Інтегрований урок- дослідження «Народні промисли.Писанкарство»,географія 9 кл.

                                      ( інтеграція з предметами- образотворче мистецтво, художня культура,технології,     

                                                                                       українска література, музика)    

                                                                                                                                                            Вчитель -Любченко Є.М

Мета уроку- 1.Ознайомити учнів з історією виникнення писанкарства,як одного з видів народних промислів в Україні, сформувати уявлення про особливості народних художніх промислів та їх сучасні  центри; ознайомити з символікою орнаментів та кольорів у  писанкарстві; з видами писанок та їх регіональними відмінностями

 2.Розвивати в учнів інтерес до культурної спадщини свого народу; уміння працювати у групі над географічним дослідженням на засадах співробітництва; толерантне ставлення до культурних надбань  та традиційнародів світу;уміння створювати писанки та уздоблювати предмети одягу символікою писанок.

3.Виховувати почуття любові до своєї Батьківщини, національної свідомості, поваги до праці та культурної спадщини народу, традицій, звичаїв; виховувати любов до прекрасного.

Обладнення-відіоролік https://www.youtube.com/watch?v=cMHK39mPEH4,

              карта «Українські писанки за регіонами», матеріали виставки «Сорочинська                    

              ярмарка у  Нікольському»,  інтерактивна вправа в сервісі «Learningapps» «Народні ремесла   

                України»    https://learningapps.org/view4688478, аудіозапис «Веснянки» у виконанні

            Н. Матвієнко; ілюстрація Г. Доре «Вознесіння Ісуса Христа», колекція    

             писанок, чорний ящик.

                                                                    План  уроку.

1.Організаційний момент.

2. Корекція ЗУН (перевірка таблиці «Характеристика видів народних промислів», к/к  

  «Центри народних промислів»)

3.Мотивація навчальної діяльності.

                                (звучить аудіозапис «Веснянки» у виконанні  Н. Матвієнко.)

Вчитель-Любі учні! Запрошую вас на Сорочинську ярмарку у нашому Нікольському.Скільки   

               тут цікового!  Я впевнена, що у кожному домі знайдуться ось такі предмети, які ви      

               бачите на нашій виставці. Що ж їх об’єднує? Так, всі вони є нашим культурним  

              скарбом, вони вироблені на Україні народними умільцями. Кожен з вас приніс    

               предмети народних промислів,тож давайте   познайомимось з ними.

                                                    (учні розповідають про вироби)

               У мене в чорному ящику знаходиться вироб, назву якого ви повинні розгадати. Ви   

               задаєте питання ,я відповідаю «так» чи «ні».Починаємо.

                        (учні називають вироб-писанку, повідомлення теми та завдань уроку)

  4.Основна частина.

      а) Перегляд  відіороліка https://www.youtube.com/watch?v=cMHK39mPEH4

      б)Досідження «Писанкарство як вид народного промисла»

( Учні об’єднуються в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної

проблеми, готують виступи, користуючись різними джерелами інформацію та презентують їх)

                                                       Завдання для груп

1. «Історики»- повідомляють про час  та умови виникнення писанок- додаток-1

2. «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок-додаток-2

 3.«Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України-додаток-3

4. «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві-додаток-4

5. «Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання   розпису-додаток-5

6.«Мистецтвознавці» ознайомлюють із легендами та піснями про писанки-додаток-6

7.«Літературознавці» повідомляють про відомі твори в яких зустрічаться описи обрядів ,звичаїв пов’язаних з писанками,святкуванням Великодня ,також приводять приклади прислів’їв  про писанки-додаток-7

8.«Модельєри» ознайомлюють з роботами відомих дизайнерів  одягу світу та України, яки використовували символіку писанок-додаток-8

9. «Туроператори» повідомляють про пам’ятники та музеї писанки у світі та в Україні- додаток-9

       г) Майстер клас по виготовленню писанок (проводить вчитель з предмету «Технології)-додаток-9

5.Рефлексія . Прийом «5 речень»

6.Підсумки уроку. Виставлення оцінок.

7.Д\З повторити п.35, виконати інтерактивну вправу в сервісі «Learningapps» «Народні ремесла   

                України»    https://learningapps.org/view4688478,

 

 

                                                                          Додаток 1

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так зображена н малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині. Їх поєднують благально піднесену догори руки та інші характерні елементи. На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ ст.

Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа. Звичайне куряче яйце недовговічне, тому в Київській Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьох поколінням милуватися ними. Найулюбленішим мотивом був мотивом сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша прокидається після зими  сповіщаючи про прихід весни. Улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. Такі писанки можна побачити у Державному музеї історії України.

  

                                                                              Додаток 2

Зараз ми пояснимо значення деяких символів.

• Хрест — символ Всесвіту, 4 сторін світу.
• Тригір — символ порядку.
• Цяточки — небесні світила, сльози матері Ісуса.
• Півень — охоронець дому.
• «Божа ручка» — рука — символ влади, дарували тим, кого любили (Бу­ковина).
• «Хмелик» — символізує довголіття, дарували з побажанням здоров'я (Полтавщина).

• «Ромб» — символізує засіяне, зоране поле. Дарували господарям.
• «Зірка» — писанка із зображенням сонця. Символ життя. Дарували жін­кам, батькам (Центральна Галичина).
• «Сороки» — птахи — символ пробудження природи. Дарували всім (Пол­тавщина).              .
• «Три листи» — трійця є знаком триєдності світобудови. Дарували хре­щеним батькам (Київщина).
• «Трав'янці» — писанки із зображенням квітів, дарували малечі (Чернігів­щина).
• «Сосна» — символ здоров'я, витривалості. Дарували хворим, з побажан­ням здоров'я.
• «Дуб» — символ сили, захисту, божої справедливості. Дарували чолові­кам.
• «Риби» — символ води, життя, щастя, здоров'я. Дарували із побажан­ням добробуту (Південне Поділля).

• «Олені» — олень — символ благородності, довголіття. Дарували чолові­кам (Гуцульщина).

                   СИМВОЛИ   БАГАТОГО  УРОЖАЮ

                         Сонце - символ світла й життя. Символ Христа.

 

                                              

   Трикветр – символ вогню і символ чоловічої та жіночої енергії; символ пресвятої Трійці.

                                              

Півень – провісник дня; охоронець добра; символ світла, яке побороло темряву.

                                         

    Колосся і зерно – уособлення духів предків; у християнстві – воскресіння, Боже царство.

                                          

                                    СИМВОЛИ - ОБЕРЕГИ

                            

            

    

                     

                                                                          Додаток 3 

                                                                                     Додаток 4

На писанку наносили не менше семи кольорів, фарбу готували тільки з рослинних барвників. Добували їх з листя дерев і трав, корінців і кори, навіть плодів. Скажімо, кора вільхи дає темно-коричневий відтінок, ягоди бузини-синій, а корінці материнки - жовтий. Практично в природі кожна рослина має свій колір. Тільки треба вміти його добути.
До речі, візерунки, зроблені рослинними фарбниками, трималися на писанках протягом кількох століть. (В.Скуратівський)

          Символи кольорів на писанці.

• Жовтий – символ Сонця, зірок, стиглого хліба.
• Червоний - символ життя, радості, кохання.
•  Зелений - символ відродження, родючості, весни.
• Синій - символ повітря, води, здоров’я.

                                       Додаток-5

 5 технік створення великодніх писанок5

До великодніх свят звичною справою є створення писанок. Традиційно українці фарбують яйця в один колір цибулевим лушпинням, буряковою шкіркою або харчовими барвниками. Але є й інші, менш відомі техніки, які здатні прикрасити великодній стіл і показати майстерність господині.

1. Техніка розпису писанок воском

Розпис роблять бджолиним воском. Нанесення воску чергують із поступовим фарбуванням яйця у від світлого до темного кольору. В кінці яйце нагрівають і знімають віск.

Можна фарбувати варене чи порожнє яйце. Якщо писанка призначена для їжі, варто використовувати лише харчові барвники

Для створення розпису краще обирати гладке яйце, без нерівностей та тріщин. На нього потрібно нанести бажаний візерунок простим олівцем. Потім по нанесених лініях потрібно накладати нагрітий віск спеціальним писачком. Його можна придбати або зробити самостійно. Далі потрібно зафарбовувати яйце від світлого кольору до темного. Віск наносять поступово на частини візерунку, які фарбують в один колір. В кінці потрібно піднести яйце до полум'я збоку, щоб не закоптити. Можна до запаленої свічки або розпеченої духовки на 5 секунд. Розтоплений віск, варто витерти ганчірочкою.

2. Розпис великоднього яйця гравіюванням

Такі Великодні яйця називають шкрябанками". Для їхнього створення потрібно мати лише яйця, фарбу та будь-який гострий предмет.

Для створення писанок у цій техніці спочатку потрібно розфарбувати яйця в один колір натуральними барвниками та висушити шкаралупу протягом доби, щоб барвник затвердів. Далі за допомогою гострого інструмента "вишкребти" на яєчній шкаралупі бажаний орнамент.

3. Натурально-листова техніка

Цей метод полягає в тому, що до яйця прикладають листя рослин, обмотують ганчіркою, обв'язують ниткою і в такому вигляді відварюють у лушпинні цибулі або вже зварене яйце опускають ненадовго у фарбу.

Після цього ганчірку і листочок знімають, а на яйці залишається його відбиток.

4. Писанки-мальованки

Це яйця розписані акварельними фарбами, гуашшю або спеціальним лаком за допомогою пензлика.

Ця техніка не є традиційними і не має глибоких коренів. Вона набрала популярності серед дітей, які на Великдень хочуть допомогти батькам. Дитяча фантазія безмежна, тому часто можна побачити незвичайні писанки. Проте, переважають рослинні орнаменти. Варто зазначити, що зображення нанесені фарбою легко зіпсуються при контакті з водою.

5. Тичковий розпис

Для розпису яєць у цій техніці знадобляться ватні палички, акрилові фарби, пензлі, губка, ватяні диски, та соняшникова олія або меблевий лак.

Відварене та охолоджене яйце потрібно покрити акриловою фарбою за допомогою губки. Якщо ви готуєте великодній сувенір,потрібно обережно видалити вміст сирого яйця через невеликі отвори в нижній і верхній частині. Після цього можна переходити до фарбування. Перший колір - це основа для нанесення бажаного малюнку. Її наносять губкою. Основний малюнок роблять ватяними паличками. Наприклад, можна намалювати гроно калини з листям або яйце в різнобарвних горошинах.

Коли розпис на пасхальному яйці висохне, покрийте його меблевим лаком. Для блиску відварене яйце можна обробити рослинною олією за допомогою ватного диска.

 

                                                                      Додаток-6

                                              Легенда -1.

       Свята Марія Магдалина була ученицею Ісуса Христа. Після його смерті вона сумна прийшла до місця поховання Учителя. І зустріла Його там живим. Так вона дізналася, що Христос переміг смерть – воскрес із мертвих!

     Потім вона подорожувала і розповідала всім про життя Ісуса Христа і Його вчення, про смерть на хресті і про воскресіння.

    Прийшла вона і в Рим до імператора Тиберія. Прийнято було до імператора з’являтися з подарунками. У Марії Магдалини нічого не було, окрім простого яйця. Вона простягнула яйце правителю зі словами «Христос Воскрес!».

    Здивувався імператор і сказав: «Як можна воскреснути із мертвих! В це не можна повірити, як і в те, що біле яйце може стати червоним». І тут сталося диво – яйце почервоніло. «Воістину Воскрес!» – вигукнув імператор.

    З тих пір на Великдень – на свято Світлого Христового Воскресіння, ми розмальовуємо яйця-писанки, прикрашаємо їх, даруємо один одному і вітаємося: «Христос Воскрес!» А у відповідь чуємо: «Воістину Воскрес!»

    Так ми стверджуємо нашу віру в перемогу Христа над смертю і у Життя Вічне.

    Словами «Христос Воскрес» ми ділимося радістю з усіма людьми, з усім світом.

                                                         Легенда -2.

     Коли Ісус воскрес, він наказав воякам, що його охороняли, піти і сповістити всіх людей про це. Але щоб всі повірили, він дав солдатам крашанки. Відтоді пішов звичай дарувати крашанки один одному в цей день.

                                                        Легенда -3.

     Ніс убогий чоловік в кошику продавати яйця. І побачив він, що на розп’яття ведуть Ісуса, а на плечах він несе важкий хрест. Тоді чоловік поставив на дорозі кошик і пішов допомагати Ісусу нести хрест. А коли повернувся, то побачив, що в кошику повно розфарбованих і розписаних яєць.

                                                       Легенда -4.

    Коли Ісус ходив з учнями по землях, вони прийшли в одне село. Люди в ньому не вірили в Ісуса і почали кидати в нього каміння. Але воно лише торкалося одягу Христа і перетворювалося на писанки та крашанки. Учень Петро їх зібрав і роздав віруючим людям.

                                                                             Додаток 7

За тиждень Великдень - недалечке червоне яєчко! На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок. Де – писанка, де – мотанка, де – крашанка, а в нашої Галюньки галунка до галунки. Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

                                                                              Додаток 8

Орнаменти української писанки на роботах модельєра Gucci «Осіння колекція 2008 р.».

   

                                        

                                            Писанка і висока мода

         

      Законодавець високої моди Gucci використав у своїй колекції одягу візерунки українських писанкарів

   

Юлія Малеванчик отримала міжнародне визнання на XI Міжнародному конкурсі молодих дизайнерів и модельєрів «Подіум-2011».

                                                              

 Отже, писанка — це не просто гарно декороване яйце, а предмет культу, предмет, який формує бачення довколишнього світу (це мініатюрна бу­дова Всесвіту).

 

                                                                                Додаток-9

Одним з численних прикладів можна назвати найбільшу в Україні мозаїку з великодніх яєць. У минулому році в Софіївському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок.
Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно «Погляд у вічність» вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.

Вчитель. Символ пасхального свята, висотою в два з половиною метри та вагою майже пів тони встановили на території Києво-Печерської Лаври.
Майстрині, які прикрашають заквітчане яйце зізнаються - для його декорування знадобилося понад сім з половиною тисяч червоних та жовтих троянд, а ще – зелені гілочки туї.
Кольори квітів обрані не випадково. Так, червоний - символізує страждання через розп’яття Христа, а жовтий і зелений – радість та життя.
Побачити заквітчану писанку можна буде з 10 до 17 квітня, під час проходження фестивалю Великодніх кошиків. Він починається вже завтра. Гроші, виручені на ярмарку, перекажуть на лікування двох хворих дітей.
На створення 2,5-метрової квіткової писанки вагою 500 кг пішло 7343 троянди різного кольору і 10 кг моху. Композицію приготували спеціально для благодійного ярмарку Великодній кошик.                                                                                                  
  А чи знаєте ви, що українську писанку шанують у всьому світі?
12-й учень.   В Канадському місті Вергевіл, провінції Альберта, де мешкає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка створено 12- метровий пам'яток українській писанці. Його складено з сорока частин різних геометричних фігур. Гігантська писанка розмальована яскравими фарбами, неповторний орнамент надає пам'ятникові урочистості, неповторність

13-й учень. У невеликому прикарпатському місті Коломия розташований унікальний, єдиний в світі музей "Писанка", в якому зібрано більше 10 тисяч писанок з різних країн світу - Словенії, Чехії, Польщі, Франції, Індії, Китаю... Музей - унікальна споруда у вигляді яйця 13 метрів заввишки із цегли та бетону, яку збудували всього за 90 днів до X Міжнародного фестивалю гуцулів.

 

                                                                             Додаток-10