НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ІНФОРМАТИКА. 8 КЛАС»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення педагогічної ради
від_________ протокол №_______
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
«ІНФОРМАТИКА. 8 КЛАС»
_______________________________________________________
Розроблена за модельною програмою авторів: Завадський І. О., Коршунова О. В., Твердохліб І. А.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року No 1001)
з урахуванням підручника : Інформатика підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти
(автори: КОРШУНОВА Ольга Вікторівна ЗАВАДСЬКИЙ Ігор Олександрович . Видавничий дім «Освіта», 2025)
ВСТУПНА ЧАСТИНА. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
- Мета, завдання та цілі навчання
Навчальна програма з інформатики (далі — Програма) за модельною програмою авторів: Завадський І. О., Коршунова О. В., Твердохліб І. А.
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(наказ Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2023 року No 1001)
У визначенні мети базової середньої освіти зазначено необхідність розвитку природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації. За даними IT Ukraine Association, Україна має переваги на ІТ-ринку порівняно з найближчими країнами-конкурентами, світовий ринок ІТ стрімко зростає, і щорічно IT-галузі необхідно додатково 25 000 випускників технічних спеціальностей. Поряд із цим поняття цифрового громадянства набуває все більшого значення в повсякденному житті та в освіті зокрема й вимагає не лише базових навичок, а впевненого та усвідомленого використання цифрових ресурсів (для навчання, роботи, творчості, комунікації). Саме цим викликам відповідає зміст Програми.
Метою інформатичної освітньої галузі, що узгоджується з метою навчального предмета, є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти й технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного й суспільного добробуту, формування вмінь критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.
Тому під час розроблення Програми були виокремлені такі завдання предмета:
-
Формування:
- цифрової компетентності дитини, зокрема ознайомлення учнів із цифровими інструментами для підтримки навчання та творчості;
- позитивного досвіду програмування;
- навичок співпраці взагалі та в онлайнових середовищах зокрема;
- навичок безпечного використання інформаційних технологій;
- навичок свідомого та критичного виконання дій з інформацією.
- орієнтирів для свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації;
- Розвиток мислення та вміння навчатися.
Також були визначені пріоритетні цілі викладання предмета:
- пробуджувати в дитини інтерес до навчання;
- формувати вміння вчитися протягом життя, використовуючи різні джерела інформації, вчити методів та прийомів навчання;
- вчити визначати навчальні цілі та добирати цифрові інструменти для їх досягнення;
- надати можливість для творчого розвитку та самореалізації учня / учениці, зокрема із застосуванням цифрових інструментів;
- формувати навички пошуку, опрацювання, аналізу, подання, застосування та створення інформації;
- вчити опрацювання текстових, графічних, мультимедійних та цифрових даних, опановуючи як загальні прийоми, так і ознайомлюючи учнів з особливостями конкретних програмних середовищ;
- формувати громадянську позицію учня / учениці, зокрема вчити критично оцінювати інформацію, яка поширюється медіаресурсами;
- формувати логічне, системне, структурне та алгоритмічне мислення учня / учениці;
- формувати уявлення про світ професій, зокрема в IT-галузі;
- забезпечувати всебічний розвиток дитини.
- Змістові лінії
Програма передбачає системний розвиток трьох змістових ліній:
|
1. Робота в наявних та створення власних цифрових середовищ |
|
8 клас |
|
Растрова графіка Цифрові засоби комунікації. Мультимедіа |
|
2. Моделювання та структури даних |
|
8 клас |
|
Кодування та стиснення даних. (ЕТ, як інструмент) |
|
3. Алгоритми й програми |
|
8 клас |
|
Основи ООП. Функції та методи |
Перша й третя змістові лінії є традиційними для шкільного курсу інформатики, а щодо другої лінії зауважимо, що основним навчальним інструментом у ній обрано табличний процесор. Крім того, що цей засіб широко використовується в багатьох галузях людської діяльності, він є також потужним інструментом для навчання та корелює з багатьма іншими темами. Зокрема, табличний процесор стане корисним для:
- розуміння основ програмування (поняття змінної, опрацювання масивів даних, ітеративні обчислення та умовні оператори);
- пропедевтики баз даних (у 9 класі спочатку пропонується вивчати аналоги однотабличних баз даних у табличному процесорі, а вже потім переходити до багатотабличних баз даних);
- набуття практичних навичок з теми “Кодування та стиснення даних”, наприклад для реалізації методів переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
Саме тому формування навичок роботи з електронними таблицями було закладено ще на адаптаційному циклі вивчення предмета (модельна навчальна програма з інформатики (автори: І. Завадський, О. Коршунова, В. Лапінський) і системно продовжено на наступному рівні вивчення предмета.
Зауважимо, що для вивчення апаратного забезпечення та операційної системи не відведено окремої теми. Натомість цей матеріал розглядається наскрізно під час вивчення різноманітного програмного забезпечення, ознайомлення із форматами та виконання дій над файлами. Тобто практично в кожній темі вчитель звертає увагу учнів на операційну систему, з якою працює відповідне програмне забезпечення, її особливості та вимоги до апаратної складової.
Під час виконання практичних робіт учні постійно стикатимуться з необхідністю пошуку інформації та організації спільної роботи — цей матеріал також є наскрізним. А отже, завданням вчителя є системне формування в учнів вміння грамотно й безпечно шукати інформацію та повноцінно використовувати сервіси для спільної роботи.
Така побудова програми, окрім дотримання логічних зв’язків у кожній змістовій лінії із врахуванням вікових особливостей, забезпечує стійке формування та системне поглиблення знань, умінь та навичок.
Одним із пріоритетних завдань цієї Програми є «навчити дітей вчитися», а це означає, що, окрім розвитку самого вміння, є запит на формування навичок використання цифрових інструментів для навчання. Саме тому першою темою
Програми є “Цифрові інструменти для навчання”. Ця тема включає в себе ознайомлення учнів із технічними особливостями створення різноманітних програмних продуктів, розширює світогляд учнів, створює фундамент для власних наукових досліджень і також може бути наскрізною.
- Підходи до організації навчання
У чинному Державному стандарті базової середньої освіти закладено компетентнісний потенціал, що означає здатність кожної освітньої галузі формувати базові знання та ключові компетентності через розвиток умінь і формування ставлення. Своєю чергою, це означає, що основний акцент у проєктуванні навчального процесу зміщується на діяльнісний підхід, тобто на добір результативних видів діяльності учнів, які забезпечать формування очікуваних результатів навчання. У поданій Програмі види діяльності учнів дібрані та систематизовані за такими групами:
- досліджуємо та використовуємо;
- дізнаємося;
- моделюємо;
- презентуємо;
- створюємо;
- змагаємось;
- оцінюємо;
- обмінюємося досвідом та думками
- тощо.
Виконання пропонованих видів діяльності спонукає учня / ученицю займати активну позицію в процесі навчання, а здобуті знання постійно застосовувати на практиці. Реалізації завдань Програми також сприятимуть діалоговий підхід до навчання та організація групової взаємодії. Таким чином можна поглибити знання учнів, розширити коло їх зацікавлень, спонукати їх до розвитку творчих ідей і формулювання нових концепцій, формувати комунікативні навички учнів. Учитель, зі свого боку, зможе краще зрозуміти учнів, їхні емоції, почуття, характер і сприйняття навчального матеріалу та у зворотному зв’язку через прийоми формувального оцінювання підсилити мотивацію учнів, інтерес до оволодіння новими знаннями та скорегувати напрямок навчального процесу.
Відповідно до вищеописаного підходу рекомендована структура уроку матиме такий вигляд:
- Постановка проблемного питання.
- Дослідження проблеми, пошуки рішень / відповідей.
- Висновки.
- Застосування нових знань.
- Рефлексія.
Сучасні учні, як правило, мають власний досвід використання багатьох цифрових інструментів, і тому вчитель інформатики має бути скоріше не джерелом знань, а фасилітатором та мотиватором. На початку кожного уроку вчитель разом із учнями визначає очікувані результати, а наприкінці уроку кожний учень аналізує рівень їх досягнення.
Мотивація учнів до навчання залежить від того, як організовано урок, як дібрано зміст завдань, наскільки зміст завдань дає відповідь на основне питання учня / учениці: «Навіщо мені потрібні ці знання?». Описана концепція реалізації Програми на перше місце висуває проєктний метод навчання, організацію комунікації та взаємонавчання учнів. Саме такі підходи забезпечують розвиток в учнів наскрізних умінь, які задекларовані в Державному стандарті базової середньої освіти, а саме: читати з розумінням, висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, критично й системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію та ставлення до подій, явищ і процесів, діяти творчо, виявляти ініціативу, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими. А це значить, що під час реалізації кожної теми програми очікуваними результатами є:
- Співпрацює з іншими, розуміє та враховує погляди й емоційний стан інших учасників групи; виявляє ініціативність, надає підтримку іншим, за потреби сприяє запобіганню чи розв’язанню конфліктів.
- Конструктивно обговорює результати й перебіг командної роботи зі створення інформаційного продукту.
З метою реалізації діяльнісного підходу в змісті Програми теоретичні основи інформатики частково інтегровані в практико-орієнтовані теми. Наприклад, кодування інформації вивчають не лише в темі «Кодування та стиснення даних», а й через розв’язування практичних завдань в усіх темах, наведених у таблиці нижче.
|
8 клас Кодування та стиснення даних Системи числення Кодування, декодування даних. Датчики. Кодування фізичних величин. |
8 клас Растрова графіка.
Кодування зображення. |
8 клас Цифрові засоби комунікації. Мультимедіа. Кодування звуку . |
Під час оцінювання учнів вчитель / учителька орієнтується на вимоги, зазначені в першому стовпці основної частини Програми, та враховує власні
спостереження за навчальним поступом учня (індивідуальні завдання, спільне з учнем / ученицею визначення навчальних цілей тощо). Також, як зазначалося вище, важливу роль відіграють прийоми формувального оцінювання.
8 Клас – по 1,5 години на тиждень, орієнтовно 53 годин на рік
|
Очікувані результати навчання Учень / учениця: |
Пропонований зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності (на вибір) |
|
Кодування та стиснення даних (13годин) |
||
|
Оцінює роль інформаційних технологій для розвитку науки й суспільства. Оцінює доцільність і надійність даних різних типів і джерел їх отримання, використовує ці дані для розв’язання життєвих завдань. Пояснює сутність кодування і виконує його відповідно до окреслених правил.
Пояснює принципи подання даних у двійковому та інших видах кодування. Самостійно досліджує можливості різних цифрових пристроїв для оптимального використання їх у власній інформаційній діяльності. Описує процес опрацювання даних в інформаційних системах. Пропонує та застосовує стратегії виявлення джерела типової апаратної та/чи програмної проблеми, усуває типові несправності за інструкцією. Пояснює, завдяки чому можливе стиснення даних, та описує відмінності між його різновидами.
Наводить приклади методів шифрування та дешифрування даних. Усвідомлює доцільність архівування даних і застосовує його на практиці.
|
1.Інструктаж з БЖД.Вводний урок. 2.Інформаційні системи. 3.Різновиди комп’ютерів. 4.Роботи та сигнали. Робототехніка в різних галузях людської діяльності. 5.Інформація фундаментальне поняття інформатики. 6.Мікрокомп’ютери, мікроконтролери та сфери їх застосування. 7.Як сигнали стають цифровими даними? Двійкове кодування. 8.Подання числових даних у різних системах числення. 9.Оцифрування даних. Кодування графіки. Кодування звуку. 10-11.Основні складові комп’ютера. 12.Стиснення та архівування даних. Архіватори. 13.Систематизація та узагальнення знань. |
Досліджуємо
Дізнаємося
стиснення;
Презентуємо роботу інформаційної системи.
Розв’язуємо задачі на перетворення десяткових чисел на двійкові та навпаки. Створюємо проєкти для мікрокомп’ютера, де кодуються фізичні величини. Моделюємо в електронних таблицях переведення чисел із двійкової системи в десяткову та навпаки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Растрова графіка (10 годин) |
||
|
Обґрунтовано обирає спосіб візуального представлення даних і систем реального та віртуального світу. Аналізує можливості програмних засобів та обґрунтовує їх вибір для створення інформаційних продуктів різних типів. Наводить приклади сфер застосування комп’ютерної графіки. Пояснює принципи побудови зображень у векторній та растровій графіці. Обирає графічні системи та інструменти для створення власного задуму або розв’язання поставленого завдання. Експериментує з ідеями та ресурсами, рішеннями й технологіями під час створення інформаційних продуктів, їх удосконалення для самовираження, вирішення навчальних і життєвих проблем, створення цінностей чи впливу на спільноту. |
14. Можливості та сфери застосування різних видів комп’ютерної графіки. 15. Формати графічних файлів. 16. Редактор растрової графіки GIMP. 17. Інструменти графічного редактора GIMP. 18. Шари зображення. Властивості шарів.19. 19. Створення складних зображень (колажів). 20.Інструмент «текст».Копіювання та перенесення фрагментів тексту. 21. Апаратне забезпечення для комп’ютерного художника. 22. Інструменти малювання у графічному редакторі GIMP. 23. Систематизація та узагальнення знань. |
Досліджуємо та використовуємо
зображень.
Дізнаємося про
прийоми
|
|
Створює інформаційні продукти та інтегрує їх компоненти, працюючи індивідуально або в співпраці з іншими, аргументовано пропонує власні критерії оцінювання якості цих продуктів. |
|
Створюємо
Презентуємо
Оцінюємо створені інформаційні продукти.
Обмінюємося досвідом та думками, зокрема на теми:
|
|
Алгоритми та програми (16 годин) |
||
|
Розпізнає та формулює завдання з різних предметних галузей і життєвих ситуацій, для розв’язання яких доцільно використовувати засоби об’єктно- та подійно-орієнтованого програмування. Пояснює інформаційні процеси, які виконуються під час розв’язання задачі за допомогою цифрових технологій та обчислювальних методів. Обґрунтовує висновки, визначає ризики й прогнозує наслідки можливих рішень у процесі створення програмного продукту. Налагоджує роботу проєкту на підставі аналізу результатів його виконання і відгуків користувачів. |
24. Поняття підпрограми та/або функції. Опис та виклик підпрограми / функції.
25. Принцип роботи об’єктно-орієнтованої програми.
26. Поняття об'єкта, його властивості та методи.
27-28. Текстові поля.
29-30. Написи та зображення.
31. Списки.
32-33. Використання перемикачів. Глобальні змінні.
34-35-36. Опрацювання кількох подій. Проєкт «Калькулятор»
37-38-39. Елемент керування шкала. Проєкт «Піцерія»
|
Розробляємо
Використовуємо
Оцінюємо розроблені програмні проєкти. Створюємо проєкти та презентуємо, зокрема
“Банк замовлень”. |
|
Справляється з викликами, усуває помилки й використовує їх як можливість для вдосконалення проєкту чи власного розвитку. Пояснює цінність декомпозиції і модульної технології для розв’язання комплексних проблем. |
|
|
|
Створює складені програми, узгоджуючи взаємодію їх функціональних частин. |
|
|
|
Розуміє переваги використання функцій як абстрактного розв’язання задач певного типу. |
|
|
|
Розуміє призначення графічного інтерфейсу користувача та створює програми з використанням його елементів. |
|
|
|
Продуктивно взаємодіє з іншими особами, спілкується за допомогою різних цифрових засобів, враховуючи власні потреби й потреби інших осіб. |
|
|
|
Проєктує і розробляє програмний продукт, працюючи в групі. |
|
|
|
Мультимедіа. Цифрова комунікація (14 годин) |
||
|
Обґрунтовано обирає спосіб візуального представлення даних і систем реального та віртуального світу. Аргументовано доводить / спростовує автентичність медіа (зображень, відео, аудіо тощо). Розуміє методи кодування звукових та відеоданих. Використовує програмні засоби для “захоплення” та редагування відеофайлів, створення скріншотів та скрінкастів. Пояснює історію створення соціальних мереж та месенджерів, розуміє технічні особливості їх функціонування. Виконує пошук навчальної, наукової та художньої літератури, добір цифрових освітніх ресурсів для навчання. Використовує мережеві навчальні сервіси, навчальні онлайн-курси для самоосвіти. Використовує ефективні засоби цифрової комунікації, знає цифрові інструменти й технології для підтримки процесів співпраці та представлення роботи групи. Обґрунтовує негативний вплив інформаційного «сміття», дезінформації та емоційного перевантаження на власний добробут. Дотримується принципів кібербезпеки, самостійно застосовує процедури організації інформаційної безпеки для себе, власних пристроїв і даних.
|
40. Поняття про мультимедіа. 41. Основи роботи з відеоредактором. 42-43-44-45-46. Створення відеокліпів. 47-48. Сервіси для роботи з мультимедійними об’єктами. 49. Розміщення відеофайлів в інтернеті. 50. Сучасні месенджери та соціальні мережі. 51. Чат-боти. Чат-боти з ознаками штучного інтелекту. 52. Безпека даних в інтернеті. 53. Цифрові інструменти для навчання. |
Досліджуємо та використовуємо
Дізнаємося
інформаційних технологій, інтернет- залежність;
Створюємо
Презентуємо
власний онлайн відеоканал. Проводимо дискусії, зокрема на теми
«Перспективи розвитку та становлення дистанційної освіти в Україні»”. |
|
|
|
|
про публікацію авторської розробки
Додати розробку