Світлана КИРИЛІВ

Історія України періоду середніх віків в особах

Стаття містить короткий опис біографії та основних історичних характеристик видатних постатей середньовічної історії України (складено у відповідності до програми «Історія України. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Бурлака О. В., Желіба О. В., Павловська-Кравчук В. А., Худобець О. А., Черкас Б. В., Щупак І. Я.), до підручника «Історія України 7 клас». Підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: І.Щупак, О.Бурлака, В.Дрібниця, О.Желіба, І.Піскарьова. Рік видання 2024.). Матеріал підібрано з відкритих освітніх інтернет-ресурсів.   Автор посібника   вчитель історії, громадянської освіти та правознавства Хмелиськівської гімназії Підволочиської селищної ради Тернопільської області Світлана Кирилів. 

Адресується вчителям  історії  та учням шкіл.

Святослав Ігорович (934-972)

Святослав Ігорович, також відомий як Святослав Хоробрий (935 — березень 972) — Великий князь Київський ( з 945, самостійно  964-972) з династії Рюриковичів. Син князя Ігоря і його дружини, княгині Ольги. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгарів, аланів, радимичів, в'ятичів. Спричинив занепад Хозарського каганату та Першого Болгарського царства. 

Головним напрямом своєї зовнішньополітичної діяльності обрав східний. Тут основним супротивником виступав Хозарський каганат, котрому підпорядковувалися значні східноєвропейські території. Походи на Оку та Волгу суттєво змінили ситуацію в регіоні. Так, літописне плем’я вятичів перейшло під протекторат Києва, а яси, касоги, волзькі булгари, буртаси (предки сучасних осетинів, черкесів, татар, мордви) відчули міць давньоруської зброї. В результаті каганат зазнав нищівного удару. Два важливі центри південного сходу — Саркел і Тмутаракань — підпорядкувала Русь.

Ще одним напрямом зовнішньої політики, який не відбито в писемних джерелах, став західний. Стратегічний талант Святослава, мабуть, підказував

йому важливість прикарпатського регіону для держави. За правління цього князя туди було направлено перші контингенти. Святослав сконцентрував свої зусилля на підпорядкуванні Балканського регіону. Тут він вступив у конфлікт з Візантійською імперією. На першому етапі війни 968 р. давньоруські дружини отримали перемогу. Але орди печенігів, які зайняли причорноморські простори, перервали похід Святослава на Константинополь: вони оточили Київ. Князь повернувся на Дніпро, і тільки після розв’язання конфлікту знову почав займатись “балканським питанням”.

Другий балканський похід почався 969 р., але ситуація склалася не на користь Русі. За домовленістю з імператором Іоанном І Цимісхієм Святослав відійшов і закріпився в Доростолі. З цього часу ініціатива переходить до Візантії, війська якої навесні 971 р. оточили ставку князя (облога тривала три місяці). Виснажливі протистояння і бої завершилися переговорами та укладанням миру на таких умовах: Святослав відмовився від претензій на візантійські володіння у Криму, а імператор зобов’язався без перешкод пропустити князівські дружини додому і ставитися до супротивників “як до друзів”. Але посланець Цимісхія Феофіл Євхаїтський попередив печенігів про повернення ослабленого противника додому. Кочовики перекрили дніпровські пороги. Голодна й холодна зима, яку оточення князя провело в гирлі Дніпра (так зване Білобережжя), далася взнаки. При спробі Святослава навесні прорватися через заслін, його було вбито.

  Для своїх сучасників і нащадків князь Святослав став взірцем воїна, захисника рідної землі. У переказах і легендах, билинах і казках про диво-богатирів відобразилась його зріла життєва позиція – випереджальний удар із попереднім попередженням про напад.

Князь жив і помер як справжній лицар. З його смертю скінчився легендарний період Стародавньої Русі. Безперечно, Святослав Ігорович – найвеличніша постать не лише в історії слов'ян, а й у світовій політиці – державний діяч, політик і дипломат, полководець і стратег, неймовірно обдарована людина, відоме ім'я якого викарбуване на скрижалях історії.

Саме Святослав Хоробрий (Славний) створив у Східній Європі першу поліетнічну і полірелігійну державу, яка охопила територію «від моря і до моря». Великий князь став особою, яку шанують, пам'ятають і наслідують. Він воював протягом усього свого правління, і походи його охоплювали грандіозну територію: ім’я його гриміло по всій Східній Європі та Західній Азії. Його знали письменники Візантії й арабського світу.