"Нариси до роботи класного керівника"

Нариси до роботи класного керівника

   Якщо цей світ відкривається перед Вами,  

   якщо в  кожній дитині Ви відчуваєте її індивідуальність,

якщо у Ваше серце постукають радощі і прикрощі

кожної й відізвуться вашими думками, турботами,

тривогами, - Ви знайдете... радість колективу.

В.О. Сухомлинський

У сьогоднішніх умовах зростає ціна моральної спрямованості здобутих знань. Ще Я. А. Каменський говорив: "Діти допитливі, з гострим розумом при правильному вихованні стають великими людьми". Тому для класного керівника важливо створити систему роботи, яка буде впроваджуватись протягом всього  періоду співпраці з конкретною дитячою групою. Перед педагогами постає завдання — навчитися мистецтву виховання, оволодіти новими технологіями виховного процесу. Однією з таких технологій є колективне творче виховання, організація колективної творчої діяльності.

Сутність технології колективного творчого виховання — формування особистості у процесі роботи на користь інших людей; в організації певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості. Технологія колективного творчого виховання дає можливість удосконалювати пізнавально-світоглядну, емоційно-вольову та дієву сфери особистості учня й педагога. Ця технологія — особистісно - орієнтована, бо кожній дитині знайдеться справа для душі, яку вона може організувати, зробити краще, ніж інші. Сьогодні учень керує, організовує, творить спільно з іншими такими ж зацікавленими людьми. Завтра він же з такою самою зацікавленістю візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже у ролі виконавця.

 Технологія  КТС об'єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини. Особливість технології полягає в тому, що між вихователями та вихованцями складаються в процесі діяльності суб'єктні взаємини, у силу яких і вчитель, і учень рівною мірою почуваються відповідальними за якісне виконання поставлених завдань. Творчий підхід до процесу виховання забезпечується як групою засобів дружньої виховної турботи (збудження, переконання, привчання, дружньої поваги, довіри, схвалення, "секретного договору"), співдружності старших та молодших колективів, роботи з рідними вихованців, співдружності педагогів, так і основними виховними засобами (колективна організаторська діяльність, колективні творчі справи, творчі ігри, творчі свята). Колективні творчі справи — це, передусім, прояв життєво-практичної громадської турботи про поліпшення спільного життя, це сукупність певних дій на загальну користь та радість. Колективні творчі справи розрізняються за напрямками виховання: громадські, трудові, пізнавальні, спортивні, оздоровчі, художньо-естетичної творчості тощо. Основний педагогічний результат технології — розвиток громадянської самосвідомості та здібностей до соціальної творчості.

Шкільний колектив — це складна система різноманітних за типами колективів і об'єднань. У шкільному колективі учень вступає в спілкування і взаємодію з багатьма дорослими, вчителями, школярами різного віку, що відкриває великі можливості для спільної творчої діяльності. Любий колектив, особливо дитячий - це перш за все окремі особистості, тому робота над формуванням особистості одна з першочергових.  Всі ці особливості роблять роботу класного керівника достатньо складною і водночас цікавою.

Добре, коли на початку цього шляху є орієнтири, поставлені вітрила. Вам на допомогу дають весла та карту. А що робити тим, кому не пощастило? Їх не навчили і не було у них допомоги «на старті», недолюбили, і не вистачило добра та уваги на їхню долю

Ставши класним керівником  перший рік, я зрозуміла, що така карта, вітрила і весла потрібні як мені, так і моїм п’ятикласникам. Я бачила у них  допитливих творчих, зовсім  різних з нестриманою енергією - і  всі були лідерами і особистостями . Для всіх учнів треба було придумати таку справу, щоб кожен з учнів міг проявити свої здібності і реалізувати свою енергію і отримати задоволення за свій вклад у загальну справу. Перші кроки були важкими. Спроби роботи в ігровій формі призводили лише до сумбуру, до зайвого шуму без результату, хоча процес виконання завдання захоплював дітей. Треба було знайти такий напрямок діяльності класної групи і кожного, який би поєднав інтерес, дію і результат.

  Таким напрямом, на мій погляд, є волонтерський рух. Хтось може сказати, що волонтерство це для дорослих, для старших школярів, але я переконалась, що можна і треба починати займатися цією справою значно раніше.

 Кожен з нас колись був на місці волонтера, допомагав іншим, піклувався про ближнього і все це за добре слово, вдячний погляд і непомітний потиск руки. Можливо тоді ми не усвідомлювали того, що творимо добро, що комусь даємо надію і зміцнюємо віру в щирих і безкорисних людей. Діти також не знали, що їхні вчинки вже мають окреслену форму і певну назву.

 І тоді я розповіла дітям притчу, котра мені дуже подобається, але до цього часу я не пов’язувала її  з волонтерством та і діти не знали цього поняття.

Три людини працювали на будівництві. Всі виконували однакову роботу, але коли їх запитали, що вони роблять, то відповіді були різними.
Перший сказав: «Розбиваю каміння», другий - «Заробляю на життя».
А третій відповів: «Допомагаю будувати храм».

 Розповівши, я запитала: «Чи хотіли б ви допомогти будувати храм або створити свій?....» Так розпочалась наша робота.

Тема  роботи  класного  керівника з учнівською групою  була визначена: «Технологія КТС як основа створення працездатної учнівської групи (напрямок – волонтерство)» 

 Зі спілкування і практичної роботи з п’ятикласниками, я для себе визначила найближчі орієнтири роботи з класом і в мене склалось загальне уявлення про класну групу і її ефективну роботу. Перш за все в учнівській групі формувались ініціативні, мобільні групи в залежності від справи, яку потрібно було виконати класові. Принцип створення груп на засадах  «Я це хочу і можу зробити»

Модель роботи ініціативних груп

Це робота не на один рік. Робота  тривала, поступова, кропітка.

Серед основних напрямків  волонтерської роботи виділила: пошукова робота, шефська допомога, пропаганда здорового способу життя, соціальні акції, опікування ветеранами війни та праці, робота з людьми похилого віку, співпраця з центрами соціальних служб, радами ветеранів, Червоним Хрестом, Красноградським центром реабілітації, виявлення та робота з сім'ями, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.

Познайомила дітей з поняттями «волонтер», «волонтерство», «волонтерський рух». Присвятила цьому годину спілкування з теми «Волонтерство- це...» Основні питання і тези цієї години спілкування.

Волонтерство – це добровільний вибір, що виявляє особисті погляди і позиції, активна участь у житті суспільства, сприяє реалізації основних людських потреб заради справедливості та миру у суспільстві, сприяє особистому росту та поглибленню відчуття солідарності.

Потім запитала: «Якими якостями повинні володіти волонтери?»

Відповіді дітей були приблизно такими: поважати гідність та культуру всіх людей, надавати допомогу; відповідально ставитися до справи тощо

Відповіді дітей я доповнила, на мій погляд, дуже важливим моментом: розглядати волонтерство як елемент особистого розвитку, набуття нових знань і навичок, стимулювати ініціативу та творчість.

Визначилась мета роботи: соціалізація суспільної діяльності учнів через волонтерську роботу.

Окреслились і завдання :

- сприяти тому, щоб особиста діяльність волонтера перетворювалася в колективний рух;

- сприяти вихованню громадськості, патріотизму, розвитку духовності, моральності дітей та учнівської молоді;

- організація активного, змістовного дозвілля;

- надання допомоги людям похилого віку, людям з обмеженими можливостями.

Важливо було донести до дітей, що результативна робота  будується на певних принципах. У процесі години спілкування ми визначили наступні принципи: добровільність та доброчинність, законність, гуманність та гідність, гласність, відповідальність, конфіденційність, спільність інтересів і рівність прав учасників.

На основі вищезазначеного був складений перспективний план роботи класного керівника, який включав п’ять періодів:

Перший рік роботи. «Вже не малята, ще і не дорослі».

Тема.  Волонтерство як шефство  над молодшими школярами.

Мета. Сприяти  становленню особистості п’ятикласника через ігрові форми, його нової ролі  в колективі школи

Ключові справи:  казка-феєрія «Снігова королева», виступи на тематичних загальношкільних лінійках у молодших класах

«Поради Котигорошка», «Поради мудрої Сови», участь у трудових десантах, учасники джентльмен-вітання до 8 Березня..

Другий рік. «Відповідальність беремо на себе!»

Тема. Опікування ветеранами війни та праці, робота з людьми похилого віку  один з напрямків волонтерського руху.

Мета. Виховання у молоді милосердя, поваги до людей, почуття   відповідальності, формування комунікативних навичок, надання допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни та пенсіонерам.

Форми роботи. Участь у акціях, пошук, співпраця. Поповнення портфоліо.

Ключові справи:  участь у мітингу пам’яті до Дня визволення Красноградщини від німецько - фашистських загарбників,  акція «Ветеран» - 9 травня, конкурс підтримки спортивних команд «Чер - лідер», День Святого Миколая (свято у молодших школярів), участь  Розсохи Максима у районному і обласному етапі команд КВК (різновікова команда), участь у акції «Ветеран» - вітання зі святом жінок – пенсіонерів.

Третій рік. «Співчуття, яке об’єднує»

Тема. Співпраця з центрами соціальних служб, радами ветеранів, Червоним Хрестом, Красноградським центром реабілітації

Мета. Виховувати почуття гідності, що їхні справи  йдуть на благо інших людей, набути досвід спілкування з однолітками, можливість здобуття нових навичок і знань та проведення власного дозвілля, допомогти відчути радість  задоволення від допомоги і спілкування з дітьми

Форми роботи.  Створення соціального  проекту «Добро – це сучасно»

Ключові справи: всі класні і загальношкільні заходи учні готують і проводять майже самостійно: допомога п’ятикласникам в підготовці шкільних заходів,  участь мітингу – реквіємі, присвяченому 1932-1933 рокам голодомору на Україні, Малих Олімпійських іграх (шкільний етап) відвідування дітей у  Красноградському реабілітаційному центрі та показ для них вистави на Різдво, участь у шкільній акції «Ветеран», підготовка предметного тижня з англійської мови (вистава «Ріпка»)

Четвертий рік. «Моя відповідальність - моє здоров’я»

Тема. Пропаганда здорового способу життя – одна із складових волонтерства

Мета. Прищеплювати необхідність вести зоровий спосіб життя, лише тоді ми можемо піклуватися про інших

   Ключові справи: створення і презентація проектів, пов’язаних зі ствердженням здорового способу життя, участь у спортивних змаганнях. Діагностування духовного і соціального здоров’я дітей

П’ятий рік.

Тема. Підсумки роботи. Проект «МИ - волонтери»

Мета: визначити чи склались ми як волонтери, чи працювали ми як єдина, працездатна, цілеспрямована класна група.

Обґрунтування вибору теми. Вікові особливості, психоемоційні показники: вік, психомоторика, соціальна адаптація дітей дозволяє зробити аналіз своєї роботи, підвести підсумки і оцінити результати.

 Форми роботи. Презентація проекту «МИ - волонтери».

Перспективний план роботи з учнівською групою дозволяє  уявити для себе і перспективу розвитку особистості. На початок року – це надії і очікувані результати, на кінець року – підсумок і корекція дій

За роки роботи з класом, відповідно до  плану роботи за технологією КТС, я побачила, що діти у порівнянні з п’ятим класом стали більш відповідальним, самостійними у виборі рішення. Здатні вносити свої пропозиції, не боятися висловлювати свою думку і аргументувати її. Вміють творчо, натхненно і злагоджено  працювати. Кожен з учнів знайшов своє місце в учнівській групі і зміг розкритися у своїй справі і можна говорити, що вони працюють, як справжній колектив, щоб досягти разом певної мети.

Вони на третьому році роботи вже адаптувались у різновіковому шкільному соціумі.

Як класний керівник, працюючи з дітьми відповідно певної програми, я дійшла висновків:

1. системність у роботі класного керівника – запорука результативності;

2. спланована на перспективу робота – запорука стабільної роботи класного керівника і учнівської групи;

3. адаптованість до шкільного соціуму – запорука працездатної групи.

«Мудрость сложена из пустяков.

Ветер – это тишина, которая сердится.

 Если ты знаешь, что такое любовь - ты её не познал.

 Если сердце успокоилось: либо ты просветлел, либо умер, что собственно одно и тоже»

Ли Шин Го

Я впевнена, що у моїх семикласників серце ніколи не заспокоїться і не буде байдужим до проблем, переживань інших людей.

ЛІТЕРАТУРА

1.Байрамова М. Технології учнівського самоврядування / Байрамова М., Дзюбук А., Дзюбук В. // Директор школи. – 2003. – №15. 
2. Комарова П. Учнівське самоврядування – крок за кроком // Завуч. – 2002. – №34.
3. Саламан Т. Учнівське самоврядування //Директор школи. – 2001. –№ 38. 6. Самоврядування дітей, а не для дітей: Досвід Першої української гімназії м. Миколаєва // Завуч. – 2003. – №12.
4. Сухомлинский В.А. Мудрая власть коллектива. – М., 1993.

5. Новикова Л.И. Педагогика детского коллектива, - М.,1978.

6. Оржеховська О.С. Класний керівник в сучасній школі. - К.,1997.

7. Приходько Н.И. Педагогические основы ученического самоуправления. - М.,1990.
8. Лутошкин А.Н. Как вести за собой / Анатолий Николаевич Лутошкин. – М., 1986. – С. 115–132.
9. Волонтеры: Мотивация, привлечение, поощрение: по материалам работы учебных групп. – Минск,2002.10. Василенко К. Волонтер – це стан душі // Волонтер//2001, №10