Його називають "феноменом української літератури". Творчість Дереша змушує людину думати, усвідомлювати себе, усвідомлювати світ, себе в ньому. Його книги важко назвати випадковими, а відокремити читача від автора майже неможливо. Неможливих речей немає. Є недостатня кількість спроб. «ТРОХИ ПІТЬМИ. АБО НА КРАЮ СВІТУ». УРИВОК З КНИГИВсе зовсім не так, як ми думаємо. В упор не так. «КУЛЬТ». УРИВОК З КНИГИЯ, знаєте, хоч і пацифіст, але як треба можу і відпацифіздити. «АРХЕ». УРИВОК З КНИГИ
«Є люди, які читають книжки, купують книжки, а є ті, для кого я пишу. Я пишу для тих, для кого проблема свідомості є однією із найцікавіших у їх житті. Це люди, які займаються питанням — що таке я, що таке свідомість, що таке світ, у якому ми всі опинилися? Таких людей небагато». Любко Дереш
Адже Михед не вважає себе письменником у звичному значенні слова, а у своїй мультивекторній роботі він поєднує літературу, кінематограф й мистецтво у єдину гримучу суміш. Я йшла в натовпі. Із певною періодичністю натовп налітав на антимайданівця і починав його бити. Що робити в такій ситуації? Йти далі? Чи знімати злочин? Я знімала і одночасно кликала медиків, швидку і просила не бити людину. Це вже зовсім не журналістика, а щось інше.«БАЧИТИ, ЩОБ БУТИ ПОБАЧЕНИМ». УРИВОК З КНИГИ
Прикметної рисою її творчості є інтелектуалізм. У своїх поезіях авторка невпинно шукає ключі до таємниць буття, розкриває та аналізує пласти історії. Попри поетичного добірку, Ліна Костенко видала книгу "Записки українського самасшедшого", де яскраво проілюструвала, чим живе пересічний українець, чого він прагне і чого досягає. У цьому романі для кожного читача знайдеться своє місце.
«Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава.»«А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.»«…кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові на пару років чи місяців. Втім, буває і хімічний коктейль. У мене в житті був. Вдаряло в голову і розламувало стегна. А кохання – це інше. Кохання вдаряє в душу.»Ліна Костенко
Сергій Жадан"Голос Сходу", так його часто називають. І не тільки тому, що він родом із Луганської області, а тому, що його література має присмак "пролетарщини", гнилої радянщини у свідомості покалічених людей. Рок-зірка української літератури. (23 серпня 1974, Старобільськ Ворошиловградської області)
Естетика книг та їх демократичне наповнення свідчать про відвертого та щирого письменника. Мова пересипана гострим слівцем, але хто власне заперечить, що такою є вся українська мова сучасності. У його книгах – портрет українців: не зафотошоплений, брудний, чесний та до непристойності відвертий.
Юрій Андрухович. Його творчість чи не найкращий приклад постмодернізму в українській літературі. У своїх романах він використовує прийом "текст у тексті", тобто інтертекстуальність.(нар. 13 березня 1960, Станіслав, нині Івано-Франківськ)Його вважають живим класиком "актуальної" української літератури.
Свою першу поетичну збірку «Небо і площі» Андрухович опублікував ще у 1985 році. Крім художньої літератури та поезії станом на сьогодні видано три збірки есеїстики Юрія. Твори Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Болгарії, Хорватії, Білорусі.
Традиційні образи та сюжети автор глибоко переосмислює, змінюючи акценти. Саме він увів в українську літературу карнавальну прозу, яка сьогодні користується неабиякою популярністю. У його текстах відсутні канони, що дозволяє передати множинність поглядів на світ, абсурдність сучасного існування та ірреальності буття.
Настасья Мілевська. Тендітну харківську поетесу по праву вважають найемоційнішою на літературній сцені України.(нар. 26 квітня 1989, Куп'янськ, Харківська область)До 27-ми років Настасья Мілевська встигла пожити на вокзалі, в наркопритоні і навіть пролежати три дні без свідомості, коли про це ніхто не знав, і самостійно прийти в себе.
ПІСНЯ 3,14скучай але в мірубо небо проллється сльозамилишається вірадовіра і віра між намиу небі є діриу дірах є зорі прозоріскучай але в міру –у міру старих акваторійскучай але в міру –та не забувай скучатичекання – офірапрожити життя на чатахскучай але в міруі не забувай любити –безмежну довіруі віру в потребу жити
Його проза на фоні інших сучасних творів вирізняється особливою стилістикою: він порівнює людину із рослинами, прикрашає свої сюжети фактами із автобіографії, що придає особливої відвертості та чуттєвості. Автор вважає, що головна відповідальність письменника – це фікції. А його творчість є фікцією реальності, тої дійсності, яку він бачить навколо себе.
Ірен Роздобудько. Після(нар. 3 листопада 1962, Донецьк)Безхмарна літературна кар'єра донецької письменниці та журналіста розпочалася після 2000-го року. Володарка відзнак Коронація слова (тричі), Золотий письменник України. Номінувалась на Шевченківську премію 2019 року за книгу Прилетіла ластівочка (2018).
Не можна ділити Україну на «східняків» і «західняків», «донецьких» і «бандерівців». Ми є єдиними, хоч деякі ментальні відмінності я відчуваю. За них страшенно люблю Західну Україну, Львів.«Цілу ніч я просидів у кріслі, дивлячись, як вона спить. Гадаю, вона вперше за весь цей час, що минув з нашої першої зустрічі, спала в нормальному ліжку. Більше не відпускав її. Не знаю, наскільки ви романтик і чи здатні зрозуміти мене, але я відчував, що в мої руки впала зірка…»
Годі й шукати негативних відгуків про його творчість. Проте найбільший резонанс серед українських критиків викликав його роман "Залишенець. Чорний ворон", який було видано у 2009 році. Цей твір яскраво висвітлює трагічні сторінки історії нашої держави – повстанську боротьбу народу проти жорсткої влади окупантів у 20-х роках XX сторіччя. Роман дуже неоднозначний, проте заслуговує на прочитання.
перша хуліганка української літератури. Сьогодні поле її діяльності виходить далеко за межі країни. Вона входить до п’ятірки найбільш затребуваних українських прозаїків, до того ж – співає у гурті QARPA. Розкута, розумна, епатажна та самобутня жінка, вона не боїться говорити та шокувати.
На йогу думку, українська поезія занадто насичена мінорними нотками, тому створює повну їй протилежність. "Цей такий плач над собою, він негарний. Хочеться чогось світлого та оптимістичного", – вважає Ірванець. Свого часу письменник займався вчителюванням, зараз активно працює на перекладацькій ниві.
*** Раптово усі поставали борцями. Усі з піджаків майорять прапорцями. А я – не борець, не трибун, не оратор. Дурна в мене вдача, паскудний карахтер. Не маю позиції, навіть – і пози, Отож балансую між віршів і прози. Але не пишу я в ній про патріотів, Про славне лицарство – про них і поготів. Чи то – поготів? Ні, здається – поготів. Також не пишу я про гуннів, про готів, Ані про манкуртів, ні про яничарів, Ані про Батурин, ані про Почаїв, Ні про Калнишевського, ні про Мазепу. Варю собі каву. Читаю газету. Ходжу до клозету. Ходжу до театру. Палю сигарети. Здебільшого – «Ватру». Оскільки ні «Кемелу», ні «Галуазу» Ніхто не пришле із Бродвею й Монмартру. У нас ще так багато нас - без нас, Мене - без тебе, а тебе - без мене. Таке минуле за плечима темне, Такий облич рясний іконостас. Її змучене, виснажене обличчя, здавалося, було суцільним осудом, втіленням осуду в найвищій, останній інстанції, без жодних апеляцій і касаційних скарг.
Олексій Чупа. До трагічних подій на Сході він працював на металургійному заводі, а у вільний час писав поезію про будні робочих. Сатиричні, іронічні, місцями жорстокі вірші не приховують правди про життя східняків. Молодого українського автора називають "другим Жаданом".(30 серпня 1986, Макіївка)
Сатиричні, іронічні, місцями жорстокі вірші не приховують правди про життя східняків. Його ж проза вражає майстерністю та наївністю. Мені завжди здавалося, що українці схожі на дітей, у будь-який період історії. У вас яскравий і свіжий погляд на реальність, але напрочуд коротка пам’ять. Ви діти. Вам легше влаштувати істерику на рівному місці, аби хоч якось досягти свого, аніж працювати, вчитися й наводити аргументи в суперечках. Тому, що не вмієте приглядатися до уроків минулого, не шукаєте там досвіду, а тільки якісь зовнішні яскраві елементи, якими намагаєтесь обґрунтувати свою велич і обраність. Олексій Чупа
Варто відзначити книгу "Казки мого бомбосховища". 12 історій про один день із життя жителів будинку в Макіївці: про їхні болі, буденність, проблеми. Але хто міг передбачити, що цей день змусить їх подивитись один одному в очі, коли будинок накриє "Градами". А серед них опиниться і сам автор.
У своїй творчості вона користується таким кредо: пошук украденого щастя нації і пошук украденого щастя людини. У текстах письменниця звертається до людини, її поведінки та мотивацій. Нікому не є так погано, як нашим ворогам, коли нам добре. Вона навіть колись питала тата, чому кожна молода йде до шлюбу так, ніби вся вулиця — лиш її одної. «Бо до шлюбу вона — княжна», — відповів тато. «А після шлюбу?» — питала Даруся. Тато чомусь зітхнув: «Нещасна жінка».
Вже за кілька років Кідрук став першим українським автором, що писав у жанрі технотрилеру. Така слава до нього прийшла у 2012 році після публікації роману «Бот», де, за сюжетом, український програміст їде в Чилі, щоби працювати у таємній лабораторії, яка повинна зупинити дітей-солдатів.
Вона здобула міжнародне визнання, особливо в Центральній та Східній Європі. А її поезію переклали на більше десятка іноземних мов.* * *Мій дім Вас не любив. Ні, він не бив чашок,Що Ви стискали в пальцях, мов навіки,І не дзвенів шибками, коли, шок. Од Ваших слів долаючи, повіки. Здригалися - мої, не чхав дверцями шаф,Не підкладав Вам на підніжку килим, -Мій дім був жінкою, як я й моя душа, -А значить, знав, що треба бути милим.І все-таки мій дім Вас не любив!Я остаточно взнала це по тому,Як Вам всміхнулась, осміхом слабим, -І враз відчула, що не маю дому.
Письменник любить гостре слівце та не нехтує використанням у своїх творах нецензурної лексики.— Я її люблю. Не смійся. Любов — це знаєш що? Це така хвороба. Вона триває дуже коротко. А потім… потім уже настає симбіоз двох істот. Хтось пальма, а хтось ліана. Питання лише в тому, хто кого смокче."Чи хтось може бути на сто відсотків певним, що він бодай трохи не жид?"
Використані електронні ресурсиhttps://chas.news/current/ukrsuchlit-10-ukrainskih-pismennikiv-yakih-potribno-prochitatihttps://24tv.ua/24_suchasnih_ukrayinskih_pismenniki_yakih_varto_prochitati_n599875https://tsn.ua/books/top-naypopulyarnishih-ukrayinskih-pismennikiv-1501479.html#:~:text=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D0%96%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%2 C%20%D0%9 E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%BE%2 C%20%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81,%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83.https://chytomo.com/knyhy-roku-vvs-2022-vyznachylasia-z-dovhym-spyskom/?fbclid=iwar2d2x6kkophu2esdzpidu0x3qz1yo0j6mg4uza7fxhnosdmm3cvj4znkwk https://chytomo.com/nanowrimo-vstyhnuty-vse-za-30-dniv/?fbclid=Iw. AR2 In4 Ge5m2 QLa. Gcm8 ODLd3 QKp0 P604f9_U-o. V9 Ko. Aemf8r. HNa. TEq7 Py. Z_0https://espreso.tv/article/2017/07/07/15_knyzhok_ukrayinyhttps://book-ye.com.ua/catalog/suchasna-ukrayinska-proza/