Народознавче свято "Великодні Дзвони"

ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ

Мета: Ознайомити дітей з історією виникнення свята та традиціями його святкування; розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні здібності учнів; виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю

Обладнання: писанкове дерево, великий кошик, вербові гілочки, відеопрезентації. 

 

(Дівчата танцюють танець «Вербиченька»)

 Вихователь: (під час танцю)   В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн – Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

 

(Після танцю б’ють вербою примовляючи:

Не я б'ю — верба б'є.

За тиждень — Великдень,

Недалечко — червоне яєчко.

Будь велика, як верба, а здорова, як вода,

А багата, як земля!

Верба б'є, не я б'ю.

Віднині за тиждень буде в нас Великдень!)

(Перегляд відео «Великодні дзвони»)

Пасатецький Д. Весь тиждень, що передує цьому дню, прийнято називати Великим, або Страсним, Білим тижнем або чистим. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок    Іскра Я.

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок   Матюшенко В.

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа   Усенко І.

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).

Мотря.  Лиманська З.

Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!

Уляна.    Бондаренко Т.

Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!

Мотря.

Горщики під лавкою поросли отавкою,

Мисочки на полиці поросли печерицями.

Уляна.

Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?

Сім днів хати не мела, печі не топила!

Мотря.

Подивіться на неї, премудрую швачку,

Віник на кілочку, а мисник – в куточку!

Уляна.

Гарна я хазяйка, добра господарка!

Як прийде Великдень, буде в мене гарно.

 

Четвер   Помазан В.

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця   Шевченко Д.

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

 

Сова Д.   Паска - великий гарно випечений хліб , який символізує вічність . Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті і щоб у хаті було тихо й спокійно, аби паски «не обговорювали».  У піч паску садовлять з молитвою, примовлянками і побажаннями, щоб діти росли пишні та здорові, а коли вона спечеться, прикрашають .  Поки паска не посвячена, її не можна їсти - гріх!

 

Субота   Єрмаков О.

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

 

(Перегляд відео про писанки)

 

   Учні:

Усенко І. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

 

Лиманська З. А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв'яки.

 

 Єрмаков О. А я від своєї бабусі чув, що коли садять часник, то шкарлупи прикріплю­ють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

 

Пальчик Д.  Про писанку складено чимало легенд. Ось одна з них. Коли Ісуса Христа вели на муки, Мати Божа творила вночі писанки. Ви­ходили вони дуже гарні. А як писала, котилися їй з очей сльози. Коли вони ка­пали на писаночку, там жевріла цяточка. Тому й тепер писанкарки малюють ці цяточки.

 

Сендецький Б. На Великодні свята дорослі хлопці зустрічають з дівчатами, обли­вають їх водою або парфумами, а ті вручають їм писанки.

 

Бондаренко Т. Орнамент писанки пов'язаний з оспівуванням землі, небесних світил, води, знарядь праці, із звичаями та обрядами, з місцевою рослинністю.

 

Єрмаков О.    А що означають різні кольори на писанці?

 

Усенко І.   Червоний - радість життя, надії, любов. Найбільш розповсюджений колір.

 

Лиманська З.   Жовтий уособлював місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

 

Іскра Я.    Блакитний - символ неба, простору, вітру, здоров'я.

 

Пальчик Д.  Зелений- колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

 

Кулик В.   Чорний - символ землі, її родючості.

Сендецький Б.    Писанка - це щось надзвичайне.

 

Кравченко А.  А ще є й таке прислів'я: «Великдень - славне свято, та без писанки не обійдеться».

  (Дівчата виконують пісню )     

                                                    « Писанки»  Муз. В. Таловирі, Сл. С. Жупанина

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Віск черпає пищиком із блюдця,

 Очі мами лагідно сміються.

Очі мами світяться у ласці:

Квітоньки на писанці зірчасті,

А на другій - півники та бджоли,

Ми таких не бачили ніколи.

А на третій писанці - зірниці,

 Ще й під ними золоті жар - птиці.

На четвертій — олені та сарни,

 А на п'ятій - рушничок прегарний.

Ввечері матуся нас чарує,

Писанки на виставку малює.

Дивиться і тішиться матуся:

Я у неї малювати вчуся.

Пальчик Д.  В ніч перед паскою намагалися не спати. Адже, Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.

 

Пасатецький Д. У давнину вважали, що на Великдень має гріти сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці, щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

 

Белебеха І. Свято Воскресіння багате на обрядові і народні звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв, пов’язаних із цим днем.

( діти по черзі називають прислів’я та прикмети )

 

Шевченко Д.  - На Великдень перший раз зозуля закує.

 

Пономаренко С. - На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою.

 

Іскра Я. - Не кожний день Великдень, а хліб – не паска.

 

Матюшенко В. - Треба шити – білити, бо завтра Великдень.

 

Кулик В. - Як на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а як господиня, то виляже льон.

 

Лиманська З.- Якщо у Велику п’ятницю (напередодні Великодня) йде дощ, то рік буде сухий.

 

Пасатецький Д. - Якщо у понеділок після Великодня дощ і негода, то під час літніх робіт у полі теж буде негода.

 

Пальчик Д. – А ще на Великдень кожен намагався придбати собі обнови: чи то свитку, чи сорочку, чи черевички.

 

(Танець «Черевички»)

 

Улянка Бондаренко Т. ( з квіткою на голові).

Всі готуються у хаті.

Я вже йду на двір.

Зелень свята задивилась

 У синій простір.

 

Лесик Белебеха І.

Ой, сестричко малесенька.

Яка ж бо ти гарнесенька!

 За косою барвіночки,

Ще й червоні черевички.

 

 Улянка.

На святу неділеньку зібралися.

Будем паску святкувати,

Весну красну звеличати.

 

Лесик. А що ти, Улянко, в кошик поклала?

 

Улянка.  Крашанки, ковбаска.

Вже давно спечена паска-

Все у кошик покладу і до церкви я піду

Посвятити це добро,

Щоб щасливо нам було.

Ой, що ж це за галас учинився?

Що за гамір в кошику?

 

СЦЕНКА «ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК  »

 

 ЯЙЦЕ  Проскурін В. 

 Хтось тисне що хвилини,

 Не чую рук вже й ніг,

 Затерпла всенька спина

 Й болить вже правий бік!

 Гей, хто тут? Озовися!

 Наліг, що все трещіть.

 Ти чуєш?.. Піднімися,

 Не можу більш терпіть!

 

ХРІН  Пономаренко С.

 

 Хто ниє біля мене?

 У цей святковий день?

 

ЯЙЦЕ

 

         Це я, яйце свячене…

 Хтось душить, наче пень

ХРІН  (підвівшись)

 

 То шинка, друже милий,

 Обабіч розляглась…

 Спить, бач, як знахабніла.

(Хрін відсовує Шинку)

 

ШИНКА   Лиманська З. (прокинувшись)

 

 А вам до того зась…

 

ЯЙЦЕ (радісно)

 

 Тепер уже вільніше,

 Та й біль вже не такий…

 

ХРІН

 

 І вигляд веселіший!

 

ЯЙЦЕ

 

 Ти добрий – хоч гіркий…

 

ХРІН (вихваляється)

 Що за такого мають –

 Мені не дивина.

 Проте всі поважають,

 Як прийде лиш весна;

 Сьогодні свято – Пасха.

 Я незамінний й тут.

 Який смачний я з м’ясом…

 

КОВБАСА  Бондаренко Т.

Хвалько ти, шалапут!

 Смачніша всіх на світі

  І найситніша – я.

 Мене їдять і діти,

 І вся людська сім’я.

 

МАСЛО  Рудяга С.

 

 Я теж потрібне людям,

 Їм ситності даю.

 Мене і в страві люблять,

 І хворі з медом п’ють.

 Без мене свято Пасха

 Не може обійтись.

 

СИР   Рогач Є.

         Скажи мені, будь ласка,

 Чи гірший я, ніж ти?

 До мене дай сметани –

 Хоч пальці облежи!

 Й вареники із мене

 Чи ж не смачні, скажи?

 

ПАСКА   Кулик В. (пишаючись)

 Та що там говорить!

 Важливіша я тут,

 Без мене вас святити

 До церкви не підуть!

 Я – голова над вами,

 Мій рід йде з давнини.

 Шанують нас віками

 І славлять щовесни.

 Та й Пасхою Великдень

 Звуть люди на землі…

 Тоді і день великий,

 Як Пасха на столі.

 До того ж я багата

 Родзинками, медком…

 Їдять мене на свято

 І з м’ясом, з молоком…

 

КРЕЙДА   Бондаренко Л.

 

 Я теж, як ви, свячена –

 Лиш з церкви принесли –

 На дверях, хоч не вчена,

 Малюю я хрести.

 

ПИСАНКА   Сова Д.

 

 Я – Писанка – красуня,

 Вся в рисках і квітках.

 Красу митців несу я,

 Їх славлячи в віках.

 Мене кладуть у свято

 На пишному столі,

 Щоби моїм убранством

 Втішалися малі.

 

 ШИНКА

 «Краса», «любов» - всі трублять.

 Давно я знаю вас!

 Однак мене всі люблять

 Без всяких там прикрас.

 

ПИСАНКА 

 Без мене наше свято

 Не буде тим, чим є

 Бо писанка багато

 Всім радості дає.

 

ХРІН (додаючи)

 В цій писанці вкраїнська

 Душевна глибина:

 Жива блакить барвінка

 Й хода весни красна. 

 

СВІЧКА   Пальчик Д.(до всіх)

         О, знати ми повинні

 Ціну собі й другим,

 Любов, як ту святиню,

 Нести до серця всім.

 Свята – це дні єднання.

 З родиною родин.

 Єднаймося під прапор, -

 Так нашому народу

 Франко давно казав.

 Будуймо ж дім із згоди,

 Бо слушний час настав.

Рогач Є.  Незабаром Великдень. А святкують його  три дні. У перший день усі сиділи вдома; другого дня пекли млинці, готували вареники, ходили в гості до родичів, кумів, знайомих. Молодь збиралася гуляти за селом або біля церкви.

 

Сова Д.  В Україні широко побутував звичай другого дня Великодніх свят поливати дівчат водою — щоб були гарні, здорові, веселі й багаті. Хлопці, що мали намір одружуватися, ішли до своїх дівчат з подарунками, а ті віддячували писанками і вишитою хусткою.

 

Відео «Обливний понеділок»

 

Сценка «Обливний понеділок»

Дмитро: (ллє воду на Ганнусю).

Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Ганнуся: Обережно, Дмитре, віночок новий, квіти замочиш.

Петро: А ти на коси, Дмитро,на коси лий, щоб гарно росли.(Підносить глечик над головою Ганнусі. Вона тікає).

Ганнуся:(стріпує воду з кіс)

То тебе треба помити. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля:(підбирає глечик).

Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс.

(Дівчата підбігають до Петра. Одні тримають його, інші ллють на нього воду).

Петро: Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана:(ллє воду на Петра тричі)

Один дощ, другий дощ, третій дощ!

Петро: Досить з мене одного. Бр-р-р!

Оксана: Три краще. Знаєш, як старі люди казали: «Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять три роки голодні».

Петро: На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся: Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.  Дівчата, заспіваймо.

 

Веснянка «А вже красне сонечко припекло»

                                                      муз. П.Позицького  сл.О.Олеся

А вже красне сонечко

Припекло, припекло,

Ясно щире золото

Розлило, розлило.

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять,

Журавлі курликають

Та летять, та летять.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску.

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

Ой, сонечко-батечку,

Догоди, догоди!

А ти, земле-матінко,

Уроди-уроди!

 

(закриваються куліси, на сцену виходить учень, а в цей час за кулісами готують сцену для проведення народних ігор)

Матюшенко В. Ще одна улюблена розвага молоді на Великдень — гойдалки. Гойдалися парами й поодинці. З піснями, жартами, а нерідко і з музиками. Правила встановлював власник гойдалки, якому подекуди навіть платили за розвагу — грішми та крашанками.

                                             Народні гуляння

(Сцена розбита на сектори: дівчата водять «Подоляночку», хлопці грають у «довгої лози» і троє дітей вистроїлися в чергу до гойдалки.)

Пасатецький Д.

Пане господарю! Дозвольте погойдатись.

Іскра Я.

Заплати крашанками!

(Дитина гойдається.)

Шевченко Д.

 Пане господарю! Дозвольте і мені погойдатись.

Друга дитина

А ти заспівай пісню.

(Виконується пісня і дитина сідає на гойдалку. А в цей час з іншого боку сцени..)

Усенко І. Хлопці, а давайте позмагаємось , чиє яйце довше крутитиметься !

Змагаються, чиє яйце довше крутитиметься. За командою діти одночасно розкручують свої крашанки. Чиє яйце довше крутиться, той і перемагає, він забирає яйця того, хто програв.

(Учень, який останнім гойдався на гойдалці закликає дівчат)

Шевченко Д.  Дівчата ! А давайте поспіваємо ?

Лиманська З. А хіба вам пасує з нами гаївки водити ?

(дівчата співають)

А ви, хлопці встидайтеся,

Ви в гаївки не бавтеся.

Ви до того не виросли,

Лиш до ціпа та й  до коси .

Шевченко Д. А ми теж вміємо гаївкувати! Послухайте!

(хлопці співають)

Сіла ластівка на хаті –

Наші дівки язикаті.

(дівчата співають)

Сіла ластівка низенько –

Наші хлопці всі маленькі

(співають хлопці)

Ой кувала зозуленька, та й сіла на дубі.

Були б ви, дівчата, файні, якби мали зуби.

(співають дівчата)

Всі ми маєм файні зуби, ще і вам позичим.

Ви, хлоп’ята гонорові, файно виводили.

Все-дно наше буде зверху, що б ви не робили.

Вихователь: Та досить вам сваритися, давайте разом заспіваємо.

(Звучить пісня «Нехай завжди у вас гостює свято» ).

 

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаємо!
Жити в радості й любові від душі бажаємо!
Запашною нехай буде Великодня Паска
І до віку буде з Вами світла Божа ласка!

Вихователь: Ось так святкували Великдень наші прадіди. Розповідайте друзям, знайомим, рідними про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це – наша історія, наша культура.