціальних служб для молоді для встановлення соціального супроводу, у Червоний Хрест із проханням надання допомоги, залучити психолога для надання психологічної допомоги, допомогти педагогічно, залучити до участі в роботі гуртка тощо.

На основі актів обстежень складають соціальний паспорт школи.

•           книга надання матеріальної допомоги дітям соціально незахищених категорій;
•           журнал реєстрації вхідної документації з охорони дитинства;
•           накази, розпорядження, вказівки, методичні рекомендації, заходи інформаційні листи, листи – орієнтування;
•           матеріали, що ілюструють виконання нормативно – правової документації.