Навчальна програма. Біологія. 7 клас НУШ (автор Модельної програми: Балан)

Пропонований зміст навчального предмета

Кількість годин

Очікувані результати навчання

Види навчальної діяльності

                                                      7 клас

                                                               Вступ

Біорізноманіття нашої планети та рівні його організації (генетичне,

видове, екосистемне).

Cистематика –наука, що вивчає різноманітність

організмів. Основні методи  дослідження біорізноманіття.

Планування та проведення

біологічного дослідження.

Збереження біорізноманіття –

запорука стабільного існування біосфери. Значення біології в природі

та житті людини

       3+2

Знаннєвий:

Учень/учениця:

Опановує терміни:біорізноманіття,

екосистема, методи дослідження біорізноманіття (описово- порівняльниǔ, спостереження, експеримент,              статистичниǔ аналіз, моделювання).

наводить приклади:

представників основних груп організмів

(бактерії, водорості, рослини, тварини,

гриби);основні методи досліджень організмів

(описово-порівняльниǔ, спостереження,експеримент, статистичниǔ  аналіз,

моделювання).

розпізнає:

- рівні організації живої матерії та

біорізноманіття на  малюнках, фотографіях;

розрізняє: об’єкти живої природи;

Діяльнісний:

Учень/учениця

Cамостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження: добирає окремі об'єкти / явища, властивості об'єктів / явищ, які можна дослідити: визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу, планує і здійснює дослідження (спостерігає, експериментує, моделює), аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження; здійснює самоаналіз дослідницької діяльності.

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію: здійснюс пошук інформації, виявляс невідомі для себе знання, оцінює, систематизує її та представляє в різних формах; добирає наукове пояснення явищ природи / фактів / даних, використовує наукові факти для формулювання власних суджень; з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб визначає суперечність у запропонованій ситуації, використовує правила, способи й відповідні засоби для розв'язання навчальної / життєвої проблеми, визначас чинники, які сприяли / завадили розв'язанню навчальної / життєвої проблеми; складає план власної діяльності для розв'язання навчальної   /   життєвої   проблеми

відповідно до своєї ролі в групі, оцінює власну діяльність й ефективність дій групи для досягнення результату.  Критично оцінює біологічну інформацію, отриману з різних джерел використовує біологічні              знання              у практичній              діяльності               (медицині, сільському господарстві,              у справі охорони природи тощо)

характеризує та пояснює:

- методи дослідження біорізноманіття

класифікує:

- живі організми за запропонованими ознаками

порівнює та аналізує:

біорізноманіття нашої планети та рівні його організації (генетичне, видове, екосистемне).

установлює зв’язки:

- між видовим, генетичним та екологічним різноманіттям

моделює / створює моделі: дизайн біологічного дослідження; “Класифікації живих організмів” описує:

- рівні організації (генетичне, видове, екосистемне) біорізноманіття.

-

- Розв’язання проблемних питань, задач з теми.

-Робота з інформацією.

- Моделювання

- Проєктна діяльність

Інформаціǔно-пошуковиǔ прєкт:

- значення біології в медицині, сільському

господарстві, у справі охорони природи

тощо (на вибір учителя /учительки)

Ігровиǔ проєкт: «Xто (що?) я за об’єкт?, розкажи про мене»

Творчий проєкт:

написання есе (твору, розповіді) про роль біології в природі та житті людини;

застосування біологічних знань у професії моїх батьків.

РОЗДIЛ 1.

КЛIТИHA. ПРОКAРIОТИ. ОДHОКЛIТИHHI EВКAРIОТИ

ТEМA 1. КЛIТИHA – СТРУКТУРHО-ФУHКЦIОHAЛЬHA ОДИHИЦЯ ОРГAHIЗМIВ. ПРОКAРIОТИ

Типи організації клітин: про- та евкаріотичні клітини.

Методи дослідження клітин.

Збільшувальні прилади і правила роботи з ними.

Будова клітини.

Органели клітини, особливості їхньої будови та функцій. Взаємозв’язок органел клітини між собою.

Різноманітність прокаріотичних організмів. Роль прокаріотів у природі та житті людини

    6 +1

Знаннєвий:

Учень/учениця

опановує терміни: прокаріоти, евкаріоти, клітина, оптичний (світловий) мікроскоп, оболонка клітини, цитоплазма, органели, включення, інфекційні захворювання, мікробіологія;

розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах,моделях, фотографіях прокаріотичні та евкаріотичні клітини та їхні складові; наводить приклади:

- органел клітини та їхніх функцій;

- хвороб людини, збудниками яких с прокаріоти

Діяльнісний:

Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження;

самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію;

характеризує та пояснює:

- методи дослідження клітин;

порівнює та аналізує:

- типи організації клітин: про- та евкаріотичні клітини. установлює зв’язки:

- між органелами клітини;

- між органелами та їхніми функціями

моделює / створює моделі:

- будови та структури клітин прокаріотів і евкаріотів;

- шляхи поширення прокаріотів – збудників хвороб людини

розв’язує:

- проблемне питання щодо організації про- та евкаріотичної клітини

описує:

- будову клітини про- та евкаріотів

практикує / застосовує:

- методи дослідження клітини;

- виконання науково-дослідницького проскту

дотримується правил:

виготовлення тимчасових мікропрепаратів;

роботи з мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням.

Учень/учениця

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про ускладнення організації евкаріотичної клітини порівняно з прокаріотичною;

про клітину – одиницю будови організмів

аргументує:

- зв’язок органел клітини між собою; - взасмозв'язок між будовою та функціями складових клітини;

- необхідність застосовувати правила гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини;

усвідомлює значення застосування:

- знань про роль прокаріотичних організмів у природі та житті людини, побуті, виробництві тощо.

- Розв’язання проблемних питань, задач.

-Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації(друковані, електронні джерела фото-відеоматеріали, анімації);

-Моделювання

-Дослідницька діяльність

Практична робота: “Виготовлення тимчасових мікропрепаратів та їхнє дослідження за допомогою оптичного мікроскопа” (виготовлення тимчасових мікропрепаратів шкірки луски цибулі, м'якоті горобини, шкірки помідора, листка елодеї, епітелію ротової порожнини тощо на вибір вчителя/вчительки).

- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проскт: “Історія відкриття клітини”;

“Використання прокаріотів у промисловості”;

“Бактерії-збудники захворювань людини”, Hауково-дослідницький:

“Дослідження швидкості утворення йогурту залежно від жирності молока” “Дослідження                            впливу              температурина швидкість розмноження бактерій йогуртової культури”

Практико-оріснтований проскт: Створення буклету (лепбуку)

«Дотримання правил гігісни для профілактики бактеріальних захворювань людини» (для шкільної їдальні, подвір’я).

ТEМA 2. ОДНОКЛІТИННІ EВКAРІОТИ – ЦІЛІCНІ ОРГAНІЗМИ.

Особливості організації  клітин одноклітинних евкаріотів.

Одноклітинні евкаріоти – мешканці прісних водойм (на прикладі евглени зеленої та               інфузорії-туфельки)               та морів (на прикладі форамініфер).

 Паразитичні одноклітинні евкаріоти (на прикладі дизентерійної амеби, гіардії (лямблії),малярійного плазмодія).

 Профілактика паразитарних (інвазійних) захворювань людини.

Одноклітинні евкаріоти – предки багатоклітинних видів.

Поняття про колоніальні та багатоклітинні організми.

      3+1

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

протозої, віǔки, джгутики, несправжні ніжки (псевдоподії), паразитарні (інвазіǔні) захворювання, носії збудників захворювань

називає:

- органели одноклітинних евкаріотів

наводить приклади:

одноклітинних евкаріотів – мешканців прісних водоǔм і морів, паразитичних одноклітинних

розрізняє та розпізнає: на мікропрепаратах, моделях, фотографіях евкаріотичні організми та їхні складові;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Cамостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження.

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію

характеризує та пояснює:

- особливості будови органел одноклітинних евкаріотів залежно від виконуваної функції

класифікує:

- одноклітинні евкаріоти за способом живлення, середовищем існування

порівнює та аналізує:

- процеси життсдіяльності в різних одноклітинних евкаріотів

установлює зв’язки:

- між особливостями будови одноклітинних та середовищем існування

моделює / створює моделі:

- будови одноклітинного евкаріотичного організму;

процесу живлення одноклітинних евкаріотів прісних водоǔм.

розв’язує завдання:

про органели одноклітинних евкаріотів, що забезпечують існування їхніх клітин як самостіǔних організмів.

практикує / застосовує:

- послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту

дотримується правил: профілактики захворювань, які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми»;

роботи з лабораторним обладнанням; виготовлення тимчасових мікропрепаратів.

ɐіннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про ускладнення організації евкаріотичної клітини як цілісного організму;

аргументує:

- значення спеціальних органел евкаріотичних одноклітинних організмів

- необхідність застосовувати правила особистої гігісни щодо запобігання протозойним інфекціям

усвідомлює значення застосування:

- знань про евкаріотичні одноклітинні організми у природі та житті людини.

Розв’язання проблемних питань, задач.

забезпечують існування їхніх клітин як самостіǔних організмів?

-Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації -

про будову та різноманітність одноклітинних евкаріотів;

-демонстрування тимчасових і постіǔних мікропрепаратів одноклітинних евкаріотів відеоматеріалів, анімаціǔ евкаріотів прісних водоǔм, морів, паразитичних тощо.

-Моделювання

- будови одноклітинного евкаріотичного організму;

процесу живлення евкаріотів прісних водоǔм.

-Дослідницька діяльність

Лабораторне дослідження

“Спостереження за інфузоріями”.

-Проєктна діяльність

Інформаціǔно-пошукові проскти: “Захворювання людини, збудниками яких с одноклітинні евкаріоти;

“Морські одноклітинні евкаріоти, їхня роль у житті людини та наукових дослідженнях”

Hауково-дослідницькиǔ проскт: “Дослідження впливу pH середовища на чисельність інфузоріǔ в культурі” Практико-оріснтованиǔ проскт: створення              буклета «Профілактика захворювань,              які спричиняють одноклітинні евкаріотичні організми».

РОЗДІЛ 2. РІЗHОМAHІТHІCТЬ ЕВКAРІОТИЧHИХ ОРГAHІЗМІВ.

ТЕМA 3. ВОДОРОCТІ

Особливості будови та процесів життєдіяльності водоростей.

Cередовища мешкання водоростей.

Водорості одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні.

Різноманітність  водоростей  (зелені, бурі, червоні, діатомові)

Роль водоростей у природних екосистемах та житті людини.

     3+1

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми,

автотрофне, гетеротрофне таміксотрофне живлення

називає:

середовища існування водоростеǔ наводить приклади: водоростеǔ (зелені, бурі, червоні, діатомові)

розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях представників різних груп водоростеǔ;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує: одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водорості

класифікує: різні групи водоростеǔ

порівнює та аналізує: будову водоростеǔ та їхнс середовище існування

установлює зв’язки: між особливостями будови та поширенням водоростеǔ

моделює / створює моделі: процес руху хламідомонади

розв’язує: проблемне завдання

про роль і місце водоростеǔ у природі та житті людиниописує:

особливості процесів життсдіяльності водоростей

практикує / застосовує:

послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту дотримується правил:

- роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним обладнанням

працює:

- з оптичним мікроскопом та проводить за його допомогою елементарні дослідження;

ɐіннісний:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про визначальну роль водоростей в існуванні життя на нашій планеті (в океані, прісній водоймі, на суходолі)

усвідомлює значення застосування: водоростей у продуктах харчування, медицині, промисловості.

Розв’язання проблемних питань, задач.

Pобота  з інформацісю/опрацювання джерел і-про будову та різноманітність водоростеǔ

-демонстрування відео- та фотоматеріалів водоростеǔ, мешканців прісних водоǔм, морів, грунті

- пошук матеріалів про різноманіття водоростеǔ та їхню еволюцію.

- Моделювання

руху хламідомонади

- Дослідницька діяльність

Лабораторне дослідження: “Будови зелених одноклітинних (на прикладі хламідомонади) та багатоклітинних нитчастих водоростеǔ (на прикладі спірогіри або улотрикса)”;

- Проєктна діяльність

Інформаціǔно-пошукові проскти:

«Альгологія: її розвиток в Україні та світі»;

«Ламінарія: поширення та застосування»; “Дивовижні місця оселення водоростеǔ”

«Використання різних представників водоростеǔ у промисловості, косметології, медицині».

Hауково-дослідницькиǔ проскт: “Дослідження видового різноманіття одноклітинних у пробі води з акваріума, ставка, річки, іншої водоǔми”

Практико-оріснтованиǔ проскт виготовлення плакату, буклету:

«У яких продуктах, що я споживаю, с водорості?»нформації Творчий проскт:

“Значення водоростей в житті людини” створення колажів, лепбуків «Збереження водойм              – збереження біорізноманіття водоростей» тощо.

ТEМA 4. ХAРAКТEРHI РИСИ ТA БУДОВA ВИЩИХ РОСЛИH.

Формування різних типів тканин та диференційованих органів (вегетативних і репродуктивних). Середовища існування вищих рослин. Aдаптації вищих рослин до різних умов зростання.    Формування    різних

життєвих форм у вищих рослин – наслідок адаптацій до різних умов зростання.

Рослина — цілісний інтегрований організм. Вегетативні органи рослин (корінь і пагін), їхня будова, функції та видозміни. Взаємозв’язки між різними органами рослини. Рухи рослин.

Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Mиттєві цикли вищих рослин.

  7+2

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

транспірація (випаровування води), вегетативні та репродуктивні органи рослини, брунька, пагін, корінь

називає: типи тканин; частини пагону;

середовища мешкання вищих рослин.

наводить приклади:

- адаптації вищих рослин до різних умов зростання;

- статевого і нестатевого розмноження вищих рослин;

- рухів рослин

розрізняє та розпізнає:

на моделях, фотографіях, гербарних зразках вегетативні органи рослин, життсві форми рослин

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

- вегетативні органи, їхні видозміни та біологічне значення;

класифікує:

- типи тканин

порівнює та аналізує:

- статеве та нестатеве розмноження

установлює зв’язки:

між будовою вегетативного органа та його функціями

- між різними органами рослин; - між поколіннями в життсвому циклі вищих рослин;

моделює / створює моделі:

процеси життсдіяльності вищих рослин: транспорту речовин, транспірації, рухи рослин

розв’язує проблемне питання:

- про взасмозв'язок органів рослини між собою

описує:

особливості будови вегетативних органів рослин та їхніх видозмін;

життсві цикли вищих рослин;

адаптації вищих рослин до умов зростання.

практикує / застосовує:

послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту дотримується правил:

з лабораторним обладнанням та хімічними речовинами

ɐіннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про основні процеси життсдіяльності вищих рослин (ріст, мінеральне (tрунтове) живлення, фотосинтез, дихання, транспірація, транспорт речовин по рослині, рухи);

- про основні життсві форми рослин як адаптацію  до  середовища  існування; аргументує:

- видозміни органів вищих рослин – пристосування до різних умов зростання;

усвідомлює значення застосування: знань про будову та процеси життсдіяльності вищих рослин.

Розв’язання проблемних питань, задач

—

Чому пошкодження кори по колу призводить до загибелі дерев’янистої рослини?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації - про будову, процеси життсдіяльності, адаптації вищих рослин до умов зростання;

- демонстрування різних об’сктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин), відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін, процесів життсдіяльності;

- демонстрування розвитку пагону з бруньки; поглинання води коренями та кореневого тиску; випаровування води листками; реакція рослин-хижаків на подразнення здобиччю; рухів рослин тощо

- Моделювання

процесу транспорту речовин; транспірації;

рухів рослин.

- Дослідницька діяльність — Eабораторні роботи:

Дослідження будови кореня та видозмін кореня

Дослідження будови пагонів та бруньок різних рослин

Eабораторне дослідження:

Дослідження транспорту речовин по рослині за допомогою барвників;

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проскт: “Класифікація життсвих форм вищих

рослин різними науковцями”;“Особливості функцій коренів у рослин епіфітів”;

“Різноманітність стебел рослин за напрямком росту”

Hауково-дослідницький:

Дослідження залежності приросту зеленої маси цибулі ріпчастої від температури та освітлення, інших факторів

Дослідження швидкості росту коренів цибулі ріпчастої на різних сумішах водної культури

Ігровий (рольовий) проскт: “Mиттсві цикли вищих рослин”

Практико-оріснтований проскт створення буклету

“Дослідження впливу добрив на ріст рослин”

“Способи вегетативного розмноження рослин”

“Особливості вирощування мікрозелені в домашніх умовах”

Творчий проскт:

Hетипові функції вегетативних органів у рослин

Створення лепбуку “Видозміни листка у рослин різних умов зростання”

                                       ТEМA 5. РIЗHОМAHIТHICТЬ ВИЩИХ РОCЛИH

Вищі спорові рослини (мохи, папороті, плауни, хвощі).

Hасінні рослини (голонасінні та покритонасінні (квіткові)). Квітка. Cуцвіття.Hасінина.Плід. Особливості розмноження насінних рослин (процеси запилення та запліднення, формування насінини та оплодня (у квіткових рослин)).

 Cпособи поширення насіння та плодів. Різноманітність покритонасінних (дводольні та однодольні). Роль вищих рослин у природі та житті людини.

Рідкісні та зникаючі види рослин України / свого краю. Червона та Зелена книги України, їхня роль у збереженні біорізноманіття. Природно-заповідний фонд України, його значення для збереження біорізноманіття

11+2

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід, мохи, папороті, хвощі, плауни, голонасінні, покритонасінні (квіткові).

називає:

- репродуктивні органи рослин;

- частини квітки;

- частини плоду;

- ознаки вищих спорових, голонасінних, покритонасінних

наводить приклади:

- вищих спорових рослин;

- типів суцвіть;

- типів плодів (сухих та соковитих)

- голонасінних рослин;

- покритонасінних рослин (дводольних та однодольних)

розрізняє та розпізнає: на моделях, фотографіях,  гербарних зразках представників різних груп вищих рослин;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

- цикли розвитку вищих рослин;

- процеси запилення та запліднення у насінних рослин;

класифікує:

вищі спорові та насінні рослини

порівнює та аналізує:

- типи плодів;

- способи запилення рослин;

- ознаки спорових рослин

- ознаки насінних рослин

установлює зв’язки:

між будовою квітки та способом її запилення;

між особливістю будови плоду та способами його поширення

моделює / створює моделі:

будову квітки та процеси запилення та запліднення

розв’язує проблемне питання:

про особливості будови репродуктивних органів рослини, пов'язані з адаптацісю

до умов існування; описує:

- особливості розмноження насінних рослин;

- особливості поширення плодів та насіння

практикує / застосовує:

- послідовність етапів виконання науково-дослідницького проскту дотримується правил:

- з лабораторним обладнанням;

- обережного поводження з отруйними рослинами;

- збору лікарських рослин;

- поведінки у природі

ɐіннісний:

Учень/учениця

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про визначальну роль вищих рослин в існуванні життя на нашій планеті

- про особливості будови та поширення груп вищих спорових (мохи, папороті, плауни, хвощі) та насінних (голонасінні та покритонасінні (квіткові)) рослин; аргументує твердження :

поява квітки – основна умова панування покритонасінних рослин у сучасній флорі

усвідомлює значення:

- рідкісних, лікарських та отруйних рослин свосї місцевості.

Розв’язання проблемних питань, задач

—

Як особливості будови репродуктивних органів рослини (квітка, суцвіття, плоди) пов'язані з адаптацісю до конкретних умов існування?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації

щодо розпізнавання та класифікації вищих рослин;

демонстрування різних об’сктів живої природи (живі представники, колекційний та гербарний матеріал вищих рослин муляжі (квіток, плодів, насіння); відеоматеріалів, фото органів наземних рослин та їхніх видозмін; основних груп вищих рослин (спорові, насінні); анімацій життсвих циклів вищих спорових рослин та насінних рослин.

- Моделювання

будови квітки та процесу запилення; процесу подвійного запліднення. –Дослідницька діяльність Лабораторні дослідження:

Дослідження будови квітки та суцвіття Дослідження будови насінини (на прикладі квасолі та пшениці)

Дослідження різноманітності плодів. Дослідження шишок та хвої (сосни або ялини)

Практичні роботи:

Порівняння будови різних представників вищих спорових рослин

Порівняння будови різних представників насінних рослин (голонасінних та покритонасінних (квіткових).

- Проєктна діяльність Інформаційно-пошуковий проскт: “ Голонасінні в житті людини”;

“Pоль квіткових рослин у житті   та господарській діяльності людини”; “Pодини  квіткових рослин свосї місцевості (на вибір:капустяні, пасльонові,бобові,

айстрові, злакові, лілійні, цибулеві тощо)”;

“Значення та використання вищих спорових рослин людиною”;“Квітковірослини рідного краю,              що потребують охорони”;

“Території природо-заповідного фонду вашого краю, де охороняють рідкісні та зникаючі види рослин .

Hауково-дослідницький:

“Дослідження впливу акустичних факторів (класичної музики, джазу, року), фізичних факторів на проростання насіння сільськогосподарських культур” Ігровий (рольовий) проскт:

Квест: «Вгадай рослину за ознаками» Практико-оріснтований проскт створення буклету :

“Ранньоквітучі рослини мосї місцевості (України)” або “Охорона первоцвітів” Творчий проскт:

Квіти, які можна вживати в їжу Виготовлення колажу: “Отруйні рослини мосї місцевості”; “Лікарські рослини мосї місцевості”.

                                           ТEМA 6. ХAРAКТEРHI РИСИ ТA БУДОВA ТВAРИH

Гетеротрофний тип живлення, диференціація клітин, формування тканин, органів та їхніх систем.

Системи органів тварин та їх функції. Нейрогуморальна регуляція життєвих функцій. Типи розмноження тварин. Способи запліднення (зовнішнє та внутрішнє).

Типи розвитку (прямий та непрямий). Форми поведінки тварин (рефлекси безумовні та умовні, інстинкти). Способи комунікації тварин. Міграції тварин та методи їх вивчення.

Середовища існування та пристосування до них тварин.

    6+1

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

подразливість, рефлекси безумовні та умовні, інстинкт, запліднення зовнішнє та внутрішнє, розвиток зародковий (ембріональний) та післязародковий (постембріональний): прямий та непрямий), міграції тварин, тварини сапротрофи, рослиноїдні (фітофаги), хижаки, паразити, кровосисні види (гематофаги)

називає:

- способи живлення тварин;

- тканини тварин;

- середовища існування тварин

наводить приклади:

- функції різних систем органів;

- різних форм поведінки тварин;

- тварин, що мігрують;

- тварин з різним типом розвитку

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

ознаки тварин;

формування тканин, органів та систем. органів у тварин

класифікує:

тварин за способом добування їжі за типом розвитку

порівнює та аналізує:

зовнішнс та внутрішнс запліднення у тварин

- вроджені та набуті форми поведінки

установлює зв’язки:

- між рівнями організації тваринного організму (клітина–тканина–орган– система органів)

- між нервовою та гуморальною регуляціями функцій у тварин

моделює / створює моделі:

етапи типів розвитку тварин та регуляції функцій у тварин

розв’язує проблемне питання:

про значення міграції у житті тварин

описує:

- системи органів та процеси життсдіяльності тварин

- тип живлення тварини

- форму поведінки тварин

- способи комунікації тварин

практикує / застосовує:

- методику проведення спостереження

- послідовність виконання науково- дослідницького проскту

дотримується правил:

- правил особистої гігісни та поведінки під час спілкування з домашнімитваринами

ɐіннісний:

Учень/учениця

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про значення міграції у житті тварин

- про гетеротрофний тип живлення та його способи

- про форми поведінки та їх роль у житті тварин

- про взасмозв'язок органів у організмі тварини

- про пристосувальне значення поведінки тварин

аргументує:

- відповідність пристосування тварини до середовища існування

- переваги та недоліки прямого і непрямого типів розвитку

- необхідність знань про поведінку тварин для збереження власного життя і здоров'я

усвідомлює

ціннісне ставлення до тварин.

Розв’язання проблемних питань, задач

—

Чому і для чого тварини мігрують?.

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні                            джерела,                            фото-, відеоматеріали, анімації)

- про процеси життсдіяльності та пристосування тварин до середовища існування;

- про типи розмноження та типи розвитку тварин;

- про форми поведінки тварин;

- про пристосування тварин до середовища існування

- Моделювання —

Eтапів прямого та непрямого типів розвитку тварин

Графічне моделювання нейрогуморальної регуляції життсвих функцій у тварин

- Дослідницька діяльність —

Лабораторне дослідження

- Дослідження внутрішньої будови яйця птахів – тварин з прямим типом розвитку (на прикладі ясць свійських птахів)

- Спостереження за поведінкою тварин (вид визначас вчитель/вчителька). Практична                            робота              “Визначення              різних форм              поведінки                            тварин                            (за відеоматеріалами)” - Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проскт: “Способи комунікації тварин (птахи, ссавці тощо)”

“Пристосування до полювання у хижих тварин”

Hауково-дослідницький:

“Вироблення умовного рефлексу годування в акваріумних  рибок на  різні              умовні подразники              (світло,                            постукування, годівничку, різні види корму тощо)” Ігровий ( рольовий ) проскт:

Рольова гра “Лісова школа тварин” (демонстрація поведінкових реакцій тварин у певній ситуації)

Практико-оріснтований проскт:

«Мій домашній улюбленець: утримання та догляд»

                                                     ТEМA 7. РIЗHОМAHIТHICТЬ ТВAРИH.

Губки – примітивні водні тварини, що не мають сформованих тканин.

Жалкі – двошарові тварини. Hебезпека жалких для здоров’я людини.

Плоскі черви – паразити людини і тварин. Круглі черви (нематоди) –

паразити людини, тварин і рослин. Кільчасті черви, їхня роль у природі та житті людини.

Молюски: двостулкові, черевоногі та головоногі, їхня роль у природі та житті людини.

1ленистоногі – безхребетні тварини із зовнішнім скелетом. Ракоподібні. Промислові види ракоподібних. Комахи. Роль комах у природі та житті людини. Павукоподібні: отруйні види (павуки), кровосисні види (кліщі) – переносники збудників захворювань людини і тварин, шкідники харчових продуктів.

Хордові – тварини із внутрішнім скелетом. Еоловохордові – примітивні хордові тварини. Хрящові, променепері та лопатепері риби, пристосування до мешкання у водоймах. Aмфібії (земноводні), рептилії (плазуни), птахи, ссавці – четвероногі хордові тварини, їхня роль у природі та житті людини.

Рідкісні та зникаючі види тварин України / свого краю. Тварини Червоної книги України. Роль природно- заповідного фонду України у справі збереження біорізноманіття тварин.

  22+2

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

тварини безхребетні та хордові, плацента, молочні залози, теплокровність, холоднокровність

називає: - групи хордових та безхребетних тварин

наводить приклади:

- тварин різних груп

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фотографіях представників різних груп тварин;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

особливості зовнішньої будови тварин у зв'язку з пристосуванням до умов мешкання;

- характеризус та пояснюс особливості внутрішньої будови тварин; класифікує:

- тварини за певними ознаками відповідно до групової належності

порівнює та аналізує:

- особливості будови тварин, що мешкають у різних середовищах установлює зв’язки:

між особливостями зовнішньої будови тварини та її середовищем існування моделює / створює моделі:

- фізичні моделі зовнішньої будовитварини

розв’язує проблемне питання:

- щодо відповідності зовнішньої будови тварини умовам мешкання

описує:

- ознаки тварини певної групи;

- функціональні особливості тварин різних груп;

практикує / застосовує:

- методику проведення спостереження;

- послідовність виконання науково- дослідницького проскту

дотримується правил:

- поведінки у природі;

- поведінки зі свійськими та дикими тваринами

ɐіннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про місце кожної окремої групи тварин у системі органічного світу

- про біорізноманіття тварин України, рідного краю

аргументує:

- відповідність будови тварин середовищу існування

усвідомлює значення

тварин у природі та зв'язок їх з рослинами та грибами

основних ознак будови для класифікації тварини

Розв’язання проблемних питань, задач

—

Чому риби не живуть на деревах, а кити – на суші?

- Робота з  інформацією/опрацювання джерел  інформації (друковані,

електронні джерела, фото-, відеоматеріали, анімації ) —

про різноманітність тваринного світу, групи безхребетних та хребетних тварин, основні ознаки груп тварин

- Моделювання —

Зовнішньої будови тіла тварини, безхребетної чи хребетної (на вибір вчителя/вчительки)(лего,              повітряних кульок, пластиліну, використаних матеріалів)

- Дослідницька діяльність — Лабораторні дослідження:

- зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника);

- зовнішньої будови комах (на прикладі колекційного матеріалу та мікропрепаратів ротових органів та різних типів крил);

- зовнішньої будови та руху черевоногих молюсків (на прикладі акваріумних видів).

- зовнішньої будови та руху риб (на прикладі акваріумних видів).

Практичні роботи:

- Виявлення прикладів пристосувань до середовища та способу життя в комах.

- Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у представників різних екологічних груп птахів.

- Визначення особливостей зовнішньої будови ссавців у зв’язку з пристосуванням

до різних умов існування. - Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проскт:

- комахи рідного краю;

- риби рідного краю;

- амфібії рідного краю;

- рептилії рідного краю;

- птахи рідного краю;

- ссавці рідного краю;

- тварини рідного краю, що потребують охорони;

- території природо-заповідного фонду вашого краю, де охороняють рідкісні та зникаючі види тварин.

- особливості будови зубного апарату ссавців залежно від характеру живлення;. Hауково-дослідницький:

Дослідження чисельності популяції птахів-синантропів у населеному пункті (на прикладі голуба сизого, кільчастої горлиці, ворони сірої тощо)

Дослідження видового різноманіття тварин (безхребетних або хребетних) природної або штучної екосистеми.

Ігровий (рольовий) проскт:

Гра «Вгадай тварину за ознаками»; Квест «Дивовижні тварини».

Практико-оріснтований проскт:

“Безпечна поведінка людини з отруйними безхребетними тваринами”

“Безпечна поведінка людини з отруйними хребетними тваринами”

                                                    ТEМA 8. СEРEДОВИЩA IСHУВAHHЯ ТВAРИH

 Середовища існування тварин, їхня характеристика.    Пристосування тварин до певного середовища існування.

Зв’язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах.

Роль тварин у біосфері (санітарна, тварини-запилювачі, поширення насіння та плодів, участь у процесах rрунтоутворення,                            регуляція чисельності інших груп організмів, естетична функція тощо).

Роль тварин у житті людини.

    2+1

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни:

ланцюги живлення, трофічна сітка, продуценти, консументи, редуценти називає:

- трофічні рівні ланцюгів живлення

- екосистеми України (свосї місцевості) та види тварин, що їх населяють наводить приклади:

- тварин-запилювачів;

-тварин-сапротрофів;

-тварин-хижаків;

-тварин-фітофагів; тварин-паразитів Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

- зв'язки між тваринами та іншими організмами в екосистемах,

роль тварин у біосфері

порівнює та аналізує:

різні середовища існування тварин та їх ознаки

установлює зв’язки:

між середовищем існування та пристосуванням до нього тварини

моделює / створює моделі:

трофічних сіток

розв’язує проблемні запитання:

- про підтримання рівноваги в екосистемах

описує:

- екосистеми та їхні трофічні рівні

- колообіг речовин у біосфері та роль тварин у ньому

практикує / застосовує:

- методи біологічних досліджень та послідовність виконання етапів дослідницького проскту

дотримується правил:

- поведінки у природі

ɐіннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про роль тварин у природі та житті людини

- зв'язки тварин між собою та іншими складовими екосистем

аргументує:

- необхідність застосовувати знання про зв'язки тварин із середовищем існування та іншими організмами для збереження біорізноманіття

усвідомлює:

- естетичне значення тварин у житті людини; зв'язки людини і тварин; - роль тварин у наукових відкриттях, медицині, промисловості тощо

- роль тварин у біосфері.

Розв’язання проблемних питань, задач Якими способами підтримусться рівновага кількості тварин              в екосистемах?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні                            джерела,                            фото-, відеоматеріали, анімації) —

про екосистеми, ланцюги живлення,

- тварин-запилювачів;

- тварин-сапротрофів;

-тварин-хижаків;

-тварин-фітофагів; тварин-паразитів.

Зв'язки тварин між собою та іншими організмами в екосистемах. використання тварин людиною в промисловості, науці, медицині тощо

- Моделювання —

Моделювання трофічної сітки природної екосистеми (на вибір вчителя/вчительки)

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошукові проскти:

“Основні напрями тваринництва та птахівництва рідного краю”; “Захворювання людини, які спричиняють паразитичні черви (гельмінти)”;

“Кровосисні комахи та кліщі – переносники збудників захворювань людини;

“Комахи-запилювачі,  їхня  користь  у природі”.

“Дослідження компостування органічних відходів за допомогою червоного каліфорнійського черв’яка (гнойового черв’яка)»

Ігровий (рольовий) проскт:

Pольова гра “Екологічне лото” (складання ланцюгів живлення )

Практико-оріснтований проскт:

«Pоль тварин у колообігу речовин біосфери» (на прикладі городу, лісу, саду вашої місцевості)

“Тварини Червоної книги України (вашого краю)”;

Творчий проскт:

Чому живі організми стали середовищем існування для інших істот?

написання есе (твору, розповіді)

“Мос ставлення до декоративних тварин, які живуть удома”

Виготовлення колажу, буклету, лепбука: Тварини України (світу), що лікують.

                                       ТEМA 9. ГРИБИ – ГEТEРОТРОФHI ОРГAHIЗМИ

Способи живлення грибів: гриби- сапротрофи, паразити, симбіотрофи. Поняття про справжні гриби та грибоподібні організми.

Ериби багатоклітинні та одноклітинні. Будова та процеси життєдіяльності багатоклітинних (на прикладі шапинкових) та одноклітинних (на прикладі дріжджів) грибів.

Значення грибів у природі та житті людини. Ериби їстівні та отруйні.

Правила збирання грибів. Вирощування грибів у промислових масштабах. Використання грибів у різних галузях промисловості              (харчовій, фармакології).

Ериби – паразити рослин (фітофторові, борошнисторосяні, сажки, ріжки, трутовики). Шкода, якої завдають гриби здоров’ю та господарству людині.

Eишайники – асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами (водоростями та ціанобактеріями).

Будова слані та особливості життєдіяльності (живлення, розмноження) лишайників. Значення

лишайників у природі та житті людини.

 6+1

Знаннєвий:

Учень/учениця:

опановує терміни: гриби, лишайники, гіфи, грибниця (міцелій), мікориза, симбіоз

називає:

різні способи живлення грибів; складові грибниці;

складові слані лишайників

наводить приклади:

- багатоклітинних та одноклітинних грибів;

- отруйних та їстівних грибів;

- грибів – паразитів рослин;

- грибів – паразитів людини і тварин;

- лишайників

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних груп грибів;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

- особливості гетеротрофного живлення грибів (симбіотрофне, сапротрофне, паразитичне); -              особливості              життсдіяльності (живлення, розмноження) лишайників класифікує:

- гриби за різними ознаками

порівнює та аналізує:

- особливості будови та функціонування одноклітинних і багатоклітинних грибів установлює зв’язки:

- між будовою гриба та способом живлення

- між грибами та рослинами (мікориза та паразитування грибів)

моделює / створює моделі:

- особливості будови грибів і лишайників

розв’язує проблемне питання: про роль грибів на Землі описує:

взасмозв'язки грибів з іншими живими організмами;

шкоду, яку можуть завдавати гриби людині та господарству людини практикує / застосовує:

- методику проведення спостереження;

- послідовність виконання науково- дослідницького проскту

- збільшувальні прилади (лупи, мікроскопи) під час дослідницької діяльності

дотримується правил:

- роботи з мікропрепаратами, мікроскопом та іншим лабораторним

обладнанням- збирання грибів;

- поведінки у природі;

- правила надання долікарської допомоги у разі отрусння грибами

ɐіннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про роль грибів у природних екосистемах та житті людини;

- про роль лишайників у природі та житті людини

- про сучасну систему органічного світу та місце грибів у ній

аргументує:

- роль грибів-сапротрофів у природі для процесів tрунтоутворення

- необхідність дотримання правил збирання грибів

усвідомлює:

- значення застосування

фармакологічних препаратів, вироблених за допомогою грибів

- що лишайники – це асоціації справжніх грибів з фотосинтезуючими організмами

- значення використання грибів і лишайників у різних галузях промисловості.

Розв’язання проблемних питань, задач

—

Чи можливе життя на Землі без грибів?

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні                            джерела,                            фото-, відеоматеріали, анімації )

- про різноманітність грибів, їхню будову та процеси життсдіяльності;

- про біорізноманіття грибів в Україні та світі;

- про особливості життсдіяльності лишайників та їхню різноманітність

- Моделювання —

предметне моделювання плодового тіла гриба та мікоризи; слані лишайнику;

- Дослідницька діяльність — Лабораторні дослідження:

-мікроскопічних грибів (на прикладі дріжджів);

- цвілевих грибів (на прикладі мукора або інших представників);

- будови шапинкових грибів

Практична робота

- Розпізнавання їстівних та отруйних грибів свосї місцевості

- Проєктна діяльність

Інформаційно-пошуковий проскт: “Гриби – паразити рослин”; “Гриби – паразити людини”;

“Лишайники – біоіндикатори чистоти повітря”

“Чому мікориза с взасмовигідною формою співіснування?”

Hауково-дослідницький:

“Вирощування плодових тіл шапинкових грибів та визначення їхньої продуктивності (печериці, гливи) на різних субстратах”

“Дослідження швидкості брунькування дріжджів під мікроскопом на різних субстратах”

Ігровий (рольовий) проскт: “Віртуальна подорож по гриби” Практико-оріснтований проскт:

“Ознаки харчового отрусння грибами та долікарська допомога”;

“Різноманіття лишайників рідного краю”; “Вирощування шапинкових грибів у штучних умовах”;

“Використання лишайників у медицині та промисловості”

“Правила збирання грибів у природі” Творчий проскт:

написання есе (твору, розповіді) “Мос перше знайомство з грибами”, “Яким би був світ без відкриття пеніциліну” Створення                            буклету,              лепбуку:              Приказки українського народу про гриби

Створення колажу “Як гриби застосовують у фармакології ?”

                                                                   УЗAГAЛЬHEHHЯ

Сучасні уявлення про систему органічного світу.

         1

Знаннєвий: Учень/учениця:

опановує терміни:

систематика, систематичні одиниці (таксони)

називає:

- назви основних таксонів

наводить приклади:

- класифікації різних груп живих організмів

розрізняє та розпізнає: на малюнках, фото- та відеоматеріалах представників різних організмів;

Діяльнісний:

Учень/учениця:

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб здійснює наукове дослідження[1]

Самостійно або з допомогою вчителя

/ вчительки чи інших осіб опрацьовує інформацію[2]

характеризує та пояснює:

- ознаки різних груп живих організмів

класифікує:

живі організми

порівнює та аналізує:

групи живих організмів за різними ознаками

установлює зв’язки:

між живими організмами

моделює / створює моделі:

сучасної системи органічного світу

розв’язує проблемне питання: - про відносність уявлень про систему органічного світу

описує:

- систему органічного світу

практикує / застосовує:

- вимоги до виготовлення колажів, буклетів.

дотримується правил:

- етичного поводження з представниками різних груп організмів;

- під час рольової гри.

ɐіннісний:

Учень/учениця:

висловлює та обrрунтовує судження, робить висновок:

- про сучасну систему органічного світу

усвідомлює значення застосування:

- необхідність застосовувати набуті знання впродовж навчального року в свосму житті.

- Розв’язання проблемних питань, задач—

Чому вчені час від часу вносять зміни у систему різних груп організмів нашої планети?»

- Робота з інформацією/опрацювання джерел інформації (друковані, електронні                            джерела,                            фото-, відеоматеріали, анімації )

- про різноманітність прокаріотичних та евкаріотичних організмів

- Моделювання —

графічної моделі “Сучасна система органічного світу”.

- Проєктна діяльність

Ігровий проскт:

Гра “Xто я?”

Практико-оріснтований проскт: “Охорона біорізноманіття нашої планети”.

Творчий проскт:

Створення колажу, буклету:

різноманітність рослин рідного краю; різноманітність тварин рідного краю; різноманітність грибів рідного краю.