(На урок ,презентація) « Технологія вирощування фізалісу»

Виконала: Стеценко Т.І.

Найчастіше фізаліс вирощують через оригінальних червоних «ліхтариків», які дуже декоративні і чудово виглядають в зимових букетах. Але мало хто знає, що є ще й фізаліс можна вживати в їжу. Фізаліс, як і томати, представник сімейства пасльонових. До речі, на батьківщині фізалісу в Мексиці і Гватемалі індіанці до цих пір замість томатів вживають в їжу саме фізаліс. За своїми біологічними властивостями фізаліс близький до томату, його можна солити, маринувати, але в сирому вигляді плоди не використовують.

Стебла у фізалісу прямі або ступінчасті, гіллясті, висотою сягають, в залежності від сорту, від 20 до 120 см. Листя завдовжки до 15 см, овальної форми розширене біля основи, розташоване на стеблі протилежно і зближене попарно, або в черговому порядку. Квітки одиночні, пазушні, діаметром до 3 см, розташовані майже по всій довжині стебла. Коробочка схожа на китайський паперовий ліхтарик розміром 5-6 см, яскравого помаранчевого або червоно-оранжевого кольору. Всередині цієї оболонки утворюється набагато менший за розміром плід – куляста соковита ягода.

Мексиканський фізаліс - близький до помідорів. Однолітня рослина, що виростає до 90-100 см, не дуже вимоглива до погодних умов. Смак плодів різниться від гостро-кислого до солодкого. З одного куща можна отримати до 4 кг врожаю. - виростає до 60-70 см висотою. Вид вимогливий до сонця та тепла. Плоди суничного фізаліса смаком нагадують суницю. Їх часто вживають у свіжому вигляді, а також готують варення, кисіль, компоти. З куща можна отримати до 2 кг плодів. Плоди невеличкі, розміром з вишню. Суничний фізаліс

Порівняння суничної і мексиканської форм

Фізаліс - тіньовитривала, теплолюбна та невибаглива до ґрунтів рослина. Однак вимоглива до вологості, особливо в ранній період розвитку. Насіння фізалісу проростає при температурі 10-12°С, оптимальна ж температура для росту та розвитку становить 20-25°С. Найпоширенішими сортами є створені на основі мексиканських фізалісів сорти, такі як московський ранній (скоростиглий), ґрунтовий грибовський (середньоранній), кондитерський (середньопізній) і великоплідний (середньопізній). Вирощувати краще на тих ділянках, де перед тим росли капуста, гарбузи, буряки чи огірки. Не можна садити там, де ріс перець, картопля, баклажани, помідори.

Технологія вирощування Фізаліс вирощується розсадним, безрозсадним способами, добре росте із самосіву. Рекомендується висаджувати в ґрунт не насіння, а розсаду. В другій половині квітня насіння висівається у горщечки, а в останній декаді травня розсаду вже висаджують у відкритий ґрунт. Овочеві сорти, як правило, висаджують по 3-4 рослини на 1 мІ. Найкращими попередниками для вирощування фізалісу є гарбузові, капустяні, бобові та коренеплідні. Догляд за фізалісом майже такий же, як і за помідором, він поєднує в собі полив, прополку і розпушування. Фізаліс не пасинкують, тому що основний врожай утворюється на бічних відгалудженнях. Цвіте фізаліс у травні—серпні. Оранжево-червоні плоди у своєрідних чашечках, дозрівають в червні—вересні.

Шкідники та хвороби Рослини схильні до багатьох із загальних захворювань пасльонових. Фізаліс може хворіти фітофторозом та чорною ніжкою, але він більш стійких до цих хвороб, ніж помідори. В разі початку захворювання фітофтори, рослину слід обприскати 0,5 — 1 %-ним розчином бордоської рідини. Щоб рослина не хворіла на чорну ніжку, потрібно не загущувати насадження, провітрювати парники. Пошкоджується такими шкідниками, як попелиці, білі мухи, павутинний кліщ, а також картопляний жук.

Збір та зберігання врожаю До жовтня можна збирати врожай навіть при нульовій температурі. Плоди збирають тоді, коли чашечки пожовкнуть. Недостиглі плоди фізалісу дуже добре зберігаються протягом всієї зими. Достиглі плоди тримати в сухому приміщенні шарами 15-20 см у неглибоких ящиках протягом одного-двох місяців.При температурі 1-4 градуси фізаліс зберігається до весни. І навіть плоди, які впали на землю, не псуються протягом двох тижнів.