Народознавчий аукціон "Українська хата"

Тема                      Народознавчий аукціон «Українська хата» 

(для учнів 5-6 класів)

Мета:   -продовжити знайомити дітей з народними  символами та побутовим устроєм предків сучасних українців, з минулим рідного краю, залучати дітей до національної обрядовості, звичаїв і традицій;

-розвивати: щирість, гостинність, доброту, щедрість через багатство національного фольклору, любов та повагу до історичного минулого та культурних надбань Батьківщини;

-виховувати: дружелюбність, повагу одне до одного, вміння контактувати та співпрацювати у групах.

Форма проведення:   інтелектуальна  гра.

Обладнання:  картки з питаннями до гри, ілюстративний матеріал до завдань на картках (художні зображення українських будинків у старовину, предмети стародавнього побуту, народні символи українців); музичний супровід (українські народні пісні, «Смерекова хата»); пісочний годинник.

Попередня робота:  здобувачі – члени команд знайомляться з додатковою літературою та інформацією інтернет-джерел  за тематикою гри; вчитель - ведучий гри проводить співбесіди та залучає до участі в грі батьків ( у якості членів суддівської колегії); підбираються питання для аукціону відповідно до рівня знань та уявлень учасників-гравців, їхніх вікових особливостей (питання мають бути сформульовані так, щоб розвивати вміння здобувачів  аналізувати засвоєний ними матеріал, робити висновки, висувати різні версії тощо).

Проведення гри

   Гра проходить у два тури.  Гравці утворюють дві команди, обирають капітанів.

 І тур «Бліц».  Команди по черзі протягом хвилини відповідають на питання за тематикою інтелектуальної гри. Задача команд – дати якомога  більше правильних відповідей. Кожна правильна відповідь приносить команді 1 бал. Набрана кількість балів стане стартовим капіталом команди в аукціоні.

Питання   І туру для команди №1

1. Яким матеріалом у старовину вкривали дах?  (Солома, очерет)
2. Яку тварину першою впускали у новий дім?  ( Кота)
3. Найсвятіше місце в селянській оселі.    (Покуть)
4. Що знаходилося в «красному куті» хати?           (Ікони)

1

5. Її називали годувальницею в хаті.   (Піч)
6. Цей предмет меблів робили завжди великим, щоб вистачало на всіх членів сім’ї.      (Стіл)
7. Для чого використовувався у хаті рогач?    (Саджати у піч горщики)
8. На яку сторону горизонту мали виходити двері хати?    (Південь)
9. На яке свято вносили Дідух до хати?     (Різдво)
10.  Як наші предки прикрашали стіни та піч у хаті?         (Розмальовували)
11.  Що вішали на жертку/жердку?   (Одяг)
12.  З чого наші предки робили майже весь посуд?        (Глина)
13.  Чим зустрічали дорогих гостей у хаті?     (Хлібом-сіллю)
14.  Де розташовували колиску для немовлят?             (Вішали під стелею)
15. Які птахи вважалися охоронцями хати?                     (Чорногузи, ластівки)
16.  Продовжіть прислів’я: «Хата без рушника, що родина без…».                           (…дітей)
17.  Заходячи до хати, у першу чергу потрапляли у…?          (Сіни)

Питання І туру для команди №2

1. Чим білили стіни хати?   (Вапно, крейда)
2. Символ удачі, який вішали над дверима та вікнами. (Підкова)
3. Як використовували у хаті «піл»?                              (На ньому спали)
4. Навпроти чого мала бути розташована в хаті покуть?     (Печі )
5. Яку рослину саджали під вікнами хати?              (Калину)
6. З чого у хаті робили підлогу?                              (З глини)
7.  У чому хазяйки замішували тісто?   (Макітра)
8. Виконавець пісні «Смерекова хата»         (Назарій Яремчук)
9. Дух-покровитель хатнього житла.      (Домовик)
10.  Свято переселення сім’ї у нову хату.   (Новосілля)
11.  Дерев’яна полиця у хаті для зберігання посуду.             (Мисник)
12. У цей день тижня в хаті ніколи не починали важливої роботи.    (Понеділок)
13.  Що зберігали наші предки у клунях або стодолах?   (Зерно, снопи)
14.  Що зберігали у куманцях?      (Напої)
15.   Яких дерев не повинно було бути на подвір’ї ?  (Сухих)
16.   Що на Гуцульщині називають словом «гражда»?    ( Хату, дім, оселя).
17.   Як ще в народі називали покуть?                 (Красний кут)

2

ІІ тур  «Аукціон». На дошці висять понумеровані  картки. З внутрішньої сторони карток написані питання туру, а із зовнішньої – ціна питань (від мінімальної-до максимальної, наприклад  7-10. (Зразок картки див. у  Додатку 1). Ціна питання залежить від його складності. Команди по черзі вибирають питання і самі назначають його ціну ( в рамках ціни, що зазначена на картці). Ведучий читає питання з картки, команда має хвилину на його обговорення. У разі правильної відповіді до рахунку команди додаються бали за ціною питання. У разі неправильної відповіді від рахунку команди віднімається така ж кількість балів. Перемагає команда, яка на момент закінчення гри ( коли вичерпаються всі питання на картках) набирає більшу кількість балів.

Питання для ІІ туру гри (в дужках наведено приблизну ціну питань)

1. Цей предмет побуту називали «господинею оселі», від того, який вигляд вона мала, складалося враження про вдатливість та охайність жінки-господині дому. Про що мова?         (Лава)                   (5-7)
2. Яка давня слов’янська богиня опікувалася добробутом у домі, була його охоронницею?       (Берегиня)            (3-5)
3. Хто з українських поетів порівнював хати з дітьми:

«…Хати біленькі виглядають,

     Мов діти в білих сорочках.» 

 ( Т.Г.Шевченко)                                                                (4-6).

4. Коли наші предки будували дім, то по кутах клали певні предмети. Вважалося, що ці предмети оберігають дім від біди та нещастя. Що це були за предмети?       (Дрібні гроші, зерно, часник, трави)                                         (7-9)
5. Із цим обрядовим виробом пов’язана величезна кількість народних традицій. Його символічне призначення – благословляти і охороняти, зберігати пам'ять про близьку людину. Він супроводжував людину впродовж всього життя – від колиски і до домовини. Про який предмет іде мова ?   (Рушник)                                                                   (3-5)
6. Нині її можна зустріти лише в музейних експозиціях. А колись це був обов’язковий елемент хатнього умеблювання. Як тільки у сім’ї підростала дочка, його замовляли у майстра для іменного приданого. Що це за предмет?     (Скриня)                                                (5-7)
7. Наші пращури влаштовували свої капища біля цих дерев. За повір’ям, вони ніколи не підпускають до себе нечисту силу. З деревини цього дерева

3

 здебільшого виготовляли ритуально-обрядові речі: підвалини для осель, сволоки, хрести. Про яке дерево іде мова?        (Дуб)  (5-7)

8. Якщо сім’я у давнину бралася будувати нову хату, то вона ні в якому разі не повинна була бути менше, ніж стара. Чому?          (Щоб сім’я не зменшувалась)                                                      (5-7)
9. Хату ззовні обов’язково треба було білити. А також обводити кольоровою фарбою внизу. Для чого це робилося?   (Це мало оберігати дім від злих сил)                                                        (4-6)
10.  За уявленнями наших предків, світ поділяється на три частини – земну, підземну і небесну. Як хата відображає ці сфери життя?       (Стеля – небесний світ, стіни – земне життя, підлога – межа у підземний світ)     

 (10-12)                          

11.     У наших предків побутувало прислів’я «Сказав би, та піч у хаті» . Чому так казали?         (Піч вважалась священною, при ній не можна було лихословити)                                                                               (10-12)
12.   Цей предмет побуту робили тільки з благородних, «чистих» порід дерева і замовляли його виготовлення тільки у найкращих майстрів. Навіть після того, як припиняли його використовувати, все одно зберігали у домі. Що це за предмет?   (Колиска)                                                                             (8 - 9)
13.   За найдавнішими віруваннями наших предків, душі померлих родичів перебувають під порогом хати. А чому виникло таке повір’я? 

(Померлих у давні часи ховали під порогом рідної хати).               (6-8)

14.  На межі своєї оселі з вулицею наші предки часто викопували криницю та ставили біля неї лаву. Для кого ставили такі лави?

                                       (Для подорожніх)                               (7 -9)

За бажання можна проводити додатковий тур для глядачів гри. Вони відповідають на питання ведучого (відеопитання, загадки тощо), заробляючи таким чином бали, які можуть передати у рахунок команди, за яку вони вболівають.

Суддівська колегія ( бажано, щоб до її складу входили батьки) весь час здійснює підрахунок зароблених командами балів. Після закінчення аукціону підбиваються остаточні результати гри.

Після підбиття підсумків гри та оголошення результату відбувається нагородження команди-переможниці. Після церемонії нагородження відбувається рефлексивна бесіда, під час якої учасники гри

4

(вболівальники, члени суддівської колегії) задають питання, які виникли під час виконання завдань гри, діляться враженнями ( що найбільше сподобалось/запам’яталось, що здивувало,  що було несподіваним, що було найважчим/найлегшим). Добре, якщо до обговорення долучаться також і члени суддівської колегії ( батьки).

5

Використані джерела

1. Данилюк А. Українська хата. – К. : Наукова думка, 1991 . – 112 с.

2. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник – довідник. –

К. : Довіра, 2006. – 703 с.

3. Скуратівський В.Т.  Погостини. -  К.: «Веселка»,  1990 р. – 126 с.

4. Скуратівський В.Т.  Русалії. – К.: «Довіра»,  1996 р.- 734 с.

6